CC BY
9
УДК 616.98:578.828 В1Л:614.8.026-053.81:316.774
0.3. Децик, OCHOBHI ГРУПИ РИЗИК-ПОВЕД1НКИ
Т.П. Басараба ЩОДО В1Л-1НФЕКЦ11 ЗА ДАНИМИ
АНАЛ13У ПРЕВЕНТИВНО? П01НФ0РМ0ВАН0СТ1 МОЛОД1
ДВНЗ «1вано-Франтвський нацюнальний медичний утверситет» МОЗ Украти
вул. Галицъка, 2,1вано-Франк1вськ, 76018, Украта
Ivano-Frankivsk National Medical University
Halytska Str., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine
e-mail: [email protected]
e-mail: [email protected]
Ключов! слова: В1Л-тфекц1я, профтактика, молодь Key words: HIV, prevention, youth
Реферат. Основные группы риск-поведения относительно ВИЧ-инфекции по данным анализа превентивной осведомленности молодежи. Децик О.З., Басараба Т.П. С целью изучения информированности молодых людей по профилактике ВИЧ-инфекции и выделения основных групп риск-поведения в г. Ивано-Франковске провели анонимное анкетирование 1926 респондентов возрастом от 14 до 24 лет в школах и учебных заведениях разных уровней аккредитации, детском приюте, а также на базе областного центра профилактики и борьбы со СПИДом. Установлено, что около 70% лиц в возрасте 14-24 лет не имеют достаточных знаний по профилактике ВИЧ-инфекции. С возрастом информированность улучшается, а риск-группами опасности заражения ВИЧ-инфекцией по возрастно-половым признакам являются лица старшего школьного и подросткового возраста (OR=1,77; 95% CI=1,37-2,29) женского пола (1,33; 1,10-1,61). Доказано, что группами риск-поведения также являются подростки с девиантным социальным поведением (3,14; 1,596,19) и студенты немедицинских колледжей (1,81; 1,47-2,23), выходцы из сельской местности (1,38; 1,11-1,71). Полученные данные необходимо учитывать при разработке научно обоснованных мероприятий первичной профилактики ВИЧ-инфекции среди выявленных целевых групп риска.
Abstract. Main groups by risk behavior on HIV infection according to the analysis of youths' preventive awareness. Detsyk O.Z., Basaraba T.P. To study the awareness of young people on HIV prevention and highlight the main groups of risk-behavior in the city Ivano-Frankivsk there was conducted anonymous survey of 1926 respondents aged 14 to 24 years in schools and educational institutions of different levels of accreditation, children's orphanges and at the Regional Centre of AIDS Prevention and Control. It was found that 70% of people aged 14-24 years do not have sufficient knowledge about HIV prevention. Preventive awareness improves with age, and persons of the senior school age and adolescence (OR=1.77; 95% CI=1.37-2.29) female (1.33; 1.10-1.61) are the risk-groups of HIV infection by age and sex.. There was proved that risk-behavior groups are also teenagers with deviant social behavior (3.14; 1.596.19), as well as non-medical college students (1.81; 1.47-2.23), the natives of rural areas (1.38; 1.11-1.71). The data should be considered in the development of scientifically based measures of primary prevention of HIV among the identified target risk groups.
Ешдашя В1Л-шфекцн в Укра1ш характери-зуеться одними з найвищих темшв приросту р1вшв захворюваносп в Сврош [5-6]. Врахо-вуючи переважно статевий шлях передач! хвороби в держав^ з погляду контролю за ешдем1ею важливим контингентом впливу повинна бути молодь [4]. Даш наукових дослщжень показують, що поширення в дитячо-молод1жному середовищ1 ризиковано! поведшки е наслщком, головним чином, недостатшх пре-вентивних знань [1, 2]. Проблема ускладнюеться тим, що молод1 особи зазвичай досить критично сприймають окрем1 заходи, яю пропонують дер-жавш та громадсью оргашзацн з метою про-фшактики В1Л-шфекцп [4, 6]. У результат!
формуеться значний пласт учшв та студенпв, котр1 не зовс1м адекватно уявляють юнуючу загрозу заражения та розповсюдження В1Л, а шод1 зовс1м не мають власного погляду на вказану проблему [1-3, 5]. Тому бшьшють до-слщниюв сходяться на думщ, що цшеспрямована осв1та \ формування превентивно! пошформо-ваносп молод1 е найголовшшими \ необхщними напрямами комплексу заход1в первинно! про-фшактики В1Л-шфекцн [3,5,6].
Мета дослщження - проанатзувати пошфор-мовашсть молодих ос1б з профшактики В1Л-шфекцп та видшити основш групи ризик-поведшки.
16/ Том XXI/ 3
77
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНБ
У м. 1вано-Франювську проведено аношмне анкетування за спещально розробленою про-грамою 1926 респонденпв bîkom вщ 14 до 24 ро-kîb, з них 1074 хлопщ (55,8%) та 852 д1вчини (44,2%). Дослщження здшснено у 8-11 класах за-гальноосв1тшх шкш та лще1в (815 учшв), закладах ocbîth I-II (692 студенти, у т.ч. 102 з медич-ного коледжу) i III-IV р1вшв акредитаци (323 студенти, у т.ч. 139 з медичного ушверситету), притулку м. 1вано-Франювська (66 oci6, яю стояли на облшу в сектор1 кримшально1 мшцп у справах д1тей, надат - в органах МВС, внаслщок дев1антно1 сощально1 поведшки), на 6a3i об-ласного центру профшактики та боротьби 3i СН1Дом, надат - центр СН1Ду (30 В1Л-шф1ко-ваних молодих oci6).
Для статистично1 обробки даних використо-вували формули розрахунку поширеност1 кожного чинника на 100 опитаних i похибки репре-зентативносп для вщносних величин, а оцшку достов1рност1 р1знищ отриманих даних у трупах пор1вняння проводили за допомогою критерда xi-квадрат (%2) [7]. Для виявлення чинниюв, яю впливають на формування пошформованосп
молод1 щодо В1Л-шфекцй, Bcix опитаних розпо-дшили за р1внем об1знаносп (на шдстав1 роз-роблених критерйв оцшювання вщповщей) на дв1 групи: 678 oci6 з достатшм (отримали оцшки «добре» i «вщмшно») i 1248 oci6 з недостатшм («задовшьно» i «незадовшьно») р1внями знань. Враховуючи, що за дизайном проведене дослщження е ретроспективним епщемюлопчним, для оцшки ризику використали методику розрахунку показника вщношення шанс1в (Odds Ratio, OR) та його 95% дов1рчого штервалу (95 % Confidential Interval, 95% CI) [7].
Використаш методи: медико-статистичний, ешдемюлопчний, соцюлопчний.
РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Результати дослщження засвщчили в цшому низьку пошформовашсть з ще! проблеми опитаних школяр1в та молодь Так, достатнш р1вень знань продемонструвала тшьки третина респондента (678 oci6, що становить 35,2% опитаних, а недостатнш - 1248 oci6 (64,8% вщповщно).
Частки респонденпв з недостатшми знаниями вщр1знялись залежно вщ контингенту опитування (рис. 1).
р<0,001
В1Л-шфгсоваш
студенти медичного ушверситету
студенти немедичних ушверситепв
студенти медичного коледжу
студенти немедичних коледж1в
учш iiik'i.i п1дл1тки на облшу мШцн
0%
50%
100%
■ недостатш знания
□ достатн1 знания
Рис. 1. Розподш респонденте за piBHeM пошформованост1 щодо ВШ-шфекцп залежно вщ контингенту опитування
Як видно на рисунку 1, найкраще об1знаними виявились В1Л-шф1коваш особи, серед яких питома вага ос1б з недостатшми знаниями була найнижчою - 43,3%. Очевидно, наявнють небез-печного захворювання, занепокоення стосовно свого майбутнього мотивуе хворих до пошуку
вщповщно1 шформацп. Разом з тим, найпршу пошформовашсть з питань В1Л продемонстру-вали пщл1тки, яю стоять на облшу в органах МВС (84,8±4,4% з них отримали задовшьш й незадовшьш оцшки, р<0,001). За результатами розрахунку показника вщношення шанс1в
доведено, що цих шдлггюв можна вважати групою ризик-поведшки, у тому числ1 щодо шфшування В1Л (ОЯ=3,14; 95%С1=1,59-6,19).
Серед навчальних заклад1в найпрш1 знания демонстрували студенти немедичних заклад1в осви-и 1-11 р1вшв (73,2±1,8% вщповщно). Також не мали належних знань учш шкш (62,0±1,7%) та студенти немедичних ушверситет1в (60,9±3,6%). Проте дивуе, що практично такий же р1вень показали й студенти медичного коледжу (60,8±4,8%), а серед опитаних студенпв медичного ушверситету майже половина (48,9±4,2%) не мали потр1бного комплексу знань. Анатзуючи отримаш оцшки залежно вщ курсу чи класу навчального закладу, достов1рне полш-шення знань з1 зростанням термшу навчання встановлено тшьки серед учшв шкш - з 75,4% восьмикласниюв, як1 отримали посереди! й неза-довшьш ощнки, до 54,2% серед одинадцятиклас-ниюв (р<0,001). У решт1 тишв навчальних заклад1в тако! законом1рност1 не встановлено (р>0,05).
У цшому, за допомогою розрахунку показни-к1в вщношення шанс1в встановлено, що в розр1з1 навчальних заклад1в найбшьший ризик не-достатшх знань, а вщповщно шфшування В1Л, мають студенти немедичних коледж1в (ОК=1,81; 95%С1=1,47-2,23; р<0,001).
Можливою причиною цього е те, що серед студенпв немедичних коледж1в високу питому вагу займали особи, яю при!хали вчитися ¿з сшьсько! м1сцевост1 (59,7%±2,1), хоча серед вс1х опитаних загалом аналопчний показник стано-вив менше третини (29,8±1,1%). За результатами дослщження показано, що дослщжуваний р1вень
знань серед сшьських мешканщв достов1рно нижчий, шж серед мюьких - 69,8±2,0% проти 62,6±1,3% (р<0,01), а факт проживания в сшьсь-кш мюцевосп збшьшуе ризик недостатньо! профшактично! пошформованост1 (ОЯ=1,38; 95%С1=1,11-1,71). Разом з тим, р1вень знань мюьких респондента щодо профшактики В1Л-шфекцп так само бажае бути лшшим, незва-жаючи на бшьш значну доступнють до в1д-повщно! шформацп.
Анатз пошформованосп щодо В1Л-шфекцп залежно вщ в1ку респондента дозволив також виявити ряд особливостей.
Як видно на рисунку 2, з в1ком р1вень знань цшком законом1рно зростав (р<0,001). Найпрш1 знания демонстрували респондента старшого шкшьного (70,6±2,9%) та шдл1ткового в1ку (65,7±1,3%), що робить 1х ризик-групою з В1Л-шфекцн (ОЯ=1,77; 95%С1=1,37-2,29; у т.ч. у вщ{ до 15 роюв - 1,38; 1,03-1,85).
I хоча серед ос1б, старших 21 року, негативних вщповщей було найменше (52,3±3,2%, рис. 2), все одно можна констатувати, що практично половина молодих ос1б не мають належних знань, а отже не волод1ють профшактичними навиками.
Встановлено, що дослщжуваний р1вень пошформованосп в1др1знявся за статевою ознакою. Серед ос1б чолов1чо! стал недостатш знания з питань В1Л-шфекцн демонстрували 61,9±1,5% опитаних, а серед жшочо! ще бшьше - 68,4±1,6% (р<0,001). Тобто у д1вчаток та жшок вищий ризик недостатшх знань та шфшування В1Л (ОЯ=1,33; 95%С1=1,10-1,61).
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
29,4
70,6
34,3
65,7
до 15 рокш 15-18 рокш
□ недостатш знания
46,2
53,8
52,3
47,7
19-21 рш старше 21 року □ достатт знания
Рис. 2. Розподш опитаних за р!внем пошформованосп щодо ВШ-шфекцп залежно вщ вжу
р<0,001
16/ Том XXI/ 3
79
висновки
1. Встановлено, що близько 70% oci6 вшом 14-24 роки не мають достатшх знань щодо про-фшактики В1Л-шфекци.
2. 3 bIkom превентивна пошформовашсть по-лшшуеться, а ризик-групами щодо небезпеки заражения В1Л-шфекщею за вшово-статевими ознаками е особи старшого шкшьного i пщл1тко-вого в!ку (OR=l,77; 95%С1=1,37-2,29) тажшочо! стал (1,33;1,10-1,61).
3. Доведено, що трупами ризик-поведшки та-кож е пщл1тки з дев1антною сощальною пове-дшкою (3,14; 1,59-6,19) i студенти немедичних коледж1в (1,81; 1,47-2,23), вихщщ ¿з сшьсько! мюцевосп(1,38; 1,11-1,71).
Перспективи подальшого розвитку в цьому напрямку полягатимуть у розробщ на пщстав1 отриманих доказ1в науково обгрунтованих за-ход1в первинно! профшактики В1Л-шфекци серед цшьових ризик-груп молодь
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бобкова О.В. Об1знашсть пщлитав щодо проблемы В1Л/СН1Ду / О.В. Бобкова // Соврем, педиатрия. -2013. -№5(53). -С. 29-31.
2. Знания про ВШ-шфекцио та СН1Д // Стан та чинники здоров'я украшських пщлитав: монограф1я / О.М. Балашрева [та ш.]. - Ки1в: TOB «К. I. С.», 2011. -С. 127-130.
3. Нормативно-правовий огляд щодо профшак-тики В1Л/СН1Ду та доступу до медико-сощальних послуг серед п1дл1тк1в, у тому числ1 п!дл1тк1в груп ризику. - Ки1в, 2012. - 128 с.
4. Семигша Т. Проф1лактика В1Л/СН1Д серед молод1: в!д Teopii' до реальносп / Т. Семиг1на // В1сник
М-ва Укра1ни у справах ciM'i', молод1 та спорту. -2010. -№3. - С. 150-161.
5. A Snapshot of the Health of Young People in Europe. A report prepared for the European commission conference on youth health.- Brussels, Belgium: WHO, 2009.-122 p.
6. Effects of school health nursing education interventions on HIV/AIDS-related attitudes of students in Akwa Ibom State, Nigeria / I.I. Akpabio, M.C. Asuzu, B.R. Fajemilehin, A.B. Ofi // Adolesc Health. - 2009. -Vol. 44, N 2.
7. Forthofer R.N. Biostatistics: A Guide to Design, Analysis, and Discovery / R. Forthofer, E. Lee, M. Hernandez. - Amsterdam: Elsevier Academic Press, 2007. - 502 p.
REFERENCES
1. Bobkova OV. [Awareness of adolescents about HIV/AIDS], Sovremenna pediatria. 2013;5(53):29-31. Ukrainian.
2. Balakiryava OM. [Knowledge about HIV and AIDS // Condition and health factors of Ukrainian teenagers: monograms.]. UNICEF; Ukr. in.-t soc. doslid. im. O. Yaremenka. TOV «K. I. S.» 2011;127-130. Ukrainian.
3. [Regulatory and legal overview of HIV/AIDS and access to health and social services among adolescents, including MARA]. 2012;128. Ukrainian.
4. Semugina T. [HIV/AIDS among young people: from theory to reality]. Visn. M-va Ukrainu y spravax simiy, molodi ta sporty. 2010;3:150-61. Ukrainian.
5. A Snapshot of the Health of Young People in Europe. A report prepared for the European commission conference on youth health. Brussels, Belgium. WHO. 2009;122.
6. Akpabio II, Asuzu MC, Fajemilehin BR, Ofi AB. Effects of school health nursing education interventions on HIV/AIDS-related attitudes of students in Akwa Ibom State, Nigeria. Adolesc Health. 2009;44(2).
7. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. Biostatistics: A Guide to Design, Analysis, and Discovery. Amsterdam: Elsevier Academic Press. 2007;502.
CraTTa Haimmna AO pe^aKuii' 13.04.2016
♦
