CC BY
11
^укрвий вкчшк, 2004, вип. 14.7
2. Галушкина Т.П., Харченко С.К. Экологический менеджмент в Украине: реалии перспективы. - Одесса, 1998. - 108 с.
3. Галушкина Т.П. Экологические инструменты экологического менеджмента (теория и практика). - Одесса: Институт проблем рынка и эколого-экономических исследований НАН Украины, 2000. - 280 с.
4. Мельник Л.Г. Еколопчна еконошка// Пщручник. - Суми: ВТД " Ушверситетська книга", 2002. - 346 с.
5. Черниченко Т.А. Развитие промышленности производства (эколого-экономичес-кий аспект). - Донецк: ИЕП НАН Украины, 2001. - 320 с.
УДК 330.322 Acnip. 1.П. Андрушшв1 - Львiвська КА
ЧИННИКИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ
Характеризуются чинники державного регулювання, як впливають на шнова-цшний розвиток та визначено основш проблеми розвитку ринку шновацш.
Ключов1 слова: шноващя, iнновацiйна дiяльнiсть, iнновацiйний розвиток, ш-новацiйна поденка, iнновацiйнi структури.
Doctorate I.P. Andrushkiv - Commercial Academy of Lviv Factors of state regulation of the innovative development
Factors of state regulation that influence the innovative development are characterized and main problems of innovative market development are defined.
Keywords: innovations, innovative activity, innovative development, innovative policy, innovative structures.
Нова науково-технолопчна стратепя XXI ст. мае базуватись на прин-ципово нових за формою оргашзащях - великих регюнальних науково-тех-шчних комплексах, ор1ентованих на прюритетний розвиток наукомютких ви-робництв [5]. Тому метою дано1 роботи е анашз шновацшного розвитку Ук-раши, а завданням - охарактеризувати чинники державного регулювання, як впливають на шновацшний розвиток та визначити основш проблеми розвитку ринку шновацш.
Дослщження шновацшно1 пол1тики та розвитку держави та регюну, шновацшш форми регюнального розвитку викладено у працях таких вчених як Н.1. 1ваново1, А.А. Пересади, Д.М. Стеченко та ш. Зазначимо, що шнова-цшна економжа почала формуватися на Заход1 на початку 60-х роюв як результат високих темтв економ1чного зростання, на баз1 ново1 парадигми ор-гашзаци сощального простору - шформацшно1.
На думку А.А. Пересади [3], шноващя - це процес доведення науково1 ще1 або техшчного винаходу до стади практичного використання, що прино-сять дохщ, а також пов'язаш з цим процесом техшко-економ1чш та шш1 змши у сощальному середовишд. Таким чином, шноващя повинна задовольняти ринковий попит, мати новизну i приносити прибуток виробнику.
Зпдно з мiжнародними стандартами [6], шноващя визначаеться як кшцевий результат шновацшно! дiяльностi, що втшений у виглядi нового чи
1 Няук. кер1вник: доц. О. Д. Вовчак, канд. екон. rayR - ЛКA
5. Iнфoрмaцiйнi тeхнoлoгïi гaлузi
313
вдосконаленого продукту впроваджено1 на ринку, або вдосконаленого техно-логiчного процесу, що застосовуеться в практичнiй дiяльностi, або в новому пiдходi до соцiальних послуг. Пiдготовка, обгрунтування, освоення i контроль за впровадженням нововведенням е шновацшною дiяльнiстю (iнновацiйним процесом), яка визначаеться як послщовшсть подiй, пiд час яких шноващя визрiвае вiд ще1 до конкретного продукту, технологи, структури або послуги i розповсюджуеться у господарськш практицi i суспiльнiй дiяльностi [3].
Необхiдно вiдзначити, що свгговий досвiд доводить: забезпечення ре-гюнального економiчного росту вимагае створення вщповщних умов i меха-нiзмiв, що стимулюють iнновацiйну дiяльнiсть i впровадження 11 результатiв у господарську практику. В останш десятилiття найпопулярнiшими кроками в цьому напрямку стали центри сприяння трансферу та комерцiалiзаци техно-логш у формi технологiчних парюв (ТП) та бiзнес-iнкубаторiв (Б1).
Щодо Укра!ни, то наукомiсткi виробництва, технолопчне вщновлен-ня, своечаснiсть впровадження наукових вщкритпв i бюджетне фiнансування академiчноl науки були i залишаються найбшьш гострими проблемами, якi вирiшувала держава протягом останнього десятилггтя. Саме це коло проблем змусило вчених шукати новi форми оргашзаци i фшансування науково-дос-лщно1 i науково-виробничо! роботи, що вщповщали б новим економiчним умовам. Такою формою оргашзаци можуть стати "технопарки" - як найбшьш ефективна система, що вщповщае новим державним завданням, умовам дефь циту бюджетних кош^в для фiнансування науки i вiдповiдно до цього забез-печена прийнятими в усьому свт фiнансовими пiльгами для науково-вироб-ничих установ [6].
Технологiчний парк Украши - це здебiльшого комплекс шдприемств та органiзацiй з визначеними науково-техшчними напрямками. Комплекс об'еднуе дослiдження, розробки та виробництво i на основi розвинуто1 тд-приемницько1 дiяльностi забезпечуе реалiзацiю високих технологiй, виробництво конкурентоспроможно1 продукци.
Головною iдеею створення технолопчних паркiв е комплексна оргаш-зацiя наукомiсткого виробництва i максимальне сприяння виникненню i зап-ровадженню нових технологiй. Але найважливiшим е те, що акцент ставиться на концентращю вЫх елементiв iнновацiйного процесу, i в першу чергу на творчий потенщал людей що працюють на базi таких паркiв [2]. В Укра1ш ю-нування технопарюв регламентуеться положенням "Про порядок створення i функцiонування технопаркiв та шновацшних структур iнших тишв" [4].
Невщ'емною частиною державно1 шновацшно1 полiтики е Концепцiя науково-технологiчного та шновацшного розвитку Украши. Вона визначае, що для реалiзацil шновацшно1 полггики потрiбно створити умови для розши-рення сфери та масштабiв попиту, пропозици i поширення науково-технiчних знань у кра1ш, комерцiйного впровадження науково-техшчних розробок у виробництво. Для цього, зпдно з Концепцiею, мають бути забезпечеш:
• тдвищення р1вня та розширення сфери науково-дослщних, дослвдно-кон-структорських розробок, у тому чист шляхом систематичного тдвищення частки видатшв на науку у державному бюджету
314
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк', 2004, вип. 14.7
• створення iнновацiйних структур, iнформацiйних та шфраструктурних тд-
приемств, що сприятимуть впровадженню нових технологiй у виробництво;
• удосконалення органiзацiйно-економiчного механ1зму м1жнародного трансферту технологiй з метою створення полттичних, правових, економiчних умов для
припливу iноземного капiталу, а також експорту вiтчизняних технологiй.
Зазначимо, що велике р1зномашття парюв розподшяеться за чотирма
категор1ями.
I. Регюн науки - великий науково-виробничий комплекс 1з розвину-тою шфраструктурою сфери обслуговування, що охоплюе значну територда, меж1 яко1 приблизно зб^аються з адмшютративними межами шдроздшу типу району чи округу. Тобто, це район чи округ, в економщ якого головну роль вщграють дослщт центри, що розробляють нов1 технологи, i виробництва, засноваш на застосуваннi цих нових технологш.
II. Технополiс - науково-виробничий комплекс iз розвинутою шфрас-труктурою сфери обслуговування, що охоплюе територш окремого мiста. Тобто, мюто, в економiцi якого головну роль вщграють дослiднi центри, що розробляють новi технологи, i виробництва, що щ технологи використовують.
III. Науковий (технолопчний) парк - науково-виробничий (як правило, територiальний) комплекс, до якого входить дослщний центр i компактна виробнича зона, що прилягае до нього, де на орендних чи шших умовах роз-ташоваш мат наукомiсткi фiрми.
IV. 1нкубатор - iнновацiйна структура, де на обмежений термш розта-шовуються створюваш малi фiрми-клiенти. 1нкубатори часто називають шно-вацiйними центрами, якi здебшьшого створюються як один iз компоненлв наукового парку, його початковий стушнь. Вони можуть бути як частиною технопарку, так й юнувати окремо [2].
1стотне значення для розвитку бiзнес-iнкубаторiв мала Програма роз-витку бiзнес-iнкубаторiв в Украïнi (ПРБ!) [1], в рамках яко1 були створеш бiз-нес-iнкубатори в Киевi та Харковi: дочiрне пiдприемство МГМ-Кшв "Центр розвитку шновацш" (ЦРI), яке розташовано в Iнститутi електрозварювання iм. G. Патона (м. Киïв), та Центр розвитку малого бiзнесу "Харювсью технологи" (ЦХТ) в 1нститут монокристалiв (м. Харкiв) НАН Украши.
Зазначимо, що при створенш наукового (технолопчного) парку в ролi дослщного центру можуть бути: вищий навчальний заклад (унiверситет), державна лабораторiя чи шститут, науково-дослiдний пiдроздiл органiзацiй державного чи приватною сектора [2].
Необхщно вщзначити, що першi украшсью технопарки функцiонують бiля 2-х роюв. За цей перiод затверджено i запроваджено десятки швести-цiйних i шновацшних проек^в, реально працюють решвестици, спрямованi на розвиток науково-технологiчноï дiяльностi учасникiв технопаркiв, створено сотш нових робочих мiсць, освоено розробку i випуск широ^ номенкла-тури високо конкурентноï технологiчноï продукцiï [6].
На нашу думку, шновацшна дiяльнiсть у нашiй краïнi набувае прюри-тетноï уваги з боку держави. Як шдтвердження цьому факту необхщно зазна-чити появу в 2002 рощ п'яти нових технопаркiв - "Вуглемаш", "1нститут тех-
тчно! теплофiзики", мIнтелектуальнi iнформацiйнi технологи", мУкрiнфотехм, "Кшвська полiтехнiка" (Нацiональний технiчний унiверситет). Дiяльнiсть цих технопаркiв спрямовано на впровадження новггшх досягнень в областi па-ливно-енергетичного комплексу, металургп, нетрадицшно! i теплоенергети-ки, промислово! екологп, шформацшних i телекомунiкацiйних технологiй, програмного забезпечення.
Наведемо деяк показники дiяльностi технолопчних парюв (табл.) [6].
Табл. Показники дiяльностi технологiчних чарк'кв
Показники Роки Сума (тис. грн.)
1. Вироблено шновацшно! продукцп 2000 р. - I швр1ч-чя 2003 р. 1 382 396,50
2. Вироблено шновацшно! продукцп I швр1чч1 2003 р. 611 453,50
3. Реал1зовано на зовтшньому ринку шновацшно! продукцп за I твр1ччя 2003 р. 60 366,80
4. Оплачено платеж! до бюджет1в та державних цшьових фонд1в I швр1чч1 2003 р. 25 398,25
5. Обсяг решвестицш в шновацшш проекти 1 розвиток шновацшно! шфраструктури 2000 р. - I швр1ч-чя 2003 рр. 101 255,15
6. Отримано податкових пшьг 2000 р. - I швр1ч-чя 2003 р. 198 649,47
7. Загальна сума витрат на виконання шновацшних та швестицшних проекпв 2000 - I швр1ччя 2003 р. 1 197 144,19
На нашу думку, позитивш показники дiяльностi провщних укра1нсь-ких технопаркiв, що видно з таблищ, пов'язано з тим, що абсолютна бшь-шiсть виробничих та науково-технолопчних проектiв, якi виконуються технопарками е дiйсно новими, вщповщають рiвню свiтових стандартiв передо-во! продукцп. А в багатьох випадках це просто уткальт вироби.
Наприклад, серед найбiльш успiшних проекпв ТП "1нститут монок-ристалiв" необхщно вiдзначити наступнi: в рамках шновацшного проекту СП "Технокомпресормаш" (м. Суми) створено i впроваджено у виробництво 6 нових тишв сучасно! компресорно! технiки, яка за сво!ми характеристиками не поступаеться зарубiжним аналогам; Науково-дослщним вiддiленням оптичних та конструкцшних кристалiв НТК "1нститут монокристалiв" НАН Укра!ни (м. Харкiв) розроблено i впроваджено у виробництво нову ушкальну технологiю вирощування монокристалiв сапфiру великих розмiрiв, що дало змогу у 2002 рощ розпочати випуск ще! продукцп [6].
Отже, можна зробити висновок, що вже сьогодш технолопчш парки забезпечують в Укршт створення i виробництво високотехнолопчно! продукцп як для потреб внутршнього ринку, так i для збшьшення експортного потенцiалу Укра!ни.
Таким чином, можна зробити висновок, що технолопчш парки, поед-нуючи науково-дослiднi, технолопчш i виробничi пiдприемства, впроваджу-ючи результати науково-практичних дослiджень i розробок у промисловють, забезпечують технологiчне оновлення економши нашо! кра!ни, прискорення зростання обсяпв виробництва, змiцнення нащонально! конкурентоспромож-ностi та пiдвищення експортного потенщалу [6].
316
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник, 2004, вип. 14.7
Але останшм часом на шляху дiяльностi технопарюв стали виникати деякi складношд, пов,язанi, в першу чергу, з недосконалютю вiдповiдноï зако-нодавчоï бази. Основний блок питань точиться навколо пшьг, що отримують технопарки в процес виконання швестицшних та шновацшних проеклв, ви-робничого впровадження наукомютких розробок та високих технологiй.
Наведемо основш проблеми розвитку ринку шновацш:
• вщсуттсть мехатзму цшеспрямованого впливу оргатв державно1 влади на
розробку i впровадження 1нновацш;
• недостаттсть фшансових ресуршв для розробки i впровадження шновацш;
• нерозвинетсть шфраструктури ринку, зокрема шформацшно1 та швестицшно1.
Зазначимо, що украïнськi технопарки е першими, до того ж вдалими,
реальними кроками на шляху посилення украшських позицiй в шновацшно-му полi свiту i можуть згодом стати основою для розбудови техно-регюналь-ноï моделi iнновацiйного розвитку Украши [6].
Але все це стане можливим, якщо технопарюв стане значно бшьше, якщо буде розвиватись шдприемницька галузь iнновацiйноï дiяльностi, буде створено регюнальну мережу технопаркiв, якщо будуть створеш умови для реальноï внутрiшньоï i зовнiшньоï iнновацiйноï конкуренци [6]. У поеднаннi, щ фактори здатнi забезпечити дiйсно випереджальний iнновацiйний розвиток Украши, який буде вщчутним не тiльки на рiвнi макроекономiчноï динамiки, а й на рiвнi показникiв регiонального розвитку та добробуту людей.
Лггература
1. Иванова Н.И. Национальные инновационные системы. - М.: Наука, 2002. - 244 с.
2. Мазур О. Науково-техшчш шновацп - головний фактор стшкого економ1чного розвитку. Газета "Свгг", № 45-46, грудень, 2001 - С. 2.
3. Пересада А. А. Управлшня швестицшним процесом. - К.: Л1бра, 2002. - 472 с.
4. Положення про порядок створення i функцюнування технопарюв та шновацшних структур шших титв. Постанова Кабшету МЫстр1в Укра1ни № 549 в1д 22 травня 1996 р. -www.liga.ua.
5. Стеченко Д.М. 1нновац1йн1 форми регионального розвитку: Навч. пос1б. - К.: Ви-ща шк., 2002. - 254 с.
6. http://www.semynozhenko.net._
УДК 658.562:629.421.1 1нж. Я.В. Болжеларський; доц. В.С. Джус,
канд. техн. наук - ДНУЗТ; доц. 1.М. Гончар, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
nP^TPOÏ ВИМ1РЮВАННЯ ВИТРАТИ ПАЛИВА ТЕПЛОВОЗНИМИ ДИЗЕЛЯМИ
Наведено аналiз юнуючих методiв вимiрювання витрати палива тепловозами в експлуатацп. Описано основш типи паливомiрiв, подано ïx недолши i переваги.
Eng. Ya.V. Bolgelarski; doc. V.S. Dgus - DNUZT; doc. 1.М. Gonchar - USUFWT Devices of measuring of rate of fuel by locomotive diesels
The analysis of present methods of flow measurement of fuel by diesel locomotives in exploitation is reduced. The basic types of fuel gauges are circumscribed; their deficiencies and advantages are sent.
