CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «География». Том 26 (65), № 4. 2013 г. С. 169-182.
УДК913(477.65)
ЕЛЕКТОРАЛЬНА РУБ1ЖН1СТЬ К1РОВОГРАДСЬКО1 ОБЛАСТ1
Швець О.Б., Маслова Н.М.
Тавршський нащональний ужверситет iM. В.1. Вернадського
E-mail:alexandra-crimea(@ukr.net
Кровоградськийдержавний педагогчнийуыверситетiм. В.Винниченка
E-mail: [email protected]
Аналiзуються результати президентских та парламентских виборш в Укра!ш у перюд з 1991 р. до 2012 р. Зроблена спроба обгрунгування електорально! рубiжностi Юровоградсько! области Ключов1 слова: електоральний простр, електоральне розмежування, електоральна поведшка, електоральна рубiжнiсть тощо.
ВСТУП
Сощокультурш вщмшност регюшв Укра!ни безпосередньо вщдзеркалюються у диференщацп !! електорального простору. Електоральш вщмшносп регюшв Укра!ни визначаються не лише структурним розмежуваннями електоральних симпатш, а й ставленням населення до найбшьш значущих питань суспшьно-пол1тичного, сощально-економ1чного та сощогумаштарного розвитку кра!ни, геопол1тичними (вступ до GC, до союзу з Рос1ею, до НАТО тощо) та мовно-культурними ор1ентащями населення регюшв [1].
Метою дано! роботи е на основ! анатзу результапв виборчих кампанш, що проводилися упродовж 1991-2012 рр., виявити риси руб!жносп територи Юровоградсько! обласп в електоральному простор! Укра!ни.
Характер протшання електоральних процешв найбшьш наочно вщдзеркалюе сощокультурш вщмшносп регюшв Укра!ни. На думку А.Г. Манакова, анал1з результата вибор1в дозволяе виявити просторов! вщмшност в сучаснш культур! населення регюшв [2]. На наявшсть електорального розмежування Укра!ни вказують результати президентських та парламентських вибор1в. Проблем! електорально! диференщацп кра!ни придшяють увагу сощологи та пол1тологи Б. 1дрюов [3],О. Зубченко [4], О. Михайлич [5], Е. Гугнш [6], Ю. Каплан [7], В. Карасьов [8],1. Кононов [9], Р. Павленко [10], В. Бортников [11], К. Черкашин [12] та ш. Регюнальна диференщащя електорального простору Укра!ни стае предметом дослщження географ1в О. Шабл1я [13], М. Багрова [14], М. Дшстрянського [15], С. Хана [16], В. Миронюка [17] та ш.
На сьогодш видшяються чотири школи дослщження електорально! поведшки: сощолопчна (П. Лазарсфельд, Б. Берельсон), сощально-психолопчна (Е. Кемпбелл, Ф. Конверс), ращонально-шструментальна (Й. Шумпетер, Е. Даунс), еколопчна (А. Зигфрщ, Ф. Гогель). Остання найбшьш близька до полгшчно! географи, оскшьки поведшка виборщв анатзуеться залежно вщ мюця !х проживання [12]. Зважаючи на чгтке територ1альне розмежування симпатш виборщв в Укра!ш еколопчний шдхщ, завдяки врахуванню впливу регюнального чинника на електоральш процеси, е найбшьш доцшьним в межах даного дослщження. Адже регюнальний чинник
суттево впливае на рiвень електорально! активностi, дiапазон та персоналiзацiю електорального вибору, рiвень сепаратизму в електоральних орiентацiях тощо [2]. На електоральну поведiнку впливають також iсторико-географiчнi, економiчнi, етнiчнi, культурш та iншi чинники.
Дослiдження вщмшностей в електоральнiй поведiнцi виборцiв рiзних регiонiв може грунтуватися i на «теори розколiв» С. Роккана, в основi яко! лежить пошук територiальних груп населення з протилежними типами електорально! поведшки, вивчення соцiокультур-них та територiальних розколiв, якi мають географiчне вираження. Розколи - це iснуючi в суспiльствi суперечностi, якi призводять до протилежного ставлення рiзних груп до визначальних чинникiв [18]. Щоправда, критицi пiддаеться застосування самого поняття «розкш». На думку В. Бортникова, використання поняття «розкш» щодо укра!нських реалiй не вiддзеркалюе багатоаспектнi та суперечливi процеси в суспiльствi. Тому доречшше вести мову про юторично обумовленi вiдмiнностi у суспiльнiй свщомосп окремих груп населення рiзних репошв. В захiднiй науковiй традици для визначення аналогiчних процесiв використовують бшьш нейтральне поняття - „розмежування" (clevage) [11]. К.В. Черкашин вважае, що в Укра!ш iснуе "накладання конфлш^в", оскiльки перехiд вiд одного електорального полюса до шшого в просторi вiдбуваеться плавно, тобто кра!на не формуеться великими антагошстичними регiонами, !! не можна вважати "розколотою" [12]. Погоджуючись з такими судженнями, вважаемо за доцiльне використання в даному дослщженш поняття «розмежування», яке бшьш об'ективно вщображае електоральну ситуацiю в Укра!ш.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ
Неоднорщшсть полiтичного простору Укра!ни яскраво проявилася з перших рокiв незалежностi, коли стало очевидним, що в захщних регiонах бiльшу пiдтримку отримують прав^ а в пiвденно-схiдних - лiвi сили. Причини вiдмiнностей у електоральнш поведiнцi населення регiонiв корiняться в !х рiзному iсторичному минулому та сощокультурних вiдмiнностях. Всi виборчi кампани в Укра!ш до 1999 р. включно засвiдчували закономiрнiсть субмеридюнально! змши електоральних вподобань. З 2002 р. лшя електорального розмежування проходила майже субширотно iз заходу на схщ. Азональнi електорально-географiчнi змiни спостерiгаються за лшями «мiсто - село», «центр - периферiя», «столиця -провшщя», «територi! з переважанням домiнуючого в державi етносу - територi! iз значною участю iнших етносiв» [16]. В Укра!ш сформувалося два полюси найбiльшо! електорально! активностi - захщ ( в першу чергу Галичина) та схiд i пiвдень кра!ни (в першу чергу Донбас та Крим). Мiж протилежними за пол^ичним знаком полюсами е простiр своерщно! полiтично!' амбiвалентностi [19], яка характерна рубiжним в електоральному планi репонам. 1снування електоральних вiдмiнностей мiж швшчно-захщними та пiвденно-схiдними регiонами Укра!ни актуалiзуе питання географiчно! локалiзацi! лiнi! електорального розмежування. Починаючи з 1994 р. результати виборiв засвщчують проходження лши розмежування електоральних симпатiй в Укра!ш територiею Кiровоградсько!
170
облaстi. Ця гiпотезa пiдтвеpджyeться i дослiдженням О. Вишняка, який на основi pезyльтaтiв пpезидентськиx та пapлaментськиx вибоpiв видшив п'ять типiв полiтичниx pегiонiв Укpaïни, сеpед якиx - своepiдний пеpеxiдний pегiон, який включае пiвнiчно-сxiднi обласп та Кipовогpaдськy область.
Пiд час пеpшиx в незaлежнiй Укpaïнi вибоpчиx кaмпaнiй Кipовогpaдськa область не мала ознак пол^ично1' pyбiжностi. Резyльтaти Всеyкpaïнського pефеpендyмy та пpезидентськиx вибоpiв y 1991 p. не пpодемонстpyвaли знaчниx диспpопоpцiй в електоpaльниx симпaтiяx населення pегiонiв Укpaïни. В бiльшостi pегiонiв Укpaïни (за виключенням Кpимy) S0-95 % ^омадян висловилися за незалежшсть Укpaïни. Пiд час пеpшиx пpезидентськиx вибоpiв в Укpaïнi в бшьшост pегiонiв пеpемогy отpимaв пpовлaдний кандидат Л. М. Кpaвчyк. Виключення становили лише Львiвськa, Iвaно-Фpaнкiвськa та Теpнопiльськa облaстi, вибоpцi якиx надали пеpемогy В.М. Чоpноволy [20]. Поляpизaцiя пол^ичнж симпaтiй y 1991 p. ^оявилася чеpез пpотистaвлення кaндидaтiв вiд господapсько-yпpaвлiнськоï елiти та пpедстaвникiв «пpaвиx» сил. На зaxодi електоpaт висловився за демо^а^в, на сxодi, пiвднi та в ^rnpi - за «пapтiю влади» [13]. Лiнiя електоpaльного pозмежyвaння пpоxодилa теpитоpieю Хмельницько1' облaстi, а в Укpaïнi закладалися тенденцiï до подальшо1' дифеpенцiaцiï електоpaльноï поведiнки.
У виpiшaльномy дpyгомy тypi Пpезидентськиx вибоpiв 1994 p. y пiвденниx та сxiдниx облaстяx лiдеpом 6ув Л.Д. Кучма, а в пiвнiчниx та зaxiдниx - Л.М. Кpaвчyк. У Кipовогpaдськiй облaстi Л.Д. Кyчмa отpимaв вiдноснy пеpевaгy (49,7%). В сyсiднix Mиколaïвськiй, Одеськiй та Днiпpопетpовськiй облaстяx пiдтpимкa Л.Д. Кучми бyлa вищою (52,8%, 66,8% та 67,8% вщповщно), максимальною пiдтpимкa Л.Д. Кучми бyлa в Кpимy (89,7%) та в Лyгaнськiй облaстi (SS,0%). В pегiонax, pозтaшовaниx пiвнiчнiше та зaxiднiше Кipовогpaдщини, лiдеpство було за Л. М. Савчуком. В сyсiднiй з Кipовогpaдщиною Чеpкaськiй облaстi за нього пpоголосyвaло 50,8%, а у Вiнницькiй - 54,3 %. Вщсоток пiдтpимки Л.М. ^авчука зpостaв на зaxiд до 94,5 % в Iвaно-Фpaнкiвськiй обласп [21]. Геогpaфiчнa кapтинa електоpaльного pозмежyвaння була подiбною до вибоpiв 1991 p. Утвоpилися два полюси максимально!' шдфимки кaндидaтiв: пеpший - сxiд та АР Кpим, дpyгий -зaxiднi («галицью») облaстi. Межа мiж електоpaльними симпaтiями населення змiстилaся на сxiд i пpоxодилa пiвнiчними коpдонaми Кipовогpaдськоï облaстi та дaлi по Дш^у на пiвнiч. З цього часу впеpше зaговоpили пpо пол^ичний pозкiл Укpaïни. З чaсiв пеpшоï пpезидентськоï кaмпaнiï нaцiонaл-деpжaвницьке мислення елекг^ату зaxiдноï Укpaïни пошиpилося на сxiд до центpy кpaïни. Вагомим мотивом поведшки вибоpцiв пiвдня i сxодy кpaïни був обiцяний Л.Д. Кучмою офщшний статус pосiйськоï мови [13].
Пapлaментськi вибоpи 1994 p. були досфоковими i вiдбyвaлися за мaжоpитapною системою aбсолютноï бiльшостi: обpaним вважався кандидат, який отpимaв понад 50 % голошв, i за явки вибоpцiв не менше 50 %. В такж yмовax було обpaно лише 338 депyтaтiв з 450. Центpaльнi облaстi втpaтили нaйбiльше депyтaтськиx мiсць чеpез те, що вибоpи не вiдбyлися або жоден кандидат не отpимaв бiльшостi голосiв. Це свщчить пpо pоздвоeнiсть електоpaтy ^rnpy кpaïни,
171
де були ще сильними позици лiвих сил, але набували популярносп партп правого спрямування [13]. Вщ бiльшостi регюшв до парламенту пройшли безпартiйнi кандидати. I лише у Донецькш, Луганськш, Херсонськiй областях та м. Севастополь в бшьшост округiв перемогли комушсти. Цi вибори вперше продемонстрували тенденщю в електоральнiй поведiнцi, яка в подальшому визначатиме особливостi електорального простору Украши: вищий рiвень пiдтримки правих сил на заходi, а лiвих - на пiвднi та сходь Кiровоградська область географiчно обмежувала ареал шдтримки КПУ. В областi з 12 обраних депутапв 4 були кандидатами вщ КПУ. На швдень i схiд пiдтримка КПУ була вищою, а на пiвнiч та захщ рiзко спадала. В бшьшосп захiдних областей, в Киïвськiй обласп та м. Киïв комунiсти не пройшли до парламенту [21].
Парламентсью вибори 1998 р. не шдтвердили рубiжний статус Кiровоградщини. В бшьшосп регiонiв лiдером була КПУ. Виключення становили захiднi областi, де перемогу отримали Народний Рух Украïни (Волинська, Львiвська, Iвано-Франкiвська, Тернопiльська, Рiвненська област^, блок «За правду, за народ, за Украшу!» (Хмельницька область) та СДПУ (о) (Закарпатська область). В Черкаськш областi лiдером був блок «За правду, за народ, за Украшу!», у Дншропетровськш - ВО «Громада» [21]. Отже, електорат бшьшосп швшчних, центральних, пiвденно-схiдних областей та АР Крим шдтримав партiï лiвого блоку, а виборцi захiдних областей проголосували в бшьшосп за Народний Рух Украши.
Пщ час Президентських виборiв 1999 р. вперше не вщбулося подiлу краши навпiл за електоральними вподобаннями: Л.Д. Кучма перемш i на сходi, i на заходi краши. I все ж електоральне розмежування краши проявилося завдяки утворенню так званого «червоного поясу» - майже субмеридюнально1' смуги шдтримки кандидата вщ лiвих сил П.М. Симоненка. Цей «пояс» простягнувся з пiвночi на пiвдень, охопивши ^м, Кiровоградськоï, Чернiгiвську, Полтавську, Черкаську, Вшницьку, Микола1'вську, Херсон-ську, Запорiзьку областi та АР Крим. Вщсоток голосiв за П. М. Симоненка зростав з швдня на швшч. В Юровоградськш областi за нього вiддали голоси 52,58 % виборщв. Окремий осередок шдтримки П.М. Симоненка утворився у Луганськш обласп. В решт областей Украши перемш Л. Д. Кучма, рiвень шдтримки якого суттево зростав зi сходу на захщ вщ 46,64 % у Харкiвськiй обласп до 92,3 % у 1вано-Франювськш обласп [21]. Географiчно електоральна карта шдтримки Л.Д. Кучми у 1999 р. суттево змшилася, адже у 1994 р. Л. Д. Кучма перемш завдяки шдтримщ електоратом швдня i сходу краши. Пiдтримка Л. Д. Кучми виборцями заходу краши пояснюеться низьким рiвнем пiдтримки лiвих сил. Пiдтримка лiвих сил в регюнах «червоного поясу» зумовлена напруженою соцiально-економiчною ситуацiею, зростанням безробiття, посиленням ностальги за радянським минулим [22].
Пщ час парламентських виборiв 2002 р. в пiвденних та схщних регiонах (крiм Донецько1' обласп) максимум шдтримки отримала КПУ, рiвень яко1' знижувався на пiвнiчний захщ. В областях, розташованих на швшч та захщ вщ Юровоградщини, перемогу отримав Блок «Наша Украша», рiвень довiри до якого зростав на захщ до 74,61% в 1вано-Франювськш области В сусiднiх з Юровоградщиною Черкаськiй та Вiнницькiй областях цей блок отримав лише вщносну перевагу (26,98% та 29,43%)
172
[21]. В Кiровоградськiй областi комунiсти здобули лщерство, отримавши 22,24 % голосiв. Рiвень пiдтримки КПУ знижувався зi сходу на захщ областi вiд 27,86 % до 15,54 %. Сощалюти посши в Кiровоградськiй областi другу позищю (15,15 % голосiв). В™, захiднi район областi, де СПУ посiла першу позицiю (28,91%), увшшли до ареалу пiдтримки СПУ, який охопив Полтавську область та декшька окрупв Черкасько!, Вiнницько!, Чернiгiвсько! та Сумсько! областей. Рубiжною виявилася територiя Кiровоградсько! областi i за рiвнем пiдтримки БЮТ - 9,85%. Вщсоток голосiв за БЮТ зростав на захщ до 18,83 % в Тернопшьськш обласп, в той час як бшьшосп областей пiвдня та сходу (^м Днiпропетровсько! та Микола!всько! областей) вiн не перевищував 4 %. Середшм в областi був рiвень пiдтримки СДПУ(о) - 6,38 %. На швшч i захщ вш був суттево знижувався (до 1,02% в Тернопшьськш обласп), а на схщ i пiвдень - зростав (до 12,47% в Криму). Виключення на заходi становила лише Закарпатська область, де СДПУ(о) отримала 13,94% [21]. Вибори до Верховно! Ради Укра!ни 2002 р. засвщчили суттевi вiдмiнностi в iдеологiчних поглядах населення. На заходi кра!ни бшьшу пiдтримку отримали правоцентристськi та прав^ на пiвднi та сходi - лiвi та лiвоцентристськi партi!. Юровоградська область перебувала на лiнi! електорального розмежування, а виборщ областi в останне були солщарними у полггичних поглядах з електоратом пiвдня та сходу кра!ни, пiдтримавши лiвi сили.
Починаючи з 2004 р., вш наступи виборчi кампанi! демонстрували структурний розкiл та фрагментацiю полiтичного простору Укра!ни [1], а Кiровоградщина знаходилася на лши електорального розмежування. Президентсью вибори 2004 р. проходили у вкрай напруженш атмосферi. Значна кшьюсть порушень при проведеннi та шдбитп результатiв виборiв зумовила радикалiзацiю настро!в виборцiв, масовi протести, якi переросли в «помаранчеву революцiю». Особливiстю першого туру стала поразка кандидатiв вщ лiвих сил (О. О. Мороз - 5,82 %, П.М. Симоненко - 4,97 %) [21]. Фаворитами виборчо! кампани стали В. А. Ющенко та В. Ф. Янукович. Регюнальна диференцiацiя пiдтримки лiдерiв мала чита географiчнi меж1: В. А. Ющенко здобув перемогу в 16 областях заходу, швноч^ центру та м. Ки!в, В. Ф. Янукович - у 8 областях сходу та твдня, АР Крим та м. Севастополь. Вже в першому турi сформувалося два полюси максимально! тдтримки кандидата: захщш обласп з абсолютною перевагою В. А. Ющенка та Донбас з максимальною тдтримкою В. Ф. Януковича. Мiж двома протилежними полюсами утворилася зона електорально! амбiвалентностi, яка географiчно спiвпадала з територiею Кiровоградсько! областi. В першому турi риси полiтично! амбiвалентностi мали Кiровоградська та Херсонська областi, в яких розрив мiж претендентами був незначним. Пщ час другого туру Херсонщина остаточно увiйшла до цшсного ареалу пiдтримки В. Ф. Януковича. Юровоградщина ж залишилася амбiвалентною, оскшьки розрив мiж кандидатами залишався незначним (В .А. Ющенко - 47,08%, В. Ф. Янукович - 46,48%). В третьому турi виборщ Юровоградщини надали переконливу перевагу В.А. Ющенку - 63,40 % [21]. У 2004 р. вщбулася змша полiтичних орiентацiй виборцiв областi, в результатi чого вони вперше стали бшьш близькими до симпатш жителiв пiвнiчно-захiдних областей. Область увшшла до «помаранчевого поясу», хоча i знаходилася на його перифери, межуючи з регiонами
173
з протилежними електоральними симпапями. В ушх областях, розташованих на швдень i схщ вщ Кiровоградщини, перемiг В.Ф. Януковича Максимальнi показники пiдтримки В.Ф.Януковича спостершалися у схiдних областях. Рiвень шдтримки В. Ющенка в областi був нижчим, нiж на заходi краши, де була майже абсолютна шдтримка даного кандидата.
В межах Юровоградсько1' областi електоральнi вподобання протягом трьох турiв суттево коливалися. В першому турi в областi вiддзеркалилася загальноукрашська ситуацiя: в пiвнiчних та захщних районах (ТВО № 100, 102, 103) виборщ пiдтримали В.А. Ющенка, а у швденних та схщних районах (ТВО № 101 та 104) - В. Ф. Януковича. Лшя електорального розмежування проходила в обласп з швденного заходу на швшчний схщ приблизно по лши «лiсостеп-степ». У другому турi виборiв у ТВО № 100 (м. Юровоград) лiдером був В.Ф. Янукович, а у ТВО №
101 перемогу отримав В.А. Ющенко. У виборчих округах № 102 та 103 виборщ надали перевагу В. А. Ющенку. На пiвденному-сходi обласп у ТВО № 104 перемш В. Ф. Янукович [21]. Юровоградщина виступила ареною запекло1' боротьби за голоси виборщв, про що свщчать резонанснi поди на ТВО № 100, де пщ час першого туру було зiрване засiдання територiальноï виборчо1' комiсiï зi встановлення результапв голосування, а на однiй з дшьниць зафiксовано факт захоплення та вивезення бюлетешв, що супроводжувалося стршяниною [23]. Пiд час третього туру в ушх виборчих округах Юровоградщини перемогу отримав В. А. Ющенко, рiвень пiдтримки якого знижувався iз заходу на схiд вiд 75,77 % у ТВО №
102 до 51,31% у ТВО № 104. Дiаметрально протилежно змшювався рiвень пiдтримки В. Ф. Януковича: максимальний - у швденно-схщних районах у ТВО № 104 (43,11%), мшмальний - на заходi у ТВО № 102 (20,22%). Лшя розмежування електоральних вподобань населення у третьому турi проходила швденними кордонами Юровоградсько1' областi. Пiд час цих виборiв проявилася соцiокультурна рубiжнiсть територiï Юровоградщини, яка була ш характерна до XVIII с. Так у перших двох турах межа мiж електоральними симпапями приблизно сшвпадала з колишшми кордонами Великого князiвства Литовського та Речi Посполито1'.
Пiд час парламентських виборiв 2006 р. до Верховно1' Ради пройшли Партiя Регiонiв (ПР), БЮТ, Блок «Наша Украша», СПУ та КПУ. Виборцi пiвнiчних та бшьшосп захщних областей надали перевагу БЮТ, а електорат швденних та схщних областей - Парти Регюшв. В ^ано-Франювськш, Львiвськiй та Закарпатськш областях лiдером був Блок «Наша Украша». Вiдбулися ротаци в «помаранчевому» таборi: БЮТ отримав бiльший вщсоток голошв (22,29%) нiж Блок «Наша Украша» (13,95) [21].
Пол^ична поляризащя кра1'ни проявилася у пiдтримцi виборцями так званих «помаранчевих» та «бшо-сишх» сил. Географiчно розподiл електорально1' шдтримки рiзних таборiв залишився в межах виборiв 2004 р.: пiвнiчно-захiднi регюни пiдтримали «помаранчевi» сили, а виборщ швдня та сходу краши надали перевагу «бшо-сишм». Юровоградщина знов опинилася на лши електорального розмежування.
В Юровоградськш обласп лщером перегонiв був БЮТ (30,13% голоав), другу позицiю посша ПР (20,10%), третю - СПУ, четверту - Блок «Наша Украша» [21].
174
Полiтичнy pyбiжнiсть Kipовогpaдщини зaсвiдчye той факт, що Пapтiя Регiонiв в облaстi посша дpyгi позицiю, в той час як в бшьшосп областей «помapaнчевого поясу» (кpiм Полтавсько1, Чеpнiгiвськоï та Житомиpськоï областей) на дpyгомy мющ був Блок «Наша Укpaïнa». Лшя електоpaльного pозмежyвaння цього pasy пpоxодилa в межax облaстi пiвнiчною i зaxiдною межею Олексaндpiйського paйонy, а також зaxiдною межею Петpiвського pa^^. Зaзнaченi paйони вxодили до ТВО № 99, де пеpемоглa ПР (30,84%). Максимальний piвень пiдтpимки ПР спостеpiгaвся у м. Олексaндpiя (32,16%), Олексaндpiйськомy (29,77%) та Петpiвськомy (28,96%) parörnx, м. Знам'янка (27,37%) та Знам'янському pa^rn (25,25%). Вiдсоток голошв за ПР знижувався зi сxодy на зaxiд вiд 30,84% до 10,95%. Рiвень пiдтpимки БЮТ коливався вщ 23,82% до 39,58%. Мшмум пiдтpимки БЮТ був на сxодi та пiвденномy-сxодi облaстi. Найвищий piвень пiдтpимки Блоку «Наша Укpaïнa» (10,91%) був на зaxодi облaстi. Двi нaйбiльшi полiтичнi сили «помapaнчевого тaбоpy» paзом нaбpaли в облaстi 38,85 % голошв, що майже вдвiчi бiльше нiж Пapтiя Регiонiв. Максимальний вщсоток голошв за помapaнчевi сили вщдано в м. Kipовогpaд - 47,07 %; мшмальний - на пiвденномy-сxодi облaстi - 31,99%, що в сyмi пеpевищye piвень пiдтpимки Пapтiï Регiонiв (30,84%) [21]. Отже, електоpaт всix paйонiв Kipовогpaдщини, подiбно до пiвнiчно-зaxiдниx областей, висловив вищий piвень довipи пpедстaвникaм пpaвиx сил. Поpiвняно висока пiдтpимкa Пapтiï Регюшв свiдчить пpо pоздвоeнiсть електоpaльного поля Kipовогpaдщини.
Пiд час вибоpiв 2007 p. до пapлaментy пpойшли ПР, БЮТ, Блок «Наша У^аша - Нapоднa Сaмообоpонa» («НУ-НС»), КПУ, Блок «Литвина». Вщсоток голоав за iншi пapтiï та блоки знизився до 8,69. Вибоpи пiдтвеpдили тенденцiï попеpеднix вибоpчиx кaмпaнiй (зpостaння попyляpностi БЮТ, падшня довipи до лiвиx сил тощо) та поглибили електоpaльнi вщмшносп мiж pегiонaми кpaïни. Пapтiя Регюшв, яка була лiдеpом в Укpaïнi (34,37%), пеpемоглa на пiвднi, сxодi та в АР Kpим. Пapтiï «помapaнчевого тaбоpy» (БЮТ, Блок «НУ-НС» тощо) отpимaли пеpевaгy в пiвнiчно-зaxiдниx pегiонax. Поляpизaцiя електоpaльниx симпaтiй нapостaлa до пеpифеpiï кpaïни. Знов yтвоpилися два полюси пiдтpимки пpотилежниx тaбоpiв: Донбас з пеpеконливою пеpевaгою ПР (73,53 % - в Луганськш обласп, 72,05% - в Донецькш област^ та зaxiд (Львiвськa, Iвaно-Фpaнкiвськa, Теpнопiль-ськa), де понад 85 % вибоpцiв сyмapно пpоголосyвaли за БЮТ та Блок «НУ-НС». Тpaдицiйнa електоpaльнa кapтa «помapaнчевого поясу» дещо видозмшилася на коpисть БЮТ, який у чеpговий paa зaxопив частину вибоpцiв у блоку «НУ-НС», залишивши йому останнш електоpaльний плaцдapм лише на Зaкapпaттi [24]. Максимальний piвень пiдтpимки БЮТ спостеpiгaвся у Волинськiй (57,59%) та Кшвськш (53,38%) облaстяx, мшмальний - у Донецькiй (3,92%) та Луганськш (5,1%) области [21].
В Kipовогpaдськiй облaстi електоpaльнi вподобання вибоpцiв pозподiлилися наступним чином: БЮТ - 37,57 %, ПР - 26,99 %, Блок «НУ-НС» - 11,67%, КПУ -6,43 %, Блок «Литвина» - 5,54%, iншi mpm та блоки - 11,8 %. Не пiдтpимaли жодну пол^ичну силу 3,26 % вибоpцiв. Рiвень пiдтpимки БЮТ знижувався iз зaxодy на сxiд вiд 60,08 % в Головашвському paйонi до 22,23% - в Олексaндpiйськомy paйонi. Найвищий piвень пiдтpимки Блоку «НУ-НС» спостеpiгaвся на зaxодi облaстi в Ульянiвськомy paröm(18,15%), знижуючись на сxiд до 6,99 % у м. Знам'янка.
175
Сумарний вщсоток голос!в за БЮТ та Блок «НУ-НС» був найвищим на заходi обласп (Головашвський район - 70,04%), а найнижчим - на твденному сходi (Олександрiйський район - 36,17). Вщсоток голос!в за ПР зростав у схщному напрямi i коливався вщ 13,42 % у Головашвському районi до 41,83% у м. Знам'янка. ПР посша перше мюце у м. Знам'янка, м. Олександр!я, Олександрiйському та Петрiвському районах [21]. Отже, лшя електорального розмежування у 2007 р. знов проходила в межах област!, оскшьки ïï швденно-схщш райони увiйшли до географiчноï зони шдтримки Парти Регюшв. Залишаючись на лши електорального розмежування, Юровоградська область вперше втратила риси пол^ично1' амбiвалентностi, оскiльки розрив у голосах виборщв мiж «помаранчевими» та «бiло-синiми» силами суттево зрю. Сумарно в обласп БЮТ та Блок «НУ-НС» отримали 49,24 % проти 26,99% голоав за ПР. Водночас рiвень шдтримки двох сил «помаранчевого табору» в обласп був нижчим, шж в шших областях, якi знаходились на лши електорального розмежування (Вшницька область - 68,57 %, Полтавська - 52,36%, Сумська - 65,22%).
Результати президентських виборiв 2010 р. свiдчать про поглиблення електорального розмежування Украши. Електоральш симпати швшчно-захщних та пiвденно-схiдних регюшв знов кардинально розшшлися. Збереглися два географiчнi полюси з протилежними пол!тичними знаками (захiднi областi та Донбас), яю одночасно були полюсами максимально!' електорально!' активность Географiчнi меж! електорального розмежування не змшилися. У першому турi в бiльшостi областей «помаранчевого поясу» лщером була Ю.В. Тимошенко, що свщчить про подальше перетшання голос!в в!д В. А. Ющенко на ïï користь. В. А. Ющенко зберш лщерство лише окремих округах Львiвськоï областi. В.Ф.Янукович отримав перевагу в Закарпатськш областi, а також в окремих округах Житомирськоï, Чер^ве^ко^ Сумськоï, Полтавськоï та Кiровоградськоï областей. Основний електоральний плацдарм В. Ф. Януковича локалiзувався традицiйно в твденно-сх!дних областях. В деяких округах м. Днiпропетровськ першу позищю пос!в С. Л. Т!г!пко. У другому тур! у захщних та швшчних областях симпати бшьшосп виборщв були на сторон! Ю. В. Тимошенко, полюс шдтримки якоï припадав на Льв!вську (86,20%), ^ано-Франювську (88,89%), Тернопшьську (88,39%) та Волинську (81,85%) область У пiвденно-схiдних областях перемогу отримав В.Ф. Янукович, полюс шдтримки якого локатзувався на Донбас (Донецька (90,44%), Луганська (88,96%) обласп) [21].
В Юровоградськш обласп в першому тур! перше мюце посша Ю. В. Тимошенко (34,58%), друге - В. Ф. Янукович (26,74%), трете - С. Л. Тшпко (14,50), четверте - А. П. Яценюк (5,83%), п'яте - В. А. Ющенко (1,58%). За шших кандидапв проголосувало 16,77 % виборщв. В бшьшосп виборчих окрупв лщером була Ю.В. Тимошенко. На твденному сход! обласп у ТВО № 104 перемш В. Ф. Янукович. Максимальний р!вень шдтримки Ю.В. Тимошенко був зафшсований на заход! обласп (у ТВО № 102 - 39,88%); мтмальний - на сход! (28,14 % у ТВО № 104). Вщсоток голос!в за В.Ф. Януковича зростав швденний схщ та схщ обласп. Найбшьша пщтримка спостершалася у ТВО № 104 - 33,26%. Окрем! осередки шдтримки В.Ф. Януковича утворилися у м. Знам'янка (39,48%), Знам'янському
176
(32,05%) та Вiльшанському (31,49%) районах, де вш випередив Ю. В. Тимошенко. Найвищий рiвень пiдтримки С .Л. Тшпка був у м. Кiровограда (21,91%) [21]. У другому турi картина електоральних симпатiй суттево не змшилася. В областi лiдером була Ю.В. Тимошенко з 54,66% голосiв проти 39,61% за В. Ф. Януковича. Ю .В. Тимошенко отримала перемогу у 4 з 5 виборчих окрупв области Виключення становив тшьки ТВО № 104, де В. Ф. Янукович набрав 48,54% голоав проти 45,09% голошв за Ю .В. Тимошенко [21]. Рiвень пщтримки Ю.В. Тимошенко, як i в першому тур^ зростав зi сходу на захщ обласп вiд 45,09% до 61,41%. Вщсоток голошв за В.Ф. Януковича найвищим був на твденному сходi у 48,54%, найнижчим - на заодi (33,62%). Окремi осередки пiдтримки В.Ф. Януковича утворилися у м. Знам'янка (56,92%) та у Вшьшанському райош (48,49%) (рис 1.).
У 2010 р. Юровоградщина остаточно позбулася рис пол^ично! амбiвалентностi та увiйшла до групи регюшв, де рiвень пiдтримки Ю. В. Тимошенко був вищим за 50%. Про рубiжнiсть областi свiдчить i той факт, що в сусщшх на пiвнiч та захiд вщ Кiровоградщини областях пiдтримка Ю. В. Тимошенко була вищою (Черкаська -65,37%, Вшницька - 71,10%). Водночас в сусщшх Одеськш, Микола!вськiй та Дшпропетровськш областях переконливу перемогу отримав В. Ф. Янукович (74,14%, 71,53%, 62,70% вщповщно) [21] . Перемога В. Ф. Януковича у ТВО № 104 дозволяе провести лшда електорального розмежування в межах обласп захщними межами Долинського, Новгородювського та швшчною межею Олександршського району. Змщення лiнi! електорального розмежування в обласп на захiд пояснюеться змiною складу територiальних виборчих округiв порiвняно з 2004 р. Крiм Кiровоградсько! област^ цей полiтичний вододiл проходив швденними кордонами Вiнницько!, Полтавсько! та Сумсько! областей.
Пiд час Парламентських виборiв 2012 р. прохiдний бар'ер подолали ПР (30,00%), ВО «Батькiвщина» (25,54%), полггична партiя «УДАР» (13,96%), КПУ (13,18%), ВО «Свобода» (10,44%) [21]. Терш^альш закономiрностi розподiлу електоральних симпатш виборцiв порiвняно з 2007 р. не змшилися. У бiльшостi швшчно-захщних областей перемогу отримали правi партп. У 14 областях пiвночi, заходу та центру Укра!ни лiдером було ВО «Батьювщина». У Львiвськiй обласп лiдером була «Свобода», а у Закарпатськш областi перемогу отримала ПР. У швденно-схщнш частинi Укра!ни електоральш симпатi! були на боцi Парти Регiонiв. Лiнiя електорального розмежування, як i ранiше, проходила пiвденними кордонами Вшницько!, Кiровоградсько!, Полтавсько! та Сумсько! областей.
Незважаючи на падшня електорально! пщтримки ПР на сходi, Донбас зберш статус полюсу пiдтримки дано! пол^ично! сили (Донецька - 65,09%, Луганська область - 57,06% голошв). Другим полюсом пщтримки ПР виступив Крим (52,34%). Полюс пщтримки опозицшних сил припадав на Львiвську(87,94%), 1вано-Франювську (87,25%), Тернопiльську (84,94%) обласп. Мшмальною пiдтримка об'еднано! опозицi! була на сходi та пiвднi. Середнш рiвень пiдтримки опозицi! спостерiгався в областях, що знаходилися на лши електорального розмежування (Юровоградська (53,26%), Полтавська (56,55%), Сумська (59,35%), Вшницька (66,79%). Поява в опозицшному таборi нових сил зумовила ротацi! симпатiй виборщв пiвнiчно-захiдних областей. Рiвень пiдтримки «Батьювщини» знизився
177
25,54% за рахунок перетшання голос!в до партш «УДАР» та «Свобода». Найбшьша пщтримка ВО «Батьк!вщина» була у Вшницькш област! (45,01%). Р!вень п!дтримки парти «УДАР» коливався вщ 4,71% в Донецькш област! до 25,45% в м. Кшв. Рекордно високим був вщсоток голос!в за ВО «Свобода», полюс максимальноï п!дтримки якоï припадав на три галицью област! (Льв!вська (38,02%), ^ано-Франк!вська (33,79%) та Тернопшьська (31,22%). М!н!мальна дов!ра до «Свободи» заф!ксована в Криму (1,04%). Пщтримка КПУ коливалася в!д 29,46% у Севастопол! до 1,78% на ^ано-Франювщиш [21].
В К!ровоградськ!й област! симпати виборщв розподшилися наступним чином: ВО «Батьювщина» - 32,17%, ПР - 26,25%, парт!я «УДАР» - 14,87%, КПУ - 13,46%, ВО «Свобода» - 6,22%, шш! парти - 7,03%. Сумарно три опозищйш сили в област! пщтримало 53,26% виборщв. Максимальною була пщтримка опозици у м. Юровоград (61,10%), мшмальною - в Олександршському район! (32,40%). Парт!я Рег!он!в пос!ла першу позищю в м. Знам'янка (24,8%), м. Олександр!я (27,5%), в Головашвському (33,6%), Знам'янському (28,0%), Олександршському (43,7%) та Петр!вському (37,9%) районах. Лшя електораль-ного розмежування проходила в межах област!, оскшьки Знам'янський, Олександршський та Петр!вський райони увшшли до суцшьного ареалу шдтримки ПР. Окремий осередок шдтримки ПР утворився у Головашвському район!. В решт! адмшютративних одиниць област! лщером була «Батьювщина». Вищий р!вень дов!ри до партiï «УДАР» спостершався серед м!ського населення (максимум -18,5% у м. Свггловодськ). Р!вень дов!ри до КПУ коливався в!д 9,0% в м. Юровоград до 20,4% в м. Знам'янка та Знам'янському район!. Найвищий в област! р!вень шдтримки ВО «Свобода» був в м. Св!тловодськ (11,3%), м. Юровоград (9,8%), м. Знам'янка (9,0%), м. Олександр!я (6,3%). На заход! област! (Гайворонський та Ульяновський райони) виборщ не пщтримали «Свободу», а натомють вщдали голоси Радикальнш парти О. Ляшка (5,2% та 3,3% вщповщно) [21].
Електоральш симпати виборщв Кiровоградськоï област! вщр!знялися вщ вподобань електорату сусщшх областей. За р!внем шдтримки ПР (26,25%) область вщр!знялася i вщ ïï п!вн!чно-зах!дних, i вщ п!вденно-сх!дних сус!д!в. У сус!дн!х Одеськш, Миколаïвськiй та Дн!пропетровськ!й област! вщсоток голос!в з ПР був суттево вищим (41,90%; 40,50% та 35,7% вщповщно). У Черкаськш та Вшницькш областях пщтримка ПР була нижчою (18,65% та 17,38% вщповщно). Р!вень шдтримки «Батьювщини» в област! (32,17%) також був нижчим пор!вняно з Вшницькою (45,01%) та Черкаською областями (37,78%), але вищим, шж в Одеськш (15,49%), Миколаïвськiй (16,93%), Дшпропетровськш (18,38%) областях. З-пом!ж сус!дн!х областей найбшьш близькою за електоральними симпапями була Полтавська область (ПР - 21,91%, «Батьювщина» - 30,14% голос!в). Р!вень п!дтримки КПУ в сусщшх Миколаïвськiй та Дн!пропетровськ!й областях був вищим (19,09% та 19,38%), а у Черкаськш та Вшницькш областях - нижчим (9,29% та 8,86% вщповщно). Кр!м того, Юровоградська область (разом з Дншропетровською областю) вщмежовувала з швдня групу областей, в яких «Свобода» набрала понад 5% голос!в [21].
178
ВИСНОВКИ
Bei виборчi кампани, починаючи з 2004 р., засвщчили статус Клровоградсько! обласп як своeрiдного рубежа мiж дiаметрально протилежними полiтичними симпатiями виборцiв. Поляризащя електорального вибору в Украш поглиблювалася з кожними виборами i значною мiрою була зумовлена регiональними чинниками. Так, мешканщ пiвденно-схiдних областей Украши останнiми роками ототожнюють себе з Парпею Регiонiв, вважаючи, що саме ця пар^я здатна вiдстоювати 1'х iнтереси. Мешканцi пiвночi та заходу надають перевагу рiзним опонентам Парти Регiонiв. В центрi ж Украши утворилася своерщна смуга пол^инно! амбiвалентностi, зумовлено! роздвоенiстю електоральних симпатiй виборщв. Зрозумiло, що результати виборiв вщдзеркалюють лише домiнуючi полiтичнi, iдеологiчнi погляди, св^оглядш стереотипи та риси ментальносп населення. Bнутрiшнi розбiжностi електоральних вподобань населення Юровоградсько! областi, 1'х подiбнiсть чи вiдмiнностi з такими ж вподобаннями виборцiв iнших областей - це лише зовшшнш вияв протирiч, корiнням яких е соцiокультурна рубiжнiсть дано! територи.
Список лiтератури
1. Широкова £.О. Особливосл украшсько! електорально! культури / G.O. Широкова // Сощальш технологй. - 2010. - № 45. - с. 9-16.
2. Манаков А. Г. На стыке цивилизаций: Этнокультурная география Запада России и стран Балтии [Текст] / А.Г. Манаков. — Псков: Изд-во ПГПИ, 2004. — 296 с.
3. 1дрюов Б. Електоральна культура населення Украши в умовах трансформаци сустльства [Текст]: автореф. дис. ... кандид. соцюлог. наук: 22.00.04 / 1дрюов Бахтшор; 1нстигуп соцюлогп Нацюнально! академи наук Украши. - Ки!в, 2006. - 17 с.
4. Зубченко О.С. Електоральна культура як об'ект соцюлопчного дослщження [Текст]: автореф. дис. ... кандид. соцюлог. наук: 22.00.04 / Зубченко Олександр Сергшович; Гумаштарний унiверситет "Запор1зький шститут державного та мунщипального управлшня". - Запор1жжя, 2007. - 23 с.
5. Михайлич О.В. Етнорепональний та лшгвгстичний чинники електоральних ор1ентацш виборщв сучасно! Укра!ни [Текст]: автореф. дис. ... кандид. соцюлог. наук: 22.00.04 / Михайлич Олександр Володимирович; Науково-досл1дний шститут украшознавства Мшстерства освгти i науки Укра!ни. - Кшв, 2007. - 22 с.
6. Гугни Е.А. Тополопчщ характеристики електорального поля Укра!ни [Текст]: автореф. дис. ... кандид. соцюлог. наук: 22.00.04 / Гугнш Едуард Анатолшович; Гумаштарний утверситет "Запор1зький шститут державного та мунщипального управлшня". - Запор1жжя, 2007. - 15 с.
7. Каплан Ю. Формування полпичних ор1ентацш населення р1зних регiонiв та подолання „електорального розколу" [Текст] / Ю. Каплан. // Укра!на: стратег1чн1 прюритети. Аналiтичнi оц1нки - 2005 /За ред. О. С. Власюка. - К.: Знання Украши, 2005. - С. 128-133.
8. Карасев В. Выборы 2006: линии и сценарии расколов [Текст] / В. Карасев. // Нацюнальна безпека i оборона. - 2005. " № 10. - С. 57 " 60.
9. Кононов И. Отношения Востока и Запада Украины: между прошлым и будущим [Текст]/ И. Кононов. // Укра!на. Схщ - Захщ: шлях до порозумшня. Зб1рник статей / редактор Н. Б. Кононова. - Луганськ: Знання, 2005. - 132 с. - С. 116 " 124.
10. Павленко Р. Електоральна роздшьшсть Укра!ни: шляхи подолання [Текст]/ Р. Павленко. // Вибори та демократая. - 2006. " № 1. - С. 38 - 44.
11. Бортников В. «Розмежування» в Украш в контекст! цшшсно! шдентифжаци населення [Текст] / В. Бортников // Полгтичний менеджмент. - 2007. - № 1. - с. 36-47.
179
12. Черкашин К.В. Електоральна поведшка населення незалежно! Украши в регюнальних зр1зах [Текст]: автореф. дис. ... кандид. полп\ наук: 23.00.02 / Черкашин Кирил Валершович; Тавршський нацюнальний ушверситет ím.. В.1. Вернадскього. - С1мферополь, 2005. - 24 с.
13. Шаблш О.1. Сощально-економ1чна географш Укра!ни. Навчальний поабник. [Текст] / О.1. Шаблш. - Льв1в: Свщ 2000. - 680 с.
14. Багров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития [Текст] / Н.В. Багров. - К.: Лыбидь, 2002.- 256 с.
15. Дшстрянський М.С. Етнополгшчна географ1я Украши: проблеми теори, методологи, практики. Монограф1я.[Текст] / М.С. Дшстрянський - Льв1в: Лггопис; Видавничий центр ЛНУ 1меш 1вана Франка, 2006. - 490 с.
16. Хан £. А. Електоральна географ1я Криму [Текст]: автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Свген Анатолшович Хан; Одеський державний ушверситет ím. Ы.Мечшкова. - Одеса, 1999. - 20 с.
17. Миронюк В.М. Електоральна географш репону (на матер1алах галицьких областей) [Текст]: автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 /Миронюк Василь Миколайович; Льв1вський нацюнальний ушверситет 1меш 1вана Франка. - Львш, 2002. 20 с.
18. Гришин Н.В. Динамика электоральных предпочтений Юга России: Сравнительное исследование. [Текст] / Н.В. Гришин. М.: Издательство «Социально-политическая мысль», 2008. - 182 с.
19. Макеев С. Полпична географ1я Укра!ни [Текст] / С. Макеев, С. Оксамитна // Полгтолопя посткомушзму. Полгтичний анатз посткомушстичних сустльств. - Ки!в: полгшчна думка, 1995. / http://litopy s.org.ua/polpost/r3a3.htm
20. Результати Всеукра!нського референдуму та Президентських виборш в Украш, 1991 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Sections/15r-V_Ref/index.php?11
21. Результати парламентських та президентських виборш в Украш, 1994-2012 рр. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011
22. Танцюра В.1. Полпична 1стор1я Укра!ни. Поибник для студенпв вищих навчальних заклад1в. [Текст] / В.1. Танцюра. - Кшв: Видавничий центр "Академ1я", 2001 - 488 с.
23. Выборы аукнулись [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://kirovograd.rkkr.Ua/daily/kirovograd/2005/2/24/1198/
24. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. та ш. Електоральна карта Льв1вщини у м1жрегюнальному зр1з1 [Текст] / А.С. Романюк. - Львш: ЦПД, 2010. - 168 с.
Швец А. Б. Электоральная рубежность Кировоградской области / А. Б. Швец, Н. Н. Маслова //
Учёные записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского. Серия : География. - 2013. - Т. 26 (65), № 4 . - С. 169-182.
Анализируются результаты президентских и парламентских выборов в Украине в период с 1991 г. по 2012 г. Сделана попытка обоснования электоральной рубежности Кировоградской области. Ключевые слова: электоральное пространство, электоральное размежевание, электоральное поведение, электоральная рубежность.
ELECTORAL BORDER OF KIROVOGRAD REGION
Alexandra Shvets, Natalia Maslova
Taurida National V.I. Vernadsky University, Simferopol, Crimea, Ukraine
E-mail:[email protected]
Kirovograd State V.Vinnichenko Pedagogical University
E-mail: maslnatnic@yandex. ua
The article analyzes the results of the presidential and parliamentary elections in Ukraine in the period from 1991 to 2012. Its purpose is to identify the Kirovograd region as the electoral border-area. Kirovograd region - it is a socio-cultural frontier of Ukraine. Here is
180
the border between the political forces of East and West. To prove this idea is necessary to conduct a geographic analysis of electoral preferences of the residents. Significantly fewer people cast their votes in the elections for the ruling «Party of Regions» in Kirovograd region. Stable part of voters who cast their votes for the party of Yulia Tymoshenko formed. The support level of «Batkivschina» Party is 32% and the «Party of Regions» only 26% in the Kirovograd region. The «Communist Party of Ukraine» reduced the influence in the Kirovograd region. In the parliamentary elections in 2012 the party gained in the region only 13% of the votes, but the young party of the boxer Klitschko - 15%. Party of «Svoboda» of Ukrainian Nationalists is gaining popularity in the Kirovograd region. At the 2012 parliamentary elections the party "Svoboda" gained 6% of the vote in Kirovograd region.
Election campaigns in different years do not change the ratio between the popular vote, which we spoke of earlier. This indicates the stability of the image of political culture in Central Ukraine. Geographers are trying to demonstrate this pattern. Stability of political images depends on stereotypes of culture between East and West Ukraine. Problem of the existence of socio-cultural frontier in Central Ukraine poorly studied. Possible directions of studying this problem can be not only the geography of political elections, but the geography of languages, ethnic groups who live in this region. The election preferences only confirm the existence of a political turn in Ukraine. Keywords: electoral area, electoral separation, voting behavior, electoral border.
References
1. Shirokova G.O. Osoblivosti ukraïnskoï yelektoralnoï kulturi / G.O. Shirokova // Sotsialni tekhnologiï. -2010. - № 45. - s. 9-16.
2. Manakov A. G. Na styke tsivilizatsiy: Etnokulturnaya geografiya Zapada Rossii i stran Baltii [Tekst] / A.G. Manakov. — Pskov: Izd-vo PGPI, 2004. — 296 s.
3. Idrisov B. Yelektoralna kultura naselennya Ukraïni v umovakh transformatsiï suspilstva [Tekst]: avtoref. dis. ... kandid. sotsiolog. nauk: 22.00.04 / Idrisov Bakhtiyor; Instituti sotsiologiï Natsionalnoï akademiï nauk Ukraïni. - Kiïv, 2006. - 17 s.
4. Zubchenko O.S. Yelektoralna kultura yak ob'ekt sotsiologichnogo doslidzhennya [Tekst]: avtoref. dis. ... kandid. sotsiolog. nauk: 22.00.04 / Zubchenko Oleksandr Sergiyovich; Gumanitarniy universitet "Zaporizkiy institut derzhavnogo ta munitsipalnogo upravlinnya". - Zaporizhzhya, 2007. - 23 s.
5. Mikhaylich O.V. Yetnoregionalniy ta lingvistichniy chinniki yelektoralnikh orientatsiy vibortsiv suchasnoï Ukraïni [Tekst]: avtoref. dis. ... kandid. sotsiolog. nauk: 22.00.04 / Mikhaylich Oleksandr Volodimirovich; Naukovo-doslidniy institut ukraïnoznavstva Ministerstva osviti i nauki Ukraïni. - Kiïv, 2007. - 22 s.
6. Gugnin Ye.A. Topologichni kharakteristiki yelektoralnogo polya Ukraïni [Tekst]: avtoref. dis. ... kandid. sotsiolog. nauk: 22.00.04 / Gugnin Yeduard Anatoliyovich; Gumanitarniy universitet "Zaporizkiy institut derzhavnogo ta munitsipalnogo upravlinnya". - Zaporizhzhya, 2007. - 15 s.
7. Kaplan Yu. Formuvannya politichnikh orientatsiy naselennya riznikh regioniv ta podolannya „elektoralnogo rozkolu" [Tekst] / Yu. Kaplan. // Ukraïna: strategichni prioriteti. Analitichni otsinki -2005 /Za red. O. S. Vlasyuka. - K.: Znannya Ukraïni, 2005. - S. 128-133.
8. Karasev V. Vybory 2006: linii i stsenarii raskolov [Tekst] / V. Karasev. // Natsionalna bezpeka i oborona. - 2005. " № 10. - S. 57 " 60.
9. Kononov I. Otnosheniya Vostoka i Zapada Ukrainy: mezhdu proshlym i budushchim [Tekst]/ I. Kononov. // Ukraïna. Skhid - Zakhid: shlyakh do porozuminnya. Zbirnik statey / redaktor N. B. Kononova. - Lugansk: Znannya, 2005. - 132 s. - S. 116 " 124.
181
10. Pavlenko R. Yelektoralna rozdilnist Ukraïni: shlyakhi podolannya [Tekst]/ R. Pavlenko. // Vibori ta demokratiya. - 2006. " № 1. - S. 38 - 44.
11. Bortnikov V. «Rozmezhuvannya» v Ukraïni v konteksti tsinnisnoï indentifikatsiï naselennya [Tekst] / V. Bortnikov // Politichniy menedzhment. - 2007. - № 1. - s. 36-47.
12. Cherkashin K.V. Yelektoralna povedinka naselennya nezalezhnoï Ukraïni v regionalnikh zrizakh [Tekst]: avtoref. dis. ... kandid. polit. nauk: 23.00.02 / Cherkashin Kiril Valeriyovich; Tavriyskiy natsionalniy universitet im.. V.I. Vernadskogo. - Simferopol, 2005. - 24 s.
13. Shabliy O.I. Sotsialno-ekonomichna geografiya Ukraïni. Navchalniy posibnik. [Tekst] / O.I. Shabliy. -Lviv: Svit, 2000. - 680 s.
14. Bagrov N.V. Regionalnaya geopolitika ustoychivogo razvitiya [Tekst] / N.V. Bagrov. - K.: Lybid, 2002.- 256 s.
15. Dnistryanskiy M.S. Yetnopolitichna geografiya Ukraïni: problemi teoriï, metodologiï, praktiki. Monografiya.[Tekst] / M.S. Dnistryanskiy - Lviv: Litopis; Vidavnichiy tsentr LNU imeni Ivana Franka, 2006. - 490 s.
16. Khan G. A. Yelektoralna geografiya Krimu [Tekst]:avtoref. dis... kand. geogr. nauk: 11.00.02 / Gvgen Anatoliyovich Khan; Odeskiy derzhavniy universitet im. I.I.Mechnikova. - Odesa, 1999. - 20 s.
17. Mironyuk V.M. Yelektoralna geografiya regionu (na materialakh galitskikh oblastey) [Tekst]: avtoref. dis... kand. geogr. nauk: 11.00.02 /Mironyuk Vasil Mikolayovich; Lvivskiy natsionalniy universitet imeni Ivana Franka. - Lviv, 2002. 20 s.
18. Grishin N.V. Dinamika elektoralnykh predpochteniy Yuga Rossii: Sravnitelnoye issledovaniye. [Tekst] / N.V. Grishin. M.: Izdatelstvo «Sotsialno-politicheskaya mysl», 2008. - 182 s.
19. Makeev S. Politichna geografiya Ukraïni [Tekst] / S. Makeev, S. Oksamitna // Politologiya postkomunizmu. Politichniy analiz postkomunistichnikh suspilstv. - Kiïv: politichna dumka, 1995. / http://litopys.org.ua/polpost/r3a3.htm
20. Rezultati Vseukraïnskogo referendumu ta Prezidentskikh viboriv v Ukraïni, 1991 r. [Elektronniy resurs] // Rezhim dostupu: http://www.archives.gov.ua/Sections/15r-V_Ref/index.php711
21. Rezultati parlamentskikh ta prezidentskikh viboriv v Ukraïni, 1994-2012 rr. [Elektronniy resurs] // Rezhim dostupu: http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011
22. Tantsyura V.I. Politichna istoriya Ukraïni. Posibnik dlya studentiv vishchikh navchalnikh zakladiv. [Tekst] / V.I. Tantsyura. - Kiïv: Vidavnichiy tsentr "Akademiya", 2001 - 488 s.
23. Vybory auknulis[Elektronniy resurs] // Rezhim dostupu: http://kirovograd.rkkr.ua/daily/kirovograd/2005/2/24/1198/
24. Romanyuk A.S., Skochilyas L.S. ta in. Yelektoralna karta Lvivshchini u mizhregionalnomu zrizi [Tekst] / A.S. Romanyuk. - Lviv: TsPD, 2010. - 168 s.
nocmynum e pedaKU,UK> 22.11.2013 г.
182
