CC BY
107
N. Kochkina, PhD in Economics, Associate Professor, A. Stavytskyy, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
GENDER FACTORS OF SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF A COUNTRY
The article discusses the impact of gender asymmetry on the socio-economic development of the country. Authors detected factors that determine with high level of the probability social development of the society. Econometric relationship between the level of GDP per capita in comparative prices and the socio-cultural and gender factors are developed and estimated. The analysis showed that the level of individualism, indulgence, economic participation, and political empowerment of women in the society have direct linear correlation with GDP per capita. Power distance has opposite inverse correlation with the level of GDP. Application of regression analysis gave the possibility to divide all countries into 9 clusters with similar features. Two-dimensional matrix included GDP per capita and coefficient of implementation of a country gender and socio-cultural potential. The recommendations for stimulating economic growth by smoothing gender gaps are proposed.
Key words: gender, gender asymmetry, socio-economic development, socio-cultural factors on H.Hofstede, Gender Gap Index.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription:
1. Ward J., Lee B., Baptist S., Jackson H. (2010) Evidence for Action. Gender Equality and Economic Growth. Chatham House. The Royal Institute of International Affairs.
2. The Global Gender Gap Report (2015) World Economic Forum. Available at:http://reports.weforum.org/global-gender-gap-report-2015/.
3. Human Development Report (2015) United Nation Development Program. Available at:http://hdr.undp.org/sites/default/files/ 2015_human_development_report.pdf.
4. Gender Equality Index 2015. Measuring gender equality in the European Union 2005-2012. Report (2015) European Institute for Gender Equality.Available at:http://eige.europa.eu/sites/default/files/documents/mh0215616enn.pdf.
5. Women in Business and Management (2015) International Labour Organization. Available at:http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—dgreports/— dcomm/—publ/documents/publication/wcms_334882.pdf.
6. Social Institutions % Gender Index. Ukraine (2014) OECD Development Center.Available at:http://www.genderindex.org/sites/default/ files/datasheets/UA.pdf.
7. Geert Hofstede. Research. Available at:https://geert-hofstede.com/research.html.
8. Global Competitiveness Report 2015-2016 (2015) World Economic Forum.Available at:http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2015-2016/
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 7(184): 20-27 УДК 330.8
JEL Classification: B 300
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/184-7/3
О. Процишин, канд. екон. наук, доц., П. Скотний, канд. екон. наук, доц. Дрогобицький державний педагопчний ужверситет iMem 1вана Франка, Дрогобич
ПУБЛ1ЦИСТИКА 1ВАНА ФРАНКА: ЕВОЛЮЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ ПОГЛЯД1В ТА ÏXHG ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНОСТ1 (ДО 160-Р1ЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УКРАШСЬКОГО МИСЛИТЕЛЯ)
"Я переконаний,
що економ1чний стан народу - се головна тдстава и/лого його життя, розвою i поступу"
I. Франко
Лист до О. Рошкевич, 20 вересня 1878
У статт/' nроаналiзовано основн напрями економ/'чних до^джень у раннх i ni3Hix публщистичних творах 1вана Франка та простежено еволюцю економiчного свтогляду украТнського досл/'дника.
Висвтлено економ/'чн/' погляди мислителя на соцiально-економiчний розвиток Галичини, проблеми б/'дност i, мграци на-селення, фскально/ та грошово-кредитноï полтики, економ/'чно/ статистики. Об^рунтовано роль i значення публщистич-но/ спадщини економ/'чного спрямування I. Франка для формування украУнськоï та свтовоï економ/'чно/ думки.
Ключовi слова: укра'/нська економiчна думка; економiчна публщистика I. Франка; економiчнi погляди I. Франка; ево-люц я економ чного св тогляду I. Франка.
Постановка проблеми. Постать 1вана Франка е знаковою для украТнського народу не лише тому, що вЫ був видатним письменником, поетом, мислителем та науковцем, але й внаслщок всебiчного вщображення та глибокого осмислення в його публщистичних творах складних та суперечливих процеав полiтичного та со-цiально-економiчного розвитку тогочасного сусптьства. Багатогранний талант украТнського гешя пщкреслюють не ттьки вп"чизняы франкознавц та науковщ але й зарубiжнi дослщники його творчоТ спадщини.
Провщне мюце серед усього творчого доробку 1вана Франка належить публщистицк За даними 1нституту франкознавства ЛНУ iменi 1вана Франка публщистична спадщина дослщника налiчуе 2150 творiв [1], у т.ч. еко-номiчного спрямування, далеко не вс з яких вщобра-жен в двох книгах 44-го тому 50-томного видання його творiв. Поряд з тим, до економiчноТ публщистики вчено-го слщ зарахувати i його статп, рецензп та кореспонде-нцп в численних тогочасних газетах i журналах украТн-
ською, польською та шмецькою мовами. Цкаво, що пщбиваючи пщсумки свое'1' прац за перюд до 1890 року, I. Франко з певним здивуванням повщомляе, що iз май-же 900 публкацм, що побачили свп" за чверть столiття, 525, тобто значно бтьше половини, - це пyблiцистичнi та наyковi статтi та ще понад 80 рецензм [2]. Важливо зауважити, що економiчнi роздуми дослщника, пред-ставленi в цих творах, базуються на осмисленнi актуа-льних питань тогочасноТ економiчноï теори та госпо-дарськоТ практики в тюному зв'язку з проблемами юто-ри, полiтики та моралi.
Актуальнють дослiдження творчого внеску I. Франка у формування та становлення украшськоТ економiчноï думки, виявлення причин та напрямiв еволюцiï науко-вих поглядiв дослiдника важко переоцiнити. Незважаю-чи на те, що вЫ жив i творив за умов со^ально-економiчних, та полiтичних трансформацiй Свропи та свiтy кiнця XIX - початку ХХ столггтя, здiйснений ним глибокий аналiз соцiально-економiчного поступу украТн-
© Процишин О., Скотний П., 2016
ського суспiльства набувае нин важливого значення в контекстi виршення нагальних завдань нацiонального вiдродження краТни, становлення 11 як незалежноТ, еко-номiчно розвинутоТ держави. Ретельне опрацювання та осмислення публiцистичних творiв 1вана Франка сприяе вiдновленню i розвитку нацюнальних наукових тради-цiй, дозволяе осмислити сучасн непростi со^ально-економiчнi та суспiльно-полiтичнi реалiТ в системi юто-ричноТ динамiки та трансформацшних перспектив.
Аналiз останнiх дослiджень i nублiкацiй. Серед сучасних наукових публкацй присвячених дослiдженню економiчних поглядiв 1вана Франка, слiд вiдмiтити працi I. Василевич, В. Здоровеги, С. Злупка, К. Кондратюка, М. Нечиталюка, М. Романюка, Г. Синичин, А. Яценко, В. СтудЫського, I. ШафранськоТ, В. Шимошка та iнших.
Зокрема С. Злупко глибоко дослщив еволюцiю еко-номiчних поглядiв 1вана Франка та обфунтував вплив його публiцистичних творiв на формування украТнськоТ економiчноТ думки [3]. У фундаментальному пщручнику з юторп економiчних учень, пiдготовленому науковцями КиТвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка пiд керiвництвом проф. Базилевича В.Д. ви-свiтлено роль I. Франка як активного пропагандиста со^ал-демократичних щей в УкраТш у ганц XIX - на початку XX ст. [4, с. 370]. У працях В. Здоровеги зроб-лено наголос на впливi франковоТ творчост на розви-ток украТнськоТ публщистики, пiдкреслено необхiднiсть комплексного ТТ вивчення. На думку дослщника, публь цистика 1вана Франка е "найчутлившим, найоператив-нiшим i практично найрезультативнiшим вираженням його Духа печатГ [5]. Звертаючи особливу увагу на ю-торюграфю питання, Нечиталюк М.Ф. вважае, що "пуб-лiцистика - це i е та маловiдшлiфована, жарка грань таланту 1вана Франка, без якоТ неможливо уявити по-внiстю образ великого Каменяра" [1]. Г. Синичин та А. Яценко також акцентують увагу на необхщност вивчення публщистики як предмету наукового дослщжен-ня у франкознавст^ [6], К. Кондратюк аналiзуе окремi публiцистичнi твори, виокремлюючи не лише економiч-нi, а суспiльно-полiтичнi погляди I. Франка [7], I. Шаф-ранська розглядае еволюцю свiтогляду Iвана Франка в рiзнi перiоди його життя та його погляди на розвиток еко-номiчноТ думки в УкраТнi вiд давнини до ганця XIX ст. [8].
Однак, незважаючи на досить ^рунтовний аналiз економiчного аспекту творчого доробку !вана Франка у вiтчизнянiй науковм лiтературi, поглибленого досль дження потребуе саме публщистична спадщина видат-ного украТнського мислителя з метою виявлення особ-ливостей теоретико-методологiчного аналiзу со^ально-економiчноТ життедiяльностi украТнського суспiльства перюду XIX ст. та проекцiТ виявлених наукових здобут-кiв на виршення актуальних проблем розвитку економь чноТ теорiТ та господарськоТ практики сьогодення.
Метою статт е дослiдження еволюцп економiчних поглядiв Iвана Франка, висвплених у його раннiх i тзшх публiцистичних творах, та обфунтування на цм основi ТхньоТ ролi i значення для розвитку украТнськоТ та свпл-воТ економiчноТ думки.
Методолопя. У процесi вивчення та аналiзу еконо-мiчних поглядiв Iвана Франка були використан юторич-ний та системно-генетичний науковi пiдходи. Термшо-лопчний метод дозволив виокремити напрями економь чних дослiджень, вiдображених у публщистичшй спад-щинi I. Франка. ^м того, були використанi такi загаль-нонауковi методи наукових дослiджень, як дiалектич-ний, аналiз та синтез. У процес вивчення текстiв пер-шоджерел застосовувалися специфiчнi методи наукового тзнання, а саме: гносеолопчний, контекстуально-iнтерпретацiйний, елементи контент-аналiзу.
Основы результати. Аналiз публiцистичноТ спад-щини !вана Франка засвiдчуе, що украТнський мисли-тель фунтовно дослiджував економiчну проблематику, глибоко вивчав суспiльнi науки, але не створив i не на-магався започаткувати власне економiчне вчення. За-значенi питання цкавили його, насамперед, як пись-менника i публiциста, унiверсального вченого-мисли-теля. При цьому I. Франко мав ^рунтовы знання з еко-номки, був добре обiзнаним як з класичною, так i з но-вiтньою соцiально-економiчною лiтературою. До творчого здобутку вченого в цш царинi слiд вiднести:
1. Досл/'дження основних економ/'чних категор1й / понять, економ1чне просвтництво. Ще в студентськ роки I. Франко вiдводив пол^економп одне з централь-них мюць у системi загальноосвiтнiх наук. У 1879 -1880 рр. вЫ викладав полiтекономiю в робiтничих гурт-ках самоосвiти. Поет прагнув донести до широкого кола слухачiв, а це були здебтьшого робiтники, основы тлу-мачення економiчних процесiв розвитку тогочасного сусптьства. У 1884 р. в Женевi була надрукована "Про-грама польських i руських спе^алю^в СхiдноТ Галичи-ни", до розробки якоТ долучився також i !ван Франко.
Бiльшiсть дослiдникiв творчостi поета стверджуе, що його раны погляди на сутнють економiчних явищ i процесiв формувалися пiд впливом праць Ф. Лассаля, М. Чернишевського, Дж.-Ст. Бiлля, К. Маркса, М. Зiбера та iнших тогочасних вчених. У перюд 70-80-х рр. XIX ст. основним доробком мислителя стали роздуми щодо причин злидшв i зубожшня украТнського народу, що привернуло його увагу до виявлення сутност таких економiчних категорiй, як "вартiсть", "грошГ, "капiтал", "заробiтна плата" тощо. Визнаною його заслугою в юто-ри економiчноТ думки стала розробка украТнськоТ науко-воТ термiнологiТ з пол^економп, оскiльки на цей час в УкраТш використовувалися ттьки росiйськi, польсьга та нiмецькi ТТ мовнi Ытерпретацп. При цьому важливо взя-ти до уваги, що погляди I. Франка на сутнють окремих економiчних категорш i понять еволюцiонували та змь нювались у рiзнi жит^ перiоди.
Наприклад, спочатку, сприйнявши щеТ нiмецькоТ юто-ричноТ школи, украТнський дослщник трактував полiтичну економiю як науку про розвиток народного господарства, однак згодом вЫ вважав ТТ наукою про багатство i працю як його джерело [3]. З часом, пщ впливом марксизму i ц погляди зазнали трансформацп. У "Доповненн до "Основ сусптьноТ економп", як передмовi до перекладу 24 роздту "Капiталу" К. Маркса, I. Франко приходить до висновку, що "економiя - се наука абстрактна", цтлю якоТ е дослщити не лише "закони економiчнi тепершньоТ суспiльностi, але загальнi закони прац людськоТ" [9]. Таким чином, I. Франко звужував предмет полп"економп, зазначаючи, що ТТ метою е вивчення економiчних закошв людськоТ прац в сучасному суспiльствi.
Товар, як основна економiчна категорiя, у раншх франкiвських визначеннях ототожнювався з капралом як засобами виробництва, призначеними для продажу i покликаними приносити зиск. З цього випливало, що засоби прац селянина - плуг чи коса, яга не приносили зиску, не були товаром. Згодом вчений погодився з К. Марксом у тому, що "предмети, яга виробляються не для власного вжитку самого витвiрця, а для замши за шш^ тодi звуться товарами" [10]. При цьому людську працю поет визначае як особливий товар, що створюе вартють i надлишкову вартють. На думку дослщника, "...праця людська - се не е звичайний товар. Се товар живий, котрий мае тоту властивють, що надае вартють другим предметам, i надае ТТ бтьше, нж скльки сам коштуе" [10]. Визнаючи джерелом вартост людську працю, вчений наголошуе на тому, що: "наука економка
каже, що без прац немае вартостГ... "людська праця е мiрою вартостi товарiв" [11].
Виходячи з марксистського розумшня сутностi грошей, I. Франко висвплюе Тхш основнi функцп, а саме: мiри вартостi, засобу обмiну, засобу платежу i накопи-чення. При цьому вш всебiчно i доступно пояснюе зако-номiрностi розвитку грошей вщ зливкiв, якi йшли на вагу, до паперових грошей iз Тх нацiональною формою, державними знаками i примусовим курсом, розкривае суть грошей у здмсненш операцiй лихварського i торго-вельного капiталiв у докатталютичну добу [3, с.31].
Важливо зауважити, що I. Франко розумiв i поясню-вав товарний обмш на основi суспiльно необхiдних затрат пращ хоча i не вживав цього термшу. Вiн акценту-вав увагу на тому, що "товари мiняються лише на товари рiвноТ вартостi (хто при обмУ втрачае, той, хто не розу-мiеться на торгiвлi або хоче шшому щось подарувати)". У цьому контекст вчений трактував категорiю цши, зазна-чаючи, що: "Вартiсть товару бтьше е чи менше дорiвнюе коштам його виготовлення i виражаеться тим, що ми називаемо цшою товару" [11, с.72]. Змiни цш товарiв вiн пояснював дiею закоыв конкуренцп, попиту та пропозицп: "Коли мiж тим, хто продае той самий товар, е велика конкурен^я, то цша падае"; коли Тх мало, то цшу "трима-ють". У першому випадку - "пропози^я" буде "бiльшою нiж попит", i навпаки [11, с.72]. Аналогiчно пояснюеться змша цiни на працю: ".ТТ цша (тобто заробiтна плата) пщноситься тодi, як на неТ бтьший попит, i, навпаки, спадае, коли попит зменшуеться" [12]. Отже, I. Франко розглядав цшу як форму виразу вартост товару: "...загалом середня цша товару завжди буде дорiвнюва-ти коштам його вироблення", усвщомлюючи при цьому, що товари можуть не продаватися за Тх вартютю. При цьому пiд виразом "кошти вироблення" вiн розумiв суспь льно необхщы затрати працi [3, с.33].
Торкаючись категорп "капiтал", I. Франко не завжди давав ТТ чпже наукове визначення. У його працях iнодi можна натрапити на тлумачення капггалу як засобу ви-робництва: "Засоби i знаряддя виробництва складають те, що називаеться капiталом, i необхiднi у виробництвi" [12, с.40]. Згодом вiн трактував це поняття як вiдносини мiж власниками засобiв виробництва i найманими робп"-никами, у процес яких створюеться прибуток за рахунок експлуатацп останнiх. Вщповщно до марксистськоТ нау-ковоТ традицп I. Франко подiляв капiтал на постмний i змiнний. До постшного капiталу вiн вiдносив "фабрики, тобто будинки, машини, устаткування, сировину i виро-би", а до змшного - "робочу силу", тобто ту "частину капь талу, яка е власне тим джерелом, з якого пливуть доходи i прибутки катталюта" [13, с.57].
Як вiдомо, проблема розподту доходiв була i зали-шаеться гострою у суспiльствi з ринково орiентованою економiкою починаючи ще з чаав ТТ становлення 7080 рр. XIX ст. Тому I. Франко придтяв значну увагу з'я-суванню цих питань, зокрема сутност заробiтноТ плати, ТТ руху та причин нерiвностi в доходах у тогочасшй бур-жуазнiй Галичинк При цьому вчений використовував термши "цiна працi" та "цiна робочоТ сили," розумiючи, що робiтник продае робочу силу, яка створюе додатко-ву вартють. У прац "Зарiбки i життя львiвського зецера" дослщник простежуе вплив розвитку промислового виробництва на рiвень зароб^ноТ плати. Вш звертае увагу на те, що "машини. зробили працю людську в огром-нiй част машинною i через те дуже знизили ТТ цшу" [14]. Водночас рiвень зарплати промислових робiтникiв Дро-гобицького заводу парафiну й церезину, на думку дослщника, "залежить вщ рiзних умов, в основному вщ пори року i пов'язаноТ з нею бiльшоТ чи меншоТ конкуре-нцiТ робiтникiв. Крiм цього, плата залежить i вiд якост
та кiлькостi виконуваноТ робГтником працГ [13, с.60]. Щодо проблем розподту зарплати та ïï середнього po3Mipy, то в цьому питаннi Франко подтяв погляди Д. Рiкардо i Ф. Лассаля. Аналiзyючи зарплату робГтнигав тогочасноТ' Галичини, вiн зауважував, що "плата робгт-никiв промислових ...е мГзерною в порГвнянн до плат французьких або шмецьких" [15], i не може задовольни-ти життевi потреби не лише ам'Т', а й одного робпшика. Зокрема робпшики фабрики парафiнy та церезину в ДрогобичГ за заробленi грошГ мали злиденне життя: "фабричн робГтники змушен цтий тиждень бути на сухому пайку i харчуватися малопоживними продуктами, крГм цього, вони змушен дозволяти пановГ касировГ обдирати себе" [13, с.б2].
Таким чином, можемо стверджувати, що в 70-80 роки Х1Х ст. у трактуванн основних економнних категорш та процеав I. Франко притримувався здебтьшого теорп трудовоТ вартост, викладеноТ у працях кпасигав полп"-економп та прихильнишв марксизму. Однак I. Франко вивчав i пропагував не ттьки прац К. Маркса, Ф. Енгель-са, але й ¡нших соцГалютв, зокрема й реформютського напряму (Ф. Лассаля, П. Прудона, А. Шеффле та ¡н.). Вш працював у австршських i ымецьких соцГал-демократич-них виданнях, виступав ¡з рефератами перед соцГал-демократами Вщня, а з главою австрмських соцГал-демок-ратГв В. Адлером навпъ був у товариських взаеминах.
2. Досл/'дження соцально-економ/чно/ життед1яль-Hocmi населення Галичини. Прикладом таких розробок е здшснене I. Франком у 1978 р. дослщження життя украТнськоТ штелГгенци через призму критики лп"ератур-них творю, написаних до 1848 р. ПроаналЬувавши украТ'нсьга фольклорн записи, лп"ературы та публщис-тичн твори, бтьшють з яких належали М. Шашкевичу, Я. Головацькому, I. Вагилевичу та ¡ншим авторам украТнського альманаху "Русалка Днютровая", який у 1837 р. вийшов друком у Будиы, вчений дшшов виснов-ку, що, ц твори хоч i були "галицько-руськими", здебь льшого "попГвськими", однак висвптювали зародження реформютського руху. На думку I. Франка, "...сесь маленький i слабенький проблиск революцшного духу переполошив ус власт церковн й свпюьга i викликав довгу, майже десятилпшю реакцю в лп"ературГ, "початок i повтьний зрют" якоТ "найлтше характеризуе ма-лоруське видання "Вшок" [16].
Слщ вщзначити, що Iван Франко у 1880-х роках упе-рше в украТ'нсьш краезнавчм науц почав дослщжувати побут робпшиш Галичини в тюному зв'язку з Т'хшм еко-номГчним та полгтичним становищем. ЗГбраний матерГал вш узагальнив у низц публщистичних статей, надруко-ваних у журнал! "Свп-" та робншичш газет "Ргаса", зокрема в таких, як "Робгтники i трудюники" (1879 р.), "Робь тниче питання" (1881 р.), "Дещо про Борислав" (1882 р.). У цьому контекст на особливу увагу заслуговуе стаття I. Франка "ПромисловГ робпшики в схщнш ГаличинГ i Тх плата в р. 1870" (1881 р.). Дослщжуючи життя саме робь тнигав, а не трудюнигав, оскГльки вГн розмежовував цГ поняття як "два р^ш свГти" [17], автор зауважуе, що причиною Т'хнього важкого економнного становища е без-правнГсть. На думку мислителя, "робпшик позбавлений прав" та несе тяжкий податковий тягар. Йдеться про те, що "робпшичий клас платить непрямий податок. Цей податок руйнуе i вбивае його" [18], Наголошуючи на не-обхщносл встановлення соцГальноТ справедливостГ, I. Франко доводив, що податковГ закони захищають ¡нте-реси виключно панГвних верств. ВГдтак вш пропонував запровадити особисто-прибутковий податок, який би дав можливють "витрушувати кишеы багатГТв для загального добра", а також оподатковувати грошовГ й товары бГржГ, пГдвищити податки на предмети розкошГ тощо.
У KOHTeKCTi проблеми, що дослщжуеться заслугову-ють на увагу проблеми власност в аграрному сектора вiдображeнi у багатьох франкових творах, як таю, що були болючими для селянства тогочасно'1' Украши. До-слiджуючи суспiльнi та eкономiчнi вщносини у Галичинi, I. Франко доводив, що земельна власнють е "основною вюсю, довкола якоТ обертаються вс крайовi вщносини" [19, c.546], а земля - основним природним ресурсом i фактором виробництва, осктьки "земля, на якш живе якийсь народ, являеться пiдставою його життя, джере-лом його добробуту" [19, с.570]. На думку 1вана Франка, земля "ан в цiлостi, анi в жодшй частинi не може бути ычиею приватною власнiстю, але кожне поколшня може тiльки брати ïï в посiдання, чи то Ыдивщуальне, чи то родинне, чи колективно-громадське" [19, с.573]. Вчений був переконаний, що "земля, на яш жие народ, повинна бути збiрною власнютю всього того народу. Се до-магання оправдане, бо земля, на якш, по старiй прика-зцi, всi ми гостi, не може й не повинна бути приватною власнютю в дус римського права" [19, c.570 - 571]. У цьому сена земельна реформа мае здшснюватися в Чм'я штереав загальнонародних... Реформа, розпочата в iм'я яких-небудь особливих, класових iнтeрeсiв, не осягне мети i замють помочi принесе шкоду... Земля повинна служити тривкою та нeвiд'емною пiдставою для дальшого розвою народу на полi промисловiм, тор-говeльнiм та Ытелектуальым. Тiльки такий розвiй, що йтиме вщ Грунту, буде здоровий i не сполучений шчиею кривдою" [19, с.570].
Слщ зауважити, що в процес аналiзу аграрних вщ-носин вчений важливу роль вiдводив висвпленню сут-ностi дифeрeнцiальноï ренти I, диферен^альноТ ренти II а також абсолютно!' земельно!' ренти, хоча й не роз-глядае земельну ренту як особливу форму додатковоТ вартостк Письменник-економют глибоко розумiв зако-номiрностi розвитку аграрних вiдносин, особливостi ТхньоТ eволюцiï в пeрiод фeодалiзму i каппамзму, а також соцiально-eкономiчнi процеси в Галичинi в порефо-рменний пeрiод. Вiдтак об'ектом глибокого аналiзу у його творах постають проблеми аграрних товарно-грошових вщносин, капiталiзацiï сiльськогосподарського виробництва, змiни форм експлуатацп, монопольного становища фiльварку, розшарування та пролeтаризацiï селянства, податковоТ бeзвиходi бiдноти тощо.
3. Критичне переосмислення марксистсько'1 тео-piï. Прихильнють I. Франка до марксистськоТ тeорiï у 1880-х роках змЫюеться критичним ставленням до не'1 вже у 1890-х рр. Зокрема в прац "Соцiалiзм i со^ал-демократизм" (1897 р.) вЫ пiддае сумнiву першовщк-риття К. Марксом i Ф. Енгельсом "вкових законiв суспь льного життя", дiалeктичного методу, "надлишку варто-CTi", концeнтрацiï капiталу. Наприклад, аналiзуючи проблему першост застосування дiалeктичного методу та поняття "надлишковоТ вартостi", вЫ пише: "Тiльки правда ж сему, що шхто на свт не знав анi про дiалeктич-ний метод, анi про тайну надлишку вартост1?" [20, с.483], адже "сам Енгельс говорить, що Декарт i Спшо-за, Руссо i Дщро, а з сучасних йому Гегель i Фур'е по-слуговувались сим методом ^алектичним) на подив добре" [20, с.484]. Водночас у питаны трактування над-лишково'1' вартост та концeнтрацiï капiталу, вчений зве-ртаеться до попeрeдникiв Маркса - Сюмонд^ Р. Оуена i У. Томпсона. Зокрема, сутнють концeнтрацiï катталу вiн розглядае через призму статистичноТ iнформацiï про зростання чисeльностi капiталiв не лише крупних, а й дрiбних, що суперечило закону К. Маркса.
Розмiрковуючи над постулатами Ф. Енгельса та К. Каутського щодо соцiалiзацiï справeдливостi розпо-дiлу результа^в працi та ïï оплати в сусптьства
I. Франко доводить Тхню облуднiсть. Вiн звертае увагу на фальсифкацю основноТ iдеТ соцiалiзму, а саме: "замють солщарност - порядок i тiсноту казарми, замють економiчноТ рiвностi - привiлеТ", що зумовлюе зраду "справи народiв, домагання терплячоТ людськостi" [20, с.504]. Порiвнюючи "Комунiстичний манiфест" К. Маркса i Ф. Енгельса (1848 р.) та В. Консщерана, написаний у 1843 р. i опублiкований у 1848 р., I. Франко дмшов ви-сновку, що К. Маркс i Ф. Енгельс не були першовщкри-вачами наукового соцiалiзму, а джерелом Тхшх iдей був саме машфест В. Консiдерана: "Маркс i Енгельс черпали не лише змют з манфесту Консiдерана, але навт форму, титули роздiлiв", - зазначае дослщник [21]. Вiн звертае увагу на те, що майбутн юторики-дослщники зможуть побачити, що Консiдеран краще за холодного доктринера Маркса вгадав майбутне сусптьства.
З'ясовуючи рушiйнi сили суспiльно-економiчного прогресу, дослiдник пiддае критиц марксистську iдею про класову боротьбу як двигун ютори людства. У фундаментальна працi "Що таке поступ?" (1903 р.) 1ван Франко шукае ключ до розкриття проблеми людини, глибинного сенсу фiлософiТ економiчних систем суспь льства i заперечуе економiчний детермiнiзм, фаталiзм, називаючи рушмними силами економiчного i со^ально-го прогресу комплекс фiзичних i духовних потреб людини. При цьому вЫ застосовуе цивiлiзацiйнi критерiТ до оцЫки прогресу людства, починаючи вщ первюнооб-щинного ладу до зародження шдуст^ального сусптьс-тва, стверджуючи, що важливою передумовою розвитку суперечливих сусптьних вiдносин е подiл працi - "велика поступова сила" [22, с.448].
У зв'язку з цим зауважимо, що дещо ранше, в статт "Про працю" (1981 р.), украТнський мислитель звертав увагу на важливу роль науково-техычного прогресу в розвитку сусптьства. На думку дослщника: "Вироби вдосконалюються завдяки поступу мехашки, цЫи Тх за рахунок масового виробництва стають дедалi доступны; тому люди стають все вимоглившими, все бiльше цивiлiзуються, рух посилюеться i торгiвля пожвавлю-еться" [11, с.76]. При цьому вчений прагнув виявити причини економiчноТ нерiвностi мiж класами капiталiстiв та робiтникiв. Подолання такоТ нерiвностi вiн вбачав у скасуванн капiталiстичного ладу, стверджуючи, що "...доки засоби виробництва не стануть власнютю всього трудового сусптьства, а не окремих оаб, доки до втьноТ конкуренци не будуть допущенi i робiтники, якi зараз е жертвами конкуренци, доти поступ для нас не юнуе, доти ми будемо в сусптьст^ парiями (позбавле-ними прав). Суспiльство повинне прокладати зусиль для того, щоб роб^ниюв було допущено до участ в ньому, а коли цього буде досягнуто, ттьки тод можна буде говорити про поступ людства" [11, с.76 -78].
Вже тзшше розкриваючи механiзм прогресу цивть зацп, 1ван Франко наголошував, що, по-перше, ".не весь людський рiд поступае наперед.", по-друге, роз-виток сусптьства вщбуваеться циклiчно: ".поступ не йде рiвно, а якось хвилями: бувають хвилi високого пiдйому, а по них наступають хвилi упадку.", по-трете, ".той поступ не держиться одного мюця, а йде, мов буря, з одного краю до другого, лишаючи по часах ожи-вленого руху пустоту та занепад" [22, с.441]. Рушмними силами розвитку всього людства вЫ вважав задово-лення матерiальних i духовних потреб, яке неможливе без злагоди й миру мiж людьми: "Голод - се значить матерiальнi i духовнi потреби чоловка, а любов - се чуття, що здружуе чоловiка з Ышими людьми", - писав дослщник [22, с.476].
Отже, у кшц XIX - початку ХХ столггтя 1ван Франко, один з перших, зумiв критично оцiнити полiтичну i свiто-
глядну марксистську теорИю, дослИдив i довИв явнИ супе-речностИ i певну хибнИсть висвИтлення тогочасних еко-номИчних процесИв. ВИдоме твердження I. Франка у студи "Що таке поступ?" (1903 р.) про те, що на випадок ство-рення держави на марксистських засадах люди би по-трапили в лабети деспотИв, яких досИ не знала цивИлИзацИя. Це була засторога I. Франка перед можливими жертвами вИд реалИзаци марксистських доктрин. На жаль, цього належно не оцИнили нИ в Укра!'нИ, анИ у свт.
4. Обфунтування основних напрям/'в формування i розвитку суспльного ладу. Важливо зауважити, що у I. Франка було свое, креативне бачення проблем формування суспИльного ладу, виходячи з того, що "головы засади, на яких вИн мае Грунтуватися, тага: замИсть приватно!' власностИ капиталу - власнють загальна, народна, общинна; замють суспИльних класИв - усебИчний розвиток кожного громадянина i наступна праця в рИзноманИтних робИтничих галузях; замють нинИшньо! слИпо! конкуренцп' - вИльний договИр общини з общиною, народу з народом, замють нинИшнИх злиднИв i боротьби за ¡снування - ста-лий добробут, що Грунтуеться на постИйнИй працИ" [23]. СоцИалИзм, у його розумИннИ, - це социально справедливе суспИльство, намагання усунути всяку суспИльну нерИв-нИсть, усякий визиск i всяке убожество. !дея социально! справедливости - основа всИе! його творчо! дИяльностИ.
У працИ "Що таке поступ?", вчений наголошуе на тому, що цивИлИзована людина мусить дбати про завтра, про ближче й дальше свое майбутне, свое! рИднИ, свое! громади, свого краю, свое! держави [22, с.446]. При цьому держава, за !ваном Франком, постае як особлива сусальна цИннИсть, про змИцнення яко! повинен дбати кожен громадянин. Таким чином, будучи добрим знавцем еко-номИчних наук i економИчного стану украТнського народу, !ван Франко розглядав створення держави i соборнИсть Украши у тИсному зв'язку з формуванням национально! економИчно! системи [24]. Тому важливого значення вш надавав вивченню економИки та економИчному просвИтни-цтву. "ЕкономИчне питання таке важне, таке основне, -твердив вш, - що й при справИ полИтично! самостИйностИ всякого народу не то що поминути його не можна, але треба класти його як вихИдну точку" [25].
У "НароднИй програмИ" (1900 р.) I. Франко наголошуе, що сутнють економнного господарювання полягае у тому, щоб доходи переважали видатки або бодай були в рИвновазИ. "Всяке добро, весь маеток, приватний i народ-ний, ¡де з працИ" причому працИ продуктивно!', яка i ви-ступае "джерелом доходИв у поодиноких людей i цИлих народИв", - зазначае дослщник. [26]. При цьому франкоз-навець В. ШимонИк наголошуе, що праця у поглядах Франка е категорию всеохоплюючою - не лише продуктивною, а й творчою, з ïï мИстичним i водночас ¡нтегра-цИйним характером [27]. На наш погляд, трактування працИ з позици креативности мае важливе значення для формування органИзацИйно! культури пИдприемницьких структур у сучасних постсоцИалИстичних крашах.
Зауважимо, що спИввИдношення доходИв i видаткИв у бюджет! краю, проблема фИнансИв i кредиту, функцИону-вання банкИвсько! системи, фискально! политики рИзних рИвнИв (держави, Галичини, окремих повтв та громад) доволИ широко вИдображено у науковИй спадщинИ I. Франка. Наприклад, у працИ "Сила податкова Галичини", дослИджуючи соцИально-економИчне становище рИд-ного краю на основ! податково! частини бюджету, автор констатуе економИчну вщсталють та недорозвиненИсть як тогочасноТ промисловостИ, так i сИльського господарс-тва. ПорИвнюючи податковИ надходження Галичини та Чехи, вш виявляе невщповщнють мИж чисельнИстю на-селення та величиною податку на одну особу: "Галичи-на ... мае людности о 398 000 бИльше, нИж Чехи", проте
"в Чехах на кожну людину випадае 2,58 разИв бИльше податку Грунтового, нИж в Галичиш," - пише I. Франко [28]. Причини тако'1' диспропорций' дослщник вбачав у рИзному спИввщношенш розвитку промисловостИ та сИль-ського господарства, а також у вщмшностях у структурИ податкИв. ПИдтвердженням тому, що обГрунтованИ вче-ним ¡де1 не втратили актуальности в наш час е здИйсне-ний ним аналИз видаткИв держави. АналИзуючи видатко-ву частину бюджету, I. Франко доводив, що левова час-тка державних асигнувань мае припадати на освИту. ВИн стверджував, що "мИж видатками, якИ ложить держава на поодинокИ кра! короннИ, безперечно, перше мИсце повинен займати видаток на школи" [29]. При цьому Франкова оцИнка державного бюджету виявила нерИв-номИрнИсть розподИлу державних видаткИв на освИту в Галичиш (11,4%) та ïï частки в складИ населення i тери-тори монархи (1/4).
Детальний аналИз видаткИв та доходИв краю за 1876 -1880 роки дав змогу дослИднику виявити причини державно!' заборгованостИ. Заслугою вченого стало виокрем-лення продуктивних та непродуктивних видаткИв держави. Так, видатки на утримання бюрократичного апарату, I. Франко вважав непродуктивними, такими, "котрИ анИ посередньо, анИ безпосередньо не причиняються до пИд-несення чи то економнного, чи то культурного стану краю" [30]. Водночас продуктивнИ видатки вИн подИляв на три групи: економИчнИ, санИтарнИ, просвИтнИ та науковИ, якИ детально аналИзував у розрИзИ статей бюджету краю. От-же, справи крайового бюджету були постИйним об'ектом дослИдження письменника, на основИ якого вИн виявляв причини та фактори скрутного соцИально-економИчного становища краю, аргументував наслИдки цього для трудового населення та обГрунтовував заходи щодо покра-щення добробуту пересИчних укра!'нцИв.
У цьому контекстИ заслуговуе на увагу проблематика становлення, функцИонування та розвитку банкИв, виявлення 1'хньо!' ролИ у життИ, насамперед yкраïнського селянства, яка простежуеться у багатьох творах I. Франка, а саме: "ФИнансове положення Галичини", "Банк крайовий", "Реорганизация банку крайового", "РегулямИн банку крайового", "Проект 200 000 позички Бродам" та ¡ншИ. АналИз банкИвських операций, органИзацИйно! та функционально!' структури крайового банку дав змогу до-слИднику дИйти висновкИв про його лихварську сутнють, оскИльки позики надавалися пИд великий процент, не зорИентований на дрИбного виробника. I.Франко звертав увагу на те, що "...дрИбна власнють буде допущена до кредиту лише через посередництво локальних фИнан-сових ¡нституцИй громад i повтв, а видавання облИгацИй комунальних вказуе нам також дуже виразно, що банк далеко радше волить мати дИло з громадами i повИтами яко такими, нИж впрост з дрИбними клИентми" [31].
У статтИ "Катастрофа банку селянського", який автор називае закладом "до обдирання хлопських шкИр" [32], дослИдник глибоко проаналИзував причини такого банк-рутства, пИддав критицИ рИзнИ проекти його лИквИдаци, що !'х пропонували буржуазнИ помИщики пИд замаскованим гаслом турботи за загальнонароднИ ¡нтереси, перекла-даючи насправдИ, весь тягар на селян. Важливо зауважити, що попри критику дИяльностИ банкИв, I. Франко ви-знавав !'х всебИчне проникнення у рИзнИ сфери економИки i важливу роль у розвитку продуктивних сил. Варто вИд-значити, що практично у кожнИй статтИ на "банкИвську" тематику вчений пропагував активну пИдприемницьку дИяльнИсть у сферИ банкИвсько-кредитних вИдносин. ВИн не заперечував, що "однИй, невеликИй частинИ мужикИв, деяким повИтам i громадам буде банк безперечно кори-сний" [31]. На думку дослщника, для того, щоб банк був корисним не лише великому капиталу, потрИбно селян-
ське господарство зробити кредитоздатним з допомо-гою певних заходiв. У зв'язку з цим вчений репрезенту-вав власний проект економiчноï взаемодопомоги для галицьких селян шляхом утворення громадських спток. "Поки ми не будемо мати в краю громад розумних, освiчених i добре впорядкованих, доти нам ан думати нема що про вирятування себе i сво!'х потомюв з нуж-ди," - писав укра!'нський мислитель [33]. З метою вихо-ду з кризи на селi вiн радив формувати фтьварковГ господарства, виходячи з того, що "фтьварок такий, який маете нагоду майже щодень бачити перед своТми очима, повинен бути на тепер нашим народним щеа-лом i з погляду на права полiтичнi, як вЫ мае, i з погля-ду на господарку, яка на шм ведеться" [34].
Привертае увагу той факт, що публщистичы прац украТнського дослiдника написан на основi глибокого аналiзу зiбраного ним фактичного матерiалу, ретельно-го вивчення тогочасно! практики фiскального та грошо-во-кредитного регулювання економiки. Заслугою I. Франка стало обфунтування безперспективност економiчноï полiтики держави, спрямовано! на захист iнтересiв па-ывних верств населення. На думку дослщника, така полiтика пiдривае основи юнування дрiбних промислiв, оскiльки "ретельнiсть податкових iнспекторiв" у сферi домашнього промислу веде до його знищення, вщтак "... всяк зародки даного промислу, ...всихають, нiби Ух пiдточила фтоксера" [35]. У зв'язку з цим зауважимо, що погляди I. Франка на недосконалють бюджетно-податково! i грошово-кредитно! полiтики держави як основну перешкоду розвитку стьського господарства та промисловост в Галичинi, першопричину злидыв широких верств населення не втратили свое! актуаль-ностi на сучасному етап посткризово! модернiзацiï на-цюнально! економiки. Зокрема, актуальними залиша-ються питання зниження податкового тягаря, збалансу-вання державного i мiсцевих бюджетГв, здешевлення кредитiв для розвитку бiзнесу тощо.
Актуальним науковим доробком I. Франка е також публщистичш статп, присвяченi проблемам трудово! мiграцiï галицьких селян. У статтях "Емiграцiя украТнського населення", "Емiграцiя i брехня", "Спроба з'ясуван-ня загадки емГграци", "Епiзодичнi засоби проти емГгра-ци", "Про емiграцiйний рух", "З приводу емiграцiï населення", "Ще в справi емiграцiï селянства", "Чи необхщ-на емiграцiя з Галичини?" знайшли вiдображення проблеми причин i соцiально-економiчних наслiдкiв мiграцiï трудового населення, ïï напрямiв, масштабiв та штен-сивностi, соцiально-демографiчного склад емiгрантiв тощо. Основною причиною емiграцiï селян вчений вва-жав "роздрiбнення земельно!' власностГ [36, c.459], "зу-божiння та пролетаризацГю" [37], а також "мрю про свободу", вiдтак единий вихщ з такого становища вiн вбачав у вдосконаленн економiчних вiдносин у суспь льствi. Реформування останнiх, на думку дослщника, е важливим чинником подолання негативних соцГально-економiчнi наслщюв емiграцiï украïнцiв, !'хнього поневь ряння за кордоном та втрати робочо! сили в рщнш кра!'-нк "Бiдний наш народ! - писав I. Франко. - Емiгруе з краю, бо його деруть i тиснуть з усх бокiв, а деруть i тиснуть його, бо емiгруе" [38]. Разом з тим вчений вщ-значав позитивнi ефекти мiжнародноï мобiльностi робочо! сили, до яких вЫ вiдносив спонукальний мотив до "пробудження енергп i заповзятливост народу та бiльшоï расово! життевостГ [39], вважаючи саме явище емiграцiï "нормальним i неминучим" [36, c.465], таким, що мае врегульовуватися з боку держави шляхом надання йому оргаызованих форм, допомоги емiгрантам як перед ви!'з-дом, так i в кражах перебування. На нашу думку, "емг рацiйнi" дослщження I. Франка залишаються актуальни-
ми й по сьогоды, зокрема, вони мають важливе значення для вивчення причин, основних чиннигав та специфiчних ознак сучасних мiграцiйних процесiв в Украшк
Як уже зазначалося, для глибокого й об'ективного аналiзу соцiально-економiчного становища Галичини I. Франко широко використовував фактолопчний та ста-тистичний матерiал, здiйснював власнi розрахунки, осктьки не сприймав на вiру Ыформа^ю тогочасних офiцiйних статистичних джерел. Наприклад, у статтi "Фабрика парафiну й церезину у ДрогобичГ вчений критично аналiзуе iнформацiю, подану у звп"ах торговель-но-промисловоï палати, яка надае матерiал для крайо-во! статистки, називаючи ïï "чистою забавою, чистим глузуванням над здоровим глуздом i над будь-якою науковою статистикою" [13, c.55 - 56]. Звертаючи увагу на широке використання вченим наукових статистичних методiв в економiчних дослщженнях, С. Злупко наводи-тиь у якост прикладiв працю I. Франка "Промисловi робiтники в Схiднiй Галичин i ïх плата 1870 р.", а також блискучу доповщь "Статистика яко метода i яко наука" на установчих зборах учаснигав новоствореного "Етно-графiчно-статистчного кружка" при "Академiчнiм братс-твi" [3, с.100]. Зокрема, у доповд I.Франка наголошува-лося на важливост використання рiзних статистичних методiв збору i обробки емтричних матерiалiв та пщ-креслювалося особливе значення статистики для ана-лiзу економiчних законiв та процесiв [40]. Здшснивши критичний аналiз статистичних щорiчникiв, що видава-лися крайовим видтом Галицького сейму, вчений здш-снив самостшш "статистичнi" дослiдження "грамотности, "вродин", "смертностi", "хвороб", "кримiнальноï си-туацп" [41], "рогатоï худоби" [42], "руху товарiв залГзни-чними перевезеннями" [43] тощо. Важливо зауважити, що розмiрковуючи над соцiально-економiчним становищем украшського суспiльства, i Галичини зокрема, вш не обмежуеться лише наявним статистичним мате-рiалом, а постшно доповнював його власними спосте-реженнями та фактами, що не пщдаються статистичним обчисленням. У статт "Потреби аграрно! статистики" [44] автор виклав свое бачення суп та перспективи розвитку цього напряму в статистиц^ об^рунтував по-ради щодо ïï подальшого використання, пщкреслив ïï вагому роль та значення в економiчнiй науцi.
Висновки. Дослщжуючи економiчнi погляди Iвана Франка, висвгглеш ним у сво!'х публiцистичних творах, можна дшти наступних висновюв:
1. ЕкономГчна публiцистика Iвана Франка е важли-вою складовою iнтелектуальноï скарбниц украïнського народу. До важливих творчих здобутюв вченого в цш царин слщ вiднести дослiдження основних економГчних категорiй i понять, висвiтлення соц'ально-економ/'чно'!' життeдiяльностi населення Галичини, критичне пе-реосмислення марксистсьш теорн та обфунтування на цй основi найважлив/'ших напрям/'в формування i розвитку нового суспльного ладу.
2. Раны погляди автора на сутнють економГчних явищ i процеав формувались пщ впливом напрацю-вань учених рЬних економГчних напрямГв i шкт. На початку свое!' науково! дГяльност вш виступав популяризатором основних економмних концепцш здебтьшого представниюв класичноï полп"економп та марксизму, на основГ яких розробив укра!нську наукову термЫолопю з полп"економи та доклав зусиль до ïï популяризаци. У цей перюд вчений трактував основы економГчн катего-ри (товар, грошГ, цГна, зарплата, вартють, капрал) з по-зицш трудово! теорП вартостГ, сприяючи розвитку цього напряму укра!'нсько! економГчно! думки.
2. У кшц XIX - початку ХХ столГття Iван Франко критично переосмислив марксистську теорю, довюши пев-
нИ суперечностИ i хибнИсть у висвИтленнИ нею складних соцИально-економИчних процесИв. АналИзуючи проблеми прогресивного розвитку людства, дослИдник пИддав кри-тицИ марксистську Идею класовоТ боротьби як рушИйноТ сили ¡сторИТ, виступив ¡з запереченням економИчного детермИнИзму та фатализму. Заслугою дослИдника стало звернення до цивИлИзацИйних критерпв прогресу людства, усвИдомлення глибинного сенсу философ^' економИч-них систем суспИльства, визнання в якостИ рушИйних сил економИчного i социального прогресу комплексу фИзич-них i духовних потреб людини.
4. Важливим ¡нтелектуальним доробком видатного украТнського мислителя, що мае неабияке значення для вИдродження i розвитку нацИональних наукових традиций е дослИдження соцИально-економИчного становища селян та робИтникИв Галичини, з'ясування причин занепаду промисловостИ та сИльського господарства, злиденностИ населення, причин та наслИдкИв мИграцИйних процесИв, неефективностИ фискально!' та грошово-кредитноТ политики, обГрунтування шляхИв виходу з економмно! та полИтичноТ кризи того часу, широке використання стати-стичних методИв дослИдження та розрахункИв з метою обгрунтування основних напрямИв та прИоритетИв макро-економИчноТ политики держави.
5. ЕкономИчнИ погляди I. Франка, вИдображенИ в його публИцистичних творах, потребують подальших Грунто-вних дослИджень, е актуальними у контекстИ вирИшення нагальних завдань етнонацИонального вИдродження, розширення теоретико-Историчного та наукового свИто-гляду вИтчизняних фахИвцИв-економИстИв, введення у нау-ковий обИг та освИтнИй процес фундаментальних та ма-ловИдомих праць видатних украТ'нських мислителИв, зда-тних не лише суттево збагатити розвиток сучасноТ украТнськоТ економИчноТ науки, створити простИр для еконо-мИчних дебатИв на национальному рИвнИ [45, c.56], але й сприяти вирИшенню невИдкладних практичних проблем.
Список використаних джерел
1. Франко I. Передмова. До збИрки "В наймах у сусИдИв" / I. Франко // ЗИбрання творИв: У 50 т. - К., 1984. - Т. 39. - C. 262.
2. Нечиталюк М.Ф. !скриста грань таланту / М.Ф. Нечиталюк // ВИ-сник ЛьвИвського университету. СерИя Журналистика. - 2007. - Вип. 31. -C. 25 - 35.
3. Злупко С.М. !ван Франко - економИст // С.М. Злупко. - ЛьвИв: МП "Слово", 1992. - 206 с.
4. Базилевич В.Д. !стор1я економИчних учень: ПИдручник. У 2 ч. -Ч.1 / За ред.. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2006. - 582 с.
5. Здоровега В. !ван Франко i укра'шська публицистика [Електро-нний ресурс] / Володимир Здоровега // ЗбИрник праць кафедри украТнськоТ преси i ДослИдницького центру ¡сгори захщноукрашськоТ преси. -2006. - Вип. 7. - Режим доступу : journ.lnu.edu.ua/publications/ zbirnyk07.
6. Синичич Г.В. Концепцп' економИчного розвитку украТнського су-спИльства (за публицистикою !вана Франка) [Електронний ресурс] / Г.В. Синичич, А.М. Яценко // ЛьвИвський нацИональний университет ¡менИ Iвана Франка. - Режим доступу: http://gisap.eu/node/271.
7. Кондратюк К. !ван Франко - публИцист [Текст] / К. Кондратюк // Укра'ша: культурна спадщина, национальна свИдомИсть, державнИсть : зб. наук. праць / [ гол. редколегп' : М. Литвин, упоряд. : О. Седляр, Н. Кобрин] ; НАН УкраТни ; !н-т украшознавства ¡м. I. Крип'якевича. -ЛьвИв, 2012. - Вип. 21 : Scripta Manent. ЮвИлейний зб. на пошану Б. Якимовича. - С. 417 - 423.
8. Шафранська !.Б. ЕволюцИя свИтогляду I. Франка та його погляди на розвиток украТнськоТ економИчноТ думки / !рина Шафранська // Гали-цький економИчний вюник. - 2009. - № 2. - С. 89 - 95. - (проблеми мИкро- та макроекономИки УкраТни).
9. Франко I. Доповнення до "Основ сусшльноТ економп" / I. Франко // ЗИбрання творИв: У 50 т. - К.: наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - С. 30.
10. Франко I. [Друга передмова до перекладу 24-го роздИлу працИ К. Маркса "КапИтал", т.1] / I. Франко // ЗИбрання творИв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - С. 32.
11. Франко I. Про працю / I. Франко // ЗИбрання творИв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - С.72 - 78,
12. Франко I. Чого ми вимагаемо? / I. Франко // ЗИбрання творИв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - С.36 - 40.
13. Франко I. [Фабрика парафшу й церезину у Дрогобич^ / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1.
- C. 55 - 62.
14. Франко I. Зарiбки i життя львiвського зецера / I. Франко // 3i-брання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - С.7.
15. Франко I. Промисловi робггники в Схщшй Галичиш / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 46.
16. Франко I. Критичн письма о галицьюй Ытелкенцп. Письмо друге / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1980. - Т. 26., кн.1. - C. 84 - 93.
17. Франко I. Робп"ники i трудiвники / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 24.
18. Франко I. Чого ми хочемо? / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т.
- К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 26 - 27.
19. Франко I. Земельна власнють у Галичиш / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 546 - 573.
20. Франко I. Соцiалiзм та со^ал-демократизм / I. Франко // Виб-раш твори у трьох томах / упорядник i редактор О. Баган. - Дрогобич: Коло, 2005. - Т.3. - С. 483 - 504.
21. Франко I. До юторп со^алютичного руху / I. Франко // Вибраш твори у трьох томах / упорядник i редактор О. Баган. - Дрогобич: Коло, 2005. - Т.3. - С. 512.
22. Франко I. Що таке поступ? / I. Франко // Вибраш твори у трьох томах / упорядник i редактор О. Баган. - Дрогобич: Коло, 2005. - Т.3. -С. 441 - 476.
23. Франко I. [Що таке соцiалiзм?] / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1986. - Т. 45. - C. 51.
24. Романюк М.Д. Економiчнi складники поглядiв !вана Франка на соборнють УкраТни / М.Д. Романюк // Науковий вюник Волинського нацн онального ушверситету iменi ЛеЫ УкраТнки. РОЗДШ I. Проблеми еконо-мiчних теорш. - 2008. - 7. - 2008. - С.27.
25. Франко I. Поза межами можливого / I. Франко // Зiбрання тво-|^в: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1986. - Т. 45. - C. 279.
26. Франко I. Народна програма / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2. - C. 521 - 522.
27. Szymonik W. Iwan Franko jako kreatywny ekonomista / W. Szymonik // Франкознавчi студи. - Випуск третш / 6. Пшеничний (гол. ред.) - Дрогобич: Коло, 2004. - С.154.
28. Франко I. Сила податкова Галичини / I. Франко // Зiбрання тво-р^в: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 139.
29. Франко I. Що коштують нашi школи? / I. Франко // Зiбрання тво-р^в: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 145.
30. Франко I. П'ять лгг нашоТ господарки крайовоТ / I. Франко // 3i-брання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 222.
31. Франко I. Банк крайовий / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. -К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 176.
32. Франко I. Катастрофа банку селянського / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 295.
33. Франко I. Як би нам в бй рятуватися / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2. - C. 165.
34. Франко I. Що таке громада i чим би вона повинна бути? / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2.
- C. 179.
35. Франко I. З царини фiскалiзму / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2. - C. 46.
36. Франко I. Чи необхщна емiграцiя з Галичини? / I. Франко // 3i-брання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2. - C. 459 - 465.
37. Франко I. З приводу емiграцiТ населення / I. Франко // Зiбрання. творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2. - C. 352.
38. Франко I. Мiзерiя емiграцiйна / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т.
- К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2. - C. 449.
39. Франко I. Економiчна програма / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2. - C. 44.
40. Франко I. Статистика яко метода i яко наука / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 248 - 254.
41. Франко I. Галицью русини / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т.
- К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.1. - C. 293.
42. Франко I. Рогата худоба в Галичиш / I. Франко // Зiбрання тво-р^в: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2. - C. 324.
43. Франко I. Торпвля у Галичиш / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2. - C. 432.
44. Франко I. Потреби аграрноТ статистики / I. Франко // Зiбрання творiв: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1985. - Т. 44., кн.2. - C. 618 - 620.
45. Oleinik A. Between the west and the east: Ukrainian economic thought as the crossroads // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Економка. - 2015. - №9 (174). - С. 56-61. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/174-9Z9
Надшшла до редколегп 19.05.16 Date of editorial approval 30.05.16
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
О. Процишин, канд. экон. наук, доц., П. Скотный, канд. экон. наук, доц.
Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко, Дрогобыч, Украина
ПУБЛИЦИСТИКА ИВАНА ФРАНКО: ЭВОЛЮЦИЯ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ВЗГЛЯДОВ И ИХ ЗНАЧЕНИЕ ДЛЯ СОВРЕМЕННОСТИ (К 160-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ УКРАИНСКОГО МЫСЛИТЕЛЯ)
В статье проанализированы основные направления экономических исследований в ранних и поздних публицистических произведениях И. Франко и прослежена эволюция экономического мировоззрения украинского исследователя.
Освещены экономические взгляды мыслителя на социально-экономическое развитие Галиции, проблемы бедности, миграции населения, фискальной и денежно-кредитной политики, экономической статистики. Обоснована роль и значение публицистического наследия экономического направления И.Франко для формирования украинской и мировой экономической мысли.
Ключевые слова: Украинская экономическая мысль; экономическая публицистика И. Франко; экономические взгляды И. Франко; эволюция экономического мировоззрения И. Франко.
O. Protsyshyn, PhD in Economics, Associate Professor,
P. Skotnyy, PhD in Economics, Associate Professor
Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych, Ukraine
PUBLICISTIC WRITING OF IVAN FRANKO: THE EVOLUTION OF HIS ECONOMIC VIEWS AND THEIR MEANING FOR THE MODERN TIMES (TO THE 160TH ANNIVERSARY OF THE UKRAINIAN PHILOSOPHER'S BIRTH)
The article analyzes the main directions of economic research in the early and late publicistic works of Ivan Franko and traces the evolution of the economic outlook of the Ukrainian researcher.
The authors elucidate economic views of the thinker on the socio-economic development of Galicia, the problems of poverty, migration, fiscal and monetary policies, economic statistics. The authors substantiate the role and importance of Franko's economically-oriented publicistic heritage for the formation of Ukrainian and world economic thought.
Key words: Ukrainian economic thought; economic publicism of Ivan Franko; economic views of Ivan Franko; evolution of Franko's economic outlook.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Franko I.(1984), Peredmova. Do zbirky "V najmakh u susidiv". Zibrannia tvoriv: U 50 t., vol. 39,p. 262.
2. Nechytaliuk M.F. (2007), Iskrysta hran' talantu, Visnyk L'vivs'koho universytetu, Seriya Zhurnalistyka, vyp. 31, pp.25 - 35.
3. Zlupko S.M. (2006), Ivan Franko - economist, L'viv: MP "Slovo", 1992. - p.206.
4. Bazylevych V.D. (2006), Istorija ekonomichnykh uchen': Pidruchnyk. Za red. V.D. Bazylevycha. Znannia, 2006. - chast 1 - p.582.
5. Zdoroveha V. (2006), Ivan Franko i ukrains'ka publitsystyka. Zbirnyk prats' kafedry ukrains'koyi presy i Doslidnyts'koho tsentru istoriyi zakhidnoukrayins'koyi presy, vyp.7. - available at: journ.lnu.edu.ua/publications/ zbirnyk07.
6. Synychych H.V., Yatsenko A.M. (2011), Kontseptsiyi ekonomichnoho rozvytku ukrayins'koho suspil'stva (za publitsystykoyu Ivana Franka), L'vivs'kyi natsional'nyi universytet imeni Ivana Franka. - available at: http://gisap.eu/node/271.
7. Kondratiuk K. (2012), Ivan Franko - publitsyst. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist : zb. nauk. Prats, hol. redkolehii : M. Lytvyn, uporiad. : O. Sedliar, N. Kobryn; NAN Ukrainy, In-t ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha. - Lviv,. - Vyp. 21, Scripta Manent. Yuvileinyi zb. na poshanu B. Yakymovycha, pp. 417 - 423.
8. Shafranska I.B. (2009), Evoliutsiia svitohliadu I. Franka ta yoho pohliady na rozvytok ukrainskoi ekonomichnoi dumky. Halytskyi ekonomichnyi visnyk, № 2, pp. 89 - 95
9. Franko I. (1985), Dopovnennia do "Osnov suspilnoi ekonomii". Zibrannia tvoriv: U 50 t., K.: nauk. dumka, vol. 44, kn.1, p. 30.
10. Franko I. (1985), Druha peredmova do perekladu 24-ho rozdilu pratsi K. Marksa "Kapital", t.1. Zibrannia tvoriv: U 50 t. - K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, p. 32.
11. Franko I. (1985), Pro pratsiu. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, pp.72 - 78.
12. Franko I. (1985), Choho my vymahaiemo? Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, pp.36 - 40.
13. Franko I. (1985), Fabryka parafinu y tserezynu u Drohobychi. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, pp. 55 - 62.
14. Franko I. (1985), Zaribky i zhyttia lvivskoho zetsera. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol 44, kn.1, p.7.
15. Franko I. (1985), Promyslovi robitnyky v Skhidnii Halychyni. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44., kn.1, p. 46.
16. Franko I. (1980), Krytychni pysma o halytskii intelihentsii. Pysmo druhe. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 26, kn.1, pp. 84 - 93.
17. Franko I. (1985), Robitnyky i trudivnyky. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1,p. 24.
18. Franko I. (1985), Choho my khochemo? Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, pp. 26 - 27.
19. Franko I. (1985), Zemelna vlasnist u Halychyni. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 4, kn.1, pp. 546 - 573.
20. Franko I. (2005), Sotsializm ta sotsial-demokratyzm. Vybrani tvory u trokh tomakh, Uporiadnyk i redaktor O. Bahan. - Drohobych, Kolo, vol. 3, pp. 483 - 504.
21. Franko I. (2005), Do istorii sotsialistychnoho rukhu. Vybrani tvory u trokh tomakh, Uporiadnyk i redaktor O. Bahan. - Drohobych, Kolo, vol.3, p. 512.
22. Franko I. (2005), Shcho take postup? Vybrani tvory u trokh tomakh, Uporiadnyk i redaktor 0. Bahan. - Drohobych, Kolo, vol.3, pp. 441 - 476.
23. Franko I. (1986), Shcho take sotsializm? Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 45, p. 51.
24. Romaniuk M.D.( 2008) Ekonomichni skladnyky pohliadiv Ivana Franka na sobornist Ukrainy. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Rozdil I. Problemy ekonomichnykh teorii, 7, p.27.
25. Franko I. (1986), Poza mezhamy mozhlyvoho. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 45, p. 279.
26. Franko I. (1985), Narodna prohrama. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, pp. 521 - 522.
27. Szymonik W. (2004) Iwan Franko jako kreatywny ekonomista. Frankoznavchi studii. Vypusk tretii, Ye. Pshenychnyi (hol. red.) - Drohobych, Kolo, p.154.
28. Franko I. (1985), Syla podatkova Halychyny. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, p. 139.
29. Franko I. (1985), Shcho koshtuiut nashi shkoly? Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, p. 145.
30. Franko I. (1985), Piat lit nashoi hospodarky kraiovoi. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, p. 222.
31. Franko I. (1985), Bank kraiovyi. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, p. 176.
32. Franko I. (1985), Katastrofa banku selianskoho. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, p. 295.
33. Franko I. (1985), Yak by nam v bidi riatuvatysia. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, p. 165.
34. Franko I. (1985), Shcho take hromada i chym by vona povynna buty? Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, p. 179.
35. Franko I. (1985), Z tsaryny fiskalizmu. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, p. 46.
36. Franko I. (1985), Chy neobkhidna emihratsiia z Halychyny? Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, pp. 459 - 465.
37. Franko I. (1985), Z pryvodu emihratsii naselennia. Zibrannia. tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, p 352.
38. Franko I. (1985), Mizeriia emihratsiina. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, p. 449.
39. Franko I. (1985), Ekonomichna prohrama. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, p. 44.
40. Franko I. (1985), Statystyka yako metoda i yako nauka. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, pp. 248 - 254.
41. Franko I. (1985), Halytski rusyny. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.1, p. 293.
42. Franko I. (1985), Rohata khudoba v Halychyni. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, p. 324.
43. Franko I. (1985), Torhivlia u Halychyni. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, p. 432.
44. Franko I. (1985), Potreby ahrarnoi statystyky. Zibrannia tvoriv: U 50 t. K.: Nauk. dumka, vol. 44, kn.2, pp. 618 - 620.
45. Oleinik A. (2015) Between the west and the east: Ukrainian economic thought as the crossroads. Visnyk Kyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika, vol. 9, no. 174, pp. 56-61, DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/174-9Z9
