CC BY
13
Науковий вкник, 2008, вип. 18.8
УДК338.12:636.5 Доц. О.В. 1ванцюра, канд. екон. наук -
Дрогобицький nedazozi4Huü умверситет M. 1в. Франка
ОРГАНВАЩЙНО-ТЕХНОЛОГШН1 ЗАСАДИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ПТАХОПРОДУКТОВОГО П1ДКОМПЛЕКСУ
Висвiтлено проблеми ефективностi функцюнування птахопродуктового тд-комплексу в Укрш'ш. Особливий акцент поставлено на оргашзацшно-технолопчних засадах пiдвищення ефективностi дiяльностi тдкомплексу.
Ключов1 слова: птахопродуктовий пiдкомплекс, ефектившсть, яйця, м'ясо, ви-робництво
Assoc. prof. O. V. Ivantsyura - Drogobych pedagogic university
named after Ivan Franco
Organization and technological ways of effectiveness of functioning of AIC poultry subcomplex rising
The article deals with the problems of effective functioning of AIC poultry sub-complex in Ukraine. Specially some necessary ascents of organization and technological ways of poultry subcomplex effectiveness rising are shown.
Keywords: poultry subcomplex, effectiveness, eggs, meat, output
Постановка проблеми. Одним i3 основних фактор1в тдвищення ефек-тивност функцюнування птахопродуктового тдкомплексу е оргатзацшне та технолопчне переозброення виробництва, переведення його на iндустрiальну основу. Воно потребуе значних додаткових вкладень матерiальних та грошо-вих ресурЫв з метою тдвищення ефективност за рахунок зростання продук-тивностi працi, збiльшення обсяпв отримано!' продукцп, покращання якостi яець та м'яса.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Питанням тдвищення ефективност функцiонування продуктових шдкомплекЫв АПК, зокрема птахопродуктового, присвятили сво! працi чимало вiтчизняних вчених-аграрни-кiв: В.П. Андрiйчук, П.С. Березiвський, П.1. Гайдуцький, В.Г. Галанець, П.М. Гарасим, А.Ф. Мельник, О.М. Онищенко, М.К. Пархомець, Б.Й. Пасха-вер, В.Г. Поплавський, П.Т. Саблук, В.П. Рябоконь, Г.В. Черевко, М.Д. Янюв, Ф.О. Ярошенко та ш. Вони зробили значний внесок у розробку теорп та практики функцюнування птахопродуктового тдкомплексу.
Постановка завдання. Проблему тдвищення ефективност функць онування птахопродуктового тдкомплексу не можна вважати виршеною. У такш ситуацп особливого значення набувае здшснення яюсного аналiзу функцюнування птахопродуктового пiдкомплексу, який надав би змогу виявити резерви збшьшення обсяпв виробництва продукцп, поглиблення ii перероб-ки, забезпечення iнновацiйного шляху розвитку, отримання пiдприемствами прибуткiв, що i е завданням ще! статтi.
Виклад основного матерiалу. Неодмiнною передумовою штенсифь кацп птахiвництва, пiдвищення продуктивностi птищ, ii вщтворювально! здатностi е мщна кормова база i повноцiнна, збалансована годiвля. У разi не-повноцтно!" годiвлi не тiльки знижуеться продуктивтсть тварин та якiсть
продукцн, але i зростае падiж, сповшьнюеться розвиток шж!в. Повноцiнна годiвля забезпечуеться нормуванням щоденного рацiону за широким комплексом поживних речовин та обмшно1 енергй.
У США, наприклад, у птахiвництвi використовуеться бiльше полови-ни всього виробленого у краАт соевого шроту. Наскшьки важливого значен-ня надаеться цш культурi в ращонах птицi в цiй краАт св^ать такi факти. У 30-х роках минулого столггтя, до балансування рацюшв бройлерiв соею, маса птицi за два мюящ досягала 720 г. А ниш, за введення до комбжорму соевого шроту кшьюстю 30-40 %, И маса за той самий час сягае понад 2 кг [4, с. 74].
Для птахофабрик, як не мають економiчних можливостей для забез-печення поголiв,я промисловими комбшормами, фахiвцi 1нституту експери-ментально! та кшшчно1 ветеринарно! медицини УААН запропонували впро-ваджувати бюашдне оброблення зерна шляхом його зволоження, замочуван-ня (набухання), шкубаци зерен при певних температурно-вологих режимах та концентрацй карбам^. Результати бiоамiдного оброблення зерна злако-вих культур засвщчили И доцiльнiсть, що дае змогу використовувати !х як кормовi лiкувально-профiлактичнi добавки, з метою пiдвищення резистен-тностi та продуктивностi птицi, насамперед курей-несучок [3, с. 28].
Перспективною галуззю птахiвництва в нашiй краАт, зокрема у Львiв-ськiй обласл, е виробництво м'яса iндикiв. Ращони годiвлi курей та iндикiв не дуже вiдрiзняються, однак, для досягнення високих показниюв продуктив-ностi останшми, бiльше уваги слiд придiляти таким компонентам корму, як бшки та вггамши, адже до 6-мiсячного вжу самцi повиннi досягти ваги 1012 кг, а самки - 6-7 кг.
Високояюсну годiвлю шдиюв забезпечити важче, нiж годiвлю курей. Це спричинено !хтми бiологiчними особливостями, бiльшою вибагливiстю в харчуваннi. Недоброяюсний корм призводить до швидкого розвитку шюдли-во! мiкрофлори в органiзмi iндичат, тому недотримання вимог технологи го-дiвлi нерiдко е причиною масового падежу поголiв,я. Однак прикладеш зу-силля щодо дотримання особливостей утримання iндикiв винагороджуються додатковими прибутками. 1ндиче м'ясо користуеться пiдвищеним попитом серед покупщв.
У багатьох кранах виробництво м'яса гусей та качок динамiчно розви-ваеться. М'ясо цих тварин вщзначаеться високою поживнiстю. Поголiв'я вщ-значаеться невибагливiстю щодо умов утримання, стшюстю до захворювань, високою штенсившстю росту в молодому вщд, активною кормопошуковою здатнiстю та засвоюванютю кормiв. Цiнним видом продукцн е пух та перо.
Вщомо, що вишд споживнi властивостi мае продукщя птахiвництва, отримана вiд поголiв'я, для якого створет умови щодо задоволення таких ш-стинктiв, як купання, тривале перебування на сонцi, вживання в 1жу сокови-тих кормiв, комах. Такi умови утримання птищ можливо створити в бшьшос-т селянських та фермерських господарств вiдкритого типу. Але до сьогоднi в цих господарствах переважають особини м'ясо-яечних порщ, якi не вщзнача-ються надто високими показниками продуктивность Тому заслуговуе на ува-гу досвщ 1нституту птахiвництва УААН, який здшснюе велику роботу з роз-
28
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк, 2008, вип. 18.8
роблення генетико-селекцшно1 програми та створення нових вггчизняних м'ясо-яечних популяцiй курей з комбшованим типом продуктивностi для фермерських та особистих селянських господарств.
Для покращення умов годiвлi слiд дотримуватися правильно збалансо-ваного рацiону, безперебшного постачання вiтамiнiв i мiнеральних складни-кiв, використання високоякiсного корму з урахуванням вжу та цiльового призначення птищ, що сприятиме пiдвищенню ошрност до гострозаразних захворювань. Значна щшьтсть посадки, висока вологiсть i недостатня венти-ляцiя створюють передумови до збшьшення концентраци мiкроорганiзмiв у повггр^ 1хньо1 активiзацil i швидкого перезаражування птищ. Тому дотри-мання оптимальних зоогiгiенiчних вимог повинно стати правилом для кожного господарства [5, с. 10].
Одшею з основних причин низько1 ефективност функцiонування пта-хопродуктового пiкомплексу е моральне i фiзичне старiння основних фондiв птахофабрик. До кшця минулого сторiччя знос обладнання становив майже 90 %. У зв'язку з цим матерiало- та енергомютюсть виробництва була надзви-чайно високою, що негативно впливало на величину собiвартостi. Погодимо-ся з думкою науковщв 1нституту птахiвництва УААН, якi вважають, що чи не головним чинником занепаду вггчизняного промислового птахiвництва стала його низька конкурентоспроможшсть в умовах переходу до ринкових вщносин в економiцi, i не в останню чергу через застосування вщсталих, ре-сурсомiстких технологш i обладнання [2, с. 23].
Важливу роль у пiдтримцi птахопродуктового пiдкомплексу повинна вiдiгравати держава. Ця шдтримка може полягати у фшансуванш науково-технiчних програм з дослщження та розробляння нових технологiй i обладнання, у наданнi безпроцентних або шд низькi проценти банювських кредитiв на технiчне переозброення виробниюв птахiвничого обладнання, у залученнi iнвесторiв та законодавчiй регламентаци !х дiяльностi. Один iз шляхiв приско-рення техшчного переозброення та забезпечення доступу до передових технологш - створення спшьних шдприемств iз зарубiжними фiрмами [2, с. 24].
На сьогодш споживачi найохочiше купують охолоджене м'ясо. Великим попитом користуються не тшьки яйця, але й яечний порошок, меланж. Пташине перо слщ постачати шдприемствам з виготовлення ковдр, подушок, перин, капелюхiв, штучних квтв. 1з субпродуктiв (кров, кишювник, голови, лапи) на мiсцi слщ виробляти м'ясне борошно чи реалiзувати звiрофермам. 1снуе також стiйкий попит на пташиний послщ з боку сшьськогосподарських пiдприемств, фермерських та особистих селянських господарств. Глибока пе-реробка м'яса птищ, за даними росшських джерел, забезпечуе 25-30 %-ну рентабельшсть [1, с. 19].
Бiльшостi шдприемств птахопродуктового шдкомплексу важко зали-шатися конкурентоспроможними, бо 1хш розмiри в умовах вузько1 спецiалi-зацil е для цього недостатшми. Для збшьшення фшансування, розширення iн-вестицiй, скорочення невиробничих витрат, максимального використання пе-реваг крупного виробництва необхiдно вдосконалювати методи управлiння, формувати птахiвничi холдинги, акщонерш товариства, розвивати iнтегра-
цiйнi зв'язки з виробниками зерна, тдприемствами комбжормово! промисло-востi та iншими тдприемствами, якi е учасниками технологiчного ланцюга.
Висновки. Отже, одним з основних напрямюв роботи спецiалiстiв птахопродуктового тдкомплексу повинно стати вдосконалення економiчних вщ-носин мiж пiдприемствами та всередит них. Комплексне вирiшення питання тдвищення ефективност функцiонування птахопродуктового тдкомплексу -це особливий сектор в робот^ пов'язанш з розвитком шж^вництва. В той же час цей напрямок - один з найбшьш дiевих, оскiльки не вимагае вкладень ка-пiтального характеру, але активiзуе людей i потребуе лише компетентно! ор-гатзацшно! роботи з боку керiвництва всiх рiвнiв управлiння.
Лггература
1. Данкверт С. Птицеводству России - динамичное развитие// АПК: экономика, управление. - 2001, № 7. - С. 14-23.
2. 1вко I. та ш. Проблеми та перспективи технологичного переоснащення птаавництва// Тваринництво Укра!ни. - 2001, № 4. - С. 23-25.
3. Орлов Л. та ш. Бюамщно оброблене зерно злакових у рацюнах курок-несучок// Тваринництво Укра!ни. - 2002, № 6. - С. 27-28.
4. Очкар В. Використання екструдовано! та повножирово! со! в год1вл1 сшьськогоспо-дарських тварин 1 птищ// Пропозищя. - 2002, № 8-9. - С. 74-75.
5. Шкурат I. Пщвищення життездатносп та збереження птищ у промисловому птаив-ницта// Тваринництво Укра!ни. - 2001, № 4. - С. 9-11.
УДК 630 Acnip. В.В. Андреева - НЛТУ Украти, м. Львiв; доц. В.П. Войтюк,
канд. с.-г. наук - Волинський ДУ
ТАКСАЦШНО-СЕЛЕКЦ1ЙНА ОЦ1НКА П1ВС1БСОВИХ ПОТОМСТВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Подано комплексну попередню середньострокову ощнку плюсових дерев сосни звичайно!. З попередньо'1 середньостроково'1 оцiнки видно, що 14 потомств (77,8 %) можна розглядати як кандидати в елггу. Найкращi показники мають потомства ВВ-3, Кiв-6, Л-3, Л-5, Ц-4, якi рекомендуемо використовувати на плантащях другого порядку для спрямованих схрещувань з метою отримання щнного пбридно-го насiння.
Ключов1 слова: випробш культури, середньострокова оцiнка, селекцшна структура, пiвсiбси.
Post-graduate V. V. Andreeva - NUFWT of Ukraine, L 'viv; assoc. prof. V.P. Voytyuk - Volyn State University
Forestry-selection valuation of half-sibs posterities of Scotch pine
There is the given complex preliminary medium-term valuation of plus trees of Scotch pine ordinary in the article. The amount of elite individuals makes 77,8 %o. We recommend the indicated plus trees for the use on plantations of the second order, and also for establishment of specific combination ability by the directed crossings with the purpose of receipt of valuable hybrid seed.
Keywords: testing plantations, medium-term estimation, selection structure, half-
sibs.
30
Збiрник науково-техшчних праць
