CC BY
35
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК 378:51+37.091.3
С. О. КАРПЛЮК
ОПЕРАЦ1ЙНО-Д1ЯЛЬН1СНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕС1ЙНО-nEAArori4HOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 ВЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ У КОНТЕКСТ1 ОРГAHIЗAЦIÏ ВЗА6МОНАВЧАННЯ УЧН1В
У cmammi np0aHani30eaH0 роль операцiйно-дiяльнiсного компонента у професiйно-педагогiчнiй dimbHocmi вчителiв тформатики щодо використання iдей взаемонавчання. До^джено вмтня, ят спонукають вчителiв тформатики загальноосвттх навчальних закладiв до використання авторськог технологи взаемонавчання в ïx професiйно-педагогiчнiй дiяльностi. Наведено статистичш дат щодо оцтки операцiйноï сфери вчителiв тформатики в xодi застосування iнновацiйноï технологи взаемонавчання.
Ключовi слова: умтня, операцiйно-дiяльнiсний компонент, взаемонавчання.
С. А. КАРПЛЮК
ОПЕРАЦИОННО-ДЕЯТЕЛЬНОСТНЫЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ УЧИТЕЛЕЙ ИНФОРМАТИКИ В КОНТЕКСТЕ ОРГАНИЗАЦИИ ВЗАИМООБУЧЕНИЯ
УЧАЧИХСЯ
В статье проанализирована роль операционно-деятельностного компонента в профессионально-педагогической деятельности учителей информатики относительно использования идей взаимообучения. Исследованы умения, которые привлекают учителей информатики общеобразовательных учебных заведений к использованию авторской технологии взаимообучения в их профессионально-педагогической деятельности. Наведены статистические данные относительно оценки операционно-деятельностного сферы учителей информатики в процессе использования инновационной технологии взаимообучения.
Ключевые слова: умения, операционно-деятельностный компонент, взаимообучение.
S. O. KARPLYUK
THE ROLE OF THE OPERATING COMPONENT OF THE PROFESSIONAL AND PEDAGOGICAL ACTIVITY OF THE INFORMATION TECHNOLOGY (IT) TEACHERS IN THE CONTEXT OF THE PUPILS' INTERTEACHING
ORGANIZATION
The article analyzes the role of operational and activity component in the professionally-pedagogical activities for information technology (IT) teachers as to the usage of interteaching organization idea. The skills that motivate information technology (IT) teachers of elementary schools to use authoring interteaching organization technology in their professional and educational activities are investigated. The statistical data on operational areas of information technology (IT) teachers in applying innovative technology interteaching organization are provided.
Keywords: skills, operational and activity component, interteaching organization.
Важливою умовою модершзацп освии в нашш держав^ яка повинна opieHryBamcH на входження в европейський освггнш проспр, е тдвищення якосп професшно-педагопчно1 дiяльностi педагопчних кадрiв як основи формування висококвалiфiкованого фахiвця та
опташзацп суспiльного розвитку. Акцент у такого роду дшльносп переноситься з традицшного навчання на пошук як1сно нових способiв оргашзаци навчально-виховного процесу, як1 спрямованi на тдвищення його ефективностi, а також на формування ключових компетенцiй вчителiв, зокрема шформатики.
Становления ново! системи освии супроводжуеться суттевими змiнами в методищ навчання iнформатики. Одним iз mдходiв до побудови тако! системи навчання, як б дозволяла суб'ектам тзнавально! дiяльностi отримувати i багаторазово використовувати знання на практицi, розвивати самостшшсть, комунiкативнi умiния е колективне навчання (взаемонавчання КСН - колективний споиб навчання, КВН - колективне взаемне навчання). Воно виникло як альтернатива юнуючим традицiйним способам оргашзаци навчально! дiяльностi. Розробником ще! системи вважаеться вичизияний педагог О. Г. Рiвiн та, адаптували 11 до умов i вимог сучасно! школи В. К. Дяченко i його послщовники.
Аналiз дослiджених психолого-педагогiчних джерел дозволяе дiйти висновку, що в основу взаемонавчання покладено вде! Конфуцiя, Квштшана, Я. А. Коменського, Д. Ланкастера та Е. Белля (белл-ланкастерська система), К. Д. Ушинського про вшьний розвиток i вихования особистостi, як стверджували, що вмiле поеднания загальних форм тзнавально! дiяльностi допомагае устшному навчанню дiтей, тдвищуе !х актившсть i самостiйнiсть.
Важливим е розумшня можливостей колективного способу навчання як засобу тдвищення ефективносп та якосп навчально-виховного процесу, що розглядали Л. Ю. Образцова, Л. Ф. Панченко, використання конкретних методик КСН у вивченш окремих навчальних предметiв - А. С. Границька, Л. И. Лагунова, И. Г. Литвинська. Технолопчш аспекти ствробиництва та взаемодп учасниюв навчально-виховного процесу дослiджувалися у працях О. Болан, Р. Грановсько!, Я. Колкер, Н. Полшаново!, С. Полат.
1де! взаемонавчання отримують все бшьше розповсюджения у системах навчання рiзних кра!н свiту, оск1льки вiдкривають можливосп для спiвпрацi, дають змогу реалiзовувати природне прагнения кожно! людини до спшкування, сприяють досягненню кращих результапв засвоения знань i вмiнь учнями. Вивчення стану сформованостi у сучасного вчителя шформатики системи знань, необхвдно! для впровадження взаемонавчання, та здатносп до подальшого пошуку iнновацiйних шляхiв вдосконаления педагопчно! дiяльностi е метою стати.
Системний пiдхiд до вивчення проблеми пiдготовки майбутнiх учителiв шформатики до взаемонавчання учшв передбачае цшсний розгляд И основних властивостей у найрiзноманiтнiших проявах та взаемодiях. Виходячи з основних структурних компонентiв процесу взаемонавчання, проведемо аналiз операцiйно-дiяльнiсного компонента до^джуваного об'екта. Останне безпосередньо пов'язане з розвитком у вчителiв шформатики цшсно! системи вмiнь, необхiдних для здшснения професшно! дiяльностi на засадах взаемонавчання.
За С. I. Ожеговим, умiння - це засвоеш людиною способи виконання дiй, як1 забезпечуються сукупшстю набутих знань та навичок [3, с. 228].
Умшня - це набута людиною здатшсть цiлеспрямовано, творчо користуватися навичками в процесi теоретично! та творчо! дiяльностi. Умiния формуеться рiзними шляхами на основi знань i навичок у матерiальнiй, мовленневш i розумовiй формах [5, с. 144]. Змют поняття «вмшия» характеризуе застосування людиною засвоеного способу дш у рiзних ситуацiя. Головною ознакою вмшня, на думку науковцiв, е здатшсть людини застосовувати сво! знання та навички з врахуваниям вимог конкретно! ситуацп [2].
Таким чином, умшня, що забезпечують реалiзацiю процесу взаемонавчання учшв, з одного боку, будемо розглядати як здатшсть учителя шформатики здшснювати його ефективно на основi здобутих психолого-педагопчних знань i знання основ професiйно! природничо-математично! пiдготовки, !! принципiв та особливостей.
На основi класифiкацi! умiнь, представлено! Н. В. Кузьмшою, ключовими для до^дження проблеми взаемонавчання видiлимо гностичш, проектувальнi, конструктивнi, комунiкативнi та оргашзаторсьш вмiния [1]. Коротко проаналiзуемо сутшсть кожно! групи вмiнь вiдносно об'екта та предмета до^дження.
3mîct гностичних умшь визначае дiï вчителя iнформатики, спрямованi на дослщження об'екта, процесу i результалв застосування взаемонавчання в ходi професiйноï дiяльностi. Такий пiдхiд потребуе накопичення iнформацiï щодо актуальних тенденцiй освiтньоï галyзi в цiломy та проблеми взаемонавчання зокрема. До таких умшь можемо вiднести здатнiсть:
- аналiзyвати причини yспiхiв та невдач учшв у процесi взаемонавчання;
- передбачати труднощ^ як1 можуть виникати в процес взаемонавчання;
- аналiзyвати власний рiвень реалiзацiï процесу взаемонавчання;
- виявляти позитивнi сторони та недолiки у дiяльностi yчнiв пiд час вивчення природничо-математичних дисциплiн у процес взаемонавчання;
- аналiзyвати спецiальнy лиературу з проблем взаемонавчання.
Головна функщя проектувальних умтъ полягае в моделюванш стратегiчноï програми досягнення актуальних цшей та вирiшення завдань професiйноï дiяльностi в контекстi проблеми взаемонавчання. Видшимо так1 показники проектувальних yмiнь:
• детально розробити загальнi етапи виршення завдань у процесi взаемонавчання учшв;
• визначати загальну мету взаемонавчання в процес навчання iнформатики;
• розробляти концепщю при вивченнi природничо-математичних дисциплш на засадах взаемонавчання;
• моделювати ефективнi методи, форми та засоби досягнення поставлених завдань у ходi реалiзацiï взаемонавчання yчнiв;
• оптимально визначати загальний обсяг матерiалy тд час вивчення iнформатики в процеа взаемонавчання yчнiв.
Конструктивш вмтня передбачають трансформащю, переведення стратегiчних цiлей програми використання знань, отриманих в процес професiйноï пiдготовки в зазначеному напрям^ в тактичнi та операцiйнi завдання. Це реалiзyеться шляхом складання спещальних програм, пiдборy ефективних засобiв 1'х реалiзацiï. Разом з тим учитель конструюе рацiональний змiст, форми, методи та прийоми активiзацiï навчально1' дiяльностi yчнiв на засадах особистiсноï орiентацiï та передбачае можливi трyднощi у навчанш, стимулюе yчнiв до активного включення в навчальний процес. У колi окреслено1' проблеми можна видшити так1 констрyктивнi вмiння:
• складати орiентований покроковий план взаемонавчання учшв;
• ввдбирати, узагальнювати необхвдний матерiал для реалiзацiï процесу взаемонавчання;
• перевiряти на достовiрнiсть i оновлювати змют матерiалy для реалiзацiï взаемонавчання учшв;
• визначати шляхи, форми, методи та прийоми, як необхвдш в конкретнш ситyацiï для реалiзацiï взаемонавчання yчнiв;
• будувати ситуацп, як1 сприятимуть удосконаленню взаемонавчання учшв у процеа навчання природничо-математичних дисциплш.
Важливу регулятивну фyнкцiю виконують комуткативт вмтня, яш передбачають моделювання й реалiзацiю атмосфери психологiчноï пiдтримки в навчальному процесi, встановлення педагогiчно доцшьних стосунк1в з учнями та колегами; стимулювання в yчнiв iнтересy до вивчення шформатики у ходi реалiзацiï взаемонавчання тощо. Видiлимо спрямованi на це комушкативш yмiння:
• коректно та зрозумшо визначати вимоги, яш забезпечують ефективну реалiзацiю процесу взаемонавчання;
• усно й письмово формулювати завдання для учшв тд час навчання шформатики в процеа взаемонавчання;
• уважно слухати yчнiв, виявляти повагу до iнших поглядiв та переконань.
• погоджуватися на компромю;
• стимулювати yчнiв до реалiзацiï мiжособистiсноï взаемодiï в процесi навчання математики.
Оргатзаторсъю вмтня, що забезпечують реалiзацiю програми виршення професiйних завдань на основi розвитку особистих природних даних (задатшв) у контекст1 дослiджyваноï проблеми:
• органiзовувати процес взаемонавчання, а саме: упорядковувати робоче мюце, пiдбирати необхiднi засоби дiяльностi;
• сприяти оволодiнню учиями способами оргашзацп взаемонавчания;
• контролювати власнi ди, стежити за поведiнкою учнiв;
• орiентуватися в ситуацiях, як1 складаються в процесi взаемонавчания та знаходити оптимальш шляхи !х вирiшения;
• оргашзовувати допомогу (особисто або за тдтримки учнiв) для ефективного вивчення природничо-математичних дисциплiн у ходi взаемонавчания.
Видшений комплекс параметрiв характеризуе дiяльнiсний простiр у самооцiнцi вчителiв шформатики. На !! основi вчителям було запропоновано дати вiдповiдь на запитання: «Ощшть за 5-бальною шкалою стутнь свого володшия вмiниями щодо реалiзацi! процесу взаемонавчания учнiв у процес навчания шформатики». Для отримания об'ективних даних поряд iз самооцiнкою було використано оцшку компетентних суддiв.
Кшьшсш результати стосовно кожиого з зазначених компоненпв оброблено за методикою О. В. Смiрнова [4, с. 117-212], !х представлено в таблицi 1 та на рисунку 1.
Результати порiвняння показнишв пiдтверджують тенденцiю щодо сшввщношения в дослiджениях рейтингово! ощнки та самооцiнки вiдносно рiвия сформованосп кожио! групи вмiнь, яка вщзначена в дисертацiйних дослiдженнях О. В. Адаменко, О. А. Дубасенюк, А. О. Реана та ш.: самооцшка вчителiв iнформатики високого та середнього рiвнiв характеризуеться занижениям, а вчителiв достатнього рiвия - завищениям показникш порiвияно з рейтинговою оцiнкою незалежних суддiв.
Рiвневий аналiз дозволив у середньому виявити нерiвномiрнiсть формувания в учителiв iнформатики названих груп умшь (табл. 1 та рис. 1).
Найменше сформованими для представник1в уих трьох груп виявилися комунiкативнi вмшня (оцiнка - 0,66; 0,65; 0,59, самооцшка - 0,65; 0,66; 0,64), що тдтверджуе об'ективну картину професшно-педагопчно! дiяльностi вчителя iнформатики, оск1льки йому значно простiше розв'язати приклад письмово, шж витрачати час на його роз'яснення. Крiм того, як засвiдчило вивчения досвiду вчителiв iнформатики, специфша !х професiйно! дiяльностi формуе в людини так1 якостi,як занурения в себе, обмежене використання мовних та мовленневих конструкцш тощо. 1нформатику-теоретику або шформатику-науковцю це не заважае здшснювати професiйну дiяльнiсть, однак вiдсутнiсть або низький рiвень комунiкативних умiнь у вчителя шформатики обмежуе ефективнiсть засвоення знань та умiнь учиями.
Близькими за значениями до комунiкативних е показники органiзаторських умiнь. Це пояснюеться тим, що вчителi iнформатики за сво!ми професiйними здiбностями належать до категорп фахiвцiв, як1 дбають лише про внутршнш бiк визначено! проблеми, вони не надають особливого значения формам та методам досягнення цш, !! зовнiшньому представлению.
Таблиця 1
Вiдноснi частоти оцтки та самооцтки умть учителiв шформатики щодо володтня основами
взаемонавчання
Вмтня Вiдносна частота А Н
Високий Середнш Достатнш
О СО О СО О СО О СО
Комушкативш (1) 0,66 0,65 0,65 0,66 0,59 0,64 38,3 36,72
Оргашзаторсьш (2) 0,67 0,65 0,65 0,64 0,59 0,65 19,54 17,61
Проектувальш (3) 0,70 0,69 0,68 0,67 0,6 0,66 21,75 19,87
Гностичнi (4) 0,72 0,71 0,69 0,68 0,61 0,66 12,41 10,16
Конструктивнi (5) 0,78 0,76 0,73 0,74 0,65 0,69 9,23 8,87
Недостатньо сформованими, незалежно ввд рiвня !х включения в процес взаемонавчания, в учителiв уих груп виявилися проектувальнi вмiния. Отримаш результати свiдчать про те, що вчителi iнформатики значно бiльше уваги прид^ють практичному аспекту реалiзацi! процесу
взаемонавчання учнiв: дiють ввдповвдно до власного бачення проблеми, не визначають перспектив II рсалпацп.
аллоцЛния осмоьпм к Амои аьчти
Вмшня Щ/Шт-ин частота II
¡¡нажни СвреАнШ . 1осянИОтй
О СО о СО О СО О со 16.72
Шушкими] (1) «Лб 0,65 0,(3 0,66 ГШ 0,64
Оргашитореьк! (2) 11.67 и/о 0.6? 0,64 0,65 17.61
1 Нхймушллмм (3 ^ 11.7И ij.ii-> О.бв 11,67 0.6 0,66 21.73 19,87
1 ПОСГОЧШ (4) (и: 0.71 0,6У 0.6Й 0.6] 0.66 12,41 10.16
Кщи-'фукпшш (5) 0.7К 0,76 0,73 П.74 0,65 0,69 ЙЛЗ 8.87
Рис. 1. Пол^он вiдносних частот оцтки та самооцтки вмтъ учителiв тформатики щодо
володтня основами взаемонавчання.
Такий стан речей можна пояснити тим, що в професшнш дiяльностi вчителi керуються завданнями сьогодення (вiдсутнiсть у широкому обiгу навчально-методично! лiтератури з проблем взаемонавчання, висвилення у фахових перiодичних виданнях проблеми взаемонавчання на шформативному рiвнi, де, як правило, методичний аспект залишаеться поза увагою). Велике завантаження вчителя зумовлюе здшснення професiйноi дiяльностi з огляду на завдання сьогоднiшнього дня, власний досввд, iнтуiцiю тощо. Вказаш тенденцii найбiльш вираженi у вчителiв iнформатики достатнього рiвня. Для представнимв високого та середнього рiвнiв назваш компоненти характеризуються бiльшими к1льк1сними та яшсними характеристиками, особливо у дiяльностi вчителiв iнформатики високого рiвня.
За отриманими даними гностичнi та конструктивш вмiння набувають найвищого статусу в iерархii рангово! шкали та мають найвищi кiлькiснi значення вiдповiдних показнишв для представник1в усiх груп. За таких умов уа вчителi показують високий рiвень володiння засобами, формами, методами реалiзацii професiйноi дiяльностi на засадах взаемонавчання.
Можна зазначити, що наявш вмшня визначають практичний аспект шдготовки вчителя iнформатика до взаемонавчання. З шдвищенням рiвня професiоналiзму самого вчителя вщбуваеться певна стабiлiзацiя ступеня розвиненостi компонентiв розроблено1' структури вмшь. Середнi показники сформованосл визначених груп умшь пiдтверджують необхiднiсть !х розвитку та гармонiзацii в ходi професшно-педагопчно1' пiдготовки, що здiйснюеться у вищих педагогiчних навчальних закладах.
Отже, результати експерименту тдтвердили правильнiсть висунуто1' нами гшотези: ефективнiсть реалiзацii професiйноi дiяльностi вчителя iнформатики на засадах взаемонавчання обумовлена оволодшням цiлiсною системою вмшь, що представлена у розробленш модель Одним iз шляхiв досягнення позитивного результату за таких умов е постшна робота педагога щодо засвоення усього комплексу окреслено1' моделi вмшь.
Отримаш данi також пiдтвердили наше припущення про те, що колективний споиб навчання недостатньо використовуеться традицшною системою навчання i тим самим не стимулюе учителiв до його застосування у професiйнiй дiяльностi.
Включення вчителiв iнформатики в органiзацiю взаемонавчання учшв потребуе формування спецiальних умшь та навичок, як1 мають формуватися, на наш погляд, у процеа його професiйноi пiдготовки а також у ходi методично1' роботи школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кузьмина Н. В. Методы системного педагогического исследования / Нина Васильевна Кузьмина. -
Л.: Изд-во ЛГУ, 1980. - 172 с.
2. Никитина Н. Н. Основы профессионально-педагогической деятельности : учеб. пособие для студ.
учреждений сред. проф. образования / Н. Н. Никитина, О. М. Железнякова, М. А. Петухов. - М. :
Мастерство, 2002. - 288 с.
3. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов . - М. : Советская энциклопедия, 1973. -
847 с.
4. Смирнов С. А. Технологии в образовании / С. А. Смирнов // Высшее образование в России. - 1999.
- № 1.- С. 55-62.
5. Уповноважена освгга : поЫб. для тренерш / Г. Дацюк, О. Зайцева, Н. Карбовська та ш. - К. :
1нформ.-консульт. жшочий центр, 2002. - 152 с.
УДК 378
К. Ю. САВЧЕНКО
КОМУН1КАТИВНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ЯК СКЛАДОВА nEAArOri4HOÏ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ ФАХ1ВЦ1В
У cmami розглянуто проблему розвитку комуткативного потенщалу як фаховог тдготовки майбуттх вчителiв у вищий педагогiчнiй школi. Розкрито суттсть понять «потенщал» i «комуткативний потенщал». Показано складовi комуткативного потенщалу. Вiн мае в собi спрямовану рушшну силу людини, що виявляе свою суттсть у виглядi здатностi до комуткаци перетворювальних змт у сферi внутршнього свту особистостi та профестног дiяльностi.
Ключовi слова: потенщал, комуткативний потенщал, комутка^я.
К. Ю. САВЧЕНКО
КОММУНИКАТИВНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ КАК СОСТАВНАЯ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ
В статье рассмотрены проблему развития коммуникативного потенциала как составляющей профессиональной подготовки будущих учителей в высший педагогической школе. Раскрыта сущность понятий «потенщал» и «коммуникативный потенщал». Показано состав коммуникативного потенциала. Он включает в себя направленную движущую силу человека, которая раскрывается в виде способности к коммуникации в сфере внутреннего мира личности и профессиональной деятельности.
Ключевые слова: потенциал, коммуникативный потенциал, коммуникация.
K. U. SAVCHENKO
THE DEVELOPMENT OF THE COMMUNICATIVE POTENTIAL AS A COMPONENT OF FUTURE TEACHER PROFESSIONALS TRAINING
In article is reviewed the problem of development of communicative potential as of the component professional training of the future teachers in the higher pedagogical school. The essence of concept "potential", "communicative potential" is discovered. It is shown the structure of communicative potential. The communicative potential includes the directed motivational power of the person that reveals in the form of ability to communicating in sphere ofprivate world of the person and professional work.
Keywords: capacity, communication capacity, communication.
Сучасне звертання до проблем навчання шоземно! мови визначаеться не тшьки ростом мiжнародних контаклв, але i яысними змшами у комуткаци, що забезпечують можливють взаеморозумшня. Таке стлкування можливе при наявносп визначеного рiвня
комуткативного потенщалу й конкретних знань майбуттх фах1вщв з педагопчних дисциплш. Недостатня розроблетсть теори та практики питания формування та розвитку комуткативного
