CC BY
13
Адам МУШИНЬСК1
ОСНОВН1 ТЕХНОЛОГИ ОРГАШЗАЦИ ТА УПРАВЛ1ННЯ НЕДЕРЖАВНИМИ ОСЕРЕДКАМИ БЕЗПЕРЕРВН01 ОСВ1ТИ (НА МАТЕР1АЛ1 ПОЛЫЦ1)
Управлшня - це загал дш, спрямованих на те, щоб уел елементи оргашзаци спричинилися до злагодженого функцюнування й розвитку. На практищ це е прогностичш, планов!, оргашзаторсыа, мотивацшш, анал1тичш, контрольш дп, яю виконуються певними трупами людей в оргашзаци, а переду а м кер1вниками, яких шдтримують групи спещалюпв.
Говорячи про управлшня, ми маемо на уваз1 як поточне керування основною й допо\пжною д!яльшстю, так 1 подготовку й запровадження необхщних змш у пропса роботи.
Керуючий орган не тшьки внкорнстовуе окрем1 складники, наявш у вщповщний час 1 в умовах системи управлшня. але й одночасно готуе й втшюе модифп<ацп цих складников.
В оргашзацшних формах управлшня мова йде в основному про суб'ективну структуру цього процесу, тобто про весь управлшський персонал. Адже це саме управлшський персонал представляе потреби й формальш цЫ осередку, а в середиш II - формальш вимоги виносно шдлеглих пращвниклв. Управлшський персонал шдлягае також впливов1 штеграцшних та дсз1 нтсграш йних сил. Не завжди вш правильно представляе формальш сили й вимоги (потреби) не державного осередку осв1ти.
Частину штеграцшних та дезштеграцшних сил вдаеться регулювати й контролювати управлшському персоналу, а частина з'являеться й д1е незалежно вщ його вол!. Якщо ми обмежимося тшьки т1ею групою подразниюв, що знаходяться в руках кср1вництва. то можна уявити соб1 1х як знаряддя, яю персонал використовуе в управлшш. За допомогою цих шструмснт1в управлшський персонал формуе об'ект сво!х кср1вних дш. якими е шдлегл! йому формально осередки. При такому розумшш мотивапшних засоб1в (стимул!в) обгрунтованим е називання процесу управлшня "застосуванням певних тсхнологш управлшня.
Поняття технологИ управлшня складаеться принаймш з двох слсмстлв:
- техшчш властивосп знарядь дп (у цьому випадку мова йде про властивосп чинниюв мотивацп - стимул! в як матер¿альних предмет! в. фшансових засоб1в або як умов, подш, ситуащй);
- техшчш вмшня людей, яю застосовують ш знаряддя.
Отже, технологИ управлшня - це допеппжш шетрументи управлшня. яю м1стять у соб1 детальш способи виконання рпних роб1т у пропса управлшня [ способи тиску (шдбору, комбшапшних поеднань 1 застосування мотивуючих засоб1в) на шдлеглих, щоб 1х поведшка вщповщала вол! кср1вника. тобто вела до досягнення поставлених шлей (виконання завдань), враховуючи риси цих засоб1в [ властивосп шдлеглих 1м людей.
У техшчнш л1тсратур1 перераховуеться значна кл ль клеть тсхнологш управлшня. Загальна класифп<ашя техшк управлшня представлена у таблищ 1, а основш пЫ 1х застосування показано в таблиц! 2.
Таблиця 1.
Загалъний подш технж управлшня
Спрямоваш на зростання продукцп Спрямоваш на покращення ЛНЖЛЮДСЬКИХ СТОСУНкЧВ Комплексш
Управл1ння через: Управлшня через: Техшка:
- альтернативу - штегращю - Гарцбуська
- делегування - комушкащю - С. Галлена
- цш - конференщю - Системна
- шновацп - виявлення конфлптв
- шетруктаж - мотиващю
- контроль - участь
- винятки - основш рпыення
- результата
- вказ1вки
- завдання
- управл1ння, що наступав
Таблщя 2.
Основт цш застосування вибраних техшк управлшня
Види техшк уирав.мшш Основы! цк м застосування техшк (практична придатшеть)
Управлшня через альтернативу (Management by Alternatives) Визначення альтернатив розв'язання проблеми й ощнка 1х придатносп
Управл1ння через делегування повноважень (Management by Delegation) Розвантаження кср1вника \ стимулювання ишцативи шдлеглих
Управлшня через цш (Management by Objectives) Змша ор1ентацп пращ колективу п способу дп на визначення мети
Управлшня через шновацп (Management by Innovation) Стимулювання оргашзащйних, технолопчних та сконо\пчних шноващй
Управлшня через шетрукцп (Management by Instruction) Замша службових зв'язшв функщональними
Управлшня через штегращю (Management by Integration) Вироблення почуття приналежносп до групи
Управлшня через комушкащю (Management by Communication) Вшьний доб1р шформацп, нсобхино!' для координацп й контролю
Управлшня через конференщю (Management by Conference) Зростання доцшьност! кср1вних ршень на тдстав1 групового ознайомлення
Управлшня через виявлення й розв'язання конфлпепв (Management by Conflicts) Нов1 ¡дек що народжуються й розвиваються у конфликтах. використовуються для розвитку закладу
Управлшня через контроль (Management by Control) Корскщя завдань - самоконтроль
Управлшня через мотивацшэ (Management by Motivation) Створення примусових ситуащй
Управлшня. що наступаюче (Management by Breakthrough Theory) Систематичне удосконалення шетруменпв планування 1 контролю й використання услх наявних засоб1в з метою збшыпення ефективносп дш
Управлшня через участь (Management by Participation) Ствучасть пращвншав у прийнятп важливих ршень та участь в 1х реал1зацп
Управлшня через визначення виршальних правил (Management by Decision Rules) Визначення певних правил (засад) прийняття колективних ршень
Управлшня через винятки (Management by Exceptions) Розвантаження кадр1в шляхом передач! не кср1вних завдань на нижч1 р1вш
Управлшня через результата (Management by Results) Концентрация на основних джерелах зростання продуктивное!!
Управлшня через вка^вки (Management by Directors) Чт<ий подп пращ, керування за допомогою шетрукцш
Управлшня через завдання (Management by Tasks) Чт<с визначення завдань, яке дозволить краще 1х зрозумгги й виконати
3 огляду на мету можна видшити таю оргашзаторсыа техшки:
- д1агностичш техшки. яю служать з1бранню шформацп про наявний стан речей, проведению критичного оцшювання й анатзу цього стану (належать до них техшка карткування, техшки дослщження й ви\прювання часу, квал1ф1кування пращ \ т.д.);
- техшки рацюнатзацн й оптимгзацп. що служать для дослщження й покращення процесс в пращ, виробництва, обслуговування продукцн, анатзу й проектування систем, конструкцн вироб1в, оргашзацшно! структури \ т.п., до них також вщносять математичш техшки оптимзаци рппень;
- технологи планування й контролю, до яких зараховують техшки довго й короткотср\пнового планування, проектування розмщення продуктивних ланок, техшки анатзу коптв, контролю якосп \ т.п.;
- техшки поведшки у сфер i mí>koco6hctíchhx контакт! в i стосунюв, до яких зараховують техшки управлшня людсысими колективами, cth.ií керування, техшки навчання, мотивацп та íhiiií.
3 огляду на предмет дослщження можна видшити так i оргашзаторсью tcxhíkh:
- техшки, що займаються оптимпащею цшей i завдань оргашзацшних систем, до яких вщносять операцшш дослщження, математичш застосування, техшки мережевого планування, техшки управлшня через цЫ. винятки, викликання конфл!кпв, симуляцшш техшки, кер1вш ¿три i т.п.;
- техшки рацюнатзацп виробу, передуам техшку анал1зу вартосп i tcxhíkh контролю якосп;
- техшки рацюнахпзацп nponcci в. до яких можна вщнести техшки дослщження пращ, техшки побудови графтв, tcxhíkh проектування розмщення робочих viicnb i т.п.;
- техшки рацюнатзацп npani машин i техшчного обладнання, зокрема техшку BHoipKOBoro обстеження, хронометраж, пор1вняльного анатзу, кошт i в npaui машин, анатз по казн ик i в машин i обладнання та íhiiií;
- техшки покращення пращ людини, дослщження метод i в npani. зокрема tcxhíkh дослщження елементарних pyxÍB, техшки cproHOviiмного анашзу, tcxhíkh квашфшування npaui i т.п.
3 огляду на критерш оргашзаторсько! ди можна видщити:
- техшки вибору предмету i визначення мети дослщження, зокрема техшки вибору домшуючого фактора, напр. метод ABC, крив1 парето, правило 20/80 i т.п.;
- техшки рсестрацп фактичного стану, зокрема постшнс й виб1ркове спостереження, хронометраж, техшка МТМ, техшка BMP, картки проходження ди й матер1алу, схеми проходження, лшшш схеми, модель макети, xpecTOBÍ таблиц!. блоков! схеми, г р афиш Gantta, циклограми, cítkh дш. анкети, штервю. тести i т.п.;
- техшки творчого пошуку можливостей нових pimcHb. зокрема "мозковий штурм", дельфшська техшка, дискуая 66, техшка 635, техшка асощацш i портнянь. морфолопчна техшка, алгоритм Алтшулера, анатз функци, анкета з навщними питаниями, обернення проблеми та ÍHmi техшки швентики:
- техшку ouíhkh piuiCHb. зокрема техшку карки Т, пунктирну техшку;
- техшку проектування pimcHb. зокрема техшки системного проектування функщонування i структури оргашзащйно! системи, tcxhíkh презентацп оргашзацшних виршень за допомогою картування, моделей, блокових схем, графшв Gantta, циклограм, cítok дш ф т.п.;
- техшку втщення проекпв, зокрема tcxhíkh мережл. техшки навчання, tcxhíkh розминки.
Спщьною рисою значно! кщькосп оргашзаторських tcxhík е цикл поведшки. який
базуеться на класичному оргашзацшному цикл дослщження метод i в npani.
Застосування в заклад i подшу пращ й доручення р1зним оргашзацшним вертикалям i ланкам для виконання окремих завдань вимагае вщповщно! вертикально! й горизонтально! координацп. Сам cnoci6 координаци пращ цих вертикалей i ланок íctotho впливае на справшсть дш. я клеть синерпчного ефекту й сфсктившсть функцюнування цщого закладу. У Teopii' оргашзацп й управлшня розшзнаються координацшш мехашзми, правильна дуя яких спричиняе на практищ високий р1вень вертикально! координацй' завдань (напр. управлшня через цш поеднане з управлшням через винятки) i горизонтально! координацй м1ж сум1жними оргашзацшними ланками, що рсалпують о крем i завдання в осередку (напр. управлшня через виявлення й виршення конфлшту). Це - як ми уже знаемо - техшки управлшня. що сприймаються як допом1жш шетрументи (знаряддя) управлшня.
У nÍTeparypi трапляються pÍ3HÍ визначення термшу tcxhíkh управлшня. Воно юнуе поруч таких терм1шв як: cnoci6, метод, концепщя й нав1ть система чи фшософ1я управлшня. Однак техшки управлшня е до по mí жни ми i нстру ментами, якл застосовуються в nponcci управлшня справами осередку i яю допомагають i полегшують кертникам виршення р1зномаштних проблем, що стосуються справного функцюнування й розвитку оргашзацп дш. Часто це е складш багатовим1рш проблеми, яю охоплюють сусшльш. ckohomíhhí. оргашзацшш, психолопчш, соцюлопчш й навпъ ф1зюлопчш питания. Отже, кертник у nponcci управлшня повинен розшзнати суть проблеми i д1брати для II виршення особливий cnoci6 ди (знаряддя) у виг ляд! техшки управлшня.
Кер1вна функщя мотивування (стимуляци) е також певним показником визначених техшк управлшня. Це стосуеться, в основному, уах формал1зованих заклад ¡в колективно! дп, яю за своею суттю змушеш бути кероваш.
Описане вище синтетичне управлшня, а також шип техшки (див. табл. 1 1 табл. 2) представляються як правило, як альтернативи, а прихильники окремих техшк в шших вбачають переважно тшьки недолши.
Насправд! ж в управлшш осередком не можна застосовувати тшьки одну техшку, навпъ якщо це буде техшка придатна для багатьох випадюв.
У р1зних структурах регулювання в закладах - на рпних оргашзацшних вертикалях, а також в оргашзаци в цшому доцшьним може виявитися застосування р1зних техшк "управлшня через" штсгрованим способом. Слщ вщзначити, що зпдно Т \Vilda, для засвоення сут1 техшк "управлшня через" необхщним е глибше розумшня понять дп, поведшки, вчиню в, правил, що визначають стиль керування 1 принцишв творения цЫсно!' концспцп. тобто повно! модел1 управлшня.
В умовах ринку, в яких функцюнують сучасш недержавш центри навчання, на кер1вш кадри покладаються таю види обов'язюв:
• забезпечення осередков! хорошо! фшансово! позиц11;
• досягнення максимально! продуктивносп засоб1в;
• зб1льшення продуктивност1 пращ;
• забезпечення "коптв участ1 в бпнссГ .
У свою черту Н. Mintzberg, анал1зуючи д1яльшсть кер1вного персоналу на рпних р1внях управл1ння, д1йшов висновку, що вел вони, по сутк в1д1грають багато р1зномаштних ролей, яю -називаючи "оргашзованим з1бранням повед1нки" - зводяться до таких важливих р1зновид1в, як:
1) \пжлюдськл рол1, пов'язаш з репрезентативними функщями осередку в оточенн1, керуванням, що реатзуеться у сп1льних вертикальних 1 горизонтальних д1ях сп1впращвник1в орган1защ! та функщями сшвпращ 1 зв'язку з оточенням (суспшьством);
2) ¿нформащйш ролк яю базуються на процесах отримання й передач! !нформащ!, яю ставлять кер!вника в позищю моштора, тобто особи, що шукае шформацп; розповсюджувача, як особи, яка часто найкраще пошформована й розповсюджуе !нформащю, думки й судження, а також в позищю речника, який переказуе частину з!брано! !нформащ! особам! орган!защям зовш;
3) вир!шальн! рол!, яю випливають з основних завдань кер!вного персоналу, серед яких найважлив!шими е:
- роль шдприемця, що намагаеться забезпечити максимальну справн!сть у досягненш щлей;
- роль протид!! нестгсццваним перешкодам в середиш й на зггкненш осередку з оточенням;
- роль посередника у епшкуванш з оточенням (суспшьством).
У справному виконанш обов'язюв ! наст1льки р!зномаштних кер!вних ролей у процес! управл!ння довшьними е допом!жн! техн!ки управл!ння. Оргашзаторсью методи ! техшки, застосоваш в р!зних сферах оргашзац!! прац! й управлшня (керування), часто взаемно переплггаються й доповнюються.
Кер!вник повинен мати загальну по!нформован!сть про можливо найширший склад техшк управл!ння, щоб могти вибрати з нього так!, яю вш визнае вартими грунтовшшого шзнання з метою вибору техшк, придатних в його умовах. Тому треба враховувати те, що не вс! техшки управлшня можна застосовувати на практищ без урахування умов, що юнують ! обмежень. Досв!д однозначно показуе, що комплексне застосування оргашзаторських метсццв та техшк у галуз! орган!защ! прац! та управл!ння значно збшыпуе не т!льки справшсть оргашзаторського проектування ! вт1лсння проскт1в на практищ, але також зб!льшуе ефектившеть функщонування нового оргашзац!йного р!шення в експлуатацп, осюльки зростае продуктившеть прац!, покращуеться яюсть, зменшуються соб!варт!сть.
Сучасний кер!вник (менеджер) у процес! управлшня, ддачи у складному, турбулентному й конкурентному оточеш, намагаеться (з користю для осередку) упорядковувати й синхрошзувати основш елементи сво!х сильних ! слабких стор!н (засоб!в), дов!датися про шанси й небезпеку, що йде вщ оточення, а також врахувати шип аргумента й переваги. Це дуже важке завдання, часто майже нездшенене з !нформащйних причин. Тшьки таю менеджери, що
справляться з непевшстю й багатозначнютю ситуацп. 1 зможуть умшо провести ¿три (битви), якл школи не можуть бути виграш, а можуть тшыси вестися, тшьки таю менеджери можуть мати надда на усшх у кер!внш робот! в ринкових умовах.
Слщ звернути увагу на факт, що бшышсть застосовуваних оргашзаторських техшк управлшня була опрацьована не вченими, спещалютами в галуз1 оргашзацп й управлшня, а в принциш самими досвщченими практиками. Бо загальною законом1ршстю е створення 1 розвиток ученими загально! методологи оргашзаторських дш. Натомють опрацювання специф1чних оргашзаторських техшк управлшня - це завдання не стшьки теоретиюв, сюльки практиюв-оргашзатор1в. Треба пам'ятати, що юльюсть оргашзаторських техшк зростае лавинопод1бно, що у свою чергу вимагае упорядкування 1 створення з них одностайно! системи. I власне комплексний тдхщ до техшк управлшня може спричинити 1х штегращю.
Представлен! вище техшки управлшня е знаряддями, яю можуть допомогти кер1вництву досягти цш недержавного осередку навчання шляхом попередньо запланованих 1 упорядкованих дш з урахуванням тих, що юнують та майбутшх умов.
Сташслава Данута ФРЕЙМАН, М1рослав ФРЕЙМАН
про розвиток ум1нь практично! дшльносп у загальнотехн1чн1й осв1т1 (на матер1ал1 поаьщ1)
Загальною метою трудового навчання в базовш школ! е досягнення учнями елементарного р1вня загальнотехшчно! ор1ентащ1, озброення основними практичними вмшнями. Проте загальною метою трудового навчання в пмназп е подготовка до життя в техшчшй цившзацп, а конкретною - озброення учшв визначеними практичними вмшнями [1].
Д1яльнють учител1в трудового навчання в базовш школ! повинна забезпечити наступш досягнення учшв:
"1. Рацюнальна й етична поведшка в техшчно му середовшщ.
2. Ощнювання сво!х умшь, навичок, штереелв [ техшчних зд1бностей.
3. Опис та ощнювання техшчних об'екпв 1 дш (за допомогою рисунюв, символ!в [ текспв; використання шформацшних техшк) з р1зних точок зору (еколопчно!, екошмчно!, естетично!).
4. Опрацювання техшчних щей у форм! техшчно! документацп (з використанням експериментування, техшчного моделювання й шформацшно! технологи: виконання основних вим1рювань).
5. Планування й використання техшчних завдань ¿ндивщуально та колективно; оргашзащя робочого мюця.
6. Безпечне використання шетруменпв та домашньо! техшки; читання з розумшням р1зних техшчних шетрукцш, експлуатащя велосипеда й безпечне пересування на ньому по дорогах (отримання велосипедно! карти вщ 10 року життя)" [5].
Учш пмназш теля заюнчення цього етапу навчання повинш мати таю досягнення:
"1. Визначення й ощнювання сво!х сильних 1 слабких рис, виявлених у техшчнш шдивщуальнш та колектившй д!яльносп; ощнювання власних можливостей вщповщно до вимог попередньо обрано! професп (робочого мюця).
2. Використання р1зномаштних метод ¡в [ засоб1в (символ! в. рисунюв, код ¡в [ евгглин) у епшкуванш з техшчно! тематики.
3. Читання 1 складання просто! техшчно! документац!!.
4. Безпечне ! продуктивне використання основних шетруменпв, прилад!в ! обладнання; п!дб!р шетрумекпв та утримування !х у справному сташ.
5. Експлуатац!я техшчного обладнання та систем, пов'язаних !з повсякденним життям, ! дотримання правил безпеки, в тому числ! користування дорогами й транспортом" [5].
Пор!внюючи досягнення учшв з трудового навчання, яю простежуються в базов!й школ!! пмназп, можна пом!тити, що особливютю дидактичного процесу в загальнотехшчнш оевт е навчання шляхом практичних техшчних дш. Через ц! д!! повинно реатзовуватися шзнання техшчно! д!йсност!.
