CC BY
109Обсяги валово! продукцп сшьського господар-ства зросли з 136590,9 млн грн. в 2013 р. до 158306,5 млн.грн. в 2018 р. або в 1,2 раза.
Чистий прибуток сшьськогосподарських пвдп-риемств мае тенденцieю до скорочення з 101912,2 млн.грн. в 2015 р. до 66878,1 млн.грн. в 2018 р. або в 1,52 раза. Частка пвдприемств, яш одержали чи-стий прибуток в 2018 р. становить 86,7% до загаль-но! кшькосл, тодi як тдприемств зi збитком -13,3%.
Впродовж 2015-2018 рр. спостерiгаеться змен-шення рiвня рентабельностi вае! дiяльностi - з 30,4% до 13,5% та рентабельносп операцшно! дiяль-ностi - з 43% до 18,5%
Висновки. Отже, сшьське господарство е важ-ливою прiоритетною галуззю вичизняно! еконо-мiки. Аграрний сектор Укра!ни псно пов'язаний з трудовими i фшансовими ресурсами, природними умовами, технiчними та технолопчними можливо-стями здiйснення альськогосподарсько! дiяльностi. Для економiки Укра!ни аграрний сектор е одним iз прюритетних та стратегiчних векторiв зростання, тому питання його сталого ефективного розвитку е
надзвичайно актуальными в KOHTeKCTi евроштегра-цшних процeсiв.
Зростання потeнцiaлу агропромислового виро-бництва вбачаемо через стимулювання зайнятосп у сiльському господaрствi, зокрема забезпечення га-лузi висококвaлiфiковaними кадрами, створення умов для eкологiчно безпечного землекористу-вання шляхом збереження i вщновлення родючостi грунтiв, використання ефективних технологш та новaцiй в агропромисловому виробництвц пвдви-щення швестицшно! привaбливостi.
Лггература
1. Жмурко 1.В. Особливостi страхування в аграрному сeкторi. 1нфраструктура ринку. Випуск 21.
2018. C.267-271.
2. Михайленко О.В, Хшьченко 1.Ю. Modern Economics. №15. 2019. 148-152. Електронний ресурс. Режим доступу: https:// modecon.mnau.edu.ua
3. Сiльськe господарство Укра1ни. Статистич-ний збiрник. Державна служба статистики Укра1ни / Ввдповщальний за випуск О.М. Прокопенко. Ки!в.
2019. 235 с.
ЦИФРОВ1 ТРАНСФОРМАЦП В ЕКОНОМ1Ц1: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ТА МОЖЛИВОСТ1 ДЛЯ
УКРА1НИ
Вовк В.Ю.
асистент кафедри фтанав, банювсько'1 справи та страхування Вiнницький нацюнальний аграрний утверситет, Втниця
DIGITAL TRANSFORMATIONS IN THE ECONOMY: WORLD EXPERIENCE AND
OPPORTUNITIES FOR UKRAINE
Vovk V.
assistant of the department of finance, banking and insurance Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розкрито змют цифрово! трансформацп як нового eкономiчного явища, що передбачае переход ввд традицшно! eкономiки до цифрово!. Дослвджено тeорeтичнi та практичш основи розвитку поняття «цифрова економша» як основного чинника трансформацп економши кра!ни, прослвдковано головнi характеристики цифрово! eкономiки. Виявлено вплив цифрово! економши на формування внутрiшнього валового продукту кра!н. Виокремлено переваги та недолши ввд цифрово! трансформацп eкономiки кра!н свiту.
Визначено, що головним завданням цифровiзaцi! eкономiки е перебудова виробництва, шдвищення гнучкостi та можливосп пристосування до мiнливостi ринкового середовища, що дасть змогу забезпечити зростання конкурентоспроможносл кра!ни у сфeрi цифрових тeхнологiй.
Проaнaлiзовaно рiвeнь цифровiзaцi! Укра!ни та кра!н Свропейського Союзу, видшено Т0П-10 кра!н £С з найвищим рiвнeм тeхнологiчного розвитку. Зосереджено увагу на рядi глобальних змш, як1 спостерь гаються у суспiльствi внaслiдок впровадження процесу цифровiзaцi!.
Обгрунтовано нeобхiднiсть трансформацп eкономiки Укра!ни та окреслено перспективи розвитку вь тчизняно! цифрово! eкономiки на основi оцшки !! поточного мiсця у вщповщних рейтингових iндeксaх серед iнших кра!н. Розглянуто Концeпцiю розвитку цифрово! економши та сустльства Укра!ни на 20182020 рр. Проaнaлiзовaно iндeкс цифрово! конкурентоспроможносл Укра!ни, а також сценарп та напрями розвитку влчизняно! цифрово! eкономiки.
ABSTRACT
The article describes the content of digital transformation as a new economic phenomenon, which implies the transition from the traditional economy to the digital one. Theoretical and practical bases of development of the concept of "digital economy" as the main factor of transformation of economy of the country are investigated, the main characteristics of digital economy are traced. The impact of the digital economy on the formation of domestic
gross domestic product has been revealed. The advantages and disadvantages of digital transformation of the economy of the countries of the world are highlighted.
It has been determined that the main task of digitizing the economy is restructuring production, increasing flexibility and adapting to the volatility of the market environment, which will help to increase the country's competitiveness in the field of digital technologies.
The level of digitalization of Ukraine and the countries of the European Union has been analyzed, the TOP-10 EU countries with the highest level of technological development have been identified. The focus is on a number of global changes that are taking place in society as a result of the introduction of the digitalization process.
The necessity of transformation of the Ukrainian economy has been substantiated and the prospects of development of the domestic digital economy based on the assessment of its current place in the respective rating indexes among other countries are outlined. The Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 is considered. The index of digital competitiveness of Ukraine, scenarios and directions of development of the domestic digital economy are analyzed.
Ключовi слова: цифрова трансформащя, цифровiзацiя, цифрова економша, автоматизащя, 6i3Hec-процеси, шформацшш технологи.
Keywords: digital transformation, digitalization, digital economy, digitization, automation, business processes, information technologies.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток будь-яко1 краши неможливий без використання су-часних шформацшних технологш. У глобальному eKOHOMi4HOMy просторi вщбуваеться вiртуалiзацiя економши, ïï трансформащя у цифровий формат, змша форм оргашзацп економiчних вщносин, тобто ввдбуваеться поступовий перехвд до шформа-цшно1 цившзацп. У зв'язку з цим розвинуп краши свiтy придiляють все бiльшy увагу розвитку цифро-воï економiки. Саме цифровiзацiя (дiджиталiзацiя) економiки розглядаеться сьогоднi як модель i стра-тегiя сучасного свггового iнновацiйного розвитку краïн. Ключовими факторами розбудови цифровоï економiки витупають штелектуальш ресурси, тех-нологiï та нематерiальне виробництво, вони забез-печують еволюцюнування, перехiд на наступний рiвень розвитку економiчних систем, й формують нову економiчнy парадигму. Загалом, цифровiзацiя економши змiнюе свiт та вiдкривае новi можливостi його всебiчного розвитку [1, с. 85].
Разом з тим, варто зазначити, що окрiм переваг новиш технологiï також призводять до нових ви-кликiв, оскiльки цифрова економка передбачае зм^ характеру та структури галузевих ринкiв та 1'х yчасникiв. Найбiльше занепокоення викликае низка питань пов'язаних iз створенням робочих мюць, за-безпеченням належного рiвня конфiденцiйностi, безпеки, соцiально-економiчноï взаемодiï та спра-ведливостi [2, с. 40].
Тому доцшьним е дослiдження концептуаль-них характеристик сектора цифрово1' економши, адже свiтова цифрова мережа е не лише новим способом, iнстрyментарiем ведения бiзнесy та техноло-гiею - це якiсно нова форма економiчних вiдносин, що функщонуе iнтегровано, не вiдокремлено, тран-сформуе всi iншi традицiйнi сектори i сфери еконо-мiчноï дiяльностi та формуе принципово нове мiж-народне економiчне середовище.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. Проблемi розвитку цифрово1' економiки та трансфо-рмацiйним процесам, що вiдбyваються у свiтовомy господарсга та в Украïнi пiд впливом цифровiзацiï, значну увагу придiляють вичизняш та зарyбiжнi вченi, зокрема: Бодрова Д.В., Гусева О.Ю., Жекало Г.1., Карчева Г.Т., Касьяненко Д.1., Коляденко С.В.,
Краус Н.М., Краус К.М., Криниця С.О., Кургузен-кова Л.А., Момонт Т.В., Огородня Д.В., Опенько В.А., Пжук О.1., Пуцентейло П.Р., Руденко М.В., Саух 1.В., Тимошенко З.1., Ушкаленко 1.М., Ханiн 1.Г., Чмерук Г.Г., Шиманська В.В., Штець Т.Ф. та iншi. У роботах цих вчених досить неоднозначно висвилюються питания цифрово! трансформацii економiки та цифровiзацii' загалом. Проте, не див-лячись на численнi науковi публшацп у галузi циф-ровiзацii економши, залишаються недостатньо дос-лiдженими питаиия впливу цифрових технологiй на розвиток нащонально! та глобально! економiки.
Цшь дослiдження полягае у висвiтленнi свггового досвiду цифрово! траисформацп економши та на основГ цього виокремлення перспективних на-прямГв розвитку цифрово! економiки для Украши.
Основний змкт та обгрунтування отрима-них наукових результатiв.
1де! «цифрово! економГки» з'явилися у 1994 р. i були визначеш Доном Тапскоттом у його пращ «Цифрова економша: потенцiал та небезпеки в епоху мiжиародних шформацшних мереж». За його формулюванням, цифрова економша - це еконо-мша, що заснована на цифрових комп'ютерних те-хнолопях [3, с. 29].
З часом (у 2001 р.) Томас Месенбург видшив три основш складовi цiеi концепци, зокрема: пГдт-римуюча iнфраструктура (що включае в себе апара-тне та програмне забезпечения, телекомунiкацii, мережi тощо); електронний бiзнес (як ведеться бГз-нес, будь-яш процеси, яш оргаиiзацiя проводить через комп'ютерш мережi); електронна комерцiя [4, с. 107].
Однак сьогодш термiн «цифрова економiка» не мае в лiтературi чигсого визначения. Однiею з ос-новних причин цього е вадсутшсть чгткого та ут-версального уявления про те, яш фактори мають бути враховаш тд час вимiрюваиня цифрово! економши. Також причиною того, що ускладнюе визначения цифрово! економiки, е стрГмко мшливий характер технологш. Т технологи, яш шдприемс-тва та споживачГ використовують для виконания за-вдаиь чи спшкувания, е актуальними сьогодш, однак можуть бути застаршими завтра. В ГдеалГ визначения цифрово! економГки з плином часу може
змшити характер того, що воно охоплюе [5, с. 92- рдонними науковцями, а також сформулюемо вла-93]. Отже, спробуемо узагальнити трактування ка- сну дефiнiцiю поняття «цифрова економжа» (табл. тегорп «цифрова економжа» вiтчизняними та зако- 1).
Таблиця 1
Пiдходи до трактування категори «цифрова економпка»_
№ з/п Автор(и), джерело Трактування
1 Карчева Г.Т. [6, с. 13] Цифрова економша розглядаеться як шновацшна динашчна економжа, що базуеться на активному впровадженш шновацш та шформацшно-комуш-кацiйних технологiй в уа види економiчно! дiяльностi та сфери життедь яльностi суспiльства, що дозволяе шдвищити ефективнiсть та конкуренто-спроможнiсть окремих компанiй, економiки та рiвень життя населення.
2 Коляденко С.В. [4, с. 106-107] Пiд цифровою економшзю автор розумiе виробництво, продаж! i поста-чання продукпв через комп'ютерш мережi
3 Краус Н.М. [7, с. 212] Автор щдкреслюе, що цифрова економша базуеться на цифрових комп'ютерних технолопях та сьогодш все частше перепл1таеться з тради-цшною економiкою, роблячи чiтке розмежування складшшим.
4 Пуцентейло П.Р. [8] Автор пвд термiном «цифрова економжа» розумiе результат трансформа-цшних ефекттв нових технологiй загального призначення в сферi шформа-ци та комушкацп, що впливають на ва сектори економши i соцiально! д!я- льносп.
5 Тимошенко З.1., Кургузенкова Л.А., Касьяненко Д.1. [9, с. 24] Шд цифровою економшою розум!еться система економ!чних ввдносин, як! засноваш на використанш цифрових шформацшно-комушкацшних техно-логш (Ц1КТ), де п!д Ц1КТ розумшться технолог!! збору, збереження, обро-бки, пошуку, передач! ! представлення даних в електронному вигляд!.
Джерело: узагальнено автором на основi опрацьованоI лтератури
Отже, виходячи iз узагальнених трактувань, можна зазначити, що пвд поняття «цифрово! еконо-мiки» розумiють орiентацiю саме на комп'ютерш технологи, сучасних iнформацiйних системах, що дозволяе пвдвищувати продуктивнiсть працi на тд-приемствах та рiвень життя населення. Хоча су-часнi вггчизняш та зарубiжнi науковцi ототожню-ють цифрову економшу iз традицiйною, це абсолютно протилежш поняття, мiж якими майже вiдсутнi спiльнi риси.
Основною метою цифров!заци економiки нау-ковцi визначають перебудову виробництва, зрос-тання гнучкостi та пристосованостi до змш ринко-вих умов, що забезпечуватиме зростання конкурен-тоспроможностi держави у свiтi цифрових технологiй [10, с. 62]. Водночас, на думку Штець Т.Ф., метою цифров!зацп економши е еволюцюну-вання, переход на новий рiвень техшко-технолопч-ного розвитку економiчних систем i розробки виро-бничих вiдносин на засадах активного застосування та впровадження технiко-технологiчних, цифрових засобiв комунiкацiй та технологiй iз метою забезпе-чення нового рiвня суспiльно-економiчного розвитку [11, с. 93].
Цифровiзацiя е благом тшьки тодi, коли приз-водить до зростання прибутку. Це пов'язано з тим, що цифровi технологи дають промисловому вироб-ництву ряд переваг, зокрема:
- шдвищення гнучкостi виробництва шляхом швидкого налаштування, динамiчних змш вироб-ничого процесу. Ця оператившсть в управлiннi ви-робництвом створюе конкурентну перевагу i поте-нцшно веде до зростання прибутку;
- забезпечення iнформацiйно! ^тетради етапiв життевого циклу вироблено! продукцп в!д И розро-
бки до утил!зацп, що дозволяе ефективно i комплексно виршувати завдання не тiльки оптим!зацп власного виробництва, але також якосп, еколопч-но! безпеки, створення нових бiзнес-можливостей та iнше.
Проте прослвдковуеться негативна тенденцiя залежностi виробництва вщ використання цифрових технологiй. Автоматизац1я та роботизац1я виро-бництва приводить до того, що виробничий персонал все бшьше вiдсторонюеться в!д прийняття рь шень, а отже унеможливлюеться оперативний вплив на виробничi процеси. Тому збиток ввд збою цифрових систем може бути набагато ютотшшим, шж при традицiйнiй моделi управлiння виробни-чими процесами. Це зумовлюе пвдвищеш вимоги до цифрових технологiй, яш стають вирiшальним фактором виробництва [16, с. 59].
Щкавим феноменом (на перехщному етапi) е цифровi трансформаций Крiм поверхневого розу-мшня !х як перенесення процесiв в 1нтернет, як представлення чого-небудь у веб-середовищ^ необ-хвдно акцентувати увагу, наприклад, на створення спецiальних сервгав, як1 надiляють людей бiльш широкими можливостями, на нових подходах у створенш бiзнес-процесiв з використанням 1КТ та 1нтернету, на нових моделях виробництва й обслу-говування, нових моделях управлшня. Цифровi трансформацп змiнюють цiлi галузi економiки. Взяти, наприклад, електронну комерцш або штер-нет-баншнг. Вони (принаймнi, поки що) не привели до повного демонтажу традицшних форм, але «вь дiрвали» собi левову частку активностi та суттево вплинули на сформованi ранiше структури (мага-зини та банки), змусили !х змiнюватися, бути бiльш досконалими.
Цифровi трансформацп е не автоматизацiею у
сучасному И розумiннi. Вони вбирають у себе i ав-томатизацiю (на як1сно новому рiвнi) i передбача-ють створення шших форм оргашзаци i моделей операцшних процесiв на основi 1КТ (цифрових те-хнологiй), що призводить до формування нових пiдходiв у господарськш дiяльностi. Прикладом може бути спшьне споживання i цифрове виробни-цтво (галузевi платформи) з прямим виходом на ри-нок. Поки цифровi трансформаци в основному роз-глядаються стосовно бiзнесу (для реоргашзацп, створення нових бiзнес-моделей, оптимiзацi!, уп-равлшня продуктивнiстю, перетворення продуктiв i змши взаемодп з клieнтами), однак, як показуе до-
свiд розвинених i навiть багатьох кра!н, що розви-ваються, !х цiлком можна застосовувати у досль дженнi розвитку нацюнального та свiтового госпо-дарства [12, с. 42].
Процес цифрово! трансформаци економiки ба-зуеться на узагальненш наявного практичного дос-ввду та сформульований у виглядi основних поло-жень, обставин, вимог та практик, як покладенi в його основу, тобто сукупносп загальновизнаних правил, що виступають фундаментом (необхiдною умовою) впровадження вищезазначеного процесу у повсякденне життя суб'ектiв господарювання. Ос-новнi принципи цифровiзацi! економiки та суспшь-ства представлен на рис. 1.
Рис. 1. Принципи цифровьзацП економжи та супшъства
Джерело: [10, с. 64]
Значимють цифрово! економiки тдтверджу-еться щорiчним зростанням сегменту у ВВП кра!н практично на 20%, в розвинених державах цей по-казник становить приблизно 7%. Позитивнi сто-рони ввд переходу кра!ни до ново! економiчно! мо-делi можна оцшити за досвiдом таких кра!н, як Швецiя, Корея, Естонiя, 1рланд1я та 1зра!ль. Прямий результат переходу до електронно! економiки становить 20% ВВП протягом п'яти рошв. Зразком розвитку цифрово! економiки е Великобритан1я - ча-стка «цифри» у ВВП кра!ни становить 12,4%, у той час як середнш показник по кра!нах в20 становить 5,3% [13, с. 26].
У провщних кра!нах свiту щорiчний обсяг iн-вестицiй в цифровiзацiю економiки вже налiчуе близько одного трильйона доларiв на рiк. До 2020 року економши кра!н-лiдерiв витратять на цифровi-зац1ю майже 15 трл. дол. США. Так, наприклад, у Нiмеччинi цифровiзацiя промисловостi визначена у 2013 р. Програмою переходу до цифрово! еконо-мiки. Головною и метою е створення виробництв
винятково на цифровiй основi для подолання мож-ливих економiчних криз ХХ1 ст. Один з лiдерiв ев-ропейсько! економiки, !! «локомотивiв» здiйснюе процес дiджиталiзацi! як виробництва, так i невиро-бничо! сфери, зокрема, повшстю роботизованi: ви-робнича лiнiя заводу Рог8сИе, склади штернет-тор-гiвлi компанi! Лша70п, безпiлотний мшьавтобус, екзоскелети, перчатки Ргов1оуе, iнтернет-банкiнг i т.п. [14, с. 164].
Для розвитку цифрових технологш та !х про-никнення в економiку i суспiльне життя неабияке значения мае не лише доступшсть (як технолопчна, так i цiнова) до 1нтернету, а i його пропускна здат-нiсть (табл. 2).
У США вже зараз дшть бiльше 9 тис. повшстю автоматизованих виробництв, а на 10 тис. робочих мюць у виробнищта припадае 870 промислових ро-бопв, у Японi! - 400, в Швденнш Коре! - 270, в Кита! - 32. В Укрш'ш цей же показник не перевищуе i 3. За даними Свропейсько! Комiсi! цифрова еконо-мжа оцiнюеться у 2,3 трлн. евро в груш кра!н «Велико! двадцятки» i складае близько 8% ВВП. Частка
цифрово! економ^ у ВВП Укра!ни у 2018 р. ста-новила 4% ВВП, що у 2-3 рази нижче американсь-кого, европейського й китайського показнишв [14, с. 164].
Позитивним прикладом цифрово! трансформа-ци економiки може бути також досввд таких розви-нених кра!н, як Сiнгапур, Великобриташя, США, але ще повчальнiшим е досввд Китаю, який корис-туеться переломним моментом для того, щоб наздо-гнати й перегнати лiдерiв одним «цифровим стриб-
ком». Так, автоматизащя диспетчерського управ-лшня таксопаршв - це автоматизац1я, а не «цифро-в1зац1я», а ось Uber, який надае цю послугу, не во-лодшчи жодною машиною, е прикладом цифрово! економ1ки. Комп'ютер на стол1 операцюшста у банку - це автоматизащя, а споаб видач1 кредитно! карти i кредиту онлайн, без в1зиту в банк, 24 години 7 дшв на тиждень, прийняття ршення про кредит, виходячи з анал1зу дш користувача в мереж1, - це вже цифрова економжа [16, с. 62].
Таблиця 2
Рейтинг кра!н свггу за пропускною здаттстю мобшьного i фшсованого 1нтернет-зв'язку, 2018 р.
Мобшьний iнгернег
Фiксовaний ШСД
г н
и т
й е Р
Kрaïнa
g fr Ъ
• У <D О
ид ер wn
« н о м и ТЗ
г н
и т
й е Р
Kрaïнa
ö fr Ъ
У <D О
й и
"a S
(U >s
Ь о и тз
«
Norway
63,13
Singapore
189,38
Qatar
63,00
Iceland
147,13
United Arab Emirates
56,05
Hong Kong (SAR)
139,58
Australia
53,51
Romania
107,42
Singapore
53,18
South Korea
103,51
Iceland
52,56
United States
100,07
Netherlands
52,37
Hungary
99,20
Canada
51,46
Luxembourg
96,96
Belgium
48,70
Switzerland
94,56
10
Luxembourg
48,64
10
Macau (SAR)
92,05
71
Brazil
19,67
43
Czech Republic
40,58
72
Tunisia
18,84
44
Russia
39,72
73
Ukraine
18,38
45
Ukraine
37,47
74
Malaysia
18,28
46
Austria
36,71
75
Russia
18,14
47
Italy
36,48
119
Ghana
6,55
125
Mozambique
6,36
120
Bosnia and Herzegovina
6,52
126
Lebanon
6,06
121
Afghanistan
5,35
127
Egypt
5,76
122
Libya
5,28
128
Venezuela
4,13
1
1
2
2
3
3
4
4
5
5
6
6
7
7
8
8
9
9
Джерело: сформовано автором на основi [15]
За результатами розрахуншв науковщв кра!-нами, що сформували «цифрову елту» свггу стали Норвепя, Швещя, Швейцарiя, Дашя, Фшляндгя, Сшгапур, Великобриташя, Швденна Корея, Гонконг та США (рис. 2). Ц кра!ни характеризуються
високим рiвнем та швидкими темпами розвитку цифрово! еконошки. Зокрема, в США створено 1нсти-тут цифрового виробництва та шновацшного дизайну, який сьогоднi е одним з найбшьших центрiв цифрово! економши в свiтi.
3,85 3,8 3,75
g 3,7 <D
* 3,65
3,6 3,55
3,5
3,79 3,79
3,74
3,72 3,72
3,69
3,68
3,67
3,66
3,61
^
/ # ^
S!
* s s / s &
<f / ж
Рис. 2. Впорядування Kpain^idepie цифровог економжи за рейтингом Digital Evolution Index Джерело: [15]
У межах стратеги £С «£вропа - 2020» одшею з важливих iнiцiатив розвитку стала програма тдт-римки цифрово! eROHOMiKu «стратегiя Единого цифрового ринку» (Digital Single Market Strategy або «Цифровий порядок денний для £вропи»). Програма мютить перелж i3 100 конкретних дш задля розвитку единого цифрового ринку, довiри i без-пеки користувачiв онлайн-транзакцiй, пiдвищeння електронних навичок, використання шформацш-них тeхнологiй для виршення соцiальних проблем, стимулювання наукових дослщжень та iнновацiй [17, с. 57].
1нституцшно-правове оформления розвитку цифрово! економши в Укра!нi розпочалося ще в 2013 роцi, коли Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни видав розпорядження «Про схвалення стратeгi! розвитку iнформацiйного сусшльства в Укра!нi». У чeрвнi 2015 року Укра!на приедналася до Деклараци пер-шого засiдаиня мiнiстрiв «Схвдного партнерства £С» з питань цифрово! eкономiки. Наступним кро-ком стало розроблення концептуальних засад «Цифрового порядку денного Укра!ни - 2020», який ви-значав ключовi завдання, пeршочeрговi сфери, irn-цiативи та проекти «цифровiзацi!» Укра!ни на найближчi три роки. У 2017 рощ прийнято Закон Укра!ни «Про eлeктроннi довiрчi послуги» (по суп, е техшчним перекладом европейського Регламенту з eIDAS-регулювання).
17 счня 2018 року уряд схвалив Концепцш розвитку цифрово! eкономiки та сусшльства Укра!ни на 2018-2020 роки та затвердив план заходiв щодо !! рeалiзацi! [18]. Головною метою документа стала рeалiзацiя iнiцiатив «Цифрового порядку денного Укра!ни 2020» (цифрово! стратеги) для усунення бар'ерiв на шляху цифрово! трансформаци Укра!ни у найб№ш перспективних сферах. В основi страте-гi! стало стимулювання eкономiки та залучення ш-
вeстицiй, подолання цифрово! нeрiвностi, поглиб-лення сшвпращ з £С у цифровiй сфeрi та розбудова iнновацiйно! iнфраструктури кра!ни i цифрових пе-ретворень. Передбачено розвиток цифрово! шфра-структури як основи цифрово! економши, цифровь зацш реального сектору через створення «цифрового робочого мкця», «смарт-фабрик» тощо, а також базових сфер життедiяльностi, розвиток цифрово! грамотностi населення [17, с. 57].
Представлена укра!нським урядом стратeгiя цифрово! eкономiки передбачае перехщ вiд ресур-созбер^аючо! економши до високотeхнологiчного виробництва з ефективними процесами та збшь-шенням темтв зростання ВВП за рахунок упрова-дження 1КТ. Вона зосереджуеться на двох аспектах: по-перше, розвиток цифрово! шфраструктури, що е широкосмуговим 1нтернетом, а по-друге, оцифру-вання освгги та стимулювання цифрових перетво-рень у галузi освiти, медицини, екологи, безгопв-ково! eкономiки, iнфраструктури, транспорту, гро-мадсько! безпеки тощо.
Цифровий порядок денний Укра!ни 2020 про-понуе два сценари розвитку цифрово! eкономiки:
1. Базовий сценарш передбачае iнновацiйнe продовження тeндeнцiй сприйняття шновацшно! eкономiки, розвитку людського капталу, «цифровь заци» eкономiки як непрюритетних, що буде надалi призводити до трудово! мiграцi! та вiдтоку «мiз-шв», неефективно! eкономiки, низько! конкуренто-здатностi, а держава, яка якщо i буде здiйснювати стаидартнi та формальш кроки, то для ввдчутного зростання !х буде недостатньо. Цей сценарш буде мати лише незначний вплив на модершзацш еко-номши, розвиток ринку iнновацiй, iнновацiйного тдприемництва та загального стану «цифровiзацi!» кра!ни.
2. Форсований сцeнарiй передбачае усунення
законодавчих, шституцшних, фокально-податко-вих, валютно-грошових бар'ер1в, що перешкоджа-ють розвитку шновацшно! економжи, «цифров1за-ци», прийняття потужних заход1в щодо стимулю-вання «цифров1зацй» сектор1в економжи та б1знесу, шщаця державою масштабних трансфор-мацшних шщитив та проекта «цифров1заци» у т.ч. на баз1 сучасних моделей державно-приватного партнерства. Цей сценарш сприятиме загальнонащ-ональному економ1чному приросту, зб1льшенню економ1чного ефекту, штенсифжацп б1знес-д1яль-носп, а, отже, i податковим надходженням, зрос-танню ВВП, оздоровленню грошово-кредитно! сис-теми, притоку нових швестицш i т.д [19].
Концепц1я е короткостроковим i початковим шструментом розвитку та стимулювання внутрш-шх ринков споживання, упровадження й виробниц-тва цифрових технологш, мютить бачення трансфо-рмацй' економ1ки ввд традицшно! (аналогово!) до ефективно! цифрово!, визначае першочергов1 кроки щодо 1мплементацй' ввдповвдних стимул1в та ство-рення умов для цифров1зацп в реальному сектор1 економжи, суспшьств^ освт, медициш, екологи тощо, виклики та шструменти розвитку цифрових шфраструктур, набуття громадянами цифрових компетенцш, а також визначае критичш сфери й проекти цифров1зацИ' держави [18].
Ниш 35% альського населения, а також 53% шшл та 99% медичних установ Укра!ни не мають доступу до широкосмугового 1нтернету, проте мо-жуть бути вдосконалеш за допомогою низки проекта державно-приватного партнерства, як1 дадуть змогу досягти 80% широкосмугового покриття 1н-тернету в широкосмуговш мереж протягом дешль-кох рок1в як частина ново! стратеги [20, с. 56].
У 2018 р. Укра!на займала 50-е м1сце в рейтингу GCI. Укра!на мае доступну фжсовану та мобь льну широкосмугову смугу для сво!х жител1в, а рь вень проникнення вщстае ввд свггового середнього. Позитивним також е збшьшення подписки на MBB, швидк1сть проникнення комп'ютерних побутових ирилад1в та смартфошв. Це в1дображае зростаючий попит на послуги, краще та б1льше пвдключення. £С включив Укра!ну до свого европейського швес-тиц1йного плану розвитку цифрово! економши. 1н-вестиц1! у цифрову шфраструктуру дадуть змогу Укра!ш наздогнати 1нш1 европейськ1 кра!ни. У зв'я-зку 1з цим важливо розвивати сво! волоконно-опти-чн1 мереж1 та високошвидшсш бездротов1 про-грами наступного поколiния [21].
Зг1дно з даними Державно! служби статистики Укра!ни станом на 1 сiчня 2019 року [22] в Укра!ш користуються iнтернетом 26 мiльйонiв людей, тобто абоненти мобшьних i дротових шдключень. Для порiвняння, у 2017 рощ в УкраМ було 23,6 мь льйонiв абонентiв. Крiм того, вже майже рiк укра!-нцi мають змогу користуватися мобiльним 4G-iнте-рнетом. Станом на 2018 рж 7 iз 10 домогосподарств пiдключенi до високошвидшсного 1нтернету. 7080% територп Укра!ни мае покриття мережею 1нте-рнет. А щорiчний об'ем приватних швестицш у сферу побудови цифрових шфраструктур стано-вить 3 млрд. дол. [17, с. 57].
Що стосуеться основних засад використання цифрових технологш бiзнесом, то IТ-iндустрiя ви-йшла на 2 мiсце в украшському експортi послуг та становить 20% загально! величини послуг. Для по-рiвняння, у структурi експорту до Велико! Британi!, наприклад, понад 50% - експорт 1Т-послуг. 1ндуст-рiя iнформацiйних технологiй дае понад 3% ВВП Укра!ш. Зг1дно з даними НБУ, вичизняна 1Т-iндустрiя за перше пiврiччя 2018 року принесла ук-ра!нськ1й економiцi 1,5 млрд дол. експортно! виру-чки. Це на 29% бiльше показнишв 2017 року. Рiвень зайнятостi у галузi зрiс у 2018 рощ на 30 тис. оаб. За результатами 2018 року обсяг виручки ринку 1Т-послуг становить 3,6 млрд дол., а шльшсть 1Т-спецiалiстiв становила понад 120 тис. оаб iз серед-нiм рiвнем оплати працi 1,8-2 тис. дол. на мюяць. Крiм того, у 2018 рощ у свгговий рейтинг «Т0П-500 найкращих 1Т-розробник1в» увiйшли 12 укра!нсь-ких та м1жнародних компанш, що мають представ-ництва в Укра!ш, тодi як у 2017 рощ !х було лише 8 [17, с. 57-58].
1нформатизащя суспшьства спроможна п1дви-щити iнвестицiйну привабливють держави та еко-номiчний потенщал. Зокрема, збiльшення кiлькостi послуг, яш можуть надаватись онлайн, зменшуе рь вень корупцi! в державi, пвдшмае рiвень вiдкритостi наданих послуг та рiвень прозоростi роботи держа-вних структур. До переваг цифрово! економiки мо-жна також вiднести нижчi цiни на товари, !х досту-пнiсть та широку рiзноманiтнiсть, економш часу та людських ресурсiв як робочо! сили i водночас практично «нескшченшсть» товарiв в електронному ви-глядi [17, с. 58].
Поряд iз цим варто зауважити, що дослiдження швейцарсько! бiзнес-школи IMD показали, що ци-фрова конкурентоспроможшсть Укра!ни залиша-еться на досить низькому рiвнi. Свiтовий рейтинг цифрово! конкурентоспроможносп IMD (World Digital Competitiveness Ranking) вимiрюе здатнiсть кра!ни впроваджувати i дослiджувати цифровi технологи, що ведуть до трансформацi! в державнш практицi, бiзнес-моделях i суспшьсга в цiлому. Вiн формуеться на основi 50 критерi!в, велика частина яких заснована на статистичних даних, а також на результатах опитувань. До першо! категорп вiдно-сять iнформацiю про витрати на дослiдження i роз-робки в данiй областi, швидкiсть широкосмугового штернету та iнше. У рейтингу 63 мюця, якi присво-юються за сукупним результатом, що був показаний в 3 категорiях: «Знання» - кра!ни ран^ються в порядку убування якостi навчання, освгги, науки; «Технологi!» - тут експерти розподiляють кра!ни у вiдповiдностi зi станом iнтернет- та комунiкацiйних технологш, фшансовим капiталом в IТ-галузi, а також регуляторним середовищем; «Готовшсть до майбутнього» - верхнi позици вiдводяться кра!нам з високим рiвнем готовностi використовувати цифрову трансформацш. Згiдно зi звiтом, за рк Укра-!на продемонструвала незначне полшшення в кате-горiях «Знання» (з 45 на 39 мкце) i «Технологi!'» (з 62 на 61). Показники категорi! «Готовнiсть до майбутнього» залишилися незмiнними (табл. 3) [23, с. 236-237].
Таблиця 3
Позищя Укра!ни за рейтингом цифрово! конкурентоспроможносп у розрiзi основних складових _(2014-2018 рр.) ^_____
Показник (Oweral) / Роки (Years) 2014 2015 2016 2017 2018
Загальний рейтинг / Oweral 50 59 59 60 58
Знання / Knowledge 29 40 44 45 39
Талант / Talent 46 55 58 57 55
Навчання та освгга / Training & education 4 15 20 26 22
Наукова концентращя / Scientific concentration 42 39 45 45 40
Технологи / Technology 58 60 60 62 61
Нормативна база / Regulatory framework 47 55 55 56 54
Каптал / Capital 56 60 60 62 61
Технолопчш основи / Technological framework 58 60 58 60 57
Готовшсть до майбутнього / Future readiness 58 61 61 61 61
Готовшсть до майбутнього / Future readiness 58 60 60 58 53
Гнучшсть бiзнeсу / Business agility 42 58 59 56 53
!нтегращя IT / IT integration 58 61 60 60 61
Джерело: [24]
Проте, важлива роль цифровiзацi! як способу модeрнiзацi! укра!нсько! eкономiки не виключае Г! ос-новш проблеми (рис. 4).
Рис. 4. Основнi проблеми цифровог трансформаци економки Украти Джерело: узагальнено автором
Таким чином, спостертаеться реальна небез-пека абсолютизаци процесу цифрово! трансформаци нeзмiцнiло! пiсля eкономiчних криз i полiтичних потрясiнь eкономiки Укра!ни.
Цифровi технологи стали базою для створення нових продукпв, цiнностeй, властивостей, вщпо-вiдно, основою отримання конкурентних переваг
на бiльшостi ринкiв. Ввдбуваеться цифровий переход ввд свого роду аналогових систем та процeсiв ш-дус^ально! eкономiки та iнформацiйного сусшльства до цифрово! eкономiки та цифрового суспшьс-тва.
Висновки та пропозици. Шдсумовуючи результата проведеного дослiджeння, варто зазна-чити, що цифрова eкономiка формуе частку в стру-ктурi ВВП кра!ни i, водночас, завдяки впрова-дженню процeсiв цифровiзацi!, здiйснюе безпосереднш вплив на функцiонуваиия всiх ш-ших, традицiйних сeкторiв та сфер eкономiчного життя кра!ни, трансформуючи !х iз eкономiки, що споживае, в економшу, що створюе ресурси, забез-печуючи нову якiсть eкономiчного вщтворення, до-датково! вартостi, конкурeнтоспроможиостi та зро-стання eфeктивностi соцiально-eкономiчного роз-витку.
Але, на нашу думку, вщщляти повнiстю циф-рову економшу ввд реально! не мае змюту, оск1льки цифрова eкономiка, по суп - це не цшсна еконо-мiка, а !! частина, що складаеться з електронних то-варiв i послуг.
Проведений аналiз показав, що особливють ро-звитку цифрово! eкономiки в Укра!нi полягае у тому, що користувачi та бiзнeс значно випереджу-ють державу та промисловють. Укра!нський малий i середнш бiзнeс вже досить вiльно працюе в 1нтер-нeтi i в основному використовуе цифровi методи просування сво!х послуг. Але держава i велика про-мисловiсть в Укра!ш кардинально вiдстали. Проте виважений мехашзм рeалiзацi! Концeцi! цифрово! eкономiки дозволить Укра!ш суттево пiдиятись у мiжнародних IT- рейтингах, i вiдповiдно, значно покращити ключовi показники eкономiчного роз-витку кра!ни. Але для устшно! рeалiзацi! ще! кон-цeпцi! необхщно у рeалiзувати пeршочeрговi на-прями, як1 знизять головнi перешкоди цифровiзацi! кра!ни.
До основних напрямк1в розвитку цифрово! економши в Укра!нi сл1д вщнести: подолання цифрового розриву в сустльстш шляхом розвитку тве-рдих цифрових шфраструктур; рeалiзацiю нацюна-льно! плану розвитку широкосмугового доступу в 1нтернет; цифровизацш реального сектора еконо-мiки шляхом створення промислових парив, забез-печення доступу до кашталу для iнновацiйних про-eктiв та подготовки вiдповiдних спeцiалiстiв; впро-вадження основних iнновацiй у бiзнeс-модeлi, а не в технологи.
Шдсумовуючи, слщ зауважити, що не варто вбачити у процес цифровiзацi! виробництва това-рiв i послуг лише технолопчш переваги - нову ш-дустрiалiзацiю на цифровiй основi, шдвищення конкурентоспроможносп господарюючих суб'ектiв i т.п. У цьому процeсi очeвиднi проблеми й негати-внi соцiальнi насл1дки, як необхвдно враховувати i мiнiмiзувати при рeалiзацi! Концeпцi! i стратеги по-дальшого розвитку цифрово! eкономiки Укра!ни у наступному дeсятилiттi, не захоплюючись односто-роннiми технократичними подходами. При всш ва-жливостi цифровiзацi! нацюнального господарства варто не забувати, що головний вектор його розвитку - все-таки, сощал1защя економши, виконання нею, насамперед, соцiальних функцiй iз забезпе-чення добробуту домашнiх господарств i суспшьс-тва в цшому, сьогоднi вже через ефективне застосу-вання цифрових, iнформацiйних тeхнологiй.
Лггература
1. Штець Т.Ф. Свiтовий досввд впровадження мeхаиiзмiв державного регулювання розвитку сектора цифрово! економ^ / Т.Ф. Штець // Вчеш записки ушверситету «КРОК». Сeрiя : Економша. -2019. - Вип. 1. - С. 84-89.
2. Шжук O.I. Ключовi драйвери цифрово! трансформаци eкономiки / O.I. Шжук // Вюник Ки-!вського нацюнального унiвeрситeту тeхиологiй та дизайну. Сeрiя: Економiчнi науки. - 2019. - № 3. -С. 38-47.
3. Tapscott D. The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. - New York ; Monreal : McGraw Hill, 1995. - 432 p.
4. Коляденко С.В. Цифрова економша: пере-думови та етапи становлення в Укра!нi i у свт / С.В. Коляденко // Економша. Фiнаиси. Менеджмент: актуальнi питання науки i практики. - 2016. -№ 6. - С. 105-112.
5. Чмерук Г.Г. Цифрова економша як окре-мий сектор нацюнально! eкономiки держави / Г.Г. Чмерук // Науковий вюник Ужгородського нацiона-льного унiвeрситeту. Сер!я: Мiжнароднi eкономiчнi в1дносини та свiтовe господарство. - 2019. - Вип. 27(2). - С. 92-97.
6. Карчева Г.Т. Цифрова економша та !! вплив на розвиток нацюнально! та мгжнародно! eкономiки / Г.Т. Карчева, Д.В. Огородня, В.А. Опенько // Фь нансовий проспр. - 2017. - № 3. - С. 13-23.
7. Краус Н.М. Цифровiзацiя в умовах шститу-цшно! трансформаци економши: базовi складовi та шструменти цифрових тeхнологiй / Н.М. Краус, К.М. Краус // 1нтелект XXI. - 2018. - № 1. - С. 211214.
8. Пуцентейло П.Р. Цифрова економша як но-вггаш вектор рeконструкцi! традицiйно! eкономiки / П.Р. Пуцентейло, О.О. Гуменюк // 1нновацшна eкономiка. 2018. № 5-6 (75). С. 131-143.
9. Тимошенко 3.I. Цифрова економша: теоре-тичний i практичний аспекти формування розвитку / 3.I. Тимошенко, Л.А. Кургузенкова, Д.1. Касьянко // Економша i управлiння. -2019. - № 3. - С. 20-27.
10. Руденко М.В. Цифровiзацiя eкономiки: новi можливостi та перспективи /М.В. Руденко // Економша та держава. - 2018. - № 11. - С. 61-65.
11. Штець Т.Ф. Дослвдження концептуальних характеристик сектора цифрово! економши / Т.Ф. Штець // Бiзнeс 1нформ. - 2019. - № 3. - С. 91-95.
12. Ханш 1.Г. Про сшвввдношення концепцш eкономiки знань i цифрово! eкономiки у форму-ваинi ново! парадигми розвитку свiтового господарства / 1.Г. Хаиiн, М.В. Поляков, В.С. Бшозубе-нко // Проблеми економши. - 2018. - № 2. - С. 3843.
13. Шиманська В. В. Цифрова економша -драйвер eкономiчного розвитку кра!ни / В. В. Шиманська // Вюник [Ки!вського шституту бiзнeсу та тeхнологiй]. - 2018. - Вип. 4. - С. 26-29.
14. Бодрова Д.В. 1нституцюнальш аспекти розвитку цифрово! eкономiки в УкраТш / Д.В. Бодрова // Вчеш записки Тавршського нацюнального ушверситету iмeнi В.1. Вернадського. Сeрiя : Економiка
i управлшня. - 2019. - Т. 30(69), № 5(2). - С. 163168.
15. Speedtest Global Index. Speedtest. 2018. URL: http://www.speedtest.net/global-index.
16. Кулинич М.Б. Тенденцп становлення циф-рово! економiки в глобальному економiчному про-сторi / М.Б. Кулинич // Modern economics. - 2019. -№ 16. - С. 57-63.
17. Жекало Г.1. Цифрова економша Укра!ни: проблеми та перспективи розвитку / Г.1. Жекало // Науковий вiсник Ужгородського нацiонального унiверситету. Серiя: Мiжиароднi економiчнi вщно-сини та свiтове господарство. - 2019. - Вип. 26(1). - С. 56-60.
18. Концепцiя розвитку цифрово! економши та суспшьства Укра!ни на 2018-2020 роки. веб-сайт. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-р.
19. Цифрова адженда Укра!ни - 2020 («Цифро-вий порядок денний» - 2020). Концептуальш засади (версiя 1.0). Першочерговi сфери, iнiцiативи, проекти «цифровiзацi!» Укра!ни до 2020 року. URL:
https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf
20. Чмерук Г.Г. Аналiз стану цифрово! еконо-мiки Укра!ни / Г.Г. Чмерук // Вюник Одеського на-цiонального унiверситету. Cepia : Економша. -2018. - Т. 23, Вип. 6. - С. 54-57.
21. Global Connectivity Index. Профт Укра!ни. URL: https://www.huawei.com/minisite/gci/en/country-profile-ua.html.
22. Кiлькiсть абоненлв зв'язку на 1 ачня 2019 року. Держстат Укра!ни: веб сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2019/zv/az/az_u/az0119_u. htm
23. Саух 1.В., Шиманська В.В., Момот Т.В. Цифрова економша укра!ни: сучасний стан, тенденцп, проблеми розвитку / 1.В. Саух, В.В. Шиманська, Т.В. Момот // Вюник Хмельницького нацюналь-ного унiвepситeту. Економiчнi науки. - 2019. - № 2. - С. 234-240.
24. IMD World Competitiveness digital ranking 2018 results URL: https://www.imd.org/wcc/world-competitiveness-center-rankings/world-digital-com-petitiveness-rankings-2018/
НЕДОЛ1КИ СУЧАСНО1 Ф1НАНСОВО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ ТА ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
Свенко T.I.
кандидат економ1чних наук, старший викладач кафедри фтанав, Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украти
DISADVANTAGES OF THE CURRENT FINANCIAL SYSTEM OF UKRAINE AND WAYS TO
SOLVE THEM
Yevenko T.
candidate of economic sciences, senior teacher of department offinances, National university of Life and Environmental sciences of Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуто сучасний стан фшансово! системи Укра!ни.
Проведено аналiз проблем И функцюнування та можливi шляхи !х подолання. Запропоновано i об-грунтовано перспективи фiнансово! стабшзацп.
ABSTRACT
The article is considered of the current state of the financial system of Ukraine. The problems of its functioning and possible ways of overcoming them are analyzed. Prospects for financial stabilization are proposed and substantiated.
Ключовi слова: фшансова система, фiнансовi ресурси, каппатзащя активiв, глобалiзацiя, комерцшний банк.
Keywords: financial system, financial resources, capitalization of assets, globalization, commercial bank.
Постановка проблеми. У сучасних умовах фшансова система Укра!ни формуеться за европей-ським взipцeм. У зв'язку з цим об'ективно необхщ-ним е дослщження основних проблем i перспектив !! розвитку з урахуванням европейського вектору. Саме стаб№нють у фшансовому сeктоpi держави виступае важливою передумовою !! eкономiчного розвитку та зростання суспiльного добробуту.
Створення досконало! фiнансово! системи держави - одна з основних умов функцюнування еко-
номши. Побудова рацюнально! та ефективно! фi-нансово! системи е досить складним завданням, ре-алiзацiя якого потребуе тривалого часу.
Питання функцюнування укра!нсько! фiнансо-во! системи перебувають у цeнтpi уваги багатьох вь тчизняних науковцiв i eкономiстiв-пpактикiв. Про це сввдчить аналiз фахових праць останнiх десяти-лiть. Зазначeнi аспекти розглядали такi вчeнi, як: Завгороднш А., Моторна Я., Плескач В., Скоро-пад I.
