CC BY
84
4. Bühler Ch. Bieg zycia ludzkiego; tlum. z niem. / Charlotte Bühler. - Warszawa: PWN, 1999. - 454 s.
5. Krüger H.-H. Wprowadzenie w teorie i metody badawcze nauk o wychowaniu.; Wstçp i opracowanie
Boguslaw Sliwerski / Heinz-Hermann Krüger. - Gdansk: GWP, 2005. - 254 s.
6. Szkrudalek T., Sliwerski B. Wyzwania pedagogiki krytycznej i antypedagogiki / Tomasz Szkrudalek,
Boguslaw Sliwerski. - Kraków: Oficyna Wydawnicza «Impuls», 2000. - 114 s.
7. Sliwerski B. Wspólczesne teorie i nurty wychowania. - Wyd. 5. / Boguslaw Sliwerski. - Kraków:
Oficyna Wydawnicza «Impuls», 2005. - 403 s.
8. Woloszyn S. Nauki o wychowaniu w Polsce XX wieku: próba syntetycznego zarysu na tle powszechnym.
- Wyd. II poszerzone / Stefan Woloszyn. - Kielce: Dom Wydawniczy «Strzelec», 1998. - 280 s.
9. Zlobicki W. Antypedagogika - czyli wspieranie zamiast wychowania: w krçgu rozwazan o pedagogii
pogranicza / W. Zlobicki // Wychowanie na co Dzien. - 1995. - nr 2. - S. 18-20
УДК 81.24 (73)
I. О. Б1ЛЕЦЬКА 1НШОМОВНА ОСВ1ТА США: ПОЛ1КУЛЬТУРН1 ЗАСАДИ
Розглянуто pi3Hi тдходи до трактування поняття «полкльтурна oceima». Обгрунтовано авторське бачення цeï категорп. Виокремлено прoвiднi пол^льтурш засади здшснення iншoмoвнoï освти у середтх навчальних закладах США: ефективна мовна освта безпосередньо детермтована полтикою на нащональному, регioнaльнoму та мкцевому рiвнях; формування нoвoï парадигми освти з тоземних мов, переосмислення функцш iнoземнoï мови; модертза^я змicmу шкiльнoï тшомовног освти; вироблення влacнoï полтики пoлiкульmурнoï освти шюльним округом i конкретным навчальним закладом; ттегрування двомовного навчання.
Ключовi слова: тшомовна освта, США, пол^льтуртсть, середня школа.
И. А. БИЛЕЦКАЯ
ИНОЯЗЫЧНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ США: ПОЛИКУЛЬТУРНЫЕ ОСНОВЫ
Рассмотрены различные подходы к трактовке понятия «поликультурное образование». Обосновано авторское определениг данной кате гори. Проанализированы поликультурные основы осуществления иноязычного образования в средних учебных заведениях США: эффективное языковое образование непосредственно детерминировано политикой на национальном, региональном и местном уровнях; формирование новой парадигмы образования по иностранным язикам; переосмысление функций иностранного языка; модернизация содержания школьного иноязычного образования;, выработка собственной политики поликультурного образования школьным округом и конкретным учебным заведеним; раннее изучение иностранных языков; интегрирование двуязычного обучения.
Ключевые слова: иноязычное образование, США, поликультурность, средняя школа.
I. О. BILETSKA
U.S. FOREIGN LANGUAGES EDUCATION: MULTICULTURAL PRINCIPLES
The article examines different approaches to the interpretation of the term "multicultural education" and substantiates the author's vision of this category. Major multicultural principles offoreign language education at secondary schools in the United States have been singled out, namely: effective language education policy directly determined at the national, regional and local levels; the formation of a new paradigm of education in foreign languages, rethinking the functions of a foreign language; upgrade of content offoreign language school education, development of their own policies of multicultural education by a school district and the specific institution, integration of bilingual education.
Keywords: foreign language education, the United States, multiculturalism, secondary school.
Пол^льтурна ocBÍTa e поршняно новою галузззю наукового педагопчного знания та ocBiTHboï практики, проте вона викликае значний штерес у суспшьно-полиичних дiячiв та науковщв. Це зумовлено передуем гострими конфлштними напруженнями, що спостер^аються мiж нащями, етшчними, конфесшними та шшими стльнотами як в окремих
державах, так i на глобальному рiвнi. Оскшьки США - суспшьство культурного, етнiчного, расового i релiгiйного розма!ття (як i Украша), то узагальнення позитивного досвiду плюралiзму i рiвностi у суспiльному житп ще! краши може бути корисним для нашо! держави.
Явище полГкультурно! освiти з'явилось у США в другш половинi ХХ ст. як прагматична реакщя американського суспiльства на вимоги учаснишв значних соцiальних рухiв покласти к1нець расизму, дискримшацп, нерiвностi в правах, етнiчному та шшим видам насилля. Цей протест дав багато позитивних наслiдкiв для сощального життя американцiв. Зокрема вiдбулося розкршачення розкрiпачення iндивiда, усвiдомлення ним свое! значущосп не лише в особистому, а й у бшьш широкому, загальнонацюнальному масштабi i, вiдповiдно, зростання його прагнення бути визнаним шшими членами суспiльства як особиспсть з уйма и iндивiдуальними рисами, проявами, iнтересами, орiентацiями, що мае вс права i можливостi для повно!, багатогранно! та багатопланово! самореалГзацп [2, с. 107].
За останш роки з'явилися чимало наукових публшацш, присвячених проблемi полГкультурно! освiти загалом i в США зокрема (О. Гаганова, З. Грищенко, Г. Дмитрiев, О. Литвинов та ш.). Вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi, як свiдчить пшотажний аналiз теоретичних праць, обгрунтовують рiзнi пiдходи до трактування поняття «полГкультурна освГта». Так, на думку О. Гаганово!, його сучасна дефiнiцiя видаеться не дуже вдалою i досконалою, оскшьки обмежуеться нацiональною, расовою та етшчною культурою i вбачаеться у вихованш толерантного ставлення до шших культур, виробленнi знань вiдмiнностей i подабностей мiж ними. В той же час сощальна група, а також група, яка розмовляе дiалектом, сексуальнi меншини розглядаються як нормальш варГацп в рамках едино! культури i не стосуються полшультурно! освгги [1, с. 87].
Мета статп - розкрити особливостi Гншомовно! освГти в США на засадах полГкультурносп.
Термiн «полiкультурна освГта» особливо розвиваеться в 50-60-тi роки ХХ ст. В лiтературi початку 60-х рошв педагоги звертаються до таких понять, як «рiзноманiтнiсть», «культурний плюралГзм» та «етшчний змiст». Багато iз запропонованого у розробцi вказаних термiнiв зводилося до того, що необхвдно зробити: змша позицiй педагога, розробка навчального плану, вибiр пiдручникiв тощо. НечГтко були сформульованi конкретнi напрями i визначення щодо особливостей змiсту або тдходш, як1 мають бути покладеш в основу освГтньо! практики. Дискусп стосовно «етнiчного змiсту» в шильному навчальному планi, обмежувались навчанням негрГв, американцiв мексиканського походження, корiнних американщв та азiатiв.
У серединi 60-х рошв в лiтературi почали зустрiчатися термiни «етнiчне навчання», «етнiчна освГта» i, меншою мiрою, «полiкультурна освГта». Проте до початку наступного десятилГття цi поняття набули популярностi i стали прийнятною термiнологiею, посилаючись на включення етнiчного змiсту в iснуючi шкiльнi навчальнi плани.
Аналiз сучасних наукових джерел п1дтверджуе iснування рiзноманiтних дефiнiцiй поняття «полiкультурна освiта», яю пропонуються широким колом науковц1в: вщ освiтян до юрист1в. Тому закономрно, що всi вони мають рiзнi погляди при обговореннi етнiчного розмш'ття та культурного плюралiзму. Деяк1 з них базуються на культурних характеристиках рiзноманiтних груп, тод1 iншi вщзначають соцiальнi проблеми (особливо пов'язанi з утисками), полiтичною владою i перерозподшом економiчних ресурс1в. Деяк1 дослiдники обмежуються у сво!х поглядах кольором шири людей, а iншi включають ва основнi групи. 1снують визначення, що обмежують полiкультурну освiту характеристиками мюцевих шк1л, тим не менше iншi передбачають напрямки шк1льно! реформи у вах сферах незалежно вiд !х особливостей. Цi види полiкультурноl освiти ставлять перед собою рiзнi цш: починаючи з того, щоб внести в тдручники б1льше iнформацil про рiзноманiтнi групи, до боротьби з расизмом, до повного реконструювання шкшьництва i реформування сусп1льства, щоб зробити школи б1льш культурно збалансованими.
Автори «ЕнциклопедИ дослiджень у галузi освгги» вважають, що полiкультурна освiта повинна поширюватись на ршсовГ, етнiчнi, сощальт, статевi групи, учн1в з рГзними вiдхиленнями. Американськ1 дослГдники Д. Голлтк та Ф. ЧГнн стверджують, що вона повинна бути концептуатзована так, щоб враховувати еттчт, соц1шльнГ, вшов^ статевi, мовнГ, ршсовГ вГдмГнностГ, а також особливоси людей з ФГзичними та розумовими вiдхиленнями. Таким чином, питання про меж1 г суть полшультурнох освГти в американськ1й педагопщ лишаеться вГдкритим.
1снування рГзних концепцш Г шдходав зумовлено не лише розходженнями щодо включения пе! чи шшо! групи до програми полшультурно! освГти, а тим, як заклади освГти (школа, коледж, ушверситет) повинш реагувати на властивГ учням етшчш та культурш ввдмшност!
Шдтримуючи Где! О. Джуринського, Г. ДмитрГева, I. Лощеново! та шших досладнимв, визначаемо полГкультурну освпу як процес цшеспрямованого Г планомГрного формування й розвитку свиогляду, переконань Г почутпв особистосп, що грутуються на визнанш багатомаиiтностi культур, збагачуе Г! почуття, формуе особливе ставлення до навколишнього свпу Г людей у ньому та супроводжуеться сприйманням та осмисленням життево важливих парадигм буття, перетворенням зовшшшх культурних смисл1в у внутрший морально-етичний сви\
В американськш полГкультурнш освт сформувались загальному два основт напрямки: радикальний, прихильники якого тдкреслюють важливе значення еттчних, культурних особливостей у житп особистостг та помГрний, що не заперечуе Гснування едино! нацюнально! культури Г ставить за мету створення «моза!ки» расових та еттчних груп у склада единого цшого.
Одним з проввдних експерпв в галузГ полГкультурно! освГти, який отримав мГжнародне визнання, е американський вчений Д. Бенкс - директор Центру полГкультурно! освГти в Ушверситеп штату Вашингтон. В основу розроблено! ним концепцп полГкультурно! освГти покладено розумшня культури Г пе! ролГ, що еттчна приналежшсть ввдграе а американському суспшьствг Оск1льки це суспшьство складаеться з багатьох еттчних тдсустльств, як1 виступають носГями ушкальних культурних характеристик, що не стали всезагальним надбанням, полГкультурна освГта ввдграе важливу роль у сощалГзацп багатьох американщв Г допомагае !м задовольняти важливГ життевГ потреби.
Майже кожний американець функцiоиуе в рамках унверсально! американсько! культури Г суспшьства, як Г в рамках свое! еттчно! культури Г групи, тож Дж. Бенкс вГдзначае, що основна мета полГкультурно! освии, яка випливае з ролГ еттчного фактора в у США, полягае в тому, щоб допомогти тдростаючим поколшням розвивати мгжкультурну компетенцию [6, с. 104].
Отже, полГкультурна освГта - це складне, багатоаспектне поняття, яке поеднуе рГзш тдходи до виршення проблем, пов'язаних з культурною неоднораднютю американського суспшьства. Разом з тим вона стала неввд'емною складовою загально! освии у США.
Американська освГта завжди сприяла вдосконаленню окремо! особистосл та пристосуванню !! до нових умов життя у полГкультурному середовищг I! сучаст тенденци, особливосп та рГзномаштшсть на вах рГвнях пов'язаш з американською культурою, вплив яко! на освинш процес особливо значний, адже у США ввдсутня нацюнальна система освгт.
Американська вдея рГвних можливостей починаеться з можливостей в освт, незважаючи на сощальну диференщащю, нацюнальне походження, приналежшсть до певно! расово!, релшйно! або етшчно! групи. ОсвГта також традицшно слугуе згуртуванню людей рГзного сощально-культурного тдгрунтя.
В останш десятилГття тенденци полГкультурно! освГти у США набувають все бшьшо! актуальности посилились пошуки ефективних способГв !! впровадження. Один Гз найважливших шляхГв реалГзацп завдання вбачаеться у формуванш полГкультурного тдходу в навчанш мов, який дозволяе долати мовний Г мовленневий расизм, вед якого страждають дГти мГгранпв та емГгранпв. На думку Г. ДмитрГева, реалГзацш цього аспекта полГкультурно! освГти можна здшснювати шлькома шляхами. По-перше, проводячи постшно у змюп освГти Г виховання вдею толерантност до мовно! ввдмшностц по-друге, через навчання школярГв тому, що мовш ввдмшностГ - це частина життя, вони юнували Г будуть Гснувати, шчого поганого в тому, що люди розмовляють з акцентом, дГалектом чи шшою мовою, немае, не юнуе хороших чи поганих мов, адже мова - це насамперед засГб комушкаци мГж окремими особистостями, людьми, народами тощо [3, с. 7].
Щоб ощнити реальну ситуацш реалГзацп полГкультурно! освГти через вивчення мов, варто звернутися до юторичних виток1в становлення мовно! освГти у США.
У 1642 р Верховний Суд Массачусетса прийняв закон, який вимагав вгд певно! особи проведення опитування батьк1в та вчителГв щодо того, якою мовою мае вщбуватись навчання !хшх датей та учшв. Наприюнщ ХУ11 ст. через рГзноматття мов Г релтй серед ¡ммкрантв колотальний уряд змушений був дозволити ввдкриття шк1л з рГзними мовами викладання. У 1753 р. Б. Франклш
^ож^вав пpoведення aмеpикaнiзaцiï чеpез ocвiтy, ycвiдoмлюючи пoлiтичиy необмднють гадие^и™ aнглiйcькoï мови, оотбливо в нiмецькиx пocеленняx у Пенальвани.
Haвчaния iнoземниx мов у США почало^ у кoлoнiяx вздовж cx^rore yзбеpежжя, де вiдбyвaлocь pетельне i cиcтемaтичне вивчения лaтинcькoï мови. Пеpеcеленцi з Фpaнцiï та Шмеччини зacнyвaли влacнi пpиБaтнi школи, де ïxm дiти вивчали фpaнцyзькy i шмецьку мови. У 1779 p. шмецьку мову було введено до навчального плану коледжу Вiльямa i Меpi.
Hoвi пpипливи iммiгpaнтiв до США вщбулдоя у 1830 та 1848 porax, cпpичиненi pевoлюцieю в Шмеччиш та в iншиx чacтинax Gвpoпи. З огляду на це в 50-x poкax Х1Х ст. у бaгaтьox великиx мicтax школи за^овадили викладания нiмецькoï мови, ^оте лaтинcькa та гpецькa мови збеpегли cвoe дoмiнyюче значения. Тoдi одночаото aнглiйcькa мова почала набувати cтaтycy зaгaльнoдеpжaвнoï, xoчa й зaлишилacь шоземною для чacтини нacеления.
У дpyгiй пoлoвинi Х1Х cт. зpocлa щкавють aмеpикaнcькoгo нacеления до вивчения фpaнцyзькoï мови, ocкiльки лiдеpи бopoтьби за незалежшсть вiд Англiï були фpaнкoфiлaми. Haвчaния цieï мови здiйcнювaлocь у ^ивата^ шкoлax. Вiйнa за незалежшсть гадие^а фpaнцyзькy мову до cтaтycy нaйпoпyляpнiшoï iнoземнoï мови у ^ивата^ шкoлax, poзтaшoвaниx вздовж Атлантичного yзбеpежжя, oкpiм Флopиди. Пpoте пpеcтиж ще1' мови впав пicля poзгpoмy Фpaнцiï Hiмеччинoю у 1870-1871 poкax.
У 1883 p. у США було засовано Аотщащю cyчacниx мов Амеpики, але це мало незначний вплив на poзвитoк навчания iнoземниx мов у навчальнж зaклaдax у пеpшoмy деcятиpiччi ХХ cт.
У Х1Х cтoлiттi нaйбiльш вживаною мовою на cxoдi зaлишилacь фpaнцyзькa мова, у Пенальвани та на cеpедньoмy зaxoдi - нiмецькa, у Флopидi, на твденному зaxoдi i на зaxoдi -icпaнcькa, що зумовлено близьким poзтaшyвaниям Куби та Мекcики. Двi вiйни у Х1Х cт. (вшна з Мекcикoю 1848 p., icпaнcькo-aмеpикaнcькa вiйнa 1898 p. cпpичинили зpocтaння iнтеpеcy до кyльтypи Icпaнiï та вивчення мови цieï кpaïни.
Ha початку ХХ ст. у cеpеднix шкoлax США нaвчaльнi плани укладалжь за зpaзкoм бpитaнcькиx, фpaнцyзькиx та шмецькж нaвчaльниx зaклaдiв i, зазвичай, мicтили одну з клacичниx мов.
Кшець Х1Х - початок ХХ ст. xapaктеpизyeтьcя пocелениям iтaлiйcькиx iммiгpaнтiв у нaйвaжлиБiшиx aмеpикaнcькиx мicтax уздовж yзбеpежжя Атлантичного та Тиxoгo океашв, у пiвнiчниx i центpaльниx штaтax. Пpoте iтaлiйcькa мова не стала ^ов^ною iнoземнoю мовою, яка би вивчaлacя у нaвчaльниx зaклaдax, тому що шльшсть кyльтypниx людей, як були б зaцiкaвленi у навчанш цieï мови, у мicцевиx cпiльнoтax була незначною. Haйбiльшa зaцiкaвленicть до вивчення тали^ко!' мови була у 30-x poкax, але вона почала стадати пicля вcтyпy Iтaлiï у вшну як coюзницi Hiмеччини.
Анaлiз теopетикo-метoдичниx джеpел зacвiдчye, що у 1900-1917 p. вивчення шоземнж мов у США oбмежyвaлocя нiмецькoю i фpaнцyзькoю, чacткoвo iтaлiйcькoю та шпанскою мовами. Така cитyaцiя зaлишaлacя до Дpyгoï cвiтoвoï вiйни, пicля якoï poзпoчaлocя навчания китaйcькoï, япoнcькoï, пopтyгaльcькoï та pociйcькoï мов на piвнi cпецiaльниx пpoгpaм.
Вcтyп США у вшну nporn Hiмеччини в 1917 p. cпpичинив оголошення викладання тме^^ мови поза законом зaкoнoдaвcтБaми 22 штатв. Пicля Пеpшoï cвiтoвoï вшни вiдиoвити вивчення цieï мови було нелегким завданням, яке ycклaднилocь ^угою cвiтoвoю вiйнoю.
Ha початку 50-x po^ ХХ cт. у доповвд ЮHЕСКО вимaгaлocь забезпечити дiтей piзниx кpaïн cвiтy ocвiтoю piднoю мовою, що поотлило увагу до навчания етшчнж та pacoвиx меншин у США. Так, у 1974 p. Веpxoвний Суд ^аши зазначив, що дии китaйcькиx iммiгpaнтiв не oтpимyють дocтaтньoгo piБия ocвiти, що cпpичиненo мовним бap'epoм. Це cтaлo дичиною впpoвaджения в кpaïнi двомовного навчания.
Теopетичнi acпекти aмеpикaнcькoï двoмoвнoï ocвiти було oбгpyнтoвaнo нaпpикiнцi 60-70-x poкax ХХ cт. Закон ^о двомовну ocвiтy був пpийиятий у 1968 p. У той чac вадбувало^ вiдpoджения теopiï кyльтypнoгo плюpaлiзмy, яка була зaпpoпoнoвaнa школою Г. Каллена ще у 1920 po^. За цим вчениям двомовна ocвiтa була одним з елементiв кyльтypнoï pевoлюцiï i мала за мету cтвopення двoмoвнoï чи бaгaтoмoвнoï наци. Теopiя двoмoвнoï ocвiти бaзyeтьcя на такт пpинципax: iнoземнa мова зacвoюeтьcя кpaще тoдi, коли yчнi володшть piднoю мовою; навчания iнoземнoï мови повинно ввдбуватжь як мiнiмyм шють poкiв у шкoлi; нaвчaльнi
предмета мають викладатись рвдною мовою протягом к1лькох рок1в, а англшська мова -вводитись поступово.
Необхiднiсть функцiонування двомовно! освiти у США, що е одним з аспектш пол^льтурно! освiти, пiдтверджуеться наступними фактами. За даними Бюро перепису, в США проживае бiльше 30 млн. афроамериканщв, 4 млн. азюамериканщв, 2 млн. iндiйцiв i 20 млн. латиноамериканщв [5, с. 105]. У зв'язку з неперервним потоком iммiгрантiв, особливо з кра!н Латинсько! Америки, в рядi штатiв (Техас, Катфоршя, Флорида тощо) для бшьше половини населения англiйська мова не е рвдною. У державi у повсякденному життi використовуеться понад як 300 рiзних мов (iз них 200 - мови корiнних жителiв,), а в американських школах навчання здiйснюеться приблизно 80 мовами.
У США функцюнуе Дослiдницький центр пол^льтурно! освiти при Унiверситетi штату Колорадо (м. Боулдер), який основну увагу зосереджуе на бiлiнгвальному навчаннi, виршенш проблем учнiв - дiтей емлрантш, пiдготовцi вчителiв до роботи з ними. Очолюе центр ввдомий спещалют у галузi бiлiнгвального навчання Л. Бака [1, с. 91].
На сучасному етат бiлiнгвiчна або б^льтурна освiта передбачае використання двох мов у певш моменти навчання i базуеться на положеннi, що мова й культура, якими володiе учень, -це велика цшшсть. Найпоширешшою моделлю тако! освiти у США е перехiдна, яка полягае у тому, що у процес вивчення англшсько! мови учнi одержують завдання рiдною мовою, яка використовуеться лише до певного моменту i розглядаеться як допомiжний засiб реалiзацil навчальних програм.
Наступний пiдхiд пропонуе впровадження тдтримуючо! моделi двомовно! освiти, що не обмежуе часу для переходу на мономовне навчання. Теоретично И можна використовувати протягом усього перюду навчання, осшльки основною метою е навчання дтай вiльно спiлкуватися двома мовами.
Крiм вищеозначених програм, що розраховат на учшв, як1 стлкуються англiйською мовою, iсиуе двостороння двомовна освiта - програмна модель «для расово! штеграцл школяр1в, для яких рвдною е англiйська мова, з тими, для кого вона друга мова» [4, с. 124]. Метою цього тдходу е розвиток бшшгазму в учнiв, тому всi матерiали вивчаються рвдною мовою.
Занурююча двомовна освиа полягае у зануреннi в другу мову на илька роив, а шзшше завдання пропонуються рiдною мовою. На п'ятому-шостому роцi навчання учш можуть отримувати однакову шльшсть завдань обома мовами.
Прихильники прямого методу навчання (М. Берлщ, Ф. Гуен та М. Су!т) вважали, що кожна мова ввдображае рiзнi свiтосприйияття народу, тому радили насичувати навчальний процес матерiалами, як1 мютять iнформацiю про життя й культуру того чи шшого народу i цим сприяють полiкультурнiй освiтi тдростаючого поколiння.
1дея про зв'язок вивчення мови з культурою народу розглянута у працях Ш. Швейцера, Е. &моне та iнших американських науковщв, як1 запропонували конкретну схему навчання, що мютить основнi вiдомостi про звича! й особливостi носив мови, яка вивчаеться. Вченi стверджуютьiснувания культурознавчого аспекту в основi навчання мови, яка е ввдбитком духу народу, засобом тзнання його культури i мислення. У процесi оволодiння мовою людина набувае додаткових екстралiнгвiстичних знань щодо вживання мовних засобiв.
Вичизняний дослiдник американсько! школи О. Литвинов визначаенаступш спiльнi завдання двомовно! освии:
• побудова суспiльства, компетентного з мовного погляду;
• лiквiдацiя перешкод на шляху до повного опанування англшсько!;
• досягнення полiкультурно! писемносп вчителiв;
• розширення зони вживання двомовних програм iз залученням до них учшв з рiзним рiвнем володiння англiйською мовою;
• ввдзначення полiтичних та економiчних переваг полiмовно! освiти [4, с. 125].
Звичайно, двомовна освiта мае багато вагомих переваг над шшими програмами.
Передуем вона опосередковано впливае на мотивацш учнiв навчатися, по-друге, пропагуе та розвивае бiлiнгвiзм, по-трете, сприяе тдвищенню статусу етнiчних меншин i збереженню та розвитку вмираючих мов.
Таким чином, двомовна освиа е невщ'емною Г важливою складовою частиною полшультурно! освГти. КрГм того, вона набувае все вагомшого значення у зв'язку з нитшшми та майбутшми змшами у структурГ населення. Так, за даними дослщження, проведеного Дж. Ставенс (1ллшойський ушверситет), загальна к1льк1сть американщв, котрГ не володшть англшською мовою як рвдною, в 2000 р. становила 40 млн. Бшьш нещодавт прогнози засвщчують, що к1льк1сть американцГв з юпанською мовою як першою незабаром зросте вщ 18 до 20 млн.
Незважаючи на позитивш сторони двомовно! освГти, не можна не вказати недолГки !! функцюнування. Двомовш програми можуть стати причиною скрути й навантаження двомовних вчителГв, шодГ вони розглядаються як нестабшьш Г так1, що знижують престиж школи. Також важко забезпечити кожну маленьку етшчну групу (а в одшй школГ !х може бути 6-8) необхвдною к1льк1стю шдручнишв та вчителями. Двомовш програми за неправильного застосування можуть призвести до сепаратизму, якщо робитимуть надто великий акцент на нацюнальних ввдмшностях.
У результат загального аналГзу американського досвГду здшсненпя двомовно! освГти нами виокремлеш !! провгдш полГкультурш засади, суттсть яких полягае у наступному:
• ефективна мовна освГта безпосередньо детермшована полГтикою на нацюнальному, репональному та мюцевому рГвнях;
• формування ново! парадигми освГти з шоземних мов, переосмислення функцш шоземно! мови з урахуванням Где! дГалогу культур;
• модершзащя змюту шкшьно! шшомовно! освГти через штегрування культури в практику шкшьного викладання шоземних мов, врахувания соцюкультурно! специфши формування !! змюту та реформування технологш навчання шоземних мов;
• вироблення власно! полГтики полГкультурно! освГти шк1льним округом Г конкретним навчальним закладом, керуючись культурними, етшчними особливостями округу загалом та навчального закладу зокрема.
• ранне вивчення шоземних мов, основною метою якого е не лише вироблення практичних навичок шшомовного сшлкуванпя, а й введения дГтей у свГт шшомовно! культури;
• створення таких шильних програм з шоземних мов, як забезпечують вшьний розвиток нацюнальних культур, традицш та мов нацюнальних меншин Г базуються на принципах бшнгвГзму та мультилiнгБiзму з урахуванням соцюкультурного аспекту навчання Гноземних мов;
• штегрування двомовного навчання, яке е одним Гз найважливших шляхГв здшснення полГкультурно! освГти, у практику середшх навчальних закладГв мае базуватися на використанш рашше набутого мовного досвГду учшв, посладовносп двомовних Г одномовних програм, за якими навчаються дГти тсля закiичения термГну дп двомовних програм, одночасному вивченш рвдно! та англшсько! мов.
Отже, вплив вдей полГкультурно! освГти Г двомовного навчання як необхвдно! !! умови на систему американсько! освГти очевидний. Американська фахГвш в галузГ полГкультурно! освГти достатньо об'ективно ощнюють як досягнут результати, так Г недолГки, усввдомлюють проблеми, поставлеш перед ними, Г готовГ !х вирГшувати. Адже полГкультурна освГта - це порГвняно нова концепщя, яка буде трансформуватись, рухаючись назустрГч вимогам суспшьства.
Перспективи подальших дослГджень дано! проблеми вбачаемо у вивченш змГсту, моделей, концепцш шшомовно! освГти в США на засадах полГкультурносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гаганова О. К. Поликультурное образование в США: теоретические основы и содержание / О. К . Гаганова. // Педагогика. - 2005. - № 1. - С.86-95.
2. Дмитриев Г. Д. Теоретико-практические аспекты многокультурного образования в США / Г. Д. Дмитриев // Педагогика. - 1999. - № 7. - С. 107-117.
3. Дмитриев Г. Д. Многокультурность как дидактический принцип / Г. Д. Дмитриев // Педагогика. -2000. - № 10. - С. 3-11.
4. Литвинов О.1. Двомовний аспект полжультурно! освгга у школах США / О. I. Литвинов // Педагопка Г психолопя. - 1998. - № 4. - С. 119-127.
5. Малькова З. А. Тринадцать лет спустя: американская школа-96 / З. А. Малькова // Педагогика. -
1996. - № 5. - С. 102-110.
6. Наушабаева С. У. Проблема поликультурного образования в американской педагогике (анализ
концепции Д. Бэнкса) / С. У. Наушабаева // Педагогика. - 1993. - № 1. - С. 104-110.
УДК 378: 379.85 (494)
Н. I. ЗАКОРДОНЕЦЬ
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ П1СЛЯДИПЛОМНО1 ОСВ1ТИ ФАХ1ВЦ1В СФЕРИ ТУРИЗМУ В ШВЕЙЦАРЫ
З'ясовано 3aK0H0MipH0cmi функ^онування тслядипломно! oceimu фахiвцiв сфери туризму в ШвейцарИ. Розглянуто компетенцй пра^вника сфери туризму, на формуванш яких зосереджеш програми тслядипломноi освти. Окреслено переваги освтньо квалiфiкацiйнoгo рiвня магicmра дiлoвoгo адмiнicmрування з основною cпецiалiзацieю у cферi туризму. Визначено ocoблuвocmi навчальних платв тдготовки дoкmoрiв в галузi управлтня на прuкладi окремих навальних закладiв туристського профтю. Розкрито критерй ефекmuвнocmi функ^онування тслядипломноi освти фахiвцiв сфери туризму ШвейцарИ.
Ключовi слова: тслядипломна освта, сфера туризму, магicmр дтового адмтстрування, доктор в галузi управлтня, Швейцарiя.
Н. И. ЗАКОРДОНЕЦ
ЗАКОНОМЕРНОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ОБРАЗОВАНИЯ СПЕЦИАЛИСТОВ СФЕРЫ ТУРИЗМА В ШВЕЙЦАРИИ
Выяснено закономерности функционирования последипломного образования специалистов сферы туризма в Швейцарии. Рассмотрены компетенции работника сферы туризма, на формировании которых сосредоточены программы последипломного образования. Обозначены преимущества образовательно-квалификационного уровня магистра делового администрирования с основной специализацией в сфере туризма. Определены особенности учебных планов подготовки докторов в области управления на примере отдельных учебных заведений туристского профиля. Раскрыто критерии эффективности функционирования последипломного образования специалистов сферы туризма Швейцарии.
Ключевые слова: последипломное образование, сфера туризма, магистр делового администрирования, доктор в области управления, Швейцария.
N. I. ZAKORDONETS
POSTGRADUATE EDUCATION FUNCTIONING PATTERNS OF TOURISM SPHERE SPECIALISTS IN SWITZERLAND
Functioning patterns of postgraduate education of tourism sphere specialists in Switzerland have been established. The competences of tourism sphere specialist, the formation of which programs of postgraduate education are focused on have been considered. The benefits of educational qualification of Masters in Business Administration with a major specialization in tourism have been outlined. The characteristics of the core curriculum of the Doctor of Management of leading universities in the field of tourism education have been determined. The performance criteria ofpostgraduate education system functioning of tourism sphere specialists in Switzerland have been revealed.
Keywords: postgraduate education, tourism sphere, Master of Business Administration, Doctor of Management, Switzerland.
У XXI столки туристська освиа набувае особливого статусу, осшльки сприяе формуванню прюритепв розвитку держави, забезпечуе фундаментальну, наукову, загальнокультурну та професшно-практичну тдготовку особистосл майбутнього фахiвця
