CC BY
56Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 1. С. 58-64.
УДК 34:329(094)(477.75)
ОСНОВН1 ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ ПАРТП «М1ЛЛ1-Ф1РКА» У КОНТЕКСТ РЕАЛ1ЗАЦП ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВИХ ПОГЛЯД1В Ч. ЧЕЛ€Б1€ВА
Пасечник О. С.
Тавршський нащональний ушверситет iменi В. I. Вернадського, м. СМферополь
Стаття присвячена анатзу основних положень першо! програми партй «Мшлi-Фiрка» у контекста реатзацй полiтико-правових поглядiв Челебiева Ч. Автор дослiдив наукову думку вчених стосовно основних положень та статуту партй «Мшлi-Фiрка». На пiдставi аналiзу наукових публжацш автор досль див гсторш, соцiальну базу, економiчний, культурно-освiтнiй та iдеологiчний блок першого варiанту програми партй «Мiллi-Фiрка». З огляду на основнi положення програми партй, у контекстi реатзацй полiтико-правових поглядш Челебiева Ч., автором визначеш складовi елементи принципу права вшьно-го культурно-нацiонального самовизначення кожного народу.
Ключовi слова: полгтична партая, полiтико-правовi погляди Челебiева Ч., державотворення.
Постановка проблеми. Актуальшсть теми статп обумовлена сучасними тен-денщями, що виникають у процес реформування громадського суспшьства та побудови правово! держави, яка тривае вже довг роки { тдтримуеться вс1м спектром под1тичних сил { сощальних прошарюв. Головне мюце у цьому про-цес мае займати прюритет загадьнодюдських щнностей у контекст забезпечен-ня прав та свобод громадян нашо! багатонащонально! держави. Осмислення та анал1з пол1тико-правовово! думки щеолопв кримськотатарського народу минуло-го, сприятиме досягненню реал1зацп прав та свобод громадян, { допоможе бшьш ефективно розвивати взаемини державного центру { республшансько! автономп сьогодш.
Мета та завдання досл1дження. Мета нашого дослщження полягае у вивченш полпико-правових погляд1в Челеб1ева Ч., як вщобразились в програм1 пари! «Мш-л1-Ф1рка», з точки зору правово! щеологп кримськотатарського народу \ визначен-ня юридично! щнносп основних 1! положень стосовно тенденцш тогочасно! зако-нотворчо! д1яльносн.
Для досягнення зазначено! мети в процес написання статп, автором виршува-лись наступш завдання:
- розглянути погляди науковщв щодо основних положень партп «Мшл1-Ф1рка»;
- дослщити ютор1ю, сощальну базу, економ1чний, культурно-освпнш та щеоло-пчний блок першого вар1анту програми партп «Мшл1-Ф1рка»;
- визначити складов1 елементи принципу права вшьного культурно-нащонально-го самовизначення кожного народу.
Аналгз дослгджень г публгкацШ. Серед представниюв юторико-правово! науки, яю глибоко дослiджували питання пол^ико-правово! думки кримськотатарського народу, стд вiдзначити таких вчених, як Бочагов А. К., Копиленко О. Л., Пащеня В. Н., Тимощук О. В., Таран П. С. та шших.
Виклад основного матергалу досл1дження. Найважлившим аспектом пол^и-ко-правово! дiяльностi Челeбieва Ч. була його активна робота по створенню парти «Мiллi-Фiрка» . В програмi парти «Мiллi-Фiрка» основнi полiтико-правовi погляди Челeбieва Ч. отримали полггичне i юридичне оформлення.
Природним результатом ще! дiяльностi став важливий етап його самореоргашзацп у партшнш дiяльностi, де вiн мав змогу показати себе полпичним дiячем, здатним створи-ти сучасну для того часу нащональну полiтичну партда. Полiтичнi парти е одним iз най-важливiших суб'ектiв полiтичних вщносин. Вони пройшли довготривалий шлях фор-мування i еволюци, е продуктом сусшльно-полггичного i соцiального розвитку кожно! конкретно! держави. Парти як шститут, дiючий у масовому середовищi, сформувалися в Свропi у другiй половит XIX ст., в перюд становлення демократа захщного, буржуазного типу. Термш «партiя» латинського походження (вщ patis - частина, група) [1, с. 5].
Полггичш парти - невщ'емний атрибут пол^ично! системи демократичних кра!н. Тi iз них, як отримали найбiльшу кiлькiсть голосiв виборщв, стають правлячими i несуть повну вщповщальшсть за полiтичний курс. Iншi ж переходять до опозици, намагаючись створити нову, бiльш привабливу для виборщв програму.
Партiйна система Криму шсля лютого 1917 р. характеризувалася трьома основни-ми моментами:
1) законодавчо установленими умовами дiяльностi загальноросшських пол^ич-них партiй;
2) кшьюстю i характером взаемовiдношень дiючих в Криму пол^ичних партiй;
3) фактичною роллю партiй в сферi формування i дiяльностi виконавчих органiв влади Тимчасового уряду.
Вс цi три компоненти були слабкими i нерозвинутими. Причиною слабкостi пол^ичних партiй в Криму можна вважати одночасшсть полiтичних i економiчних перетворень на швостров^ Змiна типу пол^ичного режиму вiд монархiчного до ре-спублiканського, полiтична модернiзацiя вiдкрили можливють створення i дiяльностi полiтичних партш. Разом з тим радикальнi перетворення в економiцi ускладнили цей процес. Сощальна структура виявилася розмитою, економiчнi iнтереси - неоформ-ленi. У зв'язку з цим протягом 1917 р. в Криму не тшьки сформувалися два типи пол^ики: публiчно!, електорально! з одного боку, i закрито! нащонально! - з другого, а i розпочалося гостре протистояння мiж ними.
Пiсля Лютнево! революци 1917 р. найбiльш впливовою на розвиток нащональ-ного руху, модершзащю економiчного, соцiального, культурного розвитку крим-ських татар, безперечно стала створена на початку липня 1917 р. пол^ична пар^я «Мiллi-Фiрка» (в перекладi з арабсько! «Народна партiя»). Протягом дослщжуваного перiоду вона виконувала функци загального iдеологiчного центру кримськотатарського нащонального руху [2, с. 129].
Одним iз засновникiв парти «Мiллi-Фiрки» став Челебiев Ч., який разом iз членами Мусвиконкому Айвазовим А., Аблаевим Д., Озенбашли А., Сейдаметом Д., Хшь-
м1 А. увшшов до складу !! центрального комитету (загальний центр). Центральним друкованим органом ще! оргашзаци стала газета «Мшет», яку очолив Асан-Сабри Айвазов [3, с. 31].
Дослщження ютори парти «М1лл1-Ф1рка» дозволяе встановити наступне: ця полпична оргашзащя сформувалася на основ! нелегальних нацюнальних гуртюв i оргашзацш, ддачих у значнш частиш Криму та на територи Туреччини. Одшею !з перших була група «Ватан» («Батьювщина», з 1909 р.); у Стамбул д1яли «Кърым Та-лебе Джем1ет» («Товариство кримськотатарсько! учшвсько! молодЬ>), понм «Джем1ет Хайр1е» («Благодшне товариство»).
Сощальну базу парти «М1лл1-Ф1рка» складали представники вс1х прошарюв кримськотатарського населення, тому вона виражала i захищала нацюнальш штере-си всього народу. Тому ми заперечуемо точку зору Бочагова А., який вважав, що ця парня е парнею кримськотатарсько! буржуази [4, с. 43].
Вщома також точка зору цього дослщника про те, що «основну групу ц1е! партп склали особи, яю оргашзувалися ще у Туреччиш в особливий нашвземляцькш, на-швполпичний гурток «Джем1ет-Хайр1е» - шакше кажучи, благодшне товариство» [4, с. 43]. Однак !! тдтримуе Пащеня В. М. у сво!й робот « Этнонациональное развитие в Крыму в первой половине ХХ века (1900-1945 гг.)», який також пов'язуе утворення «МшльФ!рка» з д1яльн1стю гуртка «Джем1ет-Хайриме» [3, с. 31].
Очолили це товариство Челеб1ев Ч., Сейдамет Д., Одобаш та шшт На думку Бо-чагова А., кер1вники товариства «Джем1ет-Хайр1е» розглядали Лютневу револющю 1917 р. як можливють «працювати на користь Туреччини, i до Криму направляеться група ос1б, в тому числ1 Челеб1ев Ч., Сейдамет Д. та шшь Вони i е засновниками парти «М1лл1-Ф1рка» [4, с. 36].
Вивчення наукових публшацш з цього приводу дае нам можливють уточнити щ висновки, а з деякими i не погодитися.
По-перше, Челеб1ев Ч. на початку червня 1917 р., шсля заюнчення навчання у Стамбульському ушверситет, повертаеться до Криму, а у вересш цього ж року про-довжуе навчання у Петрограда Таким чином, вш за п'ять роюв до Лютнево! революцн живе, навчаеться i працюе в Роси, а згодом пере!здить до Криму.
По-друге, науково неспроможною i повнютю заполгтизованою е точка зору А. Бо-чагова про те, що група ос1б у склад Челеб1ева Ч., Сейдамета Д., Хаттатова С., Хшь-м1 i шших, лютневу револющю використала як «...можливють працювати на користь Туреччини».
По-трете, необхщнють створення нащонально! парти на порядок денний поставили т полгтичш умови, яю склалися у Криму шсля лютнево! революцн 1917 р. Життя вимагало негайно визначитися з двох полпичних проблем. Перша - чи потр1бш зм1-ни в оргашзацшному устрою кримськотатарського нащонального руху, переважна бшьшють учасниюв якого прагнула х1ба до автономи Криму у склад1 федеративно!, демократично! Роси, 1 якщо так, то яю? Друга - створення загального щеолопчного центру кримськотатарського нащонального руху - полгтично! парти, та визначення найближчих полгтичних цшей та гасел.
Адекватш, на !х думку, вщповщ на щ та 1нш1 запитання чшьш кримськотатарсью д1яч1 почали гарячково шукати чи не з першого дня революцн.
У кв^ш 1917 р. життя поставило перед Челебiевим Ч., як головою Мусвиконкому та муф^ем мусульман Тавршсько! губерни проблеми принципово iншого, шж у по-переднiй iсторичний перюд характеру. Для реалiзацп нових завдань нацюнальному руху кримських татар конче необхiдно було розв'язати три принциповi проблеми. Перша - зректися свого «вузьконацюнального» характеру. Друга - легалiзацiя засад-ничих принципiв кримськотатарського руху. Нарешп, трете завдання полягало в не-обхiдностi досягнення суспiльного консенсусу щодо програмових вимог цього руху. Це, в свою чергу, означало не тшьки необхщшсть урегулювання складних взаемовщ-носин мiж рiзними пол^ичними i громадськими кримськотатарськими оргашзащя-ми, але передовым досягнення консенсусу з принципових питань мiж нацюнальни-ми групами, яю з давнiх-давен проживали на територи Криму.
Без нацюнально! пол^ично! парти вирiшити цi проблеми було неможливо. Саме тому Челебiев Ч., одночасно з органiзацiею Мусвиконкому, розпочинае створювати пол^ичну партiю. Оргашзацшне оформлення ядра парти вiдбулося на 1-му мусуль-манському з'!здi 25 березня 1917 р., шляхом iндивiдуального членства частини деле-гатiв на пiдставi усно! заяви. Офiцiйними друкованими органами парти стали газети «Мшлет» та «Голос татар». Челебiев Ч. очолив шдготовку програми i статуту парти, був органiзатором !! керiвних органiв.
Перший варiант програми партп, оприлюднений на шпальтах газети «Мшлет» окре-мою листiвкою, проголошував суверештет народу, рiвнiсть громадян перед законом, демократичш вибори до державних установ, полггичш свободи, лiквiдацiю станових вщмшностей, паспортiв, недоторканiсть особи, житла та листування [5, с. 25-26].
В економiчному блоцi програми декларувалася соцiалiзацiя фабрик i заводiв: «...У роб^ничому питаннi татарська партiя, - зазначалося в програм^ - цiлком солщарна з вимогами соцiал-демократiв». Зазначимо, що прошарок робiтникiв серед кримськотатарського населення був незначний, абсолютна бшьшють серед кримських татар складали селяни, iз них майже половина були безземельна
У зв'язку з цим у програмi передбачалося лiквiдувати вакуфне землеволодшня: 87614 десятин землi перейшло у фактичне ведення партi! i здавалося в оренду най-бщшшому селянству. Отриманi кошти йшли на утримання партi!, нацiональних збро-йних сил, культурно-осв^ш заходи.
«Вся земля належить общинам» (джэмаатам), проголошувала програма парти. Висувався принцип кожному землевласнику стшьки землi, скiльки вiн мае «здатнють !! оброблювати» без застосування наймано! працi. Казеннi, удiльнi, кабшетсью, а та-кож помiщицькi земл^ зазначалося у 22 параграфi програми, тдлягають безплатно-му вiдчуженню [3, с. 31].
Вщношення партi! до нацюнально-державного устрою Росi! було визначено у преамбул^ де пiдкреслювалося: «Росiя повинна бути демократичною федерацiею на-цiональностей. Кожнiй проживаючiй в Роси народностi, незалежно вiд територi! про-живання, повинно надати автономну групу, яка вирiшуе всi сво! нацюнальш завдання повнiстю i самостiйно. Територiальнi областi повиннi мати винятково нацюнальний характер... У державi всi мови повинш бути рiвними».
Перша програма парти «Мiллi-Фiрка» орiентувала членiв парти та кримськота-тарське населення на консолщащю навколо нацiонально! iде!, яка була сформульова-
на у формi гасел досягнення культурно-релшйно! автономи у складi федеративно!, демократично! Роси. У першому роздiлi програми юнування кримськотатарсько! наци розглядаеться незалежно вiд форми державного утворення за прикладом Татарп [4, с. 36].
Пщкреслювалося, що в рамках старого державного ладу, звичайно, про свободу кримськотатарського культурно-нацюнального самовизначення i розвитку не могло бути й мови: для них не було мщних правових шдстав.
Пiсля прийняття Конституцп Демократично! Кримсько! Республiки така юридич-на пiдстава з'явилася для утвердження нацiонально-культурного самовизначення кримських татар.
Зважений курс на рiвноправнiсть мов i культур цiлком вiдповiдав поглядам Челебiева Ч., зафiксованим у програмi партп «Мiллi-Фiрка» та юридично унормова-ним в Конституцп Демократично! Кримсько! Республши.
В перiод кримськотатарських державотворчих пошукiв 1917 р. багато кримсько-татарських лiдерiв вiдстоювали курс на форсовану татаризащю навчальних закладiв, визнання на державному рiвнi загальновживаною лише татарсько! мови тощо. На вщмшу вiд них Челебiев Ч. запропонував шшш курс, який, зокрема, послщовно проводив у життя Челебiев Ч., перебуваючи на посадi голови Мусвиконкому. Суть його полягала у тому, щоб збериаючи росiйську культуру в Криму, всшяко пiдтримувати паралельний розвиток кримськотатарсько!.
Позищя Челебiева Ч. з мовних i культурних проблем висвiтлена у його статтях i публiчних виступах, опублшованих у газетах, отримала свое пол^ичне оформлення у першому роздiлi програми.
Окремо обумовлювалися культурно-освiтнi заходи: створення нацюнальних шкiл на основi обов'язкового, загального i безплатного навчання, передбачалося ведення дiловодства рiдною мовою, формування збройних сил на добровiльнiй основа Впер-ше у мусульманському свт проголошувався принцип рiвноправ'я жiнок i активне залучення !х до громадського i полiтичного життя.
Другий роздш програми був присвячений проблемам класово! структури суспшь-ства. В зв'язку з цим партiя «вимагае повно! рiвноправностi i не визнае «класового подiлу суспiльства».
Iдеологiчнi принципи були викладеш у програмнiй вимозi надати право вихован-ня татарсько! наци у «нацюнальному дусi» виключно самш партi!.
Перша програма партi! «Мiллi-Фiрка» визначила !! мiсце в пол^ичному спектрi серед iнших партiй в Криму. Однозначно було заявлено про опозицшнють до партп бшьшовиюв, диктатури пролетарiату, соцiалiстичного перевороту. Партiя визначила сво!м стратегiчним завданням - подальший розвиток демократичних перетворень в пол^ичнш, економiчнiй, соцiальнiй, культурнiй, нацiональнiй сферах, розпочатий Лютневою революцiею 1917 р. [4, с. 37].
Статут партп «Мiллi-Фiрка» («Партшна iнструкцiя») визначав оргашзацшну по-будову у третьому параграфа Керiвництво партi! здiйснюеться головою Загального центру (центрального комтету). Голова i члени Загального центру обираються на партшному з'!здi, який виносить полггичш рiшення, розглядае питання програми, статуту i фiнансiв. В роботi з'!зду мають право приймати участь члени Загального
центру загальних збор!в, депутати парламенту вщ парти, двое депутатв вщ повтв i волостей, представники партiйно! преси.
Загальнi збори парти мають право ухвалювати ршення лише з питань, запропо-нованих загальним центром та його головою. Осередки парти у повгтах очолюють представники Загального центру. Повгтовий осередок «виконуе вс розпорядження центру», збирае партiйнi внески i надсилае !х до Загального центру. Волосш осередки працюють «за вказiвками» повпових.
Умови вступу до лав парти визначив параграф 16 статуту: «Кожний мусульманин Криму, який досяг 18 роюв, якщо вш не притягувався до юридично! вiдповiдадьностi й не порочний, звернувшись до мюцевого партшного осередку або до iнструктора, може вимагати прийняття його в партю...». Головний обов'язок членiв парти - су-воро дотримуватися лши Загального центру. В шшому випадку, а також у випадку, якщо вони будуть «голосувати проти виставлених партею кандидатiв», будуть пом1-ченi у надлишковому вживанш алкогольних напо!в, захоплеш азартними iграми та в шших зловживаннях, 1з парти виключаються.
Ми подшяе точку зору Зарубiна О. про те, що статут парти «Мiллi-Фiрка» був документом винятково «централiзовано!, iсламiзовано!, практично вшськового типу оргашзаци», яка створила вс можливост для висування особи або групи ошб з дик-таторськими повноваженнями. Статутом закршлялося безправ'я рядових членiв парти. Статут парти докоршно в1др1знявся вщ !! програми, яка проголошувала за-гальнодемократичнi щнност [6, с. 41].
В цшому ж перша програма та статут парти «Мiллi-Фiрка» лише позначили прак-тичш кроки парти в оргашзацшнш та iдеологiчнiй робот!
Б1льш1сть програмних установок дублювали практичш заходи Тимчасового му-сульманського компету, направленi на об'еднання кримськотатарського народу, ор-ганiзацiю мiсцевих комiтетiв i п1дготовку до Установчих з6ор1в, реоргашзащю духовного правлiння i управлшня вакуфами, докор1нну реформу шк1льно! та виховно! системи кримських татар [4, с. 38].
Висновок. Програма парти «Мiллi-Фiрка» ознаменувала прагнення Ч. Челебiева побудувати нову правову конституц1йну державу. Якщо стара держава визнавала на-цюнальну iдею лише як так звану «офщшну народнiсть», то нова держава грунтува-лася на засадах регульовано! правом свободи. Принцип свободи передбачав право вшьного культурно-нацiонального самовизначення. Складовими елементами остан-нього для кожного народу, що досяг певного культурного р1вня виступали: право самого широкого користування своею мовою, право розвитку вс1х сво!х культурно-юто-ричних особливостей, право на визначення наявносп поруч з загальнодержавними власних завдань i iнтересiв.
Список л^ератури:
1. Зотова З. М. Политические партии России. Организация и деятельность / З. М. Зотова. - М. : Российский центр обучения избирательным технологиям, 2001. - 122 с.
2. Тимощук О., Таран П. Кримськотатарська полггико-правова думка кшця XVIII - початку XX ст.: особливоси генезису та автономютсью процеси еволюци / О. Тимощук, П. Таран. - Харкгв : Видавець СПДФ Вапнярчук Н. М., 2004. - 176 с.
3. Пащеня В. Н. Этнонациональное развитие в Крыму в первой половине ХХ века (1900-1945 гг.) : монография / В. Н. Пащеня. - Симферополь, 2008. - 288 с.
4. Бочагов А. К. Милли-Фирка - национальная контреволюция в Крыму : очерк / А. К. Бочагов. -Симферополь, 1930. - 117 с.
5. Крымскотатарское национальное движение / [сост. М. Н. Губагло, С. М. Червонная]. - М., 1992. -Т. 2. Документы, материалы, хроника. - 339 с.
6. Зарубин А. Г. К истории Милли-Фирка (Нац. партии) / А. Г. Зарубин // Крымский музей. -1994. - № 1. - С. 20-44.
Пасечник О. С. Основные положения программы партии «Милли-Фирка» в контексте реализации политико-правовых взглядов Ч. Челебиева / О. С. Пасечник // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 27 (66). № 1. - С. 58-64.
Статья посвящена анализу основных положений первой программы партии «Милли-Фирка» в контексте реализации политико-правовых взглядов Ч. Челебиева. Автор исследовал научную мысль ученых относительно основных положений и устава партии «Милли-Фирка». На основе анализа научных публикаций автор исследовал историю, социальную базу, экономический, культурно-образовательный и идеологический блок первого варианта программы партии «Милли-Фирка». Учитывая основные положения программы партии, в контексте реализации политико-правовых взглядов Ч. Челебиева, автором определены составные элементы принципа права свободного культурно-национального самоопределения каждого народа.
Ключевые слова: политическая партия, политико-правовые взгляды Ч. Челебиева, государство.
MAIN PROVISIONS OF THE PARTY'S PROGRAM «MILLI- FIRKA» IN THE CONTEXT OF THE POLITICAL AND LEGAL VIEWS CH. CHELEBIEVA
Pasechnyk O. S.
Taurida National University named after V. I. Vernadskyi, Simferopol
The article analyzes the major provisions of the first program of the party «Milli-Firka» in the context of the political and legal views of Ch. Chelyebiyeva. The author examined the scientific opinion of scientists on the main provisions and the charter of the party «Milli-Firka». Based on the analysis of scientific publications, the author explored the history, social base, economic, cultural, educational and ideological power of the first version of the program of the party «Milli-Firka». In view of the main program of the party, in the context of political and legal views of Ch. Chelyebiyev, the author determined the main elements of the principle of free cultural rights of national self-determination of each nation.
The actuality of the topic connected with the need to continue the country's strategic course for the formation of «civil society « and « the rule of law «, which is supported by the full range of political forces and social strata. Foremost in this process must be the priority of human values in the context of the rights and freedoms of our multinational state. Understanding the political and juristic opinions ideologues of the Crimean Tatars, contribute to the achievement of the rights and freedoms of citizens, and help to develop effective public relations center and republican autonomy today.
The purpose of this study is to analyze the complex of political and legal views of Ch. Chelyebiyev that reflected in the program of the party «Milli - Firka» in terms of legal ideology of the Crimean Tatars, and the definition of legal value on contemporary legislation. To achieve this goal in the process of writing, the author solved the following tasks:
- to consider the views of scientists on the main provisions of the party «Milli-Firka»;
- based on scientific publications to explore the history, social base, economic, cultural, educational and ideological power of the first version of the program of the party «Milli-Firka»;
- definition of the principle components of the right of free cultural and national self-determination of each nation.
Key words: political parties, political and legal views of Ch. Chelyebiyev, state.
