CC BY
65
1.О. Галиця
МЕХАН1ЗМИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТЕХНОПАРК1В ТА Б1ЗНЕС-ШКУБАТОРШ
Технопарки та бiзнес-iнкубатори е одними з провiдних форм активiзацii iнновацiйного процесу. Тому вивчення i розвиток механiзмiв 'х функцiонування е важливим науковим i практичним завданням. Питанням розвитку механiзмiв функцiонування технопарюв i бiзнес-iнкубаторiв присвячено цiлу низку наукових праць [див.: 1-8; 31; 33-34]. Але на сьогодшшнш день детально не вивчено наслщки обмеження або вщмши спещального режиму шновацшно'' дiяльностi технопаркiв i не проаналiзовано специфiчнi особливостi функцiонування бiзнес-iнкубаторiв в Укра'ш. Цiллю дано'' статтi е дослщити саме цi питання.
Одним iз найефективнiших органiзацiйно-економiчних механiзмiв розробки i впровадження iнновацiй е технопарки.
Першi технопарки були створенi в Укра'ш ще в 1999р. У сучасних умовах у вггчизнянш економiцi юнуе 15 технопаркiв, зокрема:
мНапiвпровiдниковi технологи i матерiали, оптоелектронiка та сенсорна техшка" (м. Кшв);
"1нститут електрозварювання iменi СО. Патона" (м. Кшв);
"1нститут монокристалiв" (м. Харкiв);
"Вуглемаш" (м. Донецьк);
"1нститут техшчно'' теплофiзики" (м. Кшв);
"Ки'вська полiтехнiка" (м. Кшв);
"Iнтелектуальнi iнформацiйнi
технологи" (м. Кшв);
"Укршфотех" (м. Кшв);
"Агротехнопарк" (м. Кшв);
"Еко-Укра'на" (м. Донецьк);
"Науковi i навчальнi прилади" (м. Суми);
"Текстиль" (м. Херсон);
"Ресурси Донбасу" (м. Донецьк);
"Укра'нський мiкробiологiчний центр синтезу та новптах технологiй" (м. Одеса);
"Яворiв" (Львiвська область) [9].
Дослщники та експерти
констатують, що на сьогоднiшнiй день юнуе i поширюеться в певних колах точка зору про необхiднiсть скасування технопарюв (або хоча б лжвщацш пiльгового режиму 'х дiяльностi), яка мотивуеться тим, що технопарки потребують пiльг iз бюджету, а для вах господарських структур повинш бути створенi рiвнi умови функцюнування [10, 3; 11, 2].
Точка зору стосовно того, що для вах суб'ектiв ринкових вiдносин мають бути створеш приблизно однаковi умови господарювання, без сумнiву, в загальному виглядi е цiлком вiрною, але за двох обов'язкових умов: по-перше, така постановка питання можлива, коли зазначеш суб'екти працюють у приблизно однакових умовах
господарювання, а, по-друге, - коли щ суб'екти виконують хоча б порiвнянi за сво'м економiчним значенням функцп в економщ.
Що стосуеться технопаркiв, то тут картина зовам шша. Вони здшснюють iнновацiйну дiяльнiсть, яка ^м звичайного комерцiйного ризику передбачае значний шновацшний ризик, i тому знаходяться початково в не рiвних умовах з шшими суб'ектами ринку. Крiм
© Галиця 1гор Олександрович - кандидат економ1чних наук, консультант Комитету з питань науки 1 освгга Верховно' Ради Укра1ни, Ки'в.
ISSN 1562-109X
того, якщо звичайш господарюючi суб'екти працюють в основному на сьогодення i тактичну перспективу, то технопарки працюють на стратепчну перспективу, створюючи базис для шновацшного прориву держави.
Таким чином, технопарки знаходяться в не рiвних умовах стосовно шших суб'екпв господарювання i виконують зовсiм iншi завдання. Враховуючи викладене, скасування технопарюв та пiльг для них е економiчно не обгрунтованим. У разi такого скасування Украша втратить значну частину шновацшного потенщалу в тактичнш i стратегiчнiй перспективi.
Органiзацiйно-економiчний мехашзм дiяльностi технопаркiв згiдно Закону Украши "Про спецiальний режим шновацшно1 дiяльностi технологiчних парив" вiд 16 липня 1999 р. № 991-ХГУ зi змiнами i доповненнями за станом на 25.05.2005 р. в узагальненому виглядi складаеться з наступних операцш [9].
Операщя 1. Заснування
технологгчного парку. Група юридичних оаб (далi - учасники технологiчного парку) засновують технологiчний парк (технопарк). Тобто група юридичних оаб укладае договiр про спiльну дiяльнiсть без створення юридично1 особи та без об'еднання вкладiв учасникiв
технологiчного парку з метою створення оргашзацшних засад щодо забезпечення дiяльностi учасникiв технологiчного парку у виконанш iнвестицiйних та шновацшних проектiв з метою:
виробничого впровадження
наукомiстких розробок та високих технологш;
забезпечення промислового
випуску конкурентоспроможно1 на свiтовому ринку продукцп.
Операщя 2. Утворення кер1вного органу технологгчного парку. Як керiвний орган технолопчного парку
виступае юридична особа (один з учасниюв технологiчного парку), на яку за договором покладено функци поточного керiвництва дiяльнiстю технологiчного парку щодо:
оформлення швестицшних та шновацшних проекпв;
використання коштiв спецiального рахунку технолопчного парку;
контролю за використанням кош^в iз спецiальних рахункiв його учасниюв;
перевiрки та пiдготовки пропозицш щодо внесення змiн або припинення виконання проекпв технологiчного парку;
пiдготовки звтв про дiяльнiсть технологiчного парку;
представлення штереав учасникiв технологiчного парку в органах державно'1' влади та органах мюцевого самоврядування;
укладення вiдповiдно до
законодавства договорiв вiд iменi технологiчного парку та iншi функци вiдповiдно до договору.
Операщя 3. Затвердження прюритетних напрям1в д1яльност1 технологгчного парку. Прюритетш напрями дiяльностi для кожного з технолопчних парив розробляються вiдповiдно до Закошв Украши "Про прiоритетнi напрями розвитку науки i технiким та "Про прюритетш напрями шновацшно'1' дiяльностi в Укра1ш". Вони розглядаються Президiею Нацюнально1 академп наук Украши та затверджуються центральним органом виконавчо'1 влади з питань науки.
Операщя 4. Розгляд, експертиза, державна реестращя шновацшних проектов. Розгляд, експертиза, державна реестращя шновацшних проекпв здшснюються Мшютерством освгги i науки Украши за поданням Нащонально'1 академп наук Украши у порядку, визначеному Кабшетом Мiнiстрiв Украши.
Операщя 5. Видача свгдоцтва про державну реестращю проекту технологгчного парку. Проект
технолопчного
парку - це тдготовлений технолопчним парком проект, що пройшов у встановленому порядку експертизу i внесений до державного реестру, який веде Мшютерство освгти i науки Украши. Свщоцтво про державну реестращю проекту технолопчного парку видаеться Мшютерством освгти i науки Украши у строк, що не може перевищувати 90 днiв iз дня подачi iнвестицiйних та iнновацiйних проектiв у встановленому порядку.
Операщя 6. Запровадження специального режиму гнноващйног дгяльностг. Спещальний режим iнновацiйноi дiяльностi запроваджуеться на пiдставi свщоцтва про державну реестрацiю проекту технолопчного парку. Вказане свщоцтво видаеться на строк реалiзацii цього проекту, але не бшьш як на п'ять роюв.
Операщя 7. Контроль за д1яльн1стю технолог1чних парюв. Контроль за дiяльнiстю технолопчних парюв здшснюе Комiсiя з оргашзаци дiяльностi технологiчних парюв та шновацшних структур шших титв при Кабшеп Мiнiстрiв Украши, положення про яку затверджуеться Кабшетом МЫс^в Украши [9].
Монiторинг дiяльностi технопарюв здiйснюеться на основi наказу Мшютерства освiти i науки Украши вщ 17.04.2003 р. № 245 "Про затвердження Положення про порядок здшснення мониторингу виконання iнвестицiйних та шновацшних проекпв за прiоритетними напрямами дiяльностi технологiчних парюв" iз змiнами i доповненнями за станом на 25.05.2005 р. [12].
Описаний вище оргашзацшно-еко-номiчний механiзм виявив достатню ефективнють протягом 1999-2004 рр.,
поки в повному обсязi реалiзовувався спецiальний режим iнвестицiйноi та iнновацiйноi дiяльностi технопарюв. Це пояснюеться тим, що вказаний мехашзм дозволяв забезпечити:
доскональну експертизу
прюритетних напрямiв дiяльностi технолопчних парюв;
ретельну експертизу i вiдбiр iнновацiйних проектiв;
пiльговий режим для iнновацiйноi дiяльностi, який створював суттевi стимули для 11 активiзацii;
всебiчний монiторинг i контроль за дiяльнiстю технопаркiв.
Спецiальний режим iнвестицiйноi та шновацшно! дiяльностi технопаркiв викликае особливий штерес як складова зазначеного вище мехашзму, оскiльки вiн безпосередньо створюе мотивацшну систему, що стимулюе до найбшьш ефективно^ науково-технiчноi дiяльностi. Цей режим е своерщним каталiзатором, який спонукае технопарки активiзувати виконання шновацшних проекпв.
Згщно Закону Укра^ни "Про спещальний режим швестицшно! та шновацшно! дiяльностi технологiчних паркiв
"Напiвпровiдниковi технологи i мате-рiали, оптоелектронiка та сенсорна техшка", "1нститут електрозварювання iменi
С.О. Патона", "1нститут монокристалiв" № 991-ХГУ в редакцП вiд 16 липня 1999 р. був застосований спещальний режим швестицшно! та шновацшно! дiяльностi, який складався з наступних тдсистем:
особливостi запровадження
спецiального режиму швестицшно! та iнновацiйноi дiяльностi (ст. 3);
податкове сприяння технолопчним паркам та 1х учасникам, дочiрнiм та спшьним пiдприемствам (ст. 4);
особливосп державно'' тдтримки швестицшно' та шновацшно' дiяльностi (ст. 5);
пiльговий режим ввезення товарiв, устаткування, обладнання, сировини, матерiалiв, комплектуючих та iнших предме^в, якi використовуються технологiчними парками, 'х учасниками, дочiрнiми та спiльними пщприемствами (ст. 6);
особливостей валютного
регулювання (ст. 7) [13, 818-820].
У цшому спещальний режим швестицшно' та шновацшно' дiяльностi, передбачений Законом Укра'ни № 991-XIV в редакцп вiд 16 липня 1999 р., був сприятливим для умов вичизняно' економжи. Основний стимулюючий вплив спецiальний режим справляв за рахунок податкових i митних пшьг, передбачених в ньому. Саме щ пiльги створювали потужнi фiнансовi мотивацiйнi механiзми, якi спонукали технопарки та 'х учасникiв до активiзацii шновацшно' дiяльностi та нарощування 11 обсягiв. Що стосуеться iнших пшьг, то вони, не зважаючи на стимулюючу дiю, все-таки мали допомiжне значення.
Причому важливо пiдкреслити, що спещальний режим носив комплексний характер. Його мотивуючий вплив у найбшьшш мiрi виявлявся при системному застосуванш елеменпв. Так, цiлком природно, що дiя податкових i митних пшьг е бшьш значущою, коли не тдлягають обов'язковому продажу валютнi кошти, що надiйшли вiд реалiзацii продукци технопаркiв та 'х учасникiв. Саме така норма передбачена частиною 2 ст. 7 Закону Укра'ни № 991-XIV вiд 16 липня 1999 р. [13, 820].
Необхщно зазначити, що в указаному закон вживаеться термш "спещальний режим швестицшно' та шновацшно' дiяльностi технологiчних парив" [13], а в подальших редакщях цього ж закону використовуеться термш
"спещальний режим шновацшно' дiяльностi технолопчних паркiв" [9], яким ми будемо послуговуватися даль
Не в останню чергу саме завдяки спещальному режиму шновацшно' дiяльностi технологiчнi парки за останш роки дали непоганi економiчнi та шновацшш результати. В цiлому тшьки з 2000р. по I пiврiччя 2003р. технопарки випустили шновацшно' продукцп на суму 1 млрд. 382 млн. 396 тис. грн. У 2002р. 94 тдприемства (в складi технопарюв) виготовили iнновацiйноi продукцп! на суму 581,9 млн. грн., що склало приблизно 4,6% вЫе' вщвантажено' шновацшно' продукцГ' в Украiнi. В шновацшних та iнвестицiйних проектах, що реалiзуються в рамках технопаркiв, задiяно бiльш нiж 23 тис. робгтниюв. Тiльки за I пiврiччя 2003р. було додатково створено 302 нових робочих мюця [14, 18].
Особливо показовими е результати дiяльностi технопарку "1нститут електрозварювання iменi С. О. Патона". За першi п'ять роюв роботи (2000-2004 рр.) перераховано до держбюджету i позабюджетних фондiв бiльше 150 млн. грн. Загальна сума нарахованих пшьг склала трохи
бшьше 130 млн. грн. Створено базу оподаткування з обсягом виробництва бшьше 1 млрд. грн. на рж. Надходження до
бюджету вщ виконаних шновацшних проекпв першо' черги за наступш 5 рокiв (2005-2009 рр.), за прогнозами, перевищать 750 млн. грн. [10].
Таким чином, технопарки виявили в економщ Укра'ни значну ефективнiсть. Це вiдбулося в переважнш мiрi за рахунок того, що юнував спецiальний режим шновацшно' дiяльностi, який створював потужнi економiчнi стимули для реалiзацii iнновацiйних шщатив. Причому вказанi стимули вiдносилися до вах технопаркiв та 'х учасниюв.
Вщповщно, до технопарюв була можливiсть залучити якомога бшьшу кiлькiсть пiдприемств, що мали iнновацiйнi наробки. А це збшьшувало загальну кiлькiсть суб'ектiв
господарювання, що активно залучалися до шновацшного процесу в народному господарсга в цшому.
Згiдно Закону Украши "Про внесення змш до Закону Украши "Про Державний бюджет Украши на 2005 рш" та деяких шших законодавчих актiв Украши" вiд 25.03.2005р. № 2505-^ були скасованi ст. 4 та 6 Закону Украши ввд 16 липня 1999 р. № 991-ХГУ [15]. Ц статп передбачали податковi та митнi пшьги для технопаркiв [13, 818-819].
На тепершнш час залишилися дiючими тшьки деякi пiльги щодо надання державних гарантш пiд кредити, що залучаються технопарками, та норма стосовно того, що кошти, якi надiйшли в шоземнш валютi вiд реалiзацii продукци технологiчних паркiв, не пiдлягають обов'язковому продажу (ст. 5,7) [9].
Таким чином, Законом Украши вщ 25.03.2005 р. № 2505-^ було скасовано податковi та митш пiльги для технопарюв, якi складали основу спещального режиму 1х шнова^йно^ дiяльностi. Причому щ пiльги були "рушiйною силою", головним елементом у механiзмi дiяльностi технопаркiв. З 1х лiквiдацiею можна стверджувати, що спещальний режим шновацшно! дiяльностi технопаркiв залишився на вкрай мЫмальному рiвнi, а його ефективнють практично втрачена повнiстю.
Основним аргументом на користь скасування пшьг для технопаркiв стала точка зору вщносно того, що вказанi пшьги - це нерацюнальне використання бюджету i що всi суб'екти господарювання мають бути поставленi в рiвнi умови функцiонування.
Некоректнiсть таких пiдходiв була обгрунтована вище.
Але слiд враховувати ще одну суттеву обставину. Дiяльнiсть
технопарюв - це не просто звичайна комерцшна дiяльнiсть. Це - особливо ризикова дiяльнiсть, яка, в кшцевому рахунку, слугуе iнтересам не окремого тдприемця, а iнтересам держави в цшому, оскшьки примножуе й науково-технiчний потенцiал. Крiм того, ця дiяльнiсть е фундаментом
конкурентоспроможностi нацюнально! економiки на досить тривалий перюд.
Технопарки виконують не тiльки суто комерцшш завдання. Вони також, до певно! мiри, реалiзують найважливiшi суспшьш функцП у вiтчизняному народному господарсга, створюючи фундамент "ново'1 економiки". По суп пiльги технопаркам - це не "прощання бюджетних коштiв" (як стверджують деяю аналiтики), а вкладення катталу в пiдвищення конкурентоспроможностi вичизняно'! економiки в поточнiй i, що особливо важливо, в середньостроковш та стратепчнш перспективi. Тобто це -фактично катталовкладення в майбутне процвгтання крайни. Тому цiлком природно i економiчно обгрунтовано, що держава повинна створювати для суб'ектiв, якi здiйснюють таку дiяльнiсть, певний пшьговий режим.
Указана вище постановка питання абсолютно не суперечить свповш практицi. В розвинутих кра^нах завжди надаеться сприяння сферам
господарювання, яю пов'язанi з тдвищеним ризиком, але вкрай важливi з точки зору всього суспшьного розвитку. Причому це сприяння надаеться як опосередковано (через рiзноманiтнi кредитш, митш, податковi та iншi пiльги), так i безпосередньо (через залучення особливо ризикових пiдприемств до державного сектора економжи) [див.: 16-27 та шш^.
Необхщно вщзначити ще одну суттеву деталь. Попри вс втрати останнiх 10-15 роюв Укра'на мае вагомий науково-техшчний потенцiал. Однак у нас фактично немае потрiбноi кiлькостi фахiвцiв у сферi iнновацiйного менеджменту, якi б могли на достатньому рiвнi реалiзовувати iнновацiйнi проекти, тобто доводити науковi ще' i розробки до стади комерцiйного iнновацiйного продукту. Без ще' ланки фахiвцiв реалiзацiя результатiв дiяльностi вiтчизняного науково-технiчного потенцiалу на внутршньому i зовнiшньому ринках може суттево ускладнитись. У свою чергу технопарки, о^м основно' функцп, виконують вкрай важливу функщю практично' пiдготовки висококвалiфiкованих фахiвцiв у сферi iнновацiйного менеджменту.
Суттеве обмеження спецiального режиму шновацшно' дiяльностi технопаркiв (за рахунок лшвщаци податкових i митних пiльг) призведе до системи негативних наслщюв, зокрема:
1) психолопчних: лiквiдацiя стимулiв до високоефективно' шновацшно' дiяльностi вкрай негативно позначиться на моральному сташ бшьшосп iнноваторiв;
2) юридичних: лiквiдацiя юридичних норм, яю створювали сприятливий правовий ^мат для залучення iнвестицiй i виконання найбiльш перспективних iнновацiйних проекпв;
3) економiчних:
зниження питомо' ваги дшсно iнновацiйних проектiв у дiяльностi технопаркiв;
пiдвищення питомо' ваги квазинновацшних проектiв у дiяльностi технопаркiв, тобто проекпв iнновацiйних лише за формою, а не за змютом;
звшьнення з технопаркiв найбiльш перспективних iнноваторiв i найбiльш
квалiфiкованих фахiвцiв у сферi iнновацiйного менеджменту;
зменшення випуску технопарками шновацшно' продукцп ;
4) зовнiшньоекономiчних: суттевого зниження
конкурентоспроможностi вггчизняно'1 економiки на свiтовiй аренi в середньостроковш та стратегiчнiй перспективi, оскшьки технопарки в сучасних умовах е одшею з основних ланок побудови нащонально'1'
шновацшно'1' системи.
Зазначенi вище негативнi наслiдки будуть дiяти не вщокремлено, а системно, пiдсилюючи негативний вплив один одного.
Причому якщо найближчим часом не вщбудеться вщновлення спецiального режиму iнновацiйноï дiяльностi техно-паркiв у повному обсязi (тобто з поновленням податкових i митних пшьг), то бшьшють технопаркiв просто припинять свое юнування, а решта змiнить профiль дiяльностi на менш ризиковий. Це, з одного боку, призведе до того, що результати, отримаш ними в останш роки, будуть назавжди втрачеш. З шшого боку, Украïна позбавиться можливостi рухатись в напрямi постiндустрiального розвитку.
Таким чином, технопарки як органiзацiйно-економiчнi мехашзми розробки i впровадження iнновацiй виявилися досить ефективними в економщ Украши, коли в повному обсязi функщонував спецiальний режим ïx iнновацiйноï дiяльностi. Вони стали найважливiшою складовою
шновацшного розвитку вiтчизняного народного господарства. Можна стверджувати, що лквщащя або призупинення ïx дiяльностi завдасть невиправноï' шкоди украï'нськiй економiцi в тактичнiй, середньостроковш i стратепчнш перспективi. Скорочення
спещального режиму шнова^йно^ дiяльностi технопаркiв (за рахунок податкових i митних пшьг) е вкрай негативним явищем, яке поставить 1х на грань виживання.
Технопарки е одним з найвищих досягнень в органiзацiйно-економiчних мехашзмах iнновацiйного процесу за кордоном i в УкраИш. Вони протягом десятилiть довели свою ефективнють. Однак разом з тим технопарки мають певну недосконалють з точки зору оргашзацп iнновацiйного процесу. По-перше, вони лише частково вирiшують питання передачi на рiвень технопарку тих функцш, якi самi iнновацiйнi фiрми вирiшити не можуть, або яю 1м самостiйно вирiшувати не вигщно. Тобто на рiвнi технопаркiв кооперуеться лише виконання функцш шнова^йно^ шфраструктури. По-друге, технопарки взагалi не виршують завдання створення умов для зниження шновацшного ризику [28, 46]. Двi наведеш вище проблеми е одними з центральних в шновацшному процеа. Вони, до певш^ мiри, виршуються в такому оргашзацшно-економiчному механiзмi шнова^йно^ дiяльностi (розробленому автором), як шновацшний концерн [29; 30].
Одним iз важливих iнструментiв iнновацiйного розвитку е також бiзнес-iнкубатори. Вони являють собою структури, яю допомагають "молодим" (новоствореним) пщприемствам вижити в конкурентному середовищi на перших етапах 1х розвитку за рахунок створення сприятливих для них умов, зокрема надання:
в оренду виробничих та офюних площ для здшснення господар^ш^ дiяльностi;
офiсних та широкого спектру консультацшних послуг;
допомоги у пошуку фшансових засобiв i т.д. [31, 11; 32, 57,58; 33, 13].
Органiзацiйно-економiчний мехашзм функцiонування бiзнес-iнкубаторiв доцiльно розглянути на прикладi Бшоцерювського iнновацiйного бiзнес-iнкубатора (Б1Б1), оскiльки в сучасних умовах, за висновками мiжнародних експертiв, вiн е самим ефективним бiзнес-iнкубатором в Украшу що вщповщае мiжнародним стандартам [33, 43].
Органiзацiйно-економiчний механiзм функцiонування
Бiлоцеркiвського шновацшного бiзнес-iнкубатора складаеться з наступних основних операцш.
Операщя 1. Вiдбiр експертною комiсiею на конкурснiй основi пiдприемств для прийому до бiзнес-iнкубатора вiдповiдно до прiоритетiв, що встановлеш у Б1Б1. Рiшення експертноi комiсii мае дорадчий характер. Причому претендувати на участь у конкура можуть лише ^ тдприемства, що офщшно зареестрованi згiдно з чинним законодавством i нададуть вiдповiднi документи.
Операщя 2. У разi позитивного висновку експертноi комiсii директор бiзнес-iнкубатора проводить ствбесщу з керiвництвом фiрми - кандидата на вступ до шкубатора. Пщ час спiвбесiди керiвництво фiрми - кандидата надае директору бiзнес-iнкубатора iнформацiю про пiдприемство i його потреби, на основi яко'1 останнш приймае рiшення про можливiсть включення
(невключення) тдприемства до шкубатора.
У разi прийняття позитивного рiшення керiвництву ставиться завдання про надання бiзнес-плану пiдприемства. Також директор бiзнес-iнкубатора шформуе кандидатiв на вступ про послуги, що надаються шкубатором, умови прийому i дiяльностi в його межах, правила внутрiшнього розпорядку. Керiвництво фiрми - кандидата оглядае примiщення, яю б воно могло
орендувати, i виршуе яке з них найбшьше вiдповiдае його вимогам.
Операция 3. Пщприемство-кандидат подае бiзнес-план, що е обов'язковою умовою для вступу в бiзнес-iнкубатор. У раз^ якщо пщприемство розраховуе на отримання пшьг, то додатково повинно подати фiнансовi звгти за останнiй рiк (квартал).
Операщя 4. Фiрмою - кандидатом визначаються та погоджуються з дирекщею iнкубатора вимоги щодо пiдготовки примщень та набору послуг, якi надаються шкубатором. Перелiк послуг, що надаються шкубатором, та умови !'х надання вiдображуються в спецiальнiй угодi.
Операщя 5. Фiрма-кандидат подае в експертну комiсiю бiзнес-план, заявку та вс документи, необхiднi для вступу. Зазначеш матерiали оцiнюються комiсiею протягом двох тижшв iз дня подання. На вимогу комюп фiрма-кандидат може доопрацювати бiзнес-план.
Операщя 6. У разi позитивного висновку експертна комiсiя передае затверджений бiзнес-план та iншi передбаченi документи директору бiзнес-шкубатора, який протягом одного тижня з дня !'х отримання приймае остаточне рiшення про прийом пiдприемства до бiзнес-iнкубатора.
Операция 7. У випадку прийняття позитивного рiшення пiдприемство та шкубатор пiдписують договiр оренди примщень та пщприемство висловлюе згоду з уставом бiзнес-iнкубатора i правилами прибування в його складь З цього моменту ршення про прийом фiрми в iнкубатор вступае в силу. Вс подробицi умов договору орендатор попередньо погоджуе з директором шкубатора.
Операщя 8. На основi пiдписаного договору директор iнкубатора передае ^енту орендованi примiщення, i
сторони пщписують акт передачi примiщень.
Операщя 9. Орендатор (в подальшому - ^ент iнкубатора) та iнкубатор пщписують договiр про надання послуг ^енту iнкубатором. Перелiк послуг, що надаються ^енту, визначаеться в додатку до зазначеного договору. Сплата надано' послуги здшснюеться на основi "Акту пщтвердження виконання послуги".
Операщя 10. У вщповщносп до рекомендацiй експертно' комюп при сплатi послуг клiентам шкубатора можуть надаватися пшьги.
Операщя 11. Бiзнес-iнкубатор здiйснюе контроль за пщприемствами, що входять до його складу. Основна форма контролю - контроль фшансово' дiяльностi. Для цього пiдприемство щоквартально передае вщповщш фiнансовi звiти дирекци бiзнес-iнкубатора, пiдготовленi вiдповiдно до вимог бухгалтерсько' звiтностi.
Контроль здшснюеться на основi договору про контроль дiяльностi (монiторинг) клiентiв бiзнес-iнкубатора, вщповщно до якого клiент дае згоду на проведення контролю, а бiзнес-iнкубатор гарантуе забезпечення конфщенцшносп отримано' шформаци. В разi вiдмови вiд пщписання вказаного договору експертна комiсiя може прийняти ршення про позбавлення ^ента права на оренду примiщень i пiльг.
Операция 12. За певних (заздалегiдь визначених) умов фiрма може вийти з бiзнес-iнкубатора. Наприклад, коли закшчився встановлений в угодi строк перебування пщприемства в iнкубаторi, якщо пщприемство затримало внесення орендно' плати бшьш нiж на 2 мюящ i т.д. Також пiдприемство може добровольно (вiдповiдно договору оренди) вийти з бiзнес-iнкубатора, попередив його керiвництво не менше нiж за мюяць [33, 52-63].
Описаний вище оргашзацшно-економiчний MexaHi3M мае cyrreBÎ переваги. Перш за все вш максимально 4ÏTKO визначае права та обов'язки сторш i санкци в разi невиконання окремих функцш. Зазначений мехашзм передбачае ретельну експертизу дiяльностi пiдприемсrва перед прийняттям його до бiзнес-iнкубатора, що може суттево знизити ризик комерцiйного "провалу". Бiзнес-iнкубаrор надае широкий спектр послуг пщприемцям-початювцям, щоб вони успiшно конкурували в ринковому середовищ^ на початковш стади розвитку. Особливо важливо, що в iнкубаторi проблеми розвитку
тдприемництва вирiшуюrься не фрагментарно, а системно. Кшенти можуть отримати в iнкубаторi допомогу практично з усiх питань функщонування комерцiйноï дiяльносri.
В iнкубаторi здiйснюеrься посriйний контроль за дiяльнiстю його клiенriв. Причому вiн реалiзуеться за взаемною домовленiсrю клiенrа та дирекци iнкубаrора на основi спецiальноï угоди. Це дае змогу розкрити незадiянi ресурси та можливосri тдприемства, виявити найбшьш опrимальнi напрями та шляхи його розвитку. В той же час постшний монirоринг i контроль дiяльностi фiрми дозволяе завчасно дiагносrуваrи та виявити "вузью мiсця" в рiзних сферах ïï функцiонування i вишукати шляхи подолання проблем. Все це в сукупносп сприяе системному змщненню конкуренrоспроможносri пiдприемсrва. При виконаннi певних умов ^ент може вiльно входити та виходити зi складу бiзнес-iнкубатора. Тобто вiн мае певний рiвень свободи дiяльносri, навirь знаходячись в його склад1
Бiлоцеркiвський iнновацiйний
бiзнес-iнкубатор за час свого iснування досяг вагомих результат. За сiм роюв його дiяльносri надана пiдrримка бшьш
нiж 300 фiрмам, з яких в стшах iнкубаrора - 217. Тшьки в 2004р. надано бшьш шж 11 тис. послуг. Щорiчно в iнкубаrор звертаеться понад 2,5 оаб. Навчання по проблемах тдприемницько'1' дiяльносri пройшло 5740 осiб. Надано сприяння в створент бiля 2000 робочих мюць. Працевлаштовано 360 оаб. Практично з усiх регiонiв Украши, з метою вивчення досвщу, шкубатор вiдвiдало понад 900 осiб [34, 7].
Однак необхщно зазначити, що дiяльнiсть Б1Б1 - це скорше виключення, нiж правило у вггчизнянш господарськiй пракrицi. Бiзнес-iнкубацiя не набула широкого розвитку в економщ Украши i не стала фундаментом для генерування кластерiв малих iнновацiйних фiрм. За даними Мiнiсrерсrва економiки, зареестровано 78 бiзнес-iнкубаторiв, а реально юнують та дiюrь лише 7 [34, 5].
Суб'ективних та об'ективних причин такого становища багато. Але головн з них двк вщсутнють чгтко'1' нормативно'1' бази, яка б регулювала дiяльнiсrь бiзнес-iнкубаrорiв, i недостатня ïx пiдrримка на державному та мiсцевому рiвняx.
У сучасних умовах не юнуе загальнодержавних нормативних акriв, яю б регулювали функцiонування бiзнес-iнкубаторiв в Украïнi. Це призводить до багатоварiантностi форм i меxанiзмiв, на основi яких створюються бiзнес-iнкуба-тори. Але це - зовшшнш наслщок вiдсуrносri едино'1' системи
врегулювання. Головна складшсть полягае в тому, що, не маючи нормативно'1' бази та чгтко визначених умов i гаранriй, бiзнес-iнкубатори в переважнiй своïй часrинi не защкавлеш у здiйсненнi ефекrивноï шновацшно! дiяльносri. Тому вкрай важливо найближчим часом нормативно врегулювати основнi параметри ïx функцiонування.
Крiм нормативного врегулювання дiяльностi бiзнес-iнкубаторiв вкрай нагальною е проблема забезпечення ïx державно'1' пiдтримки. Причому ця пiдтримка повинна здiйснюватися на всix рiвняx - вiд мiсцевого до загальнодержавного. Бiзнес-iнкубатори просто не зможуть у повнш мiрi функцiонувати та здшснювати ефективно iнновацiйну дiяльнiсть без розгалужено'1' державно'1' пiдтримки, враховуючи надризиковий характер шновацшних процеав. Не став виключенням i Б1Б1. На стади становлення (1998 - 2000 рр.) кошти вщ його дiяльностi складали лише 11,33% вщ загального обсягу фшансування [33, 43].
У даний час кошти державного та мiсцевиx бюджетiв суттево обмеженi. Однак ïx необxiдно сконцентрувати та направити на пщтримку дiяльностi 10-15 найбiльш плiдно працюючих бiзнес-iнкубаторiв. Враховуючи, що
Бiлоцеркiвський шновацшний бiзнес-iнкубатор визнано найкращим бiзнес-iнкубатором в Украшу його наробки можуть стати методолопчним
фундаментом для розвитку бiзнес-шкубаци в Укра!ш з подальшим широким використанням при створенш аналогiчниx структур наступних поколшь.
Висновки
Технопарки виявили значну ефективнiсть у вiтчизнянiй економщ в умовах забезпечення в повному обсязi спецiального режиму ïx шновацшно! дiяльностi. Лiквiдацiя податкових i митних пшьг для технопарюв е економiчно не обгрунтованою та недоцiльною i призведе до лшвщаци бiльшостi з них або до перепрофшювання ïx дiяльностi на менш ризикову, шж iнновацiйна. Бiзнес-iнкубацiя не набула у вичизнянш економiцi суттевого розвитку, i е лише нечисленш приклади ïï успiшного здiйснення. Для розвитку
шкубатор1в 6i3Hecy в Укра'ш необхiдно законодавчо врегулювати дiяльнiсть цих структур i забезпечити iM вiдповiднy державну пщтримку.
Подальшi дослiдження в цьому напрямi необхiдно спрямувати на вивчення технологш активiзащi' iнновацiйного процесу на мiкрорiвнi.
Л1тература
1. Симоненко Ю.Г. Удосконалення органiзацiйно-економiчного механiзмy створення технопаркiв: Дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / Нащональний авiацiйний ун-т. - Кшв, 2003. - 196с.
2. Черноiванова О.М. Особливосп фyнкцiонyвання та розвитку технолопчних паркiв i технополiсiв у свiтовомy
господарствi: Дис. ... канд. екон. наук: 08.05.01 / Донецький нащональний ун-т.-Донецьк, 2002. - 243 с.
3. Парки: свгговий та укра'нський досвщ. - Вид. 2-е, виправ. та доп. / Пщ ред. Д.В. Табачника. - К.: Технопарк "1нститут електрозварювання iменi. G.O. Патона", 2004. - 48 с.
4. Черноiванова О.М. Особливосп фyнкцiонyвання та розвитку технолопчних парив i технополiсiв у свповому господарствi: Автореф. дис. ...канд. екон. наук: 08.05.01 / Донецький нащональний ун-т. - Донецьк, 2002. - 19 с.
5. Дацш О.1. Сучасна дiяльнiсть та розвиток технолопчних парив i технополiсiв. - Запорiжжя : З1ДМУ, 2004. - 48с.
6. Технолопчш парки Укра'ни / В.П. Семиноженко, Б.В. Гриньов, 1.Б. Гагауз та ш. - Харюв: Видав. центр НТУ МХП1М, 2002. - 182 с.
7. Шолохов В. Бизнес-инкубаторы в мире и Украине // ММ. Деньги и технологии. - 2001. - №4. - С. 22-27.
8. Основы построения бизнес-инкубаторов / О.В. Айгистова, В.Л. Горбунов и др. - М.: Логос, 1999. - 124 с.
9. Закон Украши "Про спецiальний режим шнова^йно^ дiяльностi техно-логiчних парив" вщ 16 липня 1999 р. № 991-ХГУ iз змiнами i доповненнями за станом на 25.05.2005 р. // www.rada.gov.ua.
10. Технопарки та шновацшний розвиток економши Украши // За матерiалами Комiтету з питань науки i освiти Верховной Ради Украши. - Кшв, 2000. -5 с.
11. Висновки учасниюв ро6очо'1 наради-семiнару експер^в та представникiв технопаркiв з проблем сучасного стану розвитку шновацшних структур економжи в УкраНш (15 березня 2005 р., Центр дослщжень науково-технiчного потенцiалу та ютори науки iм. Г.М. Доброва НАН Украши) // За матерiалами Комiтету з питань науки i освiти Верховной Ради Украши. - Ки1в, 2005. - 3 с.
12. Наказ Мшютерства освгти i науки Украши вщ 17.04.2003 р. № 245 "Про затвердження Положення про порядок здшснення монiторингу виконання швестицшних та iнновацiйних проектiв за прюритетними напрямами дiяльностi технологiчних паркiв" iз змiнами i доповненнями за станом на 25.05.2005 р. // www.rada.gov.ua.
13. Закон Украши "Про спещальний режим iнвестицiйноi та шнова^йно^ дiяльностi технологiчних паркiв "Напiвпровiдниковi технологи i матерiали, оптоелектронiка та сенсорна техшка", "1нститут електрозварювання iменi СО. Патона", "1нститут монокристалiв" вiд 16 липня 1999 р. № 991-ХГУ // Вiдомостi Верховной Ради Украши. -1999. - № 40. - 8 жовт. - С. 817 - 820.
14. Семиноженко В. Технологические парки Украины: первый опыт формирования инновационной экономики // Экономика Украины. - 2004. - №1. -С. 16-21.
15. Закон Украши "Про внесення змш до Закону Украши "Про Держав-ний бюджет Украши на 2005 рш" та деяких шших законодавчих акпв Украши" вщ 25.03.2005 р. № 2505-^ // www.rada.gov.ua.
16. Лазутш Г.1. Державне регулювання iнновацiйноi сфери: Дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03 / НАН Украши. 1н-т економiчного прогнозування. - Ки1в, 2003. - 201с.
17. Клименко Н.Г. Державне регулювання шновацшно-швестицшного розвитку регюну: Автореф. дис. ... канд. наук з держ. управлшня: 25.00.02 / Нацюнальна академiя держ. управлшня при Президентовi Украши. Одеський регюнальний ш-т держ. управлiння. -Одеса, 2005. - 19с.
18. Ли Цзиньбо. Государственное регулирование инновационных процессов в экономике переходного периода: Дис. ... канд. экон. наук: 08.02.03 / Харьковский национальный ун-т им. В.Н.Каразина. - Харьков, 2002. -182 с.
19. Саверченко О.О. Мехашзм державного регулювання науково-технолопчного та шновацшного розвитку: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.02.02 / НАН Украши. Центр дослщжень науково-техшчного потенщалу та ютори науки iм. Г.М.Доброва. - Ки1в, 2005. - 22с.
20. Скиба Г.Г. Державне регулювання iнвестицiйноi та iнновацiйноi дiяльностi в умовах спещальних економiчних зон i територiй прiоритетного розвитку: Дис. ... канд. наук з держ. управлшня: 25.00.04 / Донецька держ. академiя управлшня. -Донецьк, 2002. - 226с.
21. Чернов С.О. Державний мехашзм регулювання шновацшних процеав на основi дослщження та оцшки конкурентоспроможносп промислово'1 про-
дукцй: Автореф. дис. ... канд. наук з
держ. управлшня: 25.00.02 / Донецький держ. ун-т управлшня. - Донецьк, 2005. -20с.
22. Чеботарьов В.П. Оргашзащя регулювання економжи Укра'ни в шновацшному аспекта Дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03 / Харювський держ. ун-т. - Харюв, 1998. - 192с.
23. Маковеев П.С., Шарко М.В. Организация, регулирование и управление инновационно-инвестиционной деятельностью в Украине. - Херсон : ХДТУ, 2004. - 235с.
24. Реструктуризация промышленности в европейских странах с переходной экономикой: нормативная основа и роль инноваций: Краткий отчет. - Нью-Йорк; Женева: ООН, 2003. - 51 с.
25. Мамутов В.К., Чувпило О.О. Господарче право зарубiжних кра'н: Пщручник. - К.: Дшова Укра'на, 1996. -352с.
26. Галиця 1.О. Державне пщприем-ництво та управлшня державними пщпри-емствами в перехщнш економщ // Вюник Укра'нсько' акад. держ. управлшня при Президентовi Укра'ни. - 1996. - № 3. -С. 76-87.
27. Галиця I. Деяю аспекти прива-тизаци в кра'нах з розвинутою ринковою економжою // Вюник Укра'нсько' акад. держ. управлiння при Президентовi Укра'ни. - 1997. - № 3-4. - С. 98- 103.
28. Галица И.А. Индустриализация науки в глобально - постиндустриальной среде развития // Экономические инновации. - Вып. 12. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - С.42-46.
29. Галица И.А. Принципы организации и функционирования инновационных концернов // Економжа промисловосп. - 2000. - №2. - С. 73-85.
30. Галица И.А. Структура и механизм функционирования инновационных концернов // Економжа промисловосп. - 2000. - №3. - С. 93-101.
31. Инкубаторы предпринимательства / Д. Лавел, К.
Засядлы, К. Круковски и др.: Пер. с польск. - К.: УАБИИЦ, 2002. - 168 с.
32. Современные инновационные структуры и коммерциализация науки / Под ред. А.А. Мазура. - К.: ТП "ИЭ им. Е.О. Патона", 2000. - 256 с.
33. Аксенов Г.Н., Ларин Л.К., Пааль Н.А. Азбука и практика бизнес-инкубации. - К.: Планета людей, 2004. - 104 с.
34. Практика работы Белоцерковс-кого инновационного бизнес-инкубатора. - Белая Церковь: БИБИ, 2005. - 31с.
