CC BY
13
УДК 630*165.3 Доц. Ю.1. Гайда, канд. с.-г. наук - ТернопЬльський ДЕУ; доц. Р.М. Яцик, канд. с.-г. наук - Прикарпатський НУ, м. 1вано-ФранкЬвськ; доц. О.О. Марчук, канд. с.-г. наук - НацЬональний аграрний унЬверситет, м. Кигв; проф. В.1. Парпан, д-р бЬол. наук - УкрНДЫрлЬс, м. 1вано-ФранкЬвськ
ОСНОВН1 ЕТАПИ РЕАЛВАЦП ПРОЦЕСУ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРС1В
В УКРА1Н1
Наведено результати дослщжень та запропоноваш для обговорення основш ета-пи збереження, вщтворення й використання люових генетичних ресурсiв в Укршш.
Assoc. prof. Yu.I. Gayda - Ternopil 'state economic university; assoc. prof. R.M. Yatsyk - Prykarpathian National University, Ivano-Frankivsk; assoc. prof. O.O. Marchuk - National Agricultural University of Ukraine, Kyiv; prof. V.I. Parpan - Ukrainian research institute of mountain forestry,
Ivano-Frankivsk
Basic steps for processes of Ukrainian forest genetic resources conservation and utilization realization
Investigation results and proposed for discussion basic steps for the conservation, renewal and utilization of forest genetic resources in Ukraine are given
В Украш1, як i в бшьшост шших республжах колишнього Радянсько-го Союзу, до цього часу застосовуеться статична пасивна система збереження генетичних ресурЫв, яка передбачае вiдбiр об'екпв генозбереження переваж-но in situ (в природних мюцях зростання виду) i мшмальне втручання в ix функцюнування. Як показали результати останшх швентаризацшних робгг таких об'екпв [1, 7, 8] та анашз зарубiжного досвщу [10-15], назрша потреба розробити новi шдходи до процесу збереження та використання люових генетичних ресурЫв у нашiй краiнi.
Ретроспективний анашз цього процесу в Украiнi, крашах-колишшх республiкаx СРСР, провiдниx лiсовиx крашах свiту свiдчить про те, що мето-дологiчно цей процес повинен базуватися на принципах системности прюри-тетностi та перманентностi. Принцип системност полягае в необxiдностi структуризацii процесу збереження генетичних ресурЫв як системи на посль довнi етапи (шдсистеми), якi логiчно пов'язанi мiж собою (рис. 1).
Концепщя сбережения i сталого використання у л ¡СОВ И \ генетичних / pecypciB в Укранп / Стратеги i технологи збереження i сталого \ використання генетично"] ) м hi. j и воем лкових деревнях / вид ¡в в Укра'пн / Програма збереження i сталого в и ко рисганни л1совнх генетичних pecypciB в Vkpaiiii
т
Законодавча шдтримка процесу збереження i сталого використання лкових генетичних pecypciB в Укранп
Рис. 1. СтруктуризацЬя процесу збереження i сталого використання лЬсових
генетичнихресурсЬв в УкрагнЬ
Послiдовне проходження процесу через yci цi етапи вимагае надежного правового забезпечення. Як свщчить анадiз поточного стану такого забез-печення [3], процес вщбору, збереження i використання щнного генетичного фонду люово! арбофдори в Укра'ш регудюеться великою кiдькiстю мiжна-родних, нацiонадьних i регiонадьних нормативно-правових документ. Про-те декдаративний характер багатьох норм цих документ свщчить про необ-хiднiсть 1'х доповнення й удосконалення.
Принцип прiоритетностi передбачае визначення першочергових кро-кiв, заходiв 1'х здiйснення за обмежених ресуршв (фiнансових, матерiадьних, трудових, iнформацiйних). Принцип перманентност забезпечуе безперер-внiсть реадiзацil програм збереження дiсових генетичних ресурЫв пiсдя за-вершення термiну 1'х ди.
Першим етапом процесу функщонування дiсових генетичних ресурсiв в Укра'ш е розробдення навдонально! концепци 1'х збереження й використання. Така концепщя повинна стати базовим нормативно-правовим документом, який визначатиме основш пункти люово! щеологи в галузi збереження генетичних ресурсiв, а також окресдить загальну стратегiю процесу i шляхи 11 реадiзацil. Детадiзацiя заходiв генозбереження стосовно конкретних видiв та регюшв повинна забезпечуватись на наступному етат, пiд час розроблення стратегш i технодогiй збереження генетично! мшливосл окремих видiв чи 1'х груп. Програма збереження дiсових генетичних ресуршв, розробка i реадiза-цiя яко! е третьою фазою процесу, повинна бути планом консолщованих дiй рiзних виконавцiв на певний перiод (10-15 роюв) з реадiзацil загально! та час-ткових стратегiй збереження генетичного рiзноманiття дiсiв.
Концепщя збереження та сталого використання л1сових
генетичних ресурс1в
Одним iз перших крокiв щодо оптимiзацil нормативно-правового та ор-гашзацшного забезпечення процесу збереження генетичних ресуршв е розробка "Концепци збереження i сталого використання дiсових генетичних ресурЫв в Укра'ш". Така концепщя повинна стати документом, який визначае страте-пчш цiдi та завдання, методолопчш, методичнi, органiзацiйнi принципи i спо-соби дiядьностi зi збереження генетично! мiндивостi дiсiв. Концепцiя слугува-тиме базою для розроблення нових i удосконалення наявних нормативно-пра-вових акпв, якi регулюють рiзнi аспекти збереження бiорiзноманiття в дiсах.
Пщ час опрацювання тако! концепци необхщно послуговуватися дос-вiдом iнших кра'н в цьому питаннi. У ФРН першу концепщю збереження ль сових генетичних ресурЫв було опубдiковано в 1987 р. В зв'язку з роз'еднан-ням захiдних i схщних нiмецьких земель виникла потреба в новш редакци концепци, яка i була видана в 2000 р. [13]. У Росшськш Федераци "Концепция генетического улучшения лесов России" з'явилася в 1995 р. [4]. Есюз структури майбутнього документу "Концепщя збереження i сталого використання люових генетичних ресурЫв в Укра'ш" поданий у вигдядi схеми на рис. 2. Короткий коментар до кожного складового елементу концепци по-даеться нижче.
Конценшя збереження га сталого використання лкових генетичних ресурс ¡в н Украпн
Uijii i завдання
Нормативно-правова база
Основш методи i способи збереження генофонду
Орган ¡защйно -техшчн i заходи
Науковий супровщ
[цформашйно-пропагандистсьюзаходи
Фшансова шдтримка та ¡мпдементащя
Генеральна Micia
Система ¡ерарХ1ЧНИХ промжних щлей
Аналп д^ючих акт ¡В, ïx ефективносп
Розроблення пропозицш щодо у досконален ня
Внесения поправок в закон и, затвсрджснпя нових документ! в
Методи га критерп збереження in situ, ex situ
ДиференцшованиЙ пщхщ при Bn6opi стратеги збереження
Вщбф, оц!нка, атестац|я об'бкпв цшного генофонду
Мониторинг стану
1нвентаризац!я
В|дновлення деградуючих об Vieri в
Bi;i6ip i атеетащя новях об'екпв
Використання об'ектш в селекци i насшннцтв!
■> Дослщження генетичжл мшливосп люових ви;и в
> Вивчення популящйно! Структурн Л1СОвих порщ
■> Hobî методи збериання насшня, розмножения та ш.
Висвгтення досягнень i проблем в 3MI
1нформашйна робота ссрсд власниклв i корнету вал lb nicy
УдоСКОналення навчальних програм вуз ¡в лкчвиичо-сколопчних й бюлопчних проф1Л1В
Рис. 2. Структурно-логiчна схема "Концепци збереження i сталого використання л^ових генетичнихресурав в Укрш'ш"
Головною метою (генеральною мiсieю) нащонально1 дiяльностi 3i збереження люових генетичних ресурЫв е забезпечення високого генетичного потенцiалу лiсових екосистем щодо виконання ними рiзноманiтних еколо-гiчних (водоохоронних, водорегулювальних, захисних), сощальних (рекре-ацiйних, оздоровчих, санiтарно-гiгiенiчних, естетичних, виховних), економiч-них функцiй як в сучасних умовах, так i в майбутньому при можливих змшах характеристик навколишнього середовища.
Важливим завданням концепци повинна становити щентифшащя ймо-вiрних загроз лiсовим генетичним ресурсам. Можливi втрати генетичного по-тенщалу лiсiв обумовлюються цiлим комплексом чинниюв, якi можна розпо-дiлити за рiвнем й масштабом впливу на три основш групи.
Чинники негатив^го впливу на лiсoвi генетичнi pесypси:
• глoбaльнoгo piвня:
■ ггобальне пoтеплiння клiмaтy;
■ зменшення товщини oзoнoвoгo шapy;
■ глoбaлiзaцiйнi екoнoмiчнi пpoцеси;
■ вaжкoпpoгнoзoвaнi нaслiдки шиpoкoгo кyльтивyвaння ГМО (генетичнo мoди-фiкoвaних opгaнiзмiв).
• pегioнaльнoгo i нaцioнaльнoгo piвня:
■ нaдмipнi масштаби лiсoкopистyвaння;
■ нaслiдки вiд pеaлiзaцiï неoбгpyнтoвaних екoлoгiчних пpoектiв (oсyшення, зpo-шення, бyдiвництвo вoдoсхoвищ тoщo);
■ емiсiйне зaбpyднення aтмoсфеpи, тpaнскopдoннi пеpемiщення зaбpyдненoгo пoвiтpя, випадання кислoтних дoщiв;
■ зaбpyднення лaндшaфтiв paдioaктивними елементами внаслдок технoгенних aвapiй;
■ пoвiльнiсть i oбмеженiсть pефopмyвaння лiсoвoгo гoспoдapствa.
• лoкaльнoгo piвня:
■ iнтенсивнi гошушв^ сaнiтapнi, дoглядoвi pyбaння;
■ зaстoсyвaння пpи лiсoвiднoвленнi i лiсopoзведеннi невiдпoвiднoгo пoсiвнoгo й пoсaдкoвoгo мaтеpiaлy;
■ фpaгментaцiя лaндшaфтiв, щo пpизвoдить дo диз'юнкци apеaлiв лiсoвих де-pевних видiв;
■ нayкoвo неoбгpyнтoвaнi масштаби impo^^u poслин i твapин;
■ ^rap^^rai бioтичнi i aбioтичнi чинники (швазп шкiдникiв, пoшиpення гpибних i бaктеpiaльних зaхвopювaнь, пoшкoдження дикoю фayнoю й свшсь-кими твapинaми, бypелoми, снiгoлoми, пoжежi тoщo);
■ зaбpyднення екoсистем важкими металами, тoксичними хiмiчними спoлyкaми;
■ мopaльне i фiзичне стapiння oснoвних виpoбничих фoндiв, технoлoгiй, виpoб-ничoï i тpaнспopтнoï iнфpaстpyктypи.
Вaжливoю склaдoвoю чaстинoю кoнцепцiï e ^инцип пеpмaнентнoгo удоcконалeння нащональног' ноpмаmuвно-пpавовоï базu пpoцесy збеpежен-ня л^вих генетичних pесypсiв, яке б вpaхoвyвaлo минулий вiтчизняний i за-pyбiжний дoсвiд та ствopювaлo йoмy належш пpaвoвi yмoви для пpoгpесy у мaйбyтньoмy.
Пpoцес вiдбopy, збеpеження i викopистaння цiннoгo генетичнoгo фoн-ду лiсiв в Укpaïнi pегyлюeться значшю кiлькiстю мiжнapoдних, нацюналь-них та pегioнaльних нopмaтивнo-пpaвoвих дoкyментiв. Бiльшiсть з цих дoкy-ментiв мiстять нopми деклapaтивнoгo хapaктеpy, якi лише пpoгoлoшyють вaжливiсть, дoцiльнiсть збеpеження генетичнoгo piзнoмaнiття лiсoвих деpев-них пopiд. На жаль, в заганах Укpaïни вщсутт нopми, якi б безпoсеpедньo pегyлювaли вiднoсини в сфеpi збеpеження щн^го генoфoндy лiсoвих пopiд, в тому чи^ встaнoвлювaли мipy вiдпoвiдaльнoстi за пopyшення цих нopм.
Мemодологiчна i мemодuчна чаcmuнu ганцепци висвiтлюe oснoвнi спoсoби й пpийoми, якi забезпечують належне збеpеження генoтипнoгo ш-тенщалу деpевних видiв. Пpи цьoмy вapтo дoтpимyвaтися пpинципy дифе-pенцiйoвaнoгo ш^^ду стoсoвнo видiв piзнoгo екoнoмiчнoгo i екoлoгiчнoгo значення, з piзним ступенем пoшиpенoстi й пoпyляцiйнoï стpyктypoвaнoстi та з ypaхyвaнням стану генoфoндy. На нашу думку нaзpiлa неoбхiднiсть змшити загальну метoдoлoгiю генoзбеpеження в Укpaïнi. Тoбтo, пoтpiбнo пеpейти вiд
традицшно1 статично1 системи збереження генетичних pecypciB до комплексу активних мeтодiв.
Серед комплексу оргашзацшно-техшчних 3axodie особливу увагу потpiбно придшити pозpоблeннi надiйних cпоcобiв вщновлення об'екпв щн-ного генофонду, яю б гарантували його збереження в наступних поколшнях лicy. Варто також пpоаналiзyвати i за потреби вщкоригувати комплекс люо-господарських заходiв, яю доцiльно проводити в насадженнях щнного гене-тичного фонду, i3 урахуванням нових наукових розробок, яю отримаш за до-помогою сучасних мeтодiв генетичного аналiзy попyляцiй деревних порщ.
Принцип наукового супроводу передбачае проведення акадeмiчними, вiдомчими, вyзiвcькими наyково-доcлiдними установами комплексних досль джень з популяцшно1 бiологiï (попyляцiйноï генетики, екологи популяцш, кiлькicноï гeогpафiï попyляцiй), лicовоï генетики й селекци (в т.ч. сортовип-робування й сортовиведення), генекологи.
Усшх заходiв зi збереження генетично1' piзноманiтноcтi лicових поpiд значною мipою залежить вiд ïx належно1' тформацшно-пропагандистськог тдтримки. Кроки в цьому напрямку повинш передбачати висвгглення ос-новних питань ^eï проблеми в пpeci, на радю, тeлeбачeннi, а також тдготов-ку наукових моногpафiй, брошур, статей, букле^в iз розповсюдженням ïx серед власниюв i поcтiйниx коpиcтyвачiв лiciв, на яких покладена вщповщаль-нicть за збереження об,eктiв щнного генофонду. Суть, форми i методи процесу збереження генетичних ресурЫв лiciв повинш стати обов'язковим складо-вим елементом навчальних програм шдготовки фаxiвцiв бiологiчного, еколо-гiчного, люогосподарського пpофiлiв.
Рeалiзацiя концепци вимагае диверсифжованого пiдxодy до фтансу-вання основних ïï складових частин (бюджeтнi асигнування, спшьт мiжна-pоднi проекти, гранти, спонсорська допомога та ш.).
Запропонований ваpiант концепци нeобxiдно розглядати як проект структури майбутнього документу. Вш пройшов вже пepшi наyковi обгово-рення [2, 9] i потребуе певного доопрацювання. Стратеги та технологи збереження i сталого використання гeнeтичноï мшливост лicовиx деревних видiв в Укpаïнi
Важливим iнcтpyмeнтом peалiзацiï основних положень концепци збереження i сталого використання гeнeтичноï мшливост лicовиx деревних ви-дiв в УкраАт повиннi стати стратеги та технологи генозбереження люових деревних порщ. На cьогоднi в Укpаïнi ддать ноpмативно-пpавовi документи, якi в незначнш мipi дифepeнцiюють пiдxоди до збереження гeнeтичноï мш-ливоcтi окремих видiв. Частково принцип дифepeнцiацiï cтpатeгiй генозбереження peалiзований в мРeкомeндацiяx iз збереження, вiдновлeння та використання генетичних ресурЫв щнних малопоширених люових деревних видiв у Карпатському регюш i на прилеглих тepитоpiяxм, а також в "Рекомендащях з удосконалення режиму охорони й використання люових генетичних pecypciв листяних видiв у Карпатському регюш" [5, 6].
Нижче наведено схему послщовносл кроюв для розроблення страте-гiй i технологш генозбереження лicовиx видiв Украши (рис. 3).
Puc. 3. Схeмаpозpоблeння cmpаmeгiïmа meхнологiïзбepeжeння гeнemuчного
piзноманimmя л1сового дepeвного в^у
Пpoцес oпpaцювaння стpaтегiï та технoлoгiï збеpеження цiннoгo геш-фoндy кoнкpетнoгo лiсoвoгo деpевнoгo виду неoбхiднo poзпoчинaти iз oцiнки хapaктеpy дого пoшиpення на теpитopiï кpaïни, визначення меж пpиpoднoгo apеaлy, йoгo poзмipy, диз'юнктивнoстi (ступеня пеpеpивчaстoстi), хapaктеpy ^т^ения (сyцiльнoгo, диспеpснoгo). Вiд наведених вище пapaметpiв зале-жить poзмip й кшьюсть неoбхiдних oб'eктiв генoзбеpеження.
Важливою характеристикою, яка визначае доцшьшсть та можливють збереження генетично1 мшливосп певного виду, е автохтоншсть його популяцш Вiдхiд вiд принципу автохтонностi об'еклв генозбереження допускаеться лише для кращих, добре пристосованих до нових умов зростання штучних популяцш за межами природного ареалу виду, а також у зв'язку iз критичним збiдненням генофонду й вщсутност природних популяцiй в межах ареалу.
У багатьох люових видiв рiвень генетично1 мiнливостi е рiзним у цен-трально-ареальних i крайових (маргшальних) популяцiй, а тому можуть дещо рiзнитися методи 1'х збереження. Обов'язковим е вивчення екологiчних умов в межах ареалу, щентифжащя чинникiв, яю можуть породжувати виникнення iзоляцiйних бар,ерiв для мiграцiï генiв. Доцiльним е дослщження люотиполо-гiчного ареалу виду, встановлення тишв лiсу, для яких цей вид е коршною породою. Це необхщно для визначення широти i представництва об,ектiв генозбереження в люотиполопчному спектрi ареалу виду.
Особливост репродуктивноï бiологiï виду визначатимуть мшмальш i максимальнi розмiри й юльюсть об,ектiв генозбереження. При цьому знадоб-ляться необхiднi знання про типи сексуалiзацiï рослин (однодомнi, дводомш), способи запилення (анемофiльний, ентомофiльний) й поширення плодiв i на-сшня (анемохорний, зоохорний). Наявнiсть в мюцях контактiв чи перекриття ареалiв зон iнтрогресивноï гiбридизацiï вносить певнi корективи в стратепю й технологiю збереження генофонду. Тому завжди буде щнним пошук у л^е-ратурних джерелах та матерiалах лiсовпорядкування iнформацiй про мюцез-находження природних гiбридних популяцш. Таю пошуки варто доповнюва-ти натурними обстеженнями й дослщженнями.
1стотну допомогу при виборi оптимально!" стратеги генозбереження складуть науковi данi про рiвень фенотипно1' i генотипно1' мшливосп виду. 1н-формативними будуть даш, отриманi пiд час дослiджень популяцш та матерь али вивчення географiчних культур. Для багатьох лiсових деревних видiв е достатньо iнформацiï про формову рiзноманiтнiсть, проте особливу цштсть матимуть данi про рiвень генетично1' мiнливостi та популяцiйноï диференцiацiï, отримаш за допомогою генетичних маркерiв ^зоферменпв, ДНК-маркерiв).
Експертна оцiнка екологiчноï, бюценотично1', економiчноï, естетично1' цiнностi виду може бути використана як один iз факторiв (але не единий) визначення прюритетност (нагальностi) iмплементацiï стратегiï його генозбереження. Маючи повну шформащю про поширення, бiологiю, екологiю, генетику виду, можна переходити до щентифжаци ризиюв (загроз) для його генофонду. Яюсний i юльюсний аналiз таких ризикiв дае змогу рангувати ус ль совi види за штегральним показником ризику iз призначенням 1'м iндексу на-гальност (термiновостi) реалiзацiï стратегiï збереження 1'х цiнного генофонду.
Пiсля проходження через ус етапи розроблення стратеги генозбереження можна приступати до формулювання основних елементiв цiеï стратеги. У нш вiдзначаеться можливiсть здiйснення процедури збереження, рiвень на-гальностi ïï здiйснення, вибiр методiв in situ та ex situ, яю найбшьше придатнi для цього виду, а також найефективнiшi способи поеднання процедур збереження й використання генетично! мшливосп в селекцiйно-насiнницьких цiлях.
nporpaMa збeрeжeння i cтaлoгo викoриcтaння гeнeтичнoï míh-
• • • "w 7 •• •
ливocтi лiCOвих дeрeвних видiв в YKpaiHi
Нaцioнaльнa пpoгpaмa збеpеження лiсoвих генетичних pесypсiв e пла-нoм пpaктичнoï pеaлiзaцiï oснoвних пoлoжень мKoнцепцiï збеpеження та ста-лoгo викopистaння лiсoвих генетичних pесypсiвм чеpез iмплементaцiю стpaте-гiй генoзбеpеження деpевних видiв вiдпoвiднo дo paнжoвaнoгo пopядкy ïx теpмiнoвoстi. Koжнa пpoгpaмa мae свiй чaсoвий гopизoнт, пiсля дoсягнення якoгo poбиться aнaлiз pезyльтaтiв ïï pеaлiзaцiï, шр ypaxoвyeться пiд час poз-poблення нoвoï нaстyпнoï пpoгpaми.
Oснoвними poздiлaми пpoгpaми мoжyть бути:
• шточний стан збеpеження генетичнoï мiнливoстi лiсoвиx деpевниx вид1в;
• вiдбip i ствopення нoвиx oб'eктiв генoзбеpеження вiдпoвiднo дo пpiopитетниx стpaтегiй збеpеження генетичнoï мiнливoстi лiсoвиx nop^;
• викopистaння oб'eктiв генoзбеpеження для цшей селекци i нас1нництва;
• ствopення та пiдтpимкa електpoннoï бази даних oб'eктiв генoзбеpеження;
• пpoведення дoслiджень генетичнoï мiнливoстi лiсoвиx деpевниx вид1в;
• мoнiтopинг та пеpioдичнa iнвентapизaцiя стану oб'eктiв генoзбеpеження;
• iнфopмaцiйнa д1яльтсть щoдo знaчyщoстi i пoтpеби збеpеження генетичних pесypсiв;
• фшансування пpoгpaми.
Oснoвнi зaxoди в poзpiзi oкpемиx poздiлiв слiд poзписyвaти пo poкax iз зазначенням вiдпoвiдaльниx викoнaвцiв й неoбxiднoгo oбсягy фшансування.
Як св^ить дoсвiд iншиx ^аш нaцioнaльнi пpoгpaми з лiсoвиx генетичних pесypсiв пoвиннi бути тюш пoв'язaнi iз загальними нaцioнaльними ль сoвими пpoгpaмaми i навпаки. ^иблизш двi тpетини eвpoпейськиx кpaïн ма-ють нaцioнaльнi лiсoвi пpoгpaми, пpoте в бiльшoстi iз них не зpoбленo акцент на вaжливoстi й вигодах вiд збеpеження лiсoвиx генетичних pесypсiв. Нaвiть у такш л^вш eвpoпейськiй кpaïнi як Фiнляндiя вщсутнш дieвий зв'язoк мiж пpoгpaмoю з генетичних pесypсiв в сiльськoмy гoспoдapствi (oxoплюe i лiсoвi генетичнi pесypси) та нaцioнaльнoю лiсoвoю пpoгpaмoю. У Фpaнцiï за наяв-нoстi ч^^ нaцioнaльнoï пpoгpaми з лiсoвиx генетичних pесypсiв e вiдсyтньoю нaцioнaльнa л^ва пpoгpaмa. У Гoллaндiï ситyaцiя з точшстю дo навпаки.
У бaгaтьox кpaïнax, в тoмy числi i в У^аш, пpидiляeться бiльше уваги збеpеженню бioлoгiчнoгo piзнoмaнiття на е^^стем^му i видoвoмy piвняx. Вoднoчaс на дoслiдження i збеpеження генетичнoгo piзнoмaнiття на^ав-ляeться недoстaтньo pесypсiв. А тому зaпpoпoнoвaнy пpoгpaмy, з сaмoгo шчат-ку свoгo зapoдження, пoтpiбнo скoopдинyвaти iз дiючoю пpoгpaмoю "Люи Ук-païним та пpoектoм Пpoгpaми збеpеження бioлoгiчнoгo piзнoмaнiття в У^ашь
Bmchobkii. Активiзaцiя yсix фopм мiжнapoднoгo спiвpoбiтництвa шр-дo збеpеження бioлoгiчнoгo piзнoмaнiття (в т.ч. генетичнoгo), pезyльтaти ана-лiзy вiтчизнянoгo та зapyбiжнoгo дoсвiдy пoстaвили на пopядoк денний пи-тання poзpoблення нoвoï дopoжньoï кapти пpoцесy збеpеження та викopис-тання лiсoвиx генетичних pесypсiв для У^аши. Зaпpoпoнoвaнa тpиетaпнa стpyктypa ^oro пpoцесy (кoнцепцiя; стpaтегiï та теxнoлoгiï; пpoгpaмa збеpе-ження та викopистaння генетичнoï мiнливoстi лiсoвиx деpевниx видiв) пoтpе-бye всебiчнoгo oбгoвopення, мoжливoгo дoпoвнення й yтoчнення iз ypaxyвaн-
40
Зб1рник' нaукoвo-тeхнiчних npaub
ням думок, пропозицш та застережень усiх защкавлених осiб та iнституцiй. Для устшно1' реaдiзaцiï запропоновано1' дорожньо1' карти доцшьним e ство-рення нaцiонaдьноï координацшно1" ради експертiв при мiнiстерствi охорони навколишнього середовища або Державному компел дiсового i мисливсько-го господарства, до яко1' варто залучити представниюв усiх зaцiкaвдених сто-рiн - урядових i неурядових оргашзацш, науково-дослщних, освiтнiх уста-нов, мiсцевих громад, зaсобiв масово!' iнформaцiï.
Лiтeрaтyрa
1. Гайда Ю.1. Лiсовi геиетичиi ресурси та ïx збереження на Териопiдьщииi / Ю.I. Гайда, I.M. Попадинець, P.M. Яцик та iишi. - Тернопшь : Пiдручиики i поабники, 2GG8. - 288 с.
2. Гайда Ю.1. Oсиовиi принципи розробки концепци збереження i сталого використання люових генетичних ресурав в Укра1ш / Ю.I. Гайда, P.M. Яцик // Проблеми модершзаци ль соресурсно! сфери в коитекстi просторового розвитку: мaтерiaди наук.-практ. конф. [2G кв^ня 2GG7 р.]. - К. : 2GG7. - С. 113-115.
3. Гайда 1.Ю. Правове регулювання процесу збереження i сталого використання генетичного рiзиомaиiття лiсовоï арбофлори Украши / ЮГ Гайда, P.M. Яцик // Нaуковi основи ведена сталого дiсового господарства: мaтерiaли мiжиaр. наук.-практ. конф., присвяченох 8G-рiччю з дня народження П.С. Пастернака. - !вано-Франювськ, 2GG6. - Т. II. - С. 54-61.
4. UpomHHKoe А.И. и др. Концепция генетического улучшения лесов Pоссии // Лесоведение. - 1995. - № 3 - С. 3-7.
5. Яцик P.M. Pекомендaцiï iз збереження, вщновлення та використання генетичних ре-сурав цiиииx малопоширених дiсовиx деревних видiв у Карпатському регiоиi i на прилеглих територiяx / P.M. Яцик, Ю.I. Гайда, В.! Ступар та iишi // Нaуковi аспекти ведення сталого ль сового господарства: Зб. рекомеидaцiй УкрНДЫрлю. - Iвaио-Фрaикiвськ. - 2GG5. - Вип. 2. -С. 7-28.
6. Яцик P.M. Pекомендaцiï з удосконалення режиму охорони й використання люових генетичних ресурав листяних видiв у Карпатському регiоиi / P.M. Яцик, ЮГ Гайда, В.I. Ступар та iишi // Нaуковi засади ведення сталого дiсового господарства i Карпатському регюш : зб. рекомендацш УкрНДIгiрдiс. - Iвaио-Фрaикiвськ. - 2GG7. - Вип. 3. - С. 9-19.
7. Яцик P.M. Генетико-селекцшт та насшницью об^кти в люах Буковини / P.M. Яцик, В.Д. Воробчук, В.I. Парпан та rnmi. - Териопiдь : Пщручники i посiбиики, 2GG8. - 288 с.
S. Яцик P.M. Лiсовi генетичш ресурси та седекцiйио-иaсiииицькi об^кти Львiвщиии / P.M. Яцик, A.M. Дейнека, В.I. Парпан та rnmi. - ^ано-Франювськ, 2GG6. - 312 с.
9. Яцик P.M. Збереження люового генетичного рiзиомaиiття i його використання iз се-декцiйио-иaсiииицькою метою / P.M. Яцик, В.! Парпан, Ю.Г Гайда та iиmi // Вiсиик Прикар-патського иaцiоиaдьиого утверситету iмеиi Василя Стефаника: Серiя бюлопя. - Ьано-Фран-кiвськ. - 2GG7. - Вип. VII-VIII. - С. 1G-15.
lG. Bruchanik R. Management of genetic resources in the state forests of the Slovak Republik // Forest Management Network: Summary of first meeting. - EUFORGEN, 2GG5. - P. 1G. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з: http://www.euforgen.org
11. Kaljurand H. Mинуле, сьогодиimиe, мaйбутиe дiсовиx генетичних ресурав в Естош1 // Nordic generesources (livestock, crops, forest trees). - V.4, 2GG5. - P. 18-19.
12. Loo J, Beardmore T., Simpson D., McPhee D. Pозробкa стратегий збереження генетичних ресурав дерев i кущiв // Proceeding of the Symposium of the North American Forest Co-mission, Forest Genetic Resources and Silviculture Working Groups and the International Union of Forest Fesearch Organizations (IUFRO). Quebec City, Canada, September 21, 2GG3. Beaulieu J. (editor). - P. 2G-25.
13. Paul M., Hinrichs T., Janssen A. und andere. Konzept zur Erhaltung und nachhaltigen Nutzung forstlicher Genressoursen in der Bundesrepublik Deutschland. Neufassung 2GGG. - Graupa, LAF. - 66 s.
14. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.fao.org/ag/Agp/AGPS/Pgrfa/pdf/nor-way.pdf
15. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.forestgen.mi.lt/content/Forestgenacti-ven.htm
