CC BY
12УДК 913(477.65) Н.М. МАСЛОВА
Етнолшгвютична руб'/жнють Юровоградськоï област'1
Юровоградський державний педагопчний университет îm. В. Винниченка, Юровоград, Украина
Анотацш. Анал^зуютъся динамта та територ1альт eidMiHHOcmi етномовног ситуаци в Юровоградсъкт области у 1989-2001 pp. в пор1внянт з деякими cycidHiMU областями та Укратою в щлому. Зроблена спроба обгрунтування етномовноХpyôiotcHocmi mepumopiï сучасно! Юровоградщини.
KjiWHoei слова: еттчний склад населения, мовна ситуащя, еттчна мозагчтсть, етно-мовна py6ijfCHicmb тощо.
Вступ. В сучасному свпч зростае роль руб1жних територш як зв'язуючсн ланки, фактору зближення суаднк територш [1]. Це зумовлюе актуальтсть досждження pi3HHX складових соцюкультурних процеав в руб1жних смугах. Особливосп npoTi-кання сустльних процеав в етноконтактних зонах в УкраМ дослщжуються переваж-но для прикордонних областей [2] та Криму [3,4,5,6]. Btîm, такий репрезентативно руб1жний в сощокультурному плат perioH як центральна Украша до сьогодш мало привертав увагу науковщв.
Особливо!' уваги потребуе дослщження етнолшгв1стично'1 руб1жносп в межах Украши, адже нащональне та мовне питания е одними з найгострших, найбыьш дис-кусшних та конфлжтогенних на сучасному eTani розвитку Украши. Дослщженнями в галуз1 етшчно'1 географн' займаються М.С. Дшстрянський [7], 0.1. Шаблш [8] та iH. Ви-вченню сучасно! етномовно!' ситуаци' та динамжи етшчного складу населения Украши та и окремих регюшв присвячеш пращ Р. Лозинського [9,10], B.I. Наулко [11],ПЛ. Надолшнього [12],В.О. Джамана [13], Ф.Д. Заставного [14],0.Б. Швець [ЗД5], О.Г Шевчука [4], С.О. Ефимова [16], Л.О. Ази [17],Ю.Ю. Богуславсько*1 [18], A.I. Клячша [5], Н.В. Федорово!' [6] та шших. Окрему увагу дослщженню явища сощокультурно! та етно-mobhoï руб1жносп територп Украши та ïï окремих perioHiB придшять В.А. Дергачев [19], О.Б. Швець [4,5], Р. Лозинський [9]та ш..
Етшчна M03aï4HicTb населения Украши визначае в1дмшносп в етшчних та мовних особливостях р1зних частин держави, що зумовлюе ¡снування своерщних етномовних рубеж1в, яю мають форму смуг pi3Hoï ширини. В свою чергу, причини етномовно'1 моза1чност1 населения Украши коршяться в icTopiï заселения територп. Р. Лозинський, здшснюючи спробу етномовного районування Украши, пов'язуе етномовн1 вщмшносп ïï perioHiB з особливостями освоения територп в умовах pi3HHX природних зон. Зонами найбгльш давнього заселения на територп Украши виступають мнианол1сова та л1состепова, територп яких були освоеш до середини XVII ст. на засадах абсолютного домшування украшомовного середови-ща; переважання населения, для якого рщною була украшська мова [9]. Степова ж частина Украши заселена значно шзшше (др.пол. XVIII ст.-XX ст.) внасл1док Mirpa-щйного притоку населения, зумовленого колошзащею ще'1 територп росшськими вшськовими гаршзонами, що охороняли рубеж1 Рос1йсько\* iMnepiï в ïï геополггич-ному протистоянш османам. Особливостями етномовно! ситуаци у степовш 30Hi е переважання росшськомовного середовища у м1ських поселениях та украшомовного - у с1льськш MiojeBocri
ГЕОПОЛИТИКА
Н. М. Маслова и ЭК0ГЕ0ДИНАМИКА РЕГИОНОВ
Розташування територп сучасно! Юровоградсько! обласп на меиа ранние освоено! лкостепово! та пор1вняно тзно заселено! степово! зони зумовило сощокультурну руб1жн1сть и територп. Одним з прояв!в тако! руб1жносп може бути етномовна руб1ж-шсть. Такою руб1жною в ётномовному плаш територ1ею в межах Украши виступае, на нашу думку, територ1я сучасно! Юровоградсько! обласп. На етномовну руб1жшсть Юровоградщини, зокрема, вказуе I Р. Лозинський, який зазначае, що «Юровоградська область - типова перехвдна територ1я, ступшь заселеносп яко! неодноразово змшю-вався. И важко зачислити до яко!сь з етномовних зон» [9, с. 226]. Вт1м доведения про-ходження етнол1гвктичного рубежу саме територ1ею обласп видаеться можливим лише в пор1вняння етномовно! ситуацп в обласп з такою ж ситуащею в сусщтх областях та в Укра!ш в цшому.
Отже, метою дансн cmammi е анал1з динамжи етномовно! ситуацп в Юрово-градськш обласп в перюд з 1989 р. до 2001 р. у пор1внянш з сусщшми областями та Украшою з метою виявлення прояв1в етномовно! руб1жносп центральноукрашсько-го простору задля подальшого використання даних дослщження в процеа вивчення можливостей сталого розвитку регюну.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Головними чинниками формуван-ня етшчно! палггри територп сучасно! Юровоградщини е природно-географ1чн1 умо-ви, ¡стор1я освоения територп, природна та соцюкультурна руб1жшсть територп, гео-полггичш та м1грацшш процеси минулого та сьогодення.
Понад 2,5 тисяч роюв на землях сучасно! Юровоградщини проживали, змЬ нюючи одш одних, кшмершщ, сюфи, алазони, сармати, готи, гуни, обри (авари), хазари, печешги 1 половщ. В XVI ст. в зош Великого Степового кордону сформува-лися ва необхщш умови для формування слов'янського етносу: едине природно-географ!чне середовище, сшльшсть сустльно-господарського життя, мовна та культурна спорщнешсть. Вже в цей час спостер1гаеться домшування в межах краю украшського населения. Це пов'язане з виникненням запор1зьких зим!вниюв та входженням територп до земель Вольностей вшська Запор1зького. Вт\м, на думку деяких ¡сториюв, украшське козацтво зароджувалося як явище пол1етшчне. Антропологи вважають, що склад населения Великого степового кордону складався в результат! взаемодн компоненте швшчно1ранського, слов'янського, тюрксько-го, готського та угорського походження [20].
Поряд з украшцями в XVI ст. на територп Дикого поля з'являються роаяни, б!лору-си, молдавани, поляки. Шзнпие з XVIII ст., коли в результат! вшськово-колошзацшно! политики Росшсько! ¡мперн в межах краю з'являеться вшськово-полп-ичне утворення шд назвою Нова Серб1я, тут оселяються серби, волохи, чорногорщ, македонщ, боснш-щ, герцоговинщ, далматинщ, болгари, угорщ.
Сучасна Юровоградщина мае строкатий етшчний склад населения. За даними Всеукрашського перепису населения 2001 р. в обласп проживали представники б1лыы н1ж 98 нацюнальностей та народностей, серед яких найбшьш чисельними були укра'шщ, ройяни, молдавани, бшоруси, в!рмени, болгари та евре! [21].
Переважаючу частку населения обласп у 2001 р. складали укра'шщ, юлыасть яких дор1внювала 1014616 ос1б (90,1% населения). Переважання коршного етносу в структур! населения пояснюеться тим, що центральш регюни Украши були колискою зародження \ подальшого формування украшського етносу. Розташування територп обласп в р1зш часи на меж! р1зних держав зумовлювало багатомаштш цившзацшш впливи на етшчних украшщв, але не призводило до !хньо! асимыяцй з суадшми ет-носами. Причини збереження культурно! самобутносп украшського етносу в межах обласп коршяться 1 в його прив'язаносп до альсько! м1сцевость Протягом значного перюду на територп обласп переважало альське населения. Та й у 2001 р. в селах проживало 39,8 % населения, причому частка украшщв серед сыьського населения складала 92,7% (в мкьких поселениях - 88,7% [21].
ГЕОПОЛИТИКА РАЗДЕЛ III. Прикладные аспекты геополитики.
и ЭК0ГЕ0ДИНАМИКА РЕГИОНОВ Геополитика устойчивого развития регионов.
В перюд з 1979 р. до 1989 р. частка украшщв скоротилася з 86,9% до 85,3%. Почи-наючи з 1989 р. вщбуваеться поступове зростання питомо! ваги украшщв в обласп з 85,3% до 90,1% (у 2001 р.) на фош скорочення !х юлькосп. У 2001 р. пор!вняно з 1989 р. юльюсть украшщв в регюш скоротилася на - на 3,1% (чисельшсть населения - на 8,3%) [21,22,23]. Отже, темпи скорочення чисельносп украшщв були нижчими шж темпи скорочення населения обласп в щлому, що виступало одшею з причин зростання питом о! ваги украшщв серед населения. Серед шших причин зростання частки украшщв в регюш е змши у самощентифжацп населения ¿з значною часткою нащад-юв змипаних шлюб1в, яю й шд час попередшх перепиав вагалися п щ час визначення етшчно! приналежность
I хоча динамжа питомо! ваги украшщв в структур! населения обласп в щлому вщдзеркалюе загальноукрашсью тенденцн (скорочення частки украшщв до 1989 р., та зростання в перюд 1989-2001 рр.), даний показник ктотно вщр!зняеться вад ана-лопчних показниюв по Укра!ш 1 деяким сусщшм областям. Пор!вняно з загальноукра-шським показником питома вага етшчних украшщв в структур! населения обласп була вищою у у 1989 р. - на 12,6%, у 2001 р. - на 12,3%. Вищою питома вага украшщв в обласп була 1 пор!вняно з швденним * швденно-схщним сусадами Юровоградщини -Дншропетровською та Микола!вською областями. Так, у 1989 р. У Дншропетровськш обласп часка украшщв була меншою пор1вняно з аналопчним показником в Юрово-градськш обласи на 13,7%, у 2001 р. - на 10,8%.
Пор1вняно з Микола!вською областю частка украшщв в Клровоградськш облас-т! була вищою на на 9,7% у 1989 р. та на 8,2% у 2001 р. 3 шшого боку, питома вага украшщв в Юровоградсьцай обласп пор!вняно з областями, розташованими на захщ та швшч вщ не!, була нижчою. Зокрема, частка украшщв в обласп була нижчою по-р1вняно з Черкаською областю у 1989 р. - на 5,2%, у 2001 р. - на 3,0%; пор1вняно з Вшницькою у 1989 р. - на 6,2%, у 2001 р. - на 4,8% (рис.1,2.).
Другою етшчною групою за кшьюстю представниюв в обласп е роаяни, кшь-юсть якиху 2001 р. становила 83929 осхб (7,5 % населения). Протягом 1979-1989 рр. в обласп спостер1галося зростання питомо! ваги етшчних роаян (з 10,4% до 11,7%) за рахунок зростання !х чисельносп [20,21]. 3 1989 р. до 2001 р. ситуащя докоршно змшилася 1 чисельшсть роаян скоротилася на 41,7%, а !х питома вага у структур! населения зменшилася на 4,2% [21]. Скорочення частки етшчних роаян в обласп по-яснюеться скороченням !х чисельносп та змшою етшчно! самощентифжацн окремих верств населения в умовах змши геополггичних реалш.
Пор1вняно ¿з загальноукрашським показником частка ройян в склад! населения обласи була нижчою у 1989 р. - на 10,4%, у 2001 р. - на 9,8%. Вищою була питома вага роаян в Дншропетровськш (1989р. - на 12,5%, 2001 р. - на 10,1%) та Микола!вськш (1989 р. - на 7,7%, 2001 р. - на 6,6%) областях. В той же час в Черкаськш та Вшницькш областях частка росгяи була нижчою пор1вняно з Юровоградською областю (у 1989 р. - на 3,7% та 5,8%, у 2001 р. - на 2,1% та 3,7% вщповщно).
Частка шших национальностей в структур! населения облает! у 2001 р. була на р!вш 2,4%. Цей показник вдв!ч! нижчий вщ загальноукрашського показника (4,9%) та аналопчних показнишв у Дншропетровськш (3,1%) та Микола!вськш (4,0%) областях, але вищий пор!вняно з Черкаською (1,5%) та Вшницькою (1,3%) областями (рис.1,2.).
Серед шших нащональностей в Юровоградськш облает! у 2001 р. були представлен!: молдавани - 0,7 %, бшоруси - 0,5 %, в!рмени - 0,3 %, болгари - 0,2 %, азербай-джанщ - ОД %, евре! - 0,1 %, цигани -0,1% тощо. Зовйм незначною (менш шж 0,1 %) була частка татар, поляюв, грузишв, шмщв тощо [21].
Молдавани е третьою за чисельшстю етшчною групою в регюш. 1х питома вага в склад! населения облает! з 1979 р. до 1989 р. зросла з 0,6% до 0,9%. У 2001 р. в регюш проживало 8274 молдаван, що на 32,6% менше н1ж в 1989 р.
росгяни
молд авали
^^бшоруся у/^свре! ьш'эри ¿Д
й-П
де Л- шдекс етачно! мозшчкскгп / району. ^ - ияыасть еткосш уу район); 77, - часта а 1 го стносу
увсьоц/ населен т./ району1) □ □ ~~
0,07 -ам 0;15 * 0,22 0,23 - 0,30 >0,30
областях те листах
к
из
2
Рис. 1. Етномовна склад населения в Шровоградсъкш област1у 1989 р.
ш §
—э
сч §
к
а: >
£
^ -л , § ^ э
СП р -1 Ья X х О
а: х от §2
Частка молдован в структур! населения також скоротилася до 0,7%. Вт1м, не зва-жаючи на коливання питомо! ваги молдован, !хня частка в склад! населения обласп протягом 1989-2001 р. була вищою за частку представниюв дано! етшчно! групи в щлому по Укра!ш (1989 р. - 0,6%у 2001 р. - 0,5%) та в сусвдшх Дншропетровськш (1989 р.- 0,2%, 2001 р. -1%), Черкасьюй (1989-2001 рр. -0,1%) та Вшницькш (1989 рр. - 0,2%, 2001 р. - 0,1%). У Микола!всьюй обласп частка молдован була вищою по-р1вняно з Юровоградською областю i складала у 1989 р. - 1,3%, у 2001 р. - 1,0%.
До 1989 р. частка 6inopyciB в perioHi залишалася на piBHi 0,8%. Протягом 19892001 рр., у зв'язку 3i зменшенням на 42,5% чисельносп представниюв даного етносу в perioHi скоротилася на 0,3% i !хня частка в структур! населения. На перюд остан-нього перепису населения в обласп проживало 5550 6inopyciB (0,5%). Частка бию-pyciB в обласп не1стотно вщр1знялася вщ даного показника по Украии в щлому (1989 р. - 0,9%, 2001 р. -0,6%), але була нижчою шж в Дншропетровськш (1989 р. - 1,3%, 2001 р. - 0,8%) та Микола!вськш областях (1989 р. -1,1,2001 р. -0,7%) та нижчою шж у Черкасьюй (1989 р. - 0,4%, 2001 р. - 0,3%) та Вшницькш (та 2001 р. - 0,2%, 1989 р. -0,3%) областях.
Питома вага болгар у загальнш юлькосп населения Юровоградщини з 1979 р. до 1989 р. залишалася стабшьною (0,3%). 3 1989 р. до 2001 р. !хня чисельшсть скоротилася на 30% i склада 2205 oci6, а питома вага зменшилася до 0,2%. Частка болгар в обласп е нижчою вщ загальноукрашського показника та показника у Микола!вськш обласп (1989 рр. - 0,5%, 2001 р. - по 0,4%). В Дншропетровськш обласп болгари у 1989-2001 р. складали лише 0,1% населения. В Черкасьюй та Вшницькш областях болгари не представлен! в етшчшй структур! населения.
Bei переписи населения, починаючи з 1979 р., фжсували невпинне скорочення чисельносп та питомо! ваги евре!в в обласп (1979 р. - 0,5%, 1989 р. - 0,4 %). Вт\м, найбшыш темпи скорочення юлькосп та частки евре!в в perioHi cnocrepiraioTься в м1жпереписний перюд 1989-2001 рр., протягом якого !хня юльюсть зменшилася на 76,1%, а питома вага скоротилася до 0Д% [21;22;23]. Тенденщя до скорочення чисельносп та питомо! ваги евре!в спостерхгалася i в цшому в УкраМ та в суадшх вщ-носно Юровоградсько! обласп репонах. Часка евре!в в обласп за доанджуваний nepi-од була нижчою н1ж !х питомо! ваги в щлому по Украши, Дншропетровськш, Микола-!вськш та Вшницькш областях та приблизно однаковою з аналопчним показником у Черкасьюй область
Протилежна ситуащя спостер1гаеться з юльюстю та питомою вагою BipMeH. 3 1979 р. до 1989 р. частка в1рмен в обласп коливалася в межах 0,02-0,04 %. За перюд з 1989 р. до 2001 р. !хня юльюсть в обласп зросла приблизно в 4,4 рази i склала 2994 oci6, а частка в1рмен у склад1 населения зросла з 0,1% до 0,3%. Питома вага BipMeH в структур! населения обласп ктотно не вщрхзиялгея вщ !хньо! частки серед населения Украши та суадшх з Юровоградською областю репонах.
Чисельшсть шших етшчних сшльнот в межах обласп у 2001 р. становила 7,3 тис. oci6, а !х загальна питома вага серед населения - 0,6%. Загальна чисельшсть представниюв шших етшчних груп мае тенденщю до скорочення, але юнують вщмшносп в динам1щ чисельносп окремих етноав. Так, чисельшсть угорщв, румун, циган, татар, шмщв, узбеюв, литовщв, латиппв, казах!в в обласп до 1989 р. зростала, а в перюд з 1989 р. до 2001 р. скорочувалася. В той же час чисельшсть корейщв в perioHi протягом 1989-2001 рр. зросла у 3,2 рази, азербайджанщв - у 3,6 рази, грузин - у 1,2 рази. Вт1м, частка кожно! i3 зазначених етшчних сшльнот в обласп не змшилася i була зна-чно меншою з 0,1% (KpiM циган та в1рмен, частка яких у 2001 р. досягла 0,1%) [21].
Середня густота етшчно украшського населения в обласп 41,2 oci6 на км2. Цей показник е нижчим пор1вняно з Украшою та сусщшми Дншропетровською, Микола-!вською, Черкаською та Вшницькою областями, що зумовлено меншою загалом чи-сельшстю та густотою населения обласп [7].
Свггловодськ
гЕ
к
к ш
s
л с шдекс етшчко1 моэачностз / району W - MjlbícícTb стносш у j райого; Щ - частка i-ro етаосу у всъому нас ел см ш j району)
□ В ■
0,07 - 0,14 8,15- 0.22 0,23 - 0,30
Pit>tlïb CTHrtJtOi M034Ï4H0CTI* Укр'^С, областях та и? тех
Рис. 2. Етномовна ситуащя в ¡йровоградськш oÓAacmiy 2001 р.
я
UÍ
о -1
сч g
s:
s >
S
S —a
pç m
> о
^ Э
m о
i=a
s s:
О -3
я s
S 5
Традицшно найбшыпа питома вага етшчних украшщв у альськш м1сцевосп. Так, у 2001 р. найвищу частку украшщв серед населения мали Олександр1вський (96,5%), Новоархангельський (96,4%) та Ульяшвський (96,4%) райони. В той же час в Micrax питома вага етшчних украшщв була значно нижчою: м. Знам'янка (83,5%), м. Свшю-водськ (83,8%), м. Юровоград (85,9%), м. Олександр1я (87,7%) [19]. Тяжшня етшчно украшського населения до альсько! м1сцевосп засвщчуе i частка мкького населения серед украшщв. В середньому в обласп в мктах проживав 58,8% украшщв, що менше шж в щлому по УкраМ (63,0%). Вт1м, для переважно! бшьшосп райошв цей показник значно нижчий i коливаеться вщ 24,5% до 52,5 %. Виключення становлять лише райони, натериторн яких знаходяться найбшыш в обласп MicTa. Так, в Юровоградсько-му райош 87,1% украшщв проживають в мктах, в Свгоюводському райош - 77,2%, в Олександршському райош - 76,8% [21].
Середня густота етшчних роаян в perioHi становила 3,4 oci6 на км2. Даний показник в вищим пор1вняно з густотою етшчного росшського населения у Вшницьюй обласп (2,5 oci6 на км2), незначно нижчим пор1вняно з аналопчним показником у Черкасьюй обласп (3,6 oci6 на км2) та значно нижчим за таю ж показники у Дншропетровсьюй (19,7%) та Микола1всьюй (7,2%) областях. В своему розмщенш вони тяждать до м1ських поселень. 3-пом1ж загально! юлькосп роаян в обласп у 2001 р. 33,6 % проживало в KipoBorpafli, 13,0% - в Олександрн, 9,9% - в Свгоюводську та 5,9 % - в Знам'янщ. Таким чином, в районах проживало лише 37,6% наявних в обласп рос1ян. Частка MicbKoro населения серед роаян в обласп становила 77,2%. В po3pi3i райошв цей показник коливався вщ 19,8% до 89,7%. Значна частка роаян, що проживають в альськш мкцевост!, притаманна лише районам, в яких в перюд колошзацп краю виникли MacoBi поселения роаян. Найбшь-ша питома вага роаян у 2001 р. спостер1галася у Micrax: Юровоград (11,9%), Знам'янка (14,2)%, Олександр1я (10,6%) та Св1тловодськ (14,5%). В районах цей показник коливався вщ 1,7% до 12,9 %. Максимальною частка роаян була серед населения Онуфрнвського (12,9%) та Свтюводського (12,5) райошв, а мш1мальною - в Ульяшвському (1,7%) та Но-воархангельському (1,8%) районах [21].
3 метою виявлення ступеню концентрацн представниюв р1зних етшчних груп на те-риторп обласп автором були розраховаш шдекси етшчно*1 моза!чносп населения облас-Ti та адмш1стративних райошв за даними nepennciB населения 1979 р., 1989 р. та 2001 р. за формулою, розробленою Б.М. Еккелем [24]:
ш
P^i-Ion,)2,
(i=i>
де Р.индекс етшчно! моза!чносп нащонального складуу району; т - юльюсть на-щональностей у j райош; П. - частка i нащональносп у всьому населенш j району.
Зпдно даних розрахунюв етшчна моза\*чшсть населения Юровоградсько! обласп залишаеться незначною i мае тенденщю до зменшення. Так, у 1979 р. шдекс етшчно! моза!чносп обласп становив 0,23, у 1989 р. - 0,26, а у 2001 р. - 0,18. Для оцшки вар1ативност1 етшчно! моза!чносп райошв обласп за основу було взято штервали групування perioHiB за методикою, розробленою A.I. Клячшим та Н.В. Федоровою для perioHiB Криму [5,6]. Зпдно дано! методики в yci дослщжуваш роки область належала до perioHiB 3i слабкою змшашстю населения (Р. <0,4)- Бшышсть райошв та мют Юровоградщини у 1989 р. мали шдекс етшчно! моза!чносп нижче 0,30.1 лише для м. Знам'янка даний показник перевищував 0,40 (рис.1.), що дозволяе вщнести зазначене MicTO до територш з середньою 3MiuiaHicno населения. У 2001 р. спостер!галося зменшення етшчно! моза!чносп населения обласп за рахунок зростання частки украшщв та скорочення частки шших етшчних груп в склад! населения. Bei Micra та райони обласп належали до регюшв 3i слабкою 3MiiuaHicno населения, осюльки ¡ндекс етшчно! моза!чносп вар1ював вщ 0,07 до 0,29 (рис.2.). MicbKi поселения мали дещо вищий шдекс етшчно*! моза!чносп (0,21) пор1вняно з сшьською м1сцев1стю (0,14).
ГЕОПОЛИТИКА
Н. М. Маслова и ЭК0ГЕ0ДИНАМИКА РЕГИОНОВ
Р1вень етшчно! мозшчносп населения обласп протягом останнього мЬк переписного перюду був нижним н1ж в щлому в УкраМ (1989р0,42,2001 р. - 0,37) та в сусщнЫ Дш-пропетровсьюй (1989 р. -0,42,2001 р. - 0,34) та Миколшвськш (1989 р. -0,39,2001 р. - 0,31) областях, але вищим пор1вняно з Черкаською (1989 р. - ОД7, 2001 р. - 0,13) та Вшниць-кою (1989 р. - 0,14, 2001 р. - 0,10) областями (рис.1.,2.) [7]. Таким чином, р!вень еттчноТ моза!чносп населения в УкраМ зростае в напрямку швшчного-заходу на швденний-схщ. Загальною тенденщею для Украши, Юровоградсько! та н сусщшх областей е скорочення р\вия етшчно!' моза1чносп населения в перюд 1989-2001 рр.
Яюсну динамжу етшчного складу населения обласп можна прослщкувати на приклад1 етномовних компетенцш населения. Одним з найвиразшших показниюв етномовно!" ситуацн в репош е частка населения,що визнае певну мову як рщну.
В перюд з 1979 р. до 2001р. в обласп поступово скорочувалася частка населения, що вважала рщною мову свое! нацюнальносп (з 95,8% до 94,7%). Найбшьших мовно-асимшяцшних змш зазнали евре!, поляки, шмщ, серед яких у 2001 р. рщною вважа-ли мову свое! нацюнальносп лише 2,8%, 7,9%, 8,8% вщповщно. Значно скоротилася частка оаб, що визнавали рщною мову свое! нацюнальносп серед татар (до 20,8%), болгар (24,7%), молдаван (31,8%). Найнижчий р!вень мовно! асимшяцп спостер1гав-ся серед роаян, в середовииц яких 87,3% представниюв вважали рщною росшську мову. Вт1м, навггь серед роаян спостер1галася тенденщя до скорочення частки росш-ськомовних громадян.
В перюд з 1979 р. до 1989 р. в обласп скорочувалася питома вага населения, яке вважало рщною украшську мову (з 85,6% до 83,3%). I хоча основну масу украшомов-ного населения складали етшчш украшщ, в цей перюд частка украшщв, яю вважали рщною мову свое! нацюнальносп скоротилася з 97,3% до 96,4%, що вщбувалося за рахунок мовно! русифжацн украшщв. 3 шшого боку, частка оаб, яю вважали рщною украшську мову, серед представниюв шших етшчних сшльнот в репош зростала. Так, частка украшомовних ройян зросла з 3,6% до 4,6%, молдаван з 18,3% до 19,1%, бглоруав з 20,5% до 23,8% тощо.
3 1989 р. до 2001 р. частка населения, яке вважало рщною укра'шську мову, зросла з 83,3% до 88,9%. Це вщбулося за рахунок зростання питомо! ваги украшщв, яю вважали рщною мову свое! нацюнальносп та внаслщок подальшого зростання частки оаб з рщною укра'шською мовою серед представниюв всхх шших етшчних груп. Най-бглыш темпи украМзацп спостер1галися серед молдаван, евре!в, болгар та поляюв. Так, частка евре!в, що вважали рщною мовою украшську з 1989 р. до 2001 р. зросла з 5,7% до 33,0%. В той же час питома вага украшомовних роаян хоча \ зростала, але залишалася незначною (у 2001 р. -12,6%) [21,22,23].
Пор1вняно з часткою населения, яке вказало рщною укра'шську мову в щлому по УкраМ (1989 р. - 64,6%, 2001 р. - 67,5%) даш показники в Юровоградсьюй обласп вииц (на 18,7% у 1989 р. та на 21,4% у 2001 р.). Вищою е питома вага украшомовного населения в обласп 1 в пор1внянш з Дншропетровською (на 21,8% у 1989 р., на 21,9% у 2001 р.) та МиколаТвською (на 19,1% у 1989 р. та на 19,7% у 2001 р.) областями. В той же час, пор1вняно з швшчними 1 захщними сусщами Юровоградщини, частка оаб, що вважають рщною укра'шську мову в обласп у була нижчою (на 5,8% у 1989 р. та на 3,6% у 2001 р. пор!вняно з Черкаською областю, на 7,3% та 5,9% вщповщно пор!в-няно з Вшницькою областю). Прирют украшомовного населения в Клровоградсьюй обласп у 1989-2001 рр. становив 5,6% I був вище шж в щлому по УкраМ (2,9%) та в сусщшх Дншропетровсьюй (5,5%), Микола!вськш (5,0%), Черкасьюй (3,4%) та ВЬ нницьюй (4,2%) областях (рис.1.,2.).
Частка населения, яке вважало рщною росшську мову протягом 1979-1989 рр. зросла з 13,2% до 15,7% [22,23]. Це переважно е наслщком зростання р1вня русифь кацп представниюв шших етшчних груп, осюльки серед роаян вщбувалося незна-чне скорочення частки оаб, яю вважали рщною мову свое! нацюнальносп. Протягом
ГЕОПОЛИТИКА РАЗДЕЛ Ш. Прикладные аспекты геополитики. и Э КО ГЕОДИНАМИКА РЕГИОНОВ __Геополитика устойчивого развития регионов.
1989-2001 рр. частка росшськомовного населення в обласп зменшилася з 15,7% до 10,0%. Зниження показниюв мовно! русифжацп вщбувалося в середовшщ вах етшч-них сшльнот, кр!м молдован. Найвигщ показники русифжацп характерш евреям (у 2001 р. - 63,2%], шмцям (53,8%) та татарам (60,3), а найнижчий - украшцям (3,3%), б!лорусам (6,2%) та болгарам (7,9%) [21,22].
Питома вага оаб, що вказали рщною росшську мову в Юровоградсьюй обласп була вдв1ч1 нижчою у 1989 р. та втрич1 нижчою у 2001 р. за аналопчш показники в Дншропетровськш (1989 р. - 37,2%, 2001 р. - 31,9%), Микола!всьюй обласп (33,8% та 29,3% вщповщно) та в щлому по Украип (32,9% та 29,6% вщповщно). Пор1вняно ж швшчними I захщними сусщами Юровоградщини, частка росшськомовного населення була вищою бхлъш шж в 1,5 рази у 1989 р. та бшыи шж в 2,0 рази у 2001 р. Так, у Черкасьюй обласп даний показник коливався вщ 10,3% у 1989 р. до 4,1% у 2001 р., у Вшницькш обласп вш становив 8,6% у 1989 р. та 4,7 % у 2001 р. (рис.1.,2.).
Отже, з 1989 р. до 2001 р. вщбулися суттев1 змши в мовнш ситуацн в Юровоград-сьюй область яю полягали, в першу чергу, у скороченш частки ойб, яю вважали рщною мову свое! нащональносп та росшську мову на фош зростання питомо! ваги населення, яю визнавали рщною украшську мову.
Важливим показником етномовно! ситуацп е шдекс вщповщносп питомо! ваги етшчних украшщв та украшомовного населення. Даний показник був розрахований автором для обласп та райошв за формулою, яку пропонуе М.С. Дшстрянський [7]:
де 1уу - шдекс вщповщносп питомо! ваги етшчних украшщв та украшомовного населення, Нву - питома вага етшчних украшщв, Н питома вага - украшомовного населення [2, с.54].
Загалом для Юровоградсько! обласп зазначений показник у 2001 р. становив 1,01. Це означае, що питома вага етшчних украшщв б!лыиа шж украшомовного населення. Мовно-асимшяцшш змши в середовииц украшського етносу та росшсько! етшчно! групи можна виявити на основ1 анал1зу динамжи частки етшчних украшщв, що вважали рщною росшську мову та частки етшчних ройян, що вважали рщною украшську мову. Так, протягом 1989-2001 рр. серед украшщв в 1,1 рази (на 0,3%) скоротилася частка оаб, яю вважали рщною росшську мову, в той же час в 2,7 рази (на 8,1%) зросла частка украшомовних роаян. Таким чином, быьш помпта мовно-асимшяцшш змши вщбувалися в середовигщ етшчних роаян. В той же час скоро-чення частки росшськомовних украшщв спостер1галося в быьшосп райошв обласп, кр1м Долинського, Знам'янського, Юровоградського, Маловисювського, Новоукраш-ського, Онуфрпвського, Петр1вського, Свггловодського та Ульяшвського райошв.
Р1вень мовно! асимшяцй етшчних Украшщв в Юровоградськп обласп протягом 1989-2001 р. був значно нижчим шж в щлому по Укра!ш та в сусщшх Дншропетровськш та Микола!всьюй областях та вищим н1ж в сусщшх Черкасьюй та Вшницькш областях (табл..1.). Кр1м того, якщо в УкраМ та cyciднix швденних та швденно-схщних вщ Юровоградщини областях спостер1галося зростання частки украшщв, що вважали рщною росшську моу, то в Юровоградсьюй обласп та и швшчних та захщних суй-д1в вщбувалося и скорочення.
Частка етшчних роаян, що вважала рщною украшську мову в Клровоградськш обласп значно вища, шж в щлому по Укра!ш та в Дншропетровськш I Микола!всьюй областях. Даний показник незначною м1рою вщр1зняеться 1 вщ сусщшх Черкасько! та Вшницько! областей. Втхм, в уах без виключення дослщжуваних адмшктративних одиницях протягом останнього м!ж переписного перюду спостер1галася тенденщя до зростання питомо! ваги украшомовних ройян (табл. 1).
Таблиця 1.
Мовно-асимыяцшш змши в середовипц украшсько! етшчно! наци та росшсыки етшчнси групи впродовж 1989-2001 рр.
Адмшстративна одиниця Частка етшчних украшщв, що вважають рщною росшську мову,% Частка етшчних роаян, що вважають рщною украшську мову,%
1989 Р- 2001 Р- Частка зросла [скоротилася] на, % 1989 Р- 2001 Р- Частка зросла [скоротилася) на. %
Украша 12,3 14,8 2,5 1,6 3,9 2,3
Дншропетровська область 15,2 17,4 2,2 2,2 6,0 3,8
Вшницька область 1,8 1,2 -0,6 4,8 13,6 8,8
Клровоградська область 3,6 3,3 -0,3 4,5 12,6 8,1
Миколшвська область 16,3 17,5 1,2 2,6 6,2 3,6
Черкаська область 2,1 1,6 -0,5 4,6 11,8 7,2
*Скпадено автором на основ\ [7,21].
Пор1вняти показники мовно-асим!ляцшних змш в середовиыц етшчних украшщв та роаян дозволяе шдекс вщповщносп частки украшщв з рщною росшською мовою та частки рос1ян з рщною украшською мовою, який М.С. Дшстрянський пропонуе ви-значати за формулою [7]:
де 1ур - шдекс вщповщносп частки украшщв з рщною росшською мовою та частки роаян з рщною украшською мовою, У - частка украшщв з рщною росшською мовою, а Рум - частка роаян з рщною украшською мовою.
1ндекс вщповщносп частки украшщв з рщною росшською мовою та частки рос1ян з рщною украшською змшився протягом 1989-2001 рр. з 0,78 до 0,26, що зумовлене скороченням частки росшськомовних украУнщв та зростанням пито-мси ваги украшомовних рос1ян. У 2001 р. даний показник в уах м1стах та районах обласп не перевищував 1,0, що свщчить про вищий р1вень мовно! асимшяци роаян. В щлому по Украип даний показник у 2001 р. становив 3,80, в Дншропетров-ськш обласп - 2,90, в МиколаУвсьюй обласп - 2,82, в Черкаськш обласп - 0,14, у Вшницькш обласп - 0,09 [7].
Висновки. Отже, особливосп сучасно? етномовно! ситуацп в область пор1вняно з шшими регюнами, визначаються домшуванням етшчних украшщв та украшомов-ного населения; значною часткою етшчних роаян в мюьких поселениях; значними показниками частки оаб, якг вважають рщною росшську мову серед м1ського населения; високий р1вень мовно! украпизаци та русифжацп серед представниюв менш чисельних нащональностей (евре1в, поляшв, шмщв тощо).
Пор1вняльний анал!з етшчно! та мовно! структури населения засвщчуе яюсш вщмш-носп в етномовно! ситуацп в Кдровоградськш обласп в пор1внянш з ситуащею в Украип в щлому та п швшчно-захщних та швденно-схщних репонах, що засвщчуе етнолшгвю-тичну руб1жшсть терктори область В етшчнш структур! населения це проявляеться че-
рез вищий показник питомоУ ваги етшчних украшщв та меншу частку роаян в склад1 населения Юровоградськси обласп пор1вняно з показниками по Укранн в щлому та по сусщшм швденним та швденно-схщшм областям. В той же час в обласп менша частка украшщв та бшьша частка роаян пор1вняно з Черкаською та Вшницькою областями, як\ розташоваш вщповщно на швшч та захщ вщ територн Юровоградщини.
Пор1вняння мовно! структури населения Шровоградсько! обласп з сусщшми областями дозволило виявити ¡стотш вщмшносп в структур! населения за рщною мо-вою як з швшчно-захщними, так 1 з швденно-схщними сусщами область Так, частка оаб, що визнали рщною украшську мову в обласп суттево вища, а частка росшсько-мовного населения значно нижча шж в УкраМ та в сусщшх Дншропетровськш та МиколаТвськш областях. В той же час, пор1вняно з сусщшми Черкаською та Вшниць-кою областями, в склад! населения за рщною мовою нижча частка ойб, як1 вважають рщною украшську мову та вища питома вага росшськомовного населения. Дан! вщмшносп засвщчують лшгвютичну руб1жшсть територн Юровоградщини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Холай Генрих. Место и роль Польши в новом Европейском экономическом укладе [Текст] / Г.Холай // Д1алог цивiлiзaцiй: протир1ччя глобал1зацн: Матер. ДругоУ Всесвгг. конф., Кшв, 23 трав. 2003 р. -К.: МАУП/2003. - С. 103-115.
2. Костащук 1.1. Географ1чш особливосп формування нацюнально'1 структури населения в етноконтактних зонах (на приклад! Чершвецько! обласп) [Текст]: автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата географ1чних наук: спефальшсть 11.00.02. «економ1чна 1 сощальна географ!я» /1.1. Костащук. - Чершвщ, 2006. - 20 с.
3. Швець О. Б., Федорова И. В. Етшчний склад населения. [Карта] М 1:1800000 // Автономна республжа Крим. Атлас. - Кшв-Пмферополь, 2003. - С. 47.
4. Шевчук О. Г. Етшчна складова соцюкультурно'1 руб!жносп Криму [Текст] / 0. Г. Шевчук, О. Б. Швець // Стратепчш прюритети. Науково-аналггичний щоквартальний зб1рник национального шституту стратепчних дослщжень. - 2006. - № 2 (3). - С. 165-169.
5. Клячин А. И. Динамика этнических систем расселения в Крыму [Текст] /А.И.Клячин // Этнографическое обозрение, 1992, №2.-С.23-35
6. Федорова Н.В. Динамика этноконтактного зонирования Крыма (за период 1926-1989 гг.) [Текст] /Н.В.Федорова // Культура народов Причерноморья, 1999, № 6.-С.66-69
7. Дшстрянський М. С. Етногеограф1я Украши [Текст]: Навчальний шюбник/ М.С. Дшстрянський. -Льв1в: ВЦ ЛИУ, 2008. - 232 с
8. Шаблш О. I. Теоретичш ! методичш проблеми розвитку етшчно! географп Украши [Текст] / ОХШаблш // Сучасш проблеми географп населения в Украшь - Луцьк, 1993. - С. 190-200.
9. Лозинський Р. Етномовне районування Украши [Текст] / Р. Лозинський // В1сник Льв1вського нацюнального ушверситету. Сер1я: Географ1я. - 2009. - Вип. 36. - С. 222-229.
10. Лозинський Р. М. РеГюнальш особливосп сучасних етнолшГв1стичних процеав в УкраМ [Текст] // Украша: географ1чш проблеми сталого розвитку. - К., 2004. - Т. 2. - С. 153-155.
11. Наулко В. I. Динамжа етшчного складу населения Укра'ши в XX ст. [Текст] / В.1. Наулко//Украшський географ1чний журнал.1997. - № 2. - С 17-22.
12. Надолшнш П. I. Етнонацюнальний фактор адмшктративно'1 реформи в УкраШ: проблеми теори, методологи, практики. [Текст] / П. I. Надолшнш - Кшв: УАДУ, 1998. — 264 с.
13. Джаман В. О. Етшчна структура населения Украши: територ1альш вщмши, динамжа [Текст] / В.О. Джаман. // Науков1 записки Вшницького державного педагопчного ушверситету. Сер1я: Географ1я. - Вшниця, 2006. - Вип.11. - С. 90-96
14. Заставний Ф.Д. Населения Украши [Текст] / Ф.Д. Заставний. - Льв1в: Край, Просвгга, 1993.- 224 с.
15. Швец А.Б. Социкультурная рубежность центральноукраинского пространства / А.Б. Швец, Н.Н. Маслова // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 129. - С. 27-32.
ГЕОПОЛИТИКА
H. M. Маслова и ЭК0ГЕ0ДИНАМИКА РЕГИОНОВ
16. Ефимов С. А. Распределение населения Украины по национальным и языковым группам: региональные особенности [Текст]/ С.А.Ефимов//«Бизнесинформ».-Харьков,1997- №16 - с.13-16.
17. Аза Л. О. Тенденци етномовного розвитку в УкраМ [Текст] / Л.О. Аза. /За ред. В.М. Ворони, М.О. Шульги. // Украшське суспыьство: десять роюв незалежносп (coцioлoгiчний мошторинг та коментар науковщв) К.:1нститут соцюлогп HAH Украши - 2001. - 662с.
18. Богуславська Ю.Ю. Етшчний склад населения Одесько'1 обласп у другш половит XX ст. [Текст] / Ю.Ю. Богуславська // Науковий вкшик. Всеукрашська асощащя молодих науковщв. - Гуманггарш науки: ¡сторш, соцюлогш, пол1толопя, психолопя, мистецтвознавство. - № 2. - Кшв-Одеса, 2002. - С.14-18.
19. Дергачев В.А. Раскаленные рубежи / В.А. Дергачев - Одесса: АстропринтД998- 104 с.
20. Поух А. В. Етшчне походження та формування украшського козацтва (¡сторюграф*я проблеми) [Текст]: автореферат дисертацн на здобуття наукового ступеня кандидата кторичних наук/ A.B. Поух. - Дншропетровськ, 2005. - 20 с.
21. Нацюнальний склад населения ЮровоградськоТ облает! та його mobhí ознаки ( за даними всеукрашського перепису населения 2001 року). [Табл] - Шровоград: Юровоградське обласне управл1ння статистики. - 2003 р. - 120с
22. Итоги Всесоюзной переписи населения 1979 г. // Материалы Главного управления статистики в Кировоградской области, Табл. 22 (абсолютные данные).
23. Населения Юровоградсько!' обласп (За даними Всесоюзного перепису населения 1989 р.) [Табл]-Держкомстат УРСР. Юровоградське обл. упр-ня статистики - м. Юровоград, 1991р.-С.115-126.
24. Эккель Б. М. Определение индекса мозаичности национального состава республик, краев и областей СССР [Текст] / Б. М. Эккель // Советская этнография. - 1976. - № 2. - С. 33-39.
Аннотация
Анализируются динамика и территориальные отличия этноязыковой ситуации в Кировоградской области в1989-2001 гг. В сравнении с некоторыми соседними областями и Украиной в целом. Сделана попытка обоснования этноязыковой рубежности современной Кировоградщины.
Ключевые слова: этнический состав населения, языковая ситуация, этническая мозаич-ностъ, этноязыковая рубежностъ и другие.
Annotation
The dynamics and territorial differences of etnolinguistic situation in the Kirovograd region in 19892001 compared to some of the neighboring regions and Ukraine in general are analyses in this scientific article. The attempt is done of ground of etnolinguistic border of modern Kirovograd. region
Keywords: ethnic composition of population, linguistic situation, ethnic mosaicism, etnolinguistic border and so on.
Поступила в редакцию 6.10.2011
