CC BY
509
УДК 331.101.5
Бурдонос Л.1.,
викладач кафедри фЫанав, грошового o6iry та кредиту ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
ОСНОВН1 ПЕРЕДУМОВИ ТА ЗАГАЛЬН1 РИСИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ПАРК1В В УКРАН1
В cmammi проведенi узагальнення та систематизаця створення, розвитку та функцонування таких iнновацiйних структур - як технопарке в Укран.
Ключовi слова: технопарк, iнноваujйний процес, технопаркове середовище, ефективнi технологи.
В статье проведены обобщение и систематизация создания, развития и функционирования таких инновационных структур - как технопарков в Украине.
Ключевые слова: технопарк, инновационный процесс, технопарковая среда, эффективные технологии.
In the article the generalization and systematization of the creation, development and operation of innovative structures - as technology parks in Ukraine.
Keywords: techno, innovative process, tehnoparkove environment, effective technology.
Актуальшсть. Пюля ДругоТ свтовоТ вмни, коли у свтовм економщ почався розвиток високих технолопй та поширення Ыформацмних процеав, серед фахiвцiв все бтьше змщнювалась думка про створення нових форм оргаызацп науково-Ыновацмного процесу. Це було пов'язано з необхщнютю вттення ефективноТ комерцiалiзацiТ наукових результа^в. Вихiд УкраТни з системноТ кризи i iнтеграцiя ТТ економiки в свiтове господарство також вимагають глибоких соцiально-економiчних перетворень на основi нового типу вiдтворення, що базуеться на застосyваннi ефективних технолопй, на використанн iнновацiйних механiзмiв. Такою новою формою оргаызацп наyково-iнновацiйного процесу стали наyковi та технологiчнi парки. Створення технополiсiв i технопаркiв в Укра'Ты, вивчення проблем Тх формування i фyнкцiонyвання, дослiдження Тх ролi i значyщостi в yкраТнськiй економр в даний час вельми актуально для економiчноТ теорiТ i практики, заслуговуе на особливу увагу з теоретичноТ i практичноТ точок зору.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i nублiкацiй. Теоретичним та практичним аспектам з питань появи, становлення, розвитку i функцюнування рiзних видiв iнновацiйних структур, у тому числ^ i технопарюв присвячено немало робiт. Це, зокрема, прац таких економiстiв, як X. Абе, Т. Кавашима, М. Моритаы, Ш. Тацуно, Й. Фyмiкацy (Япоыя); Ф. Абельсон, А. Андерсон, Д. Пбсон, Д. Грiнберг, Р. Смайлор, Дж. Уотерс (США); Е. Блiх, I. Дальтон, Л. Петере, X. Санман (Великобритаыя);
H. Дорфман (Голландiя), Же.-С. Перрен (Франтя), Е. Штандт (Нiмеччина), Е. Авдокушин, А. Авдулов, В. Андрiанов, Т. Данько, А. КапустЫ, А. Кулькин, Д. ЛЫков, 3. Окрут, I. Прангишвiлi, I. Рудакова, Н. Смородинська, А. Стрщонов,
I. Степановська, В. Шукшунов (Роая) та iнших. Серед украТнських вчених, як зробили вагомий внесок у цьому аспект можна видiлити таких, як В.Александрова, Ю.Бажал, Л.Безчасний, О.Бторус, В.Геець, Н.Гончарова, М.Данько, В.Дорофiенко, Г.Добров,
A.Кiнах, А.Коренний, В.Колосюк, О.Лапко, В.Лобас, !.Луюнов, О.Махмудов, Б.Малицький, Ю.Пахомов, А.Поручник, В.Пила, В.Семиноженко, В.Сiденко,
B.Хаустов, та н
Метою даноТ роботи е розглянути та охарактеризувати розвиток технолопчних парюв в УкраТнi.
Виклад основного матерiалу. Виникнення та розвиток наукових i технологiчних паркiв у високорозвинених краТнах свiту призвели до створення в свтовм економiчнiй науц першого наукового парку, як прикладу новоТ форми органiзацiТ науково-iнновацiйного процесу пiсля ДругоТ свiтовоТ вiйни. ВЫ був створений в 1949 роц на базi Стенфордського унiверситету в США (штат Калiфорнiя) пiд назвою мСилiконова долина", або в перекладi з англiйськоТ украТнською мовою ця назва звучить -"Кремыева долина". 1дея створення технопарку "Силiконова долина" була проста: здати дтянку унiверситетськоТ землi в оренду компанiям для розмщення там Тхнiх науково-дослiдних пiдроздiлiв, що об'еднувалися в комплекс для розробок у сферах передових технолопй з уыверситетськими лабораторiями i дослiдними групами [12]. Цей науковий парк був створений за Ыщативи професора Стенфордського уыверситету Фредерка Термана. Вiн запропонував створити поряд iз унiверситетом особливу зону, де умови для створення та розвитку високотехнолопчних фiрм були б особливо сприятливими. Первюна назва цього утворення була "Стенфордський iндустрiальний парк". Спочатку вiн був оргаызований на територiТ, яка належала уыверситету, де на пiльгових умовах стали здавати в оренду землю i робочi примiщення для щойно створених малих високотехнолопчних пщприемств, що пщтримували найтiснiшi зв'язки з унiверситетом. Централiзовано на кошти унiверситету та за рахунок урядових субсидм створювалась Ыфраструктура обслуговування такого бiзнесу, пiдводились дороги i комунiкацiТ, розгортались системи зв'язку тощо. Це була непроста робота, яка тривала врешт майже 30 роюв. Проте малi високотехнологiчнi фiрми утворювались на цiй територiТ, не чекаючи завершення розбудови iнфраструктури. Цьому значною мiрою сприяло замовлення оборонних вщомств, одержати якi активно допомагав Терман завдяки своТм контактам i знайомствам, набутим пiд час ДругоТ свтово'Т вiйни [9].
"Силiконова долина" - це найкрупыший iнвестицiйний центр, де зосереджено кадри найвищоТ квалiфiкацiТ: вченi, iнженери, дизайнери, програмiсти, юристи, менеджери, венчурнi пiдприемцi. Слiд вщзначити, що на сьогоднi кошти, що Ывестуються компанiями, якi ТТ заснували, складають третину нацiональних iнвестицiй в економку США. КомпанiТ "СилiконовоТ долини" фактично володiють 10% всiх патен^в, зареестрованих у США [10].
Успшний досвiд функцiонування технологiчного парку на базi Стенфордського унiверситету стимулював появу таких же або сумiжних утворень у США. Так, пюля "Силконово'Т долини" з'являються iншi науково-технологiчнi парки: "Дорога 128" в штат Масачусетс, "Бюычна долина" в штатi Юта. Потм з'являються такi подiбнi Ыновацмы структури в Захiднiй Сврот, Японп, пiзнiше - в Пiвденно-Схiднiй Азп, а останнiм часом - у КитаТ та lндiТ.
В Сврот технопарки почали з'являтися на початку 70-х рокiв ХХ столiття. Серед перших були Дослщницький парк в Единбурз^ науковi парки "Трiнiтi Коледж" в Кембриджi, "Левен-да-Нев" у Бельгп, "Софiя Антиполiс" в Нiццi та "Зона наукових i технiчних Ыновацм та виробництва" в Греноблi. У 80-х роках ХХ стол^тя технопарки почали з'являтися не ттьки в найбтьш розвинених краТнах, але й в Канада Сингапурi, АвстралiТ, Бразилп, lндiТ. МалайзiТ, КитаТ, ЯпонiТ. У свт нинi функцiонуе понад 500 технопаркових структур: у США розташован бiльше 160, у ЯпонiТ - понад 50, КитаТ - понад 50, Великм Британп — бтьше 40, у ФранцiТ - понад 50, Ымеччиы -бiльше 100, Голландп - 45, у Швецп та ФiнляндiТ - вiдповiдно 16 i 17, бiльше 50 - у Росп [1].
Поняття "технопарк" з'явилося в УкраТнi у 1999 рощ коли Президент УкраТни пщписав розпорядження про створення таких структур, а Верховна Рада прийняла закон, що регулюе Тх^яльнють [4]. Законом визначено, що технопарк являе собою юридичну особу або Тх об'еднання, головною метою якоТ е дiяльнiсть по виконанню
Ыновацмних i iнвестицiйних проектiв, виробничому впровадженню наукомiстких розробок, високих технологiй i конкурентоспроможноТ на свiтових ринках продукцп. Створення технопаркiв з'явилося продовженням подальшого iнновацiйного розвитку регiонiв i краТни в цiлому.
Як правило, технопарки створюються поблизу великих унiверситетських центрiв. Основна iдея спiвробiтництва полягае у тому, що пщприемства, якi створюються в технопарках, залучаються до роботи над замовленням наукових ствробтиюв унiверситетiв. У свою чергу, вчен отримують можливiсть застосовувати на практик результати своТх дослiджень, надавати фiрмам консультацiйнi послуги. У технологiчних парках, як правило, фiрми виробництвом не займаються, а лише доводять щеТ до стадiТ зразкiв. Виготовлення партп продукцiТ в такому разi здмснюеться за межами парку, або для цього створюеться виробнича фiлiя.
У перифермних районах мiста вiдкриваються можливост реалiзовувати в рамках технопарку повний Ыновацмний цикл. У цьому випадку функцп технопарку можуть починатися проведенням дослщжень i розробок, пiдготовкою кадрiв i завершуватися серiйним виробництвом. Головне призначення подiбних технопаркiв -допомога пщприемствам у вирiшеннi проблеми розмщення наукомiсткого i високотехнологiчного виробництва. Тому i розмiри Тх територiй повинн бути на порядок бiльшими, ыж у центральних районах, а вимоги до Ытенсивност використання мiських земель - менш жорсткими [7].
У межах мюта технопарки в мютобу^вному вiдношеннi становлять планово виражену частину мюькоТ територiТ, яка мае необхщну iнфраструктуру, де сконцентрованi науковi установи, впроваджувальн органiзацiТ, пiдприемства наукомiстких i високотехнологiчних виробництв, установи, пов'язанi з подготовкою та перепiдготовкою кадрiв. При цьому територiальнi параметри технопаркiв, що створюються, стввщношення мiж дослiдницькою i виробничою функцiями, обсягом i сферою кооперацiТ можуть розрiзнятися залежно вщ конкретноТ економiчноТ ситуацп в регюы (мiстi).
У центральних районах мюта, де можливост регiонального розвитку лiмiтованi, функцiТ технопаркiв доцiльно обмежити наданням послуг з розробки та впровадження техычних i технологiчних нововведень. 1х вирiзняють незначнi розмiри (0,5-10 га) i достатньо висока iнтенсивнiсть використання територiТ (бiльше 10 тис. м сумарноТ площi примiщень на 1 га) [7].
В технопарках забезпечуються умови максимально сприятливi для науково-техычних iнновацiйних i iнвестицiйних проек^в,гарантуеться можливiсть для його учасникiв одержувати необхщы методичнi консультацiТ для належного оформлення й реалiзацiТ iнновацiйних i iнвестицiйних проектiв, надаеться допомога в пошуку потенцiйних iнвесторiв. Технологiчнi парки мають наступи iнновацiйнi риси:
-технопарк представляе особливий вид втьноТ економiчноТ зони, на територп якоТ посилено розвиваеться розробка наукомюткоТ продукцiТ й формуються новi кадри, тому технопарк вщповщае вимогам вiдповiдностi основним процесам, що вщбуваються у свiтовiй економщ;
-наука дае стимул розвитку бiзнесу, головним чином малого, що дозволяе говорити про технопарки, як про форму пщтримки малого пщприемництва, розвиток якого дозволяе вийти на якюно новий щабель сусптьного вiдтворення;
-у технопарках наука одержуе фiнансовi та iншi додатковi можливостi для ведення фундаментальних i прикладних вишукувань, тим самим наука одержуе бтьшу незалежнють вiд держави.
У зв'язку iз цим унiверситетськi технопарки е перспективною формою пщтримки в^чизняноТ науки та економки.
Основними компонентами парку е територiя та бу^вл^ науково-дослiдний центр i3 його кадровим та науковим потен^алом; промисловi пiдприемства та фiрми, що перетворюють науковий потенцiал дослiдного центру в ринкову продукцю адмiнiстративно-управлiнська структура, що забезпечуе функцюнування всього комплексу як единого цтого; заклади iнфраструктури пщтримки - виробничо! та побутовок Деяю вченi ще додатково як один з ютотних складових парку визначають наявнiсть декiлькох засновникiв (цей мехаызм управлiння значно складнiше механiзму з одним засновником, проте набагато ефективыше, наприклад, з погляду доступу до фЫансування) [3]. При створены наукового (технолопчного) парку в ролi дослщного центру можуть бути: вищий навчальний заклад (уыверситет), державна лабораторiя чи Ыститут, науково-дослiдний пiдроздiл органiзацiй державного чи приватною сектора. Найпоширенший на Заходi варiант пов'язаний з уыверситетами, де крупнi вищi школи традицмно е не лише навчальними закладами, але й провщними центрами фундаментально)' та прикладно)' науки.
Практика роботи технолопчних паркiв пiдтверджуе ïx ефективнють в активiзацiï Ыновацмно! дiяльностi в УкраТы. У рамках виконання Ывестицмних та iнновацiйниx проектiв обсяг реалiзованоï Ыновацмно! продукцп теxнологiчниx паркiв за час ïx юнування склав понад 11,8 млрд. грн. Вщ реалiзацiï проектiв постiйно зростали платежi технопарюв до Державного бюджету Украïни та державних цтьових фондiв. Але на цей час вищi навчальнi заклади Укра'|'ни незадовiльно залучаються до участ в роботi теxнопаркiв. Нараховуеться лише дектька позитивних прикладiв: створенi технопарки "Киïвська полiтеxнiкам (Нацiональний теxнiчний уыверситет Украïни мКиïвський полiтеxнiчний iнститут"), "Агротехнопарк" (Украïнський нацiональний унiверситет харчових технолопй), "Текстиль" (Херсонський державний техычний уыверситет). Крiм того, деякi вищi навчальн заклади входять до складу Ыших дiючиx теxнопаркiв як ïxнi учасники. Так, ВЫницький нацiональний медичний уыверситет входить до складу технопарку "Украïнський мiкробiологiчний центр синтезу та нов^ых теxнологiй", Сумський державний унiверситет i Сумський державний педагогiчний унiверситет до складу технопарку "Науковi i навчальн прилади". В цьому полягае протирiччя мiж свiтовим досвiдом створення технопарюв на базi унiверситетiв та укра1нською практикою роботи теxнопаркiв поза межами вузiвськоï науки.
Надзвичайно велике значення для роботи технопарюв мала мiжнародна науково-практична конферен^я «Проблеми створення та функцюнування спе^альних (вiльниx) економiчниx зон у ХарковЬ, що вiдбулася 3-5 червня 1993 р. в цьому ж мютк У робот конференцп взяли участь вченьекономюти, юристи, представники техычних наук, мiсцевоï влади. Вони наголошували на необxiдностi та можливостi створення у Харковi теxнопаркiв бiзнес-центрiв, бiзнес-iнкубаторiв, що дасть можливiсть використання потужного iнтелектуального потенцiалу мiста, поеднати промисловють, науку та бiзнес. На час проведення конференцп у Харковi налiчувалось 62 науково-дослiдниx i 30 проектних Ыститупв, 75 конструкторських та 240 спецiалiзованиx органiзацiй. У цiлiй низц академiй та 22 вищих навчальних закладах зайнято понад 52 тис. наукових i науково-педагопчних пра^вниюв, у тому чи^ майже 900 докторiв i 10 тис. кандидатiв наук. На думку учасниюв конференцiï, науково-техычна ВЕЗ Харкова може бути спецiалiзована на експортному виробництвi атомних турбЫ, сучасних суперавiалайнерiв, автобусiв мiжнародного класу, автомобтьних i тракторних двигунiв, електроннм промисловостi.
Доповiдачi зазначили, що для успшного функцiонування саме такого типу ВЕЗ Харкову необхщы деякi об'екти виробничо! та соцiальноï iнфраструктури, наприклад, аеропорт мiжнародного класу, комфортабельнi готелк Крiм цього, як свiдчить мiжнародний досвiд створення науково-теxнiчниx зон, такий тип ВЕЗ широко розповсюджений саме в промислове розвинутих, ринкових крахах. Таю держави
мають добре налагоджений мехаызм фЫансування технопарюв i технополiсiв, коли використовуеться державна пщтримка ВЕЗ, iснуе спiвробiтництво та взаемовигщний зв'язок зон з приватним бiзнесом. Отже, проблема iнвестування такоТ зони в межах Харкова буде найскладышою, беручи до уваги стан перехщноТ економiки УкраТни, вiдсутнiсть ефективноТ системи iнтеграцiТ науки у виробництво.
Рада з питань пщприемництва при мюькому головi в Киевi працюе над проектом створення бiзнес-iнкубатора «Технопарк Юбцентр». Випробувальна модель такого центру вже дiе в Московському район Киева i поеднуе пiд одним дахом п'ять пщприемств. Пiдприемцi, що належать до технопарку, мають можливють на птьгових умовах отримувати таю послуги, як постмне чи тимчасове користування офюними, виробничими примiщеннями та примщеннями-складами, телефонним зв'язком, iнтернетом, а також мають право консультуватися у професiоналiв з питань маркетингу, бухгалтер^, юриспруденцп. Дiяльнiсть таких технопаркiв сприяе створенню особливоТ iнфраструктури, яка забезпечуе зв'язок наукового центру та бiзнесу, породжуе i пiдтримуе на стартовому етап малi високотехнологiчнi пiдприемства.
Збтьшенню рiвня iнновацiйностi науки й осв™ в УкраТнi сприяе Закон УкраТни "Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологiйм, прийнятий у вересн 2006 року. Вiдповiдно до його положень в^чизняы унiверситети та державы науковi органiзацiТ повиннi створювати на своТй базi центри трансферу технолопй та пщроздти з питан ЫтелектуальноТ власностi та iнновацiйноТ дiяльностi. Проте з 16 технологiчних парюв, що увiйшли до преамбули Закону УкраТни "Про спе^альний режим ЫновацмноТ дiяльностi технологiчних парюв", на сьгодн пройшли в установленому порядку державну реестра^ю та успiшно працюють вiсiм, iз яких лише один створено на базi вищого навчального закладу - технолопчний парк "КиТвськ пол^ехнка", зареестрований у 2003 роцi. За час своеТ дiяльностi виконавцями Ыновацмних проектiв цього технопарку було реалiзовано iнновацiйноТ продукцiТ на суму 28,8 млн. грн., що становить лише 0,4 вщсотка вiд загального обсягу реалiзованоТ продукцiТ при виконаннi проек^в технологiчних паркiв в УкраТнi. Виконавцями проек^в технологiчного парку "КиТвська пол^ехнка" за весь перiод iснування технопарку було перераховано до бюдже^в та державних цтьових фондiв близько 1,5 млн. грн., що становить лише 0,3 вщсотка вщ загального обсягу кош^в, перерахованих до бюдже^в та державних цтьових фондiв технологiчними парками [8].
У ачы 2007 року прийнято Закон УкраТни про створення на базi НТУУ "КП1" наукового парку, що повинно значно активiзувати Ыновацмну дiяльнiсть в унiверситетi т вивести ТТ на рiвень кращих украТнських технопаркiв - технопарку "1нститут електрозварювання iм. С.О. Патона" та технопарку "1нститут монокристалiв". Пiсля затвердження КабЫетом Мiнiстрiв УкраТни порядку державноТ реестрацп технологiчних паркiв, приведеного у вщповщнють до новоТ редакцiТ Закону УкраТни "Про спе^альний режим iнновацiйноТ дiяльностi технологiчних паркiв", iншi 8 технолопчних паркiв також отримали можливiсть пройти процедуру державноТ реестрацп та розпочати свою дiяльнiсть.
Окремо потрiбно зупинитися на питаны активiзацiТ iнновацiйноТ дiяльностi унiверситетiв, запровадження у виробництво наукових розробок. Прюритетом Уряду, АнтикризовоТ Коалщп е переведення економiки УкраТни на Ыновацмний шлях розвитку. Не можна миритися з ситуа^ею, коли ВВП держави створюеться переважно за рахунок сировинних галузей [6]. Вищими навчальними закладами щорiчно створюеться близько 40 вщсотюв вах в^чизняних технологiй (майже 800 технолопй щороку!). Але, на жаль, бтьшють iз них лягають на поличку. Сьогоды реалiзацiя цих технолопй здмснюеться в рамках виконання лише 6 Ыновацмних проектiв: 4 в рамках технопарку "КиТвська пол^ехнка" i 2 проекти в рамках
технопарку "1нститут монокристалiв" виконуе Харкiвський державний техычний унiверситет радiоелектронiки.
Пiсля введення у 2005 роц мораторiю на роботу технолопчних парюв у спе^альному режимi, ïxне функцiонування опинилося пщ загрозою. Аргументами на користь скасування птьгового режиму для теxнопаркiв стали непрозорють фiнансовоï дiяльностi деяких учасниюв цих структур недотримання ними фЫансово! дисциплiни та дiяльнiсть поза межами, встановленими законом. Мiж тим, слщ зазначити, що украïнськi технопарки з моменту свого виникнення були змушен не лише виконувати завдання оргаызацп власного виробництва, але й забезпечувати реалiзацiю функцм всix нерозвинених в Укра1н елементiв iнновацiйноï системи (венчурних фондiв, бiзнес-iнкубаторiв, iнкубаторiв теxнологiй та промислових пщприемств), що досить часто робило практично неможливим стовщсоткове виконання взятих на себе зобов'язань.
Для створення технолопчних парюв необхщна велика сума Ывестицм. Так, за даними американських фаxiвцiв, у США на створення та розвиток технопарку середнього розмiру необхщно вiд $ 10 до $ 12 млн, у Польщi - м^мум 200-300 тис. дол. у Велиюй Британiï - $ 225 тис. [13]. Американська модель технопарку меншою мiрою засновуеться на державному фЫансуваны технопарку, а бтьше використовуе iнвестицiï рiзниx зацкавлених фiрм. Однак слiд вiдзначити, що й сам технопарк, i держава, яка надае кошти на його створення, не працюють на благодмних засадах. Парк е комерцмною установою, що мае на мет отримання прибутку у довгостроковм перспективк Держава, з урахуванням цього, зменшуе так зван "загальнГ' субсидп унiверситетам, а з другого боку - розширюе фЫансування рiзниx конкретних програм сптьно! дiяльностi унiверситетiв та промисловостi. Широко використовуються таю форми, як надання урядом "поавних" грошей, а також "паритетне" фЫансування (за умовами залучення до проекту додаткових приватних коштв - не менше 50%).
У Великм Британп бiльше половини наукових парюв побудованi так званими агентствами розвитку — державними оргаыза^ями, що створен для сприяння сiльськогосподарським районам та районам з високим рiвнем безроб^тя в органiзацiï сучасноï промислово! бази (такi агентства е також в США, Шотландп, Уельсi та ^вычнм lрландiï). А першi бiзнес-iнкубатори США взагалi фiнансувались Нацiональним науковим фондом. До того ж, крiм допомоги паркам, уряд надае птьги та субсидп ïx Рентам на Ыдивщуальнм основi. Основна частина фЫансування теxнопаркiв у Заxiднiй Сврот здмснюеться державою: у Великiй Британiï — 62%, у Ымеччиы — 78%, Францп — 74%, Нiдерландаx — близько 70%, в Бельгп — майже 100% [9]. Велику зацкавленють у технопарках виявляють мiсцевi органи влади: так, при створены китайсько-укра1нського технопарку у провЫцп Шань-дунь за рахунок бюджету мюта було забезпечено близько 80% проекту, за рахунок провЫцп — 15%, а кошти держави склали 5% [5] .
Аналiзуючи дiяльнiсть технопарюв в Укра1ы (таблиця 1) слiд вiдмiтити,що за весь перюд ïx iснування виконано 108 Ыновацмних проектiв, що дозволило технопаркам за минулий перюд створити стабтьно дiючi виробництва конкурентоспроможноï Ыновацмно1 продукцiï, що постiйно нарощували обсяги випуску й перерахування до бюджету i позабюджетних фондiв. Рiчний випуск Ыновацмно1 продукцiï за проектами технопарку збтьшився в 16,7 разiв (з 177 млн. грн. в 2001 р до 3 млрд. грн. в 2007 р.), тобто середньорiчний темп росту об'емiв виробництва склав бтя 50 %. Всього за цей перюд було реалiзовано 11,4 млрд. .грн. Ыновацмно1 продукцiï, з яких бтьше 14 % - за кордоном. Позитивний баланс зовнiшньоекономiчноï дiяльностi теxнопаркiв перевищив 398 млн. грн. (1225 млн. грн. - iмпорт, 1623 млн. грн. - експорт). Технопарки стали не ттьки ютотним фактом Ыновацмного розвитку нацюнально1 економiки (2001 - 1,1 %, останнi роки - бiльше 8
% випуску ЫновацмноТ продукцп промисловостi), а i реальним джерелом наповнення бюджету.
Bei виконуван в технопарках проекти вщповщають законодавчо затвердженим iнновацiйним прюритетам та прiоритетним напрямкам дiяльностi конкретних технопарюв. Проекти цi включають, як правило, вс етапи iнновацiйного циклу вщ фундаментальних i прикладних дослщжень i розробок до органiзацiТ виробництва та виходу продукцп на ринок, а також мають необхщний ступЫь патентного захисту в краТнах - потенцмних споживачах iнновацiйноТ продукцiТ. Необхщно вiдзначити, що наведенi вище позитивы результати дiяльностi технопаркiв були досягнув в основному за рахунок проек^в прийнятих в 2001 - 2004 роках в умовах д^чого на той час законодавства про технопарки.
Таблиця 1
Технiко-економiчнi показники дiяльностi технопарюв в УкраТнi
Показники 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 20012007
Проекти технопарку -знову прийнят -усього зареестровано -у т. ч. виконуеться 60 60 29 29 80 52 11 70 55 8 63 53 0 63 51 0 51 31 0 18 32 108 51 31
Реалiзацiя шновацшно! продукцп, млн.грн. -усього -у т.ч. експорт 177 74 618 83 1284 143 1787 294 2273 367 2280 350 2997 311,6 1141 1622,6
Обсяги iмпорту, млн.грн. 71 160 287 373 115 129 90 1225
Нараховано податюв i мит, млн.грн., усього 32 97 219 289 183 265 230 1315
У т.ч. перераховано у бюджет -податковi пiльги 7 25 37 60 91 128 116 173 149 34 230 35 209 21 839 476
Бюджетний баланс, млн.грн. -18,5 -23 -37 -57 +115 +195 +109 +284
Усього робочих мюць, од., у т.ч. створених нових 2836 314 2233 592 15421 669 12212 782 12072 399 4412 166 4623 201 3324
Обсяги Ывестицм, млн.грн 0,5 0 320 129 11 8 6 474
Обсяги креди^в, млн.грн. 104 287 367 360 196 405 286 2005
Однак сьогодн в УкраТнi iснуe декiлька головних чинниюв - загроз iнновацiйнiй безпец УкраТни: недостатнiй рiвень фiнансування науково-техычних робiт, слабкий розвиток iнфраструктури трансферу технолога, зниження рiвня мiнтелектуалiзацiТм експорту i зростання iмпортозалежностi краТни вщ наукоемних товарiв, незадовiльне iнформацiйне забезпечення ЫновацмноТ сфери, недосконалiсть податковоТ системи та вщсутнють державноТ пiдтримки, повтьний розвиток ефективних форм iнновацiйноТ дiяльностi. УкраТна вже вичерпала резерви екстенсивного економiчного зростання за рахунок збтьшення обсягiв виробництва та експорту ресурав, тому разом маемо забезпечити врегулювання питань, що стримують розвиток ЫновацмноТ дiяльностi. Серед фiнансових стимулiв технополiсiв можна видiлити: -гранти пiд конкретн дослiдницькi програми;
-«Ыновацмы стипендiТ», що даються на пiдтримку нових наукоемних пщприемств;
-стипендiТ для заохочення дослщниюв або придбання ними устаткування i матерiалiв.
Гранти пщ певн науковi програми найчастше видiляються урядом або мiсцевими органами влади, а рiзного роду заохочувальн стипендiï - засновниками теxнополiсу.
Формування технолопчних зон в Укра1н сприятиме, крiм вищезазначеного, пiдприемницькiй активностi в регюы, створенню робочих мiсць i науково-техычно1 iнфраструктури. Сьогоднi в Укра1н створено 15 теxнопаркiв. Законом Укради "Про спецiальний режим iнвестицiйноï та Ыновацмно1 дiяльностi теxнологiчниx парюв"[11] учасникам технопарюв передбачено (строком на 15 роюв за умови виконання проектв технопарку) податковi пiльги, звiльнення вщ мита товарiв, що ввозяться за iмпортом для iнновацiйниx проектiв, звтьнення вiд обов'язкового продажу валюти надходжень за цими проектами. У рамках технопарюв за 2000-2003рр. випуск наукоемно1 продукцiï становив 2,07 млрд грн, втм майже весь обсяг продукцiï в 2003 роцi вироблено 1нститутом електрозварювання iм. Патона (65%) та 1нститутом монокристалiв (34%) [2].
Реалiзацiя середньострокових прiоритетниx напрямiв Ыновацмно1 дiяльностi регiонального рiвня здiйснюеться через регюнальы iнновацiйнi програми, iнновацiйнi проекти та Ыновацмы проекти теxнологiчниx парюв. У Донецький областi дiють Програма науково-техычного розвитку областi до 2020 р. та регюнальна iнновацiйна програма "Розвиток науково-теxнiчноï та iнновацiйноï дiяльностi", в рамках яких реалiзуються чотири Ыновацмы проекти. У Харкiвськiй област - Регiональна програма iнновацiйного розвитку та Програма, спрямована на використання сптьних можливостей освiти, науки i виробництва. У м. Киевi функцюнують мiська та районнi програми розвитку промисловосп на iнновацiйнiй основi до 2006 р. З метою створення повноцЫно1 регюнально1 системи, здатноï забезпечити Ыновацмний розвиток регiону, в областях проводиться робота з формування Ыфраструктури дiездатноï регiональноï iнновацiйноï iнфраструктури, яка б об'еднувала потен^ал провiдниx осв^ых, наукових i промислових органiзацiй та пщприемств, банювських структур. У Львiвськiй областi дiють такi регiональнi Ыновацмы структури, як технопарк "Яворiв", Ыновацмний центр "Курортополiс Трускавець", регiональна асо^а^я iнновацiйниx фiрм "Львiвтеxнополiс". У Полтавськм областi дiе обласний бiзнес-iнкубатор. У Рiвненськiй областi створено науково-дослiдницький виробничий бiзнес-центр, на який покладено завдання узагальнення та впровадження розробок Ыновацмного спрямування) [14].
Як бачимо, технолопчы парки е доволi дорогими об'ектами Ывестування. Щоб окупилися такi досить значн витрати, необxiднi роки. Технолопчы парки починають приносити прибуток орiентовано через 10 рокiв [15]. Вивчення зарубiжного досвiду основних передумов при створены технолопчних парюв та ïx загальних рис необхщно використовувати при формуванн та розвитку нових технолопчних парюв в Украïнi.
Висновки. Слщ зазначити, що в Украïнi технопарюв поки що дуже мало, ïx ктькють, а головне, матерiальна i фЫансова база не забезпечують реалiзацiю навiть наявного нтелектуального потенцiалу i попиту на Ыновацмну продукцiю. Фактом е i те, що для розвитку технопарюв необхщна iстотна увага державних i мюцевих органiв влади. Технопарк не е оргаыза^ею, що приносить негайний прибуто (окрiм со^ально)). Вiддача вiд вкладень виходить вщ фiрм, вирощених в технопарку, а термЫ становлення фiрм зазвичай дорiвнюе 3 - 4 рокам. Без ютотних фiнансовиx iнвестицiй i Ышо1 матерiальноï допомоги реалiзувати технопаркову технолопю вельми складно. Слiд особливо звернути увагу на такий момент iз зарубiжного досвiду: саме криза в економ^ завжди була поштовхом до створення технопарюв (Великобританiя, Францiя, Ымеччина i iн.). Ix створення - ефективний мехаызм вiдродження i виходу з кризових ситуацм, результат ïx дiяльностi - економiчно благополучнi регюни, сотнi тисяч нових робочих мюць. Важливим е те, що в особi теxнопаркiв в умовах ринкових стосунюв ми маемо новi форми i структури Ытеграцп
ERROR: syntaxerror
OFFENDING COMMAND: --nostringval--STACK:
-mark-/sfnts
