CC BY
10
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 81'246.3(430)
ЛАРИСА КУПЧИК
ORCID ID: 0000-0002-8544-0931 l.y. kup chyk@nuwm .edu.ua кандидат педагогiчних наук, старший викладач Нащональний унiверситет водного господарства та природокористування
м. Рiвне, вул. Соборна, 11
ТЕТЯНА КРУТЬКО
[email protected] кандидат фшолопчних наук, доцент Нащональний ушверситет водного господарства та природокористування
м. Рiвне, вул. Соборна, 11
ОРГАН1ЗАЦ1Я НЕПЕРЕРВНОСТ1 ВИВЧЕННЯ 1НОЗЕМНИХ МОВ У СИСТЕМ1 ШК1ЛЬНО1 МОВНО1 ОСВ1ТИ У ШВЕЙЦАРСЬКШ КОНФЕДЕРАЦП
Bíd3HaueHO актуальтсть проблеми оргатзацй HenepepeHocmi вивчення тоземних мов у Швейцары. Представлено модель Загальношвейцарськог мовно! концепцй як на^док проведених реформ задля гармотзацй мовноi освти у мультилтгвальнш кра!т з метою розширення мовноi палтри й ттегрування англiйськоi мови як lingua franca у шкыьний курикулум. Розглянуто ключовi пункти розвитку тшомовноi освти, зокрема сприяння вивченню мови навчання, рiдноi мови, раннього вивчення тоземних мов, горизонтально i вертикальтй узгодженостi. Вказано шляхи ix iмплементацii, яю передбачають вивчення змiсту засобами тоземних мов, що реалiзуeться через бытгвальт програми (метод CLIL, iмерсiйнi форми навчання). Наголошено на необxiдностi уведення акредитованих варiантiв Свропейського мовного портфолiо у шкыьну мовну освту i розроблення освттх стандартiв з тоземних мов на основi Загальноевропейських рекомендацш з мовноi освти, ят сприяють мобiльностi школярiв та визнанню лтгвальних компетентностей в школi та за ii межами. Актуалiзовано принцип усвiдомленого вивчення мов, який е основою формування мультилiнгвальноi i мультикультурноi особистостi, здатноi до самостшного вивчення тоземних мов упродовж життя, сприяе розвитку вторинноi мовноi особистостi, готовоi до дiалогу культур в рiзниx лтгвальних ситуащях, i передбачае поеднання власного лтгвокультурного досвiду з урахуванням тшого мовного коду та тших норм соцiальноi поведiнки, що позитивно впливае на розвиток толерантного суспыьства в умовах свтових глобалiзацiйниx тенденцш.
Ключовi слова: мовна освта, тшомовна освта, тоземна мова, неперервтсть, нас^зний мовний курикулум.
ЛАРИСА КУПЧИК
кандидат педагогических наук, старший преподаватель Национальный университет водного хозяйства и природопользования
г. Ровно, ул. Соборная, 11
ТАТЬЯНА КРУТЬКО
кандидат филологических наук, доцент Национальный университет водного хозяйства и природопользования
г. Ровно, ул. Соборная, 11
ОРГАНИЗАЦИЯ НЕПРЕРЫВНОСТИ ИЗУЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ В СИСТЕМЕ ШКОЛЬНОГО ЯЗЫКОВОГО ОБРАЗОВАНИЯ У ШВЕЙЦАРСКОЙ
КОНФЕДЕРАЦИИ
Актуализировано проблему организации непрерывности изучения иностранных языков в Швейцарии. Продемонстрировано модель Общешвейцарской языковой концепции как результат проведенных реформ с целью гармонизации языкового образования в официально квадрилингвальной стране и расширения языковой палитры и интегрирования английского языка как современной lingua franca в школьный куррикулум. Выделены ключевые пункты развития иноязычного образования, в частности, содействие в овладении языком обучения, родным языком, раннего изучения иностранных языков, горизонтальной и вертикальной согласованности. Определены пути их имплементации, которые предвидят изучение содержания посредством иностранных языков, что реализуют через билингвальные программы (метод CLIL, имерсийные формы обучения). Определена необходимость в интегрировании аккредитированных моделей Европейского языкового портфолио в школьное язычное образование и разработке образовательных стандартов с иностранных языков в контексте Общеевропейских рекомендаций по языковому образованию, которые содействуют мобильности школьников и определению лингвальных компетентностей в школе и за её пределами. Актуализировано принцип осведомленного изучения языков как основу формирования мультилингвальной и мультикультурной личности, способной к самостоятельному изучению иностранных языков на протяжении всей жизни, который содействует формированию вторичной языковой личности, готовой к диалогу культур в разных лингвальных ситуациях и предвидит соединение собственного лингвокультурного опыта с учетом другого языкового кода и других норм социального поведения, что позитивно воздействует на развитие толерантного общества в условиях световых глобализационных тенденций.
Ключевые слова: языковое образование, иноязычное образование, иностранный язык, непрерывность, сквозной языковой куррикулум.
LARYSA KUPCHYK
Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer National University of Water and Environmental Engineering
Rivne, 11 Soborna St.
TETIANA KRUTKO
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor National University of Water and Environmental Engineering
Rivne, 11 Soborna St.
ORGANIZING FOREIGN LANGUAGES LEARNING CONTINUITY WITHIN LANGUAGE EDUCATION IN THE SWISS CONFEDERATION
The article reveals the problem of foreign languages learning continuity within language education in Switzerland. The model of school Swiss plurilingual school curriculum as a result of reforms undertaken to harmonize the language education in officially quadrilingual country is analyzed. Its aim is to increase the language repertoire and integrate the English language as a contemporary lingua franca in school curriculum. The key issues of foreign language education are stressed, namely to foster learning of mother tongue and the language of instruction, early foreign languages learning, horizontal and vertical consistency within the language education in Switzerland. The ways of their implementation are named. They include learning of the content of non-language subjects by means of foreign languages through bilingual programmes (CLIL-method, immersive forms of learning). There has been defined the necessity to integrate the accredited models of European language portfolio into school language education and to develop educational standards for foreign languages learning based on European framework of reference for languages. It stipulates the mobility of schoolchildren and acceptance of lingual competencies in and outside the school, in and outside the cantons and the country. Besides, it requires the ability of foreign language teachers to use new forms of tests and new system of assessment that are based on educational standards. These requirements result in transformational processes on meta-, meso- and macro-levels of education. It is stated that the principal of language awareness has to be considered in the process of school foreign languages learning. It is defined as a basis to form multilingual and multicultural personality that is capable of self-dependent life-long learning of foreign languages. It also fosters the development of secondary linguistic personality that is able to hold dialogue
_ЗА РУБЕЖЕМ_
between cultures in different lingual situations. It implies the combination of own linguistic and cultural experience with the integration of different lingual code and different norms of social behavior, which positively influences the development of tolerant society in modern interconnected globalized world.
Keywords: language education, foreign languages education, foreign language, continuity, plurilingual whole school curriculum.
Намагання Укра!ни штегруватися з европейським ocbíthím простором посилюе потребу в яшсному вивченш шоземних мов (1М) задля конкурентоспроможносп !! громадян на освiтньому та трудовому ринках i !хньо! швидко! штеграци й адаптаци в глобалiзованому суспiльствi. Якiснi знания 1М е можливими завдяки ефективнiй оргашзаци мовно! освiти у школi, одие i3 завдань яко! - сформувати у випускиикш стiйку мотивацiю до вивчення 1М протягом життя. Це стимулюе потребу в реформуваннi шшомовно! освии в системi мовно! освiти Укра!ни в контекстi трансформацiйних змiн, що вiдбуваються у прогресивному европейському простора Вивчення досвiду багатомовних кра!н Свропи в сферi оргашзаци школьно! мовно! освии уможливить пiдвищения якосл !! органiзацi! у вiтчизияних закладах освии. Наслiдком поточного реформувания мовно! освии як закордоном, так i в Укра!ш е забезпечения неперервностi навчання 1М, адже цiлiснiсть i наступшсть навчального-виховного процесу в сферi мовно! осв^и е важливою передумовою усшшного вивчення 1М i формувания навичок вивчення iноземних мов упродовж життя.
Швейцарська Конфедерацiя як чотиримовна кра!на, офiцiйними мовами яко! е шмецька, французька, iталiйська та ретороманська, незважаючи на бурхливi дискуси щодо вивчення двох 1М уже у початковш школi, навчання у як1й тривае шiсть рок1в, демонструе висок1 результати: середньостатистичний швейцарець володiе двома 1М.
Мета статп полягае у визначенш шляхiв формувания неперервностi iншомовно! освии у середнiх навчальних закладах Швейцари в умовах багатомовностi, що передбачае штегрування англiйсько! мови в обов'язковий шкшьний курикулум i створения можливостей для диверсифiкацi! школьно! iншомовно! пропозици.
Формування неперервностi в iншомовнiй освт вiдображено в працях вiтчизияних та зарубiжиих учених i педагогiв: А. Богуш, Н. Бориско, С. Ншолаева, В. Редько, М. Бухер, С. Гуттерл^ Е. Зауер, Р. Келлер-Боллшгер, В. Саудан та iн. Проте, на нашу думку, недостатньо вивченим залишаеться досвiд оргашзаци неперервносл шшомовно! освiти у мультинацiональних европейських кра!нах, що дозволить екстраполювати !х позитивний досвiд у процесi формувания нас^зного мовного курикулуму у вiтчизиянiй освт. Шляхи оргашзаци неперервностi школьно! мовно! осв^и у европейському просторi до^джували В. Гаманюк [1], Н. Жданова [1], Л. Купчик [2] та ш.
Головна мета сучасно! шшомовно! освии на всiх етапах навчання полягае у компетентшсно орiентованому, комушкативному, дiяльнiсно- та змiстоорiентованому вивченнi мов. Реалiзацiя комунiкативного пiдходу передбачае ввдхвд вiд мовно! правильности Вивчения мов розпочинаеться на рецептивному рiвнi iз подальшим переходом до формувания продуктивних навичок i рефлексивних умiнь. Акцент в процес вивчения мови падае не на перфекцш, а на вшьне, гнучке використания мови, в основi чого - формувания ввдсутносп страху зробити помилку, зияття комушкативних бар'ерiв, що сприяе формуванню шдив^ально! функцiонально! багатомовностi [2, с. 122].
Наступшсть шшомовно! освии створюеться через певш заходи. Передусiм - це володшия мовою навчания, що впливае на успiшне вивчения будь-якого предмета, осшльки мова е засобом мислення, навчания i порозумiння. Швейцарська дослщниця С. Гуттерлi зазначае, що мова навчания - «не гомогенний конструкт, а конгломерат юнуючо! велико! кшькосп варiантiв, дiалектiв i стилш, ям знайшли свое мiсце у клас i якi потрiбно враховувати, розумии й рефлектувати. Прикладами таких е медiальна диглосiя у нiмецькомовнiй Швейцари, професiйно-орiентована мова чи новi форми спшкування в контекстi нових медiа» [7, с. 93].
Дослiджуючи розвиток змюту iншомовно! освiти у Швейцари, визначили штегровану структуру iншомовно! комушкативно! компетентностi, основою для яко! е рвдна мова. Вивчения рiдно! мови для датей мiгрантiв вважаеться необхвдною iнвестицiею в !хню багатомовну компетентшсть, що позитивно впливае на розвиток суспшьства за умови збережения ними рвдно! мови i культури тсля завершения навчания у школi. Курси рвдно! мови та культури у Швейцари дшть ще з 30-х рошв ХХ ст., коли полиичш бiженцi з 1тали
оргашзували для сво!х дией у швейцарських MiCTax курси иалшсько! мови. У 1966 р. так курси дозволили проводити у иримщеннях школи, а з 1980-х рокш - органiзовувати курси для дней усiх мовних груп. У мовному розпорядженнi вiд 04 червня 2010 р. у стати 11 конкретизовано, що Конфедерацiя дотуватиме кантони задля сприяння штеграцп занять з рвдно! мови i культури, пiдвищення кв^фшацл учител1в, розробки навчальних матерiалiв [6, с. 12].
Так, для устшного неперервного розвитку особистостi необхiдною е iндивiдуальна баrатомовнiсть, яка, разом з володшням мовою навчання, передбачае знания i неперервний розвиток рвдно! мови як частини багатомовного репертуару шдиввда, його мовно-культурно! бюграфп та вдентичностг Дiяльнiсть педагога не повинна обмежуватися переданням попередньо визначених знань (як правила чи факти), а штегрувати наявне сощальне, культурне й етшчне розма!ття школярiв на мовних предметах.
З 90-х рошв ХХ ст. мовш програми для дiтей м^ранпв, зауважуе Р. Фретц, пропонують культурш центри вiдповiдних кра!н. Крiм того, вчителi чи носи мови оргашзовують так1 мовнi курси в другш половинi дня [5, с. 75]. До вчителiв мовних курсiв, цшьовою аудиторiею яких е дiти м^ранпв, висувають певнi вимоги, а саме: знання мюцево! мови на рiвнi В1 зriдио з Загальноевропейськими рекомендащями з мовно! освiти (З£Р), бути обiзнаними з швейцарською системою суспшьних та правових цiнностей i могти передавати, за потреби, щ знання сво!м учням-iноземцям. Школа також повинна сприяти вiдвiдуванню мовних курсiв; координувати мовнi курси з обов'язковими уроками; сприяти штеграцп вчителiв курсiв з колективом школи; використовувати мови м^анпв на мовних заняттях; iнтеrрувати уроки мов м^анпв i розширювати мовний курикулум; фiнансувати (за потреби) учителiв курсiв; контролювати/ супроводжувати мовнi курси в рамках здшснення регулярного контролю за шкшьною освiтою. У мютах Базель, Берн, Генф i Цюрiх з великим скупченням мirрантiв так мовнi курси тривають уже впродовж тривалого перiоду i е дуже популярними, а класнi керiвники можуть навiть записувати сво!х учнiв на там курси [7, с.103-105].
Власне, як зауважують вичизняш науковцi [1], нас^зний мовний курикулум е питанням дискусiй в освiтнiх колах Свропи уже з 2005 р. задля впровадження концепцп баrатомовностi на рiвнi загально! освiти, щоб поеднати наявну iндивiдуальну баrатомовнiсть громадян з шституцшною мовною освiтою [1, с. 235]. У цьому напрямку iнтенсифiкував свою дiяльнiсть Свропейський Союз шляхом розроблення наскрiзноrо мовного курикулуму у Цеш^ сучасних мов у м. Грац (Австрiя) в рамках проекту PlurCur - Plurilingual whole school curricula (координатор - Б. Хуфайзен) впродовж 2012-2015 рр. Проект випробовували у ряда шкш рiзних европейських кра!н (Австрiя, Естонiя, Iталiя, Литва, Шмеччина, Чехiя, Францiя). Його мета -розкрити можливi шляхи штеграцп бшьшо! кiлькостi 1М разом з превалюючою анrлiйською у шк1льний курикулум, серед яких названо вивчення немовних предмепв засобами 1М й iнтеrрувания класичних мов (грецько!, латинсько!) i мов м^ранпв.
Водночас прототипом нинi обговорюваного наскрiзноrо мовного курикулуму можна назвати запропоновану у Швейцарп ще у 2003 р. Загальну концепцiю мовно! освии (Gesamtsprachenkonzept) (таблиця 1), яка е результатом освишх реформ, розпочатих у 1998 р. Поштовхом до реформування мовно! освiти в цш кра!нi, напевне, слугувала велика шльшсть мirрантiв. Адже вже у 2004 р. у кантош Базельштадт проживали 28 % шоземщв [3, с. 28], а школярi розмовляли 58 рiзними мовами [3, с. 30]. Як бачимо з таблищ 1, Загальна концепщя мовно! освiти у кантош Базель побудована на вде! штеграцп та ранньому вивченнi шмецько! як друго! мови та передбачае безперервне вивчення рiзних мов, у т. ч. мов м^анпв (на вiдмiну вiд iнших кантонiв кра!ни), упродовж навчання у школi.
|рН1ПЧ*Ф<( ЯК Лрсэмгш Ни) .тлЯццоти 1)Г(ши кплнсыд, [ПЗЕЛГЬКЯ. .тпокыак 1» ВрЦМЛН |нч|1ипм Н1ТЛЙ*ЬР«1. ЯПОНСЫЫ. ирит
[ганЯсш моы ШШ П !-| и|!|| 411 ПрСДМеТ П-ЛГ Е[||» ГНГОГи ВИВШЕЕ! Ч II П'ШШ'
як И«:>1[|П ИР^КЧН-П «№ им ¡СИ ■ ]||1ЛП1Г>' >Ь¥Ф| 1 У Г1ЧВ9>и 1
Цвоиш! ЯпЦ Як МЬЧрН'ЫШ р|]ЧЛчггГ <Ш|> 1 шм пленим! щ :\ч | ч" и 11 * ■
1Л1Ы Як Ов[1В"1 ¡КОВПП предни
ДРУГА 11к' ксММ.Г МЬ Мо»!пй)нЛ ирйдмгт ЦсЖтКккгь иертКсау на пгш 1 прелчети >|РВ|[ОГО □|[К1>' Н011. РЕиргиьку 11ч>»}- II. ;[руг?
1Ьр1Ш[| у л '.Н ■ 1 ;Р '1Ы|!| прилет
|!с] 111.1 ишиинл Ммй.1 мЛи"Т1к1М|1!Ь пр=щгт ЧЛ* ТН№ 11' перевозу НА |1ПЦ[ РТ| л че 1 я НШШОП? ШЕЮ}' ' ]|К |СПЬКу 110В}' 1114 |Л'К'> ыову 1). другу. пОч> пиИсиу (В ПМШ1Ц)
Н'Чтньм №№ ;■ форЦ) АСПОЩЦОЕН рнзпутс! 1 1ур£ 1 ЯН- ГТ|)\Т.| МС1Е'|
»они К)Ч!Н ЦоШНЖНЩ лпей Ы1ПМ1ЕТ1Л ИГ^ПЕИО П]Ч! ||ПНЧ{|МОЩЛЗНГГЛ чРит МОПП 1 як лльтерилтллу примну ■огя^эмого ангкам! т ПМНЛИи К =.И'."|рКиЫ||! К||СЛ|С1 I ыиД.ШккИ» ^чрнч.шр (СрШ^'И ПйаЩНО В рроце<1 атчщня прелчету .-Ран.* 4141.11 клилурл-.
||ЛЫерЕ|Л|11В|Е1 иетшл №сл1№). ]1!11ычн фбфиш!ур<ЯШ1 еисяН: [ч>нлг ьл.иими. »чип; ызнс. йЫшмлыи й 1Чт[кл111и П|КЧ"рПР|1Г. Я01Ч11 лоливЕ
ЩИПШНП усюоЩот* (Т1ЦТ.П«ГЛ1 нсис^вниВ 1 |ч1начп ашснтачнЭ рмятылсм > ршешн профишл!
Е'1Ь ¡Г.ЛПШЕИЯ 1 1 3 4 *1* 7 « 9 и» II
Перенесения вивчення 1М на бшьш раннiй етап у Швейцари, а саме: першо! шоземно! - з 3 класу i друго! - з 5 класу початково! школи, спричинило появу нових лшгводидактичних пiдходiв, якi вирiзияються вертикальною та горизонтальною узгоджешстю i сприяють формуванню наступностi в iншомовнiй освiтi. Вони стосуються передуам проблемних перехiдних ланок навчання: початкова школа ^ середня школа; середня школа ^ професшна освiта/гiмназiя; гiмназiя ^ вища школа. На рiвm кантонiв розробляють проекти для вдосконалення навчання 1М. У «Новш концепцп: iншомовна освиа» [10] визначено ранне вивчення 1М i формування вертикально! й горизонтально! узгодженосп як ключовi елементи розвитку шшомовно! освiти.
Згiдно з загальноевропейською традищею раннього вивчення 1М, за результатами европейських порiвияльиих студiй, Швейцарiю вiдносять до лiдерiв у сферi шшомовно! освии, чому сприяе висока мотиващя до вивчення 1М. Крiм того, рання шшомовна освiта пропонуе рiвm можливостi вивчення 1М та, з педагопчно! точки зору, уможливлюе ранню сенсибiлiзацiю лiнгвального розма!ття. Рання шшомовна освиа не лише означае подовження тривалостi
вивчення шоземних мов, а й потребуе узгодження методики викладання 1М з вiковими фiзiологiчними i психологiчними особливостями учнiв, оск1льки збшьшилися кiлькiснi показники вивчення мов, що сприяе розвитку вторинно! мовно! особистосп, готово! до дiалогу культур в рiзних лiнгвальних ситуацiях, i передбачае поеднання власного лiнгвокультурного досвiду з урахуванням iншого мовного коду та шших норм соцiальноï поведiнки.
З метою забезпечення вертикальноï узгодженостi важливим i дiевим засобом вважають ушлу й усвiдомлену органiзацiю перехiдних етатв навчання. Критичним у шкiльнiй шшомовнш освiтi е перехiд з початково! до середньоï школи, оск1льки заняття часто будувалися так, нiби у початковш школi 1М взагалi не вивчалися. Нинi, як зауважують учеш-педагоги з центрально! Швейцарiï, «ми не можемо дозволити собi починати заново», тому «повинш економно поводитися з цшним добробутом на ймення «навчальний час» [9, с. 46]. Дiевим засобом органiзацiï вертикальноï узгодженосп вони вбачають взаемовiдвiдування урокiв з метою «створення усвiдомлення у вивченш мов як континууму» [9, с. 46] i вказують на те, що «вчителi обох ланок (початково].' i середто].') стльно несуть ввдповщальшсть за неперервний розвиток шшомовних компетентностей, особливо на перехвдних етапах» [9, с. 46], оскшьки iншомовна освгга у середнiй ланцi повинна базуватися на знаниях, отриманих у початковш школг
Одночасно з позитивами розвитку мовноï освiти, у Швейцарiï можна побачити i певш недолiки. Так, одним з них е ввдсутшсть обов'язкового вда^вання дитячого садка, де розвиваеться й удосконалюеться усне мовлення, вiдбуваеться знайомство з лiтературною нормою мови, що е корисним для дией з м^рацшним минулим. Як приклад европейськоï краши, яка е лвдером за результатами учнiвського ощнювання PISA, називають Фiнляндiю, де дiе правило обов'язкового вда^вання дитячого садка перед початком навчання у школг
Важливими iнструментами забезпечення неперервностi вивчення мов, особливо на перехвдних етапах, е З£Р та £вропейське мовне портфолю (£МП). З£Р пропонуе вертикальну узгодженiсть стосовно формування багатомовностi, оскшьки мови i культури розглядаються не розмежовано, а як складники багатомовноï компетентности яку можна розвивати протягом усього життя. З метою узагальнення вимог до iншомовноï освiти та ïï кращоï координацiï у старшш школi Конференцiя директорiв кантональних оргашв народноï освiти (КДНО) вбачае доречним i дiевим запровадження £МП, яке уможливлюе поеднати актуальний рiвень шдив^ального досвiду вивчення мов з мiжкультурним досвiдом, документуе особисту лiнгвальну юторш й супроводжуе iндивiдуальнi процеси вивчення мов в школi та за ïï межами.
У Швейцари розроблено й акредитовано три рiвнi £МП (табл. 2). Вони е доступним чотирма офiцiйними мовами краïни та частково мютять англомовний переклад у заголовках, текстах i брошурах з використання та в мовному паспорта
Таблиця 2
Свропейське мовне порmфолiо: моделi й акредитацшт номери_
Акредитацшний номер Модель £МП
1.2000 Швейцарiя модель для молодi та дорослих
67.2005 Швейцарiя модель для учшв нижчоï ланки середньоï школи, розроблена Конференщею директорiв департаментiв освгги кантошв й оновлена у 2007 р.
95.2008 Швейцарiя модель для учшв початковоï школи вшом 7-11 рошв (включаючи Portfolino для дiтей вшом 4-7 рок1в), розроблена Конференцiею директорш департаментiв освiти кантошв
1нтегрування уих трьох £МП уможливило формування неперервностi iндивiдуального навчального процесу та координування iншомовноï освiти впродовж усього навчання. Зрештою, його запропоновано використовувати у поеднаннi з ввдповвдними пiдручниками з iноземних мов, з метою узгодженост навчального планування £МП з конкретними змiстовими контекстами.
З£Р, як вагомий европейський шдикатор комунiкативних шшомовних компетентностей, слугували трамплiном для розробки освiтнiх стандартiв з IM, що гарантують реалiзацiю вертикальноï узгодженостi. На хх основi в рамках Загальношвейцарського проекту «Miжкантональна домовленiсть про гармошзащю обов'язковоï школи» (HarmoS -
Interkantonale Vereinbarung über die Harmonisierung der obligatorischen Schule) для удосконалення мовноï освии КДНО розробила компетентшсну модель iншомовноï освiти та обов'язковий базовий стандарт на кшець шостого i дев'ятого роив навчання, ям е перехвдними етапами у школi Швейцари. 1х метою е створения прозоросп в процесi досягнения комунiкативних та мовних цшей. Проект HarmoS загалом передбачае загальношвейцарську гармонiзацiю центральних нарiжних етапiв обов'язковоï школи, а саме: шшльний вiк, базова школа, тривалють i цiлi освiтнiх ланок, перехвд з однiеï ланки на шшу та визнания отриманих результатiв навчання при переходi на вищу ланку. Сучасш навчальнi плани з IM у Швейцари, за твердженням Р. Келлер-Боллшгер, спрямованi на уможливления «порiвняння мовних компетентностей як в рiзних школах i ïï ланках, так i за межами кантошв i краши. Це сприяе перетворенням не лише на мета-, а й на мезо- та макрорiвнях системи осв^и, що вимагае ввд учителiв обiзнаностi з новими формами теспв i системи оцiнювания, якi грунтуються на державних освiтнiх стандартах» [8, с. 57-58].
Горизонтальна узгоджешсть е важливим потенцiалом для оптимiзацiï ефективносл iншомовноï освiти, оскiльки охоплюе системне поеднання ще до сьогоднi часто розмежованих навчальних сфер на одному еташ навчання i передбачае узгоджешсть плану, навчальних матерiалiв й шструметтв ощнювання, мiж мовами, мовними i немовними предметами, шкшьним i позашшльним навчаниям, навчальним змiстом i мовними засобами. В рамках горизонтальноï дидактичноï узгодженостi можна виокремити такi засоби ïï досягнення: стратеги навчання, що об'еднують мови, усвiдомлення мов i культур (language awareness), дiяльнiсно-орiентована шшомовна освiта й iнтегроване вивчення мови та змюту, що реалiзуеться через бшнгвальну освiту, метод CLIL (Content and Language Integrated Learning -штегроване вивчення змюту та мови) та iмерсiйнi форми навчання.
Як бачимо, шшомовна освиа Швейцарiï вирiзняе формувания неперервносл й наступносп у шильному контекст як iнтегральний заиб формувания функцiональноï iндивiдуальноï багатомовностi випускиишв шк1л. При цьому виокремлено певш пiдходи, як1 уможливлюють оволодiния учнями стратегiями навчання мовам протягом життя, чому сприяють ранне вивчення IM, горизонтальна й вертикальна узгоджешсть в межах i за межами школи в розрiзi мовноï освiти.
У подальших розвiдках варто зосередити увагу на аналiзi ефективних метод1в вивчення IM в умовах неперервноï мовноï освiти та оптимального iнструментарiю ощнювання рiвня володiния IM в европейських краïнах та виокремити шляхи ïхньоï реалiзацiï в Украïнi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гаманюк В. А. Ыодель нас^зного мовного курикулуму (Gesamtsprachencurriculum) у освт £С / В. А. Гаманюк, Н. С. Жданова // Фшолопчш студи. Науковий вюник Криворiзького державного педагопчного унiверситету. - 2015. - Вип. 12. - С. 233-241.
2. Купчик Л. Використання позитивного досввду шмецькомовних краш у реформуванш системи шкiльно! iншомовно! освгти Украши / Л. Купчик // Ыолодь i ринок: щомiсячний науково-педагогiчний журнал. - Дрогобич, 2016. - С. 120-124.
3. Bollhalder S. Basel ist stolz auf seine Sprachenvielfalt / S. Bollhalder. - Babylonia. Zeitschrift für Sprachunterricht und Sprachenlernen. - 2004. - 41. - S. 28-31.
4. Erziehungsdepartment des Kantons Basel-Stadt. Gesamtsprachenkonzept für die Schulen Basel-Stadt. Bericht der Reflexionsgruppe. - März, 2003. - Mode of access: file:///C:/Users/Admin/Downloads/gesamtsprachenkonzept-basel-stadt.pdf.
5. Fretz R. Early Language Learning in Switzerland / R. Fretz // An Early Start: Young Learners and Modern Languages in Europe and beyond / H. Curtain, M. Nikolov (Eds.). - Graz: ECML, 1999. - P. 7178. - Mode of access: file:///C:/Users/Admin/Dowloads/eralystart.pdf.
6. Giudici A. Unterricht in heimatlicher Sprache und Kultur. Eine Auswahl guter Praxis in der Schweiz / A. Giudici, R. Bühlmann. - Bern: EDK, 2014. - 102 S.
7. Hutterli S. Koordination des Sprachunterrichts in der Schweiz. Aktueller Stand - Entwicklungen -Ausblick / S. Hutterli. - Bern: Generalsekretariat, 2012. - 231 S.
8. Keller-Bollinger R. Englischunterricht im Spannungsfeld von Referenzniveaus und Bildungsstandards / R. Keller-Bollinger // Babylonia. Zeitschrift für Sprachunterricht und Sprachenlernen. - 2007. - 04. - S. 57-61.
9. Kohärenz Primarstufe - Sekundarstufe I im Fachbereich Englisch / [Verf. M. Bucher]. - Luzern: BKZ, 16. Oktober 2012. - 46 S. Mode of access: http://www.sprachenunterricht.ch/sites/default/files/Kohaerenz%20PS-Sek%20I%20im%20Fachbereich%20Englisch_Version%20New%20Inspiration_2012-10-16.pdf.
10. Saudan V. Ursache Zukunft: Die Neukonzeption des Fremdsprachenunterrichts und ihre Auswirkungen auf die Lehrerinnen- und Lehrerbildung / V. Saudan // Beiträge zur Lehrerbildung. - 2007. - 25(2). - S. 214-222. Mode of access: file:///C:/Users/Admin/Downloads/BLZ_2007_2_214-222%20(1).pdf.
REFERENCES
1. Hamanyuk V. A., Zhdanova N. S. Model naskriznoho movnoho curryculumu (Gesamtsprachencurriculum) v osviti ES [Model through language education curriculum (Gesamtsprachencurriculum) in the EU], Philolohichni studii. Naukovyi visnyk Kryvorizkoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu, 2015, vol. 12, pp. 233-241.
2. Kupchyk L. Vykorystannya pozytyvnoho dosvodu nimetskomovnyh krayin u reformuvanni systemy shkilnoyi inshomovnoyi osvity Ukrainy [Using the positive experiences of German-speaking countries in reforming the system of Ukrainian foreign language education at school], Youth & Market, Drohobych, 2016, No. 4, pp. 120-124.
3. Bollhalder S. Basel ist stolz auf seine Sprachenvielfalt / S. Bollhalder. - Babylonia. Zeitschrift für Sprachunterricht und Sprachenlernen. - 2004. - 41. - S. 28-31.
4. Erziehungsdepartment des Kantons Basel-Stadt. Gesamtsprachenkonzept für die Schulen Basel-Stadt. Bericht der Reflexionsgruppe. - März, 2003. - Mode of access: file:///C:/Users/Admin/Downloads/gesamtsprachenkonzept-basel-stadt.pdf
5. Fretz R. Early Language Learning in Switzerland / Regine Fretz // An Early Start: Young Learners and Modern Languages in Europe and beyond / H. Curtain, M. Nikolov (Eds.). - Graz: ECML, 1999. - P. 7178. - Mode of access: file:///C:/Users/Admin/Dowloads/eralystart.pdf.
6. Giudici A. Unterricht in heimatlicher Sprache und Kultur. Eine Auswahl guter Praxis in der Schweiz / A. Giudici, R. Bühlmann. - Bern: EDK, 2014. - 102 S.
7. Hutterli S. Koordination des Sprachunterrichts in der Schweiz. Aktueller Stand - Entwicklungen -Ausblick / S. Hutterli. - Bern: Generalsekretariat, 2012. - 231 S.
8. Keller-Bollinger R. Englischunterricht im Spannungsfeld von Referenzniveaus und Bildungsstandards / Ruth Keller-Bollinger // Babylonia. Zeitschrift für Sprachunterricht und Sprachenlernen. - 2007. - 04. - S. 57-61.
9. Kohärenz Primarstufe - Sekundarstufe I im Fachbereich Englisch / [Verf. M. Bucher]. - Luzern: BKZ, 16. Oktober 2012. - 46 S. - Mode of access: http://www.sprachenunterricht.ch/sites/default/files/Kohaerenz%20PS-
Sek%20I%20im%20Fachbereich%20Englisch_Version%20New%20Inspiration_2012-10-16.pdf.
10. Saudan V. Ursache Zukunft: Die Neukonzeption des Fremdsprachenunterrichts und ihre Auswirkungen auf die Lehrerinnen- und Lehrerbildung / V. Saudan // Beiträge zur Lehrerbildung. - 2007. - 25(2). -S. 214-222. - Mode of access: file:///C:/Users/Admin/Downloads/BLZ_2007_2_214-222%20(1).pdf.
Стаття надшшла в редакцю 20.05.2018 р.
УДК 378.095
НАТАЛ1Я БХ1НДЕР
ORCID 0000-0002-3047-3015 bere stetskanat@ukr .net кандидат педагопчних наук, доцент Нащональна акаде]шя Держано! прикордонно! служби Украши
iMeHi Богдана Хмельницького м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46
1ННОВАЦШШ ТЕХНОЛОГИ У ПРОЦЕС1 ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ ПРИКОРДОННИК1В В РЕСПУБЛ1Ц1 1НД1Я
На основi аналiзу наукових до^джень тдтських педагогiв детально описано чотири групи тновацтних технологт, як нит використовуються у процеЫ профестног тдготовки майбуттх прикордонниюв в Республщ Iндiя, а саме: 1) органiзацiйно-педагогiчнi технологи (каскадне навчання, капсульне навчання, мiкронавчання, перехресне навчання, горизонтальне навчання); 2) ттерактивш технологи (мозагчне навчання, ттерактивне навчання в малих групах, вправа «група досягнень», iгровi методи, вправи «think-pair-share» та «just a minute», дискустш методи, стльна робота з вiдеоматерiалами, метод «навчальна секщя», «дискустна група», ттерактивна лекщя); 3) симуляцтш технологи (конструктивш технологи, що включають роботу з симуляцтними тренажерами та
