CC BY
3
УДК 658.338 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.24
О. Б. ШКОЛЕНКО
кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економши та бiзнес-технологiй Нацюнальний авiацiйний ушверситет ORCID: 0000-0003-2792-1523
Н. М. ШУЛЯР
кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економши та бiзнес-технологiй Нацiональний авiацiйний унiверситет ORCID: 0000-0002-4109-5961
О. Ю. ЧЕРНИШОВ
кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економши та бiзнес-технологiй Нацiональний авiацiйний унiверситет ORCID: 0000-0003-0422-2252
ОСНОВН1 ПР1ОРИТЕТИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ ЦИФРОВ1ЗАЦ11 Б1ЗНЕСУ
У cmammi науково обтрунтоват та визначет основт npiopumemu формування стратеги цифровгзаци бизнесу. Фундаментом визначених прiоритетiв авторами окреслен ключовi опори, зокрема: необхiднiсть досягнення вiдповiдностi профшьного законодавства глобальним викликам та можливостям, забезпечення гiдних умов для створення ефективно'1 системи цифрових мереж та послуг - це потребуе швидког, безпечно'1 цифрово'1 тфра-структури та формування системи сервiс-контентiв, що тдтримуються ефективними регуляторними умо-вами для iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку, справедливо '1 конкуренцП та рiвних умов для здтснення б1знесу; максимiзацiя потенцiалу зростання цифрового суспшьства, яке забезпечуеться за допомогою е-навичок суспшь-ства, нерiвний доступ громадян до цифрових технологш на нових можливостей (цифровi розриви).
Основнi прiоритетнi напрямки стратеги розвитку цифрово '1 б1знес-екосистеми, як були видшен авторами, включають так аспекти: змщнення цифрово'1 тфраструктури, пiдвищення рiвня цифрових навичок, розвиток сфери iнформацiйно-комунiкацiйних технологш та впровадження процесу цифровгзаци в ргзних сферах життя та економжи.
Доведена роль держави у здiйсненi стимулювання формування цифрових кластерiв та альянсiв через систему податкових тльг та преференцш, створення умов сприятливого регулювання, гармон1за^ю та унiфiкацiю стандартiв i розробку шновацшних цифрових платформ. При цьому авторами визначена роль держави, як клю-чового гаранта й фасилiтатора розвитку цифрових бгзнес-стартатв, що приймае на себе функцю просування цифрово'1 платформи й залучення iнновацiйних бiзнес-структур. Обтрунтованi напрями фокусування державноi полiтики стимулювання стратеги розвитку цифровiзацii бизнесу з акцентом на: по^довтсть пiдходу стратеги цифровiзацii до полiтики та управлiння спектром; забезпечення умов для справжньо'1' стратеги цифровiзацii шляхом пересилення регуляторноi фрагментаци, що дозволить економщ кра'ни масштабну, в ттересах ефек-тивних операторiв та постачальниюв послуг мережу та ефективного захисту прав споживачiв; забезпечення рiвних умов для гравцiв ринку та по^довне застосування правил; стимулювання твестицш у широкосмуговi мережi та бшьш ефективну регуляторну тституцтну базу.
Ключовi слова: стратегiя, цифровiзацiя, цифровi технологи, ттернет, геоблокування, цифрова тфраструк-тура, е-навички, мобiльнi технологи (4G, 5G).
O. B. SHKOLENKO
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Economics and Business Technology
National Aviation University ORCID: 0000-0003-2792-1523
N. M. SHULIAR
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Economics and Business Technology
National Aviation University ORCID: 0000-0002-4109-5961
O. YU. CHERNYSHOV
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Economics and Business Technology
National Aviation University ORCID: 0000-0003-0422-2252
MAIN PRIORITIES FOR THE FORMATION OF BUSINESS DIGITALIZATION STRATEGY
The article scientifically substantiates and defines the main priorities of forming a business digitalization strategy. The authors outline the key pillars as the basis of the identified priorities, in particular: _the need to achieve compliance of relevant legislation with global challenges and opportunities, providing decent conditions for creating an effective system of digital networks and services this requires a fast, secure digital infrastructure and the formation of a service content system, which are supported by effective regulatory conditions for innovation and investment development fair competition and equal conditions for doing business; maximizing the growth potential of the digital society, which is provided through the e-skills of the society, unequal access of citizens to digital technologies for new opportunities (digital divides).
The main priority directions of the strategy for the development of the digital business ecosystem are classified by the authors as follows: development of digital infrastructure, digital skills, the sector of information and communication technologies, digitization of spheres of life and sectors of the economy.
The proven role of the state in stimulating the formation of digital clusters and alliances through the system of tax benefits and preferences, _creation of favorable regulatory conditions, harmonization and unification of standards and development of innovative digital platforms. At the same time, the authors defined the role of the state as a key guarantor and facilitator of the development of digital business startups, which assumes the function of promoting the digital platform and attracting innovative business structures. Reasoned areas of focus of the state policy of stimulating the development strategy of business digitalization with an emphasis on: consistency of digitalization strategy approach to policy and spectrum management; providing the conditions for a true digitalization strategy by overcoming regulatory fragmentation, which will allow the country's economy to have a large-scale network for effective operators and service providers and effective protection of consumer rights; ensuring equal conditions for market players and consistent application of rules; stimulating investments in broadband networks and a more effective regulatory institutional base.
Key words: strategy, digitalization, digital technologies, internet, geoblocking, digital infrastructure, e-learning, mobile technologies (4G, 5G).
Постановка проблеми
Використання цифрових технологш в 6i3Heci зазвичай сприяе щдвищенню його здатносп конкурувати, пред-ставляючи перспективний напрямок розвитку для вах учаснишв, операторiв ринку. Оцшка цифрово! трансфор-мацп економши кра!ни, фактично, е одшею з ключових характеристик, що впливають на аналiз !! швестицшного потенщалу. Варто вщзначити, що проблема цифрово! трансформацп бiзнесу наразi е важливою темою для обго-ворення, особливо питаннями, що стосуються вартосл та доступносл штернет ресурав. Адже iзоляцiя в перюд пандемп Covid-2019 та проголошення военного стану спричинило важливють використання цифрових технологш для ведення бiзнесу в уах галузях народного господарства. Але використання цифрових технологш в рiзних регюнах держави е вкрай обмежений, та потребуе удосконалення та державно! пвдтримки для подальшого розвитку. Тому дана тема е актуальною та залишаеться вщкритою для дискусп.
Аналiз останшх дослщжень та публшацш
У рiзних сферах укра!нського сусшльства спостер^аються позитивш прояви впливу процесу цифровiзацi!. Наприклад, на державному рiвнi застосування цифрових технологш сприяе полшшенню економiчних показнишв Укра!ни на мiжнароднiй аренi, розширюе можливостi електронного урядування, сприяе зародженню нових форм бiзнесу, полегшуе доступ до свггових ринк1в та децентратзуе процес ухвалення рiшень. Впровадження цифрових технологш мае позитивний вплив на функцюнування компанш, зокрема зменшуе витрати на пошук iнформацi! та маркетинг продукцп, скорочуе час, необхвдний для розробки, впровадження та виведення товарiв на ринок, а також сприяе кращому розумiнню потреб споживачiв.
Загальш аспекти генезису цифрово! економiки та розвитку цифрово! шфраструктури в сучасному бiзнесi роз-критi в наукових дослвдженнях, як вiтчизняних вчених, так i зарубiжних, а саме: Дашкова О. В., Очкаренко К. О., O. Marchenko, N. Kraus, K. Kraus та шших науковцiв, адже дана тематика е дуже актуальною в умовах глобалiза-цiйних процеав економiки в цiлому.
Формування мети дослщження
Метою дослвдження е обгрунтування основних прiоритетiв формування стратегi!' цифровiзацi! бiзнесу та визначення особливостей формування екосистеми розвитку цифрових шновацш i важливiсть державного стиму-лювання даних процеав.
Викладення основного MaTepi&^y дослвдження
Використання цифрових технологш надае можливють отримувати значш KOHKypeHTHi переваги для 6i3Hec-структур, зокрема це стосуеться зростання результативносл та конкypeнтоспpоможностi, для людей - здобуття нових компeтeнцiй i практичних навичок, для оpганiв державно1 влади - зростання якостi державних послуг споживачам. Максимально ефективний результат вщ тpансфоpмацiй в iнфоpмацiйно-комyнiкацiйнiй сфepi може бути досягнутий лише за умов, коли щ перетворення будуть покращувати бiзнeс-сepeдовищe, вкладати ресурси в освиу та охорону здоров'я громадян, i сприяти професшному yпpавлiнню. Краши, яш вкладають iнвeстицiï в iнновацiйнi глобальш eкономiчнi тpансфоpмацiйнi реформи, здатнi отримати цифpовi винагороди, що мають прояв у зростанш макpоeкономiчних показник1в.
Необхщно бiльш ефективно використовувати pозшиpeнi можливосп, як1 надають цифpовi тeхнологiï, яш не мають тepитоpiальних обмежень. Для досягнення ще1 мети потpiбно розробити та удосконалити законодавство, яке регулюе захист авторських прав та захист персональних даних, а також конкуренцш та iншi аспекти.
В pозpiзi створення цифрового ринку нeобхiдно прийняти настyпнi законодавчi заходи:
- впровадити новi правила щодо захисту персональних даних, щоб забезпечити 1х надшний захист.
- здiйснити реформу правил телекомушкацш з бiльшими амбiцiями, що вщповщають поточним вимогам.
- модершзувати правила авторського права, враховуючи вплив цифрово! peволюцiï та змiни у поведшщ споживачiв.
- вдосконалити та спростити правила для споживачiв, особливо в контексп он-лайн та покупок.
Це повинно йти поруч iз зусиллями щодо покращення цифрових навичок та навчання у сyспiльствi та шд-тримка у ствоpeннi шновацшних стаpтапiв. Розширене впровадження цифрових технологш та онлайн-сервЫв повинно стати всепроникною стpатeгiею, що охопить всi сфери eкономiки i державного сектору.
Цифрова трансформащя сyспiльства та eкономiки мае супроводжуватися державними програмами цiльового спрямування. Зпдно з проектом «Цифрова адженда Украши - 2020» та «Украша - 2030Е - краша з розвинутою цифровою економшою» тpансфоpмацiя до високого piвня цифpовiзацiï грунтувалася на досягненш таких осно-вних цшей [4]:
- сприяти росту економши та залученню iнвeстицiй;
- створити фундамент для перетворення сeктоpiв економши на конкурентоспроможш та пpодyктивнi;
- забезпечити широкий доступ до «цифрових» технологш;
- створювати новi можливосп для розвитку людського капiталy, peалiзацiï iнновацiйних, креативних та «цифрових» iндyстpiй та бiзнeсy;
- розвинути i захопити свггове лiдepство щодо експорту «цифрово!» пpодyкцiï та послуг [3].
1нформацшно-комуншацшш тeхнологiï (1КТ) вже не е окремим сектором, а вони стали основою сучасних
шновацшних eкономiчних систем. 1нтернет i цифpовi технологи змшюють спосiб життя, сyспiльство i бiзнeс, i вони все б№ше iнтeгpyються в yсi галyзi економши.
Цi змiни вiдбyваються iз великою швидшстю, та приносять вeличeзнi можливосл для iнновацiй, eкономiки та сусшльства в цшому, а також шдшмають складнi полiтичнi питання для державних оргашв yпpавлiння, як1 потребують спшьних та координованих дiй. Пpовiднi краши свiтy впроваджують нацiональнi заходи щодо подо-лання виникаючих проблем, але оперативш дepжавнi заходи мають певш обмеження. Тому, для багатьох питань даного piвня пропонуеться визначити розроблення стратеги цифpовiзацiï, яка е одним iз основних пpiоpитeтiв на конкурентному ринку.
Стратепя цифpовiзацiï - це сyкyпнiсть стратепчних заходiв, спрямованих на забезпечення вшьного руху товаpiв та послуг, людей та кашталу i де iндивiди та бiзнeс-стpyктypи мають можливiсть доступу до здшснення он-лайн - пвдприемницько1' дiяльностi в умовах справедливо1' конкурентно1' боротьби та високого piвня захисту споживачiв та 1'х особистих даних, незалежно вiд 1'х громадянства чи мюця реестрацй', чи проживання. Досягнення стратеги цифpовiзацiï забезпечить зростання piвня в сфepi цифрово1' eкономiки що допоможе украшським компа-нiям розширити свiй вплив на м1жнародному piвнi.
Стpатeгiя цифpовiзацiï спрямована на взаемозалежш ключовi кроки, що мо^ть бути впроваджеш лише на конкретних piвнях. Кожний з eлeмeнтiв стpатeгiï передбачае необхщшсть проведення вiдповiдних консyльтацiй та оцшки 1'х впливу. Стpатeгiя цифpовiзацiï грунтуватиметься на трьох головних принципах:
- несумюшсть пpофiльного законодавства з глобальними викликами та можливостями;
- забезпечення пдних умов для створення eфeктивноï системи цифрових мереж та послуг - це потребуе шведкой бeзпeчноï цифpовоï iнфpастpyктypи та формування системи сервю-контенпв, що п1дтримуються ефек-тивними регуляторними умовами для шновацшно-швестицшного розвитку, спpавeдливоï конкypeнцiï та piвних умов для здiйснeння бiзнeсy;
- максимiзацiя потeнцiалy росту цифрового сусшльства досягаеться завдяки розвитку е-навичок всередиш сyспiльства, проте iснyе проблема нepiвного доступу населення до цифрових технологш, що призводить до формування нових можливостей (цифpовi розриви).
Впровадження стратеги цифровiзацiï в Укралш ввдкрие hobî горизонти для 6i3Hecy, зокрема для пвдприемщв, дозволяючи ïM розширювати свою дiяльнiсть, як на нацюнальному, так i на световому ринку. Тому, щоб подолати перешкоди для онлайн-торпвл^ необхвдно негайно вжити заходiв, включаючи усунення вiдмiнностей у договорах та законодавствi про авторськi права, зменшення податкового навантаження ПДВ та митних обмежень. Однак, також важливо побудувати довiрy споживачiв до онлайн-продажв та покупок, в тому числ транскордонних, шляхом надання доступних та як1сних послуг доставки посилок. Також в рамках стратеги враховуеться створення вiдповiдноï iнфрастрyктyри для електронно1 комерцiï та запобiгання недобросовiснiй дискримшаци споживачiв та бiзнес-стрyктyр, як1 намагаються отримати доступ до вмiстy або купити товари чи послуги в 1нтернеп.
Проте, просто мати загальний набiр правил е недостатнiм. Додатково, важливо забезпечити швидке, гнучке та послщовне застосування споживчих правил для онлайн покупок, щоб забезпечити 1х повну ефективнiсть. Це вимагае перегляду Закону «Про захист прав споживачiв» з метою уточнень i розширення повноважень органiв виконавчо1 влади, а також полшшення координацiï 1х дiяльностi для контролю цифрового ринку та швидшого виявлення порушень. Крiм того, варто створити онлайн-платформу для врегулювання спорiв, яка б допомагала у виршенш конфлiктiв.
Важливо розробити законодавство, яке встановлюе гармонiзованi правила для кyпiвлi цифрового контенту в 1нтернеп. Водночас цей закон повинен також дозволяти торговцям опиратися на своï нацiональнi закони на основi збалансованого набору основних обов'язкових договiрних прав Украши щодо внyтрiшнiх та транскордонних 1нтернет-продаж1в матерiальних товарiв.
Геоблокування - це практика, яку використовують комерцшш Iнтернет-продавцi з метою обмеження доступу до веб-сайтiв, розташованих у шших краïнах. Це може призводити до вiдмови споживачам в доступ до певних веб-ресyрсiв, або ж вони можуть мати доступ до сайту, але не можуть здшснити покупку товарiв чи послуг. Iнодi споживачi можуть бути перенаправленi на мюцевий веб-сайт тiеï ж компанп, де застосовуються рiзнi цiни або навгть iншi товари та послуги. Геоблокування - це один iз шструменпв, який використовують компанiï для сег-ментацй' ринкiв за нацюнальними кордонами (територiальнi обмеження). Застосування геоблокування обмежуе можливостi та вибiр споживачiв, що стае важливою причиною 1'х незадоволення та сприяе роздробленостi вну-трiшнього ринку.
Геоблокування мае стати результативним iнстрyментом одностороннього бiзнес-рiшення вах учасник1в сучасного ринку, узгоджень мiж суб'ектами конкурентно1' боротьби щодо подшу на ринок або вертикального узго-дження (вiдповiдно до прав стосовно розповсюдження на певнiй територiï). Однак, слад зазначити, що щ обмеження на постачання продукцп та визначення пропорцш щодо встановлення та розмежування цiн можуть бути оптимальними, зокрема, коли тдприемцю-продавцю необхвдно забезпечити дотримання вiдповiдних юридичних зобов'язань. На жаль, найчастше геоблокування онлайн не е оптимальним та виправданим. У таких випадках практика геоблокування повинна бути безпосередньо забороненою, щоб споживачi та пвдприемства змогли за певних умов скористатися перевагами цифрового ринку з точки зору вибору товару чи послуги та доступшстю цшового аспекту.
Доречно внести законодавчi пропозицп для припинення необгрунтованого геоблокування. Також слад перегля-нути нормативно-правовi акти, пов'язанi з конкyренцiею, особливо ri, що регулюють застосування конкурентного законодавства в сферi електронно1' комерци.
Крiм того, стратегiя цифровiзацiï повинна базуватися на яшсних, надiйних, оперативних, доступних мережах та послугах. Створення та впровадження таких мереж та послуг спроможне забезпечити вщповщний захист прав споживачiв на приватне життя та захист 1'х особистих даних, а також сформувати сприятливi умови для здшснення iнновацiй. Саме для цього потрiбен мiцний, збалансований та динамiчний сектор телекомyнiкацiй для реалiзацiï iнвестицiйно-iнновацiйного потенцiалy, впровадження iнновацiйних технологш, таких як хмарш сервiси та обчислення, iнстрyменти Big Data, 1нтернет. Проте, ринкова потyжнiсть деяких онлайн-платформ може викликати занепокоення, особливо щодо найпотужшших платформ, значення яких стае все б№ш критичним для шших учаснишв ринку.
Аналiз показник1в цифрового розриву може бути здiйснений через так ключовi аспекти:
- доступшсть до iнтернет ресyрсiв (розширення покриття цифровоï iнфрастрyктyри);
- рiвень застосування цифрових технологш;
- частота процесу користування.
З метою забезпечення ефективносп цих аспектiв необхвдно розробити, побудувати та тдтримувати вщпо-ввдну цифрову iнфрастрyктyрy. Серед основних стратегiчних напрямiв розвитку цифровоï економiки - розвиток цифрово! iнфрастрyктyри, розвиток цифрових навичок, розвиток сектору шформацшно-комушкацшних технологш, цифровiзацiя сфер життя та секторiв економiки [1].
Цифрова iнфрастрyктyра - являе собою комплексну систему технологш, цифрових продукпв та цифрових бiз-нес-процесiв, як1 мають фyнкцiонал, спрямований на реалiзацiю обчислювальних, телекомyнiкацiйних та мере-жевих можливостей на основi цифровiзацiï.
Цифрова шфраструктура - основа цифрово! економ^. На рис. 1. зображено структуру твердо! цифрово! шф-раструктури, на рис. 2 - м'яко!' цифрово! шфраструктури.
Об'екти твердо! iнфраструктури забезпечують: широкосмуговий доступ до мереж1 1нтернет iз використан-ням фiксованих та мобшьних технологiй (4G, 5G); радюшфраструктуру (LoRaWan тощо) для проектiв 1нтернету речей; громадський доступ до Wi-Fi; вiртуальнi обчислення (хмарна, або вiртуалiзована iнфраструктура); шбер-безпеку. До об'екпв м'яко! iнфраструктури належать: iнфраструктура вдентифшаци та довiри (citizen ID, mobile ID, bank ID), вщкритих даних, державних послуг (e-government), iнтероперабельностi, електронно! комерцi!' та електронного бiзнесу, життезабезпечення, транзакцiйно-процесингова iнфраструктура, геоiнформацiйна шфра-структура, блокчейн iнфраструктура [5].
1. Розбудова фжсовано! iнфраструктури ШСД до мереж1 1нтернет
2. Розбудова iнфраструктури мобшьного 1нтернету (4G, 5G)
6. Створення iнфраструктури кiбербезпеки
створення
твердо!
1нфраструктури
5. Розбудова обчислювально! iнфраструктури (т.з. хмарна, або вiртуалiзована iнфраструктура (локальт ЦОД)
4. Розбудова iнфраструктури громадського доступу до Wi-Fi
3. Розбудова шфраструктури (Lo RаWan тощо)
для проектiв 1нтернету речей
Рис. 1. Тверда цифрова шфраструктура
Джерело: побудовано авторами на ocHoei [4]
1. 1нфраструктура щентифжаци та довiри (citizen ID, mobile ID, bank ID
2. Инфраструктура ввдкритих даних
3. 1нфраструктура державних послуг (e-government)
9. Блокчейн шфраструктура (як опорна для реатзаци багатьох м'яких шфраструктур)
СТВОРЕННЯ МЯКО1 ШФРАСТРУКТУРИ
4. 1нфраструктура iнтероперабельностi
8. Геошформацшна Инфраструктура
5. 1нфраструктура е-комерци та е^знесу
7. Инфраструктура життезбезпечення
6. Транзакцшно-процесингова iнфраструктура
Рис. 2. М'яка шфраструктура
Джерело: побудовано авторами на основi [4]
Цифpовa iнфpacтpyктypa та цифpовi даш, фоpмyють умови та cтвоpюють цифpовy екоотстему pозвиткy шно-вaцiй. Пpи цьому, деpжaвa мae пpовiдне значення у фоpмyвaннi як твеpдоï, так i м'яко1' цифpовоï iнфpacтpyктypи. Oтpимaння шиpокоcмyгового доcтyпy, що xapaктеpизyeтьcя впpовaдженням фiкcовaниx, мобiльниx теxноло-гiй, так1 як 4G та 5G, що повинш стати головним на^ямом пеpcпективного pозвиткy твеpдоï iнфpacтpyктypи. Oпеpaтивнicть, кiлькicть шдключень та мacштaби pyxy дaниx мають кpитично пpiоpитетне значення для cyчacноï Iндycтpiï 4.0 i cеpвiciв цифpовоï iнфpacтpyктypи, в оcновy якиx, покладеш iнновaцiйнi теxнологiï.
Pозповcюдження елементiв стстеми цифpовоï iнфpacтpyктypи cвiдчить пpо об^ктивну потpебy pозвиткy, зокpемa, це cтоcyeтьcя аналогово1' iнфpacтpyктypи iнновaцiй, а caме - клacтеpiв. Клacтеpи cинтезyють та ште-гpyють у cобi одоазу дек1лька ключовиx cклaдовиx екоcиcтеми - R&D-центpи, бiзнеc-лaбоpaтоpiï, бiзнеc-iнкyбa-тоpи, бiзнеc-aкcелеpaтоpи, оcвiтнi заклади, венчypнi iнвеcтицiйнi фонди, iнновaцiйнi команди, теxнологiï ведення бiзнеcy, а також бiзнеc-iндycтpiю. Так, одним з вiдомиx вapiaнтiв клacтеpiв - мiжгaлyзевi aльянcи. Haпpиклaд, Gвpопейcький автомоб№но-телекомушкацшний aльянc. Саме вiн об'eднye пpовiдниx опеpaтоpiв зв'язку, в^об-ник1в aвтотpaнcпоpтy, центpи доcлiдництвa, iнновaцiйнi бiзнеc-cтpyктypи. Кpiм то, aльянc pозpобляe cтpaтегiчнi та тактичш piшення для безпiлотниx автомобшв, що мають можливicть автономного водшня.
Деpжaвa мae можливicть здiйcнювaти стимулювання фоpмyвaння клacтеpiв та aльянciв чеpез cиcтемy подат-ковиx пiльг та пpефеpенцiй, cтвоpення умов cпpиятливого pегyлювaння, гapмонiзaцiю та yнiфiкaцiю cтaндapтiв i pозpобкy iнновaцiйниx цифpовиx плaтфоpм. Вщповвдт цифpовi плaтфоpми забезпечують pозшиpення ^вп-paцi м1ж cектоpaми нaцiонaльноï економши та бiзнеc-cтpyктypaми, що pеaлiзyють повний функцюнал взaeмодiï коpпоpaтивниx cтpyктyp та cтapтaпiв. Деpжaвa тут e raparn^ й фacилiтaтоpом, cпpияe cтapтaпaм у фоpмyвaннi та cиcтемaтизaцiï угод, пpиймae на cебе фyнкцiю пpоcyвaння цифpовоï плaтфоpми й залучення iнновaцiйниx бiзнеc-cтpyктyp. Пpиклaдом ефективного фyнкцiонyвaння e eвpопейcькa плaтфоpмa вiдкpитиx iнновaцiй Startup, фшажування яко1' зaбезпечye Gвpопейcькa комiciя.
Mеpежi 1КТ (iнфоpмaцiйно-комyнiкaцiйнi теxнологiï) e фундаментальною о^овою для pозвиткy цифpовиx ^оду^лв та поcлyг, як1 мають потенщал впливати на вci cфеpи нашого життя i cпpияти економiчномy ввднов-ленню Укpaïни. Фyнкцiонyючi ефективно pинки дозволяють забезпечити доcтyп до якюно1' фiкcовaноï та бездpо-тово1' шиpокоcмyговоï iнфpacтpyктypи за помipними, доcтyпними цшами. Сполучення aдaптaцiï телекомушкацш-ниx ^авил Укpaïни з зacтоcyвaнням конкypентниx ^авил cпpияло змiцненню конкypентоcпpоможноcтi pинкiв, що ^ивело до зниження цiн та покpaщення якоcтi поcлyг для cпоживaчiв i бiзнеcy. Ефективна конкypенцiя e клю-човим кaтaлiзaтоpом iнвеcтицiй у телекомушкацшш меpежi.
Ha cьогоднiшнiй день ^ra^p iнфоpмaцiйно-комyнiкaцiйниx теxнологiй (1КТ) д^но пеpеживae cтpyктypнi змiни, а також cтикaeтьcя з пpоблемaми, такими як iзольовaнicть нaцiонaльниx pинкiв, недоcтaтньою pегyлятоp-ною yзгодженicтю та пеpедбaчyвaнicтю по вай Укpaïнi, оcобливо щодо викоpиcтaння paдiочacтотного cпектpy, а також нестачею iнвеcтицiй, caме у ciльcькиx parörax. Цi пpоблеми не можуть бути повшстю виpiшенi пpоcто в paмкax поточниx диcкyciй щодо cтpaтегiï цифpовiзaцiï.
З метою змiцнення цього ^ra^pa необxiдно пpовеcти пеpегляд icнyючого законодавства та внеcти в нього необxiднi змiни. Важливим кpоком e пpийняття пакету зaконiв пpо eдиний pинок телекомyнiкaцiй, який встано-вить чпта та гapмонiзовaнi пpaвилa cтоcовно нейтpaлiтетy меpежi та забезпечить оcтaточне пpипинення доплати за pоyмiнг, зокpемa за пеpедaчy дaниx. Це cпpиятиме cтвоpенню однaковиx умов доcтyпy до телекомyнiкaцiйниx поcлyг для вcix гpомaдян та бiзнеcy незалежно ввд ïx геогpaфiчного pозтaшyвaння.
Дiйcно, ypядy вapто pозглянyти можливicть зpобити конкpетнi пpопозицiï щодо узгодженого випycкy cмyги 700 МГц для оптимального викоpиcтaння ïï потенщалу. Смуга 700 МГц ведома cвоeю великою пpоникливicтю та здaтнicтю пеpедaвaти cигнaли на великi вiдcтaнi, що дозволяe забезпечити шиpокоcмyговий доcтyп до Iнтеpнетy, оcобливо в ciльcькiй мюцевоал.
Пpи pозглядi цieï iнiцiaтиви також важливо вpaxовyвaти потpеби ayдiовiзyaльного pозповcюдження зacобiв мacовоï iнфоpмaцiï, так як ця cмyгa також може бути викоpиcтaнa для пеpедaчi теле-, та paдiоxвиль.
Пpaвильно cплaновaний випycк cмyги може дозволити виpiшити обидвi щ зaдaчi - забезпечити шиpокоcмyго-вий доступ до Iнтеpнетy у аль^ий мicцевоcтi та забезпечити потpеби ayдiовiзyaльного мовлення.
Oднaк пpи pеaлiзaцiï ^eï iнiцiaтиви також важливо вpaxовyвaти теxнiчнi, pегyлятоpнi та економiчнi acпекти, а також забезпечити вiдкpитicть пpоцеcy пpийняття piшень та вpaxyвaння iнтеpеciв piзниx cтоpiн, включаючи опеpaтоpiв меpеж, мовнт компaнiй та iншиx зaцiкaвлениx croprn.
Шиpокоcмyговий доcтyп до Iнтеpнетy (ШСД) подано в табл. 1 [4].
Таблиця 1
Бачення UIF щодо napaMeTpiB послуги ШСД
pík 2020е 2022е 2025е 2030е
Швидккть napcAabaM^ дан^ Mбiт/cек 30 50 100 1000
Джерело: «Украта 2030Е — краша зрозвинутою цифровою економжою» [4]
В Укра!ш значна частка юрисгувачiв 1нтернетом. У 2022 рощ 78% населения використовували 1нтернет щодня, 82% - бодай раз на тиждень. Мшстерство цифрово! трансформацii Укра!ни мае за мету до 2024 року реалiзувати так! показники: частка населення, головних автошляхiв та соцiальних об'екгiв, яш мають покриття швидкiсним 1нтернетом - 95%; доступшсть публiчних онлайн послуг для громадян та бiзнесу - 100%; частка 1Т сектора у ВВП кра!ни - 10% [2].
Проте необхщно внести бiльш глибок змiни в управлiния та регулювання радiоспектра, враховуючи його важ-ливе значения для забезпечення зв'язку. Наприклад, сповiльнений i досi незавершений випуск частоти 800 МГц (початкового дiапазону «цифрового дивиденду» для бездротового широкосмугового зв'язку) перешкоджае впрова-дженню мобшьних мереж 4G та використанню смартфошв, сумiсних з цим дiапазоном.
У наступному десятилiттi «П'яте поколшня» телекомушкацшних систем, вщоме як 5G, стане ключовою скла-довою нашо! цифрово! економiки та суспiльства. Укра!на вже здшснила значний прогрес у сприянш глобальним тенденцiям у цiй стратепчнш технологii. Майбутня iнфраструкгура 5G пщтримуватиме широкий спектр засто-сувань в рiзних секторах, таких як професшне використання (зокрема подключена автоматизоваиа мобшьшсть, електронне здоров'я, енергетичне управл1ння, а можливо, навiть програми безпеки) [6].
Технолопя 5G буде «очима i вухами» для системи штучного штелекту, адже забезпечить можливiсть збору та аналiзу даних у реальному чай. У той же самий момент, вона трансформуе концепцш «хмари» до нового рiвня, дозволяючи розподiлити розрахунки та зберiгання даних по всш iнфраструкгурi (крауд-комп'ютернi ресурси, мобiльнi крайовi обчислення).
«Шосте поколiния» 6G вже розпочалося, навггь до того, як мереж! 5G встигли отримати широке поширення. В умовах стрiмкого технолопчного розвитку китайськi вченi та компанп активно займаються вивченням та роз-робкою нових поколiнь мобiльних мереж. Одшею з ключових особливостей мереж! 6G, е «загальна машинiзацiя». Це вщноситься до концепцii' «iнтернету речей», де мшьйони пристро!в можуть комуншувати один з одним та взаемодiяти з мiнiмальною участю людей. У майбутньому мережа 6G може змшити спосiб, яким ми взаемодiемо з технолопями та iншими людьми, вщкриваючи новi можливостi для iнновацiй та розвитку рiзних галузей.
Але наразi перспективним для Укра!ни е впровадження телекомунiкацiйних систем 5G, адже в деяких населе-них пунктах юнуе доступ лише 3G.
Бiльше того, в мережах фасовано!' лiнii спостертаеться обмежена, але важлива «iнфраструктурна конку-ренцiя», за винятком областей з високою густотою населення, де вже юнують кабельнi мережИ. £ необхщшсть у бiльш простому та пропорцшному регулюваинi для тих сфер, де шфраструктурна конкуренцiя з'явилася на регюнальному чи нацiональному рiвнi. Важливо сприяти розгортанню потужних мереж, зберiгаючи ефективну конкуренщю та адекватне врахування ризишв. Питанням е те, як покрити найбшьш вiддаленi територii та реаль зувати цiлi, як1 е важливими для громадського iнтересу, так1 як забезпечення високошвидшсного зв'язку для шшл, унiверситетiв та дослiдницьких центрiв.
Оператори телекомушкацш змагаються за клiентiв iз послугами, якi все частiше використовуються кiнце-вими користувачами як альтернатива традицшним електронним засобам зв'язку, наприклад, голосова телефошя, проте цi послуги не пiдлягають однаковому регулятивному контролю. В рамках перегляду правил телекомушкацш будуть розглянуп можливостi забезпечення рiвних умов для учасник1в ринку, пропорцшно iхнiй конкуренто-спроможиостi надання конкуруючих послуг, а також виршення довгострокових потреб Укра!ни у зв'язку.
Висновки
На думку авторiв, уряду потрiбно запропонувати широкомасштабне вдосконалення регуляторно! основи теле-комунiкацiй, зосереджуючись на таких аспектах:
1) розвиток цифрово! стратеги з позицп полггаки та спектрального управлшня, забезпечуючи посл1довний шдхщ до впровадження стратегii цифровiзацii;
2) створення сприятливих умов для реал1зацп цiлiсноi стратегi!' цифровiзацi!' шляхом подолання фрагментацii регуляторного середовища. Це дозволить створити масштабне поле для дiяльностi ефективних операторiв мереж1 та постачальнишв послуг, забезпечуючи водночас ефективний захист прав споживачiв;
3) забезпечення рiвних умов для всiх гравцiв ринку та систематичне дотримання регулятивних норм;
4) залучення iнвестицiй у розвиток широкосмугових мереж, що вiдiграють ключову роль у цифровiй траисформацii;
5) покращення ефективностi регуляторно! та шституцшно! бази для бiльш дiевого управлшня сферою телекомушкацш.
Загальнонацюнальний стратегiчний план розвитку широкосмугового доступу до 1нтернет-ресурйв повинен охоплювати iндикатори та параметри покриття широкосмуговим доступом до 1нтернет-ресурав всiеi територii держави; систему вимог техшчного характеру до послуг широкосмугового штернет-доступу; сучаснi модел1 впровадження та ефективного використання наявних у державi iнфраструктур (магiстралi авгомобiльних та залiз-ничних дорiг, газопроводи, лiнi!' електропередач^ для розвитку мереж телекомунiкацiй, шщативи та бiзнес-про-екти щодо покращення системи оргашзаци надаиия послуг широкосмугового штернет-доступу для адмшстра-тивно-територiальних одиниць, громад, домогосподарств та об'екпв сощально! iнфраструктури.
Особливо доцшьно окреслити необхвдт моделi покриття, моделi та механiзми забезпечення aKraBi3a^i' швес-тицшно! дiяльностi оперaторiв сучасного ринку, а також шструменти мехашзму формування попиту та потреб у громадян щодо якiсного одержання послуг широкосмугового 1нтернет-доступу.
Особлива приск1плива увага до широкосмугового 1нтернет-доступу повинна охоплювати сiльськi територи, приеднання яких до штернет-мереж сформуе новi переваги (онлайн-навчання дiтей, одержання послуг сучасного медичного обслуговування, розширить можливостi здiйснення електронно! комерцп) та дозволить перенести переваги мюта на рiвень альсько! мюцевостг 1нтернет-доступ формуе для сiльських громад шновацшш можли-востi економiчного та сощального розвитку. Впровадження та реaлiзaцiя комплексно! стратепчно! полiтики циф-ровшцд, створення попиту на послуги широкосмугового iнтернет-доступу, спiльнi партнерськ1 зусилля держави та представник1в бiзнес-структур у напряму перспективного розвитку iнфрaструктурних об'ектiв приеднання до широкосмугового штернет-доступу забезпечать подолання цифрового розриву та будуть додатковим поштовхом для розвитку i благополуччя сiльських територiaльних громад. Процес цифровiзaцi! сшьсько! мiсцевостi та !х мешканщв забезпечить прискорення розвитку сiльського господарства, створить новi робочi мюця, скоротить мпрацшш процеси сiльських мешкaнцiв до великих мют.
Отже, застосування цифрових технологш мае велике значення не лише для шдвищення продуктивностi еконо-мiки, але й для створення цифрового суспшьства, яке може сприяти щдвищенню життевого рiвня громадян шляхом розширення можливостей для самовдосконалення, сaмореaлiзaцi!, вiдновлення робочо! aкгивностi та розвитку електронно! комерцп. Поняття цифровое' економiки в Укрa!нi охоплюе господарський сектор, де всi мaтерiaльнi та немaтерiaльнi цiнностi створюються, розподiляються та споживаються завдяки використанню шформацшно-комп'ютерних технологш, яш перетворюють процес отримання шформацп завдяки використанню передових тех-нолопчних зaсобiв, використання iнновaцiй з метою досягнення вiдповiдних економiчних та сустльних цiлей.
Список використаиоТ лггератури
1. Дaнiков О. В., Счкаренко К. О. Концептуaльнi засади цифровiзaцi! економiки Укрa!ни. 1нфраструктура ринку. Випуск 17, 2018. С. 73-79. URL: http://www.market-infr.od.ua/journals/2018/17_2018_ukr/15.pdf (дата звер-нення: 06.08.2023)
2. Мшстерство цифрово! трaнсформaцi! Укра!ни. Цiлi до 2024 року. URL: https://thedigital.gov.ua/ministry (дата звернення: 06.08.2023)
3. Цифрова адженда Укра!ни - 2020 (Цифровий порядок денний - 2020). URL: https://ucci.org.ua/uploads/
files/58e78ee3c3922.pdf?_cf_chl_tk= y63DLEdKTfqEwFdzNUgEXVdz3cwdbbxFGxpxxgd4SBQ-1691692003-0-
gaNyc GzNDuU (дата звернення: 08.08.2023)
4. Укра!на - 2030Е - кра!на з розвинутою цифровою економiкою. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html_(дaтa звернення: 10.08.2023)
5. Marchenko O., Kraus N., Kraus K. The impact of servation on the results of economic digital entrepreneurship activities. Ukraine in the context of global and national modern servisation processes and digital economy: monograph. Praha : OKTAN PRINT, 2020, 265 р.
6. Shaping Europe's digital future. 5G for Europe's Digital and Green Recovery. URL: https://digital-strategy. ec.europa.eu/en/library/5g-europes-digital-and-green-recovery (дата звернення: 08.08.2023)
References
1. Dannikov, O.V., Sichkarenko, K.O. (2018). Kontseptual'ni zasady tsyfrovizatsiyi ekonomiky Ukrayiny [Conceptual bases of digitalization of economy of Ukraine]. Infrastrukturarynku [Market infrastructure]. vol. 17, pp. 73-80. Available at: http://www.market-infr.od.ua/journals/2018/17_2018_ukr/15.pdf (Accessed 06 August 2023).
2. Ministerstvo tsyfrovoyi transformatsiyi Ukrayiny. Tsili do 2024 roku [Ministry of Digital Transformation of Ukraine. Goals until 2024]. Available at: https://thedigital.gov.ua/ministry _(Accessed 06 August 2023).
3. Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020 (Tsyfrovyi poriadok dennyi - 2020). [Digital Agenda of Ukraine -2020.] Available at: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf?__cf_cW_tk=y63DLEdKTfqEwFdzNU gEXVdz3cwdbbxFGxpxxgd4SBQ-1691692003-0-gaNycGzNDuU (Accessed: 08 August 2023).
4. Ukraina - 2030E - kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu. [Ukraine - 2030E - a country with a developed digital economy]. Available at: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html (Accessed: 10 August 2023).
5. Marchenko O., Kraus N., Kraus K. (2020). The impact of servation on the results of economic digital entrepreneurship activities. Ukraine in the context of global and national modern servisation processes and digital economy: monograph. Praha: OKTAN PRINT, 265 р.
6. Shaping Europe's digital future. 5G for Europe's Digital and Green Recovery. Available at: https://digital-strategy. ec.europa.eu/en/library/5g-europes-digital-and-green-recovery (Accessed: 10 August 2023).
