CC BY
13
Лггература
1. Кредитування та ризики / М.П. Денисенко, В.М. Домрачев, В.Г. Кабанов, А.В. 1гна-тенко, К. А. Чигирин. - К. : Вид. дiм "Професюнал", 2008. - 480 с.
2. Опарш В.М. Фiнанси: загальна теорiя / В.М. Опарiн. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. -
240 с.
3. Операцн комерцiйних банюв / Р. Коцовська, В. Ричаювська, Г. Табачук, Я. Грудзе-вич, М. Вознюк. - 4-те вид. - К. : Вид-во "Алерта", 2004. - 500 с.
Черничко Т.В. Финансовые и кредитные отношения в системе экономических отношений
Обобщены теоретические подходы относительно формирования содержания денежных, финансовых и кредитных отношений в системе экономических отношений. Определена схема взаимосвязи между данными формами экономических отношений, проведено исследование их основных функций.
Ключевые слова: экономические отношения, денежные отношения, финансовые отношения, кредитные отношения, функции кредита.
Chernichko T.V. Financial and credit relations are in system of economic relations
In the article generalizes theoretical studies in relation to forming of maintenance of money, financial and credit relations in the system of economic relations. Certainly chart of intercommunication between the noted forms of economic relations, research of basic functions is conducted.
Keywords: economic relations, money relations, financial relations, credit relations, credit functions.
УДК330.12.334.7 Мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський - 1нститутРД НАН Украти; студ. А.В. Колодшчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ОРГАШЗАЦШШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СПРИЯТЛИВОГО ШВЕСТИЦШНОГО КЛ1МАТУ В РЕГ1ОШ1
Проаналiзовано оргашзацшш аспекти формування сприятливого швестицшно-го ^мату на нацюнальному, региональному piBrax та на piBHi тдприемства. Визна-чено чинники впливу на швестицшну привабливють репону та класифшацшш тд-ходи до региональных швестицшних проекпв.
Ключов1 слова: швестицп, швестицшний кшмат, швестицшний каттал, управ-лшня, швестицшна привабливють, iнвестицiйнi проекти.
Оргашзацшш аспекти формування швестицшного кшмату треба роз-глядати на трьох р1внях: нацюнальному, репональному, р1вн1 тдприемства. Перший з них формуеться i забезпечуеться за допомогою вщповщних шстру-мент1в державно! швестицшно! полiтики, якi можна подiлити на три групи: макроекономiчнi, мiкроекономiчнi та шституцюнальш.
До макроекономiчних належать шструменти, що визначають загаль-ноекономiчний кшмат iнвестицiй, а саме впливають на вщсоткову ставку, темпи зростання економжи i зовнiшньоторговельний режим (визначаються комплексом заходiв бюджетно-податково! полiтики). До мiкроекономiчних належать заходи, якi впливають на окремi складовi iнвестицiй або на окремi галузi: податковi ставки, правила амортизаци, гаранти, пiльговi кредити. 1н-ституцiональнi iнструменти дають змогу досягти координаци iнвестицiйних
програм приватних iнвесторiв i охоплюють державнi органи швестицшно1 полiтики, об'еднання шдприемщв, шформацшш служби.
Щодо регiонального рiвня, то мiсцевi органи влади у свош роботi ке-руються як законами Украши "Про мiсцеве самоврядування в Укрш'ш", "Про мiсцевi державнi адмшютраци" i "Про iнвестицiйну дiяльнiсть", так i поло-женнями iнших закошв i пiдзаконних нормативних актiв у сферi швести-цшно1 дiяльностi в регюш. Вiдповiдно для вирiшення завдання ефективно! оргашзаци iнвестицiйного процесу в репош, керуючись цими законами, не-обхiдно розробити i реалiзувати низку заходiв, якi дають змогу:
• сформувати цшсну систему управл1ння швестицшним процесом;
• тдготувати 1 представити потенцшним швесторам швестищйт проекти 1 61знес-плани, що ввдповвдають м1жнародним стандартам 1 мають високу еко-ном1чну ефективтсть;
• створити систему шституцюнальних механ1зм1в регулювання 1 здшснення 1нвестиц1йно! д1яльност1 у регют, як забезпечують залучення необхщних фшансових ресурс1в 1 реал1защю вщповщних проектов.
З щею метою доцiльно рекомендувати здшснення системно-аналггич-ного обстеження швестицшного клiмату, фiнансово-економiчного стану про-мислових шдприемств, розташованих в регiонi, форм i механiзмiв участi регь онально! Адмшютраци у здiйсненнi i регулюванш iнвестицiйного процесу.
За умови певно! о6меженостi мюцево1 влади в питаннях визначення прюритетних напрямiв залучення i використання iнвестицiй, однак недос-татньо використаш резерви покращання iнвестицiйного кшмату в 6iльшостi регiонiв силами адмшстраци внаслiдок вдосконалення законодавчо1 бази дь яльностi iнвестора, i цим самим зниження швестицшного ризику.
Можливост регюну в о6ластi законодавства, що ютотно впливае на ш-вестицiйну актившсть, зде6iльшого пов,язанi зi встановленням мюцевих по-даткiв i податкових пшьг, законодавчим регулюванням (на регiональному рiв-нi) проведення тендерiв, iнвестицiйних конкурЫв, встановленням правил ко-ристування природними ресурсами. Найбшьш очевидним i, водночас, найменш ефективним важелем управлiння е податки i податковi пiльги, ос-кiльки його позитивнi ефекти практично завжди врiвноважуються очевидни-ми негативними (зниження будь-якого мюцевого податку або надання пшьг спричиняе зменшення податкових поступлень у мюцевий бюджет, а збшьшен-ня податкiв - зниження дшово1 активностi або зростання тшьово1 економiки).
На нашу думку, значно ефектившшим е законодавче регулювання на рiвнi регiону проведення тендерiв та швестицшних конкурсiв, позитивний ефект вщ чого досягаеться завдяки двом чинникам:
1) бшьш ефективний, тобто ближчий до оптимального розподш швести-цшних ресурс1в, що досягаеться завдяки добросовюнш конкуренцп;
2) зниження трансакцшних витрат, котр1 здшснюють швестори у зв'язку з участю в швестицшнш д1яльност (тд трансакцшними розум1емо витра-ти, пов'язат з отриманням шформацп, переговорами, а також шш1 вит-рати, пов'язат бшьше 1з здшсненням угод, тж з виробничим процесом).
1накше кажучи, регiони, долучаючись до змагання за залучення швестицшного кашталу, повинш впливати на цей процес, оперуючи такими чин-никами:
1. Дотримання швестором особливих умов: одноразовi фiнансовi збо-ри з iнвестора; будiвництво iнвестором о6'ектiв соцкультпобуту; безоплатна передача частини сво1х па1в адмшютраци регюну.
2. Гнучке використання стосовно швестора регюнально1 податково1 полiтики.
3. Гнучке використання стосовно швестора регюнально1 полггики суб-
сидiй.
4. Гнучке використання стосовно швестора державно1 податково1 полггики.
Важливо усвщомлювати, що у нишшшх умовах iнвестор при прийнят-тi рiшення про iнвестування робить вибiр не мiж регiонами, а мiж регiоном, який вiн добре знае, i процедурою розмiщення кош^в у лiквiднi цiннi папери на фшансовому ринку. Тому в умовах юнуючих високих ризикiв, за залучення капiталiв регiонам доречнiше змагатися не стшьки мiж собою за абсолют-ними показниками рента6ельностi кашталовкладень, скiльки намагатися шд-тримувати норму прибутку в регюш не нижче, шж норма прибутку (доход-шсть) на фiнансовому ринку i вщповщати прийнятному для даного iнвестора рiвню ризикiв.
Це означае, що, забезпечуючи управлшня факторами 1-4, що вплива-ють на залучення iнвестицiй, адмшютращя регiону повинна створити необ-хщш для взаемодп iнвестора i регюну умови, що будуть адекватно особли-востям регiону визначатися таким:
• ситуащею, що склалася на фшансовому ринку цшних папер1в;
• рентабельтстю кап1таловкладень у регюш за напрямком, що щкавить швес-
тора;
# • с» .. •
• р1внем ризик1в lнвестицlйноl дшльносп в регюн1;
# • с» .. •
• р1внем значущост цш lнвестицlйноl дшльносп для регюну.
Фактори, що складають швестицшну привабливють регiону для рiз-них груп iнвесторiв, можна представити, як це показано на табл.
Табл. Чинники, яш становлять твестицШну привабли/исть регюну
1нвестори Фактори Кредитори Фшансов1 швестори Стратепчш швестори
Суб'ективт фактори Тмвдж регюну
Диференцшт фактори Платоспро-можтсть регюну Конкурентоспроможтсть (потенщал росту шдприемств) Наявтсть специф1чних фактор1в 1 ресурс1в
Порогов! фактори 1нвестицшний кл1мат: базов1 умови (ризики) здшснення швестицшно1 д1яльносп в регюш
Вщповщно, сприятливють швестицшного кшмату буде при цьому за-лежати вщ взаемоди су6'ектiв швестицшно1 дiяльностi, ефективнiсть яко! буде визначатись розвитком як в межах регюну, так i в кра1ш загалом такого фактору, як швестицшне партнерство головних учасникiв iнвестицiйного процесу: держави, реального та фшансового секторiв економiки.
Аналiзуючи iнвестицiйний комплекс регюну, зазначимо, що будь-який швестицшний процес, котрий втiлюеться в конкретний швестицшний
проект, в аспект його запуску потребуе наявност iнвестицiйних ресурсiв i !х бшьш або менш ефективного комбiнування. В аспект окупностi вiн спи-раеться на ринкову шшу регiонального або зовшшнього ринку, в якiй може бути реашзована продукцiя, яка створюеться на виробничих потужностях, введених в дда внаслiдок iнвестицiйного процесу. При цьому з позицш внут-ршнього господарства регiону, зокрема i внутршнього (регiонального) ринку, iснують вщповщш набори i комбшацп iнвестицiйних ресурЫв та умови окупностi iнвестицiйних проекпв, що змiнюються при переходi на зовшшнш ринок. Виходячи з таких об'ективних вiдмiнностей внутрiшнiх i зовшштх економiчних умов господарювання, випливае необхщшсть i доцiльнiсть здiйснення двох груп швестицшних проекпв.
Першу групу швестицшних проекпв можна здшснювати головним чином на базi iнвестицiйного комплексу репону з використанням внутршшх iнвестицiйних ресурЫв як держави, так i репону з емiсiею грошей пропор-цшно 1х наявностi. Продукцiя i послуги - остаточний шдсумок таких швести-цiй - повиннi цiлком орiентуватися на внутрiшнiй, зокрема, регiональний, ринок i вiдповiдне забезпечення економiчного зростання i розвитку регiону. Це:
• масове житлове буд1вництво, паралельне з буд1вництвом дор1г 1 шших об'екив ринково! шфраструктури;
• застосування масових громадських робгг з наданням вс1м 1хтм учасникам, без винятку, сучасного комфортабельного житла;
• швестицп в сшьське господарство та шфраструктурт об'екти, иеобхвдт для житгасиуваиия населения (електро-, водо-, теплопостачання, утил1зац1я по-бутових в1дход1в тощо).
Перша група швестицшних проекпв повинна здшснюватися шд протекторатом держави та обласних держадмшютрацш, при безумовному дотри-манш правила: експорт паливно-енергетичних i сировинних ресурЫв дае змо-гуться тшьки пiсля повного забезпечення ними швестицшних проекпв всiх трьох груп.
Другу групу швестицшних проекпв складають масштабш наукомiсткi проекти, здiйснюванi в рамках корпорацш, зокрема, промислово-фiнансових груп (ПФГ). Щ iнвестицiйнi проекти, незалежностi вщ того, здiйснюють !х державнi, приватш або змiшанi структури, повиннi користуватися всшякою пiдтримкою держави, зокрема пшьговим кредитуванням, податковими пшь-гами. Вони повинш бути надiйно захищенi широким спектром заходiв державного протекцюшзму вiд негативного, але не вщ позитивного впливу зов-нiшнього ринку, зокрема й у виглядi прийнятно! для рiвня розвитку краши конкуренцп. Такий пiдхiд не дасть змоги впчизняним фiрмам паразитувати на монополiзмi i необмеженiй державнiй пiдтримцi. 1нвестицшш проекти ще! групи повиннi забезпечити реалiзацiю трьох цiльових установок на базi гене-рування най- передовших досягнень науково-технiчного прогресу, а саме:
1) розроблеиия i впроваджеиия иовггтх техиологш на баз1 иацiоиальиих НДДКР, як випереджають свiтовий рiвеиь розвитку;
2) оснащения передовою техткою прюритетних з огляду иа подальший розвиток регюиу галузей народного господарства;
3) завоюваиия мщтших позицiй иа свгговому риику з иаукомiсткою про-дукщею i иаукомiсткими послугами.
Дв1 розглянут вище вщносно вщособлеш групи швестицшних проек-тв доцшьно об'еднати в едину цшу змшану модель швестицшного процесу, що поеднувала б у соб1 ринковий мехашзм активного саморозвитку товарно-грошових вщносин з адекватним державним втручанням, тобто була б фшан-сово-швестицшним комплексом (Ф1К), штегрованим з двох моделей швестицшного процесу i двох тишв мехашзму управлшня (ринкового i державного).
Такий фшансово-швестицшний комплекс, як один з оргашзацшних заходiв формування сприятливого швестицшного кшмату, е основною пере-думовою шдвищення обсягiв iнвестицiй та ефективност 1хнього використан-ня в регюш.
Оптимiзацiя iнвестицiйного клiмату повинна спиратися на активне ви-користання оргашзацшних, економiчних i соцiальних резервiв власне регь онального характеру, а саме:
• санащя i реструктуризация неефективних виробництв на територп репону; продовження i вдосконалення процешв приватизации, зокрема приватизации тд швестицшт зобов'язання; розроблення i впровадження системи заход1в постприватизащйно1 тдтримки тдприемств;
• формування регюиально! швестицшно1 шфраструктури страхових, консал-тингових, шжишриигових, аудиторських та шших ф1рм, шотечних та швес-тищйних баишв, створення в банках 1нвестиц1йних ввддшв; формування i розвиток 1нновац1йно1 шфраструктури, адаптовано! до ринкового середови-ща; пайових, пенсшиих фонд1в для залучення заощаджень населення;
• сприяння у розвитку тдприемництва, тдтримка малого i середнього б1знесу, шдвищення профес1йно1 культури i соц1ально1 ор1ентац11 п1дприемницько1 дiяльностi, залучення мiжнародних програм для малого i середнього б1знесу;
• подолання iнформацiйноï закритост! тдприемств, збiльшення шформованос-т учасиишв iнвестицiйного процесу i шдвищення прозорост iнвестицiйного ринку;
• зниження кримiнальних та екологiчних ризишв у регюш;
• розроблення i реалiзацiя мiжрегiональних i мiжнародних договорiв про ств-робiтництво; повнiше використання регюном можливостей европейсь^' ш-теграцiï i мiжнародних фiнансових органiзацiй.
Лiтература
1. Гуськов Н.С. Инвестиции. Формы и методы их привлечения / Гуськов Н.С., Гуцериев С.С., Зенякин В.Е., Крюков В.В., Шершунов В.А. - М. : Изд-во "Алгоритм", 2001. - 384 с.
2. Кошкин В. К эффективной приватизационно-инвестиционной модели / В. Кошкин // Российский экономический журнал. - 1995. - № 1. - С. 9-12.
3. Сталинская Е. Оценка инвестиционной привлекательности регионов Украины / Е. Сталинская // Економют. - 2003. - № 9. - С. 68-69.
4. Афанасьева Л. До визначення однорщносп регюшв Украши за р1внем економ1чного розвитку та галузевою структурою економши / Л. Афанасьева, Н. Лисак // Економют. - 2003. - № 2. - С. 30-32.
5. Пилипяк О. 1нвестицшна привабливють регюшв Украши: сощально-економ1чний аспект // Економка Украши. - 2004. - № 8. - С. 82-85.
Черторижский В.Н., Колодийчук А.В. Организационные аспекты формирования благоприятного инвестиционного климата в регионе
Проанализированы организационные аспекты формирования благоприятного инвестиционного климата на национальном, региональном уровнях, а также на уровне предприятия. Определены факторы влияния на инвестиционную привлекательность региона и классификационные подходы к региональным инвестиционным проектам.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционный климат, инвестиционный капитал, управление, инвестиционная привлекательность, инвестиционные проекты.
Chertorizhsky V.M., Kolodijchuk A. V. Organizational aspects of forming of favourable investment climate in a region
In the article the organizational aspects of forming of favourable investment climate are analysed on national, regional levels and level of enterprise. The factors of influence on the investment attractiveness of region and classification approaches on regional investment projects are certain.
Keywords: investments, investment climate, investment capital, management, investment attractiveness, investment projects._
УДК 330.341.1 Астр. Т.М. Шотж1 - НУ "ЛьвЬвська пол1техн1ка "
ОЦ1НЮВАННЯ РЕСУРСНО! ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1 1ННОВАЦШНО1 1НФРАСТРУКТУРИ МАШИНОБУДУВАННЯ
Обгрунтовано метод оцшювання шновацшно! шфраструктури, що базуеться на аналiзi ресурсного забезпечення та результативносп п роботи. Визначено показники, що дають змогу оцшити ресурсну забезпечешсть. З метою визначення верхньо! межi обсягу наданих послуг та випущено! тдприемствами 11Д, шновацшно! продукцп, запропоновано споаб обчислення мiсткостi ринку.
Ключов1 слова: шновацшна iнфраструктура, аналiзування шновацшно! шфрас-труктури, метод дослiдження.
Постановка проблеми. На сьогодш фактом е те, що кра!ни, як актив-т в шновацшнш сфер1, можуть претендувати на зростання та стадий розви-ток власноi економiчноi системи у перспектив!. Саме знання та !х практичне втшення е найнадшшшим шдгрунтям для розвитку економжи, оскшьки на-в1ть у перюд криз вони не лише не втрачають, а навпаки, набувають додатко-во! актуальносл як заЫб до здшснення яюсного ривка певними шд-приемствами зокрема та нацюнальним господарством загалом.
Неможливо вести мову про розвиток iнновацiйноi д1яльност1 та шно-вацiйноi шфраструктури (дал1 - II) як м1сця И локадiзацii без наявност адекватного методу оцiнювання II. Актуальшсть цього дослiдження зумовлена тим, що в працях бшьшоси дослщниюв надто мало уваги придiляеться вирь шенню проблеми визначення оптимального методу оцшювання шфраструктури iнновацiйноi д!яльност та питанню анадiзування iнновацiйноi сфери з погляду конкретних числових величин.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Сучасна економiчна наука пропонуе низку методiв оцiнювання iнфраструктури, зокрема, досить часто науковщ пропонують розраховувати штегральний показник розвитку шфрас-труктури [1-8]. Одним !з найпоширенiших у використанш е метод Беннета [2]. Проте цьому методовi притаманна низка вад, основною з яких е надто тюна залежшсть показника вщ значення обраного еталона [3], тобто, внасль док змши зазначеного еталона вщбудеться змiна у результатах обчислення для кожно! групи о6'ектiв дослiдження, причому така змша не може бути жодною м!рою пов'язаною з! змшами у самiй iнфраструктурi.
1 Наук. rapiERm: проф. О.£. Кузьмш, д-р екон. наук - НУ "Л^вська полггехшка"
