CC BY
31
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1
_КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1_
ЛИТЕРАТУРА
1. Арцишевський Р. А. Свiтоглядна освгга в умовах переходу до шформацшного сустльства / Р. А. Арцишевський // Педагопчна i психологична наука Украши: зб. наук. праць до 15^ччя АПН Украши у 5 томах. Т. 2: Дидактика, методика, шформацшт технологи. - К.: Пед. думка, 2007. - 368 с.
2. Гегель Г. Ф. Науки логики. В 3-х т. / Г. Ф. Гегель. - М.: Мысль, 1972. - Т. 2. - 248 с.
3. Клепко С. 1нтеграцш i полiформiзм знания у вищш освт / С. Клепко // Фiлософiя освгга. Фундаментальш проблеми фшософп освiти. - 2006. - № 3 (5). - С. 22-33.
4. Мартынова Р. Ю. Виды интегрированных процессов обучения профессиональной деятельности студентов неязыковых вузов / Р. Ю. Мартынова // Науковий вюник ПНПУ iменi К. Д. Ушинського: зб. наук. праць. - Одеса, 2010. - № 9-10. -C. 80-88.
5. Мартынова Р. Ю. Диалектические предпосылки педагогической интеграции / Р. Ю. Мартынова // Науковi записки Тернотльського нацюнального ушверситету iменi В. Гнатюка. Серiя: Педагогiка. - 2013. - № 2. - С. 45-51.
6. Мартынова Р. Ю. Лингводидактическая характеристика интегрированного обучения иностранному языку старшеклассников / Р. Ю. Мартынова / Наука i освгаа. - 2008. - № 3-4. - C. 111-128.
REFERENCES
1. Artsyshevs'kyy R. A. Svitohlyadna osvita v umovakh perekhodu do informatsiynoho suspil'stva [Worldview education in transition to information society]. Pedahohichna i psykholohichna nauka Ukrayiny. Zb. nauk. prats' do 15-richchya APN Ukrayiny u 5 tomakh. T. 2: Dydaktyka, metodyka, informatsiyni tekhnolohiyi, Kyiv, Pedahohichna dumka Publ., 2007, 368 p.
2. Hehel' H. F. Nauky lohyky. [Science of Logic]. Moscow, Mysl'Publ., 1972., Vol. 2, 248 p.
3. Klepko S. Intehratsiya i poliformizm znannya u vyshchiy osviti [Integration and polymorphism of knowledge in higher education]. Filosofiya osvity. Fundamental'ni problemy filosofiyi osvity, 2006, vol. 3 (5), pp. 22-33.
4. Martynova R. Yu. Vidy integrirovannykh protsessov obucheniya professional'noy deyatel'nosti studentov neyazykovykh vuzov [Types of integrated teaching processes of professional activity of students of non-linguistic higher educational establishments]. Naukovyy visnyk PNPU imeni K. D. Ushyns'koho: zb. nauk. prats', Odesa, 2010, vol. 9 - 10, pp. 80-88.
5. Martynova R. Yu. Dialekticheskie predposylki pedagogicheskoy integratsii [Dialectal grounds of educational integration]. Naukovi zapysky Ternopil's'koho natsional'noho universytetu imeni V. Hnatyuka. Seriya: Pedahohika, 2013, Vol. 2, pp. 45-51.
6. Martynova R. Yu. Lingvodidakticheskaya kharakteristika integrirovannogo obucheniya inostrannomu yazyku starsheklassnikov [Lingustic and didactic characteristics of integrated foreign language teaching of high school students]. Nauka i osvita, 2008, Vol. 3-4, pp. 111-128.
УДК 371.13:504 (008)
НАТАЛ1Я МИКИТЕНКО [email protected] доктор педагопчних наук, професор, Львiвський нацiональний ушверситет iменi 1вана Франка
ВОЛОДИМИР СУЛИМ
кандидат фшолопчних наук, доцент,
Львiвський нацiональний унiверситет iменi 1вана Франка
КОНЦЕПЦ1Я ПОЕТАПНОГО РОЗВИТКУ 1НШОМОВНО1 КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В НЕФ1ЛОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Обтрунтовано концепцгю поетапного формування 1ншомовно'1 комун1кативно1 компетентностi (1КК) майбуттх фахгвцгв нефглологгчного профглю у вищих навчальних закладах
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 _КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1_
(ВНЗ). Визначено сутнгсть поняття «тшомовна комушкативна компетентнгсть майбуттх фахгвцгв нефглологгчного профглю». Встановлено, що теоретико-методологгчну основу вказаног концепцИ становлять: теорИ освгти i навчання, методологгчнг, дидактичт i методичш принципи та пiдходи; психологiчнi теорИ навчання i розвитку особистостi; психолiнгвiстичнi теорИ навчання мов; соцiолiнгвiстичнi учення про вживання мов; лiнгвiстичнi теорИ та пiдходи; фшософськ теорИ розвитку, взаемозв 'язку i взаeмозалежностi явищ об 'ективног дiйсностi. Основними тдходами, на яких базуеться концепцiя, визначено компетентнiсний, комунiкативний, диференцшний з орiентацiею на визначенi Радою Свропи рiвнi володiння iноземною мовою. Концепцiю поетапного формування 1КК майбуттх фахiвцiв нефiлологiчного профшю спроектовано на процес тшомовног пiдготовки студентiв в украшських ВНЗ.
Ключовi слова: iншомовна комушкативна компетенттсть, майбутнi фахiвцi нефiлологiчного профiлю, концепцiя поетапного формування тшомовног комуткативног компетентностi, пiдходи, принципи.
НАТАЛЬЯ МИКИТЕНКО [email protected] доктор педагогических наук, профессор, Львовский национальный университет имени Ивана Франко
ВЛАДИМИР СУЛИМ [email protected] кандидат филологических наук, доцент, Львовский национальный университет имени Ивана Франко
КОНЦЕПЦИЯ ПОЭТАПНОГО РАЗВИТИЯ ИНОЯЗЫЧНОЙ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ НЕФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В ВУЗАХ
Обоснована концепция поэтапного формирования иноязычной коммуникативной компетентности будущих специалистов нефилологического профиля в вузах. Определена сущность понятия «иноязычная коммуникативная компетентность будущих специалистов нефилологического профиля». Установлено, что теоретико-методологическую основу этой концепции составляют: теории образования и обучения, методологические, дидактические и методические принципы и подходы; психологические теории обучения и развития личности; психолингвистических теории обучения языкам; социолингвистические учения об употреблении языков; лингвистические теории и подходы; философские теории развития, взаимосвязи и взаимозависимости явлений объективной действительности. Основными подходами, на которых базируется концепция, определены компетентностный, коммуникативный и дифференциальный, с ориентацией на определенные Советом Европы уровни владения иностранным языком. Концепция поэтапного формирования иноязычной коммуникативной компетентности будущих специалистов нефилологического профиля спроектирована на процесс иноязычной подготовки студентов в украинских вузах.
Ключевые слова: иноязычная коммуникативная компетентность, будущие специалисты нефилологического профиля, концепция поэтапного формирования иноязычной коммуникативной компетентности, подходы, принципы.
NATALIIA MYKYTENKO [email protected] Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Ivan Franko National University of Lviv
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 _КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1_
VOLODYMYR SULYM
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor,
Ivan Franko National University of Lviv
THE CONCEPT OF STAGED BUILDING FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE COMPETENCE OF PROSPECTIVE SPECIALISTS OF NON-PHILOLOGICAL SPECIALIZATIONIN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS
The article deals with the validation of the concept of staged building of a foreign language communicative competence in prospective specialists of non-philological specialization in higher educational institutions.The concept "a foreign language communicative competence in prospective specialists of non-philological specialization" has been defined. It has been established that the methodological-theoretical basis of the concept of staged building of a foreign language communicative competence in prospective specialists of non-philological specialization is framed by the theories of education and learning, methodological, approaches and principles of didactics and methodology; psychological theories of learning and development of individuality; psycholinguistic theories of language teaching; sociolinguistic studies of language usage, linguistic approaches and theories; philosophical theories of development, interrelation and interdependence of phenomena of reality. The main approaches, that enable the concept of staged building of a foreign language communicative competence in prospective specialists of non-philological specialization, are competence-based, communicative, differential ones with orientation to the levels of knowledge of foreign languages established by Council of Europe. The concept of staged building of a foreign language communicative competence in prospective specialists of non-philological specialization is projected on the process of foreign language teaching in higher educational institutions of Ukraine.
Keywords: foreign language communicative competence, prospective specialists of non-philological specialization, concept of staged building of a foreign language communicative competence, approaches, principles.
Дослщження теоретико-концептуальних аспектов формування 1КК майбутшх фахiвцiв нефшолопчного профшю у ВНЗ сприятиме вщображенню засад комплексу педагопчних, фшософських, психолопчних, психолшгвютичних, лшгвютичних, соцюлшгвютичних теорш, а також ефективних дидактичних i методичних принцитв i пiдходiв до процесу шшомовно! тдготовки студентов, виршенню важливих проблем у сферi вищо! освтои.
Окремi аспекти шшомовно! тдготовки майбутшх фахiвцiв дослщили О. Б^ич, Н. Бориско, А. Гоппер, Р. Гришкова, I. Задорожна, Д. Кембер, Р. Мартинова, Л. Морська, С. Ншолаева, Дж. О'Нейл, О. Тарнопольский, К. Чш, А. Щукш та iншi науковщ. Засади компетентшсного шдходу до тдготовки фахiвцiв обгрунтували О. Бобieнко, Дж. Грейбер, Г. Джонс, О. Овчарук, О. Пометун, Дж. Равен, Г. Терещук, А. Хуторськой, Л. Чернш, С. Шварц та ш.Феномен комуткативно! компетентностi вивчали Дж. Де Втоо, М. Мак Логхлiн, I. Мегалова, Д. Ричен, К. Роуз, Л. Салгашк, Р. Сколон, Д. Хаймз та iн. Попри численш дослiдження, питания обгрунтування ефективно! концепци формування 1КК майбутнiх фахiвцiв у ВНЗ е вщкритим.
Мета статт - на основi аналiзу аспектiв дослiдження обгрунтувати концепцiю поетапного розвитку 1КК майбутнiх фахiвцiв нефiлологiчного профшю у ВНЗ.
Засадничими теоретико-методологiчними основами концепци поетапного формування 1КК майбутшх фаивщв нефiлологiчних спецiальностей е: 1) теори освiти i навчання, методолопчш, дидактичнi i методичнi принципи та шдходи; 2) психологiчнi теорi! навчання i розвитку особистостi; 3) психолшгвютичш теорi! навчання мов; 4) соцюлшгвютичш учення про вживання мов; 5) лшгвютичш теорi! i пiдходи; 6) фшософсью теорi! розвитку, взаемозв'язку i взаемозалежиостi явищ об'ективно! дiйсностi. Можемо схематично представити засадничi основи концепци поетапного формування 1КК майбутнiх фахiвцiв нефiлологiчних спецiальностей так (рис. 1):
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1
Рис. 1. Теоретико-методологiчнi основи концепцИ поетапного формування 1КК майбуттх
фахiвцiв нефiлологiчних спещальностей.
Вщображення принцитв системности систематичносп, наскр1зносп, поетапност1, послщовносп, вщповщносп, доповнюваносп, симетри i детермшзму в змют й оргашзацшних аспектах шшомовно! тдготовки майбутшх фах1вщв нефшолопчного профшю у ВНЗ забезпечить ефектившсть формування у них 1КК.
Компетентшсний шдхщ лежить в основ1 теоретико-методолопчних засад формування 1КК майбутшх фах1вщв у ВНЗ. Факторами, яюзумовили застосування компетентнюного тдходу у навчальному процесс е: висування працедавцями особливих вимог до випускниюв ВНЗ; тдвищення конкурентоспроможносп випускниюв на сучасному ринку пращ й забезпечення 1х сощально! адаптацп; створення единого европейського осв1тнього простору й умов длянострифшаци диплом1в i сертиф1кат1в випускниюв в1тчизняних ВНЗ.
Так, учасники проекту DeSeCo на основ1 нормативних документа Нацюнального комитету з освгш Фшлянди вважають комушкативну компетентшсть одшею з основнихключових компетентностей [8, c. 31]. Дж. Де В1то визначае комушкативну компетентшсть як знання правил i володшня навичками комушкаци [7, c. 410]. 1КК включае компоненти таких загальних груп компетенцш, як лшгвютична, соцюкультурна, м1жкультурна, дискурсивна, прагматична. K. Роуз акцентуе на важливост формування у студенпв компонента прагматично! компетенцп, що е водночас складовими 1КК. Основну роль у цьому процес науковець вщводить тдвищенню р1вня самосвщомосп i розвитку навчальних зд1бностей студента. З щею метою вш пропонуе використати такi стратеги навчання, як перегляд автентичних ф1льм1в, щоби привернути увагу майбутшх фахiвцiв до форм мовленневих акта i сощолшгвютичних зм1нних, в умовах яких вщбуваються мовленнев1 до [6, c. 133-134].
Р. Сколон акцентуе увагу на вагомш рол1 культурних цшностей i конструкта у формування в студента м1жкультурно! та соцюлшгвютично! складових 1КК. Науковець вважае, що культурна щентичшсть учасниюв комушкативних акта репрезентуе ключовий аспект етикетних практик мовщв. Дослщження вченого на матер1ал1 китайських, корейських, японських та американських шоу довели, що культурш коди та 1х порушення присутш у р1зних проявах в засобах масово! шформацп. Ц порушення часто залишаються поза увагою носив мови. Проте 1х вщразу пом1чае уважний спостершач, що не е нос1ем мови. Вш очшуватиме дотримання «сценарда ритуалу». Науковець вказуе, що викладач1 шоземно! мови повинш здшснювати контрастивний i компаративний анал1з культурних код1в, залучаючи до цього процесу й шформащю про шшу культуру [6, c. 134].
Загалом швар1антними компонентами 1КК е прагматичш вим1ри соцюкультурного контексту, а саме: контекстуальне значення, пресуппозищя, однозначшсть тощо, а також
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ IНШОМОВНОÏ _KQMyHIKATHBHQÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1_
культурнi конструкти дискурсу [6, с.131]. Опанування соцiолiнгвiстичною компетентшстю передбачае володiння фахiвцями певними культурними моделями, що е втiленням лшгвютичних категорш.
Ми трактуемо 1ККмайбутнього фахiвця нефiлологiчного профiлю як його здатнють бути суб'ектом спiлкування в шшомовному середовищi. Актуальний нинi комунiкативний шдхщ у вивченнi iноземноï мови передбачае оволодшня нею шляхом формування у студенев 1КК вiдповiдно до основних положень теорiï мовноï дiяльностi. Вщтак метою вивчення iноземноï мови майбутшми фахiвцями нефiлологiчного профiлю мае бути не накопичення теоретичних знань, а формування у них практичних навичок усного i писемного мовлення, слухання, розумшня i читання, вмшня застосовувати щ навички на практицi.
Вагома роль в освiтi европейських краш вiдводиться в наш час диференщйному пiдходовi. Основою його е диференщащя тих, хто навчаеться, за крит^ем успiшностi ïх навчання [3].
A. Гоппер вважае, що основними чинниками диференцшного пiдходу до навчання е те, що:не всi студенти оволодiвають новими знаннями, формують вiдповiднi умшня, навички в однаковому темпi i з однаковою iнтенсивнiстю;кожен студент е шдивщуальшстю i мае власний темп навчання [9].
Концепщя поетапного формування у студенпв 1КК базуеться й на засадах «навчання, сконцентрованого на студентовЬ>. Термш «навчання, сконцентроване на студентовЬ> широко вживаеться у зарубiжнiй лiтературi, присвяченiй проблемам навчання i викладання [10]. Основними прiоритетами концепци такого навчання еактивтсть студента, що базуеться на певному досвiдi, а також формування у нього певних компетентностей замiсть накопичення теоретичних знань.
Близькими до теори навчання, сконцентрованого на студентов^ е дiяльнiсний, особистюно орiентований та iндивiдуальний пiдходи [11; 12]. Комплексна концептуальна парадигма поетапного формування 1КК майбутшх фахiвцiв нефшолопчного профшю у ВНЗ змщуе акцент з процесу викладання на процес навчання, а вiдповiдно - з особи викладача на особу студента, з дiяльностi викладача на дiяльнiсть студента.
Метою навчання есистемотвiрний чинник концепци навчання. Так, мета концепци поетапного формування 1КК майбутшх фахiвцiв нефшолопчного профшю - формування 1КК студенпв на просунутому рiвнi (В2) - досягаеться завдяки реалiзацiï компоненпв змiсту навчання через засвоення мовного i мовленневого матерiалу внаступнiй послщовносп: вiд розвитку лiнгвiстичних знань та елементарних мовленневих навичок до формування складних штегрованих умiнь, система яких е фундаментальною базою формування i розвитку 1КК у навчальних групах студенпв з однаковим стартовим рiвнем сформованостi в них цiеï компетентность Отже, формування 1КК студентiв залежить вiд 1'х здатностi навчатися, здшснюеться на основi знань з фонетики, лексикологи, граматики, стилютики iноземноï мови, фахово-предметних знань, мовленневих навичок, умшь та певного практичного комунiкативного досвщу, вiдбуваеться в межах ситуативного контексту, який може бути вщтворений в рiвних академiчних умовах навчання.
Основна оргашзацшна форма навчання у процес iншомовноï професiйноï пiдготовки майбутнiх фахiвцiв у вiтчизняних ВНЗ - це практичш заняття. Концепцiя поетапного формування 1КК майбутнiх фахiвцiв нефiлологiчного профшю передбачае проведення навчальних занять у гомогенних групах, сформованих за результатами розвитку 1КК студенпв на початковому еташ навчання. Завдяки цьому в процес групово1' навчально1' дiяльностi виявляються переваги диференцшного шдходу до навчання майбутшх фахiвцiв нефшолопчного профшю шоземно1' мови. За навчальний рiк рiвень сформованостiIКК студентiв повинен зрости на одну градащю. Так, якщо рiвень сформованостi 1КК студентiв на момент ïх вступу на навчання у ВНЗ був руб1жним (В1), то плануеться, що наприкiнцi першого року вивчення дисциплши «1ноземна мова» рiвень сформованост 1КК студенпв повинен зрости до просунутого (В 2). 1снуе можливють переходу студентiв на навчання до групи з iншим рiвнем сформованосп 1КК за умови надто швидкого чи сповiльненого розвитку в них складових 1КК.
К. Чiкпорушуе питання, чи варто за умови реалiзацiï диференцшного шдходу оргашзовувати групи за рiвнями знань та умiнь для вивчення студентами ушх навчальних дисциплш пiдготовки майбутнiх фахiвцiв, вагомих для формування ix професiйноï компетентностi, чи, скажiмо, для формування iншомовниx комушкативних умiнь достатньо органiзацiï навчання шоземно].' мови в групах за рiвнями сформованостi 1КК студентiв. На
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1
основ1 такого твердження можна розвинути думку, що, коли б у викладач1в навчальних дисциплш фундаментального i фахово зор1ентованого цикл1в 1КК й шшомовна професшно-комушкативна компетентнють були сформоваш на високому р1вн1 i викладання дисциплш здшснювалося iноземною мовою мiжнародного спiлкування - англiйською, то навчальний процес був би значно ефективтшим, рiзноманiтнiшим, стимулюючим. Нинi досвщ навчання студентiв повинен бути урiзноманiтиеним, наполягае К. Чiк, аргументуючи свою позищю, що студенти втрачають штерес до навчання, якщо воно здшснюеться згiдно зi старими пiдходами [4].
1з 1970-х рокiв Радою з культурного спiвробiтництва при Радi Свропи ведеться iнтенсивна робота з розробки моделi 1КК й обгрунтування порогових рiвнiв володiння iноземною мовою. Праця завершилась ухвалою в 1996 р. документа шд назвою «Сучаснi мови: вивчення, викладання, оцiнка. Загальноевропейська компетенщя володiння iноземною мовою». В ньому окреслеш параметри i критери оцшювання рiвнiв володiння iноземною мовою i комунiкативна компетентнiсть як цiль навчання, способи оцшювання володшня студентами 1КК за допомогою тестових технологiй [1]. Фахiвцi Ради з питань сшвпращ в галузi культури, Комiтету з осв^и, Вiддiлу сучасних мов Ради Свропи, яю уклали Загальноевропейськi рекомендаци з мовно! освiти, запропонували шкалурекомендованих рiвнiв володiння iноземною мовою. Укладачi вважають, що запропонованi ними 6 рiвнiв адекватно покривають европейський навчальний проспр вiдповiдно до цiлей ошб, якi вивчають мови [1, с. 22-23]:
• штродуктивний рiвень (англ. Breakthrough);
• середнш рiвень або «виживання» (англ. Waystage);
• рубiжний рiвень (англ. Threshold);
• просунутий рiвень або «незалежний користувач» (англ. Vantage);
• ефективна операцшна компетенщя або автономний рiвеиь (англ. Effective Operational Proficiency);
• «глобальне володшня», «глобальна операцшна компетенцiя» (англ. Mastery).
Визначення меж мiж окремими рiвнями доволi суб'ективне.Окремi рiвнi можна розбити
на пiдрiвнi, якi за сво!ми показниками не повиннi виходити за межi показникiв рiвнiв. Здiйснивши аналiз цих рiвнiв за висхiдною (низхщною), можемо констатувати, що вони е штерпретащею класичного подiлу на базовий, промiжний чи середнiй та просунутий рiвнi володiння iноземною мовою.
Наступна схема, також запропонована Радою Свропи, починаеться з початкового подшу на три головш рiвнi: А, В, С, де А - елементарний користувач, В - незалежний користувач, С -досвщчений користувач. Кожен з рiвнiв подшяеться на два щ^вш [1, с. 23] (рис. 2).
Рис. 2. Рекомендован Радою Свропи рiвнi володiння iноземною мовою.
Шкала рiвнiв володшня шоземною мовою стала популярною та утвердилася завдяки И ушверсальносп й гнучкосп, можливосп застосування для вшх шоземних мов, спрямованосп на практичне оволодiння ними, орieшащi на компетентнiсний, комунiкативний i диференцiйний пiдходи, вiдповiдностi вiковим та особистюним iнтересам тих, хто навчаеться.
Детально характеризуе кожен з рiвнiв володiння студентами iноземною мовою система критерпв знань, умiнь i навичок. Розгляд органiзацiйно-змiстових особливостей iншомовноi
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ IHШОМОВHОÏ
_КОМУHIКАTИВHОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1_
пiдготовки майбутнix фаxiвцiв нефiлологiчного профiлю виявив, що розробка на основi аналiзу дескрипторiв рiвнiв володiння iноземною мовою, запропонованих фаxiвцями Ради з питань спiвпрацi в галузi культури, Комiтету з осв^и, Вiддiлу сучасних мов Ради €вропи[1, с. 24], стандартiв якостi навчання шоземних мов у системi вищоï освiти, вимог галузевих стандартiв, навчальних i робочих програм вивчення шоземних мов (англшсько].', нiмецькоï, французькоï) у втизняних ВНЗ, бiльш деталiзованиx критерив рiвнiв сформованостi 1КК майбутнix фаxiвцiв нефiлологiчного профiлю допоможе в розумiннi багатьох процесiв, оскiльки у багатьох випадках комплекс знань, навичок i вмшь окремих студентiв суттево рiзниться мiж собою, як i мотиващя студентiв до навчання, емоцiйно-цiннiсне ставлення до предмета дiяльностi i творчий пiдxiд.
Меxанiзм засвоення навчального матерiалу базуеться на принципi недопущення прогалин у знаннях студентiв завдяки систематичнш активiзацiï новогоматерiалу у взаемозв'язках з рашше засвоеним i переходу до вивчення нового за умови засвоення i закршлення попереднього [2].
Рiвень сформованосп 1КК студентiв визначаеться за результатами поточного i шдсумкового оцшювань. Поточне оцiнювання рiвня сформованостi компонент 1КК здiйснюеться шляхом проведення тестувань, написання i перевiрки творчих письмових завдань, диктантiв, перекладiв, усного опитування, оцiнювання презентацiй, проектiв, побудови штелект-мап, участi студентiв в обговореннях, дискушях, дидактичних iграx, вирiшеннi проблемних ситуацш. Пiдсумкове оцiнювання проводиться пiд час модульного контролю, диференцшованого залiку та юпиту. Однiею з форм шдсумкового комплексного оцшювання рiвня сформованосп 1КК студенпв е складання визнаного комплексного м1жнародного iспиту з iноземноï мови, що передбачае одержання студентом сертифшату про вщповщний рiвень володiння щею мовою.
Фактори впливу на ефективнють реалiзацiï у навчальному процесi концепци поетапного формування 1КК майбутнix фаxiвцiв нефiлологiчного профiлю включають:
• поеднання пiдxодiв, прийомiв, методiв, стратегiй, техшк, найбiльш результативних у роботi з студентами нефшолопчних спецiальностей, традицiйниx й шновацшних методик навчання iноземниx мов: перекладних, iнтенсивниx, iндуктивниx, дiяльнiсниx, комушкативних;
• органiзацiю комунiкацiï у процес навчання засобами iноземноï мови у змодельованих комунiкативниx ситуацiяx, що передбачае широке застосування у навчальному процес таких активних та iнтерактивниx методiв навчання, як рольовi, дiловi iip^ симуляци, метод проектiв тощо, проведення експерименпв i презентацiя результатiв шдивщуальних та групових дослiджень i завдань;
• побудову змюту навчальноï дисциплши «1ноземна мова» з урахуванням принцишв наступностi та послiдовностi у викладi мовного i мовленневого матерiалу з урахуванням необхвдносп iнтегрованого розвитку 1КК в усix видах мовленневоï дiяльностi;
• високий рiвень мотивацп й активну взаемод^ всix учасникiв навчального процесу, взаемонавчання;
• здшснення постiйного поточного оцшювання навчальних досягнень студенпв засобами комплексних тестових методик.
На основi отриманих результатiв дослiдження можемо зробити певш висновки.1ККмайбутнього фаxiвця нефiлологiчного профiлю розглядаемо як його здатнють бути суб'ектом спшкування в iншомовному середовищi.
Теоретико-методолопчну основу концепци поетапного формування 1КК майбутнix фаxiвцiв нефiлологiчного профiлю становлять: 1) теори освгти i навчання, методолопчш, дидактичнi i методичнi принципи та шдходи; 2) псиxологiчнi теори навчання i розвитку особистосп; 3) психолшгвютичш теори навчання мов; 4) соцюлшгвютичш вчення про вживання мов; 5) лшгвютичш теор^ та шдходи; 6) фшософсью теор^ розвитку, взаемозв'язку i взаемозалежносп явищ об'ективноï дшсносп.
Основними пiдxодами, на яких базуеться концепщя поетапного формування 1КК майбутшх фаxiвцiв нефiлологiчного профiлю, екомпетентнiсний, комушкативний, диференцiйний з орiентацiею на визначеш Радою Свропи рiвнi володiння шоземною мовою.
Перспективу подальших дослiджень у цьому напрямку становить експериментальна перевiрка ефективностi концепц^ поетапного формування 1КК студентiв нефiлологiчниx спецiальностей на базi Львiвського нацiонального унiверситету iменi 1вана Франка.
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1
Л1ТЕРАТУРА
1. Загальноевропейськ1 Рекомендацй' з мовно! освгти: вивчення, викладання, ощнювання / Наук. ред. укр. вид. С. Школаева. - К.: Ленв1т, 2003. - 273 с.
2. Мартинова Р.Ю. Ц1л1сна загальнодидактична модель зм1сту навчання 1ноземних мов: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.09 / Р. Ю. Мартинова. - К., 2007. - 44 с.
3. Пермякова О. Г. До питання про вим1рювання устшносл учн1в та диференц1йний тдхвд до навчання в загальноосвгтшх закладах Свропи у контекст! европейських традиц!й (друга половина ХХ столитя) / О. Г. Пермякова // Вюник Нацюнально! академй' Державно! прикордонно! служби Укра!ни. Педагог!чн! науки. - 2011. - № 2. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2011_2/11pogdps.pdf.
4. Cheek K.V. Differential Pacing: An Approach to Compensatory Education / K. V. Cheek. [Elektronyiresurs] - Режимдоступу: http://www.eric.ed.gov/PDFS/ED025565.pdf.
5. Cultural studies in the EFL classroom / Ed. W. Delanoy, L. Volkmann. - Heidelberg: Universitätsverlag Winter, 2006. - 394 p.
6. Culture in Second Language Teaching and Learning / Ed. E. Hinkel. - Camdridge Applied Linguistics Series. - Cambridge: Cambridge University Press, 1999. - 250 p.
7. De Vito J. Human Communication: The Basic Course. - [8th ed.] / J. De Vito. - New York: Longman, 2000. - 453 p.
8. Definition and Selection of Key Competencies: Contributions to the Second DeSeCo Symposium / Eds.: D. S.Rychen, L. H.Salganik, M. E. McLaughlin. - Neuchatel: Swiss Federal Statistical Office, 2003. - 209 p.
9. Hopper A. Auto-Max Trainers Apply Differential Education Theory in Curriculum Development / A. Hopper. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://automotivesalestrainers.com/automotive-sales-training/automax-trainers-apply-differential-education-theory-in-curriculum-development/.
10. Kember D. A reconceptualisation of the research into university academics conceptions of teaching / D. Kember // Learning and Instruction. - 1997. - № 7(3). - С. 255-275.
11. O' Neill G. Student-Centred Learning: What does it mean for students and lecturers? / G. O'Neill, T. McMahon.[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.aishe.org/readings/2005-1/oneill-mcmahon-Tues_19th_Oct_SCL.html#XGibbs1995.
12. Rowe W. Client-Centered Theory / W.Rowe // Social work treatment: Interlocking theoretical approaches / Еd. F.Turner. -New York: The Free Press, 1986. - P. 408-431.
REFERENCES
1. Zagalnoievropeiski Rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia. [The Overall European Recommendations on language education: learning, teaching and education. ], Kyiv, Lenvit, 2003, 273p.
2. Martynova R.Yu. Tsilisna zagalnodydaktychna model zmistu navchania inozemnych mov. Avtoref. diss. kand. ped.nauk. [The integral didactic model of foreign language learning. PhD. ped. sci. diss.], Kyiv, 2007, 44p.
3. Permyakova O.G. [The issues of assessment of pupils' performance and differential approach to learning in comprehensive schools of Europe in the context of European traditions (second half of the 20th]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Pedagogichni nauky, 2011, Vol.2. (in Ukr.) Available at: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2011_2/11pogdps.pdf.
4. Cheek K.V. Differential Pacing: An Approach to Compensatory Education Available at: http://www.eric.ed.gov/PDFS/ED025565.pdf (accessed 02.02.2010 ).
5. Cultural studies in the EFL classroom / Ed. W. Delanoy, L. Volkmann, Heidelberg, Universitätsverlag Winter, 2006, 394 p.
6. Culture in Second Language Teaching and Learning / Ed. E. Hinkel, Cambridge, Camdridge Applied Linguistics Series, 1999, 250 p.
7. De Vito J. Human Communication: The Basic Course, New York, Longman, 2000, 453 p.
8. Definition and Selection of Key Competencies: Contributions to the Second DeSeCo Symposium / Eds.: Dominique Simone Rychen, Laura Hersh Salganik, Mary Elizabeth McLaughlin, Neuchatel, Swiss Federal Statistical Office, 2003, 209 p.
9. Hopper A. Auto-Max Trainers Apply Differential Education Theory in Curriculum Development Available at: http://automotivesalestrainers.com/automotive-sales-training/automax-trainers-apply-differential-education-theory-in-curriculum-development (accessed 13.12.2010 ).
10. Kember D. A reconceptualisation of the research into university academics conceptions of teaching. Learning and Instruction, 1997, Vol.7(3), pp. 255-275.
11. O' Neill G. Student-Centred Learning: What does it mean for students and lecturers? Available at: http://www.aishe.org/readings/2005-1/oneill-mcmahon-Tues_19th_Oct_SCL.html#XGibbs1995 (accessed 18.09.2010 ).
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1
_КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1_
12. Rowe W. Client-Centered Theory. Social work treatment: Interlocking theoretical approaches / Ed.
F.Turner, New York, The Free Press, 1986, pp. 408-431.
УДК 37.014.5: 81'246.2
NATALIA ZAKORDONETS [email protected] Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University BILINGUAL EDUCATION: LINGUO-DIDACTIC ASPECTS
The article presents the research of linguo-didactic aspects and models of bilingual education. On the basis of the study of scientific literature the definition analysis of the notions «bilingualism» «bilingual teaching» and «bilingual education» has been carried out. Didactic-methodological bases and approaches to the content of bilingual teaching at higher educational institutions have been determined. This article considers theoretical and methodological foundations of the concept of bilingual teaching. There have been outlined the peculiarities and problems of the designing and implementing bilingual programs and curriculum materials development. It has been stated that characteristics of the latest stage of elaboration of theory and practice of bilingual education have been framed in terms of the transition to a multi-perspectival paradigm of polycultural education. This paper deals with the common didactic fundamentals of personality-oriented philosophy of higher education. The distinctions that require the formulation of specific principles of bilingual teaching have been considered.
Keywords: bilingual education, bilingual teaching, linguo-didactic aspect, bilingualism.
НАТАЛ1Я ЗАКОРДОНЕЦЬ [email protected] кандидат педагопчних наук, доцент, Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет ím. Володимира Гнатюка ABOMOBHA ОСВ1ТА: AIHrBOAHAAKTH4HI АСПЕКТИ
Розглянуто лтгводидактичт аспекти i моделi двомовноi oceimu. З'ясовано особливостi трактування зм^ту понять «бiлiнгвiзм», «двомовне навчання» та «бiлiнгвальна ocвimа» у вimчuзнянiй та зарyбiжнiй педагoгiцi. Обтрунтовано дидактико-методичш основи та пiдхoдu до зм^ту двомовного навчання у вищих начальних закладах (ВНЗ). Прoаналiзoванo теоретико-меmoдoлoгiчнoi основи концепци двомовного навчання. Виокремлено ocoблuвocmi i проблеми конструювання бiлiнгвальнoгo навчального плану. Розглянуто три ocнoвнi типи двомовних ocвimнiх програм, що застосовуються у пракmuцi iншoмoвнoгo навчання: перехiднi, програми мовно'1' пiдmрuмкu та програми мовного збагачення. Представлено аналiз зм^ту i завдань односторонтх i двосторонтх двомовних програм (програм двомовного занурення), у хoдi яких вiдбyваemьcя реалiзацiя iдей пол^льтурного виховання при здiйcненнi активного дiалoгy iдей, навчальних i життевих cmuлiв, mрадuцiй i культур cmyденmiв. Зазначено, що ocoблuвocmi нoвimньoгo етапу розвитку теори та практики двомовного навчання зyмoвленi переходом до багаторакурсно'1' парадигми пoлiкyльmyрнoi педагогти. Визначено загальнoдuдакmuчнi засади сучасно'1' ocoбucmicнo oрieнmoванoi фшософп вищо'1' ocвimu. До^джено ocoблuвocmi формулювання cпецuфiчнuх принцитв двомовного навчання.
Ключовi слова: бтнгвальна освта, двомовне навчання, лтгводидактичний аспект, бiлiнгвiзм.
НАТАЛИЯ ЗАКОРДОНЕЦ [email protected] кандидат педагогических наук, доцент, Тернопольский национальный педагогический университет им. Владимира Гнатюка
