Органометричне дослідження верхньої щелепи в перинатальному періоді онтогенезу людини Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 611.91.018-053.31:57.018.4

ОРГАНОМЕТРИЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЕРХНЬО1 ЩЕЛЕПИ В ПЕРИНАТАЛЬНОМУ

ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Проведено органометрическое дослiдження верхньо! щелепи на 53 трупах 4-10 мюячних плодiв. Виявлено два перiоди прискореного розвитку органометрических параметрiв верхньо! щелепи (для висоти - на 5-му i 7-му мюяцях, для ширини -на 6-му i 7-му мiсяцях) i два перiоди щодо уповiльненого розвитку(для висоти - на 6-му i 8-10-му мюяцях, для ширини - на 5-й i 8-10-му мюяцях). У раншх плодiв (4-5 мюяць) переважно збiльшуються поздовжнi параметри верхньо! щелепи, обличчя i черепа, починаючи з 6-го мiсяця вiдбуваeться превалювання зростання поперечних даних параметрiв.

Ключовi слова: верхня щелепа, органометрия, плщ, людина.

Робота е фрагментом НДР "Буковинський державний медичний ушверситет ": "Особливостi морфогенезу та топографа оргашв i систем в пренатальному та постнатальному перiодах онтогенезу" (№ держ. реестр. 0115и002769).

Дослщження вшових законом1рностей розвитку оргашв { систем людини е предметом одного ¡з важливих напрям1в сучасно! морфологи [3]. Враховуючи прогресивний розвиток щелепно-лицево! х1рургп, х1рурпчно! стоматологи, пластично! та реконструктивно! лицево! х1рургп, на XIII м1жнароднш конференцп щелепно-лицевих х1рурпв { стоматолопв (Санкт-Петербург, 2008) обговорювалася необхщшсть детального вивчення кранюметричних параметр1в верхньо! 1 нижньо! щелеп [11]. Вивчення кранютопограф1чних сшввщношень основних параметр1в лицевого вщдшу черепа можуть бути використаш для обгрунтування х1рурпчних прийом1в у пластичнш та реконструктивнш щелепно-лицевш х1рургп [5].

Розвиток юсток черепа под1бний до розвитку шших частин скелета 1 мае низку характерних особливостей щодо утворення зябрових дуг, а також тюний зв'язок м1ж процесами розвитку щелепно-лицево! д1лянки черепа та формуванням { розвитком сушжних оргашв та тканин у процес росту [2]. Процеси формування та розвитку юстково! системи людини знайшли вщображення в л1тератур1 останшх роюв [12, 13]. Багато уваги прид1ляеться детальному вивченню законом1рностей розвитку юсток черепа [1, 4, 6].м

Багатофункцюнальна р1зномаштшсть структур лиця, особливосп !х розвитку, зумовлюють в1ков1 змши в будов1 юсток, як з ними пов'язаш [7]. Л1тературне дослщження свщчить, що верхня щелепа (ВЩ) у пренатальному перюд1 характеризуеться р1зномаштшстю тотчного положення !! вщростюв та стшок. Маловивчеш { несистематизоваш даш про морфометричш параметри ВЩ на раншх етапах розвитку, що е шдгрунтям для визначення природжених вад обличчя { формування ф1зюлопчного прикусу, зумовлюють потребу подальшого анатом1чного дослщження [8].

Водночас, особливост будови та динамша органометричних змш ВЩ у перинатальному перюд1 онтогенезу дослщжеш недостатньо.

Метою роботи було з'ясування хронолопчно! послщовност змш органометричних параметр1в верхньо! щелепи, сшввщношення !х !з загальними розм1рами лиця та черепа, впродовж перинатального перюду.

Матер1ал та методи дослщження. Дослщження проведено на 53 трупах 4-10-мюячних плод1в обох статей, без зовшшшх ознак анатом1чних вщхилень чи аномалш та без явних макроскошчних вщхилень вщ нормально! будови черепа. Нами були використаш ор1ентири, що характеризують динамшу внутршньоутробного розвитку ВЩ, лиця та черепа [9, 10], а саме: висота черепа, загальна висота лиця, ширина черепа, ширина лиця, поздовжня довжина черепа, поперечна довжина черепа, загальна висота ВЩ (зл1ва, справа) та ширина ВЩ (зл1ва, справа) (рис. 1, 2). Вим1рювання проводили в горизонтально вушно-очнш площиш методами макромшропрепарування, кранюметрп та морфометрп з використанням товстотного, ковзаючого циркутв, штанген-циркуля та сантиметрово! стр1чки. Статистичну обробку даних проводили за допомогою лщензованих комп'ютерних програм "Statgrafícs", "81а11811са". Робота виконана з дотриманням основних положень Гельсшсько! декларацп Всесв1тньо! медично! асощацп про етичш принципи проведення науково-медичних дослщжень за участю людини (1964-2000) та наказу МОЗ Укра!ни вщ 23.09.2009 р. № 690.

Результати дослщження та Тх обговорення. Формування та розвиток анатом1чних структур ВЩ на р1зних етапах раннього онтогенезу зумовлено р1зним ступенем !х збшьшення, а

також рiзним взаемовщношенням з параметрами лиця та черепа. ВЩ утворюе центральну частину щелепового вщдшу та з'еднана з юстками лиця i деякими юстками черепа.

ь

Рис. 1. Схема вим1рювання органометричних параметр1в черепа (фронтальна площина): 1 - поперечна довжина черепа (eu-eu); 2 - ширина лиця (zy-zy), ширина верхньо! щелепи (pr-zm).

Рис. 2. Схема вим1рювання органометричних параметр1в черепа (сагггальна площина): 1 - поздовжня довжина черепа (g-op); 2 - висота черепа (ba-b); 3 - загальна висота лиця (ngn); 4 - висота верхня щелепа (mf-pr).

Результаты наших дослiджень показали, що висота ВЩ (вишрювали по вертикальнш лшп вiд найвищо! точки лобового вщростка ВЩ до точки перетину краю комiркового вiдростка з серединною площиною (prostion)) та ширина ВЩ ^ж найнижчою точкою на вилично-верхньощелепному швi (zygomaxillare) i точкою перетину краю комiркового вiдростка з серединною площиною (prostion)) ютотно збшьшуеться на 5-му та 7-му мюяцях з наступним вiдносним сповiльненням на 6-му та 8-10 мюяцях (таблиця). Висота черепа, яка вишрювалася вщ середини переднього краю великого потиличного отвору - basion до найвищо! точки саптального шва - bregma (точка розташована в мющ сходження вшцевого та стрiлового швiв) суттево збшьшуеться на 5-му мюящ з подальшим незначним збiльшенням на 6-му мюящ, з наступним збiльшенням на 7-10 мюяцях (табл.). Загальна висота лиця, що вишрювалася мiж точкою, що лежить в мющ перетину серединно! площини iз лобово-носовим швом (nasion) та точкою на нижньому кра! нижньо! щелепи в мiсцi перетину його з серединною площиною (gnation) найбшьше збiльшуеться на 5-му, 8-10 мюяцях, на 6-му мюящ - незначним збшьшенням, а на 7-му - даний показник змшюеться найменше (див. табл.). Поперечна довжина черепа (вимiрювалася мiж точками euryon, тобто мiж найбiльш випнутими точками бiчно! стiнки черепа, що лежать на пм'яних кiстках (рiдше на верхнш частинi луски скронево! кiстки) суттево збшьшуеться на 6-му та 8-10 мюяцях, з уповшьненням росту на 5-му та 7-му мюяцях (див. табл.). Поздовжня довжина черепа (вимiрювалася вщ найбшьш виступаючо! назовнi точки мiж надбрiвними дугами до найбшьш вщдалено! вiд glabella точки на потиличнш кiстцi в серединнiй площиш) та ширина лиця, що вимiрювалася мiж найбiльш виступаючими назовнi точками на виличних дугах (zygion), ютотно збшьшуеться на 5-му та 8-10 мюяцях, а на 6-му та 7-му мюяцях даш параметри збшьшуються незначно (табл.).

Таблиця

Динамжа органометричних napaMeTpiB верхньоТ щелепи, черепа та лиця в перинатальному

Параметри 4 мкяць (n=7) 5 мкяць (n=10) 6 мкяць (n=11) 7 мкяць (n=9) 8-10 мкяць (n=16)

Висота верхньо! щелепи 11,9±0,50 15,5±0,38 17,5±0,15 21,1±0,33 23,3±0,34

(справа), мм p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001

Висота верхньо! щелепи 11,8±0,48 15,3±0,38 17,3±0,15 21,0±0,34 23,2±0,33

(злiва), мм p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001

Ширина верхньо! 15,5±0,22 16,7±0,25 19,8±0,48 23,1±0,55 24,2±0,12

щелепи (справа), мм p< 0,01 p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001

Ширина верхньо! 15,3±0,23 16,4±0,24 19,7±0,43 22,9±0,56 24,0±0,12

щелепи (злiва), мм p< 0,01 p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001

Поперечна довжина 38,5±1,19 43,3±0,86 52,0±1,08 57,7±1,60 80,8±0,93

черепа, мм p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001

Ширина лиця, мм 31,1±0,72 38,4±0,69 42,5±1,02 47,7±2,08 66,4±1,08

p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001

Поздовжня довжина 47,1±1,48 57,8±1,12 66,2±1,03 72,6±0,67 88,2±2,03

черепа, мм p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001

Висота черепа, мм 38,5±1,46 51,1±1,02 53,2±3,50 65,4±1,35 76,7±0,64

p< 0,001 p< 0,01 p< 0,001 p< 0,001

Загальна висота лиця, мм 21,8±0,55 26,7±0,33 30,8±0,70 32,6±0,69 36,6±0,20

p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001 p< 0,001

Примггка: р - вiрогiднiсть вiдмiнностей порiвняно з 4 мкяцем; n - кшьгасть спостережень.

150

У динамщ перинатального перюду онтогенезу для органометричних napaMeTpiB ВЩ, лиця та черепа можна видшити два перiоди прискореного розвитку та два перiоди вщносного сповiльнення (параметри збiльшуються незначно). Для висоти ВЩ (злiва i справа) перюди прискореного розвитку характернi на 5 та 7 мюяцях, для ширини ВЩ (злiва i справа) - на 6 та 7 мюяцях. Вщповщно перiоди вiдносного сповшьнення притаманнi для висоти ВЩ (злiва i справа) на 6 та 8-10 мюяцях, для ширини ВЩ (злiва i справа) - 5 та 8-10 мюяцях. Параметри ширини лиця, загально! висоти лиця, поздовжньо! довжини черепа та висоти черепа значно збшьшуються на 5 та 8-10 мюяцях (перюд прискореного розвитку), на 6 та 7 мюяцях даш параметри збшьшуються незначно (перюд вщносного сповшьнення). Тшьки для параметрiв поперечно! довжини черепа е характерш перiоди прискореного розвитку на 6 та 8-10 мюяцях та перюд сповшьненого розвитку - на 5 та 7 мюяцях.

У раншх плодiв (4-5 мюяць) переважно збiльшуються поздовжнi параметри ВЩ, лиця та черепа, починаючи з 6 мюяця вiдбуваеться переважання росту поперечних даних параметрiв.

ж

1. Для органометричних параметрiв верхньо! щелепи перинатального перiоду характернi два перюди прискореного розвитку (для висоти - 5 та 7 мюящ, для ширини - 6, 7 мюящ) та два перюди вщносного сповшьнення (для висоти - 6 та 8-10 мюящ, для ширини - 5 та 8-10 мюящ).

2. У раншх плодiв (4-5 мюяць) переважно збшьшуються поздовжш параметри ВЩ, лиця та черепа, починаючи з 6 мюяця вщбуваеться переважання росту поперечних даних параметрiв.

Перспектива подальших досл1джень.

napaMempie верхньоi щелепи у дтей грудного eiKy.

Дотдити хpонологiчну потдовтсть змш органометричних

1. Aleshkina O.Yu. Kraynie tipyi formyi osnovaniya cherepa cherepa / O.Yu. Aleshkina // Visn. problem biolog. i med. - 2003.

- No. 3. - S. 7-9.

2. Bobrik I.I. Zakonomirnosti rozvitku kistok cherepa na riznih etapah morfogenezu / I.I. Bobrik, Z.Z. Masna // Visn. morfolog.

- 2006. - T. 12, No. 1. - S. 113-115

3. Vovk Yu.N. Klinicheskaya anatomiya golovyi. Uchebnoe posobie. Chast 1 / Yu.N. Vovk // - Lugansk, - 2010. - 196 s.

4. Zaychenko A.A. Konstruktsionnaya tipologiya mozgovogo cherepa cheloveka / A.A. Zaychenko // VIsn. problem bIolog. I med. - 2003.- No. 3. - S. 12-13.

5. Ikramov V.B. Kraniometricheskie sootnosheniya verhney i nizhney chelyustey / V.B. Ikramov // Klin. anatom. ta operativ. hirurg. - 2009. - T. 8, No. 2. - S. 21-24.

6. Mazurova L.V. Izmenchivost nekotoryih parametrov kostnogo nYoba v vozrastnom aspekte i v svyazi s formoy cherepa / L.V. Mazurova, V.N. Nikolaenko, V.N. Salnikov // VIsn. problem bIolog. I med. - 2003. - No. 3. - S. 30-31.

7. Stepanenko V.V. Morfometricheskie osobennosti verhney chelyusti u detey i ih znachenie v prakticheskoy stomatologii: diss. ... kand. med. nauk: spets. 14.00.21 "Stomatologiya", 14.00.02 "Anatomiya cheloveka"/ Valeriya Vadimovna Stepanenko. - M.,

- 2005. - 149 s.

8. Slobodyan O.M. Suchasni vidomosti pro budovu verhnoyi schelepi v rannomu periodi ontogenezu / O.M. Slobodyan, N.S. Korchinska // Klin. anatom. ta operativ. hirurg. - 2011. - T. 10, No. 3. - S. 58-63.

9. Slobodyan O.M. Suchasni vidomosti pro budovu verhnoyi schelepi v rannomu periodi ontogenezu / O.M. Slobodyan, N.S. Korchinska // Klin. anatom. ta operativ. hirurg. - 2011. - T. 10, No. 3. - S. 58-63.

10. Slobodyan O.M. RentgenanatomIya ta morfometrIya verhnoYi schelepi v drugomu trimestrI vnutrIshnoutrobnogo rozvitku / O.M. Slobodyan, N.S. Korchinska // Ukr. zh. klIn. ta laborator. med. - 2013. - T. 8, No. 3. - S. 98-101.

11. Shapovalova E.Yu. Vozrastnaya dinamika formirovaniya chelyustno-litsevogo apparata cheloveka v rannem periode prenatalnogo razvitiya / E.Yu. Shapovalova, A.N. Barsukov, G.A. Yunsi // Morfolog. - 2010. - T. 137, No. 2. - S. 77-81.

12. Borenstein M. Frontomaxillary facial angles in chromosomally normal fetuses at 11+0 to 13+6 weeks / M. Borenstein, N. Persico, C. Kaihura // Ultrasound in Obstetrics & Gynecology A. - 2007. - Vol. 30, № 5. - P. 737-741.

13. Faure J. Sonographic assessment of normal fetal palate using three-dimensional imaging: A new technique / J. Faure, G. Captier, M. Baumler // Ultrasound in Obstetrics & Gynecology A. - 2007. - Vol. 29, № 2. - P. 124-127.

ОРГАНОМЕТРИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЕРХНЕЙ ЧЕЛЮСТИ В ПЕРИНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА ЧЕЛОВЕКА Корчинская Н.С.

Проведено органометрическое исследование верхней челюсти на 53 трупах 4-10 месячных плодов. Выявлены два периода ускоренного развития органометрических параметров верхней челюсти (для высоты - на 5-ом и 7-ом месяцах, для ширины -на 6-ом и 7-ом месяцах) и два периода относительного замедленного развития (для высоты - на 6-ом и 8-10-ом месяцах, для ширины - на 5-ом и 8-10-ом месяцах). У ранних плодов (4-5 месяц)

ORGANOMETRIC STUDY OF THE UPPER JAW IN THE PERINATAL PERIOD OF HUMAN ONTOGENESIS Korchynska N. S.

Organometric examination of the upper jaw on 53 dead 4-10-month fetuses have been conducted. Two periods of an accelerated development of the organometric parameters of the upper jaw have been found (for the height - on the 5th and 7th month, for the width - on the 6th and 7th month), as well as two periods of relatively slow development (for the height - on the 6th and 8-10 months and for the width - on the 5 th and 8-10 months). Inearly

преимущественно увеличиваются продольные параметры верхней челюсти, лица и черепа, начиная с 6-го месяца происходит превалирование роста поперечных данных параметров.

Ключевые слова: верхняя челюсть, органометрия, плод, человек.

Стаття надшшла 11.01.2016 р. УДК 611.161:611.611:57.012.4:616.441-008.64

fetuses (4-5thmonth) the longitudinal parameters of the upperjaw, face and cranium en large predominantly, beginning from the 6th month transverse parameters prevail.

Key words: upperjaw, organometria, fetus, human.

Pe^roeHT CTapneHKO I.I.

АНАЛ1З УЛЬТРАСТРУКТУРНИХ ЗМ1Н КРОВОНОСНИХ КАП1ЛЯР1В Р1ЗНИХ В1ДД1Л1В НЕФРОНУ НИРКИ В П1ЗН1 ТЕРМ1НИ РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО

Г1ПОТИРЕОЗУ

В робот представленi результати дослiдження ультраструктурних змш кровоносних капiлярiв рiзних вщдшв нефрону нирки через 50 дiб пiсля тотально! тиреоIдектомiI в експеримент на лабораторних тваринах. В частиш кровоносних капiлярах клубочкiв спостерiгаються помiрнi ультраструктурнi змiни за компенсаторним типом, але значна юльюсть кровоносних капшяр1в перебувае на стадп руйнацп; поширеншсть дистрофiчно змiнених ендотелiоцитiв збiльшуеться; в бшьшост перитубулярних артерiол визначаються апаптозш змiни. Таким чином, в тзш термiни розвитку експериментального гiпотиреозу в ультраструктурнш будовi кровоносних капiлярiв рiзних вiддiлiв нефрону нирки дистрофiчно-деструктивнi процеси превалюють над компенсаторними.

Ключов! слова: нирка, кровоносш капшяри клубочку, перитубулярш капшяри, нефрон, тирео!дектом1я.

Робота е фрагментом НДР «Морфофункщоналъний стан оргатв, найбшъш чутливих до дефщиту гормотв щитоподiбноi залози за умов гтотиреозу та його корекци», № державноi реестраци 0106U004081.

Захворювання щитопод1бно1 залози (ЩЗ) останшм часом привертають значну увагу в зв'язку с тим, що поширешсть ujel патологи серед населения постшно збшьшуеться. В Укра'ш станом на 1.01.2012 року зареестровано 90884 тис. хворих на гшотиреоз (у 1999 р. - 53 тис.) [2, 3]. Саме ЩЗ активно реагуе на геох1м1чний стан довкшля з подальшим виникненням тих чи шших II захворювань [3]. Негативний вплив хвороб ЩЗ на функцюнальний стан р!зних оргашв i систем обумовлено участю тирео'дних гормоиiв у процесах метаболiзму [6], тому !х дефiцит призводить до рiзиомаиiтиоI патологи всього оргаиiзму, в тому чи^ i до порушення функцп нирок [1, 4, 5]. Однак, питання морфологiчиих змiи в компонентах нирки при дефщип гормошв щитоиодiбиоI залози залишаються вiдкритими.

Метою роботи було вивчення в порiвняльному асиектi ультраструктурних змiи кровоносних каиiлярiв рiзиих вiддiлiв нефрону нирки в тзш термiии (50 дiб) шсля тиреоIдектомiI в ексиеримеитi на лабораторних тваринах.

Матерiал та методи дослщження. Матерiалом дослiджеиия були нирки 20 бших щурiв лiиiI Вiстар вагою 180-200 г. Утримання та використання лабораторних тварин вiдиовiдало "Загальним етичним принципам експерименпв на тваринах". Тваринам моделювали стан маиiфестиого гiиотиреозу шляхом проведення тотальиоI тиреоIдектомiI. Контроль гшотиреозу проводили визначенням рiвня вiльиого тироксину в плазмi кровi тварин iмуиофермеитиим методом. Тварин декапiтували через 50 дiб пiсля операцп пiд легким ефiрним наркозом згiдио з вимогами до виведення тварин з експерименту.

Матерiалом для електроиио-мiкроскопiчиого дослiджеиня були д^нки кiрковоI речовини нирок, яю фiксували в 2,5% розчииi глютарового альдегщу на фосфатному буферi з дофшсащею в 1% розчииi OsO4 та обробляли згiдио загально прийнятоI методики. Зрiзи виготовлялися на ультратомi «Reichard». Напiвтоикi зрiзи забарвлювалися метиленовим сииiм та за Hayat, ультратоню контрастували ураиiлацетатом та цитратом свинця. Препарати вивчали та фотографували в електронному мiкроскопi ПЕМ 125К.

Результати дослщження та Тх обговорення. Через 50 дiб пiсля тотальиоI тиреощектомп в кровоносних капiлярах клубочкiв нефрону визначаються мозаИчш змiии: як компенсаторш, так дистрофiчио-деструктивиi. В просвiтi деяких капiлярiв визначаються формеиi елементи кровц в частииi кровоносних капiлярiв виявляються еидотелiоцити з ультраструктурними ознаками функцiональноI активиостi. Ядра еидотелiоцитiв овальиоI форми з нерiвними контурами; переважае еухроматин, який рiвиомiрио розташований в карюплазмц чiтко виражена зоиальиiсть