CC BY
19
6. Moldavskaya A. A. Razvitie proizvodnyih paramezonefralnyih kanalov v rannem ontogeneze cheloveka / A. A. Moldavskaya, N. N. Fedorova // - Astrahan: izdatelstvo, - 2000. - 346 s.
7. Makiyan Z. N. Anomalii zhenskih polovyih organov: sistematizatsiya i taktika operativnogo lecheniya: avtoref. dis. ... dokt. med. nauk: 14.01.01. / Zograb Nikolaevich Makiyan. - M., - 2010. - 50 s.
8. Rogovskaya S. I. Papillomavirusnaya infektsiya u zhenschin i patologiya sheyki matki / S. I. Rogovskaya // - 2-e izdanie. - M.: «GEOTAR-Media», -2008. - 192 s.
9. Titmushsh E. Sheyka matki: tsitologicheskiy atlas / E. Titmushsh, K. Adams // - M.: Prakticheskaya meditsina, -2009. - 256 s.
10. Teterina A. A. Nekotoryie topografoanatomicheskie osobennosti matki i ee pridatkov v rannem plodnom periode ontogeneza cheloveka / A. A. Teterina // Morfologiya. - 2010. - t.137, No.4 - 188 s.
11. Bulkmans N. W. Human papillomavirus DNA testing for the detection of cervical intraepithelial neoplasia grade 3 and cancer: 5-year followup of a randomized controlled implementation trail / N. W. Bulkmans, J. Berkhof, L. Rozendaal [et al.] // Lancet. - 2007. - Vol. 370, No. 9601. - P. 1764-1772.
12. Fritsch H. Development of epithelial and mesenchymal regionalization of the human fetal utero-vaginal anlagen / H. Fritsch, R. Hoermann, M. Bitsche [et al.] // J. Anat. - 2013. - Vol. 222, No. 4. - P.462-472.
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ МОРФОГЕНЕЗ ШЕЙКИ МАТКИ Гузик А. В.
Развитие шейки матки характеризуются сложностью морфогенетических преобразований в пренатальном онтогенезе и механизмов регуляции его функций. В зоне контакта двух генетически разнородных типов эпителия концентрируются эпителиоциты - производные мочеполового синуса. Приведены теоретические обобщения и новое решение актуальной задачи по хронологической последовательности морфогенеза шейки матки во внутриутробном периоде развития человека. Полученные данные могут быть использованы в решении вопросов формирования переходных участков морфологически и генетически различных эпителиев шейки матки в пренатальном онтогенезе человека и существование генетически обусловленных предпосылок для развития доброкачественных и злокачественных заболеваний шейки матки в процессе эмбриогенеза.
Ключевые слова: шейка матки, морфогенез, пренатальный онтогенез, норма.
Стаття надшшла 17.04.2017 р.
PRENATAL MORPHOGENESIS OF THE CERVIX UTERI Huzik A. V.
The development of cervix uteri is characterized by the complexity of morphogenetic transformations in prenatal ontogenesis and mechanisms of the regulation of its functions. The epitheliocytes - derivatives of the urogenital sinus - are concentrated in the contact zone of two genetically dissimilar types of epithelium. The theoretical generalizations and a new solution to the actual problem of the chronological sequence of morphogenesis in the intrauterine period of human development are presented. The obtained data can be used in solving of the problems of the formation of transitional sections of morphologically and genetically different epithelium of cervix uteri in prenatal human ontogenesis and the existence of genetically determined prerequisites for the development of benign and malignant diseases of the cervix during the embryogenesis.
Key words: the cervix, morphogenesis, prenatal ontogenesis, norm
Рецензент Старченко I.I.
УДК 611.716.1.013-053.15/.31
ПЕРИНАТАЛЬНА АНАТОМ1Я КОМ1РКОВОГО В1ДРОСТКА ВЕРХНБО1 ЩЕЛЕПИ
Дослщження коркового вщростка ВЩ проведено на 53 трупах 4-10-мюячних плодiв та 11 новонароджених. Встановлено, що з 6-го мюяця внутршньоутробного розвитку вс структури ВЩ рентгенконтрасш. На рентгешвських зшмках чiтко виявляються обриси ВЩ, И лобовий, виличний i к^рковий вщростки та ГО.У 8-10-мюячних плодiв i новонароджених добре диференщюються к^рки зачатюв молочних зубiв та мiжкомiрковi перегородки. Висота коркового вщростка обох ВЩ (на рiзних дшянках) у перинатальному перiодi суттево збшьшуеться на 6-му, 8-10 мюяцях та у новонароджених, а найменше - на 4-5-му та 7-му мюяцях внутршньоутробного розвитку.Довжина коркового вщростка право!та лiвоI ВЩу плодiв i новонародженихсуттево збшьшуеться впродовж 7-10 мюящв та у новонароджених, а найменше - впродовж 4-6 мюящв внутршньоутробного розвитку.
Ключов! слова: верхня щелепа, ко]шрковий вщросток, морфометр1я, шид, людина.
Робота е фрагментом НДР "Буковинський державний медичний ушверситет ": "Особливостi морфогенезу та топографа оргашв i систем в пренатальному та постнатальному перiодах онтогенезу" (№ держ. реестр. 0115и002769).
В УкраНш щор1чно народжуеться понад 600 д1тей з вродженими вадами щелепно-лицево! д1лянки (1:600-1:700 полопв), в тому числ1 400-450 - ¡з вродженим незрощенням верхньо! губи та шднебшня [1]. Тяжюсть вад розвитку обличчя проявляеться не тшьки зовшшшм уродством I виражешстю функцюнальних порушень, але й негативно вщображаеться на псих1чному розвитку дитини [9, 11]. Изнання законом1рностей становлення будови I топографи оргашв I структур плода мае важливе значення для тлумачення ютинного напрямку процешв органогенезу, механ1зм1в нормального формоутворення, виникнення анатом1чних вар1ант1в та вроджених вад
[3]. Без знань процешв нормального розвитку оргашзму неможливо зрозушти структурно-функцiональну оргашзащю його органiв i систем [8]. Однак поняття норми для порiвняння з нею фактичних даних дослщження на даний час е складним i маловивченим питанням [10]. Даш про органометричш параметри верхньо! щелепи (ВЩ) впродовж перинатального перюду розвитку е пiдгрунтям для визначення деяких вроджених вад обличчя i формування фiзiологiчного прикусу.
Проведене морфолопчне дослiдження вирiзняеться вiд загальновiдомих тим, що розвиток i становления структур ВЩ з'ясоваш в перинатальному перiодi онтогенезу людини, тодi як бшьшють дослiджень [7-10]присвячено вивченню топографо-анатомiчних особливостей ВЩ в постнатальному перiодi онтогенезу людини.
Метою роботи було з'ясування хронолопчно! послiдовностi змiн параметрiв, становлення будови i топографи комiркового вщростка ВЩ впродовж перинатального перiоду.
Матерiал та методи дослiдження. Дослiджения проведено на 53 трупах 4-10-мюячних плодiв та 11 новонароджених обох статей, без зовшшшх ознак анатомiчних вщхилень чи аномалiй та без явних макроскошчних вiдхилень вiд нормально! будови черепа.
Дослщження проведет вщповщно до методичних рекомендацiй "Дотримання етичних та законодавчих норм i вимог при виконанш наукових морфологiчних дослщжень" [5] та з дотриманням основних положень Гельсшсько! деклараци Всесв^ньо! медично! асощацп про етичнi принципи проведення науково-медичних дослiджень за участю людини (1964-2000) та наказу МОЗ Укра!ни № 690 вщ 23.09.2009 р.
Щд час дослiджения були використанi сучасш адекватнi морфологiчнi та статистичнi методи: морфометрiя, рентгенографiчне дослiджения; комп'ютерна томографiя, макроскопiчне дослiджения, термохiмiчна та мехашчна обробка кiсток черепа, статистична обробка отриманих даних. Перед початком дослщження вимiрювали пм'яно-п'яткову довжину (ТПД) плода. Препарати трутв плодiв пiсля вимiрювання ТПД, фiксували у 10 % розчинi нейтрального формалiну впродовж 2-3 тижнiв, тсля чого !х зберiгали у 5 % розчиш нейтрального формалiну [7]. Вимiрювання проводили в горизонтальнiй вушно-очнш площинi методами макромiкропрепарувания, кранюметрп та морфометри з використанням товстотного, ковзаючого циркулiв, штангенциркуля та сантиметрово! стрiчки. Статистичну обробку даних проводили за допомогою лiцензованих комп'ютерних програм "Statgrafics", "Statistica".
Результати дослiдження та Тх обговорення. Закладка комiркового вiдростка ВЩ вщбуваеться на 4-му тижнi внутршньоутробного розвитку. Зростання комiркового вiдростка з ВЩ вщбуваеться до 3-го мюяця внутрiшньоутробного розвитку. Комiрковий вiдросток дугоподiбно вiдходить по периметру вiд нижнього краю тiла ВЩ, у 4-5 мюячних плодiв вiн маловиражений, за формою нагадуе напiвкруглий жолоб.
Щд час макроскопiчного дослiджения виявлено, що у 11,8% раншх плодiв наявш три великi комiрки зачаткiв молочних зубiв, а у 88,2% плодiв 4-5 мiсяцiв - чотири комiрки. Верхiвка комiрки зачатка молочного присереднього рiзця розташована нижче каудально! меж1 грушоподiбного отвору (ГО) на 0,4±0,01 на правiй ВЩ та 0,38±0,01 мм на лiвiй ВЩ. Верхiвка комiрки зачатка молочного iкла - вище каудально! межi ГО на 0,4±0,01 на правiй ВЩ та 0,37±0,02 мм на лiвiй ВЩ. Верхiвка комiрки зачатка II молочного зуба розташована в мющ з'еднання комiрки зачатка I та III молочних зубiв. Зверху комiрки прикрип тонкою кiстковою тканиною, а донизу тонкою сполучною тканиною. Веривка комiрки зачатка III молочного зуба вщмежована вiд нижньо! стiнки пiдочноямкового отвору дуже тонкою кютковою пластинкою.
У 5-ти мюячних плодiв всi чотири комiрки зачаткiв молочних зубiв добре виражеш, а мiжкомiрковi перегородки - маловиражеш. Верхiвка комiрки зачатка I молочного зуба розташована нижче каудально! межi ГО на 0,43±0,01 мм на правш ВЩ та 0,40±0,02 мм на лiвiй. Комiрка зачатка молочного шла на правш ВЩ вище каудально! межi ГО на 0,25±0,02 мм, а на лiвiй - на 0,26±0,01 мм. У раншх плодiв найбiльша висота комiркового вiдростка спостерiгаеться у дiлянцi комiрок зачаткiв I та III молочних зубiв i становить на прави ВЩ 5,71±0,09 мм, а лiвi! -5,57±0,08 мм. Найменша висота комiркового вiдростка визначаеться в д^нщ комiрок зачаткiв II та IV молочних зубiв i дорiвню ена прави ВЩ 3,25±1,14 мм та 3,22±1,12 мм - на лiвiй.
У 4-мiсячних плодiв довжина комiркового вiдростка право! ВЩ становить 19,44±1,34 мм, а лiво! - 19,25±1,45 мм, у 5-мiсячних плодiв його довжина вщповщно дорiвнюе: 21,18±1,89 i 20,87±1,67 мм. Його товщина у мющ розмщення комiрок зачаткiв I, II та III молочних зубiв становить 2,1±0,23 мм на правш ВЩ та 2,0±0,25 на лiвiй, а комiрки зачатка IV молочного зуба -1,5±0,12 та 1,35±0,15 мм вiдповiдно. Рентгенологiчно у раншх плодiв найбiльш вираженi шдочноямковий край та комiркова дуга ВЩ.
У вшх 6-7-мюячних плодiв виявлено по чотири комiрки на кожнiй ВЩ. Розмiри комiркових вiдросткiв право! та лiво! ВЩ суттево не вирiзняються i знаходяться в таких межах: ширина комiркового вiдростка ВЩ у 6-мюячних плодiв у д^нщ комiрок зачатюв I, II та III молочних зубiв однакова на всьому протязi i становить 2,5±0,12 мм, а комiрки зачатка IV молочного зуба - 1,67±0,14 мм, а !х висота дорiвнюе 6,76±0,48 та 3,5±0,54 мм вiдповiдно. У 7-мюячних плодiв ширина комiркового вiдростка ВЩ становить у дшянщ комiрки зачатка I молочного зуба 2,7±0,11 мм; комiрки зачатка II молочного зуба - 2,34±0,27 мм; комiрки зачатка III молочного зуба - 2,74±0,25 мм i комiрки зачатка IV молочного зуба - 1,8±0,22 мм. Висота комiрок зачаткiв I,II та III молочних зубiв становить 7,53±0,58 мм, а комiрки зачатка ГУмолочного зуба -3,8±0,67 мм. Верхiвка комiрки зачатка I молочного зуба ВЩ розташована нижче каудально! меж1 ГО у 6-мюячних плодiв на 0,28±0,09 мм на правiй ВЩ та 0,25±0,07 мм на лiвiй, а у 7-мiсячних плодiв - 0,13±0,04 мм та 0,12±0,02 мм вщповщно. Вершина комiрки зачатка III молочного зуба - у 6-мюячних плодiв на правiй ВЩ - вище на 0,1±0,07 мм та на лiвiй - 0,12±0,05 мм, а у плодiв 7 мюящв - на рiвнi каудально! межi ГО. У 6-мiсячних плодiв довжина комiркового вiдростка право! ВЩ становить 21,64±2,02 мм, а лiво! - 21,38±1,62 мм. У 7-мiсячних плодiв ця величина вiдповiдно дорiвнюе 26,08±2,01 мм та 25,43±2,51 мм.
У 8-ми мюячних плодiв виявляеться слабко виражена комiрка зачатка V молочного зуба. У новонароджених всi комiрки комiркового вiдростка добре вираженi. Розмiри комiркового вiдростка на правiй та лiвiй ВЩ суттево не вирiзняються i знаходяться в межах: у 8-мюячних плодiв ширина комiркового вщростка ВЩ у дiлянцi комiрки зачатка I молочного зуба становить 2,9±0,54 мм, комiрки зачатка II молочного зуба - 2,45±0,32 мм, комiрки зачатка III молочного зуба - 3,1±0,13 мм, комiрки зачатка IV молочного зуба - 1,95±0,34 мм, комiрки зачатка V молочного зуба - 1,46±0,22 мм. Висота комiрок зачаткiв I, II та III молочних зубiв становить 7,91±0,14 мм, комiрки зачатка IV молочного зуба - 4,03±0,23 мм, а комiрки зачатка V молочного зуба -2,05±0,16 мм. У 10-мiсячних плодiв ширина комiркового вiдростка ВЩ у дшянщ комiрки зачатка I молочного зуба дорiвнюе 3,15±0,44 м, комiрки зачатка II молочного зуба - 2,85±0,32 мм, комiрки зачатка III молочного зуба - 3,24±0,14 мм, комiрки зачатка IV молочного зуба - 2,12±0,31 мм, комiрки зачатка V молочного зуба - 1,57±0,28 мм. Висота комiрок зачаткiв I, II та III молочних зубiв становить 8,2±0,53 мм, комiрки зачатка IV молочного зуба - 4,27±0,39 мм, а комiрки зачатка V молочного зуба - 2,29±0,23 мм. У новонароджених ширина комiркового вщростка ВЩ становить у дiлянцi комiрки зачатка I молочного зуба 3,4±0,46 мм, комiрки зачатка II молочного зуба - 3,13±0,11 мм, комiрки зачатка III молочного зуба - 3,57±0,36 мм, комiрки зачатка IV молочного зуба - 2,35±0,29 мм, комiрки зачатка V молочного зуба - 1,82±0,45 мм. Висота комiрок зачаткiв I, II та III молочних зубiв становить 9,08±0,85 мм, комiрки зачатка IV молочного зуба -4,68±0,44 мм, а комiрки зачатка V молочного зуба - 2,45±0,31 мм. У 8-10-мiсячних плодiв вершини комiрок зачаткiв I та III молочних зубiв лiво! та право! ВЩ розташоваш на рiвнi каудально! межi ГО. Мiжкомiрковi перегородки - виразш, глибокi. У 8-мюячних плодiв довжина комiркового вiдростка право! ВЩ становить 26,5±2,06 мм, а лiво! -26,1±2,01 мм. У 10-мюячних плодiв довжина комiркового вiдростка становить 28,6±1,9 мм та - 28,2±1,8 мм вiдповiдно. Пiд час макроскотчного дослiдження встановлено, що у новонароджених довжина комiркового вiдростка право! ВЩ становить 31,1±1,9 мм та лiво! -30,8±1,9 мм.
Наприкiнцi плодового перюду комiрковий вiдросток ВЩ представлений добре вираженим широким комiрковим каналом. У плодiв 8-ми мiсяцiв комiрковий жолоб повнютю закритий у переднiй частиш, водночас ще проходить закриття у бiчнiй частинi. У 10-мiсячних плодiв закриття комiркового жолоба завершуеться. Мiжкомiрковi перегородки ВЩ у ранньому перiодi онтогенезу слабко вираженi. До кшця перинатального перiоду мiжкомiрковi перегородки мiж усiма комiрками зачаткiв молочних зубiв добре окресленi.
З 6-го мюяця внутрiшньоутробного розвитку всi структури ВЩ рентгенконтрасш. На рентгенiвських знiмках ч^ко виявляються обриси ВЩ, !! лобовий, виличний i комiрковий вiдростки та ГО.У 8-10-мюячних плодiв i новонароджених на рентгешвських знiмках чiтко виявляються обриси ВЩ та вилично! кютки, лобовий, виличний та комiрковий вщростки. Добре диференцiюються комiрки зачаткiв молочних зубiв та мiжкомiрковi перегородки.
Щд час макроскопiчного дослiджения встановлено, що висота комiркового вiдростка право! ВЩу дiлянцi комiрок зачаткiв I та III молочних зубiв у плодiв i новонароджених збiльшуеться вiд 5,71±0,09 мм до 9,41±0,2 мм, а комiркового вiдростка лiво! ВЩ - вщ 5,57±0,08 мм до 9,24±0,1 мм, що свiдчить про рiвномiрне збiльшення цього показника в 1,68 раза. Висота комiркового вiдростка право! ВЩ у дшянщ комiрок зачатюв II та IV молочних зубiв у плодiв i
новонароджених збшьшуеться вщ 3,25±1,14 мм до 9,41±0,2 мм, а KOMipKOBoro вiдростка лiвоï ВЩ
- вiд 3,22±1,12 до 9,24±0,1 мм,що свiдчить про piвнoмipне збiльшення цього показника в 1,68 раза. Цей показник суттево збшьшуеться на 6-му, 8-10 мюяцях та у новонароджених, а найменше
- на 4-5-му та 7-му мюяцях внутршньоутробного розвитку, якдля кoмipкoвих вщростюв пpавoï, так i лiвoï ВЩ. Довжина кoмipкoвoгo вiдpoстка пpавoï ВЩ у плoдiв i новонароджених збшьшуеться вщ 19,44±1,34 мм до 38,29±0,31 мм, а довжина кoмipкoвoгo вiдpoстка лiвoï ВЩ - вщ 19,25±1,45 мм до 38,05±0,29 мм, що вказуе на piвнoмipне збшьшення цього показника з обох боюв в 2 рази. Цей показник суттево збшьшуеться впродовж 7-10 мюящв та у новонароджених, а найменше - впродовж 4-6 мюящв внутршньоутробного розвитку для обох ВЩ.
1. З 6-го мюяця внутршньоутробного розвитку вс структури ВЩ pентгенкoнтpаснi. На рентгешвських знiмках чiткo виявляються обриси ВЩ, ïï лобовий, виличний i кoмipкoвий вiдpoстки та ГО.У 8-10-мюячних плoдiв i новонароджених добре диференщюються кoмipки зачаткiв молочних зубiв та мiжкoмipкoвi перегородки.
2. Висота кoмipкoвoгo вiдpoстка правогта лiвoï ВЩ (на piзних дiлянках) у перинатальному пеpioдi суттево збiльшуеться на 6-му, 8-10 мюяцях та у новонароджених, а найменше - на 4-5-му та 7-му мюяцях внутршньоутробного розвитку.
3. Довжина кoмipкoвoгo вщростка право1' та лiвoï ВЩ у плoдiв i новонароджених суттево збшьшуеться впродовж 7-10 мюящв та у новонароджених, а найменше - впродовж 4-6 мюящв внутршньоутробного розвитку.
Перспектива подальших дослгджень. Дождження хронологiчноï nocnidoeHocmi становлення будови i топографа комiркового eidpocmKa eepxHboï щелепи у дтей грудного eiKy.
змш параметры,
1. Bielikov O.B. Chastota defektiv pidnebinnia i verkhnoi shchelepy ta faktory, yaki sponukaiut khvorykh do ortopedychnoho likuvannia / O.B. Bielikov // Visnyk problem biolohii i medytsyny. - 2002. - Vyp. 3. - S. 92-95.
2. Barsukov A. N. Osobennosti gistogeneza tvYordyih i myagkih tkaney chelyustno-litsevogo apparata cheloveka na 5-oy nedele embriogeneza / A.N. Barsukov, E.Yu. Shapovalova, G.A. Yunsi [i dr.] // SvIt med. ta biolog. - 2009. - No. 2 - S. 64-67.
3. Minkov I. P. Monitoring vrozhdYonnyih porokov razvitiya, ih prenatalnaya diagnostika, rol v patologii u detey i puti profilaktiki / I. P. Minkov // Perinatol. tapediatriya. - 2000. - No. 1. - S. 8-13.
4. Masna Z. Z. Strukturni osoblyvosti zubo-shchelepnoho aparatu v plidnomu periodi ontohenezu liudyny / Z. Z. Masna // Visnyk morfolohii. - 2002. - T. 8, No. 1. - S. 121-122.
5. Mishalov V. D. Pro pravovi, zakonodavchi ta etychni normy i vymohy pry vykonanni naukovykh morfolohichnykh doslidzhen / V.D. Mishalov, Yu.B. Chaikovskyi, I.V. Tverdokhlib // Morfolohiia. - 2007. - T. 1. No.2. - S. 108-113.
6. Pykaliuk V. S. Filo-, ontohenez orhaniv i system liudyny / V.S. Pykaliuk, A.Yu. Osmanov. - Symferopol: Dolia,-2011. 312 s.
7. Pronyaev V. I. Izmenenie pokazateley dlinyi zarodyishey v zavisimosti ot ih vozrasta, vida i kontsentratsii fiksatorov / V.I.Pronyaev, I.U. Svistonyuk, Yu.T. Ahtemiychuk [i dr.] // Mater. I-go MIzhn. kongresu z IntegrativnoYi antrologIYi. -TernopIl, - 1995.- S. 277-278.
8. Akarsu-Guven B. Growth-related changes of skeletal and upper-airway features in bilateral cleft lip and palate patients / B. Akarsu-Guven, J. Karakaya, F. Ozgur [et al.] // Am J. Orthod. Dentofacial. Orthop. - 2015. - Vol. 148(4), No. 10. -P. 576-586.
9. Celikoglu M. Maxillary dental anomalies in patients with cleft lip and palate: a cone beam computed tomography study / M. Celikoglu, S.K. Buyuk, A. E. Sekerci [et al.] // J. Clin. Pediatr. Dent. - 2015. - Vol. 39, No. 2. - P. 183-186.
10. Kai Nolte. Comprasion of linear measurements in cephalometric studies /N. Kai, B. Moller, J. Dibbets // Jornal of orofacial Orth. - 2003. - Vol. 64, No. 4. - P. 33-37.
11. Roberts W. E. Bone development and function: genetic and environmental mechanisms / W.E. Roberts, J.K Hartsfield // Seminars of Orthodontics. - 2004. - Vol. 10 (2), No. 6 - P.100-122.
12. Sant'Anna E. F. Combined maxillary and mandibular distraction osteogenesis in patients with hemifacialmicrosomia / E.F. SantAnna, G.W. Lau, M. Marquezan [et al.] // Am J. Orthod. Dentofacial. Orthop. -2015. - Vol. 147, No. 5. -P. 566-577.
ПЕРИНАТАЛЬНА АНАТОМИЯ АЛЬВЕОЛЯРНОГО ОТРОСТКА ВЕРХНЕЙ ЧЕЛЮСТИ Корчинская Н. С., Слободян А. Н., Вацик М. Н.
Исследование альвеолярного отростка верхней челюсти проведено на 53 трупах 4-10 месячных плодов и 11 новорожденых. Выявлено, что с 6-го месяца внутриутробного развития все структури ВЧ рентгенконтрасные. На рентгеновских снимках чётко видны очертания ВЧ, её лобный, скуловой i альвеолярный отростки и ГО. У 8-10-месячных плодов и новорожденых хорошо диференцируются альвеолы зачатков молочных зубов и межальвеолярные перегородки. Высота альвеолярного отростка обеих челюстей (на разных участках) в перинатальном периоде существенно увеличивается на 6-ом, 8-10 месяцах и у новорожденых, и
PERINATAL ANATOMY OF THE ALVEOLAR
PROCESS OF THE MAXILLA Korchynska N. S., Slobodian O. M., Vatsyk M. M.
The study was performed on 53 dead 4-10-month fetuses and 11 newborns. Found that beginning from the 6th month of the intrauterine development all the maxillary structures are contrast on X-ray. The outline of the maxilla, its frontal, zygomatic, cellular and pear-shaped opening processes are clearly seen on X-ray images. In 8-10-month fetuses and newborns the cells of the temporary teeth germs and intercellular septa are well differentiated. The height of the cellular process of the right and left maxillae (in different areas) in the perinatal period increases considerably on the 6th, 8-10th months and newborns, and the least - on the 4-
менее - на 4-5-ом и 7-ом месяцах внутриутробного развития. Длина альвеолярного отростка правой и левой ВЧ у плодов i новорожденых существенно увеличивается напротяжении 7-10 месяцев и у новорожденых, и менее - на 4-6 месяцах внутриутробного развития.
Ключевые слова: верхняя челюсть, альвеолярный отросток, морфометрия, плод, человек.
Стаття надшшла 21.04.2017 р.
УДК 575.113+612.112+613. 952+613.954
5th and 7th months of the intrauterine development. The length of the cellular process of the right and left maxillae of fetuses and newborns increases considerably during 7-10th month sand newborns, and the least increase is observed during the 4-6th months of the intrauterine development.
Key words: upper jaw, cellular process, morphometria, fetus, human.
Pe^3eHT TyHac I.B.
ЗНАЧЕННЯ КАР1ОЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЕП1ГЕНЕТИЧНИХ МЕХАН1ЗМ1В КОНТРОЛЮ ФУНКЦ1ОНАЛЬНО1 АКТИВНОСТ1 ГЕНОМУ НОВОНАРОДЖЕНИХ 13 ЗАТРИМКОЮ ВНУТР1ШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ
Для визначення внеску генетичного чинника у затримку внутршньоутробного розвитку плода обстежено 75 новонароджених, вжом 1-3 дш: 30 новонароджених iз затримкою внутршньоутробного розвитку (ЗВУР) та 35 здорових новонароджених д^ей, з них - 33 дiвчинки i 32 хлопчики Встановлено актившсть функционального стану геному та мкроядерний шдекс нейтрофшьних гранулоциив перифершно! кровi на рiзних етапах реалiзацiI спадково! iнформацii. За шдексами хроматизацiI, статевого хроматину, ядерцевим та патолопчних ядер виявлено порушення iмуногенетичного статусу новонароджених iз ЗВУР порiвняно iз здоровими дiтьми. Виявлеш нами змiни ФСГ нейтрофiльних гранулоциив засвiдчують eднiсть генетичних та етгенетичних механiзмiв контролю структурного i функщонального аспекив гомеостазу в процесi росту i розвитку дитячого органiзму.
Ключовi слова: функцiональний стан геному, нейтрофшьш гранулоцити, затримка внутрiшьоутробного
розвитку.
Прогрес сучасно! перинатологп виявив нов! проблемы, пов'язаш з гестацшним процесом { антенатальною охороною плода. Особливо! уваги у цьому напрямку заслуговують питання профшактики народження д1тей з низькою масою тша та затримкою внутршньоутробного розвитку (ЗВУР), що визначено одним з прюритетних напрям1в охорони здоров'я в Укра!ш [1, 7]. Оскшьки останшм часом зберпаеться тенденщя до зростання антропогенного навантаження та поеднаного впливу екзогенних шкщливих чинниюв на ембрюн та плщ, виникла необхщшсть у з'ясуванш рол! генетичних фактор1в у реал!зацп цього впливу на майбутню дитину. Вивчення одного з мехашзм!в ешгенетичного контролю генно! експресп, який зумовлений спадковими, але потенцшно зворотними змшами в структур! хроматину може доповнити ланки патогенезу виникнення синдрому ЗВУР. Ешгенетичш модифшацп ступеня компактизацп хроматину, стан ядерцевого апарату соматичних кл1тин вщображають функщональний { структурний аспекти гомеостазу. Саме ешгенетичш мехашзми контролюють виб!рковють зчитування шформацп 1 детермшують майбутне кл!тини- якою вона повинна бути, як гени включати для синтезу бшюв, а яю виключати [8, 9, 10]. З урахуванням наведеного вище, в основ! наукового дослщження лежить розробка д!агностичних та прогностичних критерпв ЗВУР за ешгенетичними критер!ями функц!онального стану геному (ФСГ) та цитолопчними показниками ядер нейтрофшьних гранулоципв у новонароджених.
Метою роботи було встановлення функщонального стану геному д!тей за ¿ндексами хроматизацп (IX), статевого хроматину (СХ), нуклеолярний (Н1) та патолог!чних ядер (ПЯ) нейтроф!льних гранулоцит!в перифершно! кров! (НГПК) новонароджених д!тей.
Матер1ал та методи дослщження. Матер!алом досл!дження слугували цитолопчш препарати нейтроф!льних гранулоцит!в перифершно! кров!. Обстежено 75 новонароджених, вшом 1-3 дш, з них 30 ¿з затримкою внутр!шньоутробного розвитку та 35 здорових новонароджених дггей.
Для цитогенетичного досл!дження у пац!ент!в забирали 0,5 мл перифершно! кров!, виготовляли мазки кров!, як! шсля висушування доставлялись у генетичну лаборатор!ю кафедри медично! бюлогп з курсом медично! генетики. Забарвлення ядер зд!йснювали за Фьольгеном у модифшацп Л.С. Ковальчук ! сп!вав [6]. ФСГ встановлювали за чотирма ¿ндексами кар!ограми: хроматизацп (IX), ядерцевий (Я1), гетерошкнотично! Х-хромосоми (СХ), патолопчних ядер (ПЯ).
Препарати дослщжували методом св^лово! мшроскопй за допомогою оптико-електронного комплексу Метаскан-2, що описано у передн!х роботах [3]. Статистичну обробку отриманих результат зд!йснювали за допомогою персонального комп'ютера ! програми для
