CC BY
18ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Дорош Тетяна Леонщ1вна,
кандидат наук з державного управлтня, старший викладач кафедри фортетано Комунального закладу «Харшвська гумантарно-педагог1чна академ1я»
Хартвськог обласног ради, 61001, Украгна, м. Харк1в, пров. Руставел1, 7
ОРГАН1ЗАЦ1Я ТА ПРОВЕДЕННЯ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ЗАХОД1В З1
СТУДЕНТАМИ-МУЗИКАНТАМИ
Анотац1я. У статп обгрунтовуеться доцшьшсть проведення культурно-мистецьких заходiв 3i студентами-музикантами; наводиться структура та практична розробка ще'1 творчо'1 дiяльностi за темою «Музика води».
Ключов1 слова: культурно-мистецький захщ, студент-музикант, публiчний виступ, музика, вода.
Dorosh Tatjana Leonidovna
Candidate of Sciences from Public Administration, Lecturer of music «Kharkiv humanitarian-pedagogical Academy» of Kharkiv regional council 61001, Ukraine, Kharkiv, Shota Rustaveli, lane 7
ORGANIZING AND HOLDING CULTURAL AND ART EVENTS WITH STUDENTS-MUSICIANS
Abstract. Problems in terms of organizing and holding cultural and art events with students-musicians are provided in this article. The structure and description of practical holding of this activity on the subject «Music of water» are also given in the article in question.
Keywords: cultural and art events, students-musicians, public performance, music,
water.
У сучасному украшському суспiльствi перед майбутшми фаxiвцями мистецьких дисциплш постае чимало виклиюв. Сучасний музикант-професюнал - це, перш за все, -високоосвiчена особистють, яка здатна не лише волод^и рiзноманiтними засобами музично'1 виразносп, засвоеними у виш^ а й бути обiзнаною з нов^шми педагопчними технологиями, ум^и застосовувати набут знання в практичнш дiяльностi. У реалiзацii цих завдань варто придшити значну увагу культурно-мистецьким заходам. Дослщження цього питання надасть можливють накопичити певний досвщ в оргашзацп та проведенш позааудиторних заходiв, що пов'язаш iз рiзноманiтною пiзнавально-творчою дiяльнiстю студентив, ix здатнiстю точно передати в нотному текст задум композитора.
Питання щодо залучення студентсько'1' молодi до концертних, публiчниx виступiв висвiтленi в працях И. Гофмана, Г. Нейгауза, В. Петрушина, С. Фейнберга [3; 5; 6; 7] та шших науковщв, яю наголошують на важливосп культурно-мистецьких заxодiв, завдяки якому молодь привчаеться до суспшьно'1' дiяльностi, набувае знання, досвщ. Проте ця проблема не може вважатися розв'язаною й потребуе подальших дослщжень, де варто зробити акцент на бшьш якюнш пiдготовцi студентiв за допомогою музичного мистецтва.
Метою статп е розкрити специфшу оргашзацп та проведення культурно-мистецьких заxодiв зi студентами-музикантами. 52
Культурно-мистецький захщ - це цшеспрямована оргашзащя позааудиторно'1 дiяльностi, яка сприяе пщвищенню культурного рiвня учасникiв, розвитковi 1'хшх iнтелектуальних, творчих здiбностей. Для студеш!в-музикаш1в подiбнi заходи - це можливють продемонструвати свою здатнiсть усвiдомити та передати емощйно-образну сферу музичного твору, оволодгги засобами художньо творчо'1 штерпретацп та втiлити 1х в шструментально-виконавськш майстерностi.
Г. Нейгауз наголошував, що «виконання тiльки тодi може бути добрим, художшм, коли вс нескiнченно рiзноманiтнi виконавськi засоби ми узгоджуемо повнiстю з твором, його задумом, змютом, перш за все з його формальною структурою -арх^ектошкою, iз самою композицieю, iз тим реальним органiзованим звуковим матерiалом, який ми повиннi «виконавсью обробити» [5, с. 56].
Цi принципи, будучи усвщомленими, перетворюються на важливi координати майбутнього трактування музичного твору. Дшсно, останнiй етап, коли твiр зазвучить перед слухацькою аудиторieю, гравцю належить пройти довгий творчий шлях: вщ першого знайомства з нотним текстом, с^зь усi етапи тривало'1 роботи в подоланнi технiчних труднощiв - до повного й досконалого оволодшня задумом композитора та необхщними засобами для його втiлення [7, с. 140].
Виконавська майстершсть може виступати як великим стимулюючим фактором у музичному розвитку студешив-музиканпв. Усшх публiчного виступу досягаеться при врахуванш багатьох чинникiв. Серед позитивних факторiв - добре налаштований музичний шструмент, достатня кiлькiсть акустичних репетицiй, чудова акустика залу, творче натхнення. Разом iз тим, варто усвiдомити, що концертна гра не позбавлена душевного й фiзичного дискомфорту, який належить не лише усунути, позбутися, а й проаналiзувати причину 1х виникнення.
Важливо також зрозум^и, що воля виконавця, якою мае волод^и кожен гравець, нацiлена на розкриття суп музичного твору. На думку В. Петрушина, сила волi пов'язана з прийняттям вiдповiдальностi за сво'1 дп перед самим собою та перед шшими людьми: «людина може здшснювати владу над собою, загальмувати мимовшьш iмпульси й посилити тi, яю здаються '1й бажаними» [6, с. 307]. У реалiзацii цього бажання суттеву роль вiдiграють культурно-мистецькi заходи, коли в студешив-музикантiв виникае жага виступати перед слухачами, вщчувати насолоду вщ гри розуму та уяви, виражених у чисто музичнш специфщ.
«Будь-яке звернення до аудитора - будь то мова л^ературна чи музична - мае бути вшьним i iндивiдуальним вираженням, керованим лише загальними законами та правилами естетики; воно мае бути вшьним, щоб бути художшм, й шдивщуальним, щоб мати життеву силу», - стверджував I. Гофман [3, с. 34].
Заслуговують на увагу слова сучасного украшського музикознавця В. Грабовського, який наголошуе, що «вщ викладачiв музики в загальноосв^шх школах - вщ 1'хньо'1 обiзнаностi, рiвня культури, переконаностi багато залежить, як вщбуваеться в суспiльствi рецепцiя музично'1 культури взагал^ й украшсько'1 зокрема» [4]. Оргашзащя культурно-мистецьких заходiв студентiв ВНЗ тюно пов'язана з 1'х майбутньою профеаею. Структура культурно-мистецького заходу включае наступш етапи:
* вступне слово ведучо'1, що несе в собi пiзнавальну функцiю, й водночас емощйно готуе до сприймання;
* мета та творчi завдання (останне адресуеться учасникам виступу);
* звернення до лггературних джерел за вщповщною тематикою;
* добiр музичного матерiалу з урахуванням шдивщуальних особливостей кожного студента, створення концертно'1 програми, оформлення афшц
* концертний виступ студентiв у рамках програми;
* заключне слово ведучо'1, пщведення пiдсумкiв;
* оформлення плану-сценар^.
Розглянемо культурно-мистецький захщ за темою «Музика води» у рамках програми «Укра'нське музичне мистецтво в европейському сгавтовариствЬ», присвячений проблемам навколишнього середовища. Оргашзовуючи виступ студентiв у стiнах академп (концерт класу), ми намагались об'еднати шструментальне виконавство, лiтературне та екранне мистецтво, як рiзнi гранi одного щлого. Ця iнтеграцiя, на нашу думку, допоможе й виконавцям, й слухачам у достатнш мiрi вщчути настрiй композитора, передати його задум, емощйний змiст мистецького твору, оргашчно злитися з художнiм образом, вщтворити в звуковому розмалтГ силу-силенну таемниць, що приховуе вода.
Шсля оголошення теми заходу, ведуча звернула увагу, що екологiчна загроза (забруднення навколишнього середовища, зокрема водного простору) виникае через те, що людина вiдчувае себе господарем, чи володарем, а не безпосередшм учасником тих глибоких змш i перетворень, що вщбуваються в свiтi. Володимир Вернадський, засновник учення про бюсферу та ноосферу, наполягав на збереженш рiвноваги в бiосферi, оскiльки це порушення може призвести до велико'' еколопчно'' катастрофи. Зокрема, учений стверджував, що людина повинна якомога бшьше уживати заходiв для того, щоб зберегти для майбутнiх поколiнь шкому не належнi морськi багатства [2, с. 481].
Вода е одним iз найважливГших елементiв бiосфери. Вона складае основу всього життя людини, тварин, рослин. ТрадицГ' нашого народу яскраво демонструе Велесова книга, стародавня лГтературна пам'ятка нашого народу. НашГ давш предки поклонялися водг, вгрили в ii чудодгйну силу, славу богам ствали i молились бшя криниць i джерел: «I тече вода жива на нас, i пиймо тую, бо те все от Сварога до нас життям тече. I ту пиймо, як спкання життя Божого на Землю» [1, с. 39].
Значения води пщкреслюеться рГзними висловами: «Де вода там i верба», «Не спитавши броду, не сунься в воду» (укра'нський фольклор). «З роси та з води» - цей вислГв уживають на побажання добра, щастя, благополуччя, здоров'я. НашГ предки, пригощаючи гостя чи подорожнього водою, завжди приповГдали: «Пийте на здоров'я, хай Бог дае вам сили». В укра'нських народних пГснях згадуеться ця речовина: «ЛетГв пташок понад воду», «Ой тиха вода, ой тиха вода», «Ой у полГ криниченька одна (Ой холодная водиченька до дна)», «Пливе човен води повен», «Сто'ть явГр над водою», «Тихо, тихо, Дунай воду несе» тощо.
Шсля вступного слова ведучо'' вГдбувся концертний виступ студенпв. НайсуттевГшими особливостями виконавсько'' майстерностГ була невловимо тонка еднють фортетанно'' гри з вГдтворенням музично'' картини. 1нструментальна гра студентГв грунтувалась на таких положеннях: пошуку й збереженш штонащйних особливостей звукГв води; вихованш активно'' життево'' позицГ', любовГ й поваги до навколишнього середовища; прагненш до гармони Гз природою. У концертнш програмГ звучали невелик в часГ (одна-три хвилини звучання) новГ та вже знайомГ мелодГ'. ОрганГчне поеднання музичних звукГв Гз шумовими ефектами надало присутнГм можливють насолодитися лагГдними ритмами водно'' поверхш, ii безупинною течГею, цГлГсним прекрасним свГтом. Учасникам Гнструментально'' гри належало тдготувати презентацГею до свого музичного твору: чотирирядковий вГрш i екранний супровщ. Такий пГдхГд допомГг гравцям краще зрозумГти та адекватно вщтворити у вишуканш музицГ фортепГаннГ тембри й бездоганно продемонструвати сво'' здГбносп.
Основне мГсце в репертуарГ виконавщв займала творчГсть Р. Борисова, Б. Гребенщикова, В. 1васюка, В. Кронке, В. Купревича, M. Eckstein, Сен-Санса, М. Сильванського, Л. Шукайло. Програмш твори викликали у виконавщв почуття, асощащю з образами птахГв, нестримно' водно'' поверхнГ та породили в уявГ картини навколишнього життя.
У п'есГ «Лебщь» терцевГ висхГднГ та низхГднГ рухи у верхньому регГстрГ налаштували слухачГв на чудову мелодГю поетично'' картини: блакить озера, 54
прикрашена гращею водного птаха. У казковш звуковш палiтрi постав свiтлий образ («Янгол дощу»): через струменi дощу, iз першими променями ранково'1 зор^ з'явився янгол. У жвавому ршм фонтану («Фонтани Цвшгера») вiдбився нестримний б^ струменiв, приемне дзюрчання води. Звуки п'еси («У човш») визначились единим безперервним мелодичним розвитком, тдхопленими вщгуками xвилеподiбниx пасажiв шiстнадцятиx. «By a blue Lagoon» (Бшя блакитно'1 лагуни) нагадав незайвий куточок справжньо'1 природи. У цьому сяйвi створилась картину зоряного неба, що мерехтить розмштим кольором. Тема заключних акордiв асоцiювалась iз пробудженням природи, з'явилось вщчуття, начебто звучить гiмн на ii честь. Мелодiя струнких, гордовитих птаxiв («Бiлi чаплi») пiдтримувалась акомпанементом барвистих розситв квiтiв.
В ансамблевш грi (фортепiанний дует Сен-Санса «Лебщь») плавна мелодика солюючо'1 партп (Second) добре вщтворила вишукану грацiю та пластичш рухи чудового птаха. Майстершсть виконавця стала головною передумовою в п'ес «Вночi на рiчцi». Полiритмiчна органiзацiя звукового матерiалу створила дивовижний ефект: мерехтшня зiрочок у воднш поверxнi та невгамовну пiсню цвiркунiв. «Гондольера», яскравий човен, привабив слуxачiв мажорним колоритом, характерним ритмiчним «погойдуванням», динамiчним розмшттям. Ритмiчна пульсацiя тсш «Водограй», вплетена композитором у мелодичну лшю та музичний пласт супроводу, динамiчнi xвилi пiднесень i спадiв асоцiювались iз грою водоспаду.
Отже, виступ студенев у культурно-мистецькому заxодi «Музика води» надихнув виконавцiв на вщтворення яскравих картин природи, знайомих улюблених краевидiв iз дзюркотiнням води. У ^i застосовувався весь арсенал музично'1 виразностi, ix взаемодiя стала важливою аргументащею для xудожнix характеристик п'ес. Здатшсть зобразити звуками музики звивист стрiчки рiчок, блакитне сяйво водно'1 поверxнi - це символ гармоншно'1 едностi людини та природи. Таю виступи - це завжди свято та школа безцшного досвщу для студешив-музиканпв та шанувальникiв музичного мистецтва.
Подальшi дослiдження подiбниx заxодiв дозволять бшьш повнiше й ширше застосовувати можливосп цього виду дiяльностi, де в повнш мiрi студенти зможуть реалiзовувати сво'1 потенцiйнi можливостi. Адже, чим рiзноманiтнiшi за змiстом i тематикою культурно-мистецькi заходи, тим бшьш позитивний ix вплив на розвиток професшних якостей особистосп, становлення справдi обiзнаниx фаxiвцiв XXI столiття.
Список лггератури:
1. Велесова книга: зб. Праукр. пам'яток I тис. до ново'1 доби - I тис. ново'1 доби / У ритм. пер. укр. мовою, дослщження та рецензи Б. Яценка. Видання трете. - К. : Велес, 2011. - 192 с.
2. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В. И. Вернадский. - М. : Рольф, 2002. -
576 с.
3. Гофман И. Фортепьянная игра. Ответы на вопросы об фортепьянной игре / И. Гофман. - М. : Музгиз, 1961. - 223 с.
4. Грабовський В. Музика. Суспшьство. Спшки (думки про виклики сьогодення) / В. Грабовський // Украшська музична газета. - 2015. - № 4 (98). - С. 5.
5. Нейгауз Г.Г. Об искусстве фортепьянной игры / Г.Г. Нейгауз. - Москва : Музгиз, 1961. - 317 с.
6. Петрушин В.И. Музыкальная психология: учебное пособие для вузов / В. И. Петрушин. - 3-е изд. - М. : Академический Проект; Гаудеамус, 2009. - 400 с.
7. Фейнберг С.Е. Пианизм как искусство / С. Е. Фейнберг. - М. : Музыка, 1965. -
515 с.
References
1. Yatsenko B. (2011). Velesova knyha: zb. Praukr. pam"yatok I tys. do novoyi doby - I tys. novoyi doby [Velesova book: collection of Old Ukraine sights of I of thousand to the new days - I of thousand of new days] (3nd ed.). Kyiv: Veles.
2. Vernadskiy V.I. (2002). Byosfera y noosfera [Biosphere and noosfera]. Moscow:
Rol'f.
3. Gofman I. (1961). Fortep'jannaja igra. Otvety na voprosy ob fortep'jannoj igre [Playing for the piano. Answers for questions about a playing for the piano]. Moscow: Muzgiz.
4. Hrabovs'kyy V. (2015). Muzyka. Suspil'stvo. Spilky (dumky pro vyklyky s'ohodennya) [Music. Society. Unions (ideas about calls of today)]. Ukrayins'ka muzychna hazeta, 4 (98), 5.
5. Nejgauz G.G. (1961). Ob iskusstve fortep'jannoj igry [About the art playing for the piano]. Moscow: Muzgiz.
6. Petrushin V.I. (2009). Muzykal'naja psihologija: uchebnoe posobie dlja vuzov [Musical psychology: train aid for the higher school]. (3nd ed.). Moscow: Akademicheskij Proekt; Gaudeamus.
7. Fejnberg S.E. (1965). Pianizm kak iskusstvo [Pianism as an art]. Moscow: Muzyka.
Кожабаев Каиржан Габдуллович
д. п. н., профессор,
Кокшетауский государственный университет им. Ш. Уалиханова, 020000, Казахстан, Акмолинская область, г. Кокшетау,
ул. Абая 76 Габдуллин Рустем Серикович докторант,
Кокшетауский государственный университет им. Ш. Уалиханова, 020000, Казахстан, Акмолинская область, г. Кокшетау,
ул. Абая 76,
МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РЕАЛИЗАЦИИ ВОСПИТАТЕЛЬНО-
РАЗВИВАЮЩИХ ФУНКЦИЙ ШКОЛЬНОГО КУРСА МАТЕМАТИКИ
Абстракт: В данной статье описывается целостная система реализации воспитательно-развивающих функций школьного курса математики. Предлагается определение воспитательно-развивающего обучения, раскрыта его сущность, компоненты и условия, поясняющие их значения в стимулировании личностного становления и развития ребенка в учебном процессе. Также дана краткая характеристика теоретической модели реализации воспитательно-развивающих функций курса математики в школе, включающая целевой содержательный и процессуальный компоненты процесса обучения.
Ключевые слова: Воспитательно-развивающее обучение, воспитание личности, формирование личности, развитие личности.
Тема настоящей статьи связана с решением противоречия между большими потенциальными возможностями процесса обучения математике в школе для реализации воспитательно-развивающих функций и традиционно сложившейся практикой, где превалирует знаниевый подход к обучению ввиду отсутствия у учителя достаточных профессиональных умений для осуществления деятельности по проектированию и реализации воспитательно-развивающих функций.
Как показали результаты нашего исследования, будущий учитель математики будет подготовлен к реализации воспитательно-развивающих функций школьного
