CC BY
129Учет записки Тавртського нацюнального утверситету iMeHi В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальт комуткаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Частина 2. - С. 144-147.
УДК.821.161
ОСНОВ1 ПОНЯТТЯ КОМУН1КАТИВНО1 СТИЛ1СТИКИ ТЕКСТУ
Рожко С. В.
РВНЗ «Кримський тженерно-педаголчний yHieepcumem»
E-mail: uakafedra@mail.ru
У статт розглядаються основш поняття i категорп комушкативно! стилiстики тексту, простежуеться динамжа розвитку цього напрямку ститстичних дослiджень. У межах комушкативно! ститстики тексту вiдповiдний пiдхiд пов'язаний з розглядом тексту як продукту первинно! комушкативно! дiяльностi автора. Його мовна шдив^альшсть виявляеться в текстовiй даяльноста, структурi, семантицi, прагматищ тексту, оскшьки комунiкативна стилiстика тексту тiсно пов'язана з герменевтикою, прагматикою, психолшгвютикою та !! напрямками. Вiдтак окреслюеться щостиль автора та його концептуальна картини свiту.
Ключовi слова: текстова дiяльнiсть, текстова компетентнiсть, комунiкативна норма,текстовi асощацц, структура тексту.
Р1зн1 напрями сучасних стилютичних дослщжень становлять особливий штерес у зв'язку з важливою потребою в розроблеш мовленнево! д1яльност1 i зокрема текстологи. Комушкативна стилютика тексту як один ¡з напрям1в функцюнально! стилютики стосуеться комплексного анал1зу тексту як форми комушкацп i явища щюстилю. Комплексне вивчення тексту передбачае дослщження лшгвютичних i екстралiигвiстичиих чиииикiв стлкування, пов'язаних з1 створеииям тексту та його штерпретащею. Лшгвютичш чиииики стлкування передбачають доб1р мовиих засоб1в р1зиих р1ви1в з урахуваииям мовно! системи i мовленнево! системности До екстрастилютичних чинниюв стлкування вщносять цш та завдання, що визначають первинну i вторинну комушкативну д1яльн1сть, специфшу сфери стлкування, характер ситуацп, жанр, постать автора та шше.
У межах комушкативно! стилютики тексту дiяльнiсний пiдхiд пов'язаний з розглядом тексту як продукту первинно! комушкативно! дiяльностi автора. Мовна шдивщуальнють автора виявляеться в текстовш дiяльностi, структурi, семантицi, прагматицi тексту. Оскшьки комушкативна стилютика тексту тюно пов'язана з герменевтикою, прагматикою, психолшгвютикою, то три !! основнi напрями формуються на стику мiж цими науками. Перший напрям передбачае вивчення змютового розгортання тексту, вияву щостилю автора та його концептуально! картини свгту. Другий напрям розвиваеться тд впливом прагматики, аналiзуе те, як оргашзовуеться пiзнавальна дiяльнiсть читача засобами тексту. Третш пов 'язаний з теорiею текстових асоцiацiй. На !хнш основi у свiдомостi адресата створюеться уявлення про рiзнi аспекти тексту та його змют.
До основних понять стилютики, що вивчае функщонування мовиих засобiв у рiзних сферах стлкування, Л. Мацько вщносить «стилютичну конотацiю, стилiстичну парадигму, стилiстичний узус, стиль, мовленневу системнють функцiонального стилю, стильовi риси, стилiстичну норму, функщональний стиль»
144
Основi поняття комунжативног стилгстики тексту
[2, с. 111]. Досягнення функцюнально! стилютики стимулювали виникнення в межах цього напряму стилютики тексту. У И становленш й розвитку позитивну роль вщграла праця В. Одинцова «Стилютика тексту». На думку дослщника основу стилiстики тексту мае становити теорiя композицп. Пiд композицieю розумieться не тiльки форми спiввiднесеностi рiзних стильових планiв усерединi тексту, а й типовi схеми розгортання тези. Серед засадних понять концепцп В. Одинцова можна назвати таю, як композищя, конструктивш прийоми, структура тексту, функщя, функцiонально-семантичнi типи мовлення, стилютичш ефекти, структурнi принципи тексту [5, с. 54]. Г. Солганик визначае стилютику тексту як наукову дисциплшу, що вивчае функцiонування, стильову своерщнють типiв i одиниць тексту. Автор розглядае li, виходячи з функцюнально-типолопчного аналiзу. Враховуеться залежнiсть вiд структури мовлення, вiд особи мовця, вщ кiлькостi учасникiв мовлення (монолог, дiалог, полiлог), його конкретних типiв (опис, розповщь, роздум тощо). Важливе також врахування приналежносп мовлення до того чи шшого функцiонального стилю, шдивщуально! манери, абзацного подiлу, характеру зв'язюв мiж самостiйними реченнями. Згiдно з концепщею Г. Солганика стилiстика штерпретуеться як одна з галузей лшгвютики тексту, що вивчае рiзноманiтнi типи текспв та !хш стилiстичнi особливосп, способи розгортання тексту, мовленневi норми в рiзних функцiональних стилями, типи мовлення, шдивщуальш стилi. Ключовими поняттями вiдтак стають типи текстiв, стилютичш особливосп текстiв, способи розгортання тексту, мовленневi норми в рiзних функцюнальних стилях, типи мовлення.
У межах функцюнально! стилютики змютовий план тексту дослщники розглядають на рiвнi типових особливостей i вiдповiдностi тому чи шшому функцiональному стилю. До засадничих понять належать мовленнева системнють стилю, стильова специфша, стилетвiрнi чинники. Комушкативна стилiстика тексту вивчае його мовленневу оргашзащя з погляду спiввiднесеностi ii зi змiстом тексту, авторською штонащею, комунiкативно-прагматичним ефектом.
Серед функцiональних семантико-стилютичних категорiй важливi категорil дiалогiчностi, акцентивносп, оцiнки, гiпотетичностi. Означаються й таю близью до категорiальних поняття як тематична цшснють, локальнiсть, темпоральнiсть, лопчне розгортання, композицiя. Видiляють категорil суб'ектносп й адресованостi в межах системно-щяльнюного пiдходу до тексту з позицп комунiкативноl стилiстики тексту. Адже за будь-яким текстом стоять автор i адресат, яю визначають його структуру, семантику, прагматику.
Категорiю суб'ектностi реалiзують: автор - реальна особа, образ автора. Уа елементи структури тексту вщтворюють авторську особистiсть: оповiдач, лiричний герой, персонаж - це форми вираження образу автора, що виявляе себе в динамщ мовленневих стилiв i композицiй. З категорiями, яю мають узагальнювальний i визначальний характер, пов'язаш ключовi поняття комунiкативноl стилютики тексту.
Сшввщносно з елементами моделi мовленнево! комутацil можна згрупувати за таким принципом: 1) поняття, що мають антропоцентричну орiентацiю та пов'язаш з такими елементами як автор - текст - адресат; 2) поняття, що вщображають
145
Рожко С. В.
зовшшш, неантропоцентричт аспекти тексту й пов'язаш з такими елементами як текст - мова (код); текст - канал зв'язку; 3) поняття, що характеризують внутршньотекстову оргашзащю. Така диференщащя ключових понять - умовна, бо вс вони корелюють одне з одним у межах ушверсально! моделi мовленнево! комушкацп i вiдтворюють загальний системно-дiяльний пщхщ до тексту як центрального елементу ще! моделi.
Спiлкування як текстова дiяльнiсть здiйснюеться на асоцiативнiй основа У зв'язку з цим розроблено теорда текстових асоцiацiй. Особливо! значущосп набувають поняття: текстова асощащя; асоц^ат; асощативне розгортання тексту; текстов1 асоц1ативно-зм1стов1 поля; асощативне поле тексту; асощативна структура тексту.
Асощативне розгортання тексту в процес шзнавально! дiяльностi адресата можна подати як складно оргашзовану мережу асощапв, у твореннi яко! беруть участь асоцiативно-смисловi поля сшв. Такi поля, органiзованi концептуально, об'еднують одиницi, пов'язанi парадигматично й сигматично. Текстовi асоцiативнi поля, матерiалiзованi лексично, е не тшьки одиницями аналiзу, а й регулятивними структурами, що корелюють з концептами у свщомосп суб'екта - сприймача.
Важливим поняттям комушкативно! стилiстики тексту е щльова настанова. Мотив текстово! дiяльностi, стимульований реалiями навколишнього свiту, формуе щль, що спiввiдноситься з комунiкативними завданнями. Результат вторинно! комунiкативноï дiяльностi (залучення адресата до ново! iнформацiï, народження емощй, динамiка тощо) являе собою стимул до подальших дiй.
Ряд основних понять комушкативно! стилiстики тексту сшввщноситься iз об'ективними чинниками текстово! дiяльностi. До понять комунiкативноï стилютики тексту, що сшввщносяться з його внутршньою органiзацiею, належать такi: текстова системнють, текстова норма; змютове розгортання тексту; змютова структура тексту; лексична структура тексту; текстова парадигматика; текстова синтагматика; мовленневий жанр; регулятивнють тексту; регулятивнi засоби; регулятивш структури; комунiкативнi унiверсалiï.
Пiд текстовою системнютю розумiються системна органiзацiя мовних засобiв рiзних рiвнiв, зумовлена авторським задумом, що сшввщноситься з категорiею образу автора [1, с. 318]. Текстова системшсть вщображае творчу шдивщуальнють автора, його iдiостиль. З текстовою системнютю сшввщноситься поняття текстовоï норми. ïï визначають як гармонiйну оргашзащю вшх елементiв структури тексту вщповщно до авторського задуму.
Iдiостиль автора виявляеться як у характерi вкладено1' в текстi iнформацiï й у формах на рiвнi семантики тексту, так i в специфщ залучення адресата до текстових авторських розумшь. Щц змiстовим розгортанням тексту розумiеться динамiка уявлення концептуально!' картини авторського свггу, що вiдображаеться у свщомосп адресата й формуе його уявлення про змютовий план тексту. Змютове розгортання тексту визначаеться його змютовою структурою, оргашзованою еднютю авторського задуму.
Лексична структура тексту формуеться на основi зв'язку лексичних одиниць текстовоï парадигматики i текстовоï синтагматики. У характерi лексичноï структури
146
Основi поняття комушкативно! стилгстики тексту
тексту виявляються не тшьки загальш закономiрностi, а й iндивiдуальнi особливосп властивi стилю автора. Серед важливих понять комунiкативно! стилiстики тексту видшяють таке як мовленневий жанр. На рiвнi елементiв тексту можна говорити про регулятивш засоби, що видшяються функцiонально. Найчастiше регулятивнiсть мае комплексний характер. При им важливе значения мае певна домшанта регулятивностi.
На етат народження тексту асощативна мовленнево-мислительна дiяльнiсть, стимульована авторським задумом, створюе цшьову програму тексту й забезпечуе його змютове розгортання через систему мовиих засобiв, якi регулюють подальше сприймання тексту адресатом на етат вторинно! комушкативно! дiяльностi. Первинна регулятивнють тексту продукуе смислове розгортання думки шляхом добору вщповщних мовиих засобiв, зiставлення синтаксичних варiантiв, яю адекватно передають предмет мовлення.
Основнi поняття комунiкативно! стилiстики тексту взаемопов'язаш в межах загального системно-щяльнюного комунiкативного пiдходу до тексту. Ус вони спiввiдноснi з поняттям щостилю, яке набувае нового комушкативного змюту.
Список лiтератури
1. Дудик П. С. Ститстика укра!нсько! мови / Петро Семенович Дудик. - К. : ВЦ «Академ1я», 2005. -367 с.
2. Мацько Л. I. Стжлстика укра!нсько! мови / Л. I. Мацько, О. М Сидоренко, О. М. Мацько. Ститстика укра!нсько! мови. - К. : Вища шк., 2003. - 356 с.
3. Пономар1в О. Ститстика сучасно! укра!нсько! мови / О. Пономар1в. - Тернопiль : Богдан, 2000.
4. Скворцов Л. И. Теоретические основы культури речи / Л. И. Скворцов. - М. : Наука, 1980.
5. Солганик Г. Я. Стилистика текста / Г. Я. Солганик. - М., 1997.
Рожко С. В. Основные понятия коммуникативной стилистики текста / С. В. Рожко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), № 4 Часть 2. - С. 144-147.
В статье рассматривается основные понятия и категории коммуникативной стилистики текста, прослеживается динамика развития этого направления стилистических исследований. В рамках коммуникативной стилистики текста соответствующий подход связан с рассмотрением текста как продукта первичной коммуникативной деятельности автора. Языковая индивидуальность автора проявляется в текстовой деятельности, структуре, семантике, прагматике текста, поскольку коммуникативная стилистика текста тесно связана с герменевтикой, прагматикой, психолингвистикой и ее направлениям. Рассматривается понятие идиостиля автора, его концептуальной картины мира. Ключевые слова текстовая деятельность, текстовая компетентность, коммуникативная норма, текстовые ассоциации, структура текста.
Rozhko S. V. Basics communicative style of the text / S. V. Rozhko // Scientific Notes of Tavrida National V. 1 Vernadsky University. Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. Part 2. - P. 144-147.
The article deals with the basic concepts and categories of communicative style of the text. It can be traced dynamics of this trend stylistic research. As the part of the communicative style of the text activity such approach is associated with the consideration of the text as the primary product of author's communicative activity. The linguistic identify of the author is shown in text activities, structure, semantics, pragmatics, communicative style of the text because the text is closely related to hermeneutics, pragmatics, psycholinguistics and its directions. It is considered an idiostyle of author and his conceptual world picture. Keywords: text activity, text competent advice, communicative rule, text association, the structure of the text.
147
