CC BY
20
УДК 349.2
0РГАН1ЗАЦ1ЙН0-ПРАВ0В1ОСОБЛИВОСТ! ЗАСТОСУВАННЯ " РЕЖИМУ ПРАЦ1
ТА ГНУЧКОГО РЕЖИМУ РОБОЧОГО ЧАСУ НАУКОВИХ ПРАЦ1ВНИК1В ЗАКЛАДУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
®2018 ЛИТОВЧЕНКО I. В.
УДК 349.2
Литовченко I. В. Оргашзацшно-npaBOBi особливостi застосування дистанцшного режиму працi та гнучкого режиму
робочого часу наукових пpацiвникiв закладу вищоУ освiти
Метою cmammi е визначення основних орган1зац1йно-правових особливостей застосування дистанцшного режиму прац1 встановлення та об-л'шу гнучкого режиму робочого часу наукових пра^вни^в заклад'ю вищоi освiти та наукових установ. У процеа дотдження було проаналiзовано органiзацiйно-правовi особливостi застосування дистанцшного режиму прац та гнучкого режиму робочого часу наукових пра^вни^в закладу вищоi освти. Запропоновано 1х нтеграцю у д'тльтсть закладу вищоi освти з метою ефективного розподлу власного робочого часу за умови своечасного виконання поставлених завдань у повному обсязи Основним засобом контролю вим'рювання результат'¡в науковоi д'тльностi запропоновано використовувати акти виконаних робт та rnmi абсолютш показники (шльшсть оброблених наукових джерел, кльксть написаних стор'шокнауково!' прац тощо). Перспективним напрямком подальших дослджень ерозробка практичнихрекомендацш щодо використання спе-цальноiзвтностi та показнит з оцнкою впливу 1хна результати д'тльност'! науковихпра^вни^в заклад'в вищоiосвти. Ключов'! слова: дистанцшний режим прац1 гнучкий режим робочого часу, науковий пра^вник, заклад вищоiосвти. №п.: 16.
Литовченко 1рина Володими^вна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки та со^альних наук, начальник науково-дослдного сектора, Хармвський нацональний економ'мний ушверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: iryna.lytovchenko@hneu.net
УДК 349.2
Литовченко И. В. Организационно-правовые особенности применения дистанционного режима труда и гибкого режима рабочего времени научных работников в учреждении высшего образования
Целью статьи является определение основных организационно-правовых особенностей применения дистанционного режима труда, установления и учета гибкого режима рабочего времени научных работников высших учебных заведений и научных учреждений. В процессе исследования были проанализированы организационно-правовые особенности применения дистанционного режима труда и гибкого режима рабочего времени научных работников учреждений высшего образования. Предложена их интеграция в деятельность учреждения высшего образования с целью эффективного распределения своего рабочего времени при условии своевременного выполнения поставленных задач в полном объеме. В качестве основного средства контроля измерения результатов научной деятельности предложено использовать акты выполненных работ и другие абсолютные показатели (количество обработанных научных источников, количество написанных страниц научной работы и т. д.). Перспективным направлением дальнейших исследований является разработка практических рекомендаций по использованию специальной отчетности и показателей с оценкой их влияния на результаты деятельности научных работников высших учебных заведений. Ключевые слова: дистанционный режим труда, гибкий режим рабочего времени, научный сотрудник, учреждение высшего образования. Библ.: 16.
Литовченко Ирина Владимировна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики и социальных наук, начальник научно-исследовательского сектора, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: iryna.lytovchenko@hneu.net
UDC 349.2
Lytovchenko I. V. The Organizational-Legal Peculiarities of Application of the Remote Labor Mode and Flexible Working Hours of Scientific Workers at Higher Education Institution
The article is aimed at defining the main organizational-legal peculiarities of application of the remote labor mode, establishing and accounting the flexible working hours of scientific workers at higher educational institutions and scientific institutes. In the course of research the organizational-legal peculiarities of application of the remote labor mode and flexible working hours of the scientific workers at higher education institutions were analyzed. The article suggests their integration into the activities of higher education institution with the purpose of efficient distribution of their working time, provided that the tasks set are fully executed in a timely manner As the basic means of control of measurement of results of scientific activity it is suggested to use acts of executed works and other absolute indicators (quantity of the processed scientific sources, quantity of the written pages of scientific papers etc.). The prospective direction of further research is development of practical recommendations on the use of special reports and indicators with an assessment of their impact on the results of activities of scientific workers at higher education institutions.
Keywords: remote labor mode, flexible working hours, research assistant, institution of higher education. Bibl.: 16.
Lytovchenko Iryna V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economics and Social Sciences, Head of the Research Sector, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: iryna.lytovchenko@hneu.net
Здшснення науково-пошуково! дшльносп e npi-оритетним напрямом дiяльностi закладiв вищо! освiти (ЗВО). Саме результати науково! дiяль-ност в^ображають значущшть ЗВО у формуванш но-вих тдхо^в, методiв та технологш, що покликаш по-кращити, спростити чи вдосконалити будь-як процеа в наущ, економщ та шших сферах життя людини. Щоб
забезпечити ефективне функцюнування ЗВО в цкому та його науково! складово! зокрема, сл^д, враховувати вплив багатьох чинниюв. Так, у сучасних умовах кнуе багато перешкод на шляху штенсивного розвитку вь тчизняно! ушверситетсько! науки. Серед них можна в^дзначити недосконалкть нормативно-правових та оргашзацшних чинниюв функцюнування, а саме: в^д-
04673546
сутшсть чико1 регламентацil науково1 дiяльностi, правового забезпечення свободи й Шщативи наукових колект^в, проблеми економи витрат на комунальш послуги та ефективного використання робочого часу 1х пращвниюв в позааудиторних примiщеннях тощо. Останшм часом в укра!нському законодавствi в^дбу-валися певнi змiни, що стосуються регулювання робочого часу науковщв. Закон Укра!ни «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть», що набрав чинносп у 2016 р. [6], констатуе можливiсть запровадження для наукових пращвнишв i спецiалiстiв ЗВО та наукових установ гнучкого графiка робочого часу та дистан-цiйного режиму пращ. Однак законодавщ не дають жодних роз'яснень щодо змiсту цих режимiв працi та особливостей !х застосування, що створюе певш складнощi у практичнш 1х реалiзацГi. Навiть у проект Трудового Кодексу Укра!ни правовий статус пращвни-кiв, що працюють дистанцшно, не визначено.
Правовi питання регулювання робочого часу наукових i науково-педагопчних працiвникiв були предметом досл^дження таких вчених, як Г. С. Гончарова, А. А. Гробова, Т. В. Красюк, Н. М. Хуторян та ш-ших. Аналiз нетипових форм зайнятосп, у тому чи^ дистанцшно! працi, працiвникiв рiзних категорiй мк-титься в роботах таких вичизняних i зарубiжних уче-них i спецiалiстiв, як С. В. Вишновецька, Л. В. Котова, Т. Д. Ален, Т. Д. Голден, К. М. Шокл^ Я. В. Свiчкарьо-ва, О. С. Прилипко, О. В. Демченко тощо. Проте, не применшуючи значення праць цих науковщв, сл^ в^дзначити, що велика шльшсть проблем у зазначенш сферi залишаеться невирiшеною i потребуе грунтов-ного наукового дослiдження.
Унауковш лiтературi наразi не iснуе загальновиз-нано! думки щодо чiткого встановлення щоден-но! тривалостi, особливостей використання, облку й вибору режиму роботи наукових пращвниюв, що i шдкреслюе актуальнiсть дано! теми наукового пошуку. Особливо гостро дана проблема постала iз прийняттям Закону Укра!ни «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть» вiд 26.11.2015 р., який дозволяе встановлювати дистанцшний режим працi та гнучкий режим робочого часу для науковщв. Зокрема, вш про-понуе встановлювати режим пращ iз саморегулюван-ням часу початку, закiнчення i тривалостi робочого часу впродовж робочого дня, з дотриманням вимог статей 50-52 i 56 Кодексу закошв про працю Украши. Разом з цим, на законодавчому рiвнi не визначено порядку ращонального використання, встановлення та облку робочого часу наукових пращвнишв.
Метою статтi е визначення основних оргашза-цiйно-правових особливостей застосування дистан-цiйного режиму пращ, встановлення та облшу гнучкого режиму робочого часу наукових пращвнишв за-кладiв вищо! освiти та наукових установ. Досягнення поставлено! мети передбачае:
+ грунтовний аналiз законодавчо-правово! бази, що регулюе соцiально-трудовi в^дноси-ни та регламентуе зокрема режими пращ та робочий час; + визначення основних засобiв контролю вимь
рювання результатiв науково! дiяльностi; + розробку рекомендацiй щодо ефективного контролю за використанням робочого часу та надання можливостi працiвникам само-стшно розподiляти свiй робочий час.
Ведомо, що поняття гнучкого графiка робочого часу не е новим для вггчизняного законодав-ства. Так, ще у 2006 р. Мшштерством пращ та сощально! полiтики були затверджеш Методичнi рекомендацГ! щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу [10], зпдно з якими гнучкий режим робочого часу визначено як форму оргашзащ! пращ, за якою для деяких категорш працшникш, для пра-щвниюв окремих пiдприемств або !х структурних шдроздшв установлюеться режим працi iз саморегу-люванням часу початку, закшчення та тривалостi ро-бочого часу впродовж робочого дня, робочого тиж-ня або певного облшового перiоду, з обов'язковим встановленням тривалост перебування на робочому мшщ протягом певного перiоду. При цьому, в^дпов^д-но до статт 50 Кодексу Законiв про Працю Украши (КЗпП) нормальна тривалiсть робочого часу пращв-никiв не може перевищувати 40 годин на тиждень. У колективних договорах або шших локальних актах можуть бути закршлеш положення про 40-годинний робочий тиждень, а також меншi за тривалштю нор-ми робочого часу на шдприемств^ в установ^ оргашзащ!. Також, згiдно з нормами статт 13 КЗпП i статтi 7 Закону Укра!ни «Про колективнi договори i угоди» вiд 01.07.1993 № 3356-Х11, питання режиму роботи, тривалостi робочого часу i в^дпочинку е предметом колективно-договiрного регулювання. Усе це створюе передумови для впровадження колективно-договiрного та шдив^дуального регулювання трива-лостi робочого часу, а значить, забезпечуе можли-вкть запровадження гнучкого режиму робочого часу в^дпов^дно до рекомендацiй [6]. Однак на законодавчому рiвнi порядок запровадження та облжу гнучкого режиму робочого часу у КЗпП не встановлений.
У методичних рекомендащях щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу [10] зазначаеться, що в оргашзащях можуть реалiзовуватись рiзнi варь анти гнучкого режиму. Зокрема, можуть варшватися початок i закшчення робочого дня, його тривалкть, вкьний час вiд роботи залежно в^д виробничих та iнших умов. Окремi вченi та спецiалiсти-практики [1; 7] вважають, що в деяких ситуацiях на окремих видах роби1, наприклад у разi нерiвномiрного впродовж мшяця розподiлу роботи, може вводитися ненормо-ваний робочий день. В^дпов^дно до цього варiанта гнучкого режиму робочого часу мiрою працi, поряд
iз тривалштю робочого часу, е також коло й обсяг обов'язшв, що покладають на пращвника.
Ненормований робочий день е одшею з умов пращ деяких категорш працiвникiв, робота яких у зв'язку зi специфкою та характером !хньо! працi не завжди вкладаеться в рамки нормального робочого дня. Такий режим може встановлюватися для оаб адмШстративного, управлiнського, техшчного й госпо-дарського персоналу, робота яких не тддаеть-ся облiку за ча-сом; для пращвни-дав, якi розподкя-ють час для роботи на свш розсуд; для пра-щвнишв, робочий час яких за характером роботи подкяеться на частини невизначено! тривалость
Усiм цим умовам вiдповiдае робота наукових пращвникш вищих навчальних закладiв та науково-дослiдних установ. 1х графк роботи часто ненормований та вимагае шдивкуального шд-ходу. Так, за даними роботи [1], праця «генераторш» наукових iдей у колективах науково-дослкних шсти-тутiв та iнших шдроздшв, зайнятих науковими до-слiдженнями, взагалi не пiддаеться нормуванню. Це тдтверджують дослiдження вчених у сферi права [3; 9], що констатують особливу специфку режиму пра-цi науковщв, яка полягае в тому, що значна частина !х робочого часу протягом робочого дня пов'язана з ви-конанням роботи за межами робочого мкця. Науковi працiвники закладiв вищо! освiти беруть участь у наукових дослкженнях, часто навкь у дек1лькох. Але при цьому вони не знаходяться постшно на робочому мiсцi та, фактично, мають гнучкий робочий час, влас-не навантаження або завдання, власну тематику досль дження, що включае в себе наукову роботу. Таким чином, виконання ними наукових дослкжень фактично вкбуваеться дистанцiйно. Те саме i з науковцями, за-лученими до дослкжень у господарських договорах чи договорах, що фшансуються окремими органiзацiями. Слк зазначити, що все це стосуеться саме теоретико-прикладних дослiджень, яю не вимагають особливого обладнання та проведення дослiдiв у лабораторiях.
1ншим варiантом реалiзацГi гнучкого режиму пращ, який вкзначаеться у згаданих вище Методич-них рекомендацiях, е шдсумований облiк робочого часу. У разi застосування даного режиму облiковий перюд встановлюеться в колективному договорi шд-приемства i може вимiрюватися мкяцем, кварталом, пiврiччям або роком. Щоденна або щотижнева трива-лiсть робочого часу, встановлена графком, може ко-ливатися протягом облiкового перiоду, але загальна сума годин роботи за облковий перiод мае доршню-вати нормi робочого часу в облковому перiодi.
Однак, згiдно зi статтею 61 КЗпП, установлення пiдсумованого облку робочого часу можливе лише в оргашзащях з безперервним циклом, а також на окремих виробництвах, цехах, дкьницях, вкдкен-нях i на деяких видах робк, де за умовами виробни-цтва (роботи) не може бути додержана встановлена
для дано! категори пращвнишв щоденна або тижне-ва тривалiсть робочого часу. До того ж, за цих умов обов'язковим е повне вкдрацювання закршлено! за-конодавством кiлькостi робочих годин в облковому перюд^ прийнятого для тдсумованого облiку робочого часу (тиждень, мiсяць, квартал, рк). Вiдповiдно, единою мiрою працi за цих умов е в^дпрацьований час, що, як уже було зазначено, не збиаеться з умовами пращ та специфкою роботи науковщв, осккьки результати пращ ще! категори пращвникш не мають вткення у фiзичному вимiрi як продукцiя, i контроль вiдпрацьованого часу не дае повного уявлення про !хню завантажешсть протягом робочого дня.
Отже, порiвнюючи рiзнi варiанти режимiв гнучкого режиму робочого часу, можна ви-значити, що найбкьш сприятливим для продуктивно! пращ для наукових пращвникш вищих навчальних закладiв та науково-дослiдних установ е встановлення ненормованого робочого дня. Юри-дичною шдставою для в^днесення працiвникiв до категори осiб з ненормованим робочим днем на тд-приемствах (в органiзацiях i установах) е в^дпов^д-нi списки посад i професiй, що затверджуються при укладанш колективного договору i е додатком до нього. Аналiз колективних догорiв деяких ВНЗ мiста Харкова дозволив встановити, що даний режим вже застосовуеться на практищ цими оргашзацшми для таких посад, як начальник науково-досл^но! частини, завiдувачi науково-доЫдними лабораторiями та !х секторами, головш, провiднi та старшi науковi спiв-робiтники, що мають науковий ступшь тощо.
Вiдповiдно до п. 3.1 методичних рекомендацш [10] оргашзацш працi працiвникiв в умовах гнучкого режиму робочого часу передбачае три складовi робочого часу, на яш може подкятися робочий день, а саме: 1) фксований час - це час, коли пращвник обов'язково повинен бути на робочому мшщ й вико-нувати безпосередньо сво! функцй; 2) змiнний час -це час, коли пращвник на свш розсуд може почина-ти та закшчувати свш робочий день; 3) час перерви на в^починок i харчування - цей час пращвник ви-користовуе на свш розсуд i може бути в^дсутшм на робочому мшщ. Застосування даного режиму при поденному облку робочого часу передбачае необх^д-шсть щоденного перебування пращвника на робочому мкщ. Модифкащя даного режиму з урахуванням специфки трудово! дiяльностi науковця може мати такий вигляд: 1) фксований час; 2) змшний час, коли пращвник на власний розсуд використовуе час i може бути в^дсутшм на робочому мшщ. При цьому фксо-ваний час необов'язково мае бути кожного робочого дня. Це може бути, наприклад, у понедкок з 9:00 до 11:00 (для зустрiчi з керiвником наукового проекту, отримання завдань на тиждень, погодження дiй з ко-легами по проекту тощо) та в четвер з 10:00 до 11:00 (для проведення промiжного контролю результапв роботи збоку керiвника та уточнення завдань).
Варто зазначити, що при реал1зацИ будь-якого варiанта гнучкого режиму робочого часу, в1д-повiдно до пункту 3.5 розглянутих методичних рекомендацш [10], мае здшснюватися облiк вiдпра-цьованого робочого часу та контролю за трудовою дисциплiною працюючих у цьому режимь Зазвичай для цього використовуеться типова форма № П-5 «Табель облжу використання робочого часу». Форма табеля мае рекомендацшний характер i складаеться з мшмально! кiлькостi показникiв, необхiдних для заповнення форм державних статистичних спостере-жень. Рекомендацшний характер полягае в тому, що за необх^дносп вш може бути доповнений шшими показниками, потрiбними для облiку робочого часу. Бкьш того, у разi потреби можна застосовувати й шшу форму табеля або ж придумати сво! умовш позначен-ня, наприклад, для ненормованого робочого часу.
Таким чином, у чинному законодавствi немае единого шдходу до визначення порядку облжу робочого часу наукових пращвнишв, що спричиняе ряд суттевих проблем i невизначеносп у правовому ре-гулюванш таких сусп1льних вiдносин. Загалом, при застосуванш iнституту робочого часу в трудових в1д-носинах виникае чимало складнощiв та практичних питань, спричинених здебкьшого застарiлiстю поло-жень чинного законодавства про працю [14].
Для усунення недолшв застосування гнучкого режиму робочого часу може бути застосований дис-танцшний режим пращ, який дозволено встановлю-вати зпдно з положеннями Закону Украши «Про на-укову i науково-технiчну дiяльнiсть».
Наразi вiдомо, що рiзнi нетрадицiйнi форми зайнятостi, як, наприклад, дистанцшна праця, все ширше почали застосовуватися в захiдних кра'шах. Посилюеться тенденцiя до iндивiдуалiзацii режимiв працi, що враховують як потреби оргашзаци, так i специфiчнi особист потреби кожного и працiвника [8]. За даними досл^жень, станом на 2012 р. 37% ком-панш кра'ш бвропи та Америки з найрозвинешшою економiкою пропонують сво!м пращвникам дистан-цiйний режим працi. За даними [2], в УкраМ !х 12%, хоча щорiчно кiлькiсть таких працедавщв зростае на 15%. Однак офщшно! статистики немае, оскiльки дистанцшна зайняйсть в Украiнi перебувае у тш та знаходиться поза межами правового поля.
Закордонний досв1д використання дистанцш-ного режиму працi показав, що науковi заклади само-стшно регулюють трудовi вiдносини з пращвниками через встановлення дедлайнiв та графшв процесу дослiдження. Так, зарубiжнi науковщ Т. Д. Ален, Т. Д. Голден, К. М. Шо^ у робой [16] визначають, що дистанцшний режим працi мае застосовуватися для тих пращвнишв, якi мають високий рiвень самоорга-нiзацii, при цьому ефектившсть дистанцiйноi роботи також залежить в^д задоволеностi працiвника, рiвня самомотиваци та самодисциплiни. Цi дослiдники роз-кривають важливу перевагу застосування дистанцш-
но! роботи, яка полягае в тому, що рiвень лояльностi пращвника до органiзацii пiдвищуеться вiдповiдно до часу, проведеного в дистанцшному режимi працi. А оскiльки працiвник в^чувае свою належнiсть до органiзацii, працюе вш значно ефективнiше.
Украiнськi юристи, аналiзуючи вiтчизняну практику використання дистанцшно'1 роботи, в^дзна-чають недосконалiсть правового регулювання цих в^дносин, через що в^дбуваеться багато судових по-зовiв з цього питання. Так, юрист з питань трудового законодавства М. Полатайко [12] наголошуе на тому, що КЗпП не мштить спещального регулювання на ви-падок в!ддалено'1 роботи. Подiбнi трудовi вiдносини в Укра'М регулюються методичними рекомендац1ями Мiнсополiтики вiд 1995 р., якi визначають сшвроби-никiв, що працюють в^ддалено, надомниками. Хоча змiст i умови пращ надомнишв та тих, що працюють у дистанцшному режим^ значно вiдрiзняються. Вiдпо-вiдно до цього правовий статус дистанцшних працiв-нишв не визначено, оск1льки нi чинний КЗпП Укра1-ни, нi проект Трудового Кодексу Украхни не мштять поняття «дистанцiйна робота».
Cлiд в^дзначити, що певнi кроки до реформуван-ня правового регулювання працi дистанцш-ного працiвника були передбаченi Шщативою Мiнiстерства соцiальноí полiтики Украiни в рамках проекту Закону в^д 10.12.2013 р. про внесення змш до деяких закошв Украiни щодо пращ дистанцшних ро-бiтникiв [13]. Зпдно з цим проектом пропонувалося в Закош Украши «Про зайняпсть населення» у статтi 1, у частиш першiй внести поняття дистанцiйноi пращ, яке сл^ розумiти як виконання пращвником обумов-леноi роботодавцем роботи (виробництво товарiв або послуг) в^дпов^дно до умов письмового трудового договору в примщеннях за вибором пращвника, але не у примщеннях роботодавця.
Аналiз науковоТ лiтератури з питань застосування дистанцшного режиму пращ [2; 4; 5; 15] дозволив видкити таи ознаки дистанцшно пращ, як:
+ праця за межами територй пiдприемства,
установи чи оргашзаци; + оброблення значних обсягiв iнформацií; ^ високi вимоги до рiвня концентрацИ; ^ високий ступiнь автономносп; ^ застосування пiд час роботи шформацшно-телекомунiкацiйних мереж для шдтримки безпосереднього контакту з роботодавцем, здiйснення трудово: дiяльностi за допомогою сучасних засобiв та видiв телекомушкаци.
Як видно, всi цi ознаки в^дпов^дають змiсту пра-цi наукових пращвнишв вищих навчальних закладiв та наукових установ. Це шдтверджуе думка спещалк-тiв юридичного вiддiлу Кшвсько! мiськоi органiзацii Профспiлки працiвникiв освiти та науки Украiни [11], яю пiд дистанцiйним режимом роботи науковця ро-зумiють роботу за межами ЗВО (шутово! установи)
та !х структурних тдроздшв, зокрема роботу вдома, в бiблiотеках, архiвних установах, участь у наукових заходах, що проводяться за межами закладу вищо! освiти (науково! установи), тощо.
Враховуючи, що шд час виконання трудово! функцГ! дистанцшш працiвники перебувають поза межами постшного безпосереднього контролю з боку роботодавця, форми контролю за дшльшстю працiвника мають бути шшими, нГж для спГвро6ГтникГв, що працюють у стшах органiзацГi. На думку I. А. Ветухово! [2], такими формами контролю можуть бути плани-графки пращвника, його щоден-ш задачi, щоденнi чи щотижневi звГти. Тобто результат д1яльностГ стае вимiрюваним за допомогою таких показникш, як, наприклад, обсяг виконаних завдань, ккьккть складених звГтГв, оброблених документш тощо. Це е значною перевагою, що обумовлюе мож-ливГсть застосування даного режиму для наукових пращвнишв, робота яких, як уже зазначалося, вимГ-рюеться не ткьки витратами часу, а й обсягом ви-конуваних завдань. До того ж, бкьшкть науковцiв працюе дистанцшно, виконуючи сво! обов'язки, не знаходячись постшно у ЗВО чи оргашзаци.
Для контролю та вимiрювання результатiв дь яльностГ наукових пращвниюв ЗВО можна запро-понувати використовувати спещальну звГтнГсть, як, наприклад, акти виконаних робк та рГзнГ абсолютш показники: кГлькГсть оброблених наукових джерел, ккьккть написаних сторГнок науково! пращ тощо.
Разом з перевагами дистанцшний режим пра-цГ мае також Г сво! недолки. У робой [2] серед нега-тивних моменпв дистанцшно'! працГ вГдзначаеться слабкий контроль за пращвником збоку працедавця та вГдсутшсть соцГального середовища - трудового колективу, який мае значний вплив на формування особистостГ та зароджуе в людиш почуття вГдповГ-дальност перед колегами та суспГльством.
Для нейтралГзацГ! недолГкГв розглянутих ре-жимГв працГ, як дистанцГйно! працГ, так Г гнучкого режиму робочого часу, та отримання переваг вГд !х застосування для оргашзаци пращ науковщв закла-дГв вищо! освГти е доцкьним виробити такий режим пращ, який грунтуеться на комплекснГй реалГзацГ! основних можливостей розглянутих режимГв пращ. Так, запровадження гнучкого режиму робочого часу з урахуванням специфГки трудово! дГяльностГ науковця мае передбачати роздкення та облГк робочого часу в таких частинах, як фксований час, коли пращвник мае перебувати на робочому мкщ, та змГнний час, коли пращвник на власний розсуд використовуе час Г може бути вГдсутшм на робочому мкщ. При цьому обов'язковою формою контролю за дшльшстю пращвника мають стати також певш вимГрюваш показники пращ в рамках дистанцшного режиму пращ. У цьому випадку заклади вищо! освГти повинш чГтко формулювати час початку та час закшчення робочо-
го часу в окремГ дш робочого тижня, встановлювати обсяги та строки надання виконаного дослГдження. Тобто, складати шдивкуальш договори з окремими науковими пращвниками з чГтким регулюванням особливостей режиму роботи, тривалостГ робочого дня, способГв комунГкацГ!, обсягш виконання робГт, строкГв !х надання та розробкою графшв поетапного виконання дослГджень.
Порядок та умови застосування гнучкого режиму робочого часу та дистанцшного режиму пращ мають також бути визначеш у правилах внутршнього трудового розпорядку.
Таким чином, незважаючи на вГдведення галуз-зю трудового права значно! ролГ колективно-договГрного та шдивкуального установлення робочого часу, !х практичне застосування ншелю-еться вГдсутнГстю належного правового закршлення даних трудових вГдносин. ОскГльки чинний КЗпП не закршлюе систему нормативно-правових актГв, що регулюють трудовГ вГдносини, виникае гостра необ-хГднГсть внесення змГн до чинного або прийняття нового КЗпП.
ВГдповкно до рекомендацш Закону Укра!ни «Про наукову Г науково-технкну дГяльнГсть», на осно-вГ аналГзу науково! лГтератури та в результат прове-деного дослГдження отримано таи науковГ результа-ти: 1) визначено можливкть запровадження гнучкого режиму робочого часу та дистанцшного режиму пращ для науковщв ЗВО; 2) враховуючи змкт цих режимГв пращ та специфку пращ наукових пращвникш ЗВО, рекомендуеться штеграцш гнучкого режиму робочого часу та дистанцшного режиму пращ, яка забезпечить ефективний контроль за використанням робочого часу та надасть можливкть пращвникам самостшно розподкяти свш робочий час за умови своечасного виконання поставлених завдань у повному обсязГ; 3) для контролю та вимГрювання результатш дшльносп пропонуеться використовувати спецГальну звГтнГсть (наприклад, акти виконаних робк) та рГзш абсолютнГ показники, як, наприклад, ккьккть оброблених наукових джерел, ккьккть наукових публкацш тощо.
Перспективним напрямком подальших дослГджень е розробка практичних рекомендацш щодо використання спещально! звкносп та показникГв з оцшкою впливу !х на результати дшльносп наукових працГвникГв закладГв вищо! освГти. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бусол О. Нормування працi та юридичне оформ-лення робочого часу наукових пра^вниш науково-дослiдних установ. URL: http://nbuviap.gov.ua/index. php?option=com_content&view=article&id=1бб3:normuv annya-pratsi-ta-yuridichne-oformlennya-robochogo-chasu-naukovikh-pratsivnikiv-naukovo-doslidnikh-ustanov&catid-=8&Itemid=350
18б
2. Ветухова И. А. Правовое регулирование нетипичных видов занятости работников в современных условиях. Проблемы законности. 2013. Вып. 121. С. 93-105.
3. Гробова А. А. Облт робочого часу науково-педаго-пчних пра^вниш. Науковий всник АкадемИмуниципального управлiння. Сер.: Право. 2015. Вип. 2. С. 356-362.
4. Ермаков К. С., Савёлова А. А. Особенности регулирования дистанционных трудовых отношений на авиапредприятиях. Научный вестник МГТУ ГА. 2015. № 215. С. 102-106.
5. Закалюжная Н. В. Дистанционная работа и схожие правоотношения. Право. 2015. № 2. С. 76-91.
6. Закон Украши «Про наукову i науково-техшчну дн яльжсть» вщ 26.11.2015 р. № 848-VIII. URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/848-19
7. Запровадження гнучкого режиму роботи на пщпри-емствК Кадровик-01. URL: https://www.kadrovik01.com.ua/ article/3584-qqq-17-m3-zaprovadjennya-gnuchkogo-rejimu-roboti-na-pdprimstv
8. Котова Л. В. Поняття та юридична природа аль-тернативних форм зайнятост у сучасних умовах. Актуальн\ проблеми права:теор'я iпрактика. 2012. № 25. С. 83-95.
9. Красюк Т. В. Порядок встановлення та обл^ режиму робочого часу науково-педагопчних пра^вниш ВНЗ. Порiвняльно-аналiтичне право. 2014. № 5. С. 167-171.
10. Наказ Мастерства прац та софальноТ пол™-ки УкраТни «Про затвердження Методичних рекомендацш щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу» вщ 04.10.2006 р. № 359. URL: http://uazakon.com/document/ fpart10/idx10746.htm
11. Офщшний сайт КиТвськоТ мкькоТ оргашзаци Проф-сптки пра^вниш освiти i науки краТни. 2015. URL: http:// profspilka.kiev.ua/publikacii/novyny/4212-zaprovadzhennya-gnuchkogo-ta-distancynogo-rezhimv-prac-dlya-naukovo-pedagogchnih-naukovih-pracvnikv.html
12. Полатайко М. Вiддалена робота: Що потрiб-но знати/Офiцiйний юридичний портал. 2015. URL: http:// pravotoday.in.ua/ua/press-centre/publications/pub-1126/
13. Проект Закону УкраТни «Про внесення змш до дея-ких закошв УкраТни щодо пщвищення конкурентоспромож-ност окремих категорiй осiб на ринку працЬ. URL: http:// search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT0695.html
14. Св^айло П. Ю. Загальна характеристика джерел правового регулювання робочого часу в УкраТ'ш. Форум права. 2013. № 3. С. 541-544.
15. Свiчкаpьова Я. В. Стввщношення телероботи та надомноТ працi. Вiсник Харжського нацонального унверси-тету \мен\ В. Н. Каразша. 2013. № 1062. С. 137-140.
16. Allen, T. D., Golden, T. D., Shockley, K. M. How Effective Is Telecommuting? Assessing the Status of Our Scientific Findings. PsychologicalSciencein the Public Interest. 2015. Vol. 16. Issue 2. P. 40-68.
REFERENCES
Allen, T. D., Golden, T. D., and Shockley, K. M. "How Effective Is Telecommuting? Assessing the Status of Our Scientific Findings". Psychological Sciencein the Public Interest. Vol. 16, no. 2 (2015): 40-68.
Busol, O."Normuvannia pratsi ta yurydychne oformlennia robochoho chasu naukovykh pratsivnykiv naukovo-doslidnykh ustanov" [Rationing of labor and legal registration of working time of scientific workers of research institutions]. http://nbu-
viap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&i d=1663:normuvannya-pratsi-ta-yuridichne-oformlennya-rob-ochogo-chasu-naukovikh-pratsivnikiv-naukovo-doslidnikh-ustanov&catid=8&Itemid=350
Hrobova, A. A. "Oblik robochoho chasu naukovo-ped-ahohichnykh pratsivnykiv" [Accounting of working hours of scientific and pedagogical workers]. Naukovyi visnyk Akademii munitsypalnoho upravlinnia. Ser.: Pravo, no. 2 (2015): 356-362.
Kotova, L. V. "Poniattia ta yurydychna pryroda alter-natyvnykh form zainiatosti u suchasnykh umovakh" [Concept and legal nature of alternative forms of employment in modern conditions]. Aktualni problemy prava: teoriia i praktyka, no. 25 (2012): 83-95.
Krasiuk, T. V. "Poriadok vstanovlennia ta oblik rezhymu robochoho chasu naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv VNZ" [The procedure for establishing and recording the working hours of scientific and pedagogical workers of the universities]. Porivnialno-analitychne pravo, no. 5 (2014): 167-171.
[Legal Act of Ukraine] (2006). http://uazakon.com/docu-ment/fpart10/idx10746.htm
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/848-19
[Legal Act of Ukraine]. http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/NT0695.html
Ofitsiinyi sait Kyivskoi miskoi orhanizatsii Profspilky pratsivnykiv osvity i nauky krainy. http://profspilka.kiev.ua/pub-likacii/novyny/4212-zaprovadzhennya-gnuchkogo-ta-distan-cynogo-rezhimv-prac-dlya-naukovo-pedagogchnih-naukovih-pracvnikv.html
Polataiko, M. "Viddalena robota: Shcho potribno znaty" [Remote work: What you need to know]. Ofitsiinyi yurydychnyi portal. 2015. http://pravotoday.in.ua/ua/press-centre/publica-tions/pub-1126/
Svichkaryova, Ya. V. "Spivvidnoshennia teleroboty ta nadomnoi pratsi" [Value of telework and home work]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, no. 1062 (2013): 137-140.
Svitailo, P. Yu. "Zahalna kharakterystyka dzherel pra-vovoho rehuliuvannia robochoho chasu v Ukraini" [General characteristics of sources of legal regulation of working time in Ukraine]. Forum prava, no. 3 (2013): 541-544.
Vetukhova, I. A. "Pravovoye regulirovaniye netipichnykh vidov zanyatosti rabotnikov v sovremennykh usloviyakh" [Legal regulation of atypical types of employment of workers in modern conditions]. Problemyzakonnosti, no. 121 (2013): 93-105.
Yermakov, K. S., and Savelova, A. A. "Osobennosti regu-lirovaniya distantsionnykh trudovykh otnosheniy na aviapred-priyatiyakh" [Features of regulation of distance labor relations at airlines]. Nauchnyy vestnikMGTU GA, no. 215 (2015): 102-106.
"Zaprovadzhennia hnuchkoho rezhymu roboty na pidpryiemstvi. Kadrovyk-01" [Introduction of flexible working conditions at the enterprise. Personnel-01]. https://www. kadrovik01.com.ua/article/3584-qqq-17-m3-zaprovadjennya-gnuchkogo-rejimu-roboti-na-pdprimstv
Zakalyuzhnaya, N. V. "Distantsionnaya rabota i skhozhiye pravootnosheniya" [Remote work and similar legal relations]. Pravo, no. 2 (2015): 76-91.
