CC BY
42
во! поди забудовник (iнвестор, пiдрядник) повщомляе страхову компанiю, яка здшснюе виплату зазначено! у договорi страхово! суми та проводить розслщу-вання з метою встановлення винних ошб. Шсля вiдшкодування страхово! суми та виконання вЫх зобов'язань, передбачених умовами договору, його дiя припиняеться.
Зважаючи на той факт, що в УкраАт ринок страхових послуг представлений багатьма страховими компанiями, чисельшсть яких невпинно зростае, страхувальникам необхщно вибрати ту, яка пропонуе найефективш-шi умови укладання договору.
Висновки. Узагальнюючи викладене, можна стверджувати, що виник-нення ризикiв е об'ективним елементом розглядуваного iнвестицiйного про-цесу, а тому завдання мiнiмiзувати стушнь !х впливу на фiнансовий стан учасниюв будiвництва е важливим напрямком дiяльностi апарату управлiння i фшансових аналiтикiв пiдприемства. Настання ризику завжди пов'язане з певним видом витрат чи втрат, тому учасникам швестицшного процесу необ-хiдно на початкових стадiях виконання будiвельних робiт виявляти ймовiр-нiсть його виникнення, анашзувати напрямки зменшення негативних наслщ-юв вiд настання ризику, або способи його уникнення. Одним з найбшьш ймо-вiрних елементiв ослаблення ди ризику визнаеться його страхування. Розгля-нутi у статтi пiдходи до структури ризиюв та передумови i дiевiсть !х страхування при виконанш зобов'язань, встановлених будiвельним контрактом, мо-жуть використовуватись у подальших вiтчизняних дослiдженнях, пов'язаних з розробкою теори управлiння ризиками.
Л1тература
1. Положения "Про тдрядш контракты у буд1вницга Украши", затверджене Науково-техшчною радою Мшютерства Укра1ни у справах буд1вниптва 1 арх1тектури (протоколом № 9 вщ 15 грудня 1993 року).
2. Васюренко О.В., Тара О.В. Ризик, як складова економ1чних процеав/ Фшанси Украши/ № 7, 2005 р.
3. Н.А. Тггова, А.Ю. Попова Фшансов1 аспекти управлшня ризиками швестицшного проекту/ Актуальт проблеми економши/ № 7(49) 2005 р.
4. Рогожин П.С., Гойко А.Ф. Економша буд1вельних оргашзацш. - К.: Видавничий д1м "Скарби", 2001 р. -448 с.
5. Яремко 1.Й., Методи оцшки буд1вельних контракпв в умовах економ1чно! штегра-ци// Науков1 записки/ УАД. 2005 р., випуск 8. - С. 34-39.
6. МСБО 11 "Буд1вельш контракти"// М1жнародш стандарти бухгалтерского облшу 2000/ Пер. з англ. За ред. С.Ф. Голова/ - К.: Федеращя професшних бухгалтер1в 1 аудитсрв Укра!ни, 2000. - 1272 с. _
УДК 333.71 Здобувач В.П. Страхарчук; здобувач А.Я. Страхарчук -
Львiвська КА
ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ БАНК1ВСЬКОГО
ЮРИДИЧНОГО РИЗИКУ
Здшснено анал1з проблеми основних засад побудови системи контролю бан-ювського юридичного ризику. Окреслено чинники оцшки такого ризику.
Competitor V.P. Straharchuk; competitorA.Ya. Straharchuk-L'vivcommercial
academy
The general principles of the system control of bank juridical risk
The article realizes the analysis of problem general principles of building system of the check control for bank juridical risk. It is outlines the factors value of such risk.
Постановка проблеми i ТТ зв'язок з важливими науковими та прак-тичними завданнями. Сьогодш, як св^ить практика, так зват "гнучю" або "нефшансовГ' ризики у банювськт тдустрп представляють ютотну небезпеку. Тшьки кшька рокiв тому банки не придшяли цим ризикам належно! уваги, про-те змши у банювськт дiяльностi вивели щ ризики на переднiй план. Донедавна робота банюв була простiшою, вони оперували у замкнених громадах або регь онах, надавали гомогеннi послуги та продукти. Сьогоднi ситуацiя змтилася. Завдяки розширенню спектра банкiвських послуг, розширенню мереж банкiв по всьому свггов^ нефiнансовi ризики виходять на перше мюце з небезпеки. В^овщно до Друго! базельсько! угоди про каттал (Базель II) нефiнансовi ризики (зокрема операцiйний) включено до формули розрахунку капiталу [2].
ЦШ статтi. Статтю присвячено тдив^альним сферам нефiнансового ризику, зокрема, побудовi системи контролю юридичного банкiвського ризику.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Вщповщно до Методич-них вказiвок Нацюнального банку Укра!ни "Система оцiнки ризиюв" (СОР) ризик - це ймовiрнiсть того, що поди, очiкуванi або неочшуваш, можуть мати негативний вплив на каттал та/або надходження банку [1]. Тобто банювсь-кий ризик - це можливють втрат для банку у разi виникнення певних неспри-ятливих для нього обставин. При цьому щ обставини не обов'язково мають бути пов,язанi з фтансовою активнiстю банку. Сьогоднi видшяють такi ос-новнi категори банювських ризикiв: кредитний; лiквiдностi; ринковий; опера-цiйний; вщсотково! ставки; валютний; операцтно-технолопчний; юридич-ний; репутацп; стратегiчний (рис. 1). Банки можуть видшяти набагато бшьше пiдвидiв ризикiв, проте наведет категори е основними. 1з дев'яти зазначених ризикiв останнi три вважаються такими, що не пiддаються юльюснш оцiнцi (юридичний ризик, ризик репутацп, стратегiчний ризик). Вiднесення ризику до категори нефтансових визначаеться двома основними причинами:
• ризики не можуть бути ощнет кшьшсно через неможлившть достов1рио!'
оцшки ймов1рност1 !х виникнення, величини збитшв, до яких вони можуть
призвести, величини втрати катталу;
• через неможливють шнування р1вня допустимого ризику.
Неможливiсть достовiрно! оцтки ймовiрностi виникнення цих ризиюв та !х впливу на надходження та каттал пояснюють залежнiстю ризиюв не тшьки вщ об'ективних чинниюв, але й вiд принципiв побудови системи внут-рiшнього контролю в банку та вщ людського чинника. Так, при порушент законодавства, тобто при виникнент юридичного ризику, неможливо точно визначити, яю саме контрзаходи будуть застосованi до банку, осюльки юри-дичнi санкцп завжди передбачають альтернативнi покарання, залишаючи певний прослр для власного розсуду суду чи вщповщно! посадово! особи. Водночас до банюв може бути застосоване письмове застереження, штраф
розмiром одного вщсотку вiд зареестрованого статутного фонду тощо. Iнодi покарання взагаш не вимiрюеться у грошовому екшваленл (позбавлення волi керiвника банку). У разi цивiльного позову також заздалепдь неможливо точно визначити суму вщшкодування, оскiльки вона може складатися не тiльки зi суми невиконаного зобов'язання, а ще й з пет, неустойки, морально! шко-ди, судових витрат тощо.
Банювсыа ризики
Фшансов1 ризики Нефшансов! ризики
-Кредитный - Юридичний
-Лнсвщюеп - Репутащ'1
-Ринковий - Стратепчний
- Процентно!' ставки
- Валютный
-Операцшно-технолопчний
Рис. 1. Категори бантвсъких ризитв
Друга причина, з яко! ризик належить до категори нефшансових, це те, що, на вiдмiну вiд фiнансових ризиюв, для нефiнансових не може юнувати рiв-ня допустимого ризику, на який банк свiдомо погоджуеться, щоб реалiзувати сво! стратегiчнi завдання. Банк, беручи на себе нефшансовий ризик, наприклад ризик репутаци, не може оч^вати отримання доходу за винятком випадкiв, коли банк спецiально створено для шахрайства чи вiдмивання грошей.
Саме тому, завданням банку щодо управлiння нефiнансовими ризиками е уникнення ризикiв [3].
У св^овш практицi традицiйно видiляють чотири взаемопов'язаних етапи управлшня ризиками (ризик-менеджменту): щентифжащя (виявлення) ризику; кiлькiсна оцiнка (вимiрювання) ризику; монiторинг ризику; контроль (управлшня) ризику. Ц етапи формують замкнений цикл ризик менеджменту. Вони здшснюються послщовно: спочатку вiдбуваеться щентифжащя ризику, потiм виявлений ризик оцшюеться кiлькiсно, далi вiдбуваеться мошто-ринг ризикiв (етап звiтностi для керiвництва), i, зрештою, приймаеться управ-лiнське рiшення щодо мiнiмiзацil, уникнення, пом'якшення ризикiв, !х стра-хування, встановлення лiмiтiв !х величини i безпосереднього прийняття ризику (тобто здшснення контролю).
Отже, для ризиюв, яю не пiддаються кiлькiснiй оцшщ, замкнений цикл ризик-менеджменту не передбачае юльюсно! оцiнки ризику. Таким чином, цикл ризик-менеджменту зводиться до трьох еташв: щентифшащя, мо-шторинг, контроль.
Iдентифiкацiя ризику здiйснюеться на основi визначених карт ризикiв та прийнятих методик. Мошторинг - це стадiя звiтування щодо виявленого ризику. Вщповщно, контроль, як стадiя безпосереднього прийняття ршення,
е найважлившою, оскiльки саме bïh е свщомою реакщею на подiю. При цьому, у разi нефiнансових ризикiв, контроль зводиться до уникнення ризиюв, осюльки встановлення лiмmв ïx величини i безпосередне прийняття ризику мае тшьки негативний вплив i не може принести доходу банку.
Ощнку ефективност ризик-менеджменту в банках Нащональний банк Украши здшснюе через ощнку: юлькост ризику; якостi систем управлшня ризиками; загального ризику; напряму змши ризику [1]. Отже, очевидно, що ощнка менеджменту нефшансових ризиюв, яю не пiддаються кiлькiснiй ощн-цi, також звужуеться. З параметрiв оцiнки випадають вiдразу два компонента: ощнка кшькост ризику та якост систем управлiння ризиками.
Таким чином, ощнка ризик-менеджменту у цьому разi зводиться до ощнки загального ризику та ощнки напряму змши ризику.
Вщповщно до СОР юридичний ризик - це наявний або потенцшний ризик для надходжень та кашталу, який виникае через порушення або неви-конання банком вимог закошв, нормативно-правових актiв, угод, прийнято1' практики або етичних норм, а також через можливють неоднозначного тлу-мачення встановлених законiв або правил.
Базельський комггет банкiвського нагляду пропонуе iнше визначення юридичного ризику, зпдно з яким пiд юридичним ризиком розумшть ризик юридичних санкцiй, фшансових збиткiв, або втрати репутацiï через невиконан-ня банком чинного законодавства, нормативно-правових акпв, кодексiв пове-дшки та стандартiв позитивноï практики (закошв, правил та стандарта [2]).
Тобто, тд юридичним ризиком розумшть можливi негативш наслiдки для банку, що можуть виникнути через те, що вш не знае або не дотримуеться нормативних вимог. На наш погляд, до перелшу чинниюв юридичного ризику необхщно вщнести i недосконалють правових акпв, що е вкрай актуальним для краïн з перехщною економiкою. Пiд нормативними вимогами необхщно розумiти закони, правила та стандарти, що мають вiдношення до дiяльностi банку. Нормативнi вимоги мають рiзниx видавникiв та складаються з рiзниx типiв обов'язкових правил (норм): правила та стандарти видаш наглядовими органами; ринковi домовленостi; кодекси практики та поведшки, якi застосо-вуються до пращвниюв банку. Нормативнi вимоги виходять за рамки законо-давчо визначених обов'язкових вимог, осюльки охоплюють собою бшьш ши-рокi та конкретш правила професiйноï етики. Вони повинш мiстити норми що-до ведення банювсько1" дiяльностi, зокрема, таю питання, як уникнення кон-флiкту штереЫв, кредитування, протидiю вiдмиванню грошей та фшансуван-ню тероризму, захист особистих даних та шформаци тощо. Вони можуть також поширюватися на питання, що знаходяться поза межами бiзнесовоï дiяль-ностi банку, зокрема, на таю сфери, як трудове та податкове право.
Банювська практика св^ить, що найбiльше негативнi наслщки юридичного ризику виникають через недостатне розумшня дiючого законодавства (або його неоднозначне тлумачення, що може вiдрiзнятись вщ тлумачення за-конодавчих акпв органами банкiвського нагляду чи шшими уповноваженими органами; змiни у чинному законодавствц впровадження нових банювських продукпв та бiзнес-практик; встановлення нових дшових або клiентськиx вщ-носин; ютотт змiни у xарактерi дшових або кшентських вiдносин.
Отже, суб'ектами (носiями) юридичного ризику е: кшенти; контрагенти, посередники та iншi сторони, з якими укладаються угоди; iншi фiнансовi установи; органи нагляду; податковi та iншi органи влади. Залежно вiд носив мож-ливi негативнi наслiдки юридичного ризику доцшьно подiлити на двi групи:
1. Наслiдки, викликанi вщносинами мiж банком та особами приватного права.
2. Наслщки, викликанi вщносинами мiж банком та органами влади (вклю-чаючи органи банювського нагляду), тобто наслщки рiшень цих оргатв. Юридичний ризик у вiдносинаx мiж банком та особами приватного
права може призвести до: вщшкодування у судовому порядку збитюв, понесе-них банком або кшентом; складностi або неможливост виконання зобов'язань; погiршення дшово1" репутацiï банку; погiршення позицiй на ринку банювських послуг; звуження можливостей для розвитку банку. Очевидно, що юридичний ризик може бути джерелом шших видiв ризику. Вщшкодування збитюв у судовому порядку, складшсть або неможливють виконання зобов'язань призво-дять до пiдвищення рiвня кредитного ризику. Погiршення дiловоï репутацп банку наражае банк на ризик репутацп та призводить до втрати ефективност бiзнесу (iстотно знижуеться спроможшсть встановлення нових вiдносин з контрагентами, надання нових послуг або шдтримування юнуючих). Погiршення позицiй на ринку банювських послуг та звуження можливостей для розвитку банку призводить до виникнення стратепчного ризику, який полягае у немож-ливост реалiзацiï банком нових стратегiчниx iнiцiатив.
Юридичний ризик внаслщок дiй правового характеру з боку державних оргашв може призвести до: сплати банком штрафних та фшансових санкцш, податково1' вщповщальностц застосування до посадових осiб банку адмшютра-тивних та кримiнальниx санкцш; застосування до банку шших заxодiв впливу.
"1ншГ' заходи впливу можуть бути дуже рiзноманiтними. Так, у серпш 2004 року Американське агентство з боротьби з вщмиванням грошей FinCEN видало розпорядження про застосування до бшоруського 1нфобанку та ту-рецького банку FMB, якi шдозрюються у вiдмиваннi грошей, спецiальниx за-xодiв впливу у виглядi заборони банкам Сполучених Штата вщкривати та продовжувати обслуговування кореспондентських рахунюв цих банюв. Банки США також вживають запобiжниx заxодiв задля упевненост^ що корес-пондентськi рахунки шших банюв не використовуються опосередковано для обслуговування цих банюв. До банку можуть застосовуватися нав^ь таю заходи впливу, як позбавлення лщензп та лжвщащя.
Банювська практика доводить, що уЫ ефективш системи управлшня юридичним ризиком мають деюлька основних спiльниx характеристик - iнстру-менти контролю за юридичним ризиком, яю можуть бути виражеш у формi принципiв ефективного управлiння (рис. 2).
Ефективне управлшня ризиком вимагае залучення до цього процесу спостережно1' ради банку. Спостережна рада зобов'язана здшснювати систе-матичний нагляд за тим, як проводиться контроль за юридичним ризиком. Насамперед, Рада повинна схвалити пол^ику управлшня юридичним ризиком та формалiзованi положення, що визначають обов'язки i повноваження пращвниюв, внутршш процедури управлiння юридичним ризиком, водночас
i положення про постшну службу управлiння юридичним ризиком. Вщповщ-нi положення мають бути дiевим iнструментом контролю. У разi змiни умов або рiвня толерантностi до ризику 1х можна уточнювати та доповнювати. Спостережна рада або И комгтет, принаймш один раз на рж, повиннi перегля-дати полiтику управлiння юридичним ризиком та перевiряти постiйне И дот-римання з метою оцiнки рiвня управлiння юридичним ризиком. Системи уп-равлiння юридичним ризиком, що розроблеш належним чином, дають змогу Спостережнш радi банку притягати до вщповщальност Правлiння банку.
Рис. 2. Основш принципи ефективногоуправлшня юридичним баншвсъким ризиком
За впровадження внутршньо! Пол^ики управлшня юридичним ризиком, забезпечення дотримання цього документу, звiтування спостережнш ра-дi про процес його впровадження вщповщае Правлiння банку. Полггака уп-равлiння юридичним ризиком повинна бути письмовим документом, який визначае основш проблеми, пов'язаш з негативними наслщками юридичного ризику, з якими стикаеться банк, та рекомендуе шляхи !х вирiшення. Полгти-ка повинна мютити основнi принципи, яких повинен дотримуватися персонал банку (включаючи старших керiвникiв), а також чiткi межi для застосування бiльш конкретних вказiвок персоналу. Зрозумiлiсть та прозорiсть пол^ики можуть бути досягнутi шляхом розмежування загальних стандартiв (для всього персоналу) та специфiчних (для окремих груп пращвниюв). Правлiння також повинно забезпечити оцшку вiдповiдностi внутршньо! полiтики управлшня юридичним ризиком юнуючим умовам та практищ. Правлiння повинно також формувати звгти спостережнiй радi або И комiтету про перегляд полггаки та про виявлення ютотних порушень законiв, нормативно-правових актiв, правил, або стандарт.
Дослщження пiдтверджують, що е потреба створити в банку службу управлшня юридичним ризиком, забезпечену адекватними людськими та фь нансовими ресурсами. Служба управлшня юридичним ризиком у банку повинна бути визначена, як незалежна служба з щентифшаци, контролю, прове-дення мониторингу юридичного ризику, зв^ування та надання рекомендацш щодо юридичного ризику.
При реалiзацiï функци управлшня юридичним ризиком у мiжнароднiй практищ застосовуються три альтернативнi пiдxоди. Перший шдхщ харак-терний наявнiстю централiзованого пiдроздiлу управлiння юридичним ризиком. Зпдно з другим пiдxодом, юнують децентралiзованi вiддiли управлiння юридичним ризиком, що ддать у складi оргашв з управлiння окремими сферами дiяльностi. Поряд з цим може юнувати вiддiл управлiння юридичним ризиком у складi юридичного департаменту. Осюльки ринковi умови i струк-тури банюв е рiзними, не юнуе едино1' схеми функцiонування служби управлшня юридичним ризиком, прийнятно1' для вЫх банкiв, контроль за юридичним ризиком не обов'язково повинен здшснюватися окремим вщдшом чи департаментом. Отже, вс пiдxоди щодо оргашзаци служби управлiння юридичним ризиком е прийнятними за умови забезпечення якост управлшня юри-дичним ризиком у банку.
Служба управлшня юридичним ризиком повинна мати у банку форма-лiзований статус. Цього можна досягти за допомогою схвалення спостереж-ною радою формалiзованого документа (наприклад, положення), який чггко встановлюе статус оргашв, що реалiзують цю функщю, ïx повноваження та гаранти незалежностi. Положення про службу управлшня юридичним ризиком мае виршити питання незалежност вiд дiяльностi, пов'язано1' з прийнят-тям ризиюв, встановлення завдань та обов'язюв, визначення розподшу компе-тенцiï з шшими службами або пiдроздiлами, можливостi доступу до необхщ-но1' iнформацiï, надання прав щодо проведення розслщування можливих по-рушень (при потребi, за допомогою зовшшнього юридичного радника), визначення обов'язюв щодо систематичного, регулярного, своечасного, точного та шформативного звггування вщповщним посадовим особам для вжиття не-обxiдниx заxодiв; забезпечення безпосереднього доступу до спостережно1' ради або ïï комiтету. Положення про службу управлшня юридичним ризиком повинно бути доведено до вщома персоналу банку.
Обов'язковою умовою ефективност управлшня юридичним ризиком е незалежшсть служби управлшня юридичним ризиком вщ бiзнес-дiяльностi банку. Пращвники, що здiйснюють функщю управлшня юридичним ризиком, повинш мати можливють виконувати сво1' обов'язки за власною шщати-вою у вшх департаментах банку, в яких юнуе юридичний ризик. Вони повин-нi мати право проводити незалежш розслiдування та мати право доступу до будь-яких матерiалiв та документа, необxiдниx для ïx дiяльностi. Вони також повинш мати право доповщати правлшню, радi або ïï ком^ету про будь-якi факти невщповщносл нормативним вимогам, що встановлеш пiд час проведення незалежних розслiдувань без страху можливих негативних наслщюв для себе. Функцiями служби управлшня юридичним ризиком е: щентифжащя;
контроль (мiнiмiзацiя ризику); монiторинг; а також надання рекомендацш правлiнню та спостережнiй радь
Реалiзацiя функцiï iдентифiкацiï (виявлення) юридичного ризику пе-редбачае виконання таких завдань:
• встановлення на иоиереджувальтй основ1 (тобто на стади, коли негативт нас-лщки юридичного ризику ще можуть бути иоиереджет) юридичних ризиюв, пов'язаних з дояльтстю банку. Об'ектами перев1рки на наявтсть юридичного ризику мае бути розвиток нових банювських продукпв, встановлення нових дшових або кл1ентських стосуншв або ютотних змш у таких в1дносинах;
• оцшка вщповщносп внутрштх положень та процедур юнуючим вимогам законодавства;
• оцшка законности та прийнятност1 в1дносин банку з ктентами;
• юридична експертиза контракив, угод та можливост ïх примусового вико-нання у судовому порядку.
Для реалiзацiï функци мiнiмiзацiï юридичного ризику повинно бути забезпечено виконання таких завдань:
• швидке реагування на виявлет ютотт недолжи у внутрштх положениях та процедурах;
• регулярне зв1тування правлшню, спостережнш рад1 або ïï ком1тету про результата оцшки та тестування ризику;
• порушення та/або недол1ки;
• коригувальт заходи, що були застосоват.
Здiйснення конкретних юридичних обов'язюв (наприклад, заходiв iз запобiгання та протиди вiдмиванню грошей); пiдтримання зв'язку з вщповщ-ними зовнiшнiми оргашзащями, що встановлюють певнi стандарти, включа-ючи орган банкiвського нагляду, та iз зовнiшнiми юридичними радниками.
Для реашзаци функци монiторингу юридичного ризику забезпечуеться виконання таких завдань: здшснення мониторингу змiн у законах та норматив-но-правових актах, тенденцiй розвитку законодавства. Останнiм часом у зако-нодавствi вiдбулося багато iстотних змш Це i новий Цивiльний, Господарсь-кий, Господарсько-процесуальний кодекси, Закони про реестрацш обтяжень рухомого майна та речових прав на нерухоме майно тощо. Нащональний банк Украши активно видае нормативно-правовi акти. Тому здшснення банювсько1" дiяльностi на основi законсервованих знань у певний перюд часу може приз-вести до ютотних негативних наслщюв. Проведення монiторингу судових рь шень, що можуть вплинути на економiчний стан банку. Ощнка ймовiрного ризику втрат, пов'язаних iз судовим процесом, та подальша перевiрка, наскiльки ця оцiнка була адекватною. При ощнщ юридичного ризику виршальним чин-ником е не кшьюсть позовiв, а сума на яку вони пред'явлеш
Остання складова функцiй служби управлiння юридичним ризиком це дорадчi функцiï, такi як: надання порад правлшню та спостережнш радi щодо застосування чинних закошв, нормативно-правових актiв, норм та стандар-тiв; формулювання пропозицiй щодо необхщност своечасного внесення змiн до внутршшх положень та процедур банку; проведення навчання з питань контролю за виконанням чинного законодавства, нормативно-правових акпв та стандар^в; надання вщповщей на запити пращвниюв банку, щодо вщпо-вiдностi нормативним вимогам; надання методичних рекомендацш персона-
лу банку щодо вщповщного застосування закошв, нормативно-правових акта та норм внутршшх положень, процедур та шших документа, зокрема: методичних вказiвок щодо управлшня юридичним ризиком; внутршшх ко-дексiв поведiнки; стандартiв практично:' дiяльностi.
Нагляд за дiяльнiстю працiвникiв служби управлшня юридичним ризиком мае проводитись вщповщальним керiвником. Як уже наголошувалось, служба управлiння юридичним ризиком може бути центрашзованою або децен-тралiзованою. Незалежно вiд цього повинен бути призначений вiдповiдальний керiвник, який повинен вщповщати за щоденне управлшня юридичним ризиком. До обов'язюв вiдповiдального керiвника належить проведення нагляду за дiяльнiстю працiвникiв, що здшснюють функцiï з управлiння юридичним ризиком. Вщповщальний керiвник може бути або не бути членом правлшня банку. У раз^ якщо вш е членом правлiння, вiн не повинен мати прямих обов'язюв з управлшня бiзнесом. Якщо вiдповiдальний керiвник не е членом правлiння, вш повинен мати право звiтувати безпосередньо правлiнню, а також, коли в цьому виникае потреба, право доповщати безпосередньо Спостережнш радi або ïï комитету обминаючи нормальнi процедури подання доповiдей.
Вимоги до персоналу, що здшснюе функцiï управлiння юридичним ризиком таю: пращвники повинш мати вщповщну квалiфiкацiю, досвiд робо-ти, професшш та особистi якостi, що надають im право та змогу ефективно здiйснювати своï обов'язки. Вщповщт професiйнi якостi передбачають добре розумшня чинних законiв, нормативно правових акта, норм, стандарта та ïx практичний вплив на банювсью операцп. Професшш навички пращвниюв повиннi пiдтримуватися шляхом регулярноï та систематичноï освiти та нав-чання. Особистi якостi, як i для бшьшосп iншого персоналу банку, повинш передбачати чесшсть та порядшсть, допитливий розум, нейтралiтет та неза-лежнiсть суджень, добрi комушкацшш навички, дипломатичнiсть, такт, та, водночас, повинш бути спроможш "кидати виклик" iншим особам у питан-нях, що стосуються виконання нормативних вимог.
Банк може вести мiжнародну дiяльнiсть через шоземт фiлiï або пред-ставництва в iншиx краïнаx, де вш не мае фiзичноï присутность Це передба-чае знання законодавчих вимог уЫх юрисдикцiй, де банк проводить свш бiз-нес. Служба управлшня юридичним ризиком у банках, що ведуть бiзнес в ш-ших державах повинна бути структурована таким чином, щоб гарантувати, що мiсцевi юридичш ризики контролюються у рамках загальноï банкiвськоï полiтики управлшня юридичним ризиком. Осюльки мiсцевi законодавчi та регуляторнi вимоги залежно вщ юрисдикцiï можуть вiдрiзнятися, то специ-фiчнi для цих краïн та територш питання повиннi бути скоординоваш в рамках структури загальноï банкiвськоï полiтики управлiння юридичним ризиком. Оргашзащя, структура та завдання служби управлшня юридичним ризиком мають вщповщати мюцевим законодавчим вимогам.
Дiяльнiсть з управлiння юридичним ризиком повинна бути об'ектом перiодичноï перевiрки внутрiшнiм аудитом. Юридичний ризик мае бути занесено до методологи ощнки ризиюв службою внутршнього аудиту, а програ-му аудиту повинна встановлювати залежно вщ рiвня ризику. Перевiрка ауди-
торами системи контролю банку повинна гарантувати виконання чинних за-конiв, нормативно-правових акпв, норм та стандартiв.
Служба управлшня юридичним ризиком та служба внутршнього аудиту мають бути вщокремленими для гарантування того, що контроль за юридичним ризиком е об'ектом незалежно1' перевiрки. Незалежна перевiрка може базуватись на самоощнщ щодо управлшня ризику.
Управлшня юридичним ризиком мае розглядатися як основна д!яль-шсть з управлшня ризиками в банку. Для виконання специфiчних завдань (наприклад, тестування вщповщност нормативним вимогам та мошторингу) можуть використовуватися залучеш ресурси. Однак, заходи з використанням аутсорсингу повинш здшснюватися пiд наглядом вщповщального керiвника. Незалежно вiд того, який обсяг завдань покладаеться на залучеш ресурси, Спостережна рада та правлшня залишаються вщповщальними за дотримання банком ушх законiв, нормативно-правових актiв, норм та стандар^в, що зас-тосовуються до банку.
При ощнщ юридичного ризику використовують чинники ощнки юридичного ризику, що базуються на суттевих даних ефективност наявно1' в банку постшно дiючоï системи оцiнки та контролю юридичного ризику. Щ данi мають говорити про прийняття керiвництвом банку адекватних та ефектив-них ршень щодо контролю за юридичним ризиком. Це таю чинники:
• юнування адекватно^ ефективно1, доведено1 до виконавщв виутрiшньоï нормативно! бази (положень, процедур тощо) щодо управлшня юридичним ризиком, затверджено1 вщповщними органами банку виходячи з прииципiв корпоративного управлшня, а також вщповщно1 практики виконання ïï вимог; наяв-иiсть належних мехаиiзмiв контролю для забезпечення дотримання норм законодавства та нормативно-правових акпв, вимог внутрiшньоï нормативноï бази та укладених угод; те як положення та повноваження доведено до кер!в-ництва та пращвнишв;
• наявнiсть своечасноï, достовiрноï та повноï управлiнськоï iнформацiï;
• юльшсть та серйознiсть порушень або вiдхилень вiд встановлених норм або юридичних вимог, що мають мюце зараз та/або були у минулому;
• iсторiя подання скарг, претензш та порушення судових справ Рентами або iншими особами;
• професшний рiвень та квалiфiкацiя керiвництва та пращвнишв юридичноï служби/служби управлiння юридичним ризиком;
Вищезазначеш чинники е суттевим вiдображенням того, чи застосовуе банк принципи ефективного управлшня юридичним ризиком. Щ чинники можуть бути узагальнеш у виглядi запитань: Чи затвердив банк внутршню нор-мативну базу щодо управлшня юридичним ризиком? Чи були створеш меха-шзми внутрiшнього контролю такi як служба управлшня юридичним ризиком та внутршнш аудит? Як ця нормативна база та мехашзми контролю зас-тосовуються на практищ?
Отже, шдсумовуючи викладене вище, можна зробити висновки:
• в банку повинна бути створена служба управлiння юридичним ризиком (цен-тралiзована чи децентралiзована), яка мае бути незалежною ввд бiзнесовоï до-яльност банку та здшснювати свою дтяльтсть на попереджувальнш основ!;
• остаточна ввдповвдальшсть за дотримаиия банком нормативных вимог покла-даеться на спостережну раду та правлiиия банку. Вони повинт затвердити та контролювати виконання вiдповiдиих виутрiшиiх положеиь та правил;
• управлшня юридичним ризиком мае бути вщокремленим ввд внутршнього аудиту та повииио бути об'ектом перевiрки внутрiшиiм аудитором.
Лiтература
1. Постанова Правлшня Нащонального банку Украши вщ 5.03.2004 № 104 Методичш вказ1вки з шспекгування банюв "Система ощнки ризиюв" - К.: Фшанси, 2004. - 264 с.
2. Соглашение о достаточности капитала (Базель - II): Управление кредитным и операционным риском http://www.nva.ru/nva/pressroom/news/show/?id=nva_ news_20050606_2.
3. Страхарчук В.П. Методи уникнення ризику в систем! взаемозал1ку платеж1в// Наук. вюн. УкрДЛТУ: Зб. наук. праць. - Льв1в.: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 3. - С. 245-248.
4. Badylis S.E. Analysis of Risk of Life and Limb. - Operations Research, 1980. 28 (1). Jan - Feb.
УДК 338.12:628.49 Доц. Н.О. Хижнякова, канд. екон. наук - PiemHCbKuU
державный гумаштарний умверситет
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СФЕРИ САН1ТАРНОГО ОЧИЩЕННЯ УКРАШИ
Здшснено анал1з основних технолопчних та оргашзацшно-економ1чних пара-метр1в сфери саштарного очищения Украши у 1999-2005 рр. Визначено перспективи подальшого розвитку зазначено! сфери.
Ключовi слова: саштарне очищения, тверд1 побутов1 вщходи (ТПВ), вивезен-ня ТПВ, см1ттевози, полтонн ТПВ, звалища, см1ттеспалювальт заводи, см1ттепере-робт заводи, ресурсно-цшт фракцп, утишзащя.
Assist. prof. N.O. Khyzhniakova -Rivne State Humanitarian Univercity
The State and the Development Perspectives of the Sanitary Cleaning Sphere of Ukraine
The analysis of the main technological, organization and economic indicators of the sanitary clearning sphere of Ukraine in 1999-2005 is given in this article. The perspectives of this sphere future development are defined.
Keywords: sanitary clearning, solid municipal waste (SMW), SMW transportation, rubbish transport, SMW poligons, rubbish heaps, rubbish burning plants, rubbish recycling plants, SMW resource valuable factions, utilization.
На сьогодш, в умовах загострення еколопчно! кризи, обмеженост фшансових ресуршв i, водночас, виникнення та розвитку нових, екологобезпечних тех-нологш переробки та уташзацп як окремих ресурсно-цшних фракцш, так i твер-дих побутових в!дход!в (ТПВ) в цшому, виникае необхщшсть поглибленого вив-чення стану сфери саштарного очищения Украши. Метою аналiзу ситуацi!, що сформувалася у зазначенш сферi впродовж останнiх роюв, мае стати виявлення наявних проблем, встановлення можливих шлях!в !х вирiшення, а також визна-чення перспектив розвитку саштарного очищения населених пунктов Укра!ни.
Вщповщно, до завдань цiе! статт належать:
• здiйсиеиия аиалiзу основних технолопчних та оргаиiзацiйио-екоиомiчиих
параметрiв сфери саштарного очищения Украши у 1999-2005 роках;
• виявлення основних проблем фуикцюнуваиия зазиачеио! сфери;
• встановлення перспектив розвитку сфери саштарного очищения Украши.
