CC BY
12
Лггература
1. Буков1 л1си Захщного Под1лля / Криницький Г.Т., Попадинець 1.М., Бондарен-ко В.Д., Крамарець В.О. - Тернопшь : Вид-во "Укрмедкнига", 2004. - 168 с.
2. Еколого-бюлопчш основи переходу на B^ipKOBy систему господарювання в буко-вих люах Украши : 3bït про НДР (заключний) / Нацiональний лiсотехнiчний ушверситет Украши, № деpжpеeстpацiï 0105U009090. - Львiв, 2008. - 102 с
3. Дмитриев И.П. Ход роста буковых насаждений в западнях областях УССР / И.П. Дмитриев // Ход роста лесообразующих пород СССР. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - С. 203-205.
4. Короткий довщник по лковому фонду Украши (за матеpiалами чергового державного облiкy лiсiв Укpаïни станом на 01.01.1996). - К., 1998. - 101 с.
5. Миклуш С.И. Структура и рост буковых древостоев равнинной части запада Украины : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.02. - лесоустройство и лесная таксация / С.И. Миклуш. - Л. : Изд-во ЛТА, 1986. - 20 с.
6. Миклуш С.1. Продуктивнють piвнинних букових лiсiв та особливосп оргатзацп ста-лого господарства в них : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02. - люовпорядкування та люова таксащя / С.1. Миклуш. - К., 2009. - 37 с.
7. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них / П.И. Молотков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1966. - 224 с.
8. Смаглюк К.К. Аборигенш листяш лiсоyтвоpювачi / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1964. - 120 с.
9. Тшук А.О. Особливосп росту букових насаджень Подшля / А.О. Тшук, М.С. Грицюк // Люи Хмельниччини та ïx народногосподарське значення. - Львiв : Вид-во "Каменяр", 1974. - С. 15-23.
10. Carbonnier, C. Yield of beech in southern Sweden. Stockholm, Royal college of forestry, Studia forestalia nr 91, 1971. - 68 p.
11. Swedish National Forest Inventory. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nfi.slu.se/ (завантажено 15.06.09)
12. Paule L., Vysny I., Shvadchak I., Sabar I., Gemery D. Genetic resources of European beech (Fagus sylvatica L.) in the Slovak, Polish and Ukrainian Carpathians // The Scientific Basis for the Evaluation of Forest Genetic Resources of Beech / Ed. H. - J. Muhs, G. von Wuhlisch. - Ahrensburg, 1993. - P. 79-87. _
УДК 630*95 Ст. наук. сшвроб. Ю.1. Гайда, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк, м. 1вано-Франк1вськ
ПРОБЛЕМИ ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗБЕРЕЖЕННЯ Л1СОВИХ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРС1В
Висвгтлено сучасш теоретико-методолопчш основи оцшювання eK0H0Mi4H0i ефективност заходiв щодо збереження генетичного pi3HOMarnTra люових деревних порщ. OKpiM цього, наведено класифшащю вигод вщ збереження люових генетичних ресурав. Охарактеризовано переваги i вади основних методiв економiчноi оцiнки комплексного блага "лiсовi генетичш ресурси". Також показана перспективнiсть ширшого застосування в Укрш'ш методу CVM (Contingent Valuation Method).
Ключов1 слова: збереження люових генетичних ресурсiв, класифшащя вигiд, методи економiчноi оцiнки
Senior research officer Yu.I. Hayda - Ukrainian research institute of mountain
forestry, Ivano-Frankivsk;
Problems of evaluating of economic efficiency of conserving forest genetic resources
In this article modern theoretical and methodological backgrounds of economic valuation of conserving forest genetic diversity are reflected. In addition below is given the
classification of benefits of conserving forest resources. Advantages and lacks of basic methods of economic valuation of the complex good "forest genetic resources" are described. Here is also demonstrated the perspective of more wide application in Ukraine of method of CVM (Contingent Valuation Method).
Keywords: conservation of forest genetic resources, classification of benefits, methods of economic valuation
Проблема збереження та невиснажливого використання люових гене-тичних ресурЫв охоплюе багато питань, яю потребують розгляду не лише з позици генетики люових порщ, екологи, еволюцшно! та популяцшно! генетики, лiсiвництва, але й економжи. Економiчний пiдхiд мае особливе значення з огляду на те, що бшьшють полiтичних рiшень, яю трансформуються згодом в державнi регуляторш кроки стосовно природоохоронних заходiв, зокрема, збереження генетичного рiзноманiття лiсiв, потребують надежного еколого-економiчного обгрунтування [6].
1снуе широкий спектр думок щодо можливосп, адгоритмiв, достовiр-ност економiчноi оцiнки генетичного рiзноманiття люових деревних видав [3, 5, 9, 10, 11, 16]. Однак методи визначення економiчноi ефективност заходiв щодо збереження бiорiзноманiття та лiсових генетичних ресурсiв, у бiльшостi випадюв розроблеш за кордоном [11, 15, 17], е маловщомими для украшських науковщв. Тому метою цього дослiдження е висвгтлення сучасних теоретико-методологiчних засад економiчноi оцiнки процесу збереження люових генетичних ресурЫв, узагальнення юнуючо! шформацн про ii методи, аналiз переваг i вад цих методiв, а також iнформування користувачiв та управлшщв лiсовими ресурсами, суб,ектiв прийняття полiтичних рiшень про потенцiйнi економiчнi вигоди вiд реадiзацii процедур збереження генетичного рiзноманiття лiсiв.
Методологiчно процес ощнювання економiчних вигод вiд реадiзацii заходiв збереження генетичного рiзноманiття люових порщ базуеться на моделях i законах сучаснох економiчноi теори (економiкс). Тому в процесi вик-ладу матерiаду подаються короткi пояснення сут основних мiкро- та макро-економiчних категорiй i закономiрностей. Для поглибленого ознайомлення з основними положеннями економiчноi теори, на яких акцентовано увагу в робот^ варто звернутися до авторитетних джерел [1, 2, 4, 8].
Як вщомо, економiчна ефектившсть певного заходу визначаеться сшввщношенням приросту вигод вiд його реадiзацii та приросту витрат на його здшснення. Теоретичних i методичних складношдв оцiнки витрат на ре-адiзацiю комплексу заходiв зi збереження генетичного рiзноманiття лiсових деревних порщ практично немае, а тому на цш частинi алгоритму розрахунку ефективносл зупинятись не будемо. 1нша справа iз економiчною оцiнкою вигод вщ тако: дiяльностi, адже ii результат залежить вiд того, хто ii здiйснюе (хто е суб'ектом оцiнки), як ii здiйснюють (яю використовують методи ощ-нювання) та що, власне, ощнюють (що е об'ектом оцiнювання).
Цiлком зрозумiло, що ощнки рiзних iндивiдуумiв стосовно щнносл такого блага як генетичне рiзноманiття лiсових порiд будуть неоднаковими через юнування системи iндивiдуадьних переваг (преференцш). Практичне ж значення така ощнка матиме з боку групи iндивiдуумiв, якi хоча i характери-зуються рiзними уподобаннями, проте мають спшьну ознаку - користуються
прямо чи опосередковано цим благом (або матимуть можливють користува-тися) в межах певного регюну чи кра!ни. Таким чином суб'ектом оцiнки (не ощнювання) повинна виступати група населення, в райош проживання яко! здiйснюються заходи зi збереження генетичного рiзноманiття люових порiд.
Об'ектом оцiнки е сукупшсть вигiд, якi можуть отримати споживачi вiд споживання (прямого i непрямого) такого специфiчного блага як генетич-не рiзноманiття лiсових порiд. Таю вигоди е рiзноманiтними та комплексни-ми. Рацiональним е подiл таких випд на явнi та неявш (рис. 1). Частина яв-них вигод може бути розподшена серед споживачiв за допомогою ринкового мехашзму (наприклад, деревина, рекреацiйнi послуги), шша частина не е приватними благами i корисна усiм людям загалом (чисте повiтря, чиста вода, регулювання клiмату тощо). Неявнi вигоди охоплюють такi компоненти корисностi, яю сприймаються не через традицiйнi органи чуття людини, а завдяки ментальним, духовним вiдчуттям (наприклад, задоволення вщ вико-нання морального обов'язку перед сучасниками та майбутшми поколiннями стосовно передачi !м лiсiв iз незбщненим генофондом).
Вигоди вщ реатзацп заход ¡в збереження генетичнец шнливосп л!сових порщ
< >
Явш (екешпцитш)
Неявш (шплщитт)
Збшьшення або збереження обсягу продукування шеовими екосистемами приватних благ -деревини та продукпв no6i4Horo користування
Збгпьшення або збереження
ОбСЯГу ПрОДукуванНЯ Л1СОВИМИ
екосистемами сусшльиих благ: рекреацшних, водо-охоронних, саштарно-ппешч-них, естетичних, юнмато-регулятивних послуг
ГЙдвищення або збереження еволющйного потенцтлу,
адаптацшно!" здатност1 популяцш л1сових деревних
BHfliB до маЙбуТН1Х ЗМШ параметр ¡в навколишнього
середовиша. Виконання моральних зобов'язань перед майбутшми поколшнями
Рис. 1. Класифшащя eueîd eidреалиаци 3axodie збереження генетично'1
MÎHnueocmi л^ових nopid
Наведена класифжащя частково кореспондуеться Ï3 схемою подшу су-купно1 економiчноï вартостi вщ використання (збереження) бiологiчних ре-суршв, на яку посилаються багато авторiв (рис. 2).
Як бачимо, щ двi класифiкацiï подiбнi. Так, явш вигоди вiд збереження генетичного рiзноманiття лiсових деревних порiд можна охарактеризувати через вартють споживання (use values), неявш ж вигоди добре асоцдаеться з вартютю, яка не пов'язана з безпосереднiм споживанням ресурсу (non-use values). Останнш складник сукупноï вартостi подiляеться на опцшну (option values) та вартють iснування (existence values). Опцiйна вартють характеризуе можливу нову кориснiсть блага, яка може проявитися за певних умов в
майбутньому (наприклад, збережений рiвень генетично1' мiнливостi люових порiд може забезпечити aдaптaцiю ïxhïx популяцiй до нових клiмaтичних умов у майбутньому). Вартють iснувaння (existence values) можна розглядати як альтру1'зм деяких споживaчiв стосовно природи (природних благ), тобто безкорисливу готовшсть платити за збереження генетичного рiзномaнiття. Деяк автори (Randall,1992, цит. за [11]) пропонують не подiляти вaртiсть, не пов'язану зi споживанням, на окремi пiдвиди. Цей пiдхiд цiлком зб^аеться з нашою концепцiею об'еднання неявних випд вiд збереження генетичного рiз-номaнiття в едину групу.
Сукупна сшном1чна варт1сть ресурсу (Total Economic Value)
■i !' U
BapTÍCTb, пов'язана з користуванням ресурсом (use values) BapTÍCTb, не пов'язана з користуванням ресурсом (non-usc values)
i i г 1 г
BapTÍCTb користування (фактичного, запланованого, потенцшного) Опцшна BapTÍCTb (BapTÍCTb можливо-го користування в майбутньому у спо-CÍ6, який па сьогодш не вщомий) BapTÍCTb юнування
Рис. 2. Схема декомпозици сукупноХ економiчноi вартостi бюресурЫв
[9,10,13, узагальнено]
Оскшьки сучасш методи ощнки еколопчних благ (в т.ч. бюрiзнома-нiття) стосуються конкретних видiв вартосл, порiвняння запропоновано! нами класифшаци та схеми подiлу сукупно! економiчноl вартостi дае змогу виз-начити сферу використання цих методiв стосовно окремих випд вщ збереження генетичного рiзноманiття лiсiв.
Загалом видшяють три основнi групи методiв ан^зу економiчноl вар-тостi екологiчних благ: ринковий метод; непрямi методи; прямi методи.
Оцшку випд вщ збшыпення або збереження обсягу продукування люови-ми екосистемами приватних благ (дере-вини) та деяких громадських благ (рекре-ацiйнi послуги) можна визначити за до-помогою ринкового мехашзму через про-цес балансування попиту i пропозицп. Якщо ринок таких благ функщонуе як досконала конкуренщя, то графiчна модель, яка шюструе соцiальну цiннiсть (щ-ну) такого блага (PЕ) та !х оптимальну кiлькiсть (QE), матиме вигляд "ножиць" А. Маршалла (рис. 3). Часто як мiрило
Qe (Q*) Q
Рис. 3. Ринковий мехашзм визна-чення вартостi ярового ресурсу як приватного блага
сощально1 цшносл блага використовують категорiю мсуспiльний надлишок" (дослiвний переклад нiмецького еквiвалента Konsumentenrente - рента спо-живачiв). На рис. 3 величина надлишку споживача чисельно дор1внюе площi заштрихованого трикутника.
Однак потрiбно наголосити, що не завжди ринок може адекватно вь добразити суспшьну вартiсть приватного блага, зокрема тод1, коли виробниц-тво ресурсу (шсоексплуатащя) супрово-джуеться виникненням екстерналш - зов-нiшнiх ефекпв (наприклад, зниженням рiвня генетичного рiзноманiття). У такому разi суспшьство змушене зазнавати додаткових витрат (граничш зовнiшнi витрати - МЕС), зокрема, на заходи збе-реження генетичних ресуршв. Як видно з рис. 4, юнування граничних зовнiшнiх витрат спричинюеться до змiщення криво: граничних витрат (MC), яка одночасно е кривою пропозици (S), в положення MSC. Пряма MSC вщображае граничш сусшльш витрати, як дорiвнюють сумi граничних приватних витрат (МС) та граничних зовшшшх витрат (МЕС). Наведена графiчна модель однозначно iлюструе неспроможнiсть ринку правильно визначити ефективний рiвень цiни на лiсовi ресурси та обсяг рубань у випадку наявносл екстерналш. На графжу добре помгтно, що неврахування зовнiшнiх ефекпв занижуе ринкову цiну (AP = Pi - PE) та спричиняе надлишкову експлуатацiю ресурсу (AQ = QE - Qi).
На жаль, ринок неспроможний без зовшшнього втручання самостшно встановити ефективну рiвновагу Е1 з обсягом лiсокористування Q1. Для ко-рекцiï ринкового чинника держава може застосувати певний шструментарш економiчноï полiтики, зокрема:
• встановити права власносп на ресурси i забезпечити можлившть в1льного об-м1ну цими правами;
• забезпечити колективне або державне надання благ, виробництво супрово-джуеться зовиiшиiми ефектами;
• запровадити адмшстративт мехаиiзми запобiгаиия вииикиеиия негативних екстериалiй (стандарти, штрафи);
• встановити коригувальт податки (наприклад, податок Ппу) [1].
Якщо спроектувати цю ситуацда на люову галузь, то виявиться, що формально ус щ шструменти, за винятком х1ба що останнього, в Украш1 дь ють. Частково це привело до штернал1заци виробником такого зовшшнього ефекту як зниження генетичного р1зномашття люових порщ. Адже фшансу-ють заходи з1 збереження люових генетичних ресурс1в переважно державш л1сов1 шдприемства, як i е найбшьшими люокористувачами. Проте йдеться про неповну штернал1зацда цих ефекпв, адже витрати на ïx^ покриття явно недостатш. Хоча причина цього криеться радше в недосконалосп бюджету -вання галуз1, ашж у спроможносп цих шструменпв.
Рис. 4. Вплив екстерналш на визначення сусптьно'1 eapmocmi приватних благ, як1 продукують лiсовi екосистеми
Значно важче оцшити вигоди вiд збереження генетично1 мiнливостi ль Ыв, якi випливають Ï3 збiльшення продукування ними рiзноманiтних послуг -водоохоронних, cанiтарно-оздоровчих, естетичних, кшматорегулятивних (зок-рема, фiкcування надлишку СО2 в атмоcферi), якi характеризуются рисами так званих cуcпiльних благ, а саме - невинятковютю та неконкурентнютю.
Невинятковicть cуcпiльного блага означае, що через занадто виcокi витрати або через суто технiчнi причини не можна вилучити когось iз сфери його споживання. Неконкурентшсть суспшьного блага не перешкоджае його споживанню уciма бажаючими, незалежно вiд 1хньо1 фiнанcовоï спроможнос-тi. 1ншими словами, граничш витрати споживання блага додатковим спожи-вачем дуже малi або дорiвнюють нулю [4].
Частину послуг люових екосистем можна охарактеризувати як чисте сусшльне благо (водоохоронш, cанiтарно-гiгiенiчнi, еcтетичнi). Не можна, наприклад, жодним чином заборонити комусь отримувати естетичне задово-лення вщ споглядання лicових ландшафтiв, тобто вилучити його зi споживання. А оскшьки лic уже посаджений або сформувався шляхом природного по-новлення, то граничш витрати на те, щоб будь-хто мав змогу насолоджувати-ся люовими краевидами дорiвнюють нулю, тобто естетична цiннicть лiciв е неконкурентною.
Рекреацiйнi послуги лiciв, з одного боку, е майже неконкурентш (ш-коли потрiбнi незначнi витрати на облаштування рекреацшних полян, мар-шрутiв), а з шшого - частково виключнi (люова охорона може обмежити доступ рекреаш!в в лicовi урочища), тому е змога оцшити ïхню вартють за допо-могою ринкового аналiзу.
Визначити вартicть cуcпiльних благ люу можна за допомогою "нерин-кових" непрямих методiв. До таких, зокрема, належать Hedonic Price Method (HPM) [17] та Travel Cost Method (TCM) [15], як базуються на теори виявле-них переваг (преференцш) споживача.
Метод HPM грунтуеться на впливi оцiнюваного ресурсу на щну шшо-го блага (наприклад, аналiзуетьcя вiдмiннicть цiни на житло зi змiною вщста-нi до люового масиву). Рiзниця в цiнi комплементарного блага, спричинена впливом ощнюваного ресурсу, мае назву гедонiчноï цiни (щни збiльшення насолоди вiд кращоï можливост використання ресурсу).
Метод ТСМ використовують головним чином для ощнки рекреацшних територш. Згiдно з TCM, встановлюеться взаемозв'язок мiж вiдвiдуванням те-ритори та динамiкою витрат на вщв^вання, якi змiнюютьcя залежно вiд вщ-cтанi до лicу. На оcновi цього виводиться функцiя попиту на певне благо i визначаеться надлишок споживача або готовнicть платити за благо.
На жаль, стосовно люових генетичних ресурЫв застосування цих ме-тодiв мае певне обмеження [10]. У випадку з HPM досить часто важко забез-печити ceteris paribus (незмшшсть шших умов) тд час аналiзу змiни цiни на комплементарному ринку. У разi використання ж ТСМ не вс вхщш данi для побудови функцiй витрати-вщстань можна отримати емпiрично, а тому шко-ли роблять припущення (наприклад, щодо вартоcтi тривалоcтi подорожi), правильшсть яких важко перевiрити. Крiм цього, непрямими методами важко
оцшити вартють генетично!" мшливосл лiсових порiд, що не пов'язана зi спо-живанням цього блага.
Для визначення цшносп збережуваних люових генетичних ресурсiв прийнятий Contingent Valuation Method (CVM) [10,15] - прямий метод ан^зу преференцш споживача на гшотетичному ^ртуальному) ринку. Цей метод виявився дуже результативним, про що свщчить понад 1700 присвячених йому наукових публжацш [12]. Зпдно з CVM, шляхом опитування репрезен-тативноi у статистичному плат групи респонденлв визначають форму !х спо-живчих переваг стосовно товарiв, послуг та iнших цiнностей люу i встанов-люють 1хню максимальну готовнiсть платити за цi блага, яку по^м штерпре-тують як споживчий надлишок. Основнi етапи CVM - дослщження (шдготов-ка, розроблення анкети для опитування, збiр та аналiз даних, оформлення документации стосовно лiсових генетичних ресурсiв наводить p. Elsasser [10].
Переваги методу CVM - це: (1) майже необмежешсть сфери застосу-вання; (2) можливють оцiнки очiкуваноi шкоди вщ застосування чи незасто-сування певного заходу; (3) здатшсть вимiрювання i вартостi, не пов'язана з використанням еколопчного блага [13]. Цей метод мае певш вади, пов'язанi з неповною i неоднаковою обiзнанiстю респондеилв з оцiнюваним благом, на-явшстю лексикографiчних преференцiй, проблемою можливого ефекту "про-шарку" [10]. Перша проблема може бути частково виршена шляхом групу-вання респондентiв у фокусш групи залежно вiд "хнього попереднього досвь ду користування цим благом. Нетранзитивними називають такi преференци iндивiдуумiв, коли вони суворо надають перевагу споживчому набору благ, в якому мютиться бшьша кiлькiсть специфiчного блага, незважаючи на обсяг шших благ в кошику. Проявом таких преференцш е значна кшьюсть вiдмов голосування, коли респонденти не бажають обмшяти, наприклад, таке благо як бюлопчне рiзноманiття на грошi. Певним виходом iз такоi ситуацii е фж-сацiя вiдсотковоi частки таких вщповщей i врахування ii пiд час екстраполя-цii висновкiв на усю генеральну сукупнiсть. Ефект "прошарку" означае, що в CVM-спостереженш респонденти недостатньо звертають увагу на рiвень, на якому оцшюеться благо. Цей ефект дае змогу отримати однаковi вартюш оцiнки лiсових генетичних ресурсiв на рiвнi мiсцевоi громади i регюну. Зва-жаючи на це, результати оцшювання дiйснi лише для рiвня, на який цi дослi-дження були спрямоваш. До вад методу CVM належать також гшотетичшсть сценарш опитування та мождивiсть стратегiчноi поведшки респондентiв [9].
Контроверсiйнiсть думок про переваги i вади CVM спонукала мiнiс-терство економiки США у 90-х роках минулого столтя оргашзувати неза-лежну комiсiю з метою оцшити ефектившсть методу. Колектив авторитетних вчених, до якого входили i нобелiвськi лауреати Кеннет Ерроу (Kenneth Arrow) i Роберт Солоу (Robert Solow), у заключному звт надав рекомендаци, дотримання яких гарантуе достовiрнiсть оцiнок за методом CVM [7].
Висновки. Оцшка випд вiд збереження лiсових генетичних ресурЫв е складною процедурою з методичного i технiчного поглядiв. Однiею iз причин цього е багатограншсть вигiд, якi мають як явну, так i неявну матерiадь-ну природу, а також морально-етично-духовно-культуролопчну сутшсть. До того ж, майже уЫ вигоди тiсно переплетенi i взаемопов'язаш.
Методологiчною основою оцшювання таких вигiд можуть бути "шди-вiдуалiзмм та самодетермiнацiя". 1ндив^аизм полягае у цiнностi, яку отри-муе людина. Принцип самодетермiнацiï полягае у тому, що лише шдив^ум (а не, наприклад, уряд) виршуе, що для нього е випдним, а що Hi. Розробле-но комплекс методичних шструменпв, якi дають змогу з певною точнiстю ощнити рiзнi елементи вигiд вiд збереження бiорiзноманiття, зокрема генетичного, люових деревних видiв.
Найповнiшу оцiнку багатьом таким елементам можна отримати завдя-ки аналiзу ринкових цiн цих благ та надлишку споживачiв на таких ринках. Проте потрiбно пам'ятати, що не завжди ринок може гарантувати отримання повноï iнформацiï про сощальну цiннiсть блага. Якщо у процес виробництва певного блага, а це часто бувае, наприклад, тд час люоексплуатаци, виника-ють негативш зовнiшнi впливи (екстерналiï), то часто витрати на ïx подолан-ня не вводять до ринковоï щни. До таких екстерналiй належать i збщнення генофонду лiсовиx порiд. Якщо вдасться визначити грошову оцiнку (точну чи хоча б приблизну) можливих випд чи витрат вiд збереження генетичного рiзноманiття, то залучення до ринковоï цiни стимулюватиме люокористува-чiв здiйснювати процес генозбереження.
Потребують ширшо1' апробацiï на теренах Украши непрямi та прямi методи оцiнки люових генетичних ресурсiв (HPM, TCM, CVM), як довели свою результативнiсть у багатьох крашах свiту. Особливо1' уваги заслуговуе Contingent Valuation Method, який дае змогу найповшше ощнити бшьшють вигод вщ збереження лiсовиx генетичних ресурЫв.
Визначення вигiд вiд збереження генетичного рiзноманiття лiсовиx деревних у варпсному вимiрi, з одного боку, стимулюватиме полпиюв, вщ-повiдальниx за прийняття рiшень в галузi охорони довкшля, приймати адек-ватнi державш рiшення, спрямованi на генозбереження, з шшого, слугувати-ме iнформацiйною базою для активiзацiï зусиль мiсцевиx громад, як найбшь-ше зацiкавленi в збереженш лiсовиx генетичних ресурсiв, оскшьки вони е найбiльшими вигодонабувачами (бенефщарами) вiд тако1' дiяльностi.
Л1тература
1. Будаговська С., КШевич О., Лунша I. та ш. Мжроекономша i макроекономша : пщ-ручник. - К. : Вид-во "Основи", 2001. - 518 с.
2. Вериан Х. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход. - М. : ЮНИТИ, 1997. - 767 с.
3. Гайда Ю.1., Яцик Р.М., Парпан B.I. Економiчнi аспекти збереження та використан-ня люових генетичних ресурав // Лiсове господарство, лiсова, паперова i деревообробна про-мисловiсть : мiжвiд. наук.-техн. зб. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 30. -С. 200-210.
4. Шндайк Р.С., Рубшфелд Д.Л. Мiкроекономiка : пер. з англ. - К. : Вид-во "Основи", 1996. - 646 с.
5. nipc П. Основи економши люового господарства. - К. : Вид. дiм "Еко-шформ", 2006. - 224 с.
6. Туниця Ю.Ю. Екоекономша i ринок: подолання суперечностей / Нац. лiсотеx. ун-т. -К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
7. Arrow K., Solow R., Portney P.R., Leamer E.E., Radner R., Sshuman H. Report of the NOAA on Contingent Valuation. January 11, 1993. - 67 p. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.darp.noaa.gov/library/pdf/cvblue.pdf.
8. Blum, U. Karmann, A. Lehman-Waffenschmidt, M. Thum, M. Wälde, K. Wieland, B. Wiesmeth, H. Grundlagen der Volkswirtschaftslehre, 2. Auflage, Springer-Verlag. - Berlin, 2003.
- 237 s.
9. Braun J., Virchow D. Ökonomische Bewrtung von Instrumenten zur Erhaltung und Nutzung der Genetischen Ressourcen als Teil der biologischen Vielfalt. - Kiel, Christian-Albrecht-Universität. - 14 s. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.genres.de/infos/pdfs/ bd03/ 03_09.pdf.
10. Elsasser P. Economic methodologies for valuining forest genetic resources // Cjnservation and Management of Forest Genetic Resources in Europe. Eds. Th.Geburek, J. Turok. - Zvolen, Arbora Publishers,2005. - p. 89-109.
11. Elsasser, P. and Meyerhoff, J. (eds.). Ökonomische Bewertung von Umweltgütern. Methodenfragen zur Kontingenten Bewertung und praktische Erfahrungen im deutschsprachigen Raum [Economic Valuation of Environmental Goods and Services. Methodological Issues of Contingent Valuation and Practical Experiences in the German Language Area]. - Marburg : Metropolis, 2001.
- 351 p.
12. Hackl F., Prunkner G. Der Wert der Natur - Eine ökonomische Bewertung des Nationalparks Kalkalpen. Universität Linz - 12 p. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.econ.jku.at/members/pruckner/files/papers/wipolnp.pdf.
13. Hackl S. Eine ökonomische Bewertung von Artenschutzprogrammen. Der Luchs im Nationalpark OÖ. Kalkalpen. - Wegener Center Verlag, Graz, Austria, 2007. - 82 s. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.www.uni-graz.at/igam7_wcv-wissber-nr18-shackl-okt2007.pdf
14. Interwies E., Görlach B. Monaterisierung von Zielvorgaben und Nutzungen im Gewässerschutz. - 4 s. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ecologic.eu/ download/ proj ekte/1950-1999/1970-01/atv.pdf.
15. Mäler K.G., Vincent J.R. (eds.) Handbook of environmental economics. - North-Holland, Business&Economics, 2003. - Vol. 1,2. - 960 p.
16. McNeely J.A., Vorbies F. Economics and Conserving Forest Genetic Diversity. Chapter 19. In eds. Young, A.Y., Boshier D., Boyle, T.J.B., Yeh, F.C. Forest conservation genetics, Principle and Practice. CABI Publishing, Wallingford, 2000), UK. - P. 39-59.
17. Rosen S. Hedonic prices and implicit markets: Product differentiation in pure competition/ Journal of Political Economy. - 1974. - № 82. - Р. 34-55.
УДК 630*907.11 (477.83) Ст. наук. ствроб. П. Т. Ященко, канд. бюл. наук -
1нститут екологи Карпат НАН Украти, Rbeie
ДО 1СТОРН СТВОРЕННЯ НАЩОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
Охарактеризовано часов! аспекти формування нацюнального природного парку в Бескидах, датовано переб1г подш щодо його створення, висв1тлено роль окремих ос1б у реал1зацп щи парку i трансформащю назви.
Ключов1 слова: нацюнальний природний парк, люовий заказник "Зелемшь", "Льв1вл1с".
Senior research officer P.T. Yashchenko - Institute of ecology of Carpathians of
NAS of Ukraine, Lviv
History of creation of national natural park "Skolivski Beskidi"
The sentinel aspects of forming of national natural park in Beskidakh are described, the course of events is dated in relation to his creation, the role of individuals in realization of idea of park and transformation of the name is reflected.
Keywords: national natural park, the forest rezervat "Zelemin'", "L'vivlis".
11 лютого 2009 р. виповнилося 10 роюв !з дня офщшного створення (Указ Президента Украши за № 157/99) у межах Дрогобицького, Скол!всько-го i Турювського райошв Льв!вщини нацюнального природного парку "Ско-
