CC BY
16
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛШНЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 338.242:330.332 Доц. О.П. Крайник, д-р екон. наук -ЛР1ДУНАДУ
1НВЕСТИЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМ РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Розглянуто роль швестищйио'1 дiяльностi у реал1зацп регiональних програм розвитку. Показано роль оргашв державного управлшня та мiсцевого самоврядуван-ня у забезпеченнi швестицшно'1 привабливостi територи. Проведено аналiз досягнень та проблем швестицшно'1 дiяльностi Льв1всько'1 областi.
Ключовi слова: швестицшна дiяльнiсть, мiсцевi програми розвитку, регюналь-ний економiчний розвиток, органи державного управлшня та мюцевого самовряду-вання.
Особливу роль у реашзаци полггики регюнального економ1чного розвитку вщграе активна швестицшна д1яльн1сть, що забезпечуе постшний приплив кошт1в у регюнальну економжу 1 сприяе оновленню та модершзацп основних засобiв в уЫх галузях регiональноi економiки. Вплив на залучення iнвестицiй в економжу регiону мають як держава, так i мiсцевi органи влади. Важливим напрямком у цiй сферi е аналiз джерел iнвестицiйного забезпечен-ня регюнального економiчного розвитку, реалiзацii мюцевих програм кашта-ловкладень з метою покращення надання послуг мiсцевому населенню, що пiдтверджуе актуальнiсть обрано1' теми дослщження.
Метою дослiдження - визначити роль швестицшно1' дiяльностi у ре-алiзацii мiсцевих програм розвитку; показати роль оргашв державного управлшня та мюцевого самоврядування у забезпеченш швестицшно1' привабли-востi територii; здшснити аналiз проблем реалiзацii iнвестицiйних проекпв на регiональному рiвнi.
Аналiзуючи швестицшну дiяльнiсть в регiонi, можна побачити, що ве-лику роль у забезпеченш нарощування iнвестицiй в регюнальне господарство вiдiграють органи державного управлшня та мюцевого самоврядування. Зав-дання забезпечення швестицшно1' привабливостi на регюнальному рiвнi роз-глядаеться як прюритетний напрям дiяльностi мiсцевих органiв виконавчо1' влади та органiв мiсцевого самоврядування. Мiсцевi органи влади повиннi створювати найсприятливiшi умови для активiзацii швестицшно1' дiяльностi в регiонi для прискорення регюнального економiчного розвитку на цш основi.
Держава, як суб'ект швестицшно1' дiяльностi, формуе нормативно-пра-вову базу, вщповщае за регуляторну полiтику в сферi iнвестицiйноi дiяльнос-тi та вадграе важливу роль в оргашзаци процесу iнвестування. Основними факторами, що визначають темпи та результати процесу проникнення швес-тицiйних ресурсiв на загальнодержавний рiвень, е сучаснi тенденци розвитку Украши та рiвень конкуренци на мiжнародних ринках капiталу.
Аналiзуючи iнвестицiйнi можливостi Львiвськоi областi, В.С. Марцин зазначае, що "Перспективи ефективного функцюнування регiону як еконо-мiчноi системи певною мiрою пов,язанi з можливостями формування i реаль
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
зацп вщповщно1 стратеги пiдвищення його швестицшно1 привабливост^ ...яка стае набором основних координат, керуючись якими можна забезпечи-ти досягнення основно! мети, що стогть перед регiономм [1].
Загалом швестицшна привабливiсть формуеться залежно вiд показни-кiв, що характеризують ситуацiю як на загальнодержавному, так i регюналь-ному рiвнях. До перших можна вщнести: природнi фактори, клiматичнi умо-ви; демографiчнi фактори, рiвень зайнятост^ мiграцiйнi процеси; фшансово-економiчний стан у крш'ш, купiвельна спроможнiсть населення тощо. До другого рiвня факторiв вiдносять: рiвень менеджменту на регюнальному рiвнi; структура господарського комплексу регюну; фiнансовий стан суб,ектiв гос-подарсько! дiяльностi; конкурентоспроможнiсть економiки регюну. К^м цього, важливу роль в залученш iнвестицiйних ресурсiв вiдiграють регюналь-нi особливостi, якi охоплюють: розвиток шфраструктури; рiвень розвитку шдприемницько1 дiяльностi; внутрiшньо-економiчнi фактори; квалiфiкацiю робочо! сили; рiвень спiвпрацi влади i бiзнесу.
Щодо Львiвськоl областi, то потрiбно враховувати ще один важливий фактор - близьюсть до кордонiв. Львiвщина, межуючи з Польщею, отримуе значний приплив швестицш саме з ще! краши. Якщо загалом дiловими партнерами Львiвщини е iнвестори з 63 кра!н свiту, то Польща е найбiльшим з них (26,1 % вщ загального обсягу швестицш). 3i вступом в GC притж шозем-них iнвестицiй з Польшд рiзко збiльшився. Крiм цього, значш швестици у Львiвщину надiйшли з Великобритани (10,7 % вiд загального обсягу швестицш), Австри (9 %), Нiмеччини (7,6 %) [2].
1нвестицшна дiяльнiсть на регiональному рiвнi забезпечуе прогресив-нi структурнi зрушення в економiцi регiону, забезпечуе шновацшш оновлен-ня основних активiв шдприемств, забезпечуе пiдвищення конкурентоспро-можностi регюнально1 економiки. Особливе значення мають каштальш вкла-дення в розвиток регюнально1 iнфраструктури.
У 2009 р. Львiвщинi вдалося зберегти привабливiсть територи для за-лучення iноземних iнвестицiй. Львiвська область визнана одним з найбшьш перспективних мiсць для розмiщення прямих шоземних iнвестицiй у Схiднiй Сврош. За результатами оприлюднених даних провщного видання "Financial Times", Львiв пошв третю позицiю у рейтингу регюшв щодо стратеги залу-чення прямих шоземних швестицш у рейтингу European Cities & Regions of the Future 2010/11 [3].
Вщповщно до "Звгту оргашзаци економiчноl спiвпрацi та розвитку (ОССР) "Полiтика прямих шоземних швестицш у Львiвськiй областi в Укра-1ш", залучення iноземних швестицш в украшську економiку повинне сприяти виршенню таких проблем соцiально-економiчного розвитку [4]:
• освоения незатребуваного науково-техтчного потенцiалу Украши та й реп-онiв, особливо на тдприемствах вiйськово-промислового комплексу, як тд-лягають коиверси;
м • • ' U • • О
• просування украшських товарш i техиологiй на зовиiшиiй ринок;
• сприяння розширеиию i диверсифшоваиосп експортиого потенциалу i розвитку iмпортозамiнних виробиицтв в окремих галузях;
• створеиия иових робочих мюць i освоения передових форм оргашзаци ви-робиицтва;
• освоения досвiду цивiлiзоваиих вiдиосии у сферi тдприемництва;
• сприяиия розвитку виробиичо1 шфраструктури.
З метою подальшо! швестицшно! дiяльностi у Львiвськiй областi роз-роблено iнвестицiйнi пропозици (проекти) до спiвпрацi з швесторами, роз-роблено Концепцiю швестицшно! пол^ики Львiвськоl областi на 20092015 рр., видано Каталоги мIнвестицiйнi можливост Львiвщиним украшсь-кою та англшською мовами та "Об'екти пiдготовки до СВРО - 2012", забез-печено функщонування робочих груп, виконавчий орган "Сдине iнвестицiйне вжно" тощо. Для залучення iнвестицiй у регiон мюцевими органами влади проводяться рiзноманiтнi заходи, зокрема Мiжнародний економiчний форум. Через шоземш торговi мюи та торговi мюи за кордоном поширюеться шфор-мацiя про iнвестицiйний клiмат як в державi загалом, так i в регiонах зокрема. Важливим аспектом участi регюнально! та мюцево! влади е надання пiльг шд час iнвестування проектiв. Враховуючи, що з одного боку це може бути стимулом для залучення iнвесторiв, з шшого - значна кшьюсть пшьг попр-шуе iнвестицiйний кшмат регiону, що може негативно вплинути на швести-цiйний процес. Основними критерiями пiд час надання пшьг мають бути ш-новацiйна спрямовашсть проектiв та !х вплив на регюнальну економiку.
За окремими територiями Львiвськоl областi найбiльше iноземних ш-вестицiй вкладено у пiдприемства мюта Львова, Буського, Стрийського та Ка-м'янка-Бузького районiв. Деякi райони Львiвськоl областi наштовхуеться на низку проблем, як стримують активну !х швестицшну дiяльнiсть. Першою важливою проблемою е те, що не вс райони област мають сформованi чiткi програми швестицшно! дiяльностi, хоча потреби в швестищях е як у промис-ловостi так i в сшьському господарствi. Водночас, на сучасному еташ внасль док переходу на програмно-цшьовий метод формування бюджету обов'язко-вим елементом е формування проекту розвитку шфраструктури з повним пе-релжом об'екпв та джерела !х фшансування, тобто планування швестицшно! дiяльностi повинно стати постшною практикою мiсцевих оргашв влади.
Ще однiею проблемою, яка стримуе процес швестицшно! дiяльностi на мюцевому рiвнi е низький рiвень участi керiвникiв найвищого районного рiвня у процесi переговорiв з потенцшними iнвесторами, непрозоре прийнят-тя ршень, вiдсутнiсть обговорення iз зацiкавленими сторонами та широкого оприлюднення шформацп, що без сумшву негативно впливае на бажання ш-весторiв вкладати кошти в конкретний регiон.
Крiм цього, е проблеми, пов'язаш з рiвнем квалiфiкацil спецiалiстiв вiддiлiв iнвестицiй районних держадмшютрацш, якi, не маючи чггко окресле-них функцiй свое! дiяльностi, слабо впливають на роботу з конкретними ш-весторами, рiдко проявляють бажання навчатись та шдвишувати свою кваль фiкацiю, що стримуе притж iнвестицiй на районний рiвень. Нагальною проблемою, пов'язаною з недостатшм рiвнем квалiфiкацil працiвникiв у процес швестицшно! дiяльностi, е вiдсутнiсть спещалю^в, якi можуть оцiнити альтернативы варiанти iнвестування проектiв, якi треба вибирати з урахуванням реальних фшансових можливостей територп.
Сприяти iнвестицiйнiй дiяльностi на мiсцевому рiвнi мала б шдготов-ка iнформацiйних матерiалiв економiчного потенцiалу та iнвестицiйних можливостей району мюцевими органами влади. 1нформащя про iнвестицiйнi можливостi району повинна складатись з характеристики природних та тру-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра1'ни
дових ресурЫв, якими володiе окрема територiальна громада та як можуть бути залучеш в перспективi до роботи швестованих пiдприемств.
Крiм залучення зовнiшнiх iнвесторiв у регiон, органи мiсцевоi влади формують бюджети розвитку мiсцевих бюдже^в, кошти яких спрямовують на швестування мiсцевих проектiв розвитку. Збiльшення фшансування на ре-алiзацiю iнвестицiйних проекпв забезпечуе можливiсть прискорення розвитку мюцево" iнфраструктури, але при цьому виникае потреба оцшки швести-цшних проектiв стосовно економiчноi доцiльностi "х реалiзацii. Одним з ета-шв оцiнки доцiльностi капiталовкладень вiдомими методами е формування критерпв "х оцшки. Критери оцiнки доцiльностi капiталовкладень в розвиток мюцево" iнфраструктури повиннi мютити передусiм економiчнi показники. Поряд з економiчними показниками, доцiльно враховувати думку громадсь-костi та полiтичних угруповань щодо того чи iншого способу швестування. Одним з найважливших економiчних критерiiв оцiнки iнвестицiйних проекпв е ефективнiсть та результативнiсть проекту, яка проявляеться у величин прибутку на вкладений капiтал в швестицшний проект. Крiм цього, доцiльно розробляти систему критерив за прiоритетами для територiальноi громади. Найвищими прiоритетами тут повинш бути проекти, пов,язанi з охороною працi, безпекою життедiяльностi населення, шдвищенням рiвня та якостi життя в регiонi.
Незначнi фiнансовi можливост мiсцевих бюджетiв роблять неможли-вим поточне фшансування потреб розвитку адмiнiстративно-територiальних утворень з податкових надходжень у необхщному розмiрi. У цьому випадку реальш можливостi фiнансування таких проекпв полягають у здiйсненнi му-нщипальних запозичень. Порiвнюючи двi можливостi фшансування: з пози-чених витрат чи з використанням запозичень, зазначимо, що перший варiант потребуе занадто багато часу на завершення проектiв i загалом може обiйтись значно дорожче. Водночас, використання другого шдходу також супроводжуеться значними проблемами. До них можна вщнести: 1) високу вартють кредитного кашталу в банкiвський системц 2) недосконалiсть систе-ми фшансово" оцiнки платоспроможностi органу мiсцевого самоврядування; 3) вщсутшсть системи рейтингу облшацш, яка давала б незалежну оцшку ри-зику за облiгацiями.
Використовуючи аргументи за фшансування швестицшних проекпв за рахунок позичкових кош^в, варто зауважити, що швестици можуть давати дохщ вiд продажу товарiв i надання послуг, який дае змогу погасити борг i покрити операцшш витрати. Мiсцева влада може використовувати декшька схем кредитування: кредити комерцшних банкiв пiд заставу мунiципальних засобiв, випуск цiнних паперiв, кредити державних банюв. З метою скоро-чення ризиюв, що виникають внаслiдок реалiзацii iнвестицiйних проектiв мiсцевою владою необхщно запроваджувати чiткi та зрозумiлi обмеження на обсяг позики та чпко оргашзувати схему кредитування та сплати борпв. Рi-шення мiсцевоi влади про отримання позики повинно супроводжуватись оцшкою платоспроможностi органу мiсцевого самоврядування. Якщо пози-ченi кошти повертаються за рахунок отримуваних прибутюв, то важливим в цьому випадку е оцшити рiвень прибутковостi проекту та встановити норму прибутку. Якщо проект не передбачае отримання прибутку, то повернення основно" суми боргу та вщсотюв здшснюеться iз загальних надходжень.
Таким чином, збшьшення фшансування на реашзащю швестицшних проекпв забезпечуе можливiсть прискорення економiчного розвитку на peri-ональному piBrn. Дeдалi вагомiшою е роль мюцевих оpганiв упpавлiння в фоpмуваннi та peалiзацii peгiональноi iнвeстацiйноi полiтики. Володдачи певними повноваженнями, органи влади можуть виступати учасниками ш-вeстицiйного процесу, розробляючи та впроваджуючи ноpмативнi документа, як регламентують iнвeстицiйний процес на регюнальному piвнi, надаючи гаранти власникам iнвeстицiйних peсуpсiв, сприяючи в eкспepтизi та супро-воджeннi швестицшних проекпв, мобшзаци коштiв населення шляхом ви-пуску мунiципальних цiнних папepiв, що забезпечить пpитiк фiнансових ре-суpсiв на piвeнь областей та райошв. Окpiм поточного фiнансування, важли-вими джерелами фiнансування iнвeстицiйних проекпв е боргове фшансуван-ня. При цьому виникае потреба оцшки швестицшних проекпв стосовно еко-номiчноi доцшьност ix peалiзацii. Не менш значним заходом для залучення iнвeстоpiв як зовшшшх, так i внутpiшнiх, е формування програми сощально-eкономiчного розвитку територи, формування програми розвитку госпо-дарських структур та потреби в швестищях, визначення вiдповiдно до не! пpiоpитeтних напpямiв iнвeстування на основi аналiзу господарського стану господарства регюну, а також спiвпpаця та участь безпосередньо в швести-цiйному процес peгiональних оpганiв влади.
Л1тература
1. Марцин В.С. Заходи щодо покращення iнвeстицiйноi привабливост репону в умо-вах виходи з кризи / В.С. Марцин // Региональна економша. - 2010. - № 4. - С. 49.
2. Звгг про результати дiяльностi Львiвськоi облдержадмшютраци у 2009 pоцi. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.loda.gov.ua.
3. Льв1в - трет1й у рейтингу стратеги залучення прямих шоземних iнвeстицiй. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.zaxid.net.
4. Полггика прямих шоземних швестицш у Львiвськiй областi в Укpаiнi. Звiт оргашза-ци eкономiчноi спiвпpацi та розвитку (ОССР). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. oecd.org/dataoecd/46/ 16/37068837.pdf 10.
Крайнык О.П. Инвестиционное обеспечение программ регионального развития
Рассмотрена роль инвестиционной деятельности в реализации региональных программ развития. Показана роль органов государственного управления и местного самоуправления в обеспечении инвестиционной привлекательности территории. Проведен анализ достижений и проблем инвестиционной деятельности Львовской области.
Ключевые слова: инвестиционная деятельность, местные программы развития, региональное экономическое развитие, органы государственного управления и местного самоуправления.
Кгаунук O.P. Investment providing of programs of regional development
The role of investment activity in realization of the regional programs of developmen tis reflected. The role of organs of state administration and local self-government in providing of investment attractiveness of territory is shown. The analysis of achievements and problems of investment activity of the Lvov area is conducted.
Keywords: investment activity; local programs of development; regional economic development; organs of state administration and local self-government.
