CC BY
212
5. Гаврилюк О.В. 1ноземне iнвестування i структурна трансформащя в крашах пере-хщно'1 економiки// Фiнанси Украши. - 1998, № 7. - С. 54-66.
6. Ф. Рут, Фшшенко А. М1жнародна торпвля та швестицп. - К.: Основи, 1998. - 743 с.
7. Брыль Р. Восхищение Восточной Европой// Украинская Инвестиционная Газета. -2002, № 22. - С. 4.
8. Кпима Т.О. 1ноземне швестування в умовах ^еграцп Украши у свiтову економь ку// Фiнанси Украiни. - 2001, № 10. - С. 118-125.
9. Инвестиционная деятельность в регионе/ А.И. Амоша, Н.И. Иванов, Л.И. Черед-ник и др. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 60 с.
10. Колосов O.G. Деяю аспекти державного управлшня залученням шоземних швес-тицiй в екож^ку Украши// Економiка Украши. - 1998, № 11. - С. 27-36.
11. Малий 1.Й. 1ноземш швестицп: Зарубiжний досвiд стимулювання. Шляхи залу-чення в економiку Украши. - К.: НДФ1, 1999. - 45 с.
12. УкраТна у цифрах у 2002 рощ/ Державний ком^ет статистики Украши: За ред. О.Г. Осауленка; Вщп. за вип. В.А. Головко. - К.: Консультант, 2003. - С. 48-150.
13. Dunning John H. The Eclectic Paradigm of International Production: A Restatement and some possible Extensions// Journal of International Business Studies. - 1988. - Spring. - P. 1-31.
14. Ширмер Я. Прямi зовшшш швестицп та економiчне зростання// Економют. -2000, № 3. - С. 33-37.
15. Вступление КНР в ВТО обернулось ростом импорта капитала// Лента новостей УФС. - Киев, 2002. - [Цит. 2002, 14 лютого]. - Доступно с: <http://www.ufs.kiev.ua.>.
16. Захарш С.В. Податковi важелi державного регулювання шоземних швестищй// Фшанси Украши. - 2000, № 7. - С. 94-102.
17. Даниленко А.А. Тенденцп i перспективи прямого шоземного швестування у про-мисловють Украши// Фшанси Украши. - 2000, № 8. - С. 50-55.
18. Дубровський В. За допомогою пшьг можна залучити швестицп, вщ яких погано тхне// Галицью контракти. - 2001, № 51. - С. 13.
19. Ллманський А. Тенденцп в надходження прямих iноземних iнвестицiй в Польщу// Региональна економiка. - 2002, № 4. - С. 237-243.
20. Клименко И. Инвестиционная история// Компаньон. - 2000, № 26. - С. 9-11.
УДК338.27:332.1 Доц. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук - 1РДНАН
Украти; доц. 1.Ф. Коломкць, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ОСНОВН1 МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Розглянуто основш методи прогнозування соцiально-економiчного розвитку регюну. Для ефективного застосування даних методiв прогнозування необхщний щ-леспрямований аналiз юнуючо'1 шформацшно'1 бази i визначення ii придатностi.
Doc. F.A. Vazhynsky - IRR NASU; doc. I.F. Kolomiyets - USUFWT Basic methods of prognosis of social-economic development of region
In article basic methods of prognosis of social-economic development of region are described. The purposeful analysis of existing information base and definition of its suitability is necessary for an effective utilization of the given methods of forecasting.
У сучасних умовах у процес розробки прогнозiв важливого значения набувае подальший розвиток i вдосконалення методологи прогнозування. Методолопчш питання прогнозування соцiально-економiчного розвитку ре-гюшв ще далек вщ оптимального виршення. Складношд полягають в тому, що розвиток не може бути зведений до кшьюсного збiльшення показникiв, а обов'язково передбачае структурнi змiни. Розвиток включае появу нових еле-
Науковий вк'мик, 2004, вип. 14.7
менпв, а глибока структурна перебудова обов'язково характеризуемся тим, що такi елементи, як до деякого часу не мали важливого значення, виходять на ключовi позицп i iстотно впливають на процеси соцiально-економiчного розвитку регюшв.
Основним завданням у прогнозуваннi соцiально-економiчного розвитку регiону е визначення кшьюсних параметрiв i показникiв розвитку реп-онально!' системи у перспектив^ Можуть розглядатися два типи прогнозiв: загальноекономiчнi прогнози розвитку регюнально!' системи в цшому i прог-нози розвитку окремих галузей i сфер регюнального господарства. Основою загальноекономiчних прогнозiв е розроблення сценарив перспективного розвитку, в основу яких повинш бути покладеш вiрогiднi ситуацп майбутнього розвитку само! регюнально!' системи, l'i взаемозв'язки з iншими системами.
У рамках загальноекономiчного прогнозу повиннi визначатись най-бiльш загальнi показники, яю можуть служити орiентирами для подальшо!' розробки окремих програм. Цi дат можуть бути шформацшною основою для прогнозування розвитку окремих ланок регюнально!' системи.
Важливою особливiстю прогнозування соцiально-економiчного розвитку е необхiднiсть прогнозування регюнального розвитку не просто як са-мостшно! системи, але як частини нацюнально!' економiки. У системi управ-лiння нацiональною економiкою та розвитком регюнальних сощально-еконо-мiчних систем особливе значення належить довготермiновим прогнозам. Шд-вищення ролi довготермiнових прогнозiв викликане умовами становлення ринково!' економши, суперечливiстю цих процесiв, а головне, вщсутшстю довготривалих орiентирiв, якi сприяли б зростанню економiки.
У довготермшовому прогнозуваннi мае домiнувати пiдхiд вщ загаль-ного до часткового, вщ варiантiв розвитку соцiально-економiчноl системи кра'ни до обгрунтування прогнозу в рамках конкретного регюну з врахуван-ням його специфiчних особливостей. Системний шдхщ до прогнозування со-цiально-економiчного розвитку регюну - це, у першу чергу, споЫб представ-лення вщповщних задач прогнозування, якi вимагають врахування як внут-рiшнiх, так i зовнiшнiх факторiв.
Всi етапи процесу розроблення прогнозу вимагають узгодження з пос-тавленими завданнями та визначеними цшями. При цьому в одних випадках на основi поставлено!' мети прогнозуються шляхи ii досягнення, в iнших -процес прогнозування здшснюеться для того, щоб визначити бажану мету, яка вщповщае потребам соцiально-економiчного розвитку системи. У першо-му випадку йдеться про нормативне прогнозування, у другому - про дослщ-не. Поеднання нормативного i дослщного прогнозування дае змогу найбшьш ефективно визначити тенденци розвитку великих систем.
При прогнозуванш соцiально-економiчного розвитку регюну важливе значення мае принцип черговост постановки задач прогнозування. За ощн-кою спецiалiстiв, нараховуеться бiльш шж 150 методiв прогнозування, хоча на практищ використовуеться 10-15. Серед них можна видшити штуггивт, аналiтичнi i статистичнi, якi включають такi групи методiв:
• ШтуЛтивш - методи експертних оценок, методи шторичних та географiчних аналогiй;
• аналтичш - сiтковi методи, матричт методи, методи iгрового моделюван-ня, методи оптимiзацii;
• статистичш - методи екстраполяцй, методи кореляцii' i регресii. Iнтуiтивнi методи використовуються у випадках неможливост кшь-
кiсноi оцшки окремих явищ (процесiв) або неможливост врахувати i значну кiлькiсть факторiв через складностi об'еклв. Цi методи базуються на вико-ристаннi експертних оцшок.
Суть методу експертних оцшок полягае у здiйсненнi експертизи (ана-лiзу явищ, об,ектiв, процесiв та можливих шляхiв !х розвитку) окремими фа-хiвцями (iндивiдуальна експертна оцшка), або групою фахiвцiв (колективна експертна оцшка). За допомогою цього методу виявляються особливостi прогнозних завдань i систематизуеться iнформацiя, необхiдна для розробки стратеги соцiально-економiчного розвитку регiону, а також для прийняття управлшських ршень за 11 реалiзацii. Хоча отримаш результати експертного аналiзу носять певною мiрою суб'ективний характер, його переваги поляга-ють в отриманнi незалежних та фахових оцiнок.
При здшсненш експертних оцiнок перевагу мае фаховють експертiв, а не 1х кшьюсть. Однак при проведеннi експертно!" оцшки залучаеться якомога бiльша кiлькiсть експер^в - спецiалiстiв рiзного профiлю з метою отримання комплексно! оцшки дослщжуваних проблем. Яюсть експертних оцiнок зале-жить, по-перше, вiд рiвня фаховост i знань експерта; по-друге, вщ рiвня во-лодiння iнформацiею про об'ект дослiдження, але цей вид оцшки дуже важ-ливий тому, що вiн:
• забезпечуе зворотний зв'язок розробнишв стратеги з населениям регюну;
• дае змогу ввдстежувати таку шформащю, яку неможливо отримати з матерь ал1в статистичиоi зв1тност1, фондових та нормативних матер1ал1в;
• надае бшьш широкий д1апазон критерив оцшок;
• розкривае перспективне бачення розвитку оц1нюваних иозицш.
Метод експертних оцшок е одним з новггшх методiв ситуацiйного аналiзу, придатним до використання з метою з'ясування ступеня гостроти проблем розвитку об'екта у процес розробки стратегii регiону. Вiдомi в основному два види експертних оцшок: шдив^альш i груповь Методи шдивь дуальних експертних оцшок, у свою чергу, дшяться на аналтичш експертнi оцiнки, iнтерв,ю, парш порiвняння та iншi. Методи колективноi експертноi оцiнки включають метод комiсii, метод Дельфi, Паттерн та шшь Метод ш-терв'ю передбачае беЫду органiзатора експертизи з спецiалiстом-експертом у певнш сферi знання. Метод аналггичних записок (оцiнок) передбачае можли-вють довготермiновоi та ретельноi роботи експерта над поставленими запи-таннями. Суть методу комiсii полягае в тому, що спещалюти погоджують свою думку про стан будь-якого процесу в майбутньому або шляхах i методах досягнення цшей у вщкритш дискусп.
Метод Дельфi був розроблений у США сшвробггниками науково-дос-лщно!' корпорацii "РЕНДкорпорейшн" О. Хелмером та Т. Гордоном. Цей метод характеризуеться трьома основними особливостями: аношмшстю, вико-
Науковий iticiiiiK, 2004, вип. 14.7
ристанням результатiв попереднього туру та статистичною обробкою результата групово!" вщповщ. Анонiмнiсть досягаеться тим, що члени групи невь домi одне одному. У результат кожен експерт мае змогу у процес послщов-них турiв опитування змiнити свою думку без публiчноï заяви про це, а вщ-повiдно, без втрати репутаци. Члени групи спiлкуються тшьки з оргашзато-рами експертизи.
Використання результата попереднього туру опитування, доповнене статистичними характеристиками груповоï вiдповiдi, дае змогу кожному ек-сперту познайомитись з думкою своïх aнонiмних колег, зютавити своï вщпо-вiдi з узагальненими висновками всiеï групи експерта.
Статистична характеристика результaтiв групово!" вщповад передба-чае визначення покaзникiв, котрi дають змогу вияснити, нaскiльки вщповщь кожного експерта вiдповiдaе точцi зору групи експерта у цiлому. Суть мето-дiв iсторичних i геогрaфiчних aнaлогiй полягае порiвняно з взiрцем розвину-тих регiонiв, розвиток яких проходив в аналопчних умовах. Аналггичш мето-ди прогнозування, якi базуються на економiко-мaтемaтичному моделювaннi, доцiльно застосовувати за наявност досконало!" вхiдноï шформаци i можли-востi формaлiзaцiï процеЫв, що прогнозуються.
Клaсифiкуються економiко-мaтемaтичнi моделi також за такими ознаками:
• за призначенням pesynbmamie - пасивт, активт;
• за pieHeM величини об^ект1в - в цшому по регюну, на р1вт господарських комплекс1в;
• за pie^M структуризацИ o6'eKmie - однопродуктов1, багатопродуктов1, мiжгaлузевi;
• за зовшшнт впливом - закрит!, ввдкрит1;
• за врахуванням часового фактору - статичт, динам1чт;
• за методами eкономiчних задач - балансов!, оптим1защйт;
• за ктьтстю незалежних змшних - однофакторт, багатофакторт. Статистичт методи можуть використовуватись для шдготовки вхщ-
но1' iнформaцiï для оптимiзaцiйних моделей. При зaстосувaннi статистичних методiв нaйбiльш нaдiйнi результати одержуються при коротко- i середньо-термшовому прогнозувaннi.
При прогнозувaннi методами екстраполяци виходять з iнерцiйностi явищ (процеЫв), що дослщжуються i прогнозуються. Стушнь iнерцiйностi залежить в!д розм!ру i масштабу процесу, що вивчаеться. На мжрор!вш вплив окремого фактора може миттево змшити ситуащю, в той час, коли на мшрор!вш, через ди багатьох фaкторiв, як! здшснюють часом протилежний один одному вплив, шерцштсть зберiгaеться бшьшою м!рою.
При значнш iнерцiйностi економiчних процесiв (явищ), що дослщжу-ються, можна з достатшм ступенем !мов!рност сподiвaтися, що законом!р-ност!, як! виникли в "передютори", будуть з незначними змшами д!яти i у прогнозованому перюда. Основу екстрaполяцiйних методiв прогнозування становлять динам!чш ряди. Динaмiчним рядом називаеться послщовшсть по-кaзникiв, як! характеризують змшу явища (процесу, об'екта) у час!. Окремi спостереження динам!чного ряду називаються р!внями.
За часом, вщображеним у динамiчних рядах, вони подшяються на мо-ментш та штервальш. У моментних рядах динамжи piBHi виражають величину явища на вiдповiдну дату, наприклад, залишки готово! продукци на перше число кожного мюяця, вартiсть основних фондiв на початок, чи кiнець року та ш. В iнтервальних рядах рiвнi виражають розмiри явищ за промiжок часу, наприклад, випуск продукци за мiсяць, квартал, рiк.
При побудовi динамiчних рядiв необхiдно, у першу чергу, зосередити увагу на порiвняннiсть рiвнiв ряду. Це значить, що ус рiвнi повиннi виража-тися в однакових одиницях вимiру, розраховуватися за единою методоло-пею, включати едине коло об'ектiв. Для ефективного застосування наведених методiв прогнозування соцiально-економiчного розвитку регiону необхiдний цшеспрямований аналiз iснуючоï iнформацiйноï бази i визначення ïï придат-ностi для вщповщних методiв.
Л1тература
1. Закон Украши "Про державне прогнозування та розроблення програм економiч-ного i сощального розвитку Украши". 2004. - 36 с.
2. Анализ и прогнозирование развития экономики региона (под ред. Н.Г. Чумаченко. -К.: Наук. думка, 1991. - 264 с.
3. Грабовецький Б.С. Економiчне прогнозування i планування: Навч. поабник. - К.: Центр навч. лгг-ри, 2003. - 236 с.
4. Морозова Т.Г., Пикулькин А.В., Тихонов В.Ф. и др. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебн. пособие для ВУЗов. - М.: Юнити-Дана, 1999. - 322 с.
5. Панасюк Б. Прогнозування економiчного розвитку Украши// Економжа Украши. -2000, № 9. - С. 36-44.
УДК 331.56 Доц. В.1. Приймак, канд. фiз.-мат наук -Львiвський НУ M. 1вана
Франка; доц. В.1. Жовтанецький, канд. екон. наук - 1РДНАН Украти
УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗРОБ1ТТЯ В УКРА1Н1
Вивчено особливосп безроб^я в Укршш. Дослщжено його структуру. Запро-поновано заходи, впровадження яких сприятиме зменшенню кiлькостi зареестрова-них, незареестрованих i приховано безроб^них в кршш.
Doc. V.I. Pryjmak - Lviv National University after Ivan Franko;
doc. V.I. Zhovtanetsky - IRR NASU
Improvement of state regulation of unemployment in Ukraine
Features of unemployment in Ukraine are investigated. Its structure is investigated. Actions which introduction will assist reduction of quantity registered, unregistered and latently unemployed in the country are offered.
Процес реформування економжи потребуе вдосконалення структури робочоi сили. Частина пращвниюв за своiми професiйно-квалiфiкацiйними характеристиками не вщповщае новим вимогам економжи. Зростае структур-не безробггтя, оскшьки пропозищя робочоi сили не зб^аеться зi структурою робочих мiсць. Високий рiвень безробiття призводить до економiчних витрат, соцiального напруження i недовикористання трудового потенщалу. Значнi соцiально-економiчнi наслщки мае довготривале безробiття.
