CC BY
16
13. Laurow Z. 2005. Wspolczesna technika w badaniach skamienialosci drewna: tomografia komputerowa / Z. Laurow, T. Narojek // Przemysl Drzewny, 3:
14. Lehmann U. 1988. Wirbellose Tiere der Vorzeit. Leitfaden der systematischen Paleontologie. Ferdinand Enke / U. Lehmann, G. Hillmer. - Verlag, Stuttgard.
15. Weiner J. 1999. Zycie i ewolucja biosfery / J. Weiner. - Wydawnictwo Naukowe PWN. -Warszawa.
Лаурув Збигнев, Бык Адам, Нароек Тадеуш. Использование компьютерной томографии для сравнительного анализа мест кормления насекомых в современной и окаменелой древесине
В Польше и Украине есть много мест, особенно на Розточье, на польско-украинской границе в окрестностях Гребенного и Жовквы, где окаменелая древесина деревьев, которые росли там миллионы лет тому, может быть найдена. На поверхности таких окаменелостей можно часто видеть места кормления насекомых. Чтобы определить их родство с современными насекомыми, необходимо получить информацию об их развитии и жизнедеятельности внутри образца. До сих пор это было связано с необходимостью разрушения образцов, которое приводило к их уничтожению.
Сегодня, благодаря X-излучению компьютерной томографии, это может быть сделано с очень высокой точностью и без уничтожения образцов. Сравнения томограмм современной и окаменелой древесины определяют форму, размер и расположение ходов во многих измерениях, из-за чего можно оценить родство современных и ископаемых насекомых. Метод использован с позитивными результатами, что представлено в данной работе. Это свидетельствует, что этот метод целесообразно использовать в палеоботанических исследованиях чаще, поскольку это используют в палеозоологии.
Ключевые слова: X-излучение, компьютерная томография, окаменелая древесина, современная древесина, насекомое-вредитель, сравнительный анализ.
Laurow Zbigniew, Byk Adam, Narojek Tadeusz. The use of computer tomography in the comparative analysis of feeding grounds in the present-day and fossil wood
In Poland and Ukraine there are many places, especially in the Roztocze region, on the Polish-Ukrainian border in the environs of Hrebenne and Zhovkva, where fossil wood of the trees growing there millions of years ago can be found. On the surface of those fossils there can often be seen feeding grounds of insects. To determine its consanguinity with the present living insects may require learning about their run and shape inside a sample. So far it has been connected with the necessity to cut and destroy it.
At present, due to the X-ray computer tomography, it can be done with a very high precision and without destroying the sample. A comparison of the tomographs of the present-day and fossil wood helps determine the shape, size and run of the paths in many directions, and through that the consanguinity of the insects living now and those living long ago. The method was used with positive results and is presented in this article. It is suggested that it should be used in the paleobotanical research more often as it is done in paleozoology.
Keywords: X-ray computer tomography, fossil wood, present-day wood, insect feeding grounds, comparative analysis.
УДК 637.4(477.83) Ст. викл. О.В. 1ванцюра, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ iм. 1вана Франка
ЕФЕКТИВШСТЬ ВИРОБНИЦТВА ПТАШИНИХ ЯСЦЬ У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Виконано розрахунок необхщного рiвня щн на продукщю птахопродуктового тдкомплексу. Розроблено перспективы параметри обсяпв виробництва яець на
сшьськогосподарських тдприемствах. Обгрунтовано прогнознi показники економ1ч-но'1 ефективностi виробництва продукцп птахiвництва на сiльськогосподарських пщ-приемствах дослiджуваного регюну. Розроблено пропозицп щодо збiльшення пого-лiв'я птицi на сiльськогосподарських тдприемствах та збереження п чисельностi в особистих селянських господарствах.
Вступ. Птахопродуктовий шдкомплекс - оргашчна складова частина регюнального агропромислового комплексу (АПК). Його функцюнальне призначення полягае в задоволенш потреб населення в яюсних яйцях, м'яс та продуктах iхнього перероблення, iхньоi доступност для вЫх доходних груп населення, забезпеченш достатнього р1вня грошових доход1в, зайнятих у шдкомплекс пращвниюв, а також дотриманш еколопчних параметр1в виробництва. Якщо птахопродуктовий шдкомплекс усшшно виршуе поставлен перед ним завдання, його функцюнування можна вважати ефективним. Сту-шнь досягнення поставлених цшей е характеристикою р1вня ефективность Якщо будь-яка з поставлених цшей не виконуеться, птахопродуктовий шдкомплекс не можна вважати ефективним.
Постановка завдання. Проблема шдвищення ефективност виробництва пташиних яець залишаеться актуальною впродовж багатьох роюв. Тривалий час галузь е збитковою, обсяги виробництва недостатш для повно-го задоволення потреб населення, а цши надто висою, особливо для малоза-безпечених верств населення. Тому необхщний пошук шлях1в покращення економ1чних умов функцюнування галуз^ зростання р1вня ii iнтенсифiкацii та ефективность
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Окреслена проблема знай-шла свое вщображення у публiкацiях багатьох в^чизняних вчених, зокрема А.Б. Мельника [1], Л.В. Порубансько' [2], В.Ф. Ярошенка [3, 4]. Вони визна-чили основш напрями iнновацiйного розвитку галуз^ нарощування поголiв,я та шдвищення продуктивност тварин, збiльшення прибуткiв птахiвничих пiдприемств. Разом з тим, недостатньо дослщженими залишаються регь ональнi аспекти виршення цiеi проблеми.
Метою цього дослвдження е вивчення економiчних проблем шдвищення ефективност виробництва пташиних яець у малоземельному регюш, природно-економiчнi умови недостатньо сприятливi для формування необ-хiдноi для розвитку галузi кормово' бази. Саме таким регюном е Львiвська область.
Результати дослвджень. Птахопродуктовий пiдкомплекс як едина система складаеться з сощально", економiчноi та технолопчно' пiдсистем. Вiдповiдно, потрiбно видшяти три види ефективностi пiдкомплексу: сощаль-ну, економiчну, технологiчну, а також три групи чинниюв ефективностi. До групи сощальних чинникiв належать таю: рiвень грошових доходiв населення та 'хня диференцiацiя; заробiтна плата найманих пращвниюв та доходи власниюв пiдприемств; стан навколишнього середовища; умови пращ та вщ-починку; рiвень освiти та пiдготовка кадрiв. До групи економiчних чинникiв ефективностi птахопродуктового шдкомплексу належать: цiни та тарифи; по-датки; бюджетна пiдтримка виробниюв продукцii; кредитування шдпри-емств; розвиток страхово' справи; паритет вiдносин з економiчними партнерами; iнвестицiйна полггика; розвиток ринково' iнфраструктури; законодавче
забезпечення прав власностц поглиблення перероблення продyкцiï; шдви-щення якостi продyкцiï; вдосконалення економiчних вiдносин з партнерами та внутр^осподарських вiдносин; митна полiтика держави; маркетинг; за-гальна економiчна ситyацiя у кршт. Технологiчнi чинники охоплюють впро-вадження ново1' технiки; впровадження i дотримання нов^шх технологiй; вдосконалення селекцшно-племшно1" роботи; покращення годiвлi птицi; своечасне здiйснення зооветеринарних заходiв. Основними чинниками роз-витку та ефективностi птахiвництва в особистих селянських господарствах е: розмiр та демографiчнi характеристики Ым'ц розмiр земельно1' дiлянки; хар-човi вподобання членiв сiм,ï; зайнятiсть члешв сiм,ï; рiвень грошових доходiв Ым'ц можливостi вирощування зернових культур всередиш господарства та можливостi придбання зерна i комбiкормiв; рiвень трудово1' активност щодо ведення особистого господарства тощо.
Упродовж 2004-2007 рр. середне споживання яець на одну особу у Львiвськiй област зросло з 17 до 1S шт. на мюяць. В мюьких поселеннях цей показник знизився з 19 до 1S шт., а в сшьськш мюцевост - зрю вщ 14 до 19 шт. Зважаючи на те, що мюячна норма споживання яець становить 24,2 шт., то ш в мюьких, нi в сшьських сiм,ях вона не досягнута...
Показники споживання яець у нижчих доходних групах населення були значно пршими, шж у вищих. Найвищий показник (у доходнш грyпi по-над 360 грн на одну особу на мюяць) в 2007 р. перевищував найнижчий (в доходних групах 90,1-120,0 грн та 120,1-150,0 грн на одну особу за мюяць) в 1,64 разiв. Не зважаючи на недостатнш рiвень споживання яець, населення змушене витрачати на забезпечення ними значну частину сво1'х доходiв. У 2007 р. середнш статистичний мешканець област витрачав на придбання пташиних яець в закладах торгiвлi 2,6S грн у мюяць, тобто 32,16 грн за рж. Це становить 1,4 % вщ вЫх грошових витрат домогосподарств. У найбщт-ших сiм,ях на кушвлю яець витрачалося по 0,19 грн на одну особу за мюяць, а в найбагатших - по 5,63 грн, тобто найвищий показник перевищував найнижчий у 29,6 разiв. Це засвщчуе низький рiвень сощально1" ефективност регiонального птахопродуктового шдкомплексу.
У 2004 р. виробництвом пташиних яець у Львiвськiй областi займали-ся 13 великих спецiалiзованих сшьськогосподарських пiдприeмств (табл. 1). До 2006 р. 1'хня кiлькiсть скоротилася до 9. Починаючи з 2007 р., кшьюсть ви-робникiв яець знову зростала i досягла 11 в 200S р. Загальний обсяг вироб-ництва яець впродовж 2004-200S рр. збшьшився з S9327 до 92025 тис. шт.
Темпи зростання затрат на виробництво 1 тис. шт. яець протягом 2004-200S рр. були значно нижчими вщ темшв шфляци. За дослщжуваний перюд вони зросли з 161,06 до 167,00 грн, тобто на 3,7 % за загального зростання споживчих цш на 71,7 %. Це засвщчуе поширення ресурсоощадного типу господарювання на шдприемствах шдкомплексу, адже цши на спожива-ш ресурси зростали вищими темпами, шж собiвартiсть продyкцiï. Витрати ресyрсiв iз розрахунку на одиницю продукци знижувалися, що навiть при ви-переджаючому зростаннi цiн на них призвело до загально1' економп. Зокрема, значно знизилися затрати пращ на 1 тис. шт. яець: якщо в 2004 р. вони стано-вили 1S,7 людино-годин, то в 200S р. - 5,7, або ж в 3,3 раза.
Табл. 1. Показники eкономiчноï eфeкmивносmi виpобницmва nmашиних яець в _стьськогосподарських тдирисмсшвах Львiвськоï обласmi*_
Пoкaзники 2004 p. 2005 p. 2006 p. 2007 p. 2008 p.
Кшьшсть ^д^^мотв 13 13 9 10 11
Отpимaнo яець, тис. шт. 89327 49232 64606 96789 92025
Те ж в сepeдньoмy na oднe тд-пpиeмствo, тис. шт. 6871 3787 7178 9679 8366
Зaтpaти fía 1 тис. шт. яець: 1рн 161,06 211,49 154,94 156,50 167,00
Людинo-гoдин 18,7 35,6 2,7 4,5 5,7
Peaлiзoвaнo яець, тис. шт. 89337 50089 64201 94101 89817
Р1веиь тoвapнoстi, % 100,0 101,7 99,4 97,2 97,6
Bитopг ввд peaлiзaцiï, тис. :грн 12528 10570 14404,6 17953,0 18785,3
Те ж fía 1 тис. шт. яець, гфн 140,23 211,02 224,37 190,78 209,15
Сoбiвapтiсть peaлiзoвaнoï npo-дукци, тис. грн 15092 10544 9966,6 14987,6 16279,4
Те ж fía 1 тис. шт. яець, гфн 168,93 210,51 155,71 159,26 181,25
Пpибyтoк, тис. грн -2564 26,0 4408,0 2966,3 2505,9
Те ж fía 1 тис. шт. яець, гфн -28,70 0,51 68,66 31,52 27,90
Р1веиь peнтaбeльнoстi, % -17,0 0,3 44,1 19,8 15,4
Кшьшсть пiдпpиeмств, як1 oтpи-мaли пpибyтки 0 6 6 6 6
у % дo всix пiдпpиeмств 0 46,2 66,7 60,0 54,5
*Poзpaxoвaнo ßa дaними Льв1вськюго oблaснoгo yпpaвлiння статистики.
Тeндeнцiï y сoбiвapтoстi 1 тис. шт. яець 6ули aнaлoгiчними. Bиpoбни-4a сoбiвapтiсть впpoдoвж 2004-2008 pp. зpoслa з 168,93 дo 181,25 ^н, тoбтo нa 7,3 %. Зтачдо вищими 6ули темпи зpoстaння сepeднix цiн peaлiзaцiï. У 2004 p. гpoшoвий витopг вiд peaлiзaцiï 1 тис. шт. яець стaнoвилa 140,23 гpн, a в 2008 p. - 209,15 ^н, тобто нa 49,1 % бiльшe.
Осшвними чинникaми, якi визнaчaють величину ^ибутку вiд peani-зaцiï птaшиниx яець, е кшьюсть peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï, ïï сoбiвapтiсть тa се-peдня щта peaлiзaцiï. Зaгaльнa мaсa oтpимaниx ^ибутюв виpoбникiв яець у Львiвськiй oблaстi пpoтягoм 2004-2008 pp. зpoслa з 2564 тис. ^н дo 2505,9 тис. ^н. Цей вид виpoбництвa пepeйшoв iз poзpядy збиткoвиx дo poз-pядy пpибyткoвиx. В 2004 p. з poзpaxyнкy нa 1 тис. шт. яець бyлo oтpимaнo 28,70 гpн збиткiв, a в 2008 p. - 27,90 ^н ^ибутюв.
Piвeнь peнтaбeльнoстi виpoбництвa зa цей чaс зpiс з -17,0 % дo 15,4 %. Boднoчaс не мoжнa не пoмiтити, шр пiсля piзкoгo пoкpaщaння пoкaзникiв в 2006 p. вiдбyвaлoся пoстyпoвe 1хне пoгipшeння в нaстyпнi poки. Зpoстaють зaтpaти нa виpoбництвo oдиницi пpoдyкцiï, зaтpaти пpaцi, зменшуеться мaсa oтpимaнoгo пpибyткy. Це дae пiдстaви для вис^вку, шo у виpoбничiй сфepi нaгpoмaджyються нeгaтивнi тeндeнцiï, нaдтo швшьними тeмпaми впpoвa-джуються нaйнoвiшi дoсягнeння нayки i тexнiки.
У 2008 p. сiльськoгoспoдapськi пiдпpиeмствa Львiвськoï oблaстi виpo-били 18,7 % вщ зaгaльнoгo oбсягy виpoбництвa птaшиниx яець в ydx гатего-piяx гoспoдapств. Якшo у пpoцeсi aнaлiзy eкoнoмiчнoï eфeктивнoстi oбмeжи-тися тiльки сiльськoгoспoдapськими пiдпpиeмствaми, тo виявиться, шo зa йoгo мeжaми oпиняться oснoвнi виpoбники пpoдyкцiï - oсoбистi сeлянськi
господарства. Вггчизняна статистика не дае достатнього матерiалу для докладного аналiзу економiчноl ефективностi у цих господарствах. Але виконан-ня певних розрахункiв на основi наявно! шформаци цiлком можливе.
Методику розрахунку показникiв собiвартостi та доходност вироб-ництва продукци шж^вництва в особистих селянських господарствах ми ви-конували так само, як i для сiльськогосподарських пiдприемств, з урахуван-ням специфiки цього виду господарств. Ус купованi види ресуршв ощнюва-ли за дiючими на час розрахунку ринковими щнами. Власш ресурси ощнюва-ли за собiвартiстю !х виробництва всерединi господарства.
Табл. 2. Витрати та доходшсть виробництва 1000 шт. яець в особистих
селянських господарствах, 2004 р.
Показники З оплатою пращ Без оплати пращ
грн структура, % грн структура, %
Оплата пращ 59,85 36,3 - -
Корми 87,50 53,1 87,50 83,3
Засоби захисту птищ 0,23 0,1 0,23 0,2
Електроенерпя та паливо 1,31 0,8 1,31 1,2
Амортизащя 14,19 8,6 14,19 13,5
Ремонти 1,50 0,9 1,50 1,4
1нш1 витрати 0,34 0,2 0,34 0,4
Виробнича соб1варт1сть - всього 164,92 100,0 105,07 100,0
Витрати на реал1защю 11,00 Х 11,00 Х
Повна соб1варт1сть 175,92 Х 126,07 Х
Цша реал1зацп 300,00 Х 300,00 Х
Р1вень рентабельности % 70,5 Х 138,0 Х
В особистих селянських господарствах забезпечуеться значно вищий рiвень доходност виробництва пташиних яець, шж на сшьськогосподарських шдприемствах. Як з урахуванням оплати пращ, так i без врахування, в цих господарствах досягаються високi показники окупност затрат (табл. 2).
Визначальною ланкою створення сприятливо! економiчноl ситуаци для птахопродуктового пiдкомплексу повинен стати комплекс заходiв, орiентованих на довготривалий i стабiльний кiнцевий результат. Основними серед цих заходiв, на нашу думку, е: оздоровлення макроекономiчноl ситуаци, насамперед шдвищення платоспроможного попиту населення; шдтри-мання паритетностi економiчних вiдносин пiдприемств птахопродуктового пiдкомплексу з економiчними партнерами; покращення функцiонування фь нансово-кредитно1 системи, спрямоване на використання програмно-щльово-го механiзму фiнансування ефективних ринкових проеклв, формування спе-щальних фондiв пiльгового кредитування для виробничих щлей i руху продукци на ринку; розширення поставок техшки та обладнання на основi лiзин-гу за бюджетно1 фшансово1 шдтримки, iстотне зниження податку на додану вартють на найважливiшi види техшки та обладнання для шдприемств птахопродуктового шдкомплексу; вдосконалення мiжгалузевих економiчних вiдносин на основi використання систем щльових та гарантованих цiн, обме-ження цiн на енергоресурси, застосування податкових та шших пiльг для га-лузей, що постачають ресурси для шдприемств птахопродуктового шдком-
лексу; захист вггчизняних товаровиробникiв на внутрiшньому ринку вщ ек-спанси iмпортерiв та недосконало1 конкуренцп; фiнансове та оргашзацшне сприяння прискореному розвитку iнфраструктури ринку, зокрема великих оптових продовольчих, а також мюцевих ринюв, товарних бiрж, проведення аукцiонiв, ярмарок та шших форм оргашзовано1 оптово! та роздрiбноl торпв-лi з виходом на них безпосередшх товаровиробникiв або 1хтх представних органiзацiй, зазвичай кооперативного типу; сприяння розвитку маркетинговое' дiяльностi, створенню системи повнощнно1 i достовiрноl шформаци, ор-гашзаци консультацiйних цен^в, дорадчо1 служби.
Забезпечення високих показниюв ефективностi потребуе покращення функцiонування репональних органiв управлiння АПК та управлшських структур птахопродуктового пiдкомплексу. Вони повинш здiйснити глибо-кий аналiз причин недостатньо1 ефективностi кожного з шдприемств, вияви-ти внутрiшнi невикористанi чи недостатньо використаш резерви; визначити i реалiзувати органiзацiйнi, економiчнi, адмiнiстративнi, кадровi заходи, здатнi значно покращити ситуацш. Одночасно варто виробити стратегiю переве-дення регiонального птахопродуктового пiдкомплексу на умови роботи вщ-повiдно до принцишв СОТ, якi основанi на функщонуванш високотоварного й ефективного шж^вництва, тобто спецiалiзованого, з оптимальною концен-трацiею птицi, що використовуе тварин високопродуктивних порщ та штен-сивш технологи 1хнього утримання.
Заходи репональних оргашв управлiння АПК потрiбно спрямовувати не лише на розвиток птахiвничих шдприемств, але й мiкроферм в особистих селянських господарствах. Вщновлення системи споживчо1 коопераци, фор-мування ефективно1 системи заготiвель продукцп, рiзноманiтних консульта-цiйних центрiв та дорадчо1 служби здатш активiзувати 1хне функцiонування.
Серед основних напрямiв формування сучасного висококонкурентно-го птахiвництва в умовах Львiвськоl областi потрiбно видiлити: покращення годiвлi тварин завдяки покращенню забезпечення птахофабрик кормами; вдосконалення племшно1 роботи; забезпечення збереження поголiв,я; вщтво-рення виробничого потенщалу та оргашзацп його ефективного використан-ня; запровадження ресурсоощадних технологш виробництва продукцп; вдосконалення процесу перероблення шж^вничо!' сировини, розширення асорти-менту i пiдвищення якостi продукцп; освоення сучасних методiв маркетингу, збуту, реклами.
Основним обмежувальним чинником, який визначае рiвень споживан-ня населенням продукцп птахопродуктового шдкомплексу, було визначено доходи населення. Аналiз еластичностi показав, що на перспективу юнують широк можливостi для збiльшення обсягiв виробництва, реалiзацil i спожи-вання пташиних яець.
Коефiцiенти еластичностi попиту на пташиш яйця особливо високi в перших трьох найменш доходних групах домогосподарств. У разi зростання середньодушового доходу домогосподарства, яке мае його величину в межах 90-150 грн на одну особу за мюяць, на 1 % грошовi витрати на придбання яець зростають бшьше нiж на 4 %. У вищих доходних групах коефiцiент еластич-ностi доволi низький. Однак величина середньозваженого коефщента елас-
тичностi становить 1,71, тобто на ринку пташиних яець проявляеться явище ультраеластичностi. У р^ збiльшення продаж цього продукту його виробни-ки можуть розраховувати на збшьшення виторгу вiд реашзаци та прибуткiв.
Здiйснено прогнознi розрахунки попиту населення област на пташиш яйця. При цьому враховували величину попиту за децильними доходними групами населення в 2006-2007 рр. Основними етапами алгоритму побудови кореляцшно-регресшно1 моделi споживання яець стали: вiдбiр незалежних факторних ознак; збiр даних за незалежними змiнними факторними та ре-зультативними змiнними; побудова часових рядiв змiнних факторних i ре-зультативних ознак; визначення взаемозв'язку мiж змшними та результатив-ними ознаками; здшснення кореляцiйно-регресiйного аналiзу; порiвняння ро-лi факторiв; оцiнка результатiв виконаних розрахунюв.
Коло факторних ознак ми визначили, виходячи з лопчного аналiзу взаемозв'язюв мiж соцiально-економiчними явищами. Таким чином було вь дiбрано чотири змшт факторнi ознаки: Х1 - грошовi витрати домогоспо-дарств з розрахунку на одного члена домогосподарства; Х2 - питома вага гро-шових витрат на придбання пташиних яець у структурi загальних грошових витрат домогосподарств; Х3 - середня цша на пташинi яйця з урахуванням вщповщного рiчного iндексу - дефлятора; Х4 - середнiй розмiр домогосподарства, чол. Результативна ознака - попит на пташиш яйця одного члена домогосподарства (Т).
Грошовi витрати було вибрано для формування кореляцшно-регре-сшно1 модел^ тому що за цим видом доходiв населення спостер^аеться елас-тичнiсть попиту на яйця. Сукупш витрати тако1 властивост не демонстру-ють. Крiм того, враховували перспективу зростання ролi грошових витрат населення у структурi загальних витрат.
Вщповщно до вимог статистично1 науки для забезпечення достовiр-ностi результатiв кореляцiйно-регресiйного аналiзу, кшьюсть змiнних повинна бути якомога бшьшою (не меншою 15-20 спостережень). Вггчизняна статистика подiляе домогосподарства за величиною доходiв та витрат на одинад-цять груп, а також на десять децильних груп. Кшьюсть груп виявляеться не-достатньою для побудови яюсно1 кореляцшно-регресшно1 модель Виходом iз тако1 ситуацil е побудова часових рядiв змiнних за кшька рокiв. У нашому ви-падку для цього достатньо даних за 2006-2007 рр. Для забезпечення вимог статистично1 науки до побудови часових рядiв необхщно провести дефлята-цiю грошових витрат за 2007 рр. вщповщно до iндексу споживчих цш. Так само проводимо дефлятацш цiн на пташинi яйця вщповщно до величини iндек-су цш на них. Саму цшу на пташинi яйця у вщповщнш децильнiй групi ми визначали як результат вщ дiлення величини сукупних витрат на них з розрахунку на одну особу на середньодушовий показник споживання яець.
Лопчний аналiз часових рядiв факторних та результативних ознак показав наявшсть лшшного типу взаемозв'язку мiж ними. Шсля оброблення первинно1 статистично1 шформаци ми отримали таку багатофакторну модель попиту населення Львiвськоl областi на пташиш яйця:
Т = 11,2164 + 0,015-Х + 2,217-Х2 - 0,762-Х3 - 2,84-Х4.
nopÎB^HM коефщенпв парно1 кореляцiï мiж кожною з факторних оз-нак та результативною ознакою показало, що основними чинниками дифе-ренцiацiï споживчого попиту на пташиш яйця е величина середньодушових грошових витрат домогосподарств (коефiцiент парноï кореляцiï становить 0,875), рiвень щн на яйця на ринку (коефщент парноï кореляцiï - -0,89), се-реднiй розмiр домогосподарства (коефiцiент парно1' кореляцiï - -0,881). Мiж результативною та першою з наведених факторних ознак спостериаеться прямий зв'язок, тобто зростання факторноï ознаки призводить до збшьшення результативно". Iншi двi факторш ознаки мають обернений вплив на величину попиту - 1хне збшьшення призводить до зменшення попиту. Стушнь тю-ноти взаемозв'язку мiж результативною та трьома наведеними факторними ознаками - високий. Дещо нижчий цей взаемозв'язок мiж величиною попиту та питомою вагою витрат на придбання пташиних яець у структурi загальних грошових витрат домогосподарств (Х3) i становить 0,505.
Комплексний вплив факторiв на величину попиту на пташиш яйця ми простежили за допомогою коефщента детермшаци, який показуе питому вагу змши результативноï ознаки пiд впливом факторних ознак. Вш становив 0,898, тобто окресленою нами сукупшстю чинникiв пояснюеться 89,8 % змь ни попиту на пташиш яйця з розрахунку на одного члена домогосподарства. Шд впливом вшх шших не врахованих нами чинниюв вш змiнюеться лише на 10,2 %.
Висновки. Ми не робили спроби довготермiнового прогнозу попиту на пташиш яйця. В умовах перехiдноï економши, коли соцiально-економiчнi умови змшюються досить iнтенсивно, такi прогнози, зазвичай, не вщзнача-ються великою точшстю. Тому ми обмежилися прогнозуванням показниюв на 2013 рр., тобто на п'ять рокiв вперед, порiвняно з тим перiодом, за який наявна фактична статистична база. До того ж, ми передбачали, що протягом цих п'яти роюв не вщбудеться яких-небудь надзвичайних ситуацiй в економь цi загалом i вона демонструватиме такi самi тенденци свого розвитку, як i ми-нулi п'ять рокiв.
Пiдставивши прогнознi величини ознак-факторiв в кореляцшно-регре-сiйну модель, ми отримали величину попиту на пташиш яйця на 2013 р. з розрахунку на одну особу. Вона становить 14,5 шт. яець на одну особу за мь сяць, або ж 174 шт. на рж. За розрахунковоï перспективноï чисельност насе-лення област 2600 тис. чол. це становитиме 452,4 млн шт. яець. Саме такою можна вважати перспективну мютюсть регюнального ринку яець.
Сшьськогосподарсью шдприемства стануть основними постачальни-ками пташиних яець на ринок. Тому бшьша його частина буде заповнена продукщею, виробленою в цих господарствах. Особист селянсью господар-ства, на нашу думку, вже досягли максимальних обсягiв виробництва яець i надалi залишатимуться стабшьними на рiвнi 420 млн шт. Нав^ь за найкращоï органiзацiï закушвель яець у цих господарствах за допомогою вщродження системи споживчоï коопераци чи оргашзацп нових заго^вельно-збутових ко-оперативiв вдасться досягти 20 % рiвня товарностi. Це означае, що в 2013 р. особист селянсью господарства будуть спроможш поставити на ринок 84 млн шт. яець. Iншi 368,4 млн шт. для заповнення ринку повинш виробити i
реалiзувати сшьськогосподарсью шдприемства. В 2008 р. вони реалiзували 89,8 тис. шт. У pa3i збереження сучасних тенденцiй у доходах населення i попит сiльськогосподaрськi шдприемства матимуть змогу збшьшити обсяги виробництва яець в чотири рази. При цьому вони не матимуть великих проблем з 1хшм збутом.
Зважаючи на те, що рiвень товaрностi яець на сшьськогосподарських пiдприемствaх становить 93,0 %, загальний прогнозний обсяг виробництва становитиме 396 млн шт. Виробництво яець у вЫх кaтегорiях господарств становитиме 816 млн шт., тобто 314 шт. з розрахунку на одну особу за рш. Це дасть змогу за збереження сучасного рiвня товарност виробництва забезпе-чити досягнення рацюнальних норм споживання яець як у мюьких, так i в сшьських домогосподарствах. Потреби у ввезенш яець з шших регiонiв не буде. Весь обсяг виробництва i споживання буде забезпечено за рахунок власного виробництва.
Лггература
1. Мельник Б. Стан та резерви збшьшення обсяпв виробництва продукци птаавництва / Б. Мельник // Тваринництво Украши. - 2001. - № 4. - С. 10-12.
2. Порубанська Л.В. Ефективнють виробництва яець у птаивницьких тдприемствах / Л.В. Порубанська // Економка АПК. - 2001. - № 11. - С. 78-80.
3. Ярошенко В.Ф. Напрями розвитку птаавництва в умовах ринкових вщносин / В.Ф. Ярошенко // Региональна економка. - 2003. - № 8. - С. 8-12.
4. Ярошенко В.Ф. Пщвищення ефективносп галуз1 птаивництва на баз1 шновацш / В.Ф. Ярошенко // Економка АПК. - 2003. - № 11. - С. 16-20.
Иванцюра О.В. Эффективность производства птичьих яиц во
Львовской области
Проведен расчет необходимого уровня цен на продукцию птицепродуктового подкомплекса. Разработаны перспективные параметры объемов производства яиц в сельскохозяйственных предприятиях. Обоснованы прогнозные показатели экономической эффективности производства продукции птицеводства в сельскохозяйственных предприятиях исследуемого региона. Разработаны предложения по увеличению поголовья птицы в сельськохозяйственных предприятиях и сохранения его численности в личных крестьянских хозяйствах.
Ivantsyura O.V. The effectiveness of poultry eggs production in Lviv
region
The calculation of the required level of product prices food-birds subseries. Developed promising options volumes of egg production in agricultural enterprises. Substantiated prognosis indicators of economic efficiency of production of poultry products in the agricultural enterprises of the region under study. The proposals to increase poultry in agricultures enterprises and maintain its strength in personal farmers.
УДК 639.1.02.07Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв ДО АНАЛ1ЗУ СПИСКУ МИСЛИВСЬКИХ ЗВ1Р1В УКРАШИ
Проaнaлiзовaно видовий склад терюфауни Украши. До основних мисливських звiрiв вщнесено 33 види. Об'ектами систематичного полювання е 16 видiв. У Захщ-ному регюш нараховуеться 43 основних мисливських звiрiв, що становить 34 % вщ загально'1 кшькосп ссавщв, i 65 % - вщ загально'1 кшькосп мисливських видiв фауни Украши.
Ключов1 слова: ссавщ, мисливсью звiрi, захщний регюн Украши.
