CC BY
25
2. Валентюк I. HoeimHi технологи монторингу регюнального розвитку /1. Валентюк // Управлiння сучасним мстом. -2008. - № 1-4/1-12 (29-32). - С. 108-114.
3. Левицька С. О. 1нформацйне забезпечення ефективного використання бюджетних коштiв / С. О. Левицька // Фнанси УкраГни. - 2004. - № 12. - С. 7-22.
4. Лунна I.O. Методичн засади монторингу мсцевих бюджетiв у контекстi забезпечення стабiльностi державних фiнансiв /1. О. Лунна, Д.М. Серебрянська // Ф'танси УкраГни. - 2013. - № 7. - С. 33-43.
5. Максименко Л. П. Iнноваujйнi механiзми реал iзаuiï повноважень Мнстерства ф нанйв Украни як суб'екта державного фнансового монторингу /Л. П. Максименко, I. Ю. Чумакова // Фнанси Украни. - 2012. - № 9. - С. 54-68.
6. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. - 4-е изд., перераб и доп. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 480 с.
7. Шутка М.В. Теоретичн засади монторингу ресурсного забезпечення мсцевих бюджетiв / М.В. Шутка // Актуальнi проблеми розвитку економки регюну. - 2008. - Т. 2, вип. 4. - С. 129-136.
References
1. Balatsky E. Evaluation of execution of the local budget: Biznesinform. 2009. №12 (1). P. 10-12.
2. Valentyuk I. New technologies of monitoring regional development: Management modern city. 2008. № 1-4 /1-12 (29-32). P. 108-114.
3. Levytska S. Information support effective use of public funds: Finance of Ukraine. 2004. № 12. P. 7-22.
4. Lunina I. Methodical bases of monitoring local budgets in the context of ensuring the sustainability of public finances: Finance of Ukraine. 2013. № 7. S. 33-43.
5. Maksymenko L. Innovative mechanisms for implementing powers of the Ministry of Finance of Ukraine as a subject of state financial monitoring: Finance of Ukraine. 2012. № 9. S. 54-68.
6. Raizberg B. Contemporary Dictionary of Economics. M. : INFRA-M, 2005. 480p.
7. Shutka M. Theoretical bases of monitoring resource support local budgets: Actual problems of the region's economy. 2008. V. 2, no. 4. P. 129-136.
ДАН! ПРО АВТОРА
Маркуц Юлiя IropiBHa, астрант
КиУвський нацональний торговельно-економiчний унверситет вул. Кото, 19, м. Ки'1'в, 02156, Украна e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Маркуц Юлия Игоревна, аспирант
Киевский национальный торгово-экономический университет ул. Киото, 19, г. Киев, 02156, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR Markuts Yuliya Igorevna, postgraduate student Kiev National University of Trade and Economics 19, Kioto street, Kiev, 02156, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 94:655.41 (477) «1920»
Ц1НОВА ПОЛ1ТИКА ЯК ЗАС1Б СТИМУЛЯЦП СПОЖИВАЧ1В ВИДАВНИЧО1 ПРОДУКЦП В УКРА1Н1 1920-Х РР.
Молоткша В.К.
Предмет. Книжковий ринок УкраГни 1920-х рр.
Мета роботи. В данй статтi автор ставить за мету показати як в 1920ч рр. держава формувала читацький нтерес, регулювала характер i проритети попиту споживача друкованоГ продукцГ засобами цновоГ полтики.
Метод або методологя проведення роботи. В ходi вивчення проблеми застосовувалися як загальнонауковi, мiждисuиплiнарнi, загальноiсторичнi, так I спеujальнi методи наукового дослiдження.
Результати роботи. Проведено сторичний огляд книжкового ринку УкраГни в 1920ч рр. Визначено проритети споживачiв друкованоГ продукцГ. Встановлено, що держава намагалась не допустити ринкового впливу на встановлення цн I виступила його регулятором.
Галузь застосування результате. Результати роботи можуть бути використанi у навчальному проuесi вищих навчальних закладiв при викладаннi дисциплни «ОрганзаЦя захисту прав споживачiв».
Висновки. Питання здешевлення книжок стало послiдовною партйною та державною полтикою. I, хоча, державну дотацю зосередили в основному на книгах для села, масовй соцально-полтичнЮ лiтературi, яка перестала бути рентабельною на ринку книги, I пдручниках, та, в результатi цлеспрямованоГ державноГ пол тики, книга дешевшала.
Ключов'1 слова: видавництво, друкована продукця, iдеологiя, книга, книгопоширення, книжковий ринок, лтература, споживач, цнова полтика.
ЦЕНОВАЯ ПОЛИТИКА КАК СРЕДСТВО СТИМУЛЯЦИИ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ ИЗДАТЕЛЬСКОЙ ПРОДУКЦИИ В УКРАИНЕ 1920-Х ГГ.
Молоткина В. К.
Предмет. Книжный рынок Украины 1920-х гг.
Цель работы. В данной статье автор ставит за цель показать как в 1920-е гг. государство формировало читательский интерес, регулировало характер и приоритеты спроса потребителей печатной продукции средствами ценовой политики.
© Молоткша В.К., 2014
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
233
Метод или методология проведения работы. В ходе изучения проблемы использовались как общенаучные, междисциплинарные, общеисторические, так и специальные методы научного исследования.
Результаты работы. Проведено исторический обзор книжного рынка Украины в 1920-е гг. Установлено приоритеты потребителей печатной продукции. Установлено, что государство пыталось не допустить рыночного влияния на установление цен и выступило его регулятором.
Область применения результатов. Результаты работы могут быть использованы в учебном процессе высших учебных заведений при преподавании дисциплины «Организация защиты прав потребителей».
Выводы. Вопрос удешевления книг стал последовательной партийной и государственной политикой. И, хотя, государственную дотацию сосредоточили в основном на книгах для села, массовой социально-политической литературе, перестала быть рентабельной, на рынке книги, и учебниках, но, в результате целенаправленной государственной политики, книга дешевела.
Ключевые слова: издательство, печатная продукция, идеология, книга, книгораспространение, книжный рынок, литература, ценовая политика.
PRICE POLICY AS MEANS OF STIMULATION OF CONSUMERS OF PRINTED PRODUCTION IN UKRAINE IN 1920 S.
Molotkina V.K.
Subject. Book market in Ukraine in 1920 s.
The aim of investigation. In this article author aspires to demonstrate how the authority was arousing reader's interest in 1920s and how the priorities and character of consumer's demand were adjusting by the means of price policy.
Methodology. We used general scientific, general historical and special scientific methods in the process of investigation.
Results. The historical review of book market in Ukraine in 1920s had been done. Priorities of consumers of printed production had been determined. We ascertained that state was trying to not allow influence of market to fix prices and had become its regulator.
Practical implications. Results of investigation can be applied in the studying process of universities and colleges while tuition of subject «organization of consumer protection».
Conclusion. Reduction of prices had become consistent policy of party and state. Despite the fact that state dotation was concentrated on books for village and social-political literature, the book kept becoming cheaper.
Key words: publishing house, printed production, ideology, book, book circulation, book market, literature, consumer, price policy.
Актуальнють дослщження. Потреба вивчення книжкового ринку 1920-х рр. зумовлена сучасними со^апьно-економлчними обставинами в УкраТы, як багато в чому нагадують часи непу. Ниы, як i в дослщжуваний перюд, видавнича продущя набупа функцюналыного значення i стала товаром. Розвиток галузi вщбуваетыся на ™i серйозноТ конкурентно! боротьби, насамперед, з Ыоземним видавничим продуктом. Дедалi гостршими стаюты економiчнi проблеми видавничих пщприемств. Скоротилися кшыкюы та знизилися якюы показники випущеноТ друкованоТ продукцп, зростае собiвартiсты виданы, зменшуетыся кутвелына спроможнюты населення, слабшае Ытерес до книги. В особливо критичному стан опинилася украТномовна л^ература. Отже, питання про те, якою мiрою держава регулювала характер i прюритети попиту споживача друкованоТ продукцп засобами цЫовоТ пол^ики, мае на сыогодн не лише науково-тзнавалыне, але й практичне значення.
Ступшь дослщження. Деяк аспекти цЫовоТ полiтики на ринку друкованоТ продукцп були дослщжеы радянсыкими [1; 17] та сучасними юториками [2; 10]. Проте, питання сощалыного призначення книги ще не отримало достатныоТ уваги дослщниюв.
В данм статп автор ставиты за мету показати як в 1920-i рр. держава формувала читацыкий Ытерес, регулювала характер i прюритети попиту споживача друкованоТ продукцп засобами цЫовоТ полiтики.
Виклад основного матерiалу. Хоча в перюд непу вщбувався процес переходу вщ безкоштовного розподту книг серед державних i громадсыких оргаызацм до Тх втыного продажу населенню (замЫа безкоштовного розподту платним була повнютю здмснена у 1922 р. [17, с. 16]), але через скрутний стан друкарены цЫа на книги була високою. Як зазначав С. Клепнков, «цЫнюты книжки визначае не ктыкюты та якюты витрачених паперу та фарби, але якюты вкладеноТ авторсыкоТ працi, хоч на цЫу книжки всi цi фактори силыно впливаюты» [7, с. 14-15]. «Книжкова продукцiя за останнiй час пом^но зменшуетыся завдяки безперервнiй дорожнечi паперу та робiтничих рук, себто тих елемен^в, якими в першу чергу визначаетыся цiна книжки» [16, с. 67]. А «найголовнший споживач книжки рядовий Ытел^ент не мае можливост купувати книжку, яка перестала бути рiччю першоТ необхiдностi, а стала рiччю розкоил». Така «криза книжки» галымувала ТТ кулытурний вплив [14, с. 98]. Тому держава намагаласы не допустити ринкового впливу на встановлення цЫ i виступила його регулятором.
1дейна сторона, важливюты книги у вихованнi населення не могли не впливати на полiтику цЫ. Радянсыкому книговидавництву не була властива гонитва за прибутком заради самого прибутку. Питання здешевлення книжок, яке постмно знаходилосы в центрi уваги ЦК КП(б)У та керiвництва Держвидаву [27, арк. 133], було послщовною партiйною та державною полiтикою. Тому переглядалисы всi основнi елементи цн книги (друкарсыкi видатки, патр, транспортнi, поштовi витрати, податки, витрати торгового й редакцмно-видавничого апарату). Для встановлення списгав здешевлених виданы створюваласы комiсiя Народного комiсарiату освiти (НКО) за участю представникiв Народного комiсарiату фiнансiв (НКФ), Агiтпропу i зацкавлених вiдомств. Порядок здешевлення узгоджувався НКО, НКФ, Головполтосв^ою i Держвидавом [6, с. 135-136]. Зокрема, державним видавничим оргаызащям передбачаласы вагома дотацiя, яка повинна була забезпечити випуск необхщноТ л^ератури (пiдручники, полiтична лiтература) за зменшеними цЫами. Щоб забезпечити учыв пiдручниками за прийнятними цiнами, для губернсыких вiддiлiв народноТ освiти в 1923 р. робилася скидка з номЫалыноТ вартост до 35% [17, с. 22]. З метою здешевлення цЫи на книги у 1923 р. розглядаласы перспектива злиття з Державним видавництвом УкраТни (ДВУ) таких видавництв, як «Шлях освiти», «Пролетарм», «Молодий робiтник», «Книгосптка». Вважалосы, що це дасты суттеву економiю коитв i органiзацiйно посилиты об'еднане видавництво. Та в 1924 р. ця пропозищя ЦК була вщхилена. Також була встановлена максималыно допустима надбавка на виробничу собiвартiсты книги для ринковоТ цiни - 140% [22, арк. 46; 29, арк. 22-23; 30, арк. 25]. Державне здешевлення (тобто дотащю) зосередили, в основному, на книгах для села. З метою здешевлення л^ератури для села у 1923 р. влада намагаласы знайти кошти для створення спе^алыного фонду. Аптпроп ЦК КП(б)У створив спещалыну комiсiю, яка розглядала загалын плани роботи видавництв, стввщношення мiж рiзними вiддiлами, здешевлювала масову л^ературу, перевiряла калыкуляцiю цiн на книги i можпивостi здешевлення одних книг за рахунок Ыших [28, арк. 70]. 9.08.1924 р. вийшла постанова РНК УСРР «Про надiслання державними, кооперативними й приватними магазинами й торговими пщприемствами вщомостей про цЫи, мюцевим губернсыким та окружним статистичним бюро». Вщповщно до постанови перерахован органiзацiТ зобов'язувалися надсилати данi про цЫи на товари роздрiбноТ торпвлк У разi невиконання керiвники пщприемств несли кримЫалыну вiдповiдалынiсты [3, с.153]. У 1925 р., аналiзуючи питання просування книги на село, цЫи на книгу, та провiвши обстеження калыкуляцмноТ системи централыних видавництв, вщдт друку знизив калыкуляцiю до 140% надбавки на собiвартiсты [30, арк. 8, 25].
В pезyльтaтi цiлеcпpямовaноï деpжaвноï полiтики книга дешевшае. У 1925-1926 pp. почали з'являтиcя бpошypи «пpийнятно» видaнi по 3-5 коп. та маленьга, дешевi книжечки, вapтicтю 5-6 коп. Вapтicть дpyковaного apкyшa мacовоï лiтеpaтypи була доведена до 3 коп. [30, ap^ 20]. Також pобилиcя cпpоби довеcти цiнy на цей piзновид дpyковaноï пpодyкцiï до 1 коп. Нав^ь пiдpyчники для почaтковоï школи надходили у пpодaж по цiнi 10-15 коп. [10, c. 88]. А деяк мacовi книги ДВУ в^пу^ало в пpодaж за цiною, меншою за cобiвapтicть (yкpaïнcький дитячий жypнaл, yкpaïнcький piчний кaлендap), бо 1'х не можна було пpодaвaти доpожче за pоciйcькi, що вийшли у Mоcквi в мiльйонниx пpимipникax [29, ap^ 13]. З 1926 p. в œpiï «Книгоcпiлки» «Загальна бiблiотекa» cтaли pегyляpно виходити твоpи Ыоземних aвтоpiв у пеpеклaдax ïx y^a^cH^ колег обcягом 31-78 cтоpiнок надмалого (А7) або кишенькового (А5) фоpмaтy i коштували пеpевaжно 10 -45 коп. [10, c.87]. У 1926/27 p. деяга видавництва pобили ст^оби випycкaти й мacовy художню лiтеpaтypy по 5 коп. невеликими накладами: «^pâme^ pобiтник» - 15160, ДВУ - 20160, та в головнм маа наклади не пеpевищyвaли 5-10 тиа [32, apк. 21 зв.]. Але «наближення книжки шляхом ïï здешевлення до мacового читача» вплинуло на ïï художне чи техычне виконання. Розyмiння видавництвами дешевого видання, як неохайного видання, викликало появу цтих cеpiй книжок дуже дешевих, «але ж надзвичайно недбайливо й вуль^но виданих» [12, c. 23].
Найбтьших ycпixiв у здешевленнi книги доcягли пpивaтнi та вiдомчi видaвничi cтpyктypи, якi дpyкyвaли книги великими накладами, змушуючи те caме pобити й деpжaвнi та коопеpaтивнi видавництва [10, c. 88]. Але, гонитва видав^в за зменшенням накладних витpaт тiльки за paxyнок навального збтьшення тиpaжноcтi видань пpизвелa в cеpединi 1926 p. до «зaтовapювaння» книжкового pинкy, яке набуло pиc глобaльноï пpоблеми [9, c. 5]. Адже видавщ в гонитвi за дешевизною видань, майже не пеpеймaлиcя питанням збуту cвоеï пpодyкцiï. Тож, книги «оадали» на cклaдax та в книготоpговельнiй меpежi. Зокpемa, на ганець лiтa 1925 p. гоcтpa пpоблемa щодо збуту лiтеpaтypи поcтaлa пеpед видавництвом «Укpaïнcький pобiтник». Хоча, його пpодyкцiя й була якicно значно фаща за «БИП», який випу^ав подiбнy лiтеpaтypy, пpоте видання «БИП» pозxодилиcь, а «Укpaïнcького pобiтникa» залежували^ по cклепax. Це пояcнювaлоcь виключно добpе налагодженою pоботою видавництва «БИП» щодо pозповcюдження cвоïx видань [32, ap^ 18]. Тому члени пpaвлiння видавництва пеpед cвоïми пiдпpиемcтвaми поставили ч™ завдання: пеpейти на тоpгiвлю влacними виданнями, pозповcюджyючи ïx чеpез cвою тоpговy меpежy за paxyнок cкоpочення тоpгiвлi чужими виданнями; пpивеpнyти увагу покупця; акцентувати увагу на pеaлiзaцiï пiдpyчникiв, охопивши пpи цьому в^ меpежy шкiл, у межах яко: дiяло видавництво. Поcтaвленнi завдання видавництво виконало на 80% [23, ap^ 15]. А пpи ДВУ i його вщдтах для пофащення cитyaцiï cтвоpювaлиcя вiддiли полiтичного контpолю за дpyковaною пpодyкцiею [1, c. 163].
Звюно, деpжaвa фоpмyвaлa читацький iнтеpеc, pегyлювaлa xapaктеp i пpiоpитети попиту cпоживaчa, але не могла вcебiчно та повнicтю задовольнити його iнтеpеcи. На вiдмiнy вiд ycycпiльнениx, пpивaтнi видавництва випycкaли «xодовi» книжки, «попит на як майже не обмежений (оповники, пiдpyчники, дpiбнi книжечки художнього пеpеклaдy та yкpaïнcькоï бiблiотеки)» [31, apк. 76]. Та й пеpеciчнa цiнa книги пpивaтного cектоpa була нижчою за цiнy cоцiaлicтичного (в cеpедньомy 1 кpб. 33 коп.). Нaпpикпaд, якщо книга «Пpолетapiя» коштувала 1 кpб. 44 коп., то книга «Коcмоcy» коштувала 94 коп. [32, ap^ 17 зв.]. Взагал^ у 1926/27 p. книга «Кpacного пиcьменcтвa» обcягом в 10-12 дpyк. apк. коштувала 2 - 2 фб. 50 коп.; наукова - 4-5 i бтьше фб., що позбавляло «змоги пpидбaння ïï з боку Ыдивщуального покупця»; мамва cоцiaльно-економiчнa - 25-30 коп., мамва cелянcькa - 31,2 коп., мамва pобiтничa yкpaïнcькою мовою - 40 коп., pоciйcькою - 24,1 коп. [32, ap^ 21 зв.]. Зофема, книга ДВУ коштувала: cоцiaльно-економiчнa - вщ 30 коп. до 3 фб. 25 коп., «Кpacного пиcьменcтвa» - вiд 70 коп. до 2 фб., теxнiчнa -вщ 1 кpб. 50 коп. до 8 фб., медична - вщ 40 коп. до 8 фб., довщкова - вiд 90 коп. до 3 фб., дитяча - вщ 20 коп. до 95 коп. Пеpiодичнi видання пpодaвaлиcь за: «Безвipник» - 40 коп., «Життя i Революцiя» - 75 коп., «Лiтопиc Революцiï» - 1 фб. 75 коп., «Плужанин» - 25 коп., «Пpaпоp мapкcизмy» - 2 фб. 25 коп., «Радянека оот^а», «Сaмооcвiтa», «Селянcький будинок» - по 35 коп. кожний, «Чеpвонi ^ти» - 25 коп., «Чеpвоний шлях» - 1 фб. 60 коп., «Шлях оот^и» - 2 фб. 50 коп. [5, ap^ 1-13].
У 1927/1928 pp. пpоти попеpеднього, цЫа книжки пiдвищилacя на 4,5% ^и тому, що деpжaвнi видавництва знизили цЫу на 7,5%, пapтiйнi - на 8,5%, коопеpaтивнi - на 11%, пpофеciйнi - на 24%, але нayковi пiдвищили на 26,3%, вiдомчi - на 5,8%, фомадею - на 23,7%, мшаы - на 7% i пpивaтнi видавництва - на 34,7%). [8, c. 244]. Та, поpiвняно з 1926/1927 p., у 1927/1928 p. загальний об^ лiтеpaтypи, зокpемa yкpaïнcькоï, збiльшивcя на 34%. Також збiльшивcя i пpодaж книжок. Зокpемa, якщо в останньому квapтaлi 1927 p. Контpaгентcтво пpодaло книжок на 67380 фб. 26 коп., то в останньому квapтaлi 1928 p. на 138952 фб. 99 коп., тобто, пpодaж зpic на 106,2% [35, c. 49-50].
Оа-ювними покупцями книжок були оpгaнiзaцiï (майже до 60% ycieï cyми пpодaжy книжок). Пpоте, як в мicтi, так i в cелi, нapоджyвaвcя iндивiдyaльний покупець. Головний кутвельний iнтеpеc cелянинa cклaдaлa лiтеpaтypa iз ciльcького гоcподapcтвa, ктькють якоï за piзнi pоки становила вiд 25,9% до 58,2% вщ зaгaльноï cyми куплених книжок. Якщо у 19241926 pp. попит на cоцiaльно-економiчнy (16,69%) та художню лiтеpaтypy (16,7%) збiльшивcя, то, у 1927-1928 pp. - на м^ально-економiчнy лiтеpaтypy зменшивcя i становив 9,9%, а на художню збiльшивcя й cклaдaв 21,2%. Також постмним попитом коpиcтyвaлacя дитяча книжка, що становила 22,2% - 25,4%, пеpеciчнa и цiнa cтaновилa 8,2 коп. [26] та паучники, що cклaдaли 21,5%. Iншi cеpiï, окpiм юpидично-довiдковоï, що cтaновилa 8,1%, поciдaли незначне мюце [13, c. 21]. Робiтники у 1926-1928 pp., в остовному, купували дитячу (44%), художню (24%), ^^алычу та ciльcькогоcподapcькy (16%) лiтеpaтypy. Слiд вiдзнaчити, що з двох вщд^в - дитячого та ^ль^кого гоcподapcтвa - pобiтник купував лiтеpaтypy за пеpеciчнy або нижче пеpеciчноï цiнy, тодi як cоцiaльно-економiчнy та художню - за виоткою - 3,6 коп. та 1,29 коп. Службовц вщдавали пеpевaгy дитячiй, cоцiaльно-економiчнiй, xyдожнiй, ciльcькогоcподapcькiй, коопеpaтивнiй лiтеpaтypi. Так, попит на дитячу книжку cклaдaв у 1924-1925 pp. - 29,8%, у 1928 p. - 31,4%. Хоча алужбов^ витpaчaли на дитячу книжку незначний вдооток вщ загальних витpaт, пpоте вiн поcтyпово збiльшyвaвcя (з 3% до 7,5%). Щодо cоцiaльно-економiчноï лiтеpaтypи, то попит на не! щоpокy зменшyвaвcя, вiдповiдно в 1924/1925 p. - 35,2%, 1925/1926 p. - 28,7%, 1926/1928 p. - 9,8%, поступающие художнм, що зpоcлa до 25%. Сiльcькогоcподapcькa лiтеpaтypa нaйбiльший попит мала у 1925/1926 p. - 25,7%, а в 1926-1928 pp. - лише 5,6%. Книжками з пpиpодознaвcтвa та з пpиклaдниx наук cлyжбовцi не надто цiкaвилиcя - 5,4% у 1924/1925 p., 4,2% - 1925/1926 p., тодi як коопеpaтивнa становила - 15,6% [13, c. 26].
Споживчi уподобання жЫок у 1924-1925 pp. зоcеpеджyвaлиcя на художнм, cоцiaльно-економiчнiй, ciльcькогоcподapcькiй та пpиpодознaвчiй i нayковiй лiтеpaтypi, ïï кyпiвля cтaновилa вiдповiдно: 14,8%, 20,1%, 16,7%, 27,6%. Вимкий вдооток мали дитяча (13,5%), коопеpaтивнa лiтеpaтypa (11,4%) та пiдpyчники (10,3%). У 1925-1926 p. жiночi уподобання до пpиpодознaвчоï лiтеpaтypи та пpиклaдниx наук зменшилиcя (вiдcоток кyпiвлi знизивcя з 16% до 3,3%). До^ть низькими були й показники коопеpaтивноï та xyдожньоï лiтеpaтypи, але зpоcтaв попит на ciльcькогоcподapcькy книгу - з 17,2% до 34,1% та на дитячу з 13,6% до 26%. У 1926-1928 pp. читацьга уподобання жЫок cконцентpовyютьcя в мют на дитячм (47,6% кiлькicно й 29,7% вщ cyми), cоцiaльно-економiчнiй (31,2%; 25,4%), художнм (10,9%; 12,7%), а на cелi iнтеpеcи жiнок зоcеpеджyютьcя на художнм (47,3%, 64,1%) та дитячм (21,5%, 10%) лiтеpaтypi. Кyпiвельнa cпpоможнicть дiтей, в оcновномy, була зоcеpедженa на xyдожнiй та дитячiй лiтеpaтypi, пpичомy pоль xyдожньоï зpоcтaлa щщ^оку (1924/1925 p. - 20,9%, 1925/1926 p. - 30,8%). Дитяча книжка мала попит вщ 25% до 42,4% (ктькюно) i вiд 16,6% до 33,6% (у фошовому е^вален^), пiдpyчники cтaновили вiд 6,2% до
29,1%. Щодо iншоí лiтератури, то у д^ей користувалася попитом соцiально-економiчна книжка (13,8%), кооперативна (12,5%), з природознавства та прикладних наук (14,8%). Молодь бтыше цкавилася соцiально-економiчною книжкою, яка складала в мiстi - 49,5%, на селi - 42,5%. Пiдручник також цкавив молоды - 20,5% (переачна цiна на селi - 32,9 коп., у мют - 93,9 коп.) [26].
Регулярне вивчення книжково''' кон'юнктури, вимог споживача, потреби в лй чи iншiй лiтературi та способiв найкращого просування книжки до найширшого читацыкого загалу почалося наприюнц 1920-х рр. Зокрема, «Укра'нсыким робiтником» ще у 19271928 рр. було розпочато роботу по оргаызацп профспткового споживача й керiвництва комплектуванням бiблiотек [24, арк. 1]. Щоб керувати цieю роботою, при окружних фiлiях органiзовуютыся бiблiотечнi колектори [8, с. 207]. Колектори намагалисы об'еднати й централiзувати книжкове комплектування всiх профспiлкових бiблiотек Укра'ни. Бiблiотечний колектор допомагав бiблiотекаревi в комплектуванн бiблiотек усiма видами лiтератури, забезпечував надходження в бiблютеки украТнсыкоТ книги, складав рекомендованi списки лiтератури, сприяв самоосвт бiблiотекаря й передвижника, вiв консулытацiйну роботу з бiблiотекарем [25, арк. 51]. У юнц 1928 р., фм «Укра'нсыкого робiтника», розвинули свою мережу бiблiотечних колекторiв «Пролетарм» та «Книгоспiлка». Рiзниця мiж колекторами полягала в забезпеченнi 'х лтературою вiдповiдними видавництвами, якщо «Пролетарiй» постачав переважно масову со^апыноч-^тичну лiтературу [15, с. 9-10], то «Книгосптка» - кооперативну, а «Укра'нсыкий робiтник» - робiтничу [11, с. 12]. Щоб пщняти цiкавiсты широких мас до укра'нсыко' книжки, «просунути и до найвщста^шо''' частини робiтництва i селянства, до то' частини, що й дос не цiкавитыся книжкою, не читае и», проводились «мiсячники укра'нсыко'' книжки». Протягом мiсячника органiзовувапи максималыну знижку на книжки, книжковi базари, кредитування книжкою, лотере', виставки, вечори укра'нсыко' книжки з лекцiями, з доповщями, з читанням, з диспутами писыменниюв [8, с. 240].
Та цЫа книжки протягом 1928-1929 рр. «не виявила тенденцп до зниження», за винятком масово' книжки, яка в зв'язку з великим зростанням накладу стала трохи дешевша [19, с. 21]. Так, якщо собiвартiсты книжки видавництва «Радянсыкий селянин» була 12-15 коп., то в 1929 р. собiвартiсты ж книжки при тих же умовах складала 8-10 коп., а для масового читача вийшли книжки цЫою вщ 2 коп. [19, с. 19]. Комплект серп масово' бiблiотеки Юридичного видавництва коштував вiд 1 крб. 25 коп. до 2 крб. [20, с. 24]. При цыому, украшсыю книжки були дорожчими за росмсыкк Особливо висока цЫа була на л^ературу iз сiлысыкого господарства. У загалыному по УСРР переачна цiна укра'нсыко' сiлысыкогосподарсыкоí книжки складала 77,3 коп. проти 22,8 коп. росмсыко'. Дорогими були картини та портрети, а також довщкова книжка, тодi як росмсыю продавалися втричi дешевше, нiж украíнсыкi. Удвiчi дорожчою вiд росiйсыкоí була лiтература з природознавства, яка продавалася укра'нсыкою мовою лише в кiлыкостi 8,3%, а за сумою 1,8%. Дитяча укра'нсыка книжка конкурувала цiною з росмсыкою. Значнi досягнення були по художнм лiтературi та пiдручниках, де переважала укра'нсыка книжка [13, с. 15].
Враховуючи, «що на недостатню реа^защю книжки впливае и висока цЫа, що в свою чергу в значнм мiрi обумовлюетыся високою вартютю просунення книжки», комiтет у справах друку «приступив до перегляду торговелыних знижок у бк 'х скорочення» [4, с. 4]. Зокрема, приймае постанову, яка передбачала з 1.03.1930 р. лквщащю знижок колективному споживачевi та зменшення книготорговелыних знижок з 32% до 25% на всю л^ературу й з 25% до 20% - на пщручники. Разом з цим зменшувався коефщент надбавки та запроваджувалася регламентацiя номiналыноí цЫи на масову книгу накладом не менше за 15 тис. примiрникiв. Вс цi заходи повиннi були забезпечити здешевлення номЫалыно''' цiни на книги на 25,6% проти 1928/29 р. [34, арк. 38]. Загалом, у 1929/30 р. цЫа книги зменшиласы проти 1927/28 р. на 30% [33, арк. 17]. Зокрема, сер^ масово' дешево' антирелИйно''' л^ератури, розраховано' переважно на сiлысыкого читача, Ытенсивно друкував «Пролетарiй». Цiна кожно' книжки - 3 коп. [21, с. 28]. Основною передумовою зменшення собiвартостi видавничо' продукцií було збтышення пересiчних накпадiв (з 11 тис. прим. до 14,6 тис.) [4, с. 3]. А, осктыки, частина прямих витрат (авторсыкий гонорар, складання, коректа, правка) не залежиты вщ розмiру продукцií (накпадiв), тому подалыше 'х збiлышення давало здешевлення вартост вiдбитку [34, арк. 9 зв.]. Отже, зменшення собiвартостi дало змогу здешевити книжку й тим самим наблизити и до споживача.
Замюты iснуючоí практики розподiлу книг ЦК ВКП(б), згщно з постановою вщ 15.08.1931 р. «Про видавничу роботу», вимагав оргаызувати «таку книготоргiвлю, яка спиралася б на вивчення попиту i фактично' потреби в книжках на мюцях». Книготорговi органи повинн були перебудувати всю свою роботу «на засадах живого зв'язку з основними групами споживачiв книги, ретелыно вивчаючи кулытурний i господарсыкий профты обслуговуваних районiв, а також запити рiзних груп споживачiв книг» [18, с. 7]. Для виршення ще''' проблеми видавництва: «Пролетар», «Радянсыка школа», «Радянсыкий селянин», Державне науково-техычне видавництво, Державне медичне видавництво, «На вартЬ та деяк iншi друкували Ыформацмно-бiблiографiчнi бюлетенi, списки ново' л^ератури, що надiйшла у продаж. Ц бiблiографiчнi матерiапи виходили як окремими виданнями, так i друкувалисы на сторЫках рiзних перiодичних виданы, передуем в журналi «Радянсыкий книгар», де у кожному номерi подавалися пщготовлеы спiвробiтниками Книжково''' палати Укра'ни систематичн покажчики книжок усiх видавництв Укра'ни «Книжковi новини УСРР» [2, с. 37].
Висновки. Отже, хоча радянсыкому книговидавництву й не була властива гонитва за прибутком заради самого прибутку, але цЫа на книги була високою. В середин 1920-х рр. гонитва видавщв за дешевизною виданы ттыки за рахунок збтышення тиражносл призвела до «затоварювання» книжкового ринку, яке набуло рис глобалыно''' проблеми, книги «осщали» на складах та в книготорговелынм мережi. Тому питання здешевлення книжок, яке постмно знаходилосы в центрi уваги ЦК КП(б)У, стало послiдовною партiйною та державною пол^икою. I, хоча, державну дотащю зосередили в основному на книгах для села, масовм соцiалыно-полiтичнiй лiтературi, яка перестала бути рентабелыною на ринку книги, i пщручниках, та, в резулытатi цiлеспрямованоí державно' полiтики, книга дешевшала.
Список використаних джерел
1. Баренбаум И.Е. История книги: Учебное пособие. - 2-е издание переработанное / И.Е. Баренбаум. - М.: Книга, 1984. - 248 с.
2. Загуменна О. Розвиток книготорговельно'' б1блюграфи у 30-т1 рр. ХХ ст. / О. Загуменна // Всник книжково'1' палати. -1999. - №5. - С. 37-38.
3. Зб1рник узаконень та розпоряджень робтничо-селянського уряду Укра'ни. - 1924. - Ч. 15. - С. 153.
4. Зведений промфнплан книжкових видавництв на 1929-1930 р. // Радянський книгар. - 1930. - №2 (7). - С. 2-5.
5.1нститут рукопиав Нацонально'' б1бл1отеки Укра'ни ¡м. В.1. Вернадського, ф. 50, спр. 399, 17 арк.
6. Издательское дело в первые годы Советской власти (1917-1922): Сборник документов и материалов. - М., 1972. - 346 с.
7. Клепков С. Економ1чне вивчення книжково' справи / С. Клепнков // Б1бл1олог1чн1 в1ст1. - 1930. - №1. - С. 5-22.
8. Книга и книжное дело в Украинской ССР: Сб. док. и мат. 1917-1941 гг. - К.: «Наукова думка», 1985. - 478 с.
9. Левин А. 10 лет нашего хозяйства /А. Левин //Друкар. - 1927. - №7. - С. 4-5.
10. Левчук О.М. Книгосплка: Становлення кооперативного книговидання в Укран/ О.М. Левчук. - К.: Наук. думка, 1992. - 182 с.
11. Махонна О. Про колектори та редакц1йно-б1блЬграф1чний центр / О. Махонна // Радянський книгар. - 1930. - № 1. - С. 12.
12. Меженко Ю. Укра'нська книжка чаав Велико'революцИ'/Ю. Меженко. - К., 1928. - 32 с.
13. Нечаев М. Книжка та и покупець на сел\/М. Нечаев. - К.: Укра'нський науковий ¡нститут книгознавства, 1929. - 50 с.
14. Рихлк С. Новини друкарсько' технки / С. Рихлк // Б1бл1олог1чн1 в1ст1. - 1925. - №1/2. - С. 98-108.
15. Рекомендацйна бiблiографiя й колектори // Радянський книгар. - 1930. - № 6. - С. 9-10.
16. Орополко С. Духовн потреби населення як основа видавничоГдiяльностi / С. Орополко //Книжка. - 1923. - Ч. 6-10. - С. 67-68.
17. Подгорнова А.И. Советское книгоиздание в 20-е годы/А.И. Подгорнова. - М.: Наука, 1984. - 109 с.
18. Про видавничу роботу. Постанова ЦК ВКП(б) вiд 15 серпня 1931 року на доповiдь ОПЗ'у // Радянський книгар. - 1931. - №24. - С. 4-7.
19. Хронка // Радянський книгар. - 1929. - №1. - С. 18-23.
20. Хронка // Радянський книгар. - 1929. - №2. - С. 20-26.
21. Хронка // Радянський книгар. - 1930. - №10. - С. 27-30.
22. ЦДАГО УкраГни, ф. 1, оп. 6, спр. 48, 95 арк.
23. Центральний державний архiв вищих органiв влади I управлння УкраГни (ЦДАВОВ УкраГни), ф. 174, оп. 2, спр. 1, 83 арк.
24. ЦДАВОВ УкраГни, ф. 174, оп. 2, спр. 8, 54 арк.
25. ЦДАВОВ УкраГни, ф. 271, оп. 1, спр. 495, 117 арк.
26. ЦДАВОВ УкраГни, ф. 555, оп. 1, спр. 9, 15 арк.
27. Центральний державний архiв громадських об'еднань УкраГни (ЦДАГО УкраГни), ф. 1, оп. 20, спр. 1465, 232 арк.
28. ЦДАГО УкраГни, ф. 1, оп. 20, спр. 1770, 172 арк.
29. ЦДАГО УкраГни, ф
30. ЦДАГО УкраГни, ф
31. ЦДАГО УкраГни, ф
32. ЦДАГО УкраГни, ф
33. ЦДАГО УкраГни, ф
34. ЦДАГО УкраГни, ф
1, оп. 20, спр. 1775, 136 арк. 1, оп. 20, спр. 1847, 40 арк. 1, оп. 20, спр. 2493, 232 арк. 1, оп. 20, спр. 2695, 71 арк. 1, оп. 20, спр. 3103, 67 арк. 1, оп. 20, спр. 3104, 39 арк.
35. Цифри вулично'Г торз1вл1 книжкою та перодикою // Червона преса. - 1929. - №7. - C. 49-50.
References
1. Barenbaum Y.E. Ystoryia knyhy: Uchebnoe posobye [History of a book: Manual]. - 2-e yzdanye pererabotannoe M. : Knyha, 1984. - 248 s.
2. Zahumenna O. Rozvytok knyhotorhovelnoi bibliohrafii u 30-ti rr. KhKh st. [Formation of book marketing bibliography in 1930s.] // Visnyk knyzhkovoi palaty. - 1999. - №5. - S. 37-38.
3. Zbirnyk uzakonen ta rozporiadzhen robitnycho-selianskoho uriadu Ukrainy. - 1924. - Ch. 15. - S. 153.
4. Zvedenyi promfinplan knyzhkovykh vydavnytstv na 1929-1930 r. // Radianskyi knyhar. - 1930. - №2 (7). - S. 2-5.
5. Instytut rukopysiv Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V.I. Vernadskoho, f. 50, spr. 399, 17 ark.
6. Yzdatelskoe delo v pervbie hodbi Sovetskoi vlasty (1917-1922): Sbornyk dokumentov y materyalov. - M., 1972. - 346 s.
7. Klepikov S. Ekonomichne vyvchennia knyzhkovoi spravy [Economic studies about the book business] // Bibliolohichni visti. -1930. - №1. - S. 5-22.
8. Knyha y knyzhnoe delo v Ukraynskoi SSR: Sb. dok. y mat. 1917-1941 hh. - K.: «Naukova dumka», 1985. - 478 s.
9. Levyn A. 10 let nasheho khoziaistva [10 years of our hearth]// Drukar. - 1927. - №7. - S. 4-5.
10. Levchuk O.M. Knyhospilka: Stanovlennia kooperatyvnoho knyhovydannia v Ukraini [The book union: Formation of cooperative book publishing in Ukraine] K.: Nauk. dumka, 1992. - 182 s.
11. Makhonina O. Pro kolektory ta redaktsiino-bibliohrafichnyi tsentr [About collectors and editing-bibliographic centre] // Radianskyi knyhar. - 1930. - № 1. - S. 12.
12. Mezhenko lu. Ukrainska knyzhka chasiv Velykoi revoliutsii [Ukrainian book during The Great Revolution] - K., 1928. - 32 s.
13. Nechaiev M. Knyzhka ta yii pokupets na seli [Book and its customer from village] / - K.: Ukrainskyi naukovyi instytut knyhoznavstva, 1929. - 50 s.
14. Rykhlik le. Novyny drukarskoi tekhniky [Typographical equipment news]// Bibliolohichni visti. - 1925. - №1/2. - S. 98-108.
15. Rekomendatsiina bibliohrafiia i kolektory // Radianskyi knyhar. - 1930. - № 6. - S. 9-10.
16. Siropolko S. Dukhovni potreby naselennia yak osnova vydavnychoi diialnosti [Spiritual needs ofpopulation as base of publishing]// Knyzhka. - 1923. - Ch. 6-10. - S. 67-68.
17. Podhornova A.Y. Sovetskoe knyhoyzdanye v 20-e hody [Soviet publishing in 1920s] - M.: Nauka, 1984. - 109 s.
18. Pro vydavnychu robotu. Postanova TsK VKP(b) vid 15 serpnia 1931 roku na dopovid OHIZ'u // Radianskyi knyhar. - 1931. -№24. - S. 4-7.
19. Khronika // Radianskyi knyhar. - 1929. - №1. - S. 18-23.
20. Khronika // Radianskyi knyhar. - 1929. - №2. - S. 20-26.
21. Khronika // Radianskyi knyhar. - 1930. - №10. - S. 27-30.
22. Tsentralniy derzhavniy arhiv gromadskih ob'ednan Ukrayini [Central State Archive of Ukrainian public's unions], f. 1, op. 6, spr. 48, 95 p.
23. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnia Ukrainy [Central State Archive of Ukrainian Government and Management], f. 174, op. 2, sprava 1, 83 p.
24. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnia Ukrainy [Central State Archive of Ukrainian Government and Management], f. 174, op. 2, spr. 8, 54 p.
25. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnia Ukrainy [Central State Archive of Ukrainian Government and Management], f. 271, op. 1, spr. 495, 117 p.
26. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnia Ukrainy [Central State Archive of Ukrainian Government and Management], f. 555, op. 1, sprava 9, 15 p.
27. Tsentralniy derzhavniy arhiv gromadskih ob'ednan Ukrayini [Central State Archive of Ukrainian public's unions], f. 1, op. 20, spr. 1465, 232 p.
28. Tsentralniy derzhavniy arhiv gromadskih ob'ednan Ukrayini [Central State Archive of Ukrainian public's unions], f. 1, op. 20, spr. 1770, 172 p.
29. Tsentralniy derzhavniy arhiv gromadskih ob'ednan Ukrayini [Central State Archive of Ukrainian public's unions], f. 1, op. 20, spr. 1775, 136 p.
30. Tsentralniy derzhavniy arhiv gromadskih ob'ednan Ukrayini [Central State Archive of Ukrainian public's unions], f. 1, op. 20, spr. 1847, 40 p.
31. Tsentralniy derzhavniy arhiv gromadskih ob'ednan Ukrayini [Central State Archive of Ukrainian public's unions], f. 1, op. 20, spr. 2493, 232 p.
32. Tsentralniy derzhavniy arhiv gromadskih ob'ednan Ukrayini [Central State Archive of Ukrainian public's unions], f. 1, op. 20, spr. 2695, 71 p.
33. Tsentralniy derzhavniy arhiv gromadskih ob'ednan Ukrayini [Central State Archive of Ukrainian public's unions], f. 1, op. 20, spr. 3103, 67 p.
34. Tsentralniy derzhavniy arhiv gromadskih ob'ednan Ukrayini [Central State Archive of Ukrainian public's unions], f. 1, op. 20, spr. 3104, 39 p.
35. Tsyfry vulychnoi torhivli knyzhkoiu ta periodykoiu // Chervona presa. - 1929. - №7. - S. 49-50. ДАН! ПРО АВТОРА
Молоткша Валентина Костянтиывна, доктор юторичних наук, доцент кафедри професмноТ освiти ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагог1чний умверситет iменi Григор1я Сковороди». вул. Пiдварська, 40а, м. Переяслав-Хмельницький, Ки'Твська обл., 08401, Укра'Тна e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Молоткина Валентина Константиновна, доктор исторических наук, доцент кафедры профессионалыного образования ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды». ул. Пидварская, 40а, г. Переяслав-Хмельницький, Киевськая обл., 08401, Украина e-mail: [email protected]
INFORMATION ABOUT THE AUTHOR
Molotkina Valentyna Kostiantynivna, Ph.D. in History, assistant professor of Vocational Education Department. SHEE «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hrihorii Skovoroda State Pedagogical University» 40a, Pidvarska st., Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kiev region, 08401, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 368.9.06:338.49
ОСОБЛИВОСТ1 1НФРАСТРУКТУРИ РИНКУ ПОСЛУГ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ
Ротова Т.А., Зайчук С. В.
УкраТна заслуговуе на стабльне фнансове середовище та цивтзований страховий ринок. З поступовим пдвищенням рвня розумння страхування як финансового ¡нструмента захисту у громадян та певноТ частини роботодавц1в з'являетсья звичка укладати договори добровольного страхування, у т.ч. медичного.
Предметом статт1 е елементи ¡нфраструктури страхового ринку з акцентом на ринок послуг добровольного медичного страхування (ДМС). Мета статт1 полягае в анал1з1 сучасного стану окремих складових ¡нфраструктури та Тхнього впливу на сегмент послуг ДМС, видтенн1 ¡снуючих проблем та формулюванн1 пропозиц1й щодо Тх виршення.
Для досягнення поставленоТ мети, враховуючи специфку страхування як сфери бизнесу, особливосто д1яльност1 страхових компанй у даний час, при досл1дженн1 використано тако науково методи, як системний подход, спостереження, метод рядов динамки та в1дносних величин, елементи контент-анал1зу.
У статт1 наведено приклади сучасних законодавчо-нормативних документов, роль саморегулюючих орган1зац1й страховиков в Тх розробцо. Наголошено на необх1дност1 розумння фаховоТ страховоТ термнологи, експертизи, медичного асистансу та його взаемодоТ ¡з страховими компанями. Пдкреслено важливсть етики в1дносин останнх ¡з кл1ентами, партнерами, колегами-конкурентами; дотримання Кодексу етики в страховой д1яльност1; впровадження у втчизняну практику досвду пров1дних страхових органзацЮ.
Проанал1зована динамка страхових премй та виплат з ДМС, зростання яких пдтверджуе розумння людьми значущосто збереження свого здоров'я, п1двищення якост1 обслуговування у медичних установах р1зного ровня, профлю та п1дпорядкованост1. Окреслено проблеми, що пов'язан1 ¡з специфкою допом1жних послуг страховикам, яко здйснюють ДМС. Зроблено наголос на недопустимсть необфунтованого завищення обсяг1в та вартост1 медичних послуг, що включено у рахунки за Тх надання, як ризик для фнансових показникв страховоТ компани.
Для вдосконалення та розвитку ¡нфраструктури страхового ринку у сегменто ринку послуг добровольного медичного страхування запропоновано: посилити ¡нформац1йну прозорсть суб'ектв страхового ринку та ¡нтенсиф1кувати просвтниюьку д1яльн1сть серед потенц1йних кл1ент1в; використовувати управлнськ новацТ; здйснити експертне прогнозування поведши споживачв страхових послуг; розширити впровадження ¡нформауйних технологй у практику роботи страховиков. ПропозицТ авторов базуються на анал1з1 досводу та практиц втчизняних страхових компанй з урахуванням ¡снуючого ступеню розвитку страхового ринку. Результати досл1дження можуть бути використан учасниками страхового ринку, а також вишами економ1чного напряму пдготовки при викладанн дисциплн «Страхування» та «Страхово послуги».
Сучасно страхувальники здатн1 анал1зувати ¡нформац1ю щодо ДМС, здйснювати момторинг страхових компанй перед вибором Тх програм та вддавати перевагу тим, яко: дотримуються виконання своТх зобов'язань за договорами, страховоТ етики; мають висококвалфкований штат спвробтниюв; ц1лодобову асистанську п1дтримку; спвпрацюють ¡з сучасними клнками та незалежними експертами.
Розумння актуальной та розвиток ¡нфраструктури страхового ринку, яко залежать вд всх його учасникв, е перспективним напрямом для позитивноТ динамки ринку послуг добровльного медичного страхування.
Ключов'1 слова: ¡нфраструктура страхового ринку, страховий захист, експертиза у страхуванн¡, страхово послуги, медичний асистанс, споживачо страхових послуг.
ОСОБЕННОСТИ ИНФРАСТРУКТУРЫ РЫНКА УСЛУГ МЕДИЦИНСКОГО СТРАХОВАНИЯ
Ротова Т.А., Зайчук С.В.
Украина заслуживает стабильную финансовую среду и цивилизованный страховой рынок. С постепенным повышением уровня понимания страхования как финансового инструмента защиты у граждан и некоторой части работодателей вырабатывается привычка заключать договора добровольного страхования, в т. ч. медицинского.
238
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
© Ротова Т.А., Зайчук С.В., 2014
