CC BY
61
to detect the virus that penetrated the cell. With help of a specific RNA guide, Casl targets the viral DNA, cause it degradation. The CRISPR/Cas not only provides adaptive immunity against alien genetic elements, but also acts as a limiter for the horizontal transfer of viruses, plasmids, transposons between different bacterial cells.
CRISPR/Cas methods are used in genetic engineering of eukaryotes and prokaryotes. Thus a new variety of rice was obtained, whose sprouts look like dwarf albinos. The possibilities of introducing CRISPR/Cas systems into cultivated plants for the creation of antiviral immunity are explored. Also, the attempts to edit genomes of pigs, cattle, monkeys, mice, bees. The results of the experiment, in which 62 endogenous retroviruses were inactivated with the help of CRISPR/Cas technology in the pig genome, were published. Thanks to these results, in the future, xenotransplantation of organs from pig to person will be possible.
Methods based on CRISPR/Cas9 can also be used in medicine for treatment of various diseases: viral, immune, oncological, cardiovascular, hereditary, including Down's syndrome, sickle cell anemia, pigment retinitis, p-thalassemia and others. In 2013 there was a publication about editing an abnormal gene in stem cells of a patient with cystic fibrosis. In 2015, Chinese scientists led by Junjiu Huang have used CRISPR technology to modify human embryonic genes. The ability to edit the genome also causes various ethical issues that need to be carefully considered.
Key words: CRISPR/Cas9, edition of genome, immunity of bacteria against viruses, RNA guide, Cas-genes, Cas9.
Рецензент - проф. БЛаш С. М.
Стаття наджшла 17.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-51-55 УДК 614.2.364
1Шевчук В. I., 1Яворовенко О. Б.,1 Беляева Н. М., 1Куриленко I. В.,2Андросова Н. С.
ОРГАН1ЗАЦ1Я МЕДИЧНОТ РЕАБ1ЛПАЦИ В ПРОВ1ДНИХ КРАНАХ СВ1ТУ 1Науково-досл1дний ¡нститут реабкттацп oci6 з ¡нвалщшстю Вшницького нацюнального медичного ушверситету ¡м. М. I. Пирогова (м. Вшниця) 2Центр медико-сощальноТ експертизи ВшницькоТ обласп (м. Вшниця)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Стаття е фрагментом науково-дослщноТ роботи «Удосконалити оргашзацшш та методичш аспекти медико-сощальноТ реаб^таци ш-вал^в з патолопею внутршшх оргашв», державний реестрацшний номер 0113и000672.
Вступ. В останш десятилггтя у багатьох краТнах свп"у розвиваеться система медичноТ реабЫтацп, спрямована на вщновлення здоров'я, лшвщащю або зменшення обмежень життедiяльностi (спшкування, навчання, пересування, участi у трудовш дiяльнос-тi та iн.) i максимальну iнтеграцiю або реiнтеграцiю громадян у суспiльство.
За визначенням ВООЗ [1], реабшгащя - це ком-бiноване та координоване застосування сощаль-них, медичних, педагогiчних i професшних заходiв з метою пiдготовки та переподготовки iндивiдуума для досягнення оптимально! його працездатностг
Метою дослiдження було вивчення досвщу ор-гашзацп медичноТ реабштацп хворих в провiдних краТнах свiту.
Об'ект i методи дослщження. Проведено аналiз лiтературних джерел по досвiду оргашзаци медичноТ реабЫтацм в Австри, Бельги, ВеликоТ Британп, 1зраТ-лi, Нiдерландах, Франци, 1нди, Ымеччиш, Польщi, РФ, США, Фшляндп, Чехи та Словаччиш, Швеци, Японп. Використаш методи: монографiчний, структурно-ло-гiчний аналiз.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Кожна краТна в оргашзаци медико-сощальноТ реаби лггацп орiентуеться, перш за все, на своТ нацiональнi особливосл. Слiд зазначити декiлька загальних осо-бливостей, притаманних оргашзаци медичноТ реаби лггацп за кордоном:
Формами, ям розповсюдженi в провiдних краТнах свп"у, е [2,3,4,5]:
• стацiонарнi установи: клЫки реабЫтацм (розта-шованi здебтьшого в курортних зонах); реаб^тацш-ш центри: спецiалiзованi та комплекснi (переважно за мкцем проживання); центри реаб^таци на баз1 стацiонарних реабiлiтацiйних установ (у великих мк-тах); стацюнарш реабiлiтацiйнi вiддiлення; вщдшен-ня великих лтарень;
• амбулаторнi установи: денш клiнiки, лiкарнi I профшактори для хворих з хрошчними захворюван-нями i iнвалiдiв, що не потребують безперервного добового нагляду; реабiлiтацiйнi консультаций центри реабЫтацм на базi полiклiнiчних реабiлiтацiйних установ (у великих мiстах); амбулаторнi реаб^тацш-нi вщдтення (в деяких краТнах саме Тм надаеться перевага); санаторно-курортнi оргашзаци; iнститути та кафедри реабЫтацм - розвивають i пропагують щеТ реабмггацп;
• iншi форми оргашзаци реаб^тацшного проце-су: «станци вiдновного лтування» при полiклiнiках або лiкарнях; реабштацшш групи, якi технiчно ви-ршують питання реаб^таци; спецiальнi бригади (лтар, iнструктор ЛФК тощо) забезпеченi транспортом для реабЫтаци в домашшх умовах (в населених пунктах з певною кшьмстю населення); реаб^тацш-ний сектор максимально наближений до життевого середовища пацiентiв.
Спецiалiзацiя центрiв - проводиться в залежност вiд етапу реабЫтацм. 1снують реабiлiтацiйнi центри 2-х рiвнiв [6,7]:
• центр I етапу - представляе практично реабЫта-цiйну клiнiку, куди госпiталiзуються хворi в пщгостро-му станi, i де переважае, в основному, медична реа-бiлiтацiя. Проте водночас тут наявш майстернi, зали для навчання робот на комп'ютерах, кухнi, де хвор1 отримують елементи сощально-побутовоТ i профе-сшноТ реабмггацп;
• центри 2 етапу - тут проводиться широка про-грама по вщновленню професiйних здiбностей шва-лща, його навчання i перенавчання, здобуття ново'| професп i працевлаштування. Медична реабiлiтацiя представлена потужним комплексом служб, особливо фiзичноT, со^ально-побутовоТ i рекреацшно'| тера-пп, а також реабiлiтацiйно-iнженерною службою.
Pi3rn типи центрiв професшно'| реаб^таци м^ять однаковi вiддiли з реабЫтацп (медичний, психоло-гiчний, соцiальний, професiйний), але об'ем медич-ноТ реабЫтацм в залежност вiд об'ему i змiсту Тх ди яльностi рiзний: у 1 тип закладiв (центр професiйно! реабЫтацп на базi спецiалiзованих майстерень для оаб, якi не можуть бути конкурентоздатними на ринку працО - вiн невеликий; у 2 тип (центр медич-но'| i професiйноT реаб^таци для осiб, як пiсля реаби лггацп повернуться до своe! професй') - вiн великий, в повному обсязi здiйснюeться вщновлювальне лту-вання; у 3 тиш (центр професiйноT реабЫтацп молод1 для конкурентоздатних оаб у вщ до 18 ромв) - вiн невеликий, акцент робиться на профшактику обваж-чення хвороби; 4 тип (центр професiйноT реабЫтацп для конкурентоздатних оаб у вщ вiд 19 до 50 рошв)
- вiн великий, тому що необхiдним е вщновлюваль-не лiкування хронiчних хворих [5].
Етапшсть медично'| реабЫтацп здiйснюеться на-ступним чином:
1) первинна дiагностика - спецiалiзоване обсте-ження - штенсивна терапiя - долiковування i медична реабiлiтацiя - реадаптащя i соцiально-медичний патронаж [8];
2) 3-х-етапна програма реаб^таци пiсля шфаркту мiокарда: лiкарня - санаторiй - амбулаторiя. Процес реабЫтацп починаеться вщразу ж з моменту настан-ня захворювання [9,10,11].
Якщо розглянути кадровий склад фахiвцiв, що здiйснюють медичну реабЫтащю, то за кордоном широке розповсюдження набули спецiальнi муль-тидисциплшарш бригади («rehabilitation teams»), якi займаються цим завданням в комплексi [5,12]. До |'х складу входять: лiкар-фахiвець даного профи лю (наприклад, невролог); лiкар-фахiвець в област1 реабЫтацп (реабштолог, фiзiотерапевт, лiкар ЛФК); фахiвець з працетерапп (ерготерапевт); фахiвець з професшно'| орiентацiT (окупацiональний терапевт); логотерапевт (логопед); психолог; спещальний педагог; сощальний працiвник (соцiолог); фахiвець з комушкацп; протезист; дiетолог; юрист; мед. сестра; сестра-менеджер. Сощальш працiвники визначають обсяг порушень i потребу у спецiалiзованих присто-суваннях, видах допомоги в домашшх i сiмейних умовах кожного хворого шдивщуально [6]. Склад реабЫтацшного колективу вiдрiзняеться в залеж-ност вiд потужностi установи: у невеликих установах
- фахiвець з реаб^таци, фiзiотерапевт; у великих -фахiвцi, необхiднi для здiйснення всiх аспемчв комп-лексно'| реабштацп.
Послуги з реабЫтацп включають: реабтп"ацш-не оцшювання i планування реабтп"аци; контроль i оцiнка результативностi виконання особистого реа-бiлiтацiйного плану; послуги лiкарiв-фахiвцiв; тератя зайнятiстю i творчiстю; сестринський догляд [5].
Оцшка ефективностi реабтп"аци здшснюеться переважно за шкалами спецiальних опитувальнимв [4,13]. В них акцент робиться не на кшьшсш фiзичнi
параметри систем органiзму, якi зазвичай визнача-ються при iнструментальних та лабораторних обсте-женнях, а на яшсну оцiнку життeдiяльностi хворого, отриману в результат його самозвiту або зв^у обслу-говуючого персоналу. В деяких краТнах (Австралiя, Нiдерланди) навiть при повторних переоглядах оаб з швалщшстю зазвичай застосовують опитувальн1 листи, як надсилають поштою, що спрощуе систему переогляду [2].
Максимально активний перюд медичноТ реабш-таци пацieнта повинен вестися ще до моменту вста-новлення йому iнвалiдностi [14]. Полм медики, навiть, якщо i не в змозi повнiстю повернути людиш здоров'я, повиннi забезпечити гiдне пщтримуюче лiкування, пiдготувати умови для проведення наступного етапу реабштацп, тобто забезпечити сощальну реабiлiтацiю людини або соцiалiзацiю. Адже медичну реабiлiтацiю як один iз заходiв реабштаци осiб з швалщшстю вза-галi, окрiм лiкарiв, нiхто не забезпечить.
Розвинутою е система герiатричноТ реабЫтацп [15].
Широко застосовуеться модель оргашзаци реаби л^ацшного процесу на периферп. Для цього ВООЗ за-пропонована модель «реабтп"ащя, що пщтримуеть-ся суспшьством» («community-based-rehabilitation»), яка забезпечуе взаемозв'язок особи з швалщшстю та ТТ родини з пращвниками охорони здоров'я та со-щальноТ допомоги [10,16]. Громадськiсть, сощальне середовище задiянi в реабтп"аци, особливо хворих з хрошчними захворюваннями. При цьому особлива увага придтяеться сощально-побутовш активност1 пацiента, посиленню його особистоТ вщповщальнос-тi за власне здоров'я.
Незважаючи на значш вiдмiнностi в оргашзаци системи медичноТ реабтп"аци в УкраТш та розвину-тих краТнах св^у, системи та реабiлiтацiйнi пщходи мають багато спiльного. Наприклад:
1. Основна мета реаб^таци - зменшення на-явних наслiдкiв захворювання у виглядi обмежень життедiяльностi та максимальна штегращя хворого в суспiльство - е основоположною як для розвинутих краТн св^у, так i для УкраТни.
2. Робота за однаковими мiжнародними документами, зокрема за Мiжнародною номенклатурою порушень, обмежень жипе^яльносп та сощальноТ недостатностi (ICIDH), мiжнародною класифiкацiею функцiонування обмежень життедiяльностi i здоров'я (МКФ), i орiентацiя медичноТ реаб^таци на усунення або зменшення порушень в участ хворого в активному житт суспiльства вимагае, щоб у процесi реабЫ-тацп крiм медикiв, активну участь брали психологи, педагоги, сощальш працiвники, профконсультанти та iншi фахiвцi [17].
3. Основы принципи реабштацп, якi застосову-ються в УкраТш (раннiй початок, послщовшсть, на-ступнiсть, комплекснiсть, iндивiдуалiзацiя), практично збiгаються з аналопчними принципами в розвинутих краТнах св^у. Фахiвцi страхових компа-нiй (не лтарМ) там вважають, що реабтп"ащя повинна починатися вчасно, наприклад: при мозковому шсульт вона повинна проводитися в першi години [18], шсля операцiй на серцi якомога рашше потрiб-но переходити до руховоТ активностi [10].
4. Вiдбiр на реабiлiтацiю проводиться приблизно за однаковими критерiями, хоча технологiя направ-
лення на реаб^тащю icnorno вiдрiзняeться. Кон-цепцiя медичноТ реабЫтацп розвинутих краТн CBiTy передбачае, що на реабiлiтацiю повиннi направля-тися хворi при загрозi зниження або при зниженш працездатностi для ТТ' значного полiпшення або вщ-новлення за допомогою медичних заходiв [4]. Дп"и повиннi спрямовуватися на реаб^тащю за наявност1 захворювань, що призвели або можуть призвести до обмежень Тх жип^яльносп. Цi правила аналопчн1 тим, яких дотримуються в УкраТш.
5. Вiдсyтнiсть стрункоТ системи оцшки ефекту ре-абмггацп або окремих показнишв е негативною стороною шоземноТ моделi реабiлiтацiТ', так само, як i в УкраТш. Фахiвцi, що займаються медичною реабмп"а-щею, повиннi уточнювати i визначати, наскмьки ви-користовyванi ними способи i методи придатнi для досягнення цмей у конкретного пацiента; iнодi вони перевiряють, який ефект отриманий вщ проведених реабiлiтацiйних заходiв. При цьому враховуеться ступшь обмеження yчастi реабштанта в активному життi сyспiльства до i пiсля реабiлiтацiТ' [19].
6. Установи, ям здiйснюють медичну реабштащю за кордоном, як i в нашш державi, подiляються на: стацюнарш, амбyлаторнi, санаторно-кyрортнi, проте не завжди Тх реабiлiтацiйний статус е ч^ко окресле-ним.
Проаналiзyвавши досвiд шоземних держав у сферi реаб^тацп швал^в, можна зробити висновки про доцмьшсть використання його в УкраТш за на-ступними напрямками:
• розробка i затвердження Концепцп медичноТ реабЫтацп громадян УкраТни;
• створення единоТ державноТ шформацшноТ системи маршрутизацп i контролю ефективностi реабми тацшних заходiв за профiлем наданоТ допомоги;
• спмьний контроль Мiнiстерств охорони здоров'я та сощальноТ полiтики за питаннями визначення можливих витрат i реального видiлення коштiв на здшснення реабiлiтацiйних заходiв;
• розробка та запровадження науково об^рун-тованих критерпв вiдборy на рiзнi етапи реабшпа цiйного процесу (стацiонарний, амбулаторно-по-лтлЫчний, санаторний, домашнiй). Це дозволить охопити етапною реаб^тацшною допомогою оаб, найбмьш перспективних для ТТ ефективного прове-дення, з метою повернення до трудовоТ дiяльностi;
• розробка протоколiв медичноТ реабЫтацп на всiх етапах реабЫтацшного процесу у хворих та оаб з iнвaлiднiстю з вiсцерально-метаболiчними, стати-ко-динaмiчними i сенсорними порушеннями;
• наукове об^рунтування рекомендaцiй з оцшки ефективносп реaбiлiтaцiйних зaходiв на стацюнар-
ному, aмбyлaторно-полiклiнiчномy, домашньому та санаторному етапах;
• розробка критерпв оцшки ефективносп i про-гнозування резyльтaтiв медичноТ реабштацп у хворих та оаб з швалщшстю з основною важкою пато-логiею на етапах реабштацп;
• розробка методичних основ i створення нових технологiй реабштацп хворих та iнвaлiдiв пiсля складних оперативних втручань (операцп на серц та судинах, пересадка оргaнiв, нейрохiрyргiчнi операцп тощо);
• розвиток системи спецiaлiзовaних та комплек-сних центрiв реаб^тацп на основi економiчноТ до-цiльностi об'еднання лiкaрень, бyдинкiв по догляду та шших зaклaдiв та пщ контролем Тх окyпностi;
• шдготовка кaдрiв для реaбiлiтaцiйних центрiв;
• максимальне наближення реaбiлiтaцiйного сектору до життевого середовища швал^в; оргaнiзaцiя медичних центрiв реабЫтацп за мкцем проживан-ня, реaбiлiтaцiйних клшт - в курортних зонах; по можливосл, здiйснення зaходiв реаб^тацп на дому; надання переваги, по можливосл, амбулаторному способу реабЫтацп; впровадження досвщу оргаш-зацГТ реабЫтацп вдома спещальними бригадами; ведення патронажу за мiсцем проживання iнвaлiдiв (пaтронaжнi реaбiлiтологи);
• впровадження мультидисциплшарних реабми тaцiйних бригад; застосування при проведены ре-аб^тацшних зaходiв командного пiдходy iз вклю-ченням до бригади наступних спецiaлiстiв: лiкaр (фaхiвець в облaстi реабштацп i фiзичноТ культури); медична сестра; фiзiотерaпевт; психолог; фaхiвець з працетерапп; фaхiвець з професшноТ орiентaцiТ; со-цiолог; фaхiвець з комушкацп; протезист; дiетолог; використання послуг особливих видiв спецiaлiстiв -окyпaцiонaльних терaпевтiв та сестер-менеджерiв; створення реaбiлiтaцiйних груп, здатних техшчно ви-рiшyвaти питання реабЫтацп.
Висновки. Таким чином, проведений aнaлiз свщ-чить про те, що форми оргашзацп реабЫтацп в рiз-них державах рiзнi, але ц^ i завдання, що стоять перед ними, одш й тi ж самк Знання досвiдy iнших краТн дозволяе врахувати yспiхи i прорахунки в сис-темi побудови медичноТ реаб^тацп в УкраТш. На сьогодш нaзрiлa нагальна потреба у реформуванн1 системи медико-сощальноТ реаб^тацп осiб з шва-лiднiстю, базуючись на найкращому мiжнaродномy досвiдi, де сучасна концепщя iнвaлiдностi набула чп"-коТ реабЫтацшноТ спрямовaностi.
Перспективи подальших дослiджень полягають в розробц шляхiв оптимiзaцiТ системи медико-со-щальноТ реабштацп хворих та оаб з швалщшстю з урахуванням мiжнaродного досвiдy.
^iTepaTypa
1. World Health Organization & World Bank. World report on disability. Geneva: World Health Organization. 2011. [Internet]. Available from: http://www.who.int/iris/handle/10665/44575
2. Yunusov FA, Gayger G, Mikus E, Manuvald O. Organizatsiya mediko-sotsialnoy reabilitatsii za rubezhom. M.: OOF Sotsialnoe razvitie Rossii; 2008. 332 s. [in Russian].
3. Petrova NG, Epelman BV. Struktura, problemy i osnovnyie napravleniya uluchsheniya okazaniya mediko-sotsialnoy pomoschi v usloviyah krup-nogo goroda (na primere Sankt-Peterburga). Mediko-sotsialnaya ekspertiza i reabilitatsiya. 2011;1:7-9. [in Russian].
4. Tulsky DS, Carlozzi N, Cella D. Advances in Outcomes Measurement in Rehabilitation Medicine: Current Initiatives from the National Institutes of Health and the National Institute on Disability and Rehabilitation Research. Arch Phys Med Rehabil. 2011 Oct;92(10):1-6. DOI: 10.1016/j. apmr.2011.07.202
5. White Book On Physical And Rehabilitation Medicine In Europe. European Journal Of Physical And Rehabilitation Medicine. 2018 April;54:2.
6. Saryiev MR. Istoriya sotsialnoy podderzhki invalidov v SShA. Fizika. Tehnologii. Innovatsii. Sb. nauch. trudov. Ekaterinburg: UrFU. 2015;1:330-6. [in Russian].
7. Perehudova TV. Instytutsionalne zabezpechennia realizatsii prav invalidiv: dosvid rozvynenykh krain ta stan v Ukraini. Ekonomika: realii chasu. 2015;4(20):41-51. [in Ukrainian].
8. Prilipko NS. Sovershenstvovanie organizatsionno-metodicheskih printsipov meditsinskoy reabilitatsii vzroslogo naseleniya [dissertatsia]. M.; 2013. 554 s. [in Russian].
9. Perk J, Graham I. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012): the fifth joint task force of the European society of cardiology and other societies on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur J Prev Cardiol. 2012;19:585-667.
10. Zhang Y, Cao HX, Jiang P, Tang HQ. Cardiac rehabilitation in acute myocardial infarction patients after percutaneous coronary intervention: A community-based study Medicine (Baltimore). 2018 Feb;97(8):e9785. Published online 2018 Feb 23. DOI: 10.1097/MD.0000000000009785
11. Sledzevska IK. Pryntsypy reabilitatsii khvorykh pislia perenesenoho infarktu miokarda. Interviu; rozmovu viv A. Martynovych. Vashe zdorovia [Internet]. Dostupno: http://health-ua.com/article/18030-printcipi-reabltatc-hvorih-pslya-perenesenogo-nfarktu-mokarda [in Ukrainian].
12. Shestakov VP, Svintsov AN, Rocheva YaS. Sotsiologicheskiy monitoring soblyudeniya prav invalidov v ramkah Konventsii OON o pravah invalidov. Mediko-sotsialnaya ekspertiza i reabilitatsiya. 2015;18(3):41-6. [in Russian].
13. Melin J, Arestedt K. The Patient Participation in Rehabilitation Questionnaire (PPRQ): psychometric evaluation and revision for use in neurological rehabilitation. Disabil Rehabil. 2019 Jan;8:1-8. Available from: https://www.researchgate.net/profile/Jeanette_Melin3 DOI: 10.1080/09638288.2018.1528303
14. Guseva NK, Sokolov VA, Doyutova MV, Sokolova IA. Nekotoryie voprosyi modernizatsii gosudarstvennoy sistemy mediko-sotsialnoy ekspertizyi i reabilitatsii invalidov. Mediko-sotsialnaya ekspertiza i reabilitatsiya. 2014;17(1):36-40. [in Russian].
15. Holstege MS, Zekveld IG, Caljouw MA, Peerenboom PB, van BR, Gussekloo J, et al. Relationship of patient volume and service concentration with outcome in geriatric rehabilitation. J Am Med Dir Assoc. 2013;14(10):731-5.
16. Community-based rehabilitation and the health care referral services: a guide for programme managers. Geneva, World Health Organization, 1994 [Internet]. Available from: http://whqlibdoc.who.int/hq/1994/WHO_RHB_94.1.pdf
17. Golik VA, Moroz EN, Pogorelova SA. Ispolzovanie Mezhdunarodnoy klassifikatsii funktsionirovaniya, ogranicheniy zhiznedeyatelnosti i zdorovya v ekspertnoy nevrologicheskoy praktike. Mezhdunarodnyiy nevrologicheskiy zhurnal. 2011;5(43):136-42. [in Russian].
18. Putman K, De Wit L. European comparison of stroke rehabilitation. In: Topics in Stroke Rehabilitation. 2009 Jan-Feb;16(1):20-6. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19443344 DOI: 10.1310/tsr1601-20
19. Holyk V. Reabilitatsiia: povne perezavantazhennia chy zmina dekoratsii? Interviu pro systemu reabilitatsii v Ukraini; rozmovu vela S. Ternova. Vashe zdorovia. 2018;01/02 12 sichnya:6-8. [in Ukrainian].
ОРГАН1ЗАЦ1Я медичноТ реабш1таци в провщних краТнах св1ту
Шевчук В. I., Яворовенко О. Б., Беляева Н. М., Куриленко I. В., Андросова Н. С.
Резюме. Проведено дослщження оргашзаци медично'| реаб^таци в Австрп, Бельгп, Великобритании 1зрам^ Нидерландах, Франци, 1ндп, Ымеччини, Польщу РФ, США, Фшляндп, Чехи, Словаччиш, Швецп, Япони. Кожна кража в оргашзаци медично'| реабштацп орiентуеться на сво'| нацюнальш особливосл. Разом з тим вони мають спшьш риси з методологи, форми оргашзаци реабтп"ацшних установ, етапност реабЫтацшного процесу, кадрового складу фахiвцiв, основного перелту послуг, методики оцшки ефективност реабштацп, максимального наближення послуг до мкця проживання оаб з швалщшстю. При цьому особлива увага придтяеться соцiально-побутово! активност патента, його особистш вщповщальносп за свое здоров'я. Досвщ шоземних краш у розвитку медично'| реабЫтацм е дуже цшним для Украши з позицп реформування охорони здоров'я та сучасно'| концепцп швалщносл з чпжою реаб^тацшною спрямовашстю.
Ключовi слова: медична реаб^тащя, особи з швалщшстю, оргашзащя медично'| реабЫтацп, мiжнародний досвщ.
ОРГАНИЗАЦИЯ МЕДИЦИНСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ В ВЕДУЩИХ СТРАНАХ МИРА Шевчук В. И., Яворовенко О. Б., Беляева Н. Н., Куриленко И. В., Андросова Н. С.
Резюме. Проведено исследование организации медицинской реабилитации в Австрии, Бельгии, Великобритании, Израиле, Нидерландах, Франции, Индии, Германии, Польши, РФ, США, Финляндии, Чехии, Словакии, Швеции, Японии. Каждая страна в организации медицинской реабилитации ориентируется на свои национальные особенности. Вместе с тем они имеют общие черты по методологии, форме организации реабилитационных учреждений, этапности реабилитационного процесса, кадровому составу специалистов, основному перечню услуг, методике оценки эффективности реабилитации, максимальному приближению услуг к месту проживания лиц с инвалидностью. При этом особое внимание уделяется социально-бытовой активности пациента, его личной ответственности за свое здоровье. Опыт зарубежных стран в развитии медицинской реабилитации очень ценен для Украины с позиции реформирования здравоохранения и современной концепции инвалидности с четкой реабилитационной направленностью.
Ключевые слова: медицинская реабилитация, лица с инвалидностью, организация медицинской реабилитации, международный опыт.
ORGANIZATION OF MEDICAL REHABILITATION IN THE LEADING COUNTRIES OF THE WORLD Shevchuk V. I., Yavorovenko O. B., Beliayeva N. M., Kurylenko I. V., Androsova N. S.
Abstract. The purpose of this work was to study the experience of organization of medical rehabilitation of patients in the leading countries of the world.
Object and methods of investigation. The analysis of the literary sources on the experience of the organization of medical rehabilitation in Austria, Belgium, Great Britain, Israel, the Netherlands, France, India, Germany, Poland, the Russian Federation, the USA, Finland, the Czech Republic, Slovakia, Sweden and Japan was performed. Used methods: monographic, structural-logical analysis.
Results. The conducted analysis shows that the each country in the organization of medical rehabilitation focuses on its national characteristics. At the same time the leading countries of the world have common features on the
methodology, the form of organization of rehabilitation institutions, the stages of the rehabilitation process, the staffing of specialists, the basic list of services, the methodology for assessing the effectiveness of rehabilitation, and the maximum approach of services to people with disabilities. Special attention is paid to the patient's social and everyday activity, his personal responsibility for his health.
There are two-level rehabilitation centers in the leading countries of the world. Different types of vocational rehabilitation centers contain the same departments for rehabilitation (medical, psychological, social, professional), but the volume of medical rehabilitation, depending on the volume and content of their activities, is different.
Specialized rehabilitation teams have become widespread in the leading countries of the world. WHO suggested «community-based-rehabilitation».
The assessment of the effectiveness of rehabilitation is carried out mainly by scales, tests and special questionnaires.
Conclusions. Knowledge of the experience of other countries allows us to take into account the successes and failures in the system of construction of medical rehabilitation in Ukraine. Today, the urgent need to reform the system of medical and social rehabilitation of persons with disabilities has risen, based on the best international experience, where the modern concept of disability has a clear rehabilitation focus.
Key words: medical rehabilitation, persons with disabilities, the organization of medical rehabilitation, international experience.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття наджшла 27.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-55-59 УДК (616.36:572.7):57.04
Шеттько В. I., Волошина О. В., Пелипенко Л. Б.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОЛОГИ ГЕПАТОЦИТ1В ПРИ ВПЛИВ1 Р1ЗНИХ ПАТОГЕННИХ ФАКТОР1В УкраТнська медична стоматолопчна академт (м. Полтава)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Експери-ментально-морфолопчне вивчення дм транспланталв крюконсервованоТ плаценти та шших екзогенних чин-нимв на морфофункцюнальний стан внутршшх орга-шв», (№ державноТ реестраци 0113U006185).
Вступ. Печшка - найбмьша залоза оргашзму, вона становить 2/3 частини вщ оргaнiв черевноТ порож-нини тiлa людини й мае близько 300 млрд. ^тин, з яких 80% е гепатоцити [1]. Гепатоцити вщносяться до стабмьних ^тин, тобто мають обмежене число мож-ливих дiлень за час життя кожноТ окремоТ клiтини при ушкодженш печiнки. Коли мова йде про ушкодження печiнки, то, як правило, маеться на yвaзi саме ушкодження гепатоцилв [2].
Гепатоцит мае багатокутну форму, одне або два ядра. Ядра велим, з перевагою еухроматина i 1-2 ядерцями. Цитоплазма зерниста, м^ить численн1 мтохондрп, лiзосоми, пероксисоми, лiпiднi краплу частки глтогену, добре розвиненi гладка ендоплазма-тична атка (аЕПС) i гранулярна ендоплазматична атка (грЕПС), множиннi елементи комплексу Гольджi [3].
Печiнкa вiдiгрaе центральну роль в обмЫ речо-вин: бмковому, вуглеводному, лiпiдномy, бюлопчно-активних речовин, вп"амЫв i мiкроелементiв.
Функцюнальна aктивнiсть гепaтоцитiв проявляеть-ся в Тхнш yчaстi в поглинaннi, синтезу нaкопиченнi та хiмiчномy перетвореннi рiзномaнiтних речовин, як1 нaдaлi можуть видмятися в кров або жовч.
Печшка е депо енергетичних резервiв оргашзму, в нш акумулюються численнi мшеральш речовини, ви тaмiни, фолiевa кислота.
Бар'ерна функщя печiнки здiйснюеться шляхом знешкодження чyжорiдних токсичних речовин ендо-генного та ензогенного походження.
Печшка виконуе вaжливi функцп в регуляцп геме-остаза, забезпечуючи синтез, кумулящю та екскрецiю в кров рiзних метaболiтiв, а також поглинання, транс-формaцiю i видiлення багатьох компонент кров1 [4,5].
Враховуючи рiзномaнiтнy фyнкцiю гепатоцилв та Тх важливу роль у накопиченш й виведеннi ушкоджую-чих аген^в, метою нашоТ роботи е порiвняльнa оцiнкa рiзних морфологiчних сташв гепaтоцитiв при введенн1 ушкоджуючих аген^в в експериментi на тваринах за даними лп"ератури.
Результати дослiдження. Морфолопчш змiни ге-пaтоцитiв залежали вщ рiзних фaрмaкологiчних речовин, метaлiв, наночасточок, вiрyсiв, а також патолопч-ного стану оргaнiзмy та тривалосп експерименту [6].
Морфологiчнi змiни гепатоцилв завжди виявляли-ся в експерименту але при тaкiй патологГТ як експери-ментальний стрес [7], геморапчний iнсyльт [8], гiпер-термГТ [9], трaвмi [2], за недостaтностi мелатоншу [10], впливi борною кислотою [11], при тривалому вплив1 прооксидaнтiв [12], дм антисептичних суппозиторГТв [13], змши гепaтоцитiв в умовах спiльного застосу-вання кaрбaзепiнy i трiaзолiнy [14], в умовах модел1 панкреатиту, атеросклерозу, морфолопчш змши гапа-тоцитiв визначалися в слабкш мононyклеaрнiй iнфiль-трацп, iнодi змiнювaвся колiр ядер гепатоцилв у бiльш темне фарбування, у деяких випадках визначалася пдротчна дистрофiя гепaтоцитiв, запальна iнфiльтрa-цiя, при ппоксп - великакрапельна жирова дистрофiя, множиннi осередки некрозiв iз запальною шфмьтра-цiею.
Однак yсi виявлеш змiни гипaтоцитiв зникали при проведенш корекцГТ вiдповiдно до пaтологiчного агента або тсля припинення експерименту.
Серйозш змiни виявилися при стафмококовому сепсисi [15]: наростали мiкроциркyляторнi порушен-
