CC BY
12
O. Kalashnyk
VISIONARY POETICS OF MODERN POETRY
(ON THE MATERIAL OF THE P. TICHYNA'S POEM «THE GOLDEN HUM»)
The article is dedicated to the visionary poetry of Ukrainian modern poet Pavlo Tychyna. The author raises the issue of theoretical comprehension of literary visionarism as 1) a vision genre and an artistic method, which is an established opinion in literary studies; and 2) an embodiment of the author's actual visionary experience (mystic feeling). On the basis of psychological and cultural works of K. G. Jung, O. Huxley and S. Groff theoretically developed a second aspect of the phenomenon of literary visionarism. We define the visionary type of creativity, as the artist's ability to feel and translate such spiritual states in which he can see the invisible essence of things and deeply perceive all that is happening either in his own spiritual world or everywhere in the universe, thereby intuitively looking into the mysterious laws of being, the world of archetypes of the collective unconscious, and even the future. The article argues that the ability of poetic language to accurately express the dynamics of the visionary state derives from the freedom of art which poets have been searching ever since the Romanticism and had managed to grasp during the Modernism period. On the example of Tychyna's poem we focus on the special role of modern language, which, through its associative power, becomes the subject of poetry, while demonstrating an almost irrationality of the writing process. The original interpretation of the poem «The Golden Hum» proves that Pavlo Tychyna achieves the visionary effect through the rhythm, intonation, metaphor, associativity of words and images. Poetic lines are interpretedfrom the point of view of the emergence of figurative associations that arise in the perception of the reader on the basis of the phonics of the word, actualization of its «internal form», colors, literal and connotative meanings. The image and symbolic content of the poem is investigated from the point of beatific and infernal visionary experiences (symbol of the sun, doves, golden hum, grains of crystal music, black bird, black wings). An analysis of the poetics of the fragments of the poem «The Golden Hum» by P. Tychyna, fully confirms its visionary nature and proves that the author belongs to poets of the visionary type of creativity.
The prospect of the development of the theory of visionary poetry lies in a deeper and more differentiated understanding of the nature of poetry, its connection with the dynamics of mental processes, states of the author, conscious and unconscious.
Key words: visionary type of creativity, visionary experience, transcendence, modern poetry, infernal visions, beatific visions.
УДК 821.161.2.09Федькович
Л. М. Ковалець
ОСИП МАКОВЕЙ У ПОШУКАХ ЮР1Я ФЕДЬКОВИЧА
У статтi розглянуто вагомий федьковичезнавчий пласт науковог спадщини Осипа Маковея (1867-1925) на предмет рiвня психологiчного заглиблення до^дника в бiографiчний та художнт матерiал. З 'ясовано, що, скрупульозно вiдтворивши зовншню юторЮ Ю. Федьковича, устшно потрактувавши його вибраш тексти, О. Маковей не до юнця збагнув суперечливi внутршш сфери поетового життя, загалом особливостi його складног творчог i людськог iндивiдуальностi.
Клю^о^^ слова: О. Маковей, Ю. Федькович, документ, бiографiчне, психологiчне, творча iндивiдуальнiсть письменника, його зовншня та внутршня iсторiя.
Постановка науковоТ проблеми та анал1з останшх публжацш. Дослiджуючи основнi тенденцп розвитку федьковичезнавства вщ друго! половини Х1Х-го до початку ХХ ст., ми вже вказували на необхщшсть «припадання до джерел» (М. Зеров), планування, прагматичних розрахункiв щодо напрямiв усебiчного освоення матерiалу, оптимальних форм дiяльностi у цiй сферi [5, с. 93]. Так-от пильне вивчення досвщу окремих науковщв, якi освоювали спадщину письменника, й винесення звiдти певних висновкiв, неодмiнне зважання на них належить до найперспектившших шляхiв поступу i ще! сфери науки, i лiтературознавства загалом. При цьому важливо враховувати досвiд рiзний - i той, що позначений успiхом, i суперечливий, як важливо практикувати коментовану републшащю найбiльш значущого з вщповщно! документально!, л^ературно-критично! бази матерiалiв, а також враховувати мiркування мовознавцiв, юториюв, психологiв, соцiологiв, л^ературознавщв-зарубiжникiв, фольклориспв, етнологiв, бiблiографiв, архiвiстiв, музейних пращвниюв - усiх, хто причетний до вивчення того чи шшого автора.
Стосовно Ю. Федьковича вже до певно! мiри вироблено таку нову стратепю: сучасна наука (в особi дослiджень украшських учених В. Бондаря, Б. Бунчука, В. 1вашюва, Б. Мельничука, С. Нахлша, О. Огуя, В. Швторака, В. Погребенника, М. Юршчука, австрiйського славiста А. Волдана) схильна сприймати тексти цього автора як оригшальну художню систему, а його самого - як ушкальну творчу та людську особистiсть. При цьому кожен юторик лiтератури закономiрно послуговувався здобутками значущих попередникiв, надто О. Маковея (1867-1925), упорядника збiрки «Матерiяли до житеписи Осипа Юрiя Гординського-Федьковича» (1910 р.), автора монографп «Житепись Осипа Юрiя Гординського-Федьковича» (1911 р.) й шших важливих праць. Федьковичезнавчi студи О. Маковея привертали спещальну увагу до себе (див.: Коржупова А. П. Юрш Федькович у л^ературознавчих розвiдках // У кн. : Юрш Федькович в розвщках i матерiалах. - К., 1958. - С. 17; Погребенник Ф. Осип Маковей : Крит.-бюграф. нарис. - К., 1960. - С. 105-109; Засенко О. Осип Маковей : Життя i творчють. - К., 1968. - С. 211-214; Юршчук М. I., 1вашкевич З. А. Юрш Федькович : семшарш. - К., 1981. - С. 51-54, 215; Попович О. О. Маковей про Ю. Федьковича // Попович О. Осип Маковей - критик та юторик лггератури. - Чершвщ, 2001. - С. 58-76). Однак вони здебшьшого шформували про змют мовленого дослщником, а не про суперечливють, проблематичнiсть деяких його мiркувань, що не передбачало психолопчно! зацiкавленостi Маковеевим пошуком Ю. Федьковича як складно! iндивiдуальностi. З'ясування цього актуального аспекту рецепцп вченим видатного буковинця i становить мету й завдання пропонованот студГт'.
Виклад основного матер1алу. Назва статтi до певно'1' мiри запозичена в юпанського фiлософа та культуролога Хосе Ортеги-ьГассета, його працi «В пошуках Гете». Праця була своерщною розгорнутою порадою дослiдниковi Гете, порадою, котра зводилась до того, щоб скористатись «зворотною оптикою» i спробувати побачити Гете зсередини - «зсередини його життя, або його драми» [12, с. 440]. Цшаво, що Х. Ортега-ьГассет тут же сам блискуче продемонстрував цей пошук i в такий споаб переглянув усталене реноме великого шмця як найуспiшнiшого i найоптимютичшшого з поетiв, на основi цього запропонував новий погляд на Гете як на людину, яка шукала, а то й уникала себе i якраз тому створила образи Вертера, Фауста, Мейстера - галерею скитальщв, яю мандрують у свт, шукаючи свою внутрiшню долю або уникаючи И. Нам здаеться, що якби щею методою активнiше користувалась л^ературознавча спiльнота, ми мали б щкавшу, глибшу iсторiю нашоi нащонально! лiтератури, вiдповiднiшу тiй, якою вона була насправдь
Що ж до Осипа Маковея, автора студш про П. Кулiша, Т. Шевченка, М. Шашкевича, О. Кобилянську, М. Коцюбинського, С. Воробкевича, то вш був особливо активним пошукувачем найбшьшого поета Буковини, його шукання у цiй сферi припали на час пожвавлення в Галичиш науково! атмосфери, реоргашзацп в 1893 рощ Л!тературного товариства iменi Шевченка в Наукове товариство iменi Шевченка, що мало стати «засновником будущох укр^шсько^русько! академи наук» [11, с. 1711]. Саме з друкарш Товариства iменi Шевченка на початку ХХ ст. почали виходити початковi томи першого повного i критичного видання творiв Ю. Федьковича, фундатором щло'1 федьковичезнавчох школи стае голова фшолопчно'! секцп I. Франко, сам активний рецитент життепису i творчостi буковинця. Тож НТШ, обравши фiлологiю як один iз найважливiших напрямкiв наукових дослщжень, фактично виявляеться своерiдним координацiйним центром федьковичезнавства. Особливо на сторшках «ЗорЬ> як органу НТШ, а також шших часописiв Львова (таких як «Дшо», «Руслан») публiкуються матерiали про Ю. Федьковича авторства Ром. Заклинського, О. Колесси, I. Франка, з'являються спроби психолопчно прочитати його життетворчють, бшьше того, спалахуе цiла полемша стосовно походження поета та шших бiографiчних подiй.
Одне слово, окреслились можливi шляхи штерпретацп Ю. Федьковича, стало зрозумшим неоцiненне значення при цьому документального матерiалу i автентичних текстiв, якi ще належало науково освогги. О. Маковей, iз кшця 1899 року замешкавши в Чершвцях i виявивши iнтерес до науковоТ дiяльностi, прилучаеться до федьковичезнавства i поступово стае одним iз його очшьниюв. За пiдрахунками О. Поповича, в чершвецький перiод свого життя, тобто упродовж 1900-1910 рокiв,
0. Маковей опублшував на сторiнках галицькоi та 6уковинсько'1 перiодики до двох десятюв найрiзноманiтнiших матерiалiв про Ю. Федьковича [13, с. 62]. Ц дослiдження присвячувались як мiкроаналiзовi окремих творiв, 1х зiставленню з типолопчно близькими явищами загальноукраiнськоi та св^ово'! лiтератур, так i бюграфп поета, окремим п подiям, представленим крiзь призму документальних свiдчень, взаеминам Федьковича iз сучасниками та самiй його особистосп.
Ретельнiсть, яку продемонстрував учений, мала, сказати б, Франкове походження, саме автор «З вершин i низин» своТми стараннями iнiцiював процес скрупульозного збирання та вивчення вщповщно'! документальноi бази, процес, що розпочався одразу ж по смерт Ю. Федьковича в сiчнi 1888 року. Уже 15 ачня 1888 року в лисп до М. Драгоманова I. Франко висловлюе щею публшацп наявних у нього п'яти лисив Ю. Федьковича [17, с. 136], М. Павликовi 16 лютого того ж року рекомендуе оргашзувати спогади А. Кобилянського про Ю. Федьковича [16], а К. Горбалевi 6 листопада 1888 року повщомляе: «Зачав я ото в «ПравдЬ» стягати i критично сортувати матерiали до бюграфп Федьковича. Вiд тих матерiалiв до дiйсноi бiографii ще далеко, та все-таки хотшось би хоч нам^ити, що е досi певного, а що неясне» [15]. Докладш поради стосовно зiбрання та публшацп Федьковичевих документiв дав
1. Франко також О. Маковеевi у лисп вiд 6 листопада 1901 року, прим^ивши, що «евентуальний редактор IV тому мусить '1х використати» [18, с. 173]. Фактично готувалось народження окремого (четвертого) тому першого повного i критичного видання творiв буковинця (у чотирьох томах, семи книгах). Вш побачив св^ аж у 1910 р., iменувався «Матерiяли до житепиа Осипа Гординського-Федьковича» i в пщзаголовку до нього значилось: «З першодрукiв i автографiв зiбрав, упорядкував i пояснив др. О. Маковей». Чому вказаний дослщник, успiшно скориставшись великою пошуковою працею надто I. Франка (та й шших науковщв, скаж1мо, С. Смаль-Стоцького), завершив передмову до цього видання надто узагальненим,
неконкретизованим «На останку дякую Товариству «Руська Бесща» в Чернiвцях i вам тим добродiям, що вiдступили меш сво'1' мaтерiяли до се'1 книжки» [14, с. XII], залишасться для нас психологичною загадкою.
Втiм, Маковеeвi заслуги у збереженнi, потрактуваннi, введенш в науковий обiг унiкального корпусу федьковичезнавчих матерiалiв теж виявилися значними. У вщдш рукописiв i текстологи 1нституту лiтератури iменi Т. Г. Шевченка НАН Укра'ни зберiгаeться ряд автографiв О. Маковея, дотичних до згадано!' працi. Так, у фондi 89 (О. Маковея) нами виявлено зроблеш рукою вченого виписки з мемуарiв А. Кобилянського, якi, зокрема, проливають свiтло на важливi бiографiчнi поди в життeписi цього Федьковичевого приятеля i громадсько-культурного дiяча, що мали мюце в Чернiвцях, ютор^ розповсюдження його полемiчноi брошури «Слово на слово до редактора «Слова», в якш публшувались першi украшомовш поезп Ю. Федьковича [4]; у фондi 59 (Ю. Федьковича) наявш також автографи О. Маковея, що стосуються дшово!' кар'ери поетового батька, Адальберта Гординського [1], зроблеш вченим нотатки з протоколу засщання пов^ового суду в Чершвцях вiд 25.IV.1888 року, де розглядалось питання про Федьковичеву спадщину [2]; особливий штерес викликають збереженi фрагменти рукопису «Матерiялiв до житеписи Осипа Юрiя Гординського-Федьковича» - пошкодженi, з написом, зробленим невщомою рукою: «Вiднайшли пiсля розгрому Буковини вшськом в 1914 / 1915 рр.» [3]. Безумовно, це лиш дещиця тсе!' величезно!' документально!' бази, яку довелось освоювати дослiдниковi поета.
Важливо, що О. Маковей, як це робив також I. Франко-федьковичезнавець, шов «вщ докумешив», багато постарався для ix збереження, у 1910 рощ в друкарш НТШ здшснивши видання ушкально!' джерельно!' бази для студш над поетом - товстезно'1 (на майже 700 сторшок) збiрки «Матерiали до життеписi Осипа Юрiя Гординського-Федьковича». А вже роком тзшше - в 1911-му, з-тд пера О. Маковея вийшла фундаментальна (пiд 600 сторiнок) Федьковичева «Життепись...» - перша докладна бiографiя поета.
Свого часу I. Франко, вщдаючи належне Ом. Огоновському за «1стор^ лiтератури русько!'», наголосив, що той «перший з муравлиною пильшстю стягнув докупи масу бiографiчного й юторико-л^ературного матерiалу, задля котрого його праця довго ще не стратить сво'1 вартости» [19, с. 521-522]. О. Маковей у Федьковичевш «Життепись..» по сутi теж стягнув докупи весь можливий шструментарш, залучив, ^м творчо'1 спадщини, документальних пам'яток, ще й розпорошеш матерiали про Федьковичеве оточення, л^ературний, громадсько-культурний контекст. Отже, з погляду передовым широти джерельно!' бази та й навт доволi ретельного вiдтворення юторп Федьковичевого життя праця О. Маковея ще довго не стратить сво'1 вартосп, вона, повторимося, слугуе витоковi фактично вах наступних наукових i науково-популяризаторських праць про письменника.
А от чи знайшов О. Маковей Федьковича? З нашого погляду, знайшов, але не повшстю. Причини цього мають складну природу, а наслщки е цiлком закономiрними з огляду на масштабнiсть завдань i, здаеться, деяку поспiшнiсть при !'х виконаннi, а головне - з огляду на саме таку установку щодо найпринциповшого - зображення зовшшньо!' та внутршньо!' юторп шдивщуальносп. У 1907 роцi, публiкуючи в часопис «Промiнь» сво'1 «Причинки до житеписи Юрiя Федьковича», дослiдник сумно зазначав, що «уже двацятий рш минае, як Федькович помер, а его повно'1 житеписи все ще нема; все ще збираються материяли». I даль «Ихто й не важиться писати повну житепись, бо сам Федькович звiв сво'1'х будучих бiографiв на манiвцi. Подумати тшьки, чого вiн сам
не понаписував про свое походжене, родину, науку i т. п. <.. .> Треба було обмивати его з того болота, яким сам себе обхляпав без найменшоi потреби i користи» [10, с. 138].
Самому наважившись на таку працю й доречно вибравши для послугування бiографiчний та юторико-психолопчний методи, автор «Життепиа...» останнiм скористався порiвняно мало, не уникнувши спокус «вщчитати» Федьковича, скаж1мо, за те, що той, мовляв, умiв «не лише прикро писати, але й грозити топорищем», за «нерозважне приватне жите», за «схиблене ума його вiрою в астролопю» та iншi «чудацтва». Не йшлося про те, що свою роль грали й гени, нервова оргашзащя, складш обставини життя, трагiзм осо6исто'1 долi i речi глибоко штимш, на переконання
3. Фройда, психолопчш за своею природою i не пов'язаш з бiологiею людини чи з фiзiологiчними процесами. Тому й залишалось непоясненим, чому, власне, Ю. Федькович реагував на зовшшш та внутршш збудники саме так, як реагував, майже непоясненою i почасти навт неприйнятою залишилась складна внутршня iсторiя поетовоi iндивiдуальностi, дарма що вузловi питания великоi теми розглядалися критиком в окремих студiях (таких як «Про Федьковича. I. Шкшьш свщоцтва Федьковича. II. Перерiбка «Побратима» (1901 р.), «З переписки двох поетсв (Ю. Федьковича й Ь. Воробкевича)», «Про Юрiя Федьковича», «Шиттсью берези: Замiтки до кiлькох поем Федьковича» (ус - 1909 р.), «Народна ноша у Толстого i Федьковича» (1911 р.), «З роб^ш поета (Замiтки про Федьковичевi поеми «КиртчалЬ» i «Празник у ТаковЬ») (1912 р.) й iн.
Скаж1мо, у працi «З переписки двох поетсв (Ю. Федьковича й Ь. Воробкевича)» хоч i робилася спроба психологичного потрактування стосункiв заявлених авторiв, однак поведiнка Ю. Федьковича все одно видавалася дослiдниковi дивною, дарма що невиправдано пасивною була й комушкативна позищя автора збiрки «Над Прутом»: «Воробкевич його не вщвщував, але тодi i взагалi мало хто з штел^енци з ним сходився - годi було найти споаб жити з диваком» [8]. Таким чином посутш проблеми спшкування Ю. Федьковича залишалися психологiчно нетзнаними, в науковий простiр i в такий споаб ширилось мiркування поетових сучасникiв про нього як натуру конфлштну, недипломатичну, що було перебшьшенням: взаемини з iнтелiгенцiею (як найбшьш обговорюванi) насправдi мали, зваживши на стосунки з Р. Роткелем, А. Кобилянським, К. Горбалем, Е. Р. Нойбауером, деким iз львiв'ян, С. Смаль-Стоцьким, вибiрковий характер, вони тдпорядковувались високим та специфiчним демократично-культурницьким, естетичним критерiям i в разi своеi вiдповiдностi, у т.
4. й суто психолопчно!, були для Ю. Федьковича бажаними i внутршньо необхiдними.
Загалом О. Маковей, попри свое власне письменницьке й науково4шетгентське Я, доволi спростив, схематизував живого й багатомiрного Федьковича, вiн не завжди розумiв його. Причиною була не стшьки неспiвмiрнiсть естетичних платформ, морально-етичних, суспшьних орiентирiв автора i його героя, як небажання (чи неспроможшсть) уповнi «вжитися», вiдчувати - як свш - його свт
Примiтно, що питання творчостi видатного буковинця О. Маковей розглядав неупереджено, вш розвинув традищю герменевтичного, компаративютського прочитання письменника. До прикладу, у статп «З робiтнi поета (Зам^ки про Федьковичевi поеми «Киртчалi» i «Празник у Таковi»)» другу поему, добре вщому в Галичинi («... она завсiгди находиться у шкшьних читанках - мабуть, нема учителя, котрий би не завдавав еi ученикам вивчитися напамять» [9, ч. 67]), зютавлено з повiстю поляка М. Чайковського «ЮрджалЬ» i пщкреслено: «У Федьковича бiльше драматичности, сильшше позазначуванi контрасти, живiйше описанi серби..., церква, люди, владика, торжественнiсть i взагалi цiлий настрiй», фактично це «зовам шший приклад оброблення позиченоi теми, на якiм також можна би ученикам показати
«секрети творчости», не кажучи вже, що це «два приклади, на котрих можна учениюв навчати, як ощнювати такi рiчи i що то е «вплив» автора на автора» [9, ч. 68].
Попри все Маковеевi студи подобались багатьом, О. Кобилянська вщзначала ix легкiсть та «елегантнють», Д. Лукiянович «Життепись Осипа Юрiя Гординського-Федьковича» назвав «вельми цiнною появою на полi ютори лiтератури» [6, с. 6], що вщповщало правдi i складало важливий етап на шляху до тзнання одного з найбiльшиx украшських письменниюв.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Багаторiчна дiяльнiсть О. Маковея в цариш федьковичезнавства була достатньо продуктивною, вона увшчалася пiдготовкою фундаментальних праць, котрi й нинi не втратили свое'1' значущостi. Разом з тим питання внутршньо'1' бюграфи поета, його самощнносп, особистiсного феномена, боротьбу iз самим собою як найбiльшу трагед^ душi, теж вiдображену художньо, дослщником майже не порушувались, унаслiдок чого постала значно проспша за реальну бiографiя, котра не лише не вщповщала на цiлу низку важливих «чому?», а часто навiть не ставила ix.
Водночас цей вагомий варiант наукового досвщу i дос вартий значно'1' уваги. Чернiвецьке видавництво «Золот литаври» на замовлення Державного ком^ету телебачення i радiомовлення Украши за програмою «Украшська книга» в 2005 р. перевидало головну Маковееву працю про Ю. Федьковича - його «Житепись...». На черзi - зiбрання i спорядження у св^ iз добрими науковими коментарями шших раритетних, фактично забутих робiт О. Маковея-федьковичезнавця, що сприяло б ix актуалiзацii, а значить, активнiшому введенню в сьогочасний iсторико-лiтературний дискурс.
Список використано'1 л1тератури
1. Вiддiл рукописiв i текстологи 1нституту лiтератури iм. Т. Г. Шевченка НАН Украши. - Ф. 59 (Ю. Федьковича). - № 2724 : Маковей О. Про бюграфш батька, Адальберта Гординського. - [Б. м.], [Б. д.] ; Viddil rukopysiv i tekstolohii Instytutu literatury im. T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. - F. 59 (Iu. Fedkovycha). - № 2724 : Makovei O. Pro biohrafiiu batka, Adalberta Hordynskoho. - [B. m.], [B. d.].
2. Вщдш рукопиав i текстологи 1нституту лiтератури iм. Т. Г. Шевченка НАН Украши. - Ф. 59 (Ю. Федьковича). - № 2725 : Маковей О. Протокол засщання пов^ового суду в Чершвцях. 25.IV.1888 ; Viddil rukopysiv i tekstolohii Instytutu literatury im. T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. - F. 59 (Iu. Fedkovycha). - № 2725 : Makovei O. Protokol zasidannia povitovoho sudu v Chernivtsiakh. 25.IV.1888.
3. Вщдш рукопиав i текстологи 1нституту л^ератури iм. Т. Г. Шевченка НАН Украши. - Ф. 59. - № 84 : Маковей О. [Проспект «Матерiялiв до житеписи Осипа Юрiя Гординського-Федьковича»]. - [Б. м.], [Б. д.] ; Viddil rukopysiv i tekstolohii Instytutu literatury im. T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. - F. 59. - № 84 : Makovei O. [Prospekt «Materiialiv do zhytiepysy Osypa Yuriia Hordynskoho-Fedkovycha»]. - [B. m.], [B. d.].
4. Вщдш рукопиав i текстологи 1нституту л^ератури iм. Т. Г. Шевченка НАН Украши. - Ф. 89 (О. Маковея). - № 8 : Маковей О. Виписки з мемуарiв Антона Кобилянського. - [Б. м.], [Б. д., приблизно 1860-1861] ; Viddil rukopysiv i tekstolohii Instytutu literatury im. T. H. Shevchenka NAN Ukrainy. - F. 89 (O. Makoveia). - № 8 : Makovei O. Vypysky z memuariv Antona Kobylianskoho. - [B. m.], [B. d., pryblyzno 18601861].
5. Ковалець Л. Юрш Федькович : iсторiя розвитку творчо'1' шдивщуальносп письменника : моногр. / Л. Ковалець. - Кшв : Академiя, 2011. - 440 с. - Серiя «Монограф» ; Kovalets L. Yurii Fedkovych : istoriia rozvytku tvorchoi indyvidualnosti
pysmennyka : monohrafiia / Lidiia Kovalets. - K. : VTs «Akademiia», 2011. - 440 s. - Seriia «Monohraf».
6. Лукiянович Д. Повна житепись Федьковича : Критичш уваги / Д. Лукiянович // Недшя. - 1912. - № 47-48. - С. 4-7 ; Lukiianovych D. Povna zhytiepys Fedkovycha : Krytychni uvahy / D. Lukiianovych // Nedilia. - 1912. - № 47-48. - S. 4-7.
7. Маковей О. Житепись Осипа Юрiя Гординського-Федьковича / О. Маковей. -Львiв : З друк. НТШ, 1911. - 591 с. ; Makovei O. Zhytiepys Osypa Yuriia Hordynskoho-Fedkovycha / Osyp Makovei. - Lviv : Z druk. NTSh, 1911. - 591 s.
8. Маковей О. З переписки двох поетсв (Ю. Федьковича й 1з. Воробкевича) / О. Маковей // Буковина. - 1909. - 3 берез., 4 берез. ; Makovei O. Z perepysky dvokh poetiv (Iu. Fedkovycha y Iz. Vorobkevycha) / O. Makovei // Bukovyna. - 1909. - 3 berez., 4 berez.
9. Маковей О. З роб^ш поета (Зам^ки про Федьковичевi поеми «КиртчалЬ» i «Празник у ТаковЬ») / О. Маковей // Руслан. - 1912. - Ч. 66-68 ; Makovei O. Z robitni poeta (Zamitky pro Fedkovychevi poemy «Kyrtchali» i «Praznyk u Takovi») / O. Makovei // Ruslan. - 1912. - Ch. 66-68.
10. Маковей О. Причинки до житеписи Юрiя Федьковича / О. Маковей // Промшь.
- 1907. - Ч. 9. - С. 138-141 ; Makovei O. Prychynky do zhytiepysy Yuriia Fedkovycha / O. Makovei // Promin. - 1907. - Ch. 9. - S. 138-141.
11. Кравщв Б. Наукове Товариство iM. Шевченка / Б. Кравщв, В. Кубшович // Енциклопедiя украшознавства : Словникова частина. - Репринтне вщтворення видання 1955-1984 рр. - Львiв, 1996. - Т. 5. - С. 1711-1713 ; Kravtsiv B. Naukove Tovarystvo im. Shevchenka / B. Kravtsiv, V. Kubiiovych // Entsyklopediia ukrainoznavstva : Slovnykova chastyna. - Repryntne vidtvorennia vydannia 1955-1984 rr. - Lviv, 1996. - T. 5.
- S. 1711-1713.
12. Ортега-и-Гассет Х. В поисках Гете // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры / Х. Ортега-и-Гассет. - Москва : Искусство, 1991. - С. 433-462 ; Ortega-i-Gasset Kh. V poiskakh Gete // Ortega-i-Gasset Kh. Estetika. Filosofiya kultury / Kh. Ortega-i-Gasset. - Moskva : Iskusstvo, 1991. - S. 433-462.
13. Попович О. Осип Маковей - критик та юторик л^ератури : конспект лекщй / О. Попович. - Чершвщ : Рута, 2001. - 145 с. ; Popovych O. Osyp Makovei - krytyk ta istoryk literatury : konspekt lektsii / O. Popovych. - Chernivtsi : Ruta, 2001. - 145 s.
14. Федькович О. Ю. Писаня / О. Ю. Федькович. - Перше повн. i крит. вид. -Львiв : З друк. НТШ, 1910. - Т. 4 : Матерiяли до житеписи Осипа Юрiя Гординського-Федьковича / З першодр. i автогр. зiбрав, упоряд. i пояснив О. Маковей. - 653 с. ; Fedkovych O. Yu. Pysania / O. Yu. Fedkovych. - Pershe povn. i kryt. vyd. - Lviv : Z druk. NTSh, 1910. - T. 4 : Materiialy do zhytiepysy Osypa Yuriia Hordynskoho-Fedkovycha / Z pershodr. i avtohr. zibrav, uporiad. i poiasnyv O. Makovei. - 653 s.
15. Франко I. До Костя Горбаля, Львiв 6 листопада 1888 року // Франко I. Зiбрання творiв у 50-ти т. / I. Франко. - Кшв : Наук. думка, 1986. - Т. 49 : Листи (1886-1894). -С. 179 ; Franko I. Do Kostia Horbalia, Lviv 6 lystopada 1888 roku // Franko I. Zibrannia tvoriv u 50-ty t. / I. Franko. - Kyiv : Nauk. dumka, 1986. - T. 49 : Lysty (1886-1894). -S. 179.
16. Франко I. До М. I. Павлика [Львiв], 16 лютого 1888 р. // Франко I. Зiбрання творiв у 50-ти т. / I. Франко. - Кшв : Наук. думка, 1986. - Т. 49 : Листи (1886-1894). -С. 143 ; Franko I. Do M. I. Pavlyka [Lviv], 16 liutoho 1888 r. // Franko I. Zibrannia tvoriv u 50-ty t. / I. Franko. - Kyiv : Nauk. dumka, 1986. - T. 49 : Lysty (1886-1894). - S. 143.
17. Франко I. До М. П. Драгоманова [Львiв, 13] 15 ачня 1888 р. // Франко I. Зiбрання творiв у 50-ти т. / I. Франко. - Кшв : Наук. думка, 1986. - Т. 49 : Листи (1886-
1894). - С. 135-137 ; Franko I. Do M. P. Drahomanova [Lviv, 13] 15 sichnia 1888 r. // Franko I. Zibrannia tvoriv u 50-ty t. / I. Franko. - Kyiv : Nauk. dumka, 1986. - T. 49 : Lysty (1886-1894). - S. 135-137.
18. Франко I. До О. С. Маковея, Льв1в, 6 листопада 1901 року // Франко I. 3i6paHra творiв у 50-ти т. / I. Франко. - Кшв : Наук. думка, 1986. - Т. 49 : Листи (18861894). - С. 173-174 ; Franko I. Do O. S. Makoveia, Lviv, 6 lystopada 1901 roku // Franko I. Zibrannia tvoriv u 50-ty t. / I. Franko. - Kyiv : Nauk. dumka, 1986. - T. 49 : Lysty (18861894). - S. 173-174.
19. Франко I. З останшх десятил^ь XIX вшу // Франко I. Зiбрання творiв у 50-ти т. / I. Франко. - Кшв : Наук. думка, 1984. - Т. 41 : Лггературно-критичш пращ (18901910). - С. 471-530 ; Franko I. Z ostannikh desiatylit XIX viku // Franko I. Zibrannia tvoriv u 50-ty t. / I. Franko. - Kyiv : Nauk. dumka, 1984. - T. 41 : Literaturno-krytychni pratsi (1890-1910). - S. 471-530.
Стаття надшшла до редакцп 22.04.2018.
L. Kovalets
OSYP MAKOVEI IN SEARCHES FOR YURII FED'KOVYCH
Our predecessors wrote already enough about O. Makovei as Fed'kovych's expert. However, they mostly informed about the content of things told by the researcher, but not about the prejudgment, the problematic nature of some of his arguments, which didn't provide the psychological interest of Makovei's searches for Y. Fed'kovych as an individuality. That's why our research is devoted to the clarification of this actual aspect in the scholar's reception of the prominent Bukovynian.
O. Makovei was particularly active seeker for the greatest poet of Bukovyna, and for 1900-1910 he published up to two dozen articles about Y. Fed'kovych. These studies were devoted to the microanalysis of particular works, their comparison with typologically close phenomena of Ukrainian and world literatures, to the biography of the poet, his individual events, Y. Fed'kovych's personality and to his relationship with the contemporaries.
The researcher worked «ex fontes», in 1910th he made a collective publication of the source base for researching of the poet, in 1911th he published the first fundamental and detailed poet's biography «Life of Osyp Yurii Gordyns'kyi-Fed'kovych». But did O. Makovei find Y. Fed'kovych? He found him, but not completely. Such consequence is quite logical in view of the scale of the tasks and, it seems, some haste, and most importantly, the very principle about the most basic thing, the image of the external and internal history of the searched person. O. Makovei, however, quite simplified, schematized the living and multidimensional Y. Fed'kovych, so he did not always understand him. The reason was not so much in the inappropriateness of the aesthetic platforms, moral, ethical and public guidelines of the author and his hero, as in the indisposition (or impossibility) to «inhabit Fed'kovych's skin» fully, i.e. to feel poet's world as his own.
At the same time, O. Makovei considered the question of Y. Fed'kovych's oeuvre objectively. He developed the tradition of hermeneutic, comparative reading of that author, and was the first, who spoke about the «secrets» of Fed'kovych's skill.
The O. Makovei's works on the theme of Y. Fed'kovych still don't lost their significance, they are worth re-publishing, and, therefore, actualizing.
Key words: O. Makovei, Y. Fed'kovych, document, biographical, psychological, writer's creative personality, his external and internal history.
