CC BY
40
11. Сидоренко Г.И. Некоторые нерешенные вопросы оценки артериального давления //Кардиология.- 2003.- №3.- С.90-92.
12. Preliminary study of cardiorespiratory decondittioning in athletes after anterior cruciate ligament reconstruction /N.Olivier, R.Legrand, J.Rogez et al. //Ann. Readapt. Med. Phys.- 2006.- Vol.49, №8.-P.589-594.
ПОЛОВЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ РЕОГРАММЫ ГРУДНОЙ КЛЕТКИ У ПРАКТИЧЕСКИ ЗДОРОВЫХ ГОРОДСКИХ ЮНОШЕЙ Сарафинюк Л.А. Представлены половые особенности реографических параметров гемодинамики, полученных методом тетраполярной реокар-диографии, у практически здоровых девушек и парней юношеского возраста Подолья.
Ключевые слова: реокардиография, юношеский возраст, половой диморфизм.
SEX DEPENDENT PECULIARITIES OF
READINGS OF THORAX RHEOGRAM REOCARDIOGRAPHY IN PRACTICALLY HEALTHY CITY BOYS Saraphinyuk L.A.
It is shown sexual peculiarities of reographyc parameters of haemodynamic received by the method of tetra polar reocardiography in practically healthy adolescent boys and girls of Podillya region.
Key words: reocardiography, adolescent age, sexual dimorphism.
УДК 611.37.013-07
КОРЕЛЯЦ1ЙНИЙ АНАЛ1З МОРФОМЕТРИЧНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ В ТРЕТЬОМУ ТРИМЕСТР1 ВНУТР1ШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ
Досл1'дження проведене у рамках науково-досл1'дно)' роботи Буковинського державного медичного ун1верситету "Статево-вков! законом'рност'! будови / топографоанатом1чних взаемов1дношень орган1в / структур в онтогенез\ людини. Особливост'1 в'ково! та статево) ембр'ютопографн" (№ держреестр. 0105и002927).
Медичну та со^альну значимють проблеми дiагностики, профтактики i лкування природжених та спадкових захворювань важко переоцЫити. Частота природженоТ i спадковоТ патологи в популяци не змЫюеться i становить в середньому 5% вщ ктькосл новонароджених д^ей. В структурi перинатальноТ смертност данм патологи належить друге-трете мюце [5].
За останнi роки науковц свiту почали зосереджувати увагу питанням хiрургiчноТ тактики при лкуваны природжених вад у новонароджених дтей. Особливу увагу придiляють своечаснiй перинатальна дiагностицi, яка дозволяе визначити тактику введення ваптност [6, 8].
З'ясування закономiрностей органогенезу людини набувае на сьогодншнм день iстотного клiнiчного значення, осктьки знання типовоТ i варiантноТ анатоми органiв або структур необхщы для Ытерпретаци норми i патологи. Все це вiдiграе вирiшальну роль у профтактиц перинатальноТ патологи [3]. Але поняття норми для порiвняння з нею фактичних даних дослщження на даний час е досить складним i маловивченим питанням [2].
Пщшлункова залоза (ПЗ) е важливим екзокринним органом, який забезпечуе адекватний переб^ травлення. Вiдомостi про синтотчы кореляци всiх анатомiчних частин ПЗ в перинатальному пер^ онтогенезу сприяють розумЫню механiзмiв Тх нормального формоутворення i становлення топографiТ [7]. Для визначення закономiрностей процесiв органогенезу ПЗ слщ звернути увагу на особливост морфометричних змiн у перiоди Тх прискореного (5-й i 8-10-й мюяцО i сповiльненого (6-й i 7-й мюяцО розвитку [1], серед яких другий перюд прискореного розвитку дослщжений недостатньо.
Метою роботи був аналiз кореляцмних взаемозв'язюв морфометричних napaMeTpiB анатомiчних частин пiдшлунковоT залози та ^м'яно-п'ятковоТ довжини (ТПД) в третьому триместрi внутрiшньоутробного розвитку.
Матерiал i методи дослiдження. Дослiдження проведено in situ на 26 препаратах трутв плодiв i новонароджених д^ей (7-10 мiсяцiв) без зовнiшнiх ознак анатомiчних вiдхилень чи аномалiй, згщно з методичними рекомендацiями "Дотримання етичних та законодавчих норм i вимог при виконанн наукових морфологiчних дослщжень" [4]. Подiл матерiалу на вiковi групи проводили вiдповiдно до класифкацп перiодiв онтогенезу, ухваленоТ VII Всесоюзною конферен^ею з проблем вiковоT морфологи, фiзiологiT та бiохiмiT (Москва, 1965), перюдизацп внутрiшньоутробного розвитку за Г.А.Шмщтом (1968) та з врахуванням 'Чнструкцп з визначення критерiTв перинатального перюду, живонародженостi та мертвонародженостi", затвердженоT наказом МОЗ Украши вiд 29.03.2006 р., № 179. Дослщження виконано методами макромкропрепарування, виготовлення топографоанатомiчних зрiзiв у трьох взаемноперпендикулярних площинах, морфометрп. За допомогою штангенциркуля вимiрювали 7 можливих параметрiв ПЗ: довжину ПЗ (вщ гол1вки до хвоста), довжину i ширину м гол1вки, Tina та хвоста (рис. 1).
Рис. 1. Дослщжуваы параметри пщшлунково!' залози:
1 - довжина пщшлунково! залози; 2 -довжина голiвки; 3 - ширина голiвки; 4 -довжина тта; 5 - ширина тта; 6 -довжина хвоста; 7 - ширина хвоста.
Статистичну обробку даних, включаючи кореляцмний та багатофакторний регресмний аналiзи, проводили за допомогою комп'ютерних програм " Statgrafics", "Exсel 7.0" та иStatistica".
Результати дослщження та Тх обговорення. Результати наших дослщжень показали, що не вс параметри анатомiчних частин ПЗ характеризуются прискореним розвитком на 8-10-у мюяц порiвняно з 7-м мiсяцем (табл. 1). Прискорений розвиток характерний для довжини ПЗ, довжини та ширини голiвки, довжини тта та ширини и хвоста. Водночас ширина тiла та довжина хвоста ПЗ змЫюються незначно в даний перiод розвитку.
Таблиця 1
Динамiка довжини пщшлунковоТ' залози та лм'яно-п'ятковоТ' довжини (ТПД) плода в третьому триместрi внутрiшньоутробного розвитку (х ± Эх)
Показники 7 мюяць (n=11) 8-10 мiсяць (n=15)
ТПД, мм 317,7±4,59 414,7±13,20, p< 0,001
Довжина пщшлунковоУ залози, мм 19,00±1,075 25,14±0,746, p< 0,01
Довжина голiвки пщшлунково! залози, мм 7,71±0,305 11,85±0,817, p< 0,01
Ширина голiвки пiдшлунковоT залози, мм 4,91±0,381 6,52±0,307, p< 0,02
Довжина тта пщшлунковоУ залози, мм 8,60±0,541 11,61±0,537, p< 0,05
Ширина тта пщшлунковоУ залози, мм 5,88±0,599 6,21±0,266
Довжина хвоста пщшлунковоУ залози, мм 6,29±0,425 7,24±0,105
Ширина хвоста пщшлунковоУ залози, мм 4,21±0,195 6,24±0,337, p< 0,01
lримiтка: р - вiрогiднiсть вiдмiнностей порiвняно з 7-м мюяцем; n - ктькють спостережень.
На 8-10 мiсяцi (другий перюд прискореного розвитку) ТПД плода прямопропорцмно корелюе з довжиною ПЗ, довжиною i шириною TT голiвки, тiла та шириною хвоста органа
(табл. 2). У цей перюд встановлен прямi кореляцмы залежностi мiж довжиною ПЗ з довжиною та шириною голiвки та довжиною ТТ тiла. Довжина голiвки ПЗ позитивно корелюе з шириною голiвки, довжиною i шириною тта, та шириною ТТ хвоста. Ширина голiвки ПЗ прямо корелюе з довжиною ТТ тта i обернено корелюе з довжиною ТТ хвоста. Ширина тта ПЗ позитивно корелюе з шириною ТТ хвоста.
Таблиця 2
Пари кореляцшних зв'язмв мiж довжиною тдшлунково! залози, довжиною i шириною и голiвки, тта, хвоста та ТПД плода у другий перюд прискореного розвитку (8-10 _мюяцр_
Пари кореляцмних зв'язкiв Коефн ^ент кореляци, r Вiрогiднiсть кореляцмн ого зв'язку, Р
ТПД Довжина пщшлунково'Т залози 0,770 < 0,001
ТПД Довжина голiвки пщшлунковоТ залози 0,823 < 0,001
ТПД Ширина голiвки пщшлунковоТ залози 0,673 < 0,01
ТПД Довжина тта пщшлунковоТ залози 0,718 < 0,01
ТПД Ширина тта пщшлунковоТ залози 0,835 < 0,001
ТПД Ширина хвоста пщшлунковоТ залози 0,578 < 0,05
Довжина пщшлунково'Т залози Довжина голiвки пщшлунковоТ залози 0,706 < 0,01
Довжина пщшлунково'Т залози Ширина голiвки пщшлунковоТ залози 0,777 < 0,001
Довжина пщшлунково'Т залози Довжина тта пщшлунковоТ залози 0,809 < 0,001
Довжина голiвки пщшлунково'Т залози Ширина голiвки пщшлунковоТ залози 0,683 < 0,01
Довжина голiвки пщшлунково'Т залози Довжина тта пщшлунковоТ залози 0,734 < 0,01
Довжина голiвки пщшлунково'Т залози Ширина тта пщшлунковоТ залози 0,768 < 0,001
Довжина голiвки пщшлунково'Т залози Ширина хвоста пщшлунковоТ залози 0,643 < 0,01
Ширина голiвки пщшлунково'Т залози Довжина тта пщшлунковоТ залози 0,699 < 0,01
Ширина голiвки пщшлунково'Т залози Довжина хвоста пщшлунковоТ залози - 0,590 < 0,02
Ширина тта пщшлунково'Т залози Ширина хвоста пщшлунковоТ залози 0,825 < 0,001
Проведення багатофакторного кореляцмного аналiзу дае можливiсть встановити корелятивн взаемозв'язки у другий перюд прискореного розвитку (8-10 мюяцО мiж довжиною ПЗ, довжиною та шириною TT голiвки. lнтенсивнiсть забарвлення вщповщае ступеню вираженостi вiрогiдних кореляцм (р < 0,05) для рiзних значень коефiцiента F (рис. 2).
Отже, другий перюд прискореного розвитку (8-10 мюяцО властивий не для вах морфометричних параметрiв вах aнaтомiчних частин ПЗ, а характерний ттьки для довжини ПЗ, довжини та ширини голiвки, довжини тта та ширини ТТ хвоста. Виявлен у другий перiод прискореного розвитку прямi кореляцiйнi зaлежностi ТПД плода з довжиною ПЗ, довжиною i шириною голiвки, тiлa, шириною TT хвоста зумовлен однаковою швидкiстю
бюсинтетичних процеав морфометричних napaMeTpiB i плоду в цтому. Виявленi прямi кореляцiйнi залежностi мiж параметрами ПЗ та ïï голiвки, тiла, хвоста зумовленi iнтеграцieю прискореного розвитку дослщжуваних структур.
I I 4,409
I I 4,818
I I 5,227
I I 5,636
I I 6,045
I I 6,455
I I 6,864
I I 7,273
I I 7,682
I I 8,091
I I above
Г Т".
Рис. 2. Вираженють корелятивних зв'язюв у другий перюд
прискореного розвитку (8-10 мюяцО мiж довжиною пщшлунковоТ залози (X), довжиною (Y), шириною (Z) п^вки пщшлунковоТ залози. 1нтенсивнють забарвлення вщповщае ступеню вираженостi вiрогiдних кореляцш (р < 0,05) для рiзних значень коефiцieнта (F),
наведених на верхнш частинi рисунка злiва.
Слщ зауважити, що кореляцiйних залежностей встановлена значна ктькють (всього 16) i вони носять загалом прямопропорцмний характер, що вказуе на значну ступЫь Ытеграцп та iстотний синергiзм розвитку дослщжуваних структур в другий перюд прискореного розвитку (8-10 мюяц^. Виявлена обернена кореля^я ширини голiвки ПЗ з довжиною ïï хвоста вказуе на антагонютичну взаeмодiю дослiджуваних мофометричних
napaMeTpiB у даний перюд розвитку i йомовiрно це пояснюеться синтотчним впливом cyMiXHMX оргаыв i структур.
1. Довжина i ширина голiвки пiдшлунковоT залози, довжина тта i ширина и хвоста iCTOTHO зростають у плодiв 8-10 мiсяцiв (другий перiод прискореного розвитку) порiвняно з 7-мiсячними.
2. Довжина i ширина голiвки пщшлунковот' залози на 8-10 мюяцях внутрiшньоутробного розвитку зв'язанi вiрогiдною багатофакторною регресiйною залежнiстю з TT довжиною.
3. Встановленi на 8-10 мюяцях внутршньоутробного розвитку прямi кореляцiйнi залежност мiж тiм'яно-п'ятковою довжиною плода з довжиною пщшлунковот залози, довжиною i шириною голiвки, тiла, шириною TT хвоста зумовлен однаковою швидкiстю бюсинтетичних процесiв морфометричних параметрiв i плоду в цтому.
4. Виявлена обернена кореля^я мiж шириною голiвки та довжиною хвоста пщшлунковот залози свщчить про антагонютичну взаeмодiю мофометричних параметрiв.
Перспективи подальших досл'джень в даному напрямку. З'ясування кореляцйних залежностей м'ж морфометричними параметрами гол'вки, тла i хвоста пдшлунково! залози в пер 'юд сповльненого розвитку (6-й i 7-й м'юяи)).
1.Ахтемшчук Ю.Т. Макробудова пщшлунково'Т залози на раннiх етапах онтогенезу людини / Ю.Т.Ахтемiйчук, О.М.Слободян // Бук. мед. вюник. - 2006. - Т. 10, № 3. - С. 133-136.
2. Бурих М.П. Сучасн пщходи щодо вивчення будови людини та кл^чна анатомiя / М.П.Бурих, Ю.Т.Ахтемшчук // Клш. анатом. та оператив. хiрургiя. - 2002. - Т. 1, № 1. - С. 7-12.
3. Круцяк В.М. Значення ембрюлопчних дослщжень на сучасному етап розвитку морфолопчно'Т науки / В.М.Круцяк, В.Шроняев, Ю.Т.Ахтемiйчук // Бук. мед. вюник. - 1998. - Т. 2, № 1. - С. 3-7.
4. Мшалов В.Д. Про правов^ законодавчi та етичн норми i вимоги при виконаннi наукових морфолопчних дослiджень / В.Д.Мiшалов, Ю.Б.Чайковський, I.В.Твердохлiб // Морфологiя. - 2007.
- Т. 1, № 2. - С. 108-113.
5. Пренатальная диагностика и лечение врожденных пороков развития на современном этапе / В.И.Кулаков, Ю.Ф.Исаков, Ю.И.Кучеров [и др.] // Рос. вестн. перинатол. и педиатрии. - 2006. - Т. 51, № 6.
- С. 63-65.
6. Торлопова В.А. Алгоритм антенатальной диагностики и тактики при пороках развития пищеварительного тракта / В.А.Торлопова // Дет. хирург. - 2006. - № 4. - С. 19-22.
7. Cuschieri A. Descriptive epidemiology of isolated anal anomalies: a survey of 4.6 million births in Europe; EUROCAT Working Group / A.Cuschieri // Am. J. Med. Genet. - 2001. - V. 103, № 3. - P. 207-215.
8. Floemer F. Pancreas anulare as an incidental finding in multidetector computer tomography for symptomatic abdominal aortic aneurysm / F.Floemer, C.Buitrago, W.Steinbrich // Rofo. - 2006. - V. 178, № 4. - P. 448-450.
v/z/f/rnrnw//////^^^
КОРРЕЛЯЦИОННЫЙ АНАЛИЗ МОРФО-МЕТРИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В ТРЕТЬЕМ ТРИМЕСТРЕ ВНУТРИУТРОБНОГО РАЗВИТИЯ Слободян А.Н.
Проведено морфометрическое исследование поджелудочной железы в третьем триместре внутриутробного развития на 26 препаратах трупов плодов и новорожденных in situ. Установлено, что во втором ускоренном периоде развития (8-10 месяцы) более всего возрастают длина и ширина головки поджелудочной железы, длина тела и ширина ее хвоста сравнительно с 7 месяцем, при этом длина и ширина головки поджелудочной железы связаны достоверной множественной регрессионной зависимости с ее
CORRELATION ANALYSIS OF A MORPHOMETRIC STUDY OF THE PANCREAS IN THE THIRD TRIMESTER OF INTRAUTERINE DEVELOPMENT Slobodian O.M.
A morphometric study of the pancreas has been carried out in the third trimester of intrauterine development on 26 specimens of fetal and newborn corpses in situ. It has been established that the most essential increase of the length and width of the head of the pancreas, the length of the body and the width of its tail occurs during the second accelerated period of development (months 8-10) compared with 7th month, the length and width of the pancreatic head being connected selves by means of a reliable multifactor regression
длиной. dependence with its length.
Ключевые слова: поджелудочная железа, мор- Key words: pancreas, morphometry,
фометрия, плод, множественный регрессионный анализ. fetus, multifactor regression analysis.
611.018.7: 617.52-006.2-053.13
ВОЗМОЖНЫЕ ИСТОЧНИКИ РАЗВИТИЯ ЭПИТЕЛИАЛЬНЫХ КИСТ ЧЕЛЮСТНО-
ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ
Как известно, кисты челюстно-лицевой области представляют собой опухо-леподобные полостные образования [7,8]. Согласно современным представлениям, среди эпителиальных кист широкое распространение получили первичные (премордиальные), гингивальные, кисты резцового канала, и др. [3,7,8]. В настоящее время отсутствует единая, общепринятая классификация кист челюстно-лицевой области, что объясняется пестротой клинических проявлений данной нозологической категории, а также разногласиями в вопросах их морфогенеза.
Существует мнение, что формирование первичных одонтогенных кист начинается в период одонтогенеза и связано с дегенеративными изменениями звёздчатого эпителия пульпы эмалевого органа на той стадии развития, когда ещё не дифференцированы твёрдые ткани зубного зачатка [16]. Ряд исследователей полагает, что одонтогенные кератокисты исходят из зубной пластинки или её остатков [9, 10, 11, 12, 13, 14.]. Существует также мнение, что одиночные кератокисты возникают из эпителиальных клеток, отделившихся от первичной оральной эктодермы на ранней стадиии образования зубной пластинки и не обладают одонтогенным потенциалом [15].
Целью работы было выявление возможных источников образования эпителиальных кист челюстно-лицевой области в процессе эмбриогенеза.
Материал и методы исследования. Объектом исследования служили верхние и нижние челюсти плодов человека в период от 10 до 30 недель внутриутробного развития (всего 46 препаратов), полученные после искусственного прерывания беременности по социальным показаниям в отделении патологии детского возраста Полтавского областного патологоанатомического бюро.
Забор материала проводили с учётом рекомендаций по взятию материала для морфологических исследований.
После фиксации в нейтральном формалине, тотальные препараты нижней и верхней челюстей подвергали отмывке, дегидратации, пропитке и заключению в эпоксидную смолу ЭПОН-812. После полимеризации из полученных блоков изготавливали тотальные шлифы по специально разработанной нами методике [5,6]. В качестве окраски применяли 1% раствор метиленового синего в смеси с 1% раствором буры. Изучение полученных препаратов проводилось с помощью бинокулярной лупы и микроскопа Laborlux B, фирмы «Leica».
Результаты исследования и их обсуждение. В период 10-12 недель внутриутробного развития на горизонтальных шлифах нижней и верхней альвеолярных дуг определяются зубные пластинки, имеющие подковообразную форму, образованные 4-8 слоями густо расположенных эпителиальных клеток, вытянутой формы с относительно крупными интенсивно окрашенными ядрами.
По ходу зубной пластинки в изучаемый срок периодически встречаются утратившие с ней связь комплексы эпителиальных клеток округлой, реже неправильной формы, которые, по-видимому, в более поздних сроках участия в одонтогенезе не принимают.
