CC BY
0Список литературы
1. Nicholas J. Conard, Maria Malina, Susanne C. Munzel. New flutes document the earliest musical tradition in southwestern Germany // Nature. Advance online publication 24 June 2009.
2. 1саевич Я. Д. Братства та 1хня роль в розвитку украшсько1 культури XVI-XVIII ст. / Я. Д. 1саевич -К.: Наукова думка, 1966. - 252 с.
3. Михайличенко О.В. Основи загально1 та му-зично1 педагогiки: юторш та теорiя: Навчальний посiбник (двомовний) / О.В. Михайличенко -Суми: вид-во «Козацький вал», 2009. - 208 с.
4. Музыкальная энциклопедия в 6 т., т. 1 / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. - М.: Издательство «Советская энциклопедия», 1973. - С. 266.
5. Рудчук Ю.А. Духова музика Украши у XVIII - XIX столитях: Автореф. дис... канд. мистецтво-знав.: 17.00.01 / Ю.А. Рудчук ; Держ. акад. керiв. кадрГв культури i мистец. - К., 2001. - 19 с.
6. Соловьёв Н.Ф. Духовые инструменты // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). - СПб., 1890-1907.
7. Эрих М. фон Хорнбостель и Курт Закс. Систематика музыкальных инструментов / Пер. Ален-дера И.З. // Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка. - М.: Советский композитор, 1987. - С229-261.
Чорненька Ж.А.
кандидат медичних наук, асистент кафедри сощальног медицини та оргашзаци охорони здоров'я
ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний унгверситет»
Грицюк М.1.
кандидат медичних наук, доцент, зав1дувач кафедри соц1ально'1 медицини та органгзацИ' охорони здоров'я ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний унгверситет»
ОСНОВН1 МЕТОДИ ТА МОДЕЛ1 ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТ1В ТА ПЕРСПЕКТИВН1 НАПРЯМКИ ÏX ВПРОВАДЖЕННЯ У МЕДИЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ
BASIC METHODS AND MODELS DISTANCE LEARNING STUDENTS AND FUTURE DIRECTION
OF THEIR INTRODUCTION IN UNIVERSITIES
Chornenka Zh.A.
Assistant Professor of Department of Social Medicine and Organization of Health Care of Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
Grytsiuk M.I.
Associate Professor, Head of Department of Social Medicine аnd Organization of Health Care of Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
АНОТАЦ1Я
У статп розглядаються pi3HOMaHrrai BapiaHra визначень поняття «дистанцшне навчання», яш вщобра-жають одну або дешлька аспекпв складного i багатогранного явища, пов'язаного з освгтою на вщсташ за допомогою сучасно1 комп'ютерно1 техшки. Також описуються основш методи та моделi дистaнцiйного навчання, ïx переваги та недолiки як1 дозволяють керувати цим процесом на вiдмiну ввд бiльшостi тради-цiйниx навчальних середовищ.
ABSTRACT
This article discusses various options for definitions of «distance learning», which represent one or more aspects of the complex and multifaceted phenomenon associated with education at a distance using modern computer technology. Also describes the basic methods and models of distance learning their strengths and weaknesses that allow you to manage this process in contrast to most traditional learning environments.
Ключовi слова: дистанцшна освгга, дистанцшне навчання, комп'ютерш технологи, ВНЗ (вищi нав-чальш заклади), методи навчання, моделi навчання.
Keywords: distance education, distance learning, computer technologies, institutions (HEIs), teaching methods, learning model.
Розглядаючи сутнють дистанцшно! освгга i ди-станцшного навчання, бшьшють авторiв визнае, що Гдея не нова, оскiльки И елементи реалiзуються в за-очнш й екстернатнiй формах навчання.
Дистанцшна освгга - це синтетична, ште-гральна гуматстична форма навчання, яка ба-зуеться на використанш широкого спектра тра-дицшних Г новгттх шформацшних технологш та
ïxнix техшчних зaсобiв, що застосовуються для доставки навчального мaтеpiaлу, його самостшного вивчення, дiaлогового обмiну мiж викладачем i тим, хто навчаеться, причому процес навчання вза-гaлi некритичний щодо ïxнього розташування в пpостоpi та чaсi, а також щодо конкретно1 освiтньоï установи. Вiдповiдно до цього визначення ди-стaнцiйного навчання постае як особлива педа-гопчна теxнологiя XXI ст., що базуеться на вщкри-
тому навчанш з використанням сучасних телеко-мунiкацiй для спiлкування (студент - викладач, студент - студент, студент - шформащя) в шфор-мацiйному просторi. Головна особа дистанцшного навчання - студент.
Дистанцiйну форму навчання спешал1сти 3i стратегiчних проблем освгги називають освiтньою системою 21 столитя. Сьогоднi на не! зроблена ве-личезна ставка. Актуальнiсть теми дистанцшного навчання полягае в тому, що результати суспшь-ного прогресу, ранiше зосередженi в сферi техноло-гiй сьогоднi концентруються в шформацшнш сферi. Настала ера iнформатики. Етап ii розвитку в даний момент можна характеризувати як телекому-нiкацiйний. Ця область спiлкування, шформаци та знань. Виходячи з того, що професшш знання ста-ршть дуже швидко, необхвдно !х постiйне вдоско-налення. Дистанцiйна форма навчання дае сьогодт можливiсть створення систем масового безперерв-ного самонавчання, загального обмiну шформа-цзею, незалежно вiд тимчасових i просторових по-ясiв. Крiм того, системи дистанцiйноi' освiти дають рiвнi можливостi всiм людям незалежно ввд соща-льного стану (школярам,студентам, цив№ним i вiйськовим, безробiтними тощо) в будь-яких районах кра!ни i за кордоном реал1зувати права людини на освiту i отримання шформаци. Саме ця система може найб№ш адекватно i гнучко реагувати на потреби сусшльства i забезпечити реалiзацiю консти-туцiйного права на освиу кожного громадянина кра!ни. Виходячи з названих вище факторiв можна зробити висновок, що дистанцiйне навчання увшде в 21 столiття як найефектившша система шдгото-вки та безперервно! пiдтримки високого квал1фжа-цшного рiвня фахiвцiв.
Аналiз та узагальнення лiтературних джерел сввдчать, що сьогодш е рiзнi трактування сутностi дистанцшно! освiти, як1 вiдображають рiзноманiття пiдходiв до його тлумачення. У багатьох випадках термiн "дистанцшна освгга" використовуеться по-ряд або замiсть термша "дистанцшне навчання", "дистантне навчання" тощо. Так, за основу прийн-ято визначення, що дистанцiйне навчання - це су-купнiсть сучасних технологш, що забезпечують доставку шформаци в штерактивному режимi за до-помогою використання 1КТ (шформацшно-комушкацшних технологiй) ввд тих, хто навчае (викладачш, визначних постатей у певних галузях науки, фахiвцiв), до тих, хто навчаеться (студентов чи слухач1в). Застосовуеться шд час пiдготовки як у ВНЗ, так i у бiзнес-школах. Основними принципами дистанцшного навчання е штерактивна взае-модiя у процесi роботи, надання студентам можли-востi самостiйного освоення дослвджуваного мате-рiалу, а також консультацшний супроввд у процесi дослвдницько! дiяльностi. Дае змогу навчатися на вщсташ, за допомогою диспутiв експертiв iз шль-кох кра!н, за ввдсутносп викладача.
Важливим iнтегрованим фактором типологп дистанцiйного навчання являе сукупнiсть методiв i прийомiв, як1 використовуються у навчальному та
педагопчному процесах. Обравши за як1стю крите-рiю засiб комушкаци викладачiв щ методи можна класифiкувати в такий cnoci6:
1) Методи навчання посередництвом взаемоди того, якого навчають, з освггшми ресурсами при Mi-шмальнш участi викладача й других тих, яких навчають, (самонавчання). Для розвитку цих методiв характерний мультимедшний пiдхiд, коли за допомогою рiзноманiтних засобiв створюються освiтнi ресурси: друкарсьш, аудiо, вiдео матерiали, i що особливо важливо для ушверситепв - навчальнi ма-терiали, що доставляються по комп'ютерних мережах. Це насамперед:
• штерактивш бази даних;
• електронш журнали;
• комп'ютерш навчальнi програми (електроннi тдручники).
У iнтерактивних базах даних систематизу-ються масиви даних, що можуть бути доступнi за допомогою телекомушкацш. Використовуючи цi ресурси розроблювачi курав,наприклад, мо^ть пiдтримувати локальнi бази даних як для студенпв, так i для викладачiв. Другим рiшенням являеться надання доступу до зовшшшх баз даних. Число баз даних доступних через комп'ютерш мереж1 швидко росте. Комп'ютерш навчальш програми являють собою програмне забезпечення, що може викорис-товуватися на вiддаленому комп'ютерi через комп'-ютерну мережу. Сеанс зв'язку з в1ддаленим комп'ю-тером може здшснюватися за допомогою, напри-клад, модемного зв'язку або Telnet послуг у Internet.
2) Методи iндивiдуального викладання i навчання, для яких характерш взаемовiдносини одного студента з одним викладачем або одного студента з шшим студентом (навчання «один до одного»). Щ методи реалiзуються в дистанцшнш освiтi в основному за допомогою таких технологш як телефон, голосова пошта, електронна пошта. Розвиток теле-наставництва (система «т'юторiв»), опосередкова-ного комп'ютерними мережами, являе важливим компонентом навчального процесу в електронних унiверситетах.
3) Методи в основi яких лежить уявлення студентами навчального матерiалу викладачем або експертом, при якому тi, хто навчаеться, не грають активну роль у комушкаци (навчання один до багатьох"). Щ методи, як1 властивi традицiйнiй освiтнiй системi, одержують новий розвиток на базi сучасних шформацшних технологiй. Так, наприклад, ле-кц!1, як1 були записанi на аудю- або в1деокасети й використовувалися не тiльки на заняттях у ВНЗ, але й на радю та телебаченш, доповнюються в сучас-ному дистанцiйному освiтньому процесi так зва-ними «е-лекцiями» (електронними лекщями), тобто лекцiйним матерiалом, що поширюеться по комп'-ютерних мережах за допомогою систем дощок ого-лошень (BBS). Е-лекщя може являти собою пiдби-рання статей або витримок iз них, а також навчаль-них матерiалiв, що готують студентiв (слухачiв), яш навчаються до майбутнiх дискусiй. На базi тех-нологil електронно! дошки оголошень розвиваеться також метод проведення навчальних електронних
симпозiумiв, що подають собою вистутв декiлькоx aвтоpитетiв («перших спiкеpiв»).
4) Методи, для яких характерна активна взае-модiя мiж усiмa учасниками навчального процесу (навчання «багато хто»). Значення цих методiв i ш-тенсивнiсть ïx використання iстотно зростае з роз-витком навчальних телекомушкацшних техноло-гiй. Декотрими словами, штерактивш взaемодiï мiж тими хто навчаеться, а не пльки мгж викладачем i студентом, стае важливим джерелом одержання знань. Розвиток цих методiв пов'язаний з проведен-ням навчальних колективних дискусш i конферен-цш. Теxнологiï aудiо-, aудiогpaфiчниx i вгдео- кон-феpенцiй дозволяють активно розвивати так методи в дистанцшнш освiтi. Особливу роль у навчальному пpоцесi дистaнцiйного навчання гра-ють комп'ютеpнi конференций, що дозволяють вам учасникам дискусй' обмiнювaтися письмовими по-вiдомленнями, як у синхронному, так i в асинхронному режиш, що мае велику дидактичну щнтстъ. Комп'ютеpно-опосеpедковaнi комунiкaцiï дозволяють актившше використовувати так1 методи навчання, як дебати, моделювання, pольовi Ггри, дис-кусiйнi групи, мозковi атаки, методи Дельфи, методи номшально1' групи, форуми, пpоектнi групи.
У сво1'х статтях автори розглядають наступш моделi, на яких базуеться Гснуюча в цей час мережа вщкритого та дистaнцiйного навчання:
- Перша модель - навчання за типом екстер-нату. Навчання, оpiентовaне на шкшьш чи вузiвськi (екзaменaцiйнi) вимоги i призначене для учнiв i сту-денлв, як1 з якихось причин не можуть вiдвiдувaти очнi учбовi заклади.
- Друга модель - навчання на бaзi одного уш-верситету. Це вже цша система навчання для студенпв, як1 навчаються не стaцiонapно, а на вщсташ, заочно (вiдкpитi форми) або дистанцшно, тобто на основi нових шформацшних технологш, включа-ючи комп'ютерш телекомушкаци. Так1 програми використовуються для отримання piзномaнiтниx aтестaтiв освгга.
- Третя модель - навчання, засноване на сшв-пpaцi дешлькох навчальних зaклaдiв. Вона передба-чае спшьну шдготовку единих програм заочного дистанцшного навчання для к1лькох навчальних за-клaдiв з провгдних дисциплш (як у нaшiй кpaïнi,тaк i за кордоном). Така спiвпpaця у пвдготовщ програм дистaнцiйного навчання дозволяе зробити ïx бшьш як1сними i менш дорогими. Перспективна мета програми - дати можливють кожному громадянину кpaïни, не залишаючи свое1' кpaïни i свого дому, отримати будь-яку освиу на бaзi функцюнуючих у кpaïнi коледж1в i ушверситепв.
- Четверта модель - автономш освиш установи, спецiaльно створеш для цiлей вГдкритого або дистанцшного навчання, в яких студенти можуть отримати освпу за рГзними напрямками. Вони спе-цiaлiзуються у створенш мультимедiйниx курсГв. Навчання повшстю оплачуеться оpгaнiзaцiями i фь рмами, в яких працюють студенти. НайбГльшою по-дГбною установою е ВГдкритий ушверситет у Лондон^ на базГ якого в останш роки проходять навчання дистанцшно велике число студенпв не
тГльки з Великобритании але з багатьох Свропейсь-ких кpaïн.
- П'ята модель - навчання за автономними на-вчальними системами. Навчання в рамках подГбних систем ведеться цшком за допомогою вгдеозаписГв ТБ або радюпрограм, а також додаткових друкова-них поабнишв.
- Шоста модель - неформальне, штегроване дистанцшне навчання на основГ мультимедшних програм. Таш програми орГентоваш на навчання доросло!' аудитори, тих людей, як1 з якихось причин не змогли зашнчити шшльну освиу. Таш проекти можуть бути частиною офщшно1 освГтньо1 програми, штегрованими в цю програму або спеща-льно орГентоваш на певну освггаю мету (напри-клад, Британська програма грамотности), або спець ально нацшет на профшактичш програми здоров'я, як, наприклад, програми для краш, що розвива-ються.
Вщмшшсть дистанцшного навчання вГд тра-дицшного зрозумша, якщо розглянути ïx з погляду форм взаемоди викладача i студента. В основу тра-дицГйно1 модел навчання покладено читання лекцш, проведення семшарських, лабораторних та рГзних Ггрових видГв занять, оргашзащя самостГйно1' роботи студенпв та шшГ форми роботи. База навчання - книга i викладач як штерпретатор знання. Дистанцшне навчання орГентоване на впро-вадження в навчальний процес принципово вгдмшних моделей навчання, що передбачають проведення конференцш, самостшну роботу студенпв з шформацшними полями з рГзних банков знань, проектш роботи, треншги й шшГ види д1яль-ностГ з комп'ютерними та нетрадицшними техно-лопями.
Як вГдзначають бГльшГсть авторГв, серед безпе-речних переваг дистанцшного навчання можна ви-дшити наступш:
1. БГльш висока ефектившсть професГйно1' подготовки у порГвнянш з вечГрньою та заочною формами навчання при бГльш низькш вартосл освгтшх послуг;
2. Скорочення термптв навчання;
3. МожливГсть паралельного навчання в укра-шському та закордонному вузах;
4. Незалежшсть студента вГд географГчного ро-зташування ВУЗу.
Експерименти шдтвердили що як1сть i структура навчальних курав, так само як i яшсть викла-дання при дистанцшному навчанш часто набагато краще, шж при традицшних формах навчання. 1н-терактивш можливосл використовуються в системГ дистанцшного навчання програм i систем доставки шформаци дозволяють налагодити i навиъ стиму-лювати зворотний зв'язок, забезпечити дГалог i пос-тшну шдтримку, що е неможливим у бшьшосп традицшних систем навчання. Сучасш комп'ютерш телекомушкаци здатш забезпечити передачу знань та доступ до рГзномаштно1 навчально1' шформаци на-рГвш, а шодГ i набагато ефективнГше, шж тради-цГйнГ засоби навчання.
Але не зважаючи на велику шльшсть переваг, icHye i ряд недолЫв такого виду навчання. Ефекти-вн1сть дистанцiйного навчання безпосередньо зале-жить ввд тих викладачiв, хто веде роботу з учнями в 1нтернеп. Це повинш бути викладачi з ушверса-льною пiдготовкою, яш володiють сучасними педа-гогiчними та шформацшними технологiями, психо-логiчно готовi до роботи зi студентами у новому на-вчально-пiзнавальномy середовищi Internet. На жаль, у нашш крш'ш не ведеться пiдготовка фахiв-щв подiбного роду. 1нша проблема -шфраструктура iнформацiйного забезпечення студента в мережах. Ставиться питання про те, якою мае бути структура навчального матерiалy, про умови доступу до курав дистанцiйного навчання, оргашзаци та проведення оцiнки знань "дистанцш-них" стyдентiв. Для 1х виршення необхiдно ство-рити нормативно-правову базу оцшки знань студе-нтiв.
Висновок. Говорячи про дистанцiйнy форму освгга, слiд уявляти створення единого шформа-цiйно-освiтнього простору, куди необх1дно вщне-сти всi можливi електроннi джерела iнформацiï: вь ртyальнi бiблiотеки,бази даних, консультацшш служби, електроннi навчальнi поабники, шберк-ласи, i т. ш. Головним при органiзацiï дистанцiйноï форми навчання е створення електронних курав, розробка дидактичних основ дистанцiйного навчання, подготовка педагогiв-координаторiв. Не слад ототожнювати дистанцiйнy форму навчання з заоч-ною,тому що тут передбачаеться постшний контакт з викладачем, з шшими студентами, iмiтацiя всiх видiв очного навчання, але за допомогою специфь чних форм. Це необхвдно для розвитку квалiфiкова-ного, телектуального, високо професiйного i просто здорового сусшльства. Отже, потрiбнi теорети-чнi проробки, експериментальнi перевiрки, серйозш наyково-дослiднi роботи.
Список лггератури
1. Бухаренко В., Рибалко О., Сиротенко Н. Ди-станцiйне навчання: Умови застосування. Дистан-цiйний курс: Навч. поабн., 3-е вид. / За ред. В. Ку-харенка - Х.: НТУ "ХП1", Торсшг, 2002. - 320 с.
2. Жовта I. Дистанцшна освгга набирае обертiв : в Украíнi i свт : [Про дистанц. форму навчання в Нац. аиац. ун-ri] / I. Жовта // Освгга Укра!ни. -2004. - 9 кит. (№ 27/28). - С. 2.
3. Концепцiя розвитку дистанцшно! освгга в Украíнi ввд 20 груд. 2000 р. - К., 2000. - 12 с.
4. Кун К. E-Learning - электронное обучение // Информатика и образование:- 2006. - №10. - С.16-18
5. Митяева А.М. Компетентносная модель многоуровневого высшего образования. Автореферат диссертации д. пед. н. , Волгоград, 2007.- 43 с.
6. Морзе Н.В. Дистанцшна технолопя як основа сучасних шформацшних технологш у навчанш / НовГ технологи навчання: з6Грник наукових праць. - Вшниця: Академiя педагопчних наук Ук-ра1ни; Вшницький соцiально-економiчний шститут ушверситету «Украша». - 2011. - Вип. 30. - С.32-42.
7. Шдкасистий П.1. Комп'ютернi технологи в системi дистанцiйного навчання / П.1 Щдкасистий, О Б Тищенко.// Педагопка. -2000. - № 5. -С. 7-12.
8. Полат Е.С. Дистанцшне навчання: яким йому бути / Е.С.Полат, А.£.Петров.//Педагопка. -1999. - № 7. -С. 29-34.
9. Современные образовательные технологии: учебное пособие / кол. авторов, Под ред. Н.В. Бор-довсют - 2-е узд., стер. - М.: КНОРУС. - 2011. -432с.
