Научная статья на тему 'Основні суб’єкти суспільної діяльності - ЗМІ і Влада - в період виборів'

Основні суб’єкти суспільної діяльності - ЗМІ і Влада - в період виборів Текст научной статьи по специальности «СМИ (медиа) и массовые коммуникации»

CC BY
44
5
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ВЛАДА / іНФОРМАЦіЯ / ВИБОРИ / ПОЗИЦіЯ / СУБ'єКТИ СУСПіЛЬНОї ДіЯЛЬНОСТі / ЗМІ / ДЕМОКРАТіЯ

Аннотация научной статьи по СМИ (медиа) и массовым коммуникациям, автор научной работы — Ткаченко О. Г., Ісіпчук Н. В.

У статті на матеріалі двох сумських видань, що репрезентують різні форми власності приватну та комунальну, розглядається характер моделі “Влада -ЗМІ” у період виборів 2004 року.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Основні суб’єкти суспільної діяльності - ЗМІ і Влада - в період виборів»

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С.84-89.

УДК 070

ОСНОВН1 СУБ'еКТИ СУСПШЬНО'Т Д1ЯЛЬНОСТ1 - ЗМ1 I ВЛАДА - В ПЕР1ОД ВИБОР1В

Ткаченко О.Г., 1апчук Н.В.

Сумський держ авний утверсиг ет , м. Суми

У статп на магерiалi двох сумських видань, що репрезенгуюгь рiзнi форми власносп - приватну та комунальну, розглядаеться характер моделi "Влада -ЗМГ' у перiод виборiв 2004 року.

Ключовi слова: влада, iнформацiя, вибори, позищя, суб'екти суспшьно! дiяльносгi, ЗМ1, демокрагiя

Суспшьш процеси, що вщбуваються в державу стимулюють д1яльшсть засоб1в масово1 шформацп, яю фактично виконують роль модератора м1ж владою й народом. Вщтак, тема влади е провщною у виданнях як приватних, так { державних. Ця проблема в центр1 уваги багатьох вчених-журналютикознавщв, зокрема, таких, як Ю. Фшклер [11], В. Шкляр [13], I. Гутиря [4], М. Литвинова [8].

У бшьшосп ЗМ1 полгшчна тема, тобто тема влади, е якщо не домшуючою, то поширеною. Традицшно журналюти критикують ди влади, або виступають, за слушним спостереженням В. Здоровеги, «служанками полгшчно! системи» [6, с. 16], чи то просто шформують читач1в про окрем1 ди влади, не коментуючи 1х. В щеал1 ж «журналюти повинш усвщомити свою роль - роль посередника м1ж владою й суспшьством. Роль душоприкажчика, котрий не мае права бути лакеем» [6, с. 54]. Саме це й визначае акт уальтст ь теми дослщження.

Мет а нашо1 розвщки - з'ясування характеру формування модел1 "Влада - ЗМГ' на матер1ал1 сумських обласних газет р1зно1 форми власносп.

Об'ект ом дослщження стали незалежний приватний тижневик «Панорама» та комунальне видання «Суми { сумчани» (орган мюько! ради). Предмет ом - вибраш матер1али названих видань за 2003-2004 рр.

ЗМ1 та влада е основними суб'ектами суспшьно1 д1яльносп. Завдання засоб1в масово1 комушкаци - донести до влади теми, що хвилюють громадян, 1х потреби, очшування й думки. Завдання полгшки - сповщати громадсьюсть про сво1 плани та ршення через ЗМ1. Журналютам потр1бш пол1тики як джерело шформацп, а полгшкам потр1бш журналюти як канал комушкаци. Проблема формування взаемин у модел1 «Влада - ЗМ1» надзвичайно важлива в сучасному укра1нському демократичному мед1а простора II намагаються виршити журналютикознавщ, соцюлоги та пол1тологи, торкаючись р1зних аспекпв цього питання.

У нашому дослщженш ми виходимо з того, що влада - це спещально оргашзована система державних оргашв, оргашзацш та установ, створена для

управлiння всiма сферами сустльного життя. Отже, державнi службовцi покликан забезпечити функцiонування усiх сфер держави, тобто нормальне життя и громадян.

Насамперед розглянемо журналiстикознавчi засади проблеми «Влада - ЗМ1». В. Рiзун вважае журналiстику посередником мiж владою i громадою: «Посередники бувають двох титв: (1) байдужi до того, в чому вони е посередниками, i (2) яю мають свою позищю, е самодостатнiми як суб'екти посередницько! дiяльностi, якою вони ведуть свою полггику» [9, с. 97-98]. Першi з них, на думку науковця, не бшьше нiж виразники штереив влади або громади, лише засоби в !хшх руках. Друп фактично виконують роль соцiального владного шституту, оскiльки ведуть iнформацiйну полггику, бо не хочуть бути засобами для шших суб'ектiв суспшьно! дiяльностi.

Ю. Фiнклер розвивае цю точку зору, зазначаючи: «У свiтi юнують три типи суспшьно! оргашзацп медш: перший - державна органiзацiя, за якою медiа безпосередньо фiнансуе держава; другий - суспiльно-правова органiзацiя, яка намагаеться звiльнити !х як вщ державно!, так i вiд приватно! залежностц третiй -плюралiзм медш при плюралiзмi влади в сусшльста, що означае розподiл у сусшльсга економiчно!, соцiально!, власне полiтично! та шформацшно! влади. Настав час самш державi визначитись i конкретизувати правила медшно! гри» [15, с. 117].

«В iдеалi було б звичайно найкраще, щоб журналiстика нiкому не служила, -читаемо у В. Рiзуна, - щоб вона була незалежною, виступала певним аналгшком сустльного розвитку, була мiж народом i владою, мала об'ективну точку зору, щоб на не! шхто не тиснув - ш влада, ш громада» [9, с. 14].

М. Вейсберг на запитання, чому журналюти так люблять критикувати владу, дае таку вiдповiдь: по-перше, «демократичне суспшьство так влаштоване, що посади в державних органах i поведiнка держслужбовщв найбiльш пiдлягають критицi»; подруге, «тому що чш^ це люблять»; по-трете, на його думку, «влада дае для цього тдстави. Влада «закривае» шформащю, не вмiе чи не хоче !! дати, i журналiсти судять про проблеми з тих джерел, яю були !м доступнi». До того ж автор вважае, що проблема полягае i в непрофесшносп видань, якi «не користуються доступною iнформацiею в органах влади» [2, с. 7-8]. Його думку доповнюе професор А. Чiчановський: «Треба зазначити, що влада i ЗМ1, яю претендують на владш функцi!, назавжди "пов'язаш" узами взаемно! нелюбовi» [12, с. 6].

Таким чином, проблема «Влада - ЗМ1» е складною i багатогранною, проте теза: «журналiстика дбае про суспшьний iнтерес до полiтичних питань i тому е важливим елементом демократп» [8, с. 26] - залишаеться головною. Як вiдомо, ключ до демократп - вiльнi вибори. «Влада народу» залежить вщ поiнформованого вибору. Чи не найважлившого значення набувае модель «Влада - ЗМ1» в перюд виборiв. Зазвичай для перешчних людей вони часто е единим джерелом шформацп про кандидатiв i спiрнi питання полiтики, тож основна вщповщальшсть лягае на журналiстiв. «Неучасть засобiв масово! iнформацi! у виборах може створити шформацшний дефiцит, а непрофесшна участь може негативно вплинути на результати виборiв. Для того, щоб голосування вщбулося на пiдставi свiдомо! оцiнки конкуруючих партiй, кандидата i полiтикiв, участь засобiв масово! шформацп у виборчих кампашях вщграе надзвичайно важливу роль» [5, с. 9].

Ткаченко О.Г., !с1пчук Н.В.

Отже, можна зробити висновок: модель «Влада - ЗМ1» мае таю основш позицп:

- ЗМ1 як шструмент у руках влади;

- суто шформацшна роль, без анал1зу, коментар1в, ощнок;

- постшна критика влади, повне 1й протистояння, тшьки негативна шформащя;

- д1алог двох головних суб'екпв суспшьно! д1яльносп, який виражаеться в шформуванш населення про дп влади, анал1зу результапв 11 вчинюв, де мае мюце 1 критика, й реальна ощнка.

Саме з огляду на таку схему проанал1зуемо вщповщш журналютсью матер1али приватного громадсько-полгшчного тижневика «Панорама» та органу мюько! ради -газети «Суми { сумчани» та з'ясуемо, з яких позицш будуеться сумська модель «Влада - ЗМ1» в перюд вибор1в 2004 року.

Найбшьше завоювання демократичного сустльства - незалежш ЗМ1. Це приватш видання, яю здатш юнувати самостшно, без державних кошт1в, за рахунок передплат, продажу та реклами.

Характерним зразком такого типу газет у мют Суми е громадсько-полгшчний тижневик «Панорама». Журналютика для цього видання - б1знес. 1нформащя ж -товар, який потр1бно виг1дно продати.

Застосувавши створену нами модель «Влада - ЗМ1», проанал1зуемо матер1али названих видань за перюд вибор1в 2004 року на наявнють / вщсутнють того чи 1ншого принципу взаемодп.

«П1д час под1й «Помаранчево1 революци» друкован1 ЗМ1 разом 1з шшими в1д1грали, безперечно, вир1шальну роль не тшьки в 1нформуванн1 сусп1льства про переб1г президентсько1 виборчо1 кампанИ, а й стали справд1 орган1затором { катал1затором хвил1 протест1в проти фальсифшацш» [1, с. 22]. Так, вибори -вщповщальний момент в житп кожно1 редакцИ, це випробовування для ЗМ1 на порядн1сть { свободу слова. Саме в цей перюд юнуе спокуса стати продажним журналютом, перейти на б1к одн1е1 полгшчно! сили.

Свою позиц1ю щодо висвплення вибор1в редактор «Панорами» визначив ще в 2002 рощ у своему штерв'ю, яке брав колега. Вш зазначив: «Когда меня спрашивали: «Вы за кого?» - я отвечал: «Мы не «за кого», мы «за сколько». Вот наши расценки на рекламу» (Кузьменко Е. Особенности размещения политической рекламы // Панорама. - 2002. - № 24. - 10-17 апреля. - С. А6). Тож невипадково в „Панорам1" усе, що стосуеться великих д1янь влади та полгшюв, позначено так: R або РR.

Пщ час вибор1в кшькють матер1ал1в про владу в газет1 значно зростае. Пор1вняймо: у цей перюд кшькють публшацш полгшчного спрямування до 25 в кожному номера тод1 як звичайно друкуеться до 10.

«Журналюти повинш критично анатзувати важлив1 в1дм1нност1 м1ж пол1тичними парт1ями й кандидатами, залучати до дискус1й, що стосуються складних проблем, { постшно шукати способи забезпечення аудитори ц1нною, повною й в1ропдною 1нформац1ею» [5, с. 17], - так визначають науковц1 д1яльнють ЗМ1 в пер1од вибор1в. Прикладом таких взаемин е аналгшчна стаття «Ночной дозор»: «Эксперты склонны усматривать в украинских выборах геополитическое противостояние Запада и России, олицетворяя его в кандидатах и Януковиче. Но если Янукович неоднократно делал заявления, при которых можно считать этого

кандидата приверженцем «российского стиля», то «американизация» Ющенко на сегодняшний день - это миф политтехнологов. Ассоциируя Януковича с Россией, а Ющенко с США, политтехнологи пытаются привлечь людей пожилого возраста на сторону первого» (Панорама. - 2004. - № 43. - 27 октября - 3 ноября. - С. А15). Журналют намагаеться аналiзувати i в кшщ матерiалу ставить риторичне запитання: кому потрiбно нагштати проблему «Схiд - Захщ».

На шпальтах «Панорами» були видрукуваш матерiали про 7 кандидата у президенти. Зокрема: «Симоненко посетил Сумы» (Панорама. - 2004. - № 44.

- 3-10 ноября. - С. А12), «Анатолш Кшах: поряднють, воля, професiоналiзм» (Панорама. - 2004. - № 40. - 6-13 октября. - С. А12), «Великолепная семёрка» (Панорама. - 2004. - № 28. - 14-21 июля. - С. А12), «Дюжина небылиц о Ющенко» (Панорама. - 2004. - № 24. - 16-23 июня. - С. А12).

Журналюти газети писали репортажi з Майдану - центру революцшних подш. В «ПанорамЬ» за 27 жовтня - 3 листопада читаемо: «Я смотрю на десятки тысяч пар глаз, мне тепло и уютно, уважаемые друзья, что сегодня, возможно, в самое сложное время для моей страны, моей нации, вы демонстрируете уникальную вещь - своим присутствием тут, тем, что вы на этом митинге, на этом майдане...» - так начал своё выступление Виктор Ющенко на митинге «Сила народа против вранья и фальсификаций» 23 октября. В этот момент перед ним действительно было около 150 тысяч человек, полных надежды на своё «завтра», полных решимости его отстоять. Вся площадь перед Центральным из биркомом была залита оранжевым цветом. Вся площадь скандировала, как заклинание, как молитву, всего одно слово -«Ющенко!» (Панорама. - 2004 - № 43. - 27 октября - 3 ноября. - С. А12).

Слщ зазначити, що газета вщображае передвиборчу кампашю 2004 року та поди «Помаранчево! революци» навпъ i в анекдотах. Наприклад: «Кого бы ни выбрали президентом, а назавтра всё равно идти на работу» (Панорама. - 2004 - № 45.

- 10-17 ноября. - С. А15). «Путин 18 раз поздравил Януковича. Янукович ответил, что пошлёт его подальше, если тот будет и дальше издеваться» (Панорама. - 2004. -№ 49. - 8-15 декабря. - С. А15).

Щодо комунально! газети «Суми i сумчани», то вона подавала матерiали лише про одного кандидата - Вштора Януковича. Та й матерiалiв у кожнш газет про вибори лише до п'яти, тсд як в звичайний час - чотири. В однш iз таких публшацш, тд назвою «Молодь голосуе за майбутне», читаемо: «У день мюта .на площi Незалежносп сумчани, яких зiбралось понад шм тисяч, заповнювали анкети... Пщсумки заповнюваних анкет, як повщомив прес-аташе туру, показали, що четвертого серпня в Сумах проголосувало 1,5 тисяч сумчан. Близько 95% молодих людей роздшили думку органiзаторiв туру, тобто сказали «ТАК» патрютизму, дружбi й економiчному союзу з Рошею» (Липа М. «Молодь голосуе за майбутне» // Суми i сумчани. - 2004. - № 37 (306). - 9 вересня. - С. 6).

Пщ час «Помаранчево! революци» газета «Суми i сумчани» зайняла протилежну «ПанорамЬ» позищю. Це тдтверджуе матерiал В^орп Коваль: «Майдан незалежносп, кажете? Та яка незалежнють, коли опозищя дiе за американським сценарiем i за американськi грошЬ» (Коваль В. «Краще працювати, а не мпингувати» // Суми i сумчани. - 2004. - № 52 (321). - 23 грудня. - С. 4).

Ткаченко О.Г., !стчук Н.В.

На сторшках видання друкувалося звернення Сумсько! мюько! ради органiзацi! ветеранiв Укра!ни до ветерашв вiйни, працi, вiйськово! служби, до громадян м. Суми: «Припинпъ конфронтацiю в суспiльствi, подiл на сишх i помаранчевих, «сво!х» i «не сво!х». Усi ми громадяни Укра!ни. Всiм нам жити й працювати в цiй кра!нi» (Суми i сумчани. - 2004. - № 52 (321). - 23 грудня. - С. 4).

Разом iз тим сумчани на шпальтах видання могли прочитати й таку цшну для них тд час виборiв iнформацiю, як склад виборчих комюш.

Дещо незвичний е репортаж М. Липи «На майдаш в центрi мiста», оскiльки в ньому немае випадiв проти революцi!: «За годину перебування бшя наметового мютечка почула дебати на рiзнi полгшчш теми, дискусiйнi екскурси в минуле, фiлософсько-життевi трактування марксизму й лешшзму, що примiрялися до сучасностi. Хтось емоцшно сперечався про переваги одного кандидата над шшим, однiе! ще! над iншою. Ветеран вiйни демонстрував власш iдейнi переконання нагородами: «Ось за що я боровся», - у суперечщ вiдкривав опоненту нагрудш знаки чоловiк. Хтось мовчки тдходив до iнформацiйного куточка i читав новини. Якась жшка принесла для тих, хто по той бш помаранчево! стрiчки, одноразовий посуд, шша - вкинула до «копилки» двi гривт... (Суми i сумчани. - 2004. - № 52 (321). -23 грудня. -С. 5).

Отже, висвплюючи вибори 2004 року, дослщжуваш нами газети зайняли протилежш позицп. «Панорама» друкувала аналгшчш матерiали, яю всебiчно висвiтлювали подi! «Помаранчево! революцп», в той час як журналюти видання «Суми i сумчани» подавали шформащю однобоко, висвiтлюючи лише позищю сумсько! ради. Таким чином характеризуючи модель «Влада - ЗМ1» тд час виборiв, варто зазначити, що взаемини журналюив незалежного приватного тижневика з владою вщображають усi чотири позицi! моделi. Ми бачимо й ознаки дiалогу, i приховане протистояння, i вiдверте несприйняття, як i вiдверте служiння владi, звичайно ж, у виглядi реклами. Водночас у матерiалах комунального видання «Суми i сумчани» найяскравiше простежуеться перша позищя. Немае, на нашу думку, збалансованосп iнформацi!. Хоча в деяких матерiалах спостерiгаються ознаки друго! й четверто! позицiй.

Вiдтак, можна зробити висновок, що взаемодiя сумських ЗМ1 з владою як основних суб'екпв суспшьно! дiяльностi в перiод виборiв не вщповщае принципам демократi!.

Список лгтератури

1. Василенко М. К. Динашка розвитку шформацшних та аналггачних жанр1в в украшськш прес1: Монограф1я / 1нститут журнал1стики КНУ 1мен1 Тараса Шевченка.

- К., 2006. - 236 с.

2. Вейсберг М. Як влад1 працювати з незалежною пресою. - К.: Укра!нська Асоц1ац1я Видавц1в Пер1одично!' Преси, 2003. - 64 с.

3. Гриценко О. Мас-медшш кампани та проблеми !х застосування в ЗМ1 // Публщистика 1 пол1тика. Зб1рник наукових праць. Випуск 2. / За заг. ред. проф. В. I. Шкляра.

- К., 2001.- 96 с.

4. Гутиря С. I. Незалежна преса 1 нова влада // Науков1 записки 1нституту журнал1стики.

- К.: 1нститут журнал1стики, 2006. - Т. 22. - С. 40-44.

5. Засоби масово! шформацп i вибори / За ред. Яшi Ланге та Ендрю Палмера. - К., 1995.

- 208 с.

6. Здоровега В. Й. Теорiя i методика журналютсько! творчосп: Пiдручник. - 2-ге вид., перероб. i допов. - Львiв: ПА1С, 2004. - 268 с.

7. Кузнецова О. Д. Аналггичш методи в журналютищ: Навч. посiбн. - Львiв, 2002.

- 120 с.

8. Литвинова М. К. Политична журналютика в Украíнi: деяк1 аспекти теорп i практики // Науковi записки 1нституту журналiстики. - К.: 1нститут журналiстики, 2003. - Т. 11.

- С. 26-29.

9. Рiзун В.В. Маси: Тексти лекцш. - К.: Видавничо-полiграфiчний центр «Кшвський ушверситет», 2003. - 118 с.

10. Рiзун В. Роль ЗМК у демократичному сустльстш // Публiцистика i политика. Збiрник наукових праць. Випуск 2. / За заг. ред. проф. В. I. Шкляра. - К., 2001, с. 96, С 13-15

11. Фшклер Ю.Е. Мас-медiа та влада: технологiя взаемин. - Львiв: Аз-Арт, 2003.

12. Чiчановський А.А. Новина в журналютищ. - К.: Грамота, 2003.

13. Шкляр В. I. Формування моделi „влада - преса - суспшьство" в перюд легiтимацií полiтичноí системи // Науковi записки 1нституту журналiстики. - К.: 1нститут журналiстики, 2004. - Т. 17. - С. 116-118.

Ткаченко Е.Г., Исипчук Н.В. Основные субъекты общественной деятельности - СМИ и власть - во время выборов

В статье на материале двух сумских изданий, которые представляют разные формы собственности - частную и коммунальную, рассматривается характер взаимодействия СМИ и власти во время выборов 2004 года.

Ключевые слова: власть, информация, выборы, позиция, субъекты общественной деятельности, СМИ, демократия

Tkachenko O.G., Isypchuk N.V. The main subjects of social activity -mass media and power- during the elections

The article observes- the main positions of models "power - massmedia" during the elections of 2004 on the material of two Sumy newspapers which represent different forms of property - private and municipal.

Key words: power, information, elections, position, subjects of social activity, mass media, democracy

Пост упила до редакци 14.08.2008 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.