CC BY
21
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-121-124 УДК 614.2.:612.8- 085.003.1 Задорожна А. Г.
ОСНОВН1 НАПРЯМКИ ВИВЧЕННЯ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ПАЦ16НТ1В З АЛЕРГ1ЧНИМ РИН1ТОМ Нацiональний медичний унiверситет ïm. О.О. Богомольця (м. Кшв)
Зв'язок публшацм' з плановими науково-дослщ-ними роботами. Досл1дження проведено в рамках науково-дослщноУ роботи кафедри оторинларинго-логп на тему: «Оптим1зац1я х1рург1чних та консерва-тивних п1дход1в до л1кування патологи ЛОР-оргашв», № ДР 0113U007334 Нац1онального медичного уш-верситету iM. О.О. Богомольця, м. Кшв.
Вступ. Значний рiст алергiчних захворювань, зо-крема, алергiчного ринiту (АР), е однieю з актуальних проблем сучасноУ медицини. Епiдемiологiчнi досли дження, проведет в багатьох европейських краУнах, показали, що за останне десятирiччя захворювашсть на АР виросла в десятки разiв [1]: результати зазна-чених дослщжень свiдчать, що в розвинутих краУнах на АР страждають 10-15 % населення [2]. При цьому АР часлше зустрiчаеться у жителiв мiст, що пов'язано зi збшьшенням забруднення повiтря у мегаполiсах. Встановлено, що АР може спровокувати розвиток шших захворювань, а саме, дихальних шляхiв та ор-ганiв слуху: так, у 24% випадмв АР е фактором ризи-ку розвитку гострого та хрошчного отиту середнього вуха, а в 28% випадмв - хрошчного риносинуситу. Важливо зазначити, що у 88% хворих на бронхiаль-ну астму рееструються симптоми алерпчного ришту. Отже, АР е фактором, котрий сприяе до розвитку бтьш важких захворювань, ям нерщко приводять до швалщизацп [3,4].
В дослщженш, яке було проведене в Канадi в 1994 рощ, показано, що затрати на амбулаторш вiзи-ти та лiкарськi засоби становлять близько $16 млн., з яких лише $4,4 млн. - на вiзити до лтаря та при-дбання призначених препаратiв, щодо фармакотера-mï АР. Вiдповiдно, на лтарсьм засоби, якi придбан1 без призначення лтаря, самостiйно, приходиться $11,6 млн. [5]. Також висом витрати на лтування АР визначаються значними непрямими витратами, ям обумовленi тимчасовою не-працездатнiстю хворих, та, вщпо-вiдно, мають негативний вплив на показники продуктивносл прац1 [6]. Так, в кшщ двадцятого сторiччя командою дослщнимв Ross R. et al. були проведет розрахунки не-прямих витрат, якi пов'язанi з втра-тою працездатностi при АР, та було встановлено, що втрати у виробни-чш сферi серед чоловшв складали $2,39 млрд., а серед жшок - $1,4 млрд. При цьому виробничi втрати становили близько $1000 млн. на кожного патента, що працюе [7].
В якосл прямих медичних витрат часлше всього враховують вартiсть лiкарських оглядiв, лабо-раторних аналiзiв та шструмен-тальних методiв обстеження (в
тому чи^ огляд алергологом та ЛОР-лтарем, рино-манометрiю, рентгенографiю навколоносових пазух тощо), вартiсть антиалергiчних лiкарських засобiв, альтернативних методiв лiкування, навчальнi про-грами для пацiентiв тощо [8]. В свою чергу, прям1 немедичш витрати складно виявляти та оцшювати. Так, немедичнi витрати включають варлсть проУзду та iншi витрати пащенлв у зв'язку з амбулаторними вiзитами (iнодi - з госпiталiзацiею), варлсть очтуван-ня прийому лiкаря, витрати на елiмiнацiйнi заходи, зокрема, ппоалергенний побут чи вшзд в шшу мк-цевiсть на час цвтння алергенноУ рослини [1]. Всi ц1 данi свiдчать, що АР ришт несе фшансове наванта-ження для пащенлв не тiльки щодо фармакотерапп, але i соцiальнi аспекти: корекщя побуту, переУзду, вплив на професшш обов'язки тощо.
Крiм того, АР оказуе великий вплив на ямсть життя пацiентiв та Ух сощальну активнiсть, що пов'язано з фiзичним та психологiчним обмеженням в повсяк-деннi, порушенням сну та апетиту. В цтому, АР ви-кликае негативний психоемоцшний стан у хворого
[9], значно знижуе ямсть життя патента, порушую-чи при цьому повсякденну актившсть та зменшуючи продуктившсть в тому числi у професшнш дiяльностi
[10]. Зазначеним можливо обфунтувати викорис-тання аналiзу «витрати - корисшсть» в фармакое-кономiчних дослщженнях терапи АР, з урахуванням змш якостi життя пацiента як одного з результат лiкування [8]. Основним шструментом для мльмс-ного визначення якосл життя е опитувальники, котрi вмiщують цiлий перелiк питань, вщповщаючи на якi пацiент дае максимально обфунтовану iнформацiю щодо рiзних сторш свого життя чи стану здоров'я. Для цього використовують ряд опитувальнимв для дорослих, а також опитувальники для пщлп"мв (табл.).
Таблиця.
Опитувальник для оц1нки якост1 життя пац1ент1в з алерпчним
риштом
Опитувальник Роздiли (параметри для оц'шки)
Загальний
SF - 36 (The Short Form - 36) Неспецифiчний опитувальник для оцшки якосл життя патента, котрий широко використовують при проведены дослщжень якосл життя. Опитувальник вщображае загальне благополуччя та ступшь задовшь-носл сторонами життедiяльностi людини, на як впливае стан здоров'я.
Специфчний
Rhinoconjuctivitis Quality of Life Questionnaire Сон, вщсутшсть симптомiв полшозу, прак-тичнi проблеми, назальнi симптоми, очна симптоматика, актившсть, емоци
Rhinitis Quality of Life Questionnaire (RQLQ) Сон, емоцшна дисфункцiя, активнiсть, неринiтнi симптоми, практичн проблеми, назальнi симптоми
Rhinosinusitis Disability Index (RDI) Емоцшний iндекс, функцiональний iндекс, фiзичний шдекс
Так, специфiчнi опитувальники дозволяють вра-ховувати змши якостi життя за короткий перюд часу, що дае можливicть проаналiзувати клiнiчну ефектив-шсть фармаколопчних засобiв. Важливо пам'ятати, що опитувальники по якост життя не оцiнюють важ-кicть захворювання, а тiльки вщображають те, як па-цiент переносить свою хворобу. Осктьки при хрошч-нiй патологи cпоcтерiгаетьcя звикання пащетчв до cимптомiв свого захворювання, може cпоcтерiгатиcь також незначне полiпшення показнишв якоcтi життя, що зовciм не свщчить про користь регресу захворю-вання.
В оcтаннi роки АР перестав вважатись легким та нешкщливим захворюванням, так як у бiльшоcтi з оцшочних параметрiв воно е причиною суттевого зниження якоcтi життя у хворих та ствставним з ана-лопчним при бронхiальнiй астм [7].
Тому, метою чинного дослщження стало вивчен-ня показникiв якоcтi життя у хворих з сезонним (САР) та цiлорiчним алерпчним ринiтом (ЦАР) у Днтропе-тровcькiй та КиТвськш областях за допомогою загаль-ного опитувальника SF - 36.
Об'ект i методи дослiдження. Для оцiнки якост1 життя пацiентiв з сезонним та цiлорiчним алергiчним ринiтом нами був використаний один з найбтьш вiдомих опитувальникiв SF-36, який складаеться з 36 пунмчв, згрупованих у 8 оцшочних шкал. Показ-ник кожноТ шкали варiюе вiд 0 до 100 (показник 100 представляе повне здоров'я).
Основними 8 оцшочними критерiями оцiнки якоcтi життя по SF-36 е:
• фiзичне функцюнування (Physical Functioning -PF) - вщображае cтупiнь, в якому фiзичний стан об-межуе виконання фiзичних навантажень (самообслу-говування, ходьба сходами тощо). Низькi показники cвiдчать, що фiзична активнicть пацiента значно об-межена станом його здоров'я;
• ролеве функцюнування, обумовлене фiзичним станом (Role-Physical Functioning - RP) - вплив фiзич-ного стану на повсякденну ролеву дiяльнicть. Низьк1 показники е доказом того, що повсякденна дiяль-шсть значно обмежена фiзичним станом пацiента;
• iнтенcивнicть болю (Bodily pain - BP) та його вплив на здатшсть займатись повсякденною дiяль-нicтю, в тому числ^ домашньою роботою чи робота поза будинком. Низьк показники говорять, що бшь значно обмежую актившсть пацiента;
• загальний стан здоров'я (General Health - GH) -оцшка хворим свого стану в даний момент та пер-спективи лтування. Чим нижче бал, тим нижча оцш-ка стану здоров'я;
• життева актившсть (Vitality - VT) - вщчуття «по-вноти сил» та енерги чи, навпаки, знесилення. Низьк1 бали свщчать про втому пацiента;
сощальне функцiонування (Social Functioning -SF) - визначаеться ступенем, в якому фiзичний чи емоцшний стан обмежують cоцiальну активнicть (cпiлкування);
• ролеве функцюнування, обумовлене емоцш-ним станом (Role-Emotional - RE) передбачае оцшку ступеня, в якому емоцшний стан перешкоджае вико-нанню роботи чи шшоТ повсякденноТ дiяльноcтi;
• пcихiчне здоров'я (Mental Health - MH) - харак-теризуе наcтрiй, наявшсть депресп, тривоги, загальний показник позитивних емоцш.
При виконаннi дослщження застосовано вiдомi клiнiко-cтатиcтичнi методи: кшьмсний аналiз, варiа-цiйна статистика, порiвняння ефективноcтi мiж гру-пами [11].
Результати дослщження та ¡х обговорення. В до-
cлiдженнi прийняли участь 166 хворих на алерпчний ринiт, з них 98 респондент у Днтропетровськш об-лаcтi (52 пацiентiв з сезонним АР (САР) та 46 - цто-рiчним АР (ЦАР), а також 68 респондента з КиТвськоТ област (40 - САР та 28 - ЦАР). Середнш вт, пащен-тiв що прийняли участь у дослщженш в Днтропетровськш облаcтi, 37,5±2,4 рокiв; в КиТвськш облас-тi - 44,8±3,2 рошв. Важливо зазначити, що у хворих спостеркалась персистуюча форма середньоважкоТ форми АР. Вам хворим були проведет дослщження: лабораторш (загальний аналiз кров^ цитологiчний аналiз мазкiв з порожнини носа), рентгенограма на-вколоносових пазух, а також алерголопчний анамнез, особливост травлення, фармакологiчний анамнез, шшрш тести з атопiчними алергенами.
До анкетування деяк пацiенти вщнеслись скептично, деякi вiдказувалиcь, з акцентом на поганий настрш, але бшьш^ь анкетованих хворих до роботи з опитувальником вщнеслись з увагою та вщпо-вiдальнicтю. Встановлено, що сезонний АР суттево знижуе ямсть життя як пацiентiв ДшпропетровськоТ облаcтi, та в КиТвському регюш (рис. 1 та рис. 2). Дане захворювання не ттьки обмежуе фiзичну активнicть, але й впливае на сощальш та ролевi аспекти життя.
Рис. 1. Показники якосп життя хворих на САР та ЦАР в Днтропетровськш обласп.
Рис. 2. Показники якосп життя хворих на САР та ЦАР в КиТвськш обласп.
АналГзом результат заповнених анкет показано значне зниження 4 показнимв - «Ролеве функцюнування, обумовлене фГзичним станом» та «Ролеве функцюнування, обумовлене емоцiйним станом» на час сезонного АР пацГенти оцшювали свiй стан дуже низько в межах 38±0,25 балiв та 21±1,25 бала в Дш-пропетровському репош та 39±1,4 бала та 24±0,5 в Кшвськш областi вщповщно для зазначених показ-никiв. Проте, цi ж показники, але для патент з ЦАР вiдмiчались незначним збшьшенням: RP - 54±0,25 бала в Днтропетровськш областi i 59±0,5 бала в Ки-|'вському репош та RE - 24±0,8 бала та 28±1,0 бала вiдповiдно для патент iз дослiдних регiонiв.
Також у респондент опитувальника SF-36 зни-жена оцшка «Життево'|' активносп» i «Соцiального функцюнування», що свiдчить про емоцшш та фГзич-нi проблеми, ям обмежують хворих на алерпчний ринiт. Крiм того, зниженi показники «Життево'|' активносп» можна вважати фактором розвитку депре-сп, тривоги та порушень сну, що часто зустрГчаеться в основних скаргах хворих на при САР та ЦАР. При
цьому там показники, як «Загальний стан здоров'я» та «ФГзичне функцюнування» знаходяться майже на одному рГвш як для патент Дшпропетровського регюну так i для пащенлв Кшвсько'! областi.
Основним напрямком полтшення стану хворих при САР та ЦАР е фармакотератя. Проте, на сьогодш необхiднi фармакоекономiчнi пГдходи обфунтуван-ня призначення лГкГв та зниження такого фактору як самолтування для полтшення штегрального показ-ника «ямсть життя».
Висновок. При аналiзi показнимв якостГ життя у хворих на сезонний та цторГчний алергiчний риш-ти значно полГпшують якГсть життя хворих, обмеж-уе фГзичнГ навантаження та емоцюнальш проблеми значно обмежують життедiяльнiсть хворих з рГзними формами алерпчного ришту,
Перспективи подальших дослщжень. В подаль-шому заплановано провести розрахунки фармакое-кономГчного супроводу лГкування алергГчного ринГту у хворих з рГзними клГнГчними формами. Конфлiкт штереЫв: вГдсутнГй.
Лiтература
1. Gani F, Lombardi C, Barrocu L, Landi M, Ridolo E, Bugiani M, et al. The control of allergic rhinitis in real life: a multicenter cross-sectional Italian study. G. Clin Mol Allergy. 2018;16:4.
2. Makarenko OV, Solomko DS. Farmakoekonomichna otsinka terapii alerhichnoho rynitu. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia. 2014;3(39):82-7. [in Ukrainian].
3. Romaniuk LY. Allergicheskiy rinit kak komorbidnoe sostoyanie bronhialnoy astmyi. Astma ta alerhiia. 2013;2:62-5. [in Russian].
4. Ozdoganoglu T, Songu M. The burden of allergic rhinitis and asthma. The Adv Respir Dis. 2012;6(1):3-11.
5. Zabolotnyiy DI. Epidemiologiya, diagnostika i lechenie allergicheskogo rinita. Zdorovia Ukrainy. 2015. Dostupno: http://health-ua.com/ article/15485-epidemiologiya-diagnostika-i-lechenie-allergicheskogo-rinita. [in Russian].
6. de Groot EP, Nijkamp A, Duiverman EJ, Brand PL. Allergic rhinitis is associated with poor asthma control in children with asthma. Thorax. 2012;67:582-7.
7. Xu Y, Zhao Y, Ren JJ, Wang J, Lei L, Zheng YB, et al. The advances of probiotics treatment of allergic rhinitis. Lin Chung Er Bi Yan Hou Tou Jing Wai Ke Za Zhi. 2017;31(17):1322-7.
8. Nurtdynova HM. Rasprostranennost y otsenka kachestva zhyzny bolnykh s allerhycheskym rynytom v respublyke Bashkortostan. Sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya. 2016;3. Dostupno: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=24644 [in Russian].
9. Herasymenko SS, editor. Statystyka: pidruchnyk. Kyiv: KNEU; 2000. 467 s. [in Ukrainian].
10. Zaikov SV. Kachestvo zhyzny patsyentov s allerhycheskym zabolevanyiamy. Zdorovia Ukrainy. 2015;10:10-1. [in Russian].
11. Liedtke JP, Mandl A, Kother J, Chwieralski J, Shah-Hosseini K, Raskopf E. RCAT reflects symptom control and quality of life in allergic rhinocon-junctivitis patients. Allergy. 2018;73(5):1101-9.
ОСНОВН1 НАПРЯМКИ ВИВЧЕННЯ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ПАЦ16НТ1В З АЛЕРГ1ЧНИМ РИН1ТОМ Задорожна А. Г.
Резюме. Епщемюлопчш дослщження, проведен в багатьох европейських краТнах, показали, що за остан-не десятирiччя захворювашсть на алерпчний ришт (АР) виросла в десятки рaзiв. В дослщженш, яке було про-ведене в Кaнaдi в 1994 рощ, показано, що затрати на амбулаторш вiзити та лтарсьм засоби становлять близь-ко $16 млн., з яких лише $4,4 млн. - на вiзити до лтаря та придбання призначених препарат у патент з алерпчним ринiтом. Високi витрати на лтування АР визначаються також значними непрямими витратами, ям обумовленi тимчасовою непрацездатшстю хворих, негативним психоемоцiйним станом патент, а саме, знижуе iнтегрaльний показник - оцшка якосп життя.
Метою роботи чинного дослщження стало вивчення показнимв якосп життя у хворих з сезонним (САР) та цiлорiчним алерпчним риштом (ЦАР) у Днтропетровськш та КиТвсьмй областях.
Об'ект i методи досл'дження. В дослiдженнi прийняло участь всього 166 патент з ДшпропетровськоТ (52 пaцiентa з сезонним АР (САР) та 46 - цiлорiчним АР (ЦАР)) та КиТвськоТ (40 - САР та 28 - ЦАР) областях, котрих анкетували за допомогою опитувальника SF-36.
Результати досл>дження. При aнaлiзi результат анкетування показано значне зниження 4 основних показнимв - «Ролеве функцюнування, обумовлене фiзичним станом» та «Ролеве функцюнування, обумовлене емоцшним станом», а також оцшка «ЖиттевоТ активносп» i «Сощального функцюнування», що свщ-чить про емоцшш та фiзичнi проблеми, ям можна вважати фактором розвитку депресп, тривоги у патент з алерпчним риштом. Даш результати свщчать про негативний вплив алерпчного ришту на ямсть життя як у хворих з сезонними проявами так i цiлорiчними впливами ряду алергешв. Отримаш даш потребують клшто-економiчноТ оцiнки фармакотерапевтичного забезпечення хворих на алерпчний ришт, що стане подальшим об'ектом нашого дослiдження.
Ключовi слова: ямсть життя, алерпчний ришт, економiчнi витрати.
ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ИЗУЧЕНИЯ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ ПАЦИЕНТОВ С АЛЛЕРГИЧЕСКИМ РИНИТОМ
Задорожная А. Г.
Резюме. Эпидемиологические исследования, проведенные в европейских странах, показали, что за последние десятилетие заболеваемость аллергическим ринитом (АР) выросла в десятки раз. В исследовании, которое было проведено в Канаде в 1994 году, показано, что затраты на амбулаторные визиты и лекарственные средства составляют около $16 млн., из которых лишь $4,4 млн. - на визиты к врачу и приобретение назначенных препаратов у пациентов с аллергическим ринитом. Высокие затраты на лечение АР определяются также значительными непрямыми затратами, которые обусловлены временной нетрудоспособностью больных, негативным психоэмоциональным состоянием, а именно, снижение интегрального показателя - оценка качества жизни.
Целью роботы данного исследования стало изучение показателей качества жизни у больных с сезонным (САР) и круглогодичным аллергическим ринитом (КАР) в Днепропетровской и Киевской областях.
Объект и методы исследования. В исследовании приняло участие всего 166 пациентов из Днепропетровской (52 пациента с сезонным АР (САР) и 46 - круглогодичным АР (КАР)) и Киевской (40 - САР и 28 - КАР) областей, которых анкетировали с помощью опросника SF-36.
Результаты исследования. При анализе результатов анкетирования показано значительное снижение 4 показателей - «Ролевое функционирование, обусловленное физическим состоянием» и «Ролевое функционирование, обусловленное эмоциональным состоянием», а также оценка «Жизненной активности» и «Социального функционирования», что свидетельствует об эмоциональных и физических проблемах, которые можно считать фактором развития депрессии, тревоги у пациентов с аллергическим ринитом. Данные результаты свидетельствуют про негативное влияние аллергического ринита на качество жизни как у больных с сезонными проявлениями так и с круглогодичными влияниями ряда аллергенов. Полученные данные нуждаются в клинико-экономической оценке фармакотерапевтического обеспечения больных с аллергическим ринитом, что станет в дальнейшем объектом наших исследований.
Ключевые слова: качество жизни, аллергический ринит, экономические затраты.
THE MAIN DIRECTIONS OF STUDYING THE QUALITY OF LIFE OF PATIENTS WITH ALLERGIC RHINITIS
Zadorozhna A. G.
Abstract. Significant growth in allergic diseases, in particular, allergic rhinitis, is one of the burning problems of modern medicine. Epidemiological studies conducted in many European countries have shown that in the last decade, the incidence of allergic rhinitis has grown tenfold. The results of these studies indicate that in developed countries, 10 to 15% of the population suffer from allergic rhinitis. In this case, allergic rhinitis is more common in urban residents, which is associated with an increase in air pollution in metropolitan areas.
In a study conducted in Canada in 1994 had been showed that outpatient costs was about $ 16 million, of which only $ 4.4 million was spent on visits to the doctor and the purchase of prescribed medications. High costs for allergic rhinitis are determined by significant indirect costs, which are caused by temporary disability of patients and, accordingly, have a negative impact on the indicators of labor productivity. So, at the end of the 20th century, the team of researchers Ross R. et al. calculated the indirect costs associated with loss of ability to work of patients with allergic rhinitis. It was found that losses in the manufacturing sector among men amounted to $ 2.39 billion, and among women - $ 1.4 billion. At the same time, production losses amounted to about $ 1,000 million for each working patient.
The direct medical expenses most often take into account the cost of medical examinations, laboratory tests and instrumental examination methods (including an allergist and otolaryngologist review, rhinomanometry, radiographic examination of the paranasal sinuses etc.), the cost of anti-allergic drugs, alternative therapies, training programs for patients etc.
The high financial expenses for allergic rhinitis are also determined by significant indirect costs, which are caused by temporary disability of patients, negative psycho-emotional state of patients and decreased the quality of life.
The main tool for quantifying quality of life is questionnaires that contain a whole list of questions, which answers the patient gives as much information as possible about the various aspects of his or her life or health. To do this, use a series of questionnaires as for adults, as for teens.
To assess the quality of life of patients with seasonal and year-round allergic rhinitis, we used one of the most well-known SF-36 questionnaires, which consists of 36 items grouped in 8 scales. The score for each scale varies from 0 to 100 (indicator 100 represents full health).
In a study conducted in 166 patients from Dnipropetrovsk (52 patients with seasonal allergic rhinitis and 46 patients with year-round allergic rhinitis) and Kyiv (40 patients with seasonal allergic rhinitis and 28 patients with year-round allergic rhinitis) regions, using the SF-36 questionnaire, was showed a significant decrease of 4 indicators: «Role-based functioning due to the physical condition», «Role-based functioning due to the emotional state», «Life activity» and «Social functioning», indicating the emotional and physical problems that can be considered as a factor the development of depression, anxiety. The results indicate the negative impact of allergic rhinitis on the quality of life both in patients with seasonal allergic rhinitis and in patients with year-round allergic manifestations. The obtained data require a pharmacoeconomic assessment, which will become the further object of our study.
Key words: quality of life, allergic rhinitis, economic costs.
Рецензент - проф. Безшапочний С. Б.
Стаття надшшла 04.12.2018 року
