CC BY
16
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Базылева Марина Николаевна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической политики
Белорусский государственный экономический университет e-mail: basyleva@mail.ru
About the author:
Bazyleva Marina, PhD, associate professor, аssistant professor of economic policy of the Belarusian State University of Economics
e-mail: basyleva@mail.ru
УДК 655.413:334.73](477) «192» https://d0i.0rg/1 0.31470/2306-546Х-2019-40-110-122
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНА СТРУКТУРА ТА ГОСПОДАРСЬКО-ЕКОНОМ1ЧНА Д1ЯЛЬН1СТЬ КООПЕРАТИВНОГО ВИДАВНИЦТВА «КУЛЬТУР-Л1ГА» У КОНТЕКСТ1 ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ
ЕКОНОМ1ЧНО1 ЮТОРП
Костик е. П.
Предметом досл'дження е органiзацiйна структура та господарсько-економ'чна д'яльн'сть кооперативного видавництва «Культур-Лга».
Мета наукового досл'дження полягае у вивченн'!, через призму економ'чно)' стори, розвиток органзацшно)' структури та господарсько-економ'чно)' дiяльностi кооперативного видавництва «Культур-Лга».
Методи досл'дження. Ус компоненти досл'дження базуються на основних принципах - науковост¡, юторизму, об'ективност'!, системност¡, розвитку, проритету конкретно)'стини, плюралiзму, а також методах пзнання соцiально-економiчних процесв суспльного розвитку - анал'зу, синтезу, проблемно-хронологiчному, пор'вняльно-анал'тичному, археографiчному, ретроспективному, статистичному, системного та комплексного пдходу.
Методолог'т проведення роботи. У процес досл'дження означено)' проблематики були взят/ за основу основн! положення: економЫно)' стори та стори економ'чно)' думки, прац втчизняних та зару&жних учених / практик'т в означенш сфер/'.
Результати роботи. У контекст/ означено)' проблематики ми спробували розглянути розвиток оргашзацшно)' структури та господарсько-економ'чну д'яльн'сть кооперативного видавництва «Культур-Лга», через призму економ'чно)' стор^
Галузь застосування результат¡в. Результати даного досл'дження можуть бути застосован у сферi вивчення проблем економ'чно)' стор^' та стор^' економ'чно)' думки.
Висновки. Таким чином, констатуючи розглянутий нами вище факт - розвитку органiзацiйно')' структури та господарсько-економ'чно)' д'яльност'! кооперативного видавництва «Культур-Лга», дае можливсть охарактеризувати особливост'! формування органiзацiйно')' структури видавництва, розкрити соцально-професйний склад засновниюв та член1в, проанал'зувати систему ведення кооперативного способу господарювання на засадах пайового пiдприемства. Сл'д зазначити, що в Укран на сучасному етап розвитку системи ринково)' економки де домнують рiзнi форми власност'!, нацональна видавнича галузь перебувае у край важкому становищi. Дос йде пошук ефективно)'модел'! розвитку на^онального книговидання, то ж чому б не звернутися до власного сторичного досв/'ду.
Ключов! слова: кооперативне видавництво, структура видавництва, правлння, редак^йний в/'дд/'л, комерц/'йний в/'дд/'л, фiнансовий в/'дд/'л, торг/'вельний в/'дд/'л, в/'дд/'л управлння справами, збутово-торг'тельне пдприемство, господарська структура, матерiальна база, органiзацiйна мережа, торгiвельнi обороти.
ОРГАНИЗАЦИОННАЯ СТРУКТУРА И ХОЗЯЙСТВЕННО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КООПЕРАТИВНОГО ИЗДАТЕЛЬСТВА «КУЛЬТУР-ЛИГА» В КОНТЕКСТЕ ИЗУЧЕНИЯ ПРОБЛЕМ
ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ИСТОРИИ
Костик Е. П.
Предметом исследования является организационная структура и хозяйственно-экономическая деятельность кооперативного издательства «Культур-Лига».
Цель научного исследования заключается в изучении, через призму экономической истории, развитие организационной структуры и хозяйственно-экономической деятельности кооперативного издательства «Культур-Лига».
Методы исследования. Все компоненты исследования базируются на основных принципах -научности, историзма, объективности, системности, развития, приоритета конкретной истины,
110
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 40
© Костик е. П., 2019
плюрализма, а также методах познания социально-экономических процессов общественного развития - анализа, синтеза, проблемно-хронологический, сравнительно-аналитический, археографический, ретроспективный, статистический, системного и комплексного подхода.
Методология проведения работы. В процессе исследования обозначенной проблематики были взяты за основу основные положения: экономической истории и истории экономической мысли, труды отечественных и зарубежных ученых и практиков в указанной сфере.
Результаты работы. В контексте обозначенной проблематики мы попытались рассмотреть развитие организационной структуры и хозяйственно-экономическую деятельность кооперативного издательства «Культур-Лига», через призму экономической истории.
Область применения результатов. Результаты данного исследования могут быть применены в области изучения проблем экономической истории и истории экономической мысли.
Выводы. Таким образом, констатируя рассмотрен нами выше факт - развития организационной структуры и хозяйственно-экономической деятельности кооперативного издательства «Культур-Лига», дает возможность охарактеризовать особенности формирования организационной структуры издательства, раскрыть социально-профессиональный состав учредителей и членов, проанализировать систему ведения кооперативного способа хозяйствования на основе долевого предприятия. Следует отметить, что в Украине на современном этапе развития системы рыночной экономики где доминируют различные формы собственности, национальная издательская отрасль находится в крайне тяжелом положении. До сих пор идет поиск эффективной модели развития национального книгоиздания, то почему бы не обратиться к собственному историческому опыту.
Ключевые слова: кооперативное издательство, структура издательства, правление, редакционный отдел, коммерческий отдел, финансовый отдел, торговый отдел, отдел управления делами, сбытово-торговое предприятие, хозяйственная структура, материальная база, организационная сеть, торговые обороты.
ORGANIZATIONAL STRUCTURE AND ECONOMIC ACTIVITIES OF THE COOPERATIVE
PUBLISHING HOUSE «KULTUR-LIGA» IN THE CONTEXT OF THE STUDY OF ECONOMIC
HISTORY PROBLEMS
KostyK Ye. P.
The subject of research is the organizational structure and economic activities of the cooperative publishing house «Kultur-Liga».
The aim of the study is to study the development of the organizational structure and economic activities of the cooperative publishing house «Kultur-Liga» in the context of economic history.
Methods of research. All components of the study are based on fundamental principles - scientific, historicism, objectivity, system, development, priority of concrete verity, pluralism; and also the methods of knowledge of social and economic processes of social development - analysis, synthesis, problem-chronological, comparative analytical, archaeological, retrospective, statistical, a systematic and integrated approach.
Research methodology. In the process of investigating this problem, the fundamental principles were based on economic history and history of economic thought, the Ukrainian and foreign scientists' works and experts in this area.
Results of the study. In the study, we tried to consider the development of the organizational structure and economic activities of the cooperative publishing house «Kultur-Liga» in the context of economic history.
The field of application of results. The results of this study can be used in studying issues of economic history and the history of economic thought.
Conclusions. Thus, noting the fact that we considered above - the development of the organizational structure and economic and economic activity of the cooperative publishing house «Kultura-Liga», permits to characterize the features of the formation organizational structure of a publishing house, to consider social and professional founders and members, to analyze a system of cooperative management based on a share company. It should be noted that in Ukraine at the present stage of development of the market economy where is dominated by various forms of ownership, a national publishing industry is in a difficult situation. The search of an effective model of the national book publishing is an important today, and so in the study particular attention is paid to own historical experience.
Key words: a cooperative publisher, a structure of publishing house, management, the editorial department, the commercial department, the financial department, the trading department, the department of administrative, a marketing-trade enterprise, economic structure, financial base, organization network, trading turnovers.
JEL Classification: L10-12, L20, L23, M21, M31-32, M41, N01, N30.
Постановка проблеми. зумовлена розвитком в УкраТш недержавних видавництв, функцюнуванням оргашзацшних форм приватноТ, акцюнерноТ i кооперативно'! книготорпвл^ приватизацшними та реприватизацшними процесами в економiчному житт сусптьства, вщтак i необхщнютю вивчення юторичного досвщу дiяльностi видавничих кооперативних товариств перюду НЕПу, з'ясування Тх специфки в умовах ринкових вщносин. Досить важливою, як з теоретично' так i з практично' сторони, е дослщження проблеми оргашзацшноТ структури та господарсько-економiчноТ дiяльнiсть кооперативного видавництва «Культур-Л^а», адже воно посщало вагоме мюце в культурно-осв^ньому житп украТнського сусптьства 1920-х - початку
1930-х рр., а з шшого боку - представляло со^альы форми повсякденноТ роботи i творчост штел^енцп, уособлювало самодiяльнi форми пщприемництва населення. Саме органiзацiйнi та соцiально-економiчнi пiдвалини видавництва сприяли певною мiрою подоланню безробiття серед освiтян i науковцiв, зменшенню сусыльно'Т напруги шляхом лiбералiзацN' виробничо-господарськоТ дiяльностi професiйних груп [1, с. 5].
Стушнь дослщження проблеми. Довгий час ця проблема залишалася поза увагою iсторикiв, тому, що мютить суперечливi тенденцп юторичного розвитку епохи. За радянськоТ влади наукова проблема з питань створення кооперативних видавництв не дослщжувалася хоча у деяких авторiв про неТ згадувалося -А. Козаченко, Г. Абрамов, В. Динкевич, Е. Добрий, Л. Гольденберг, А. Подгорнова, Н. Малыхин, Р. Машталiр т н У вiтчизнянiй науковiй лiтературi досить мало робiт, якi б висв^лювали дiяльнiсть кооперативних видавництв побiжно цi питання вивчалися у працях таких авторiв, як Т. Ювшар, С. Бабенко, М. Тимошик, В. Юзюн, Я. 1саевич, е. Костик. Слщ зазначити, що дана проблематика продовжуе привертати увагу наукового ствтовариства, тому е актуальною, адже окремi ТТ аспекти залишаються невирiшеним. Актуальысть означеноТ проблематики, ТТ недостатне теоретичне вивчення та практичне значення зумовили головну мету i завдання дослщження.
Мета дослщження полягае у вивчены, через призму економiчноТ iсторiТ, розвиток оргашзацшноТ' структури та господарсько-економiчноТ дiяльностi кооперативного видавництва «Культур-Л^а». Вiдповiдно до мети автори статп ставлять наступы завдання: проаналiзувати еволюцiйний розвиток кооперативного видавництва «Культур-Л^а», з'ясувати його оргаызацшну структуру, охарактеризувати основнi напрямки господарсько-економiчноТ дiяльностi, показати специфiку взаемовiдносин кооперативного видавництва з шшими суб'ектами господарськоТ дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Кооперативы видавництва як складова видавничоТ галузi УСРР почали з'являтися на початку 1920-х рр. Створенню та дiяльностi центральноТ мережi кооперативних видавництв слугували законодавчi акти, якi були прийнят радянським урядом. За допомогою встановлених законами норм визначався правовий статус кооперативних видавництв, регулювалася Тхня дiяльнiсть у видавничiй сферi. Основнi законодавчi акти, що приймалися вищими шстанфями, носили загальний характер i стосувалися коопераци у цiлому. Тхньою конкретиза^ею займалися Наркомати, якi у свою чергу видавали шструкци Головкооперкому, через який контролювалася робота всiх кооперативних об'еднань, у тому чи^ й кооперативних видавництв.
Нова економiчна полiтика, що прийшла на змiну вiйськовому комунiзму, стала поворотним моментом у видавничш справу формально перехiд на новi принципи роботи розпочався з виданням декрету РКП(б) вщ 28 листопада 1921 р. «О платности книг», який давав змогу видавництвам здшснювати видавничий процес, використовуючи принципи ринковоТ економки. Скористатися декретом могли лише видавництва державного пщпорядкування, позаяк решта, а це переважно приваты та кооперативы, офщшно скористатися законом змогли лише у другш половин 1922 р., саме на той перюд припадае масове зростання кшькосп кооперативних видавництв в УСРР [1, с. 33].
Форма видавничого кооперативу була оптимальною, якщо враховувати мiзернiсть кош^в, як держава видтяла на розвиток книговидавничоТ справи, особливо скрутне становище було на перифери. Кооперативнi видавництва в галузi видання та торгiвлi книгами на початку 1920-х рр. заохочувалися, але разом з тим держава виступала проти того, щоб пщ вивiскою кооперативного видавництва дiяли приваты. Спираючись на декрет ВЦВК та РНК РРФСР вщ 24 травня 1923 р., в якому кооперативы видавництва розглядалися як рiзновид промислово-кооперативних товариств ВРНГ РРФСР опублкувала ряд циркулярiв, що мали за мету ч^ко розмежувати приваты та кооперативы видавництва. Перший з них вийшов у лютому 1924 р., у ньому зазначалося, що основною метою кооперативних видавництв, як не мали власних друкарень, повинно було стати видання праць своТх члеыв, якщо ця умова порушувалася, пщымалося питання про Тхню некооперативысть i лквщацш в судовому порядку. Законодавець забезпечував кооперативы видавництва правом оргаызовувати збут виданих ними праць своТх члеыв, а також право торгувати чужими виданнями i працями, не пов'язаних з видавництвом оаб, але при цьому зауважувалося, що торпвля такими виданнями не повинна була бути метою видавництва, а лише засобом, що забезпечував збут власноТ' продукци. У 1926 р. Президiя ВРНГ РРФСР повертаеться до цього питання, опублкувавши повщомлення, де зазначалося, що видавничими промисловими кооперативами можуть бути лише т оргаызацп, як створювалися для видання праць своТх члеыв, або таю, що об'еднували як авторiв, так i пра^вникв видавничоТ справи (набiрникiв, брошуровщикв, переплетчикв), а торгiвля книгами не могла бути основною метою об'еднання i лише допомiжним засобом при оргаызаци збуту власноТ продукцiТ [1, с. 33].
Видавництво «Культур-Л^а» було засноване у 1918 р., а з шця 1921 р. отримало назву кооперативне видавництво «Культур-Л^а» [2], але офщшно у Головному кооперативному комгтет при РНК УСРР реестрацш пройшло 26 березня 1926 р. i було внесене до списку кооперативних об'еднань [3, арк. 34]. Головними пайовиками видавництва були: громадська оргаыза^я «Культурна-Л^а», яка внесла весь свш книжковий фонд i книжковий iнвентар, Всеукрдержвидав (з 1922 р. - Державне видавництво УкраТни), який передав до видавництва уа своТ еврейськi книги, у тому чи^ нацiоналiзованi [4, с. 3]. Пайовиками видавництва «Культур-Л^а» були також еврейське бюро Наркомосу УСРР та ряд профспткових, кооперативних й громадських оргаызацш [5, с. 131].
Кооперативне видавництво «Культур-Л^а» розташовувалося в Киевi по вулицi Короваевська, 3 (ниы вулиця Льва Толстого) [5, с. 21]. Основною метою видавництва було забезпечення уах евреТв УСРР, а також робiтничi школи навчальною, науково-популярною та художньою л^ературою еврейською мовою [6, с. 9].
Структура KepiBHMx opraHiB видавництва була типовою для кооперативних об'еднань: загальш збори, пpaвлiння та pевiзiйнa кoмiсiя.
Зaгaльнi збори виконували функци' головного законодавчого органу. Вони розглядали й затверджували плани дiяльнoстi кооперативного видавництва, заслуховували звгги про дiяльнiсть видавництва, вибирали раду, пpaвлiння та pевiзiйну кoмiсiю, розглядали скарги виконавчих оргашв, а також приймали ршення про змiну статуту. ïx скликали один раз на рк, у paзi неoбхiднoстi зaгaльнi збори могли бути скликан за вимогою 1/10 частини члешв кооперативу або pевiзiйнoю кoмiсieю. Збори вважалися дiйсними при наявност третини пpисутнix на них члешв. Якщо на зборах ктькють члешв була меншою, то вони скликалися вдруге, проте вважалися повноправними при наявност будь-якоТ кiлькoстi присутшх. Рiшення з важливих питань ухвалювали вiдкpитим голосуванням бiльшiстю гoлoсiв. На загальних зборах обирався голова збopiв, який не був ш членом правлшня, нi pевiзiйнoï кoмiсiï. Протоколи збopiв пiдписувaли голова та секретар протягом тижня вщ дати проведення загальних збopiв. Кожен член видавництва мав право висловлювати зауваження до протоколу збopiв. Звiтний piк вважався з 1 ачня по 31 грудня.
Постшним кеpiвним органом видавництва «Культур-Л^а» було пpaвлiння, яке виконувало функци виконавчого органу згщно з статутом. Цей структурний елемент займався поточними справами видавництва, виступав його представником на випадок укладання угод. Правлшня напрацьовувало правила, шструкци', отримувало та видавало належш видавництву кошти, укладало угоди, видавало векселе доручення та ^i види зобов'язань, обирало голову правлшня, формувало штат та звтьнювало пра^вниш, готувало звгг та баланси оборолв на кожне пiвpiччя. Роботу пpaвлiння забезпечували п'ять його постшних членiв, що обиралися iз числа зaснoвникiв кооперативного видавництва, а також трьох кандидалв, якi виконували функци' члешв правлшня в paзi ïx вiдсутнoстi. Члени пpaвлiння i кандидати обиралися загальними зборами термшом на один piк. Керував роботою пpaвлiнням голова. Головою пpaвлiння видавництва «Культур-Л^а» був М.У. Лекст, а його заступником - Б.1. Маршак [5, с. 21]. Правлшня збиралося не часпше двох paзiв на мюяць, а якщо пiд час голосування голоси подтялися пopiвнo, то домшуючий голос мав голова правлшня. Скарги на роботу правлшня подавалися до загальних збopiв.
Значна роль в адмшютративно-управлшськш системi «Культуp-Лiги» вщводилася pевiзiйнiй кoмiсiï, що складалася, зазвичай, iз трьох членiв i двох кандидалв, якi обиралися загальними зборами термшом на один рк Ревiзiйнa кoмiсiя слiдкувaлa за роботою члешв правлшня й дотриманням ними статуту, правил та норм, установлених загальними зборами, а особливо - за коштами, майном, що належало видавництву, дoвipениx йому фiзичними та юридичними особами. Для усшшно'|' роботи pевiзiйнoï кoмiсiï Тй надавався безперешкодний доступ до будь-якоТ шформаци', що стосувалася видавничоТ й тopгiвельнoï дiяльнoстi видавництва, а в paзi неoбxiднoстi вона проводила, не менше одного разу на рк, повне обстеження роботи видавництва, про що й доповщала загальним зборами пайовиш. До обов'язш pевiзiйнoï кoмiсiï входила пеpевipкa наявност кoштiв та майна видавництва, його документации своечасне подання piчнoгo зв^у пpaвлiння; скликання дострокових загальних збopiв у paзi виявлення серйозних порушень у poбoтi видавництва.
Основною частиною вн^^ьо^' структури кооперативного видавництва були: редакцшний, кoмеpцiйний, тopгiвельний - вщдти, а aдмiнiстpaтивнi питання виpiшувaв вщдт упpaвлiння справами.
Редaкцiйним вiддiлoм керував завщуючий, котрий обирався пpaвлiнням переважно з його члешв. До функцш редакцшного вiддiлу належало: розробка тематичних, редакцшних та перспективних плaнiв, робота з авторами та укладання з ними дoгoвipниx зобов'язань, творча робота з авторами зi створення повноцшного рукопису, п^р iлюстpaцiй, пiдгoтoвкa рукопису до друку. Окpiм того, вш вивчав кpитикo-бiблioгpaфiчнi та iншi мaтеpiaли, що стосувалися видано^' видавництвом л^ератури. У кoмпетенцiю pедaкцiйнoгo вiддiлу входило також xудoжньo-пoлiгpaфiчне оформлення видання. Ус opигiнaли твopiв прочитувалися редакторами, а коректори самостшно не правили без санкци pедaктopiв. При кооперативному видaвництвi «Культуp-Лiгa» iснувaлa pедaкцiя пеpioдичниx видань.
В обов'язки редакцшного вщдту входила робота з авторами, де особливу роль в^фгравав дoгoвip, у якому визначалися права та обов'язки сторш, а також умови договору. За договором, автор передавав видавництву виключне право видавати та перевидавати свою працю. Видавництво мало повне право вносити корективи до подано!' автором пращ але автор мав право в paзi незгоди вщмовитися пщписувати свое iм'я пщ нею. Якщо в прац допущеш гpубi помилки, то видавництво повертало ïï автору. Авторський гонорар нараховувався зпдно з договором, але якщо автор подавав працю, що перевищувала poзмip, зазначений договором, i видавництво ïï використало, то оплата нараховувалася йому пюля виходу пра^ з друку.
Важливим елементом редакцшного вщдту була коректорська, куди надходили отримаш вщ редакцш рукописи. Тут проводилася вичитка рукопису: виправлялися opфoгpaфiчнi помилки, встановлювалася пунктуа^я, визначалася едина транскрип^я iнoземниx ^в, едина теpмiнoлoгiя та умови скорочення, пpoвipялaся загальна структура рукопису, пщписи до мaлюнкiв, пpaвильнiсть побудови таблиць тощо. У коректорськш також вичитували коректури гранок, версток, пеpевipяли якють друкарського набору. Правку коректури проводили спе^альними коректурними знаками, якi повинш були знати пpaцiвники pедaкцiй i виробничого вщдту та друкарень.
Рукописи пюля вичитки ïx коректорами надходили до техшчно'|' редакци. Ознайомившись iз рукописом, теxнiчний редактор залежно вщ виду лiтеpaтуpи, змiсту та призначення мaйбутньoï книги робив poзмiтку рукопису, де вш вказував шрифт, яким повинен бути набраний текст у заголовках, шляхи вщображення
iлюстрацiй, формат, сорт паперу тощо. Пюля обробки рукопису техжчним редактором його направляли до друкарнi. Потiм iнспектор з якостi повинен був прийняти вщ друкарень готову продукцю Калькулятор провiряв друкарську калькуляцю рахунки, звiти щодо використання паперу, пщраховував об'ем рукопису в авторських аркушах для розрахунку авторського гонорару.
Кооперативне видавництво «Культур-Л^а», окрiм редакцшноГ роботи, вела планово-фiнансову, бухгалтерську та господарчу. Цим займався комерцшний i частково фiнансовий вiддiли, що складали рiчнi, квартальнi та мiсячнi плани роботи, слщкували за 1'хым виконанням, контролювали укладання авторських угод, використання ставок авторського гонорару, ураховували норми роботи сшвроб^ниш видавництва, складали оперативн зв^и. Комерцiйний вiддiл зобов'язаний був слщкувати за розповсюдженням друкованоТ продукци' видавництва, увесь акцент робився на власну продукцю Бухгалтерiя складала баланси, фiнансовi рахунки та звiти про дiяльнiсть видавництва, проводила розрахунки з авторами, пщприемствами, закладами та оргашза^ями, розрахунки iз заробгшо!' плати.
Значну роботу виконував торпвельний вiддiл, його ще називали вщдт постачання. Вш отримував i реалiзував фонди паперу, картону, переплетних тканин, слщкував за |'х збереженням та доставкою до друкарень, а також слщкував за попитом на друковану продукцш, виконував розпорядження члешв правлшня щодо системи ïï реалiзацiï. Вiддiл мав у своему розпорядженш складськi примiщення, транспорт.
Адмшютративно-господарчими проблемами займався вiддiл управлшня справами. Вiн вирiшував питання, що стосувалися господарчого обслуговування видавництва в цтому. Пщ його керiвництвом знаходилося - машинне бюро, архiв, документа^я, вiддiл кадрiв.
Особливiстю кооперативного видавництва «Культур-Л^а» була система лквщаци', або призупинення його дiяльностi, як юридично'Г особи. Видавництво могло призупинити свою дiяльнiсть у випадку, якщо про лквщацш було прийняте рiшення на загальних зборах, або ктькють члешв кооперативного видавництва складала менше п'яти чоловк та у випадку банкрутства, а також якщо про лквщацш було прийняте ршення вiдповiдними державними органами влади. В разi порушення питання про лiквiдацiю видавництва загальш збори повиннi були створити лквщацшну комiсiю, позаяк лiквiдацiею справ юридично' особи займалися члени правлiння, але як у першому так i у другому випадку ц органи були пщзв^ними загальним зборам.
Для функцюнування будь-яко' органiзацiï необхiдний висококвалiфiкований керiвний склад. У складi керiвникiв видавництва «Культур-Лiга» була, переважно, штел^ен^я, це люди, котрi мали сптьш iнтереси або покликання. Засновники та дiячi видавництва вирiзнялися за со^альним походженням та освiтнiм рiвнем. З-помiж iнших необхiдно виокремити Мусiя Яковича Береговського (1892-1961) - музикознавця, фольклориста, котрий закшчив Ки'вську консерваторiю, (1920) керував музичною школою «Культу р-Л™», пiдготував до друку п'ять томiв «еврейського музичного фольклору» (вийшов ттьки перший том); Добрушип 1ехескель Мусшович (1889-1953) - лiтературний критик, поет, прозаик. Закшчив юридичний факультет Сорбони. Автор численних вiршiв, оповiдань, п'ес, критичних статей, монографш, що друкувались у видавництвi «Культур-Лiга»; Казакевич Генах (1883-1935) - публщист, критик. Пюля революци - видавець низки еврейських газет i журналiв, редагував л^ературш збiрники, пiдручники, довiдники, займався перекладами. Зробив значний внесок у розвиток еврейського театру, обробив i видав ктька п'ес еврейського класичного репертуару. З 1932 р. у Бiробiджанi - редактор газети <^робщжанер штерн»; Кац Мойше (18851960) - публщист, активний дiяч еврейсько' культури, деякий час був на чолi ки'всько' «Культр-Лiги», керував еврейським вщдтом Держвидавництва УРСР. Тимчасово жив у США, повернувся до СРСР. Автор книг «Наш Шолом-Алейхем», «Поколение, потерявшее страх». Автор статп мовою щиш «Культур-Лiга» в УкраМ»; Кiпнiс 1цхак (1896-1974) - еврейський прозаïк, писав на мовi iдиш. Багато рош працював як дитячий письменник. Автор ромашв, оповiдань, п'ес, перекладач украшсько1' класики, творiв свiтовоï лiтератури. Багато пере-кладених ним книг вийшли у видавництвi «Культур-Лiга»; Чайков Йосип Мусшович (1888-1979) - скульптор, заслужений дiяч мистецтв РРФСР. Осв^у одержав у Паризькш Академiï мистецтв. Створив пам'ятники К. Лiбкнехту, К. Марксу (Кив), пропiлеï перед входом до радянського павтьйону на Всесвiтнiй виставц в Парижi, написав портрет А. Хачатуряна. 1люстрував книжки видавництва «Культур-Л^а» [5, с. 175].
Суспiльно-економiчний, пол^ичний та культурний розвиток держави вимагав квалiфiкованих спецiалiстiв. Проблема кадрового забезпечення торкалася i кооперативного видавництва «Культур-Л^а». На початку 1920-х рр. у видавничш сферi працювало 20% вщ загально!' кiлькостi зайнятих у цш галузi промисловостi в дореволюцiйний перюд. Переважна бiльшiсть квалiфiкованих спецiалiстiв шшла працювати в iншi галузi народного господарства, деяк, це в основному, стара штел^ен^я, емiгрували, не погоджуючись з новою пол^икою держави, а т^ що залишилися розпочати повномасштабний процес вщновлення роботи у видавничш галузi не могли. До того ж, головним критерiем, яким керувалися експертш комiсiï при бiржах прац в ходi вiдбору кадрiв, було класове походження та щеолопчна стшкють, а не рiвень компетентностi та професiоналiзму [7, с. 119]. У результат висококвалiфiкованi редактори, фельетонiсти, друкарi з 20-рiчним фаховим стажем «не витримували перевiрки», а замiсть них на роботу приймалися малоосвiченi, але «полггично грамотнi» особи пролетарського походження. Дуже мало було не ттьки авторiв, але й редакторiв, коректорiв, перекладачiв, навiть набiрникiв не вистачало. Видавництво «Культур-Л^а» цю проблему виршувало цiлком самостiйно. Кадри поповнювалися через курси пщвищення квалiфiкацiйного рiвня, допомогу в цьому надавала громадська оргашза^я «Культурна-Л^а», а також до видавництва запрошувалися спе^алюти, якi працювали у видавничш сферi ще у дореволюцшш часи.
Важливе мiсце у пошуках aвтopiв для видавництва займали конкурси на кращий твip по piзним тематикам. Так, 2 грудня 1924 р. кооперативне видавництво «Культур-Л^а» оголосило конкурс на два оригшальш пpoзoвi твори (на евpейськiй мoвi). Умови конкурсу були такими: 1) обсяг твору не повинен мати бтьше одного друкованого аркуша; 2) твip повинен був стосуватися теми сьогодення, цкавим i доступним для масового читача. Перша пpемiя нараховувалася у 100 крб., друга - 75. Преми визначала спе^альна кoмiсiя. Рукописи автори повинш були направляти на адресу видавництва (Червоноармшська, 43) у особливих пакетах без пщпису автора, пpiзвище автора повинно було вказуватися у окремому лист [5, с. 139]. 11 квггня 1925 р. «Культур-Л^а» знову оголосила конкурс на оригшальний белетристичний твip на еврейськш мoвi для малописьменних [5, с. 140]. Пoдiбнi конкурси давали можливють шукати aвтopiв i в подальшому залучати ïx до роботи видавництва.
Свою дiяльнiсть видавництво «Культуp-Лiгa» розпочало з установчого капралу. Формувався вш переважно за рахунок кoштiв члешв кооперативу та спoнсopiв. Але на початку свое^' дiяльнoстi роботу довелося розпочинати у край важких умовах. Не вистачало кошлв, слабка мaтеpiaльнa база. До того ж була низька кушвельна спроможнють учнiв еврейських шкт на якi видавництво зосередило особливу увагу [5, с. 131]. «Культур-Л^а» розраховувала, головним чином, на пщтримку громадських та культурно-просв^ницьких оргашзацш, приватних oсiб, держави.
У 1922-1923 pp. торпвля книгами була визнана основною формою обмшу, що надавало вщносну сaмoстiйнiсть у пpoведеннi книготорпвельних oпеpaцiй. Кожне видавництво, ураховуючи нoвi умови, намагалося створити свiй торговий апарат та мережу, що складалася з фтш, представництв, книжкових склaдiв, мaгaзинiв, крамниць та iн. Видавництво «Культур-Л^а» у своему poзпopядженнi мала книжковий склад та книжковий магазин, що розташовувалися по вулиц Червоноармшська, 43.
Для розповсюдження свое^' продукцй' видавництву необхщно було мати розширену торпвельну мережу, тому в цьому вщношенш пpидiлялaсь велика увага з боку члешв правлшня. Ринком збуту «Культур^ги» була уся теpитopiя Радянського Союзу. Власних вщдтень видавництво не мало. Зв'язок з шшими видавництвами пщтримувався шляхом oбмiну виданнями. Головним споживачем друкованих видань видавництва «Культур-Л^а» були евpейськi школи, а також культурно-просв^ницьк оргашзаци' та профсптки [5, с. 132].
Книжки «Культур-Л^а» надсилала по замовленню. Друковану продукцш еврейською мовою замовляло Наркомос УСРР, Центральне бврейське бюро, що дiялo при Нapкoмoсi, Рада нaцioнaльниx меншин. Так, 15 лютого 1927 р. до «Культур-Л™» вщ Раднацмену надшшов лист у якому кооперативне видавництво «Культур-Лiгa» зобов'язувалося видати протягом 1927 р. шють фiлoлoгiчниx збipникiв poзмipoм 20 друкованих apкушiв, 40 тис. л^ер, а Наркомос зобов'язався за роботу сплатити 1600 крб. У свою чергу «Культур-Л^а» мала право наклад визначати самостшно i залишок pеaлiзувaти за власним розсудом, але вартють кожного пpимipникa не повинна перевищувати 30 коп. До того ж «Культур-Л^а» повинна передавати в Раднацмен безкоштовно 200 пpимipникiв кожного збipникa. Розподт цих пpимipникiв проводився видавництвом «Культуp-Лiгa» згiднo списш Раднацмен за рахунок видавництва [8, арк. 449].
Наркомос перюдично укладав з «Культур-Л^ою» генеpaльнi угоди на предмет зaкупiвлi великих партш еврейсь^' лiтеpaтуpи, як правило пoдiбнi угоди укладалися через спецiaльнoгo пoвipенoгo вiд НКО УСРР. Так, 22 лютого 1927 р. Наркомос надав посвщчення заступнику голови Раднацмен М.А. Левггану для того, щоб вщ iменi НКО УСРР з кооперативним видавництвом «Культур-Л^а» укласти угоду про друк книг на суму 6270 крб. 50 коп. [8, арк. 448]. 26 лютого 1927 р. Раднацмен просили видавництво «Культур-Л^а» надюлати до Кpивopiзькoгo окружного вщдтення осв^и для шкт еврейських переселен^в три шктьш бiблioтечки на загальну суму - 500 крб. [8, арк. 441].
Пoдiбнa ствпраця з НКО УСРР забезпечувала видавництву постшну роботу та можливють тримати стаб^зацшний курс по виданн друкованоГ продукцй' еврейською мовою. 10 серпня 1927 р. до голови правлшня видавництва «Культур-Л^а» Г. Маршака надшшов лист вщ заступника наркома осв^и Я.П. Ряппо у якому видавництву доручалося надрукувати «Програми другого концентру для стьських та трудових шкт» еврейською мовою, за мaтеpiaлaми Наркомосу. Осктьки то було офщшне видання то «Культур^зЬ надавалося право «Програму» друкувати без окремого дозволу вщ Державного науково-методичного комтету (ДНМК), але пiд грифом Наркомосу [8, арк. 253]. 21 вересня 1927 р. завщуючий видавництва Г. Маршак повщомив про те, що на склaдi видавництва у розпорядженш Наркомосу 500 пpимipникiв книжки «Порадник соцвиху», яка була замовлена ще 24 лютого [8, арк. 217]. 28 штня 1928 р. фшансовий вщдт Наркомосу повщомив правлшня видавництва про перерахунок на адресу видавництва 1386 крб. за лггературу [8, арк. 65].
Постшним партнером «Культур^ги» був лкнеп. 5 жовтня 1927 р. лкнеп замовив 500 пpимipникiв театрально1 збipки [8, арк. 216], а 14 березня 1928 р. видавництво надюлало до Кpивopiжжя, Кам'янця, Тульчина, Проскурова, Умаш, Бто1 Церкви, Коростеня - усього 700 пpимipникiв «Ленiн Руф» 1 частина, 500 пр. «Ленш Руф» 2 частина, 500 пр. «Задачник» Лiбеpмaнa, 63 пр. <^блютечки еврейською мовою для малописьменних» [8, с. 72].
Основною функ^ею кооперативного видавництва «Культур-Л^а» було друк та збут дpукoвaнoï продукцй'. Поширюючи свою видавничу дiяльнiсть видавництво зумiлo за пеpioд з 1923 по 1925 pp. витримати значний наклад - 5 тис. прим. i обсяг 6,5 др. арк. [9, с. 41]. За даними Центрального бюро Книжково1 палати у 1923/1924 р. «Культур-Л^ою» було видано 22 назви, 162,25 друкованих apкушiв, наклад склав 89 тис. пpимipникiв. У наступному ро^ показники значно збтьшилися, а це: 42 назви, 267,37 друк. арк., наклад
становив 232,9 тис. примiрникiв [9, с. 41]. Порiвнюючи показники попереднього року ми спостер^аемо пщвищення майже у два рази, це говорить про те, що видавництво з впевненютю змщнювало своï позицп на книжковому ринку. Тенденцiя зросту продовжувалася i у 1925/1926 р.. Так, видавництвом було надруковано: назв - 60, друкованих аркушiв - 415,05, наклад становив - 300 тис. примiрникiв [9, с. 41]. Усього з часу свого заснування до 1925 р. «Культур-Л^ою» було видано 122 назви [5, с. 132].
Станом на 1924 р. кооперативне видавництво «Культур-Л^а» зайняло особливе мюце на книжковому ринку еврейських видань. Наклад деяких видань сягав понад 20 тис. примiрникiв, що для видавництва було непоганим досягненням. Спостер^ався попит на техшчну та художню л^ературу, особливо вш прослщковувався пюля того, як ряд профсшлок розпочали створювати еврейськ бiблiотеки, або еврейськ вщдти при публiчних бiблiотеках. Видавництво «Культур-Л^а» через видавництва Польщi вийшло на закордонного споживача. Усього видавництвом було видано: пщручникв та педаго^но^' л^ератури - 31 назву накладом 152,5 тис примiрникiв; дитячоГ вiдповiдно - 21; 56,5; науково-популярноГ - 2; 6; рiзноï - 10; 0,6. Серед видань як користувалися найбiльшим попитом були: «Географiя» - 1ванова у 2 ч.; «Анатомiя» -Шмейля; «Алгебра» - Лебедшцева; «Природознавство» - Капелькша та Зiнгера у 2 ч. Подано до друку поему Фшшберга та збiрник вiршiв Фефера, а також «Пол^ична економiя» Любiмова [5, с. 136]. У планах видавництва було в наявност до 91 назви iз загальною ктькютю 430 друкованих аркушiв, якi розрахованi на середнш наклад у 5 тис. примiрникiв кожноï назви. Для здшснення поставленого завдання видавництву «Культур-Лiга» необхщш були додатковi кошти. 1924 р. на губернськш партконференци' Кивщини було прийняте рГшення про необхiднiсть пщтримати видавництва нацiональних меншин i в першу чергу Кш'вськ видавництва «Культур-Л^а» та «Трибуна» [5, с. 137].
У другш половинi 1920-х рр.. у видавничш дiяльностi кооперативного видавництва «Культур-Л^а вiдбулися деякi змiни, адже з 1925 р. воно втратило пщтримку з боку громадсько! оргашзаци «Культурна-Лiга», яка офiцiйно призупинила свое ¡снування. Так, за 1926/1927 р. видавництво видало 354 друкованих аркушiв, а у 1927/1928 р. 580, а це на 65% бтьше ыж у минулому роцк Якщо брати окремо по серiям то у 1926/1927 р. було видано белетристики 38 7/8 аркушiв, а вже у наступному - 196 аркушiв Таке пщвищення пояснюеться збтьшенням попиту на книжковому ринку щодо ^е!' л^ератури. У той же час в 1926/1927 р. по вщношенш до навчально!' лiтератури спостер^аеться значний спад, який був викликаний тим, що значну ктькють навчальноТ' лгтератури було вилучено з видавничого плану «Культур-Л™» [8, арк. 48].
Значний акцент членами правлшня кооперативного видавництва «Культур-Л^а» було зроблено на здешевлення книжки. Так, кутвельна цша одного вiдбитку в 1927/1928 р. становила 9,7 коп. тод^ як у минулому роц - 10,7 коп. Для оптовикв знижка становила вiд 35% до 40%, для навчальних закладiв та державних установ
- 15-20%, для приватних оаб - 10%. У загальному вщношенш знижка сягала вщ 12-13% [8, арк. 48].
Щодо виробничих витрат, то за 1927/1928 р. полiграфiчнi витрати збтьшилися на 4-5%, гонорар: за переклад збтьшився з 25 крб. до 33 крб.(за 1 друкований аркуш), за оригшали - художня л^ература - 100 крб., а на ¡ншГ види л^ератури гонорар зрiс з 55 до 65 крб., редагування - вщ 11 до 14 крб. Разом з тим середнш наклад зменшився. Порiвнюючи з 1926/1927 р. де наклад становив 4350 примiрникiв то вже у наступному роц - 4180. Середнш об'ем книги збтьшився з 6,44 до 7,34 друкованих аркушiв [8, арк. 49].
Розглянувши матерiальний i фшансовий стан ми побачили, що станом на 1 грудня 1927 р. важливi статт активу склали: каса - 8300 крб., векселi до отримання - 14600, допомога з боку фiзичних та юридичних оаб
- 38000, аванси авторам - 12000, пашр - 6000, книги - 101000, рiзнi активи - 5400, усього - 185300. Пасив: векселi до оплати - 22600 крб., борг друкарням - 3000, усього - 25600. Враховуючи витрати на погашення заборгованост по вам пози^ям для активного оперування видавництву залишалося 41300 крб., цГе1 суми катастрофiчно не вистачало для повного виконання видавничого плану [8, арк. 50].
У 1927/1928 р. спостер^аеться зниження попиту на еврейську книжку. Так, з 1 штня до 1 грудня 1926 р. прибуток книжкового складу становив 122708 крб., а за 1927 р. - 108597 крб., зниження на 11,5% [8, арк. 49]. Члени правлшня таке зниження пояснювали рядом причин: по-перше, загальна депреая на книжковому ринку, яка вщбилася на продажi полiтичноï л^ератури; по-друге, стаб^за^я найбтьш поширено1 навчально^' лггератури i водночас на ринку разом з новими виданнями в об^у були i стар^ по-трете, значне скорочення централiзованоï закупiвлi книг (через Наркомос); по-четверте, зменшення продажной' цши на друковану продукцш; по-п'яте, слабка оргашза^я книжково^' продукци на перифери [8, арк. 49].
Для того, щоб покращити становище члени правлшня змушеш були вдатися до наступних заходiв: по-перше, видавнича д1яльнють повинна ¡ти по шляху скорочення вщсотку навчально1 лггератури, натомють пщвищити найбтьш споживану л^ературу (белетристику); по-друге, необхщно прийняти заходи до збтьшення фшансового фонду, шляхом централiзацiï на базi одного видавництва сконцентрувати видання уае1 еврейсько1' л^ератури; по-трете, для рацiонального розповсюдження еврейсько1 лiтератури потрГ6но залучитися пГдтримкою ¡нших видавництв у створеннi умови реалiзацn друковано1' продукцг| на книжковому ринку [8, арк. 51].
Визначеш орiентири у 1927 р. ситуацiю не покращили. Так, за перюд з 1 штня по 1 грудня 1928 р. видавнича д1яльнють «Культур-Л1ги» розпочалася повГльно, це було спричинено: по-перше, вщсутнютю необхiдноï ктькосп паперу, який розподГлявся КомГтетом у справах друку i до кооперативних видавництв надходив у малш ктькосп та ¡з значним запГзненням, адже у першу чергу обслуговувалися державы видавництва; по-друге, ¡з значним затзненням надшшов дозвГл на друк пщручнимв вГд Наркомосу; по-трете, друкарня, що друкувала еврейську лГтературу була заповнена ¡ншою роботою, тому довелося чикати ïï
завершення. Через цi та ряд шших чинникiв станом на грудень 1928 р. разом з виданнями видавництва «Гезкульт», «Культур-Л^ою» було видано 265 друкованих apкушiв, а це менше на 55 др. арк. пopiвнюючи з минулим роком. По окремих сеpiям цей показник становив: навчальна л^ература - 21 назва, 219 друкованих apкушiв; пол^ична - 9; 125; дитяча - 9; 22; популярно-наукова - 10; 28 3/4; художня - 27; 233 7/8; piзнa - 6; 55 1/2. Щодо перюдичних видань то за цей час видавництвом було видано 14 нoмеpiв, як склали 36 ЛА друкованих apкушiв. Усього за 1928 р. кооперативне видавництво «Культур-Л^а» видало 90 назв, 720 друкованих apкушiв [10, арк. 293].
Щодо виробничих витрат то за 1928 р. вони значно зросли. Так, пoлiгpaфiчнi витрати збтьшилися на 57%, авторський гонорар за переклади становив 46 крб. 50 коп. за аркуш, за написаний твip - 72 крб., також збтьшилися витрати за рецензування. У той час наклад зменшився з 4350 до 3680 пpимipникiв. Анaлiзуючи увесь каштал видавництва за 1928 р. вш склав 166550 крб. iз цiеï суми 85000 крб. (51%) знаходилося у книжках. Для активного оперування «Культур-Л^а» мала 110850 крб., але враховуючи те, що 15000 крб. -кошти як залишалися, як борг piзниx фiзичниx та юридичних оаб, тому реальних кошлв для повного використання у видaвництвi залишалося 95000, хоча потреба у коштах для повноГ pеaлiзaцiï плану необхщно було 154000 крб. [10, арк. 293].
Роблячи прогнозування на наступний рк члени правлшня «Культур^ги» розумти, що у 1928/1929 р. фонди видавництва не мають пщстав до збтьшення, а навпаки будуть зменшуватися. Це пояснювалося тим, що у планах на наступний рк навчальна литература складала 17%, а уся шша 83%, яка у свою чергу була i в цьому роц i у попередньому збитковою. Також збитковою прогнозувалося i щодо бiблioтечки «1дише шрайбер», яку видавництво планувало розпочати видавати з ачня 1929 p. i яка складала 40% усього запланованого. Погане становище було iз виданням перюдичних видань - це журнали «Пролетарише фон», «Ди идише шпрах», «Ратнбилдунг» де вщсоток збитковосл був значно високим [10, арк. 295].
У цтому видавнича дiяльнiсть кооперативного видавництва «Культур-Л^а» у наступш роки i аж до реоргашзацп' йшла на спад. Так, у 1928/29 р. «Культур-Л^а» видала 82 назви [11, с. 4], а вже у 1929/1930 р. заплановано було 37, виконано лише 29 назв [12, арк. 14]. Книготорпвельна мережа «Культур Л™» у 1930/1931 р. складалася лише iз складського примщення [13, арк. 9].
Видавництво «Культур-Л^а» тюно сшвпрацювало з piзними видавництвами. Так, у 1923 р. «Культур-Л^ою» було укладено дoгoвip з ДВУ про видання еврейських пщручнимв. Особливо напруженими стосунки «Культур^ги» були iз Центрвидавом. Так, 15 жовтня 1927 р. проходило засщання рада Всеукрашського вщдтення Центрвидаву на якому розглядалося питання пов'язане з дiяльнiстю кооперативного видавництва «Культур-Л^а». Серед присутшх членiв ради були: Лазоверт - голова ради, Кешг - завщувач Центрвидаву, Козакевич - редактор шмсекци', Вишневський - редактор польсекци, Мешковський - шспектор евсекцiï НКО УСРР. Виступаючи Мешковський зазначив, що видавничий план Центрвидаву по еврейськш лiтеpaтуpi на 1927/28 р. складав 325 друкованих apкушiв, а видавництва «Культур-Л^а» - 979. Тобто, видавничий план по еврейськш лiтеpaтуpi видавництва «Культур-Л^а» значно перевищував Центрвидаву, що ставило питання про доцтьнють видання цiеï л^ератури. Так як ус пiдpучники для першого концентру, а також прибуткова ïï частина сконцентрована була у «Культуp-Лiги». Кенiг висунув пpoпoзицiю за якою обидва видавництва повинш були видавати, як прибуткову так i не прибуткову л^ературу. Вiн наголошував, що зпдно постанови Раднаркому, де державш видавництва мали виключне привтейоване право видавати пщручники, а oскiльки видавництво Центрвидав державне то воно мае право видавати 60% уах пщручниш за власним вибором. Натомють Мешковський заперечив i запевнив, що з кооперативним видавництвом «Культур-Л^а» можна домовитися, цю думку пщтримав i голова ради Лазоверт. Тобто ми спостер^аемо ворожу позицш деяких члешв державного видавництва до «Культур-Л™», як, керуючись привтейованим становищем, намагалися усунути ïï з книжкового ринку [8, арк. 204-205]. Для державного видавництва Центрвидав «Культур-Л^а» створювала реальну конкуренцш на книжковому ринку з продажу друкованоГ продукцй' еврейською мовою i тому у пoдaльшi роки робилися уа мoжливi заходи щодо усунення «Культур-Л™» як конкурента. Остаточно Центрвидав дом^ся повноГ лiквiдaцiï «Культур-Л™» у 1930 р., коли кооператив увшшов до його складу [2].
У зв'язку з поширенням та популяриза^ею серед еврейсько1 гpoмaдськoстi лггератури piднoю мовою, «Культуp-Лiгa» та Всеукрашське Товариство сприяння евpейськiй культуpi «Гезкульт» в 1928 р. розпочали друкувати видання спефально1 сери книжок «бврейсьм письменники». До цiеï бiблioтеки увшшли класики еврейсь^' лiтеpaтуpи: Менделе Мойхер Сфорим, Шолом Алейхем та ш. 10 березня 1930 р. члени правлшня видавництва «Культур-Л^а» запропонували кооперативному видaвництвi «Книгoспiлкa», яке на той час стало головним pеaлiзaтopoм книги в УСРР: по великих мютах, де проживала значна кiлькiсть еврейського населення, оргашзувати спецiaльнi книгapнi нацмен-л^ератури з дoстaтнiм асортиментом евpейськoï лггератури; по вах районних книгарнях влаштувати еврейсью вiддiли зi спецiaльними сшвроб^никами; у невеликих населених пунктах та на окремих пщприемствах влаштувати книжков1 полички евpейськoï лiтеpaтуpи [10, арк. 103].
Окремою пoдiею для видавництва «Культур-Л^а» було злиття з акцюнерним видавництвом «Школа i книга», яке розглядалося членами правлшш на початку 1926 р. Головними умовами злиття було: видавництво «Культур-Л^а» на всю суму свого активу скуповувала акци видавництва «Школа i книга», яю переходили у власнють Наркомосу; правлшня поповнювалося трьома членами вщ акцюнерного видавництва; редакцшною частиною повинен був керувати редакцшний кoмiтет з трьох члешв [10, арк. 313-314]. Але у подальшому
дослщженш в офщшних джерелах узаконеного факту злиття не було виявлено, можливо члени правлшня так i не дшшли повно^' згоди.
ОсобливГ стосунки кооперативного видавництва «Культур-Л^а» були з державними органами контролю та нагляду. Перед тим як видати пщручник його необхщно було надюлати на рецензш до Центрального евбюро при Наркомос УСРР. Так, 10 травня 1927 р. «Культур-Л^а» на рецензш до бвбюро надюлало пщручники: Кременштейна «Елементи вищоï математики», ЛГберфарба «Пщручник для навчання читанню й письму», Сшвака «Шпрах» - пщручник для навчання еврейсь^' мови (частина 1, другий навчальний рк), Буртянського «Природознавство для молодшого концентру» (частина 1, боташка), Гофштейн, Сшвак, Яхшсон «Хрестома™ для другого року навчання» [8, арк. 31]. У листопадГ 1927 р. Колепя Наркомосу видала постанову у якш зобов'язувала «Культур-ЛГгу» видати стшний портрет до десятирГччя смерт еврейського письменника Менделе, а також його збГрку вибраних творГв для шкт [5, с. 141].
Друкувати пщручники i навчальну л^ературу кооперативне видавництво «Культур-Л^а» могло лише пюля ретельного 1'х вивчення у ДНМК на предмет «пол^придатносп» та «контрреволюцшносл». Так, 22 серпня 1930 р. «Культур-Л^а» просила дозвт на видання хрестомати' «Арбетшул» для 3-го i 4-го року навчання [10, арк. 18]. Без дозволу ДНМК видавництво не мало права видати жодного пщручника, а це призводило до постшних затримок, що негативно впливало на сшвпрацю ¡з замовниками. 11 травня 1930 р. члени правлшня надюлали листа до Раднацмен де зазначалося, що видавництво не отримало вщ авторГв пщручникв, як заплановаш до друку, а це: «БукварЬ для м^ко^' та стьсь^' школи, «СуспГльствознавство» для 5, 6, 7-го року навчання, «ГеографГя» для 5, 6, 7-го року навчання, адже ця лГтература дос ще не була затверджена у ДНМК [10, арк. 81].
Кооперативне видавництво «Культур-ЛГга» деяк ексклюзивш книги замовляло за кордоном, як самостшно так i через посередникв, але уся замовлена лГтература проходила через суворий контроль ГоловлГту. Так, завщувач видавництва «Укркнига» Ростовська 1 серпня 1930 р. повщомила правлiння видавництва «Культур-Л^а» про те, що головлгт дозволив ввезти еврейськi книжки, але ¡з усього замовленого лише вТам назв i тгльки в одному примгрниковг кожноï назви. У списку були: Шульман «Блетлех гешiхте фун дер ¡дишер арбетер бавегунг», «Шрифтн фун економмик ун статистик», Медем «Фун майн нотицн-бух», Михалевич «Зихройнес фун а идишн С.-Д», Вайнштейн «40 йор ин дер ид. арбет бавегнунг», Литвак «Вос гевен», «Историше шрифт», Дубнов «Гешихте фун 19 йорундерт» [10, арк. 42-43].
27 лютого 1930 р. члени правлшня видавництва «Культур-Л^а» звернулися до Наркомосу про виршення питання з приводу букваря для лкнепу «1н Леншс вег», якого уклала С. Жезмер, але через редакцшш мотиви Раднацмен не дозволило його видавати. Видавництвом сшльно з авторам було домовлено внести поправки та корективи до букваря, що й було зроблено, до того ж «Культур-Л^а» мала ус необхщш клш i усе було пщготовлено до друку, але Управлшня полгтосвгти право на друк передало Центрвидаву. окргм того Центвидаву було передано до друку «Робочу книжку для малописьменних» еврейською мовою у той час коли «Культур-Л^а» за дорученням Наркомосу ще у 1929 р. розпочала ïï друкувати i вже у травш вона мала вийти з друку [10, арк. 116]. У штш 1929 р. видавництво просило Наркомос надати остаточне ршення з приводу книги Кременштейна «блементи вищо^' математики» яку видавництво планувало видати для профшкт i педтехнiкумiв, але постановою ДНМК було вщмовлено у доцтьносп IT друкувати, хоча осо6ливг зауваження з боку рецензен^в були направлен в основному на перший роздт, щодо трьох ¡нших зауважень не було, але саме цг роздти стосувалися елементiв математики, що входили до програми профшкт. Видавництво просило дозволу видати саме ту частину книги яка отримала схвальний вщгук у рецензен^в [10, арк. 218]. Подiбна ситуа^я була з пщручником по «Суспiльствознавству». Так, 16 липня 1929 р. до бврбюро вщ «Культур-лгги» надiйшло повiдомлення про те, що видавництвом були зроблеш у книжцг по суспiльствознавству вгдповгднг правки згщно з наказом бврбюро, але розбити на теми та пщтеми видавництво не змогло через те, що Наркомос ще не затвердив програми по сусптьствознавству [10, арк. 229].
Кооперативне видавництво «Культур-Л^а» видавало книги з уах галузей знань. Серед найбтьш популярних серш були: ¡сторгя, релИя, фглософгя, культура, мистецтво, освта, мовознавство, лiтературознавство, художня л^ература (перекладна та оригiнальна), науково-популярна, бiблiографiчнi покажчики [14].
Особливим попитом користувалися пщручники: Д.Н. Гофштейна, 1.Г. Ствака, С. Яхiнсона «Хрестоматiя» для 3-4 навчального року, Волконський «Математика» для першого року навчання [8, арк. 31]. Для лкнепу були видаш пщручники С. Жезмера «Леншським шляхом», I. Кантора та М. Майданського «Леншський призов», А. Лiбермана «Математична насттьна книга для лiкнепу». У 1923 р. планувалося видати «Практичну математику» - Х. Резшка, «Хрестоматш» 2 ч. - I. Ствака, «Географiю» - Иванова. До друку готувалося пра^ Капелькiна та Ц^ера - «Природознавство» 2 ч., Лебедшцев - «Алгебра», Любарський -«Географiя Украïни». Планувалося до друку ряд пщручникв, науково-популярних бiблiотечок для шкт i дитячих 6удинкгв, книга Я. Резника «До ново1 школи» та ¡н. Середнiй наклад усгх пщручникв кооперативного видавництва «Культур-Лiга» склав - 4000, абетка - 10000, дитячо1 близько 1500 примгрникв [5, с. 132]. Усього з 1926 по 1928 р. «Культур-Л^ою» було видано 48 назв пщручникв [10, арк. 299].
Популярною в кооперативному видавництвi «Культур-Л^а» була серiя «1сторична лiтература». Користувалися попитом працi I. Контора «Радянське 6удгвництво у еврейському середовищь, М. Кiпера «пгдсумки ви6оргв до Рад i робота у мютечку», А. Юдицького «днг Жовтня», «Шлях до Жовтня: Революцiйний рух в Роси (1895-1917)», Ш. Яхiнсона «1сторгя культури» та ¡н.
Практикувало кооперативне видавництво видання перекладной' лiтеpaтуpи. Видавництвом було видаш пеpеклaденi твори Джека Лондона, Бабеля, ГенрГ, Дюамеля, Я. Окунйова, Салтикова-Щедрша, Р. Уельса, Л. Франка та ¡н. ОкрГм цього «Культуp-Лiгa» видавала бГблютечки для шкл. Так, у перший список книжок для шкт першого концентру входили: Новогрудський «Юнгер натуралют», Лещинська «Степан Халтурш», «Роза Люксембург», Сорокн «Дер гройсер октябр», Уельс «Гот-динамо», Гольд «Дер цайлунген», Арбетс «Кiндеp», Брем «ВГ фойгелех бойен нестн», Вагнер «Афн фелд ун лонке», Винниченко «Федька Каламутник», Чехов «Каштенка», Тургенев «Бирюк», Джек Лондон «Дер цайлунген», №п ню «Май селех руаше», «Абер», «Фарш терте хасене», «Май селех» та ¡н. [8, арк. 442] Ми бачимо, що до цiеï бГблютечки входили рГзш автори -еврейськ, украшськ, росшськ, серед них були, як класики так i сучасники. Видавництво «Культур-ЛГга» також друкувало: бГблютечки для школярГв рГзного вку, особливим попитом користувалася «Популярна бГблютечка», а також «БГблютечки еврейською мовою для малописьменних» куди входили твори: Франко «Сорке», Бунша «Кнехт», Гольфа «Дер-Цейлунген», Горький «9-й январь», Островська «КооперацГя», Кассель «Нох дер арбайт», Алейхем Ш. «А ворт фар а ворт», «Майсес», «Драй лукес», Мензеле «Келбел», Дккенс «ОлГвер Твют» та ¡н. [8, арк. 74].
Дитяча книжка посщала особливе мюце у видавничш дГяльност видавництва «Культур-ЛГга». Воно видала у красивому ¡люстрованому виданш казку Юплшга «Рш-тЫ-ТавЬ та збГрки вГршГв Фефера й Фшшберга [5, с. 140]. ДитячГ книжки ¡люстрували М. Шагал, М. Эпштейн, 1.Чайков, Н. Шифрш, Сарра Шор [ 2]. Усього за 1926-1928 pp. «Культур-ЛГга» видала дитячоГ лГтератури 17 назв [10, арк. 299].
Кооперативне видавництво «Культур-ЛГга» видавала i перюдичш видання. У цтому видавати перюдичш видання було невигщно для видавництва, адже ця справа поглинала майже увесь прибуток видавничого вщдту тому без додаткових асигнувань займатися виданням перюдики було практично неможливо. Так, у травш 1923 р. Наркомос перерахував видавництву «Культур-ЛГга» 4000 крб. для пщтримки роботи дитячого журналу «Фрейд» [5, с. 130].
Журнал «Фрейд» кооперативне видавництво «Культур-ЛГга» розпочало видавати на початку 1923 р. Головна мета журналу - допомогти дитиш зрозумГти особливост навколишнього середовища, а також допомогти батькам у виборГ методГв виховання кoжнoï oкpемoï дитини. СвГт журналу переповнений фантастичними елементами, що дае можливють дитиш розвивати ¡нтелектуальш навики, а також спонукае ïï до гармоншного i всебГчного розвитку. Редактором журналу був Лур'е [5, с. 133]. Так, у №12 (березень-штень, 1924 р.) [15] було надруковано твори I. Фефера (писав мовою ¡диш), Л. Сейфулша - оповщання «Два товаришЬ, переклад Л. Резник казки - «Пошуки мюяця i сонця», оповщання I. Юпню (писав оповщання i прозу) «Про диню та кавунчик», а також географГчш подорожГ у рГзш кражи свГту (Африка). Цкавою для дГтей була рубрика «Що можна зробити самому» де подаються креслення та математичш розрахунки рГзних приладГв, мехашзмГв. Окремою сторшкою редакцГя журналу опублковувала листи дГтей до редакци, як правило ця рубрика вмщувалася у кГнцГ журналу. У журналГ «Фрейд» публГкувалися анкети (зауваження та пропозици щодо роботи журналу), ¡люстраци, фото [15]. ОкрГм журналу Фрейд» «Культур-ЛГга» видавала також журнал «Педагопчний бюлетень» який був орГентований на еврейського вчителя.
11 ачня 1927 р. управлГння полГтосвГти надало дозвт видавництву «Культур-ЛГга» на друк газети «Ойс Аморацес», але згщно таких умов: по-перше, «Культур-ЛГга» повинна була видати протягом друго1 половини 1926/27 навчального року три номери газети згщно графку: №1 не тзшше 20 ачня, №2 - 20 лютого, №3 - 20 березня; по-друге, матерГали у готовому для друку виглядГ перед опублкуванням повинш були бути переглянуп Методкомом лкнепу; по-трете, розмГр газети повинен був становити 11/8 рояльного аркуша на 12 сторшок; по-четверте, наклад кожного номеру не повинен був перевищувати 3 тис. прим1рниш; по-п'яте, газета надсилалася на мюця видавництвом безкоштовно зпдно вказаних адрес, а видатки по експедиюванш входили у загальну оплату за випуск кожного номеру. На друк газети Управлшня полГтосвГти видтяло 330 крб. 55 коп. [8, арк. 476]. Звичайно цих кошлв не вистачало тому видавати газету було збитково.
У грудш 1928 р. Наркомос запропонував кооперативному видавництву «Культур-ЛГга» видати 6 номерГв -20 аркушГв фтолопчного журналу «ДГ ¡дше шпрах». Видавництво погодилося, але з умовою, що Наркомос надасть субсидш в розмГрГ 2500 крб. Уся сума була подтена на три частини: перша 1250 крб. надмшла у другому кварталГ 1928 р., друга - 650 крб. у третьому, третя - 600 крб. у четвертому. Наркомос зобов'язувався вжити уах заходГв щодо розповсюдження журналу [6, арк. 192]. 13 жовтня 1930 р. Наркомос надав «Культур-Л1зЬ кредит 930 крб. на друк педагопчного журналу «Ратнбщунг» [10, арк. 3], який довгий час фшансувався комГтетом у справах друку [10, арк. 92]. Наркомос також фшансував дитячий журнал «Октябрл» на рахунок якого у серпш 1930 р. було перераховано 600 крб., однак перший номер журналу, який повинен був вийти ще у липш, а вийшов з затзненням через те, що трест «Кив-Друк» несвоечасно пщготував клше. [10, арк. 13, 22, 31].
Оргашзацшно-виробнича та видавнича д1яльнють будь-якого видавництва, а особливо приватного чи кооперативного була б малоефективною без реклами, як свщчить очевидець М. Биковець, «кожне з видавництв витрачае велик кошти на рекламу, вишукуе стежинки до споживача, намагаеться зняти галас ¡з приводу саме сво1х видань. Велик видавництва видають спе^альш бюлетеш, каталоги, проспекти, не шкодуючи на те кошлв» [16, с. 6]. Дослщник не помиляеться, адже ринковГ вщносини цього вимагали, як приклад, «Культур-ЛГга» у власних виданнях, а також у б1блюграф1чному роздт1 журналГв вмГщувала коротк вщомосл про новГ видання, на останшх сторшках деяких перюдичних видань, що вщводилася рекламу видавництво пропонувало власну продукцш.
Видавництво «Культур-Лiга» органiзовувала крамниц дешевой' лiтератури, де споживач мГг недорого купити потрГ6ну йому книжку. У книжковому магазин перiодично проводилися виставки книг у вшоннш в^риш, яка вважалася найефективнiшим засобом реклами та привернення уваги читача [17, арк. 17]. Перш за все враховувалася особливють споживача, який завжди дивився перед собою або трохи вниз, тому найкраще для магазину було встановлювати вшонш виставки на вщсташ 1,2-1,4 метра вщ землi [18, с. 8]. Вiрне розташування товарiв, простота та разом з тим оригшальнють i пом^нють - це основы вимоги, що ставило кооперативне видавництво «Культур-Л^а» до оформлення вГконно1 виставки.
Сво^' рекламнi акци кооперативнi видавництва часто проводили на зборах та зТздах ргзних оргашзацш, але заздалегiдь попередивши ïхне правлшня. Вони проводились у виглядг виставок, симпозгумгв, ярмарок. Тут учасники зiбрань могли придбати за значно нижчими цшами рiзноманiтну лiтературу. На початку жовтня 1924 р. у Киевi проходила книжкова виставка на якш прийняло участь i кооперативне видавництво «Культур-Л^а», яка презентувала 115 примгрниш власноï друкованоï продукцiï [5, с. 138].
Для збтьшення попиту на друковану продукцю видавництво «Культур-Л^а» робило акцент на особливе оформлення книги, яке привертало неабияку увагу покупав, але у зв'язку з економiчними труднощами на початку 20-х рр. ситуа^я з оформленням книги була досить складною, переважна бтьшють 1'х мала простий нестилiзований характер. Поступово, з розвитком НЕПу «Культур-Л^а» розширювала сво1 матерiальнi можливостг, яка все бтьше звертала увагу не лише на змют друковано1' продукци, а й на ïï оформлення. Серед вщомих еврейських художникiв-iлюстраторiв ряду книжок, виданих видавництвом слщ назвати: Е. Гофман, Д. Гофштейн, Б. Гутянський, I. Ктню, Н. Лур'е, П. Маркш, Л. Резник, Д. Ройхл, I. Спiвак та ¡н. [5, с. 163]
Для друковано^' продукци' видавництва набула поширення типова обкладинка для видань технiчноï, художньоï, популярно-економiчноï, дитячоï лiтератури. Як правило, вона використовувалася для оформлення бiблiотечок, що 1'х випускала «Культур-Лiга». Створенням типовой' обкладинки вирiшувалося завдання узагальненого декоративного оформлення книг, об'еднаних у самостшш бiблiотечки. Кооперативне видавництво «Культур-Л^а» видавало «Популярну бiблiотечку» де друкувалися сери белетристичну та популярну^кономгчну л^ературу. «Культур-Лiга» здебiльшого уникала занадто запол^изованих елементiв в оформленнi книг, для них був притаманний простий витончений стиль. Найбтьша увага придтялась оформленню художньоï лiтератури й дитячих книжок.
Дослщниця дiяльнiсть еврейських бiблiотек ^вдня Украши в 1920-30-i роки 1рина MipoHOBa вдало пiдкреслилa, що у 1930-тг роки починаеться насильне згортання вах проявГв еврейського громадського життя i нацюнально1 культури. Культурно-освГтнГ заклади були оголошен осередками «буржуазно-нацiоналiстичного впливу», а 1'хня робота визнавалася «шкщливою». ПГд час репресiй були фГзично винищенi багато дГячГв нацiональних культур [19]. Така ж доля спекала i видавництво «Культур-Л^а».
Висновки. Таким чином, констатуючи розглянутий нами вище факт - розвитку оргашзацшно1 структури та господарсько-економiчноï дГяльностГ кооперативного видавництва «Культур-Л^а», дае можливГсть охарактеризувати особливост формування органiзацiйноï структури видавництва, розкрити со^ально-професiйний склад засновникiв та члешв, проаналiзувати систему ведення кооперативного способу господарювання на засадах пайового пщприемства. Слщ зазначити, що в УкраМ на сучасному етап розвитку системи ринково^' економiки де домшують рГзнГ форми власностi, нацiональна видавнича галузь перебувае у край важкому становищк Дос йде пошук ефективно^' моделi розвитку нацiонального книговидання, то ж чому б не звернутися до власного ¡сторичного досвГду.
Список використаних джерел
1. Костик С. П. Створення та дiяльнiсть кооперативних видавництв в УСРР 1922-1930 рр.: дис... канд. '¡ст. наук: 07.00.01; Переяслав-Хмельницький держ. педагог'чний ун-т iM. Григор'я Сковороди. Переяслав-Хмельницький, 2005. 241 с.
2. Рыбаков М. О деятельности еврейской культурно-просветительной организации «Культурная Лига» в Киеве (1918-1925). URL: Conf27 http://judaica.kiev.ua (дата звернення: 22.02.2019 р.).
3. Центральний державний архв вищих орга^в влади та управлння УкраУни (далi - ЦДАВО УкраУни). Ф. 271. Оп. 1. Спр. 62.
4. Розанов Я. «Выставка живая книга». Пролетарская правда. 1924. 23 сентября.
5. Правда стори: д'яльн'сть еврейсько'У культурно-просвiтницькоУ оргашзацИ «Культурна Лга» у Киeвi (1918-1925): Зб. документ'^ i матер'ал'в / Укл. М.О. Рибаков. КиУв: Кий, 2001. 156 с.
6. Кооперативное издательство «Культур Лига» (из беседы с заведующим тов. Б.И. Маршаком). Пролетарская правда. 1923. 8 августа.
7. Кзюн В.К. Видавнича д'яльшсть державних, суспльно-полтичних та громадських орга^за^й в 20-т'1 р.: Дис.... канд. ст. наук. КиУвський Нац/ональнийунверситет 'мен Тараса Шевченка: 07.00.06. КиУв, 1994. 206 с.
8. ЦДАВО УкраУни. Ф. 166. Оп. 6/4. Спр. 7230.
9. Козаченко А. Книжкова продукця УСРР (1923-1926). БШолог'ннi в1ст'1. 1927. № 2. С. 24-45.
10. ЦДАВО УкраУни. Ф. 166. Оп. 6/4. Спр. 7231.
11.П'1гул'1н М. УкраУнсью видавництва в 1928/1929 роцк Радянський книгар. 1930. № 3. С. 3-4.
12. ЦДАВО УкраУни. Ф. 555. Оп. 1. Спр. 42.
13. ЦДАВО УкраУни. Ф. 555. Оп. 1. Спр. 39.
14. Сионизм против большевизма: украинское измерение. URL: https://day.kyiv.ua/ru/article/...i.../sionizm-protiv-bolshevizma-ukrainskoe-izmerenie (дата звернення: 22.02.2019 р.).
15.Щом'юячний журнал для дтей «Фрейд». 1924. №12.
16.Биковець М. Бiблiографiя. Культура i побут (додаток до газети «Bicmi ВУЦВК»). 1927. 10 серпня.
17.ЦДАВО УкраГни. Ф. 174. Оп. 2. Спр. 1.
18.Бородк/'н В. Проблема вiтрини. Радянський книгар. 1930. № 3. С. 7-9.
19.М'ронова I. Дiяльнiсть еврейських б'бл'ютек niвдня Украни в 1920-30-i роки. URL: http://judaica.kiev.ua/old/Conference/conf2004/27-2004.htm (дата звернення: 20.02.2019 р.).
References
1. Kostyk, Ye. P. (2006). Stvorennia ta diialnist kooperatyvnykh vydavnytstv v USSR 1922-1930 rokiv [Making and Activities of the Cooperative Publishing in the USSR (1922-1930)]. Candidate Dissertation: 07.00.01 (History of Ukraine). Cherkasy, 241 p. [in Ukr.].
2. Rybakov, M. O deyatel'nosti yevreyskoy kul'turno-prosvetytel'noy orhanizatsiy «Kul'turnaya Liga» v Kiyeve (1918-1925) [On the activities of the cultural and educational organization «Culture League» in Kiev (1918-1925)]. URL: Conf27http://judaica.kiev.ua (Last accessed 22 February 2019) [in Rus.].
3. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (dali - TsDAVO Ukrainy) [Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine (TsDA VO of Ukraine)). F. 271. Op. 1. Spr. 62 [in Ukr.].
4. Rozanov, J. (1924). «Vystavka zhyvaya kniga» Proletarskaya pravda. 23 sentyabrya [«Exhibition is a live book» Proletarian truth.» (23 September 1924)]. [in Rus.].
5. Rybakov, M. O. (2001). Pravda istorii: diialnist yevreiskoi kulturno-prosvitnytskoi orhanizatsii «Kulturna Liha» u Kyevi (1918-1925). [The truth of history: the activities of the Jewish cultural and educational organization «Cultural League» in Kyiv (1918-1925)]: Zb. dokumentiv i materialiv. Kyiv: Kyi, 156 p. [in Ukr.].
6. Kooperativnoye izdatel'stvo «Kul'tur Ligi» (iz besedy s zaveduyushchim tov. B.I. Marshakom). Proletarskaya pravda. 1923. 8 avhusta. [Cooperative publishing house «Culture League» (from the conversation by the head comrade B. Marshak). Proletarian truth. 8 August 1923] [in Rus.].
7. Kiziun, V.K. (1994). Vydavnycha diialnist derzhavnykh, suspilno-politychnykh ta hromadskykh orhanizatsii v 20-ti r. [Publishing activities of state, public-political and public organizations in the 1920S]. Candidate's thesis. Kyiv, 206 p. [in Ukr.].
8. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 166. Op. 6/2. Spr. 7230. [in Ukr.].
9. Kozachenko, A. (1927). Knyzhkova produktsiia USRR (1923-1926) [Books production of the Ukrainian SSR (1923-1926)]. Bibliolohichni visti. no. 2. pp. 24-45 [in Ukr.].
10. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 166. Op. 6/2. Spr. 7231. [in Ukr.].
11.Pihulin, M. (1930). Ukrainski vydavnytstva v 1928/1929 rotsi [Ukrainian publishing houses in 1928/1929.]. Radianskyi knyhar. no. 3. pp. 3-4 [in Ukr.].
12. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 555. Op. 1. Spr. 42. [in Ukr.].
13. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 555. Op. 1. Spr. 39. [in Ukr.].
14.Sionizm protiv bol'shevizma: ukrainskoye izmerenye [Zionism against Bolshevism: the Ukrainian dimension.] URL: https://day.kyiv.ua/ru/article/. ..i.../sionizm-protiv-bolshevizma-ukrainskoe-izmerenie (Last accessed 22 February 2019) [in Rus.].
15.Shchomisiachnyi zhurnal dlia ditei «Freid» [Monthly magazine for children «Freud»]. (1924). no. 12 [in Ukr.].
16.Bykovets, M. (1927). Bibliohrafiia. Kultura ipobut (dodatok do hazety «Visti VUTSVK»). 1927. 10 serpnya [Bibliography. Culture and life (appendix to the newspaper «VUTSVK News»). (10 August 1927)]. [in Ukr.].
17.Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 174. Op. 2. Spr. 1 [in Ukr.].
18. Borodkin, V. (1930). Problema vitryny [The problem of a showcase]. Radianskyi knyhar. no. 3. pp. 7-9 [in Ukr.].
19.Mironova, I. Diialnist yevreiskykh bibliotek Pivdnia Ukrainy v 1920-30-i roky [Activities of Jewish libraries in the South of Ukraine in the 1920's and 1930's.]. URL: http://judaica.kiev.ua/old/Conference/conf2004/27-2004.htm (Last accessed 20 February 2019) [in Ukr.].
ДАН I ПРО АВТОРА
Костик евгенш Петрович, кандидат юторичних наук, доцент кафедри економки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди»,
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Укра'ша, e-mail: к!ю79@1иа
https://orcid.org/0000-0003-1613-2422 Researcher ID: C-2808-2019
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Костик Евгений Петрович, кандидат исторических наук, доцент кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды»,
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина, e-mail: к!ю79@1иа
DATE ABOUT THE AUTHOR
Kostyk Yevhenii, Ph.D. in History, Associate Professor at the Chair of Economics Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University, 30, Sukhomlynskyi St., Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: klio79@i.ua
УДК 338.47 https://d0i.0rg/10.31470/2306-546Х-2019-40-122-128
ТРАНСФОРМАЦ1Я 1НСТИТУТ1В ВЛАСНОСТ1 МОРСЬКИХ ПОРТ1В УКРА1НИ
Кудрицька Н. В.
У статт/ розглядаеться проблема трансформацп' '¡нститут'т власност/ морських портiв, актуальнсть якоУ пдтверджена у програмних документах Уряду: Нацiональнiй транспортнiй стратегУУ УкраУни на перод до 2030 року, Угод/ про коалцю депутатських фрак^й «Свропейська УкраУна», вимогах Мiжнародного валютного фонду.
Метою статт'! е досл'дження впливу трансформацп '¡нститут'т власност'! морських порт/'в УкраУни на ефективнсть Ух д'яльност'!, особливостей рiзних форм державно-приватного партнерства (концеси, приватизацп, оренди) для розвитку стивдорних кампан'!й.
На основ статистичних даних загальних, iмпортних та експортних обсягiв переробки вантаж'т у морських портах УкраУни сформована динамка та розрахована питома вага стив'дорних компанiй державно/, приватноУ та орендноУ форми власност'! у пер'юд 2015-2018 рр. Доведено, що приватизацшн'! процеси сприяють пдвищенню ефективностi д'яльност'! стив'дорних кампанш.
В'дпов'дно Закону УкраУни в'д 18.01.2018 № 2269^Ш «Про приватизацю державного \ комунального майна» розглядаеться вар'ант проведення приватизацУ стив'дорних кампанiй як об'ект'в велико/ приватизацп на аукцон'! з умовами (аукцон, переможцем в якому стае не тльки той претендент, який запропонував найбльшу цну, але i той, який погодився прийняти на себе додатков приватизации! умови).
Найбтьш прогресивною формою функцонування стив'дорних кампанiй е оренда причалiв з Ух подальшою концес'ею. Проте при цьому е три застереження: неможливсть передати окремий порт в концесю однЮ компани, не порушивши при цьому прав ус'к нших орендар'в й '¡нвестор'в; пол'тиза^я процесу передач'! об'ект'в у концесю; перевагу отримають велик зару&жн'! компани, як вже орендують комплекси. Необх'дно виважено пдходити до процесу трансформацп '¡нститут'т власност'!, враховувати вартсть, розмiр, обсяги та номенклатуру вантаж'т, як переробляе стив'дорна кампан'я.
Ключов'1 слова: морськ порти,/нститути власност'!, стив'дорн'! компани, приватиза^я, концес'я.
ТРАНСФОРМАЦИЯ ИНСТИТУТОВ СОБСТВЕННОСТИ МОРСКИХ ПОРТОВ УКРАИНЫ
Кудрицкая Н. В.
В статье рассматривается проблема трансформации институтов морских портов, актуальность которой подтверждена в программных документах правительства: Национальной транспортной стратегии Украины на период до 2030 года, Соглашении о коалиции депутатских фракций «Европейская Украина», требованиях Международного валютного фонда.
Целью статьи является исследование влияния трансформации институтов морских портов Украины на эффективность их деятельности, особенностей различных форм государственно-частного партнерства (концессии, приватизации, аренды) для развития стивидорных кампаний.
На основе статистических данных общих, импортных и экспортных объемов переработки грузов в морских портах Украины сформирована динамика и рассчитан удельный вес стивидорных компаний государственной, частной и арендной формы собственности в период 2015-2018 гг. Доказано, что приватизационные процессы способствуют повышению эффективности деятельности стивидорных кампаний.
В соответствии с Законом Украины от 18.01.2018 № 2269^Ш «О приватизации государственного и коммунального имущества» рассматривается вариант проведения приватизации стивидорных кампаний как объектов большой приватизации на аукционе с условиями (аукцион, победителем в котором становится не только претендент, предложивший наибольшую цену, но и тот, который согласился принять на себя дополнительные приватизационные условия).
Наиболее прогрессивной формой функционирования стивидорных кампаний является аренда причалов с их последующей концессией. Однако при этом есть три предостережения: невозможность передать отдельный порт в концессию одной компании, не нарушив при этом прав всех арендаторов и инвесторов; политизация процесса передачи объектов в концессию; преимущество получат крупные зарубежные компании, которые уже арендуют комплексы. Необходимо взвешенно подходить к процессу трансформации институтов, учитывать стоимость, размер, объемы и номенклатуру грузов, которые перерабатывает стивидорная кампания.
Ключевые слова: морские порты, институты собственности, стивидорные компании, приватизация, концессия
122
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 40
© Кудрицька Н. В., 2019
