CC BY
24Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 2. С. 30-35.
УДК 340.12=512.145) «1917/1918»
ДЕРЖАВНА Д1ЯЛЬН1СТЬ НОМАНА ЧЕЛ€Б1ДЖИХАНА В ПЕР1ОД УТВОРЕННЯ КУРУЛТАЮ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
Пасечник О. С.
Тавршський нащональний ушверситет iменi В. I. Вернадського, м. СМферополь
Стаття присвячена анатзу завершального етапу державно! дiяльностi Номана Челебщжихана, який був безпосередньо пов'язаний з формуванням нацiонального парламенту Демократично! Кримсько! Республши, утвореного легiтимним шляхом на Курулта! кримськотатарського народу в груди 1917 р. Автор дослiдив iсторiю походження термiну «курултай». На пiдставi анатзу наукових публiкацiй автор дослщив процес започаткування вищих органш нацюнального самоуправлшня кримських татар у листопадi 1917 р. - на початку ачня 1918 р., якi очолював Номан Челебщжихан. Викладений у стат матерiал дозволив автору вiдокремити кшька важливих еташв у розвитку полгтико-правових поглядш Номана Челебщжихана в контекста його державно! i громадсько! дiяльностi.
Ключовi слова Курултай, Нацiональний парламент, Конституцш Демократично! Кримсько! Республики, державна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Актуальшсть теми статтi обумовлена необхiднiстю вве-дення до наукового обiгу багатьох факпв, iмен, явищ, якi з рiзних причин випали з поля зору вчених або висв^лювалися неповно. У тому чи^ поза увагою залишилася багатогранна спадшина Номана Челебщжихана (1885-1918 рр.) - активного учас-ника кримськотатарського нацiонально-визвольного руху першо! чвертi XX ст., ви-датного релпшного та полiтичного дiяча, який мав значний вплив на формування пол^ико-правово! думки, становлення нащонально! правово! свiдомостi кримсько-татарського народу.
Мета та завдання досл1дження. У аналiзi державно! i громадсько! дiяльностi Номана Челебщжихана у перюд, коли вiн перебував на вищих посадах органiв нацюнального самоврядування кримських татар: голови Тимчасового мусульманського комгтету (iз 25 березня до 26 листопада 1917 р.); голови Курултаю кримськотатарського народу та голови Ради нацюнального управлшня (з 18 грудня 1917 р. до 8 шчня 1918 р.).
Для досягнення зазначено! мети в процес написання статтi, автором виршува-лись наступнi завдання:
- дослщити iсторiю походження термiну Курултай;
- проаналiзувати основнi етапи створення нацюнального парламенту Демократично! Кримсько! Республши
- вщокремити кшька важливих еташв у розвитку пол^ико-правових погщщв Номана Челебiджихана в контекст його державно! i громадсько! дiяльностi.
Аналгз дослгджень г публгкацШ. Серед представниюв юторико-правово! науки, яю глибоко дослiджували питання пол^ико-правово! думки кримськотатарського народу слщ вiдзначити таких вчених, як Бочагов А. К., Змерзлий Б. В., Копиленко О. Л., Пащеня В. Н., Тимощук О. В., Таран П. С та ш.
Виклад основного матер1алу досл1дження. 1з середини листопада 1917 р. Номан Челебщжихан приходить до висновку про необхщшсть створення суверенно! Демократично! Кримсько! Республiки легiтимним шляхом - проведения виборiв до Курултаю кримськотатарського народу - Нащонального парламенту, прийняття Конститущ! Демократично! Кримсько! Республiки та формування нацiональногlо уряду - Ради Директорiв.
Рiшення про скликання Курултаю кримськотатарського народу було прийнято ще 1-2 жовтня 1917 р. на другому делегатському кримськотатарському з'!здi в ^мферо-полi, а наступнi пол^ичш подi! та змiна полiтичного режиму у цен^ i в Криму лише уточнювали дату його проведення, питання, що виносились на порядок денний, та статус цього представницького органу.
Тут, мабуть, потрiбно вказати, що сам термш «курултай» (тур. кигикау - з'!зд, збо-ри) мае тюркське походження. У давшх монгольських i тюркських народiв Курултай -це з'!зд знап для вирiшення найважливiших державних питань. Термш застосовував-ся також як назва зборiв, свят, бенкетiв. Курултай як державний орган з'явився у часи Чинпзхана. На початку XIII ст. монгольський хан Темучин, спираючись на племена, яю його тдтримували, об'еднав шд своею владою решту монгольських племен. У 1206 р. на Курулта! кочово! аристократi! Темучина було обрано ханом ушх монголiв пiд iм'ям Чингiзхана. Пiд час його правлшня Курулта! збиралися досить часто, бо !м надавалося великого значення. Збиралися вони й шзшше, в Золотiй Ордi, яку за-снував хан Батий у пониззi Волги. Тут Курултай iснував як колепальний орган. У ньому брали участь сини хана, його найближчi родичi (царевичi), вдови ханiв, емiри, нойони, беги, темники. Курултай не був постшно дiючим органом. Вш збирався в особливо важливих випадках, i його скликанню надавалося урочистого характеру. Курултай звичайно приурочувався до релшйних свят. На ньому виршувалися питання вiйни i миру, найважливiшi спори мiж представниками феодально! верхiвки, пере-глядалися кордони улушв, оголошувалися рiшення хана, розглядалися iншi питання державно! справи. До компетенщ! Курултаю належало обрання хана. Курултай був дорадчим органом. Вш приймав ршення, угоднi хановi. Статус Курултаю визначено у «Великш ЯсЬ> - збiрцi монгольських законiв i звича!в. Пiсля розпаду Золото! Орди в ханствах Криму i Кавказу Курултай продовжував збиратися аж до припинення !х незалежного полiтичного iснування [1, с. 442]. Курултай був вищим органом державно! влади в Бухарськш Народнiй Радянськiй Республiцi та в Хорезмськш Народнiй Радянськiй Республщ (1920 р.). Сьогоднi, пiсля розпаду СРСР та утворення на його теренах незалежних держав, деяю бувшi схiднi радянськi республiки створили сво! вищi представницькi органи - курулта!.
Саме таким традицшним представницьким органом влади нащонального са-моврядування кримських татар задумувався Курултай кримських татар Номаном Челебщжиханом.
Для тдготовки i проведення курултаю було обрано оргашзацшний комiтет у складi Боданiнського А., Озенбашли А., Сейдамета Д. i Хаттатова С. на чолi з Нома-
ном Челебщжиханом [2, с. 213]. Тодi ж була створена комюя з тдготовки Конститу-цi! Демократично! Кримсько! Республши, яку очолив Номан Челебiджихан [2, с. 178].
У листопащ 1917 р. мюью i повiтовi мусульмансью комiтети провели вибори делегата до Курултаю кримськотатарського народу [3, с. 38].
Вибори делегапв на Курултай проводилося за пропорцiйною виборчою системою на основi спецiального закону, ухваленого Мусульманським виконуючим комiтетом. У вщповщносп до нього у виборах приймали участь вс кримськi татари, яким ви-повнилося на день виборiв двадцять рокiв.
На Курултай були обраш: вiд Ялти - 24 делегати, Омферополя - 19, Федоси - 16, Свпаторi! - 11, вщ Орська - 6. Всього було обрано 76 делегапв [4]. Одночасно обира-лися делегати Всекримських установчих зборiв. За пропозищею члена Мусульман-ського виконавчого комггету Озенбашли А. було прийнято ршення розпочати роботу Курултаю 24 листопада 1917 р. у Бахчисара! до початку скликання Всеросшських установчих зборiв. Челебiев Ч. вважав, що Курултай повинен визначити свое вщ-ношення до майбутньо! форми правлiння демократично! Роси. Але через технiчнi причини, пов'язаш з тим, що в окремих регюнах вибори делегатiв були перенесет у зв'язку з загостренням полiтично! ситуацi!, перше засiдання Курултаю розпочалося 26 листопада 1917 р. у ханському палащ в Бахчисара! [3, с. 38].
Його вщкрив Номан Челебщжихан, який у сво!й промовi наголосив на чотирьох основних питаннях. По-перше, вiн вiдзначив, що «Курултай вщновлюе знищену росiйським абсолютизмом татарську нацiональну державнiсть. Татарська нащя сьо-годнi заново народжуеться». Але далi йде застереження, що «рани, нанесет приг-нобленням i тирашею росiйського деспотизму, i до сьогодш кровоточать у нашому суспiльному житп» [2, с. 156].
По-друге, вш акцентував увагу делегатiв на значенш Лютнево! революцi! 1917 р. для народiв Росi! i нагадав !м про вiдповiдальнiсть перед кримськотатарським народом за виршення його нагальних проблем: «Проживаючий на Кримському пiвостровi та-тарський народ поставив вас, шановш делегати, як керiвну у полггичнш iсторi! силу, як вождя на чолi свое! батькiвщини, щоб реалiзувати це священне право» [2, с. 157].
По-трете, Номан Челебщжихан визнав рiвнiсть вшх народiв Криму, але при цьому досить чiтко сформував прагнення кримських татар до власно! державносп: «Татар-ський народ, визнаючи рiвнiсть всiх людей, в той же час iз прапорами шших нацiй пiдняв на Курулта! свш власний нацiональний прапор i буде вщтепер будувати свое життя на основi власно! конституцi! за законами братства» [2, с. 157].
По-четверте, Номан Челебщжихан у сво!й промовi наголосив на спадковосп влади кримськотатарського нащонального самоуправлiння вiд Тимчасового Мусульман-ського комiтету до обраного на Курулта! легггимним шляхом Нащонального парламенту [5, с. 4-75].
Надалi делегатам було запропоновано наступний порядок денний Курултаю, який включав наступш питання: про державний устрш Криму, форму i структуру уряду; взаемовщносини кримських татар iз представниками шших нащональностей Криму; про форму i структуру нацiонального уряду кримських татар; розробка закошв, визначаючих нацiональнi, соцiальнi, релiгiйнi i культурш особливостi життя кримських татар.
Вщнайдеш нами документи свщчать про гостру дискусда при обговоренш пи-тань порядку денного Курултаю. У вистут Сейдамета Д. пролунала пропозищя про перетворення Курултаю кримськотатарського народу у Нацюнальний парламент, який розробляе i ухвалюе вс законопроекти, що подавалися на затвердження Всекримських установчих зборiв. Пропозищя Сейдамета Д. була тдтримана бшь-шiстю делегатiв i Курултай продовжив свою роботу як постшно ддачий орган - На-цiональний з'!зд [3, с. 42].
Делегат Боданшський А. висловив застереження про те, що Курултай може узур-пувати права загальнокримських демократичних органiзацiй. У цьому випадку необ-хiдно, мабуть, вказати, що ршення, прийнятi на той момент курултаем, та цей ви^в Номана Челебщжихана не суперечили головним напрямкам розвитку його пол^и-ко-правових поглядiв та конкретному етапу становлення кримсько! державностi. Та й не тшьки його, так, сучасш дослiдники приходять до подiбних висновюв i щодо полiтико-правових поглядiв Сейдамета Д. [3, с. 138]. До того ж, у цьому випадку i надат, потрiбно зважувати на складшсть поточно! полiтично! ситуацi! у держав^ яка, до того ж, постшно змшювалась. Вiдповiдно до цього, доводилось маневрувати у сво!й пол^ичнш дiяльностi Номану Челебiджихану та виробляти новi стратегiчнi ходи для втшення свое! мрi! - вiдтворення державност кримських татар.
Досить важливою подiею для нашого дослiдження е акт передачi влади вiд Му-сульманського виконавчого комтету, який очолював Номан Челебщжихан, до Курултаю кримськотатарського народу. Мусульманський виконавчий комгтет за сво!ми повноваженнями одночасно виконував функцп вищого законодавчого i виконавчого органу нацюнального самоуправлiння кримських татар, а Номан Челебщжихан був вищою посадовою особою у цш структурi влади. Спогади сучасникiв подiй 1917 -першо! половини 1918 рр. свщчать про те, що представницький з'!зд кримськотатарського народу - Курултай - очолив Номан Челебщжихан, який одночасно обшмав вищу духовну посаду мусульман Тавршсько! губернй - муфия. Це пiдтверджують i iншi дослщження [6, с. 775].
Пiсля обрання Номана Челебiджихана головою Курултаю, вш тимчасово зали-шаеться вищою посадовою особою у державних i конфесшних органах влади. Це суперечило ст. 2 Конституцй Демократично! Кримсько! Республши, за якою парламент (Меджлю) обирався прямим всенародним голосуванням. А примака 1 ст. 3 Конституцп, яка юридично термiном на один рш лiквiдувала представницький з'!зд шляхом формування Меджлюу iз делегатiв Курултаю, засвщчуе про те, що вона була прийнята пiд тиском радикально налаштованих лiдерiв на чолi iз Сейдаметом Д. i фактично у такий спошб усунула Номана Челебщжихана вiд керiвництва законодав-чим органом.
Таким чином, пщводячи пiдсумки, маемо зазначити, що державна i громадська дiяльнiсть Номана Челебщжихана засвщчуе про складний процес розвитку його полiтико-правових поглядiв, у перюд, коли вiн перебував на вищих посадах органiв нацiонального самоврядування кримських татар: голови Тимчасового мусульмансь-кого комгтету (iз 25 березня до 26 листопада 1917 р.); голови Курултаю кримськотатарського народу та голови Ради нацюнального управлшня (з 18 грудня 1917 р. до 8 ачня 1918 р.).
Висновки. Викладений у роздш матерiал дозволяе виокремити кшька важливих етатв у розвитку пол^ико-правових поглядiв Номана Челебiджихана в контекст його державно! i громадсько! дiяльностi. Нaйголовнiшими з них е таю: етап бороть-би за рeaлiзaцiю iдe! культурно! автономи кримських татар шляхом лeгaлiзaцi! неле-гальних нацюнальних оргaнiзaцiй, етап створення нацюнально-культурно! aвтономi! у склaдi федеративно!, демократично! Росшсько! держави, шляхом вироблення вщ-повiдно! нормативно-правово! бази, оргaнiзaцi! роботи Мусульманського виконавчо-го комiтeту та етап створення на територи Криму демократично! держави на засадах права, законносп, культури, науки, просвiти, яка у своему склaдi буде мати кримсь-котатарську нaцiонaльно-культурну aвтономiю.
У кожному iз них Номан Челебщжихан показав себе талановитим оргaнiзaтором i лiдeром з розвиненими полiтико-прaвовими поглядами.
У грудш 1917 р. ще! Номана Чeлебiджихaнa вiдносно нaцiонaльно-культурно! ав-тономi! кримськотатарського народу у склaдi загальнокримсько! держави знайшли свое втшення у прaктицi державного будiвництвa, коли на пiдстaвi визначень На-щонально! Конституцi! кримськотатарського народу, ухвалено! Курултаем у грудш 1917 р., вщбулося нормативне оформлення самооргашзацп мусульмансько! грома-ди Криму. За сво!ми рисами цей процес цiлком вiдповiдaв ознакам поняття «Нацю-нально-культурна aвтономiя», широко вживаному в сучаснш тeорeтико-прaвовiй на-уцi. Сама ж iсторичнa доля Нацюнально! Конституцi! кримськотатарського народу склалася вкрай негативно. Надзвичайна бурхливють динамши полiтичних процeсiв в Криму наприкшщ 1917 р. - пeршiй половит 1918 р. унеможливила !! рeaлiзaцiю. Кримськотатарська державницька iдeя залишилася не рeaлiзовaною.
Список лiтератури:
1. Юридична енциклопед1я : в 6 т. : т. 3 / Редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редакци) та inmi. - К. : «Укр. енциклопед1я». - 2002. - 800 с.
2. Ülküsal Mustecip. Kirim Türk-tatarlari (Dünü-Bugünü-Yanni). - Istanbul, 1980. - 232 p.
3. Королев В. И. Таврическая губерния в революциях 1917 года / Королев В. И. - Симферополь : Таврия. - 1993. - 86 с.
4. Остроумов Н. П. Коран и прогресс. По поводу умственного пробуждения современных российских мусульман / Остроумов Н. П. - Ташкент, 1901-1903. - 248 с.
5. Hatif O. Gök bayrak altinda milli faaliyet. - Ankara, 1998. - 145 p.
6. Окрушина сонця : [антол. кримськотатарсько! поезп XIII - XX ст.] / [упоряд. : М1рошниченко, Ю. Кандим; Вступ. ст. М. М1рошниченко]. - К. : Головна спещал1з. ред. ли. мовами нац. меншин. Укра!ни, 2003. - 792 с.
Пасечник О. С. Государственная деятельность Номана Челебиджихана в период образования Курултая крымскотатарского народа / О. С. Пасечник // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2014. - Т. 27 (66). № 2. - С. 30-35.
Статья посвящена анализу завершающего этапа государственной деятельности Номана Челебиджихана, который был непосредственно связан с формированием национального парламента Демократической Крымской Республики, образованного легитимным путем на Курултае крымскотатарского народа в декабре 1917 г. Автор исследовал историю происхождения термина «курултай». На основании анализа научных публикаций, автор исследовал процесс учреждении высших органов национального самоуправления крымских татар в ноябре 1917 г. - начале января 1918 г., которые возглавлял Номан Челебиджихан. Изложенный в статье материал позволил автору отделить несколько важных этапов в развитии политико-правовых взглядов Номана Челебиджихана в контексте его государственной и общественной деятельности.
Ключевые слова: Курултай, Национальный парламент, Конституция Демократической Крымской Республики, государственная деятельность.
naceunuK O. C.
THE STATE ACTIVITY OF NOMAN CHELEBIDZHIHAN DURING THE FORMATION OF THE KURULTAY OF THE CRIMEAN TATAR PEOPLE
Pasechnyk O. S.
Taurian National University Vernadsky, Simferopol
The article is devoted to the analysis of the final stage of the state activity of Noman Chelebidzhihan, who was directly connected with the formation of the national Democratic Parliament of the Crimean Republic, formed legitimate by the Kurultay of the Crimean Tatar people in December 1917.
The author researched the history of the origin of the term Kurultay. Based on the analysis of scientific publications, the author investigated the process of establishment of the supreme bodies of the national self-government of the Crimean Tatars in November 1917 - early January 1918, which was headed by Noman Chelebidzhihan. The material, presented in article, allowed the author to separate several important stages in the development of political and legal views of Noman Chelebidzhihan in the context of its state and public activity.
Topicality of the article is caused by the necessity of introducing into the scientific circulation of the many facts, names, events, which for various reasons have fallen out of view of scientists or incompletely covered. Including out of sight remained multifaceted legacy of Noman Chelebidzhihan (1885-1918) - is an active participant of the Crimean Tatar national-liberation movement in the first quarter of the XX century, an outstanding religious and political figure, who had a significant influence on the formation of political and legal thought, the development of national legal consciousness of the Crimean Tatar people.
Goal and tasks of research. In the analysis of the state and public activity of Noman Chelebidzhihan in the period, when he was in top positions of the national self-government bodies of the Crimean Tatars: chairman of the Provisional Muslim Committee (from March 25 to 26 November 1917), the chairman of the Kurultay of the Crimean Tatar people and the chairman of the Council of national control (from December 18, 1917 to January 8, 1918).To achieve this goal in the process of writing the article, following tasks were solved by the author:
- to explore the history of origin of the term Kurultay;
- to analyze the main stages of the creation of the national Parliament of the Crimean Democratic Republic;
- to separate several important stages in the development of political and legal views of Noman Chelebidzhihan in the context of its state and public activity.
Key words: Kurultay, national Parliament, the Constitution of the Crimean Democratic Republic, state activities.
