CC BY
27
УДК 339.187.62
ОРГАН13АЦ1ЙН1АСПЕКТИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ПРИ НАДАНЖ Л13ИНГОВИХ ПОСЛУГ
© 2014
ТРИГУБ 0. В.
УДК 339.187.62
Тригуб О. В. Оргашзацшш аспекти ризик-менеджменту при наданнi лiзингових послуг
У статт'1 обфунтовано необх/дн/сть п:двищення ефективностi управлшня ризиками на ринку лзингових послуг Украни в сучасних умовах. З'ясовано сутнсть та уточнено складовi системи управл'шня ризиками при наданн лiзингових послуг. Визначено основн етапи запровадження системи ризик-менеджменту в л'винговш д'тльности З метою систематизацИ ризиюв, на як можуть наражатися учасники л'шнгово!угоди, автором представлено власну класифкацЮ даних ризит i проведено iдентифiкацiю ризит на кожному етат надання лзинговоi послуги. Пд-креслена необхiднiсть розробки й прийняття Нацональною комшю, що здшснюе державне регулювання у сферiринтв ф'тансових послуг, у ствп-рац з представниками втчизняного лзингового б'знесу галузевих стандарт'¡в ризик-менеджменту для л'вингових компанй. З метою пiдвищення ф'тансовоi стшкостi та надшностi втчизняних лiзингодавцiв акцентовано увагу на необхiдностi поширення на втчизняному ринку лзингу мiжнародних стандарт¡в з управл'тня ризиками при надант лзингових послуг. Запропоновано розпочати роботу зi створення дов'дково! бази по л'зингових угодах, формуванню масиву нформацИдля розрахунку показнит ймовiрностi дефолту лзингоодержувача, ор'кнтовноi величини втрат уразi його банкрутства та оптимальноi величини капталул'аинговоi компанИз огляду на р'вень ризиковостiздшснюваних опера^й. Ключов'! слова:лiзинг, лiзингодавець, лзингоодержувач, ризики, ризик-менеджмент. Рис.: 1. Табл.: 3. Формул: 1. Ббл.: 10.
Тригуб Олена Володимирiвна - кандидат економчних наук, асистент, кафедра баншвсьт справи, Кивський нацональний утверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кию, 01601, Украна) E-mail: elen. trigub@gmail.com
УДК 339.187.62
Тригуб Е. В. Организационные аспекты риск-менеджмента при предоставлении лизинговых услуг
В статье обоснована необходимость повышения эффективности управления рисками на рынке лизинговых услуг Украины в современных условиях. Уточнена сущность и выяснены составляющие системы управления рисками при предоставлении лизинговых услуг. Определены основные этапы внедрения системы риск-менеджмента в лизинговой деятельности. С целью систематизации рисков, которым могут подвергаться участники лизинговой сделки, автором представлена собственная классификация данных рисков и проведена идентификация рисков на каждом этапе оказания лизинговой услуги. Подчеркнута необходимость разработки и принятия Национальной комиссией, осуществляющей государственное регулирование в сфере рынков финансовых услуг, в сотрудничестве с представителями отечественного лизингового бизнеса отраслевых стандартов риск-менеджмента для лизинговых компаний. С целью повышения финансовой устойчивости и надежности отечественных лизингодателей акцентировано внимание на необходимости распространения на отечественном рынке лизинга международных стандартов по управлению рисками при предоставлении лизинговых услуг. Предложено начать работу по созданию справочной базы по лизинговым сделкам, формированию массива информации для расчета показателей вероятности дефолта лизингополучателя, ориентировочной величины потерь в случае его банкротства и оптимальной величины капитала лизинговой компании, учитывая уровень риска осуществляемых операций. Ключевые слова: лизинг, лизингодатель, лизингополучатель, риски, риск-менеджмент. Рис.: 1. Табл.: 3. Формул: 1. Библ.: 10.
Тригуб Елена Владимировна - кандидат экономических наук, ассистент, кафедра банковского дела, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина) E-mail: elen. trigub@gmail.com
UDC 339.187.62 Trygub Olena V. Organizational Aspects of Risk Management in the Provision of Leasing Services
The paper substantiates the need to improve the effectiveness of risk management in the leasing market of Ukraine in modern conditions. Verified and clarified the essence components of risk management in the provision of leasing services. The main stages of implementation of the risk management system in leasing activity were identified. In order to systematize the risks to which participants may be subject to a leasing transaction, the author presented a private data classification of risks and identification of risks carried out at each stage providing leasing services. The need for the development and adoption of the National Commission was emphasized, subject to state regulation in the field of financial services markets, in collaboration with representatives of the domestic leasing business industry standards of risk management for leasing companies. In order to enhance financial stability and reliability of domestic lessors the attention was focused on the necessity of sharing the international standards of risk management in the provision of leasing services in domestic leasing market. It was suggested to begin work on creating a reference base for leasing transactions, forming a body of information for the indicators of the probability of default of the lessee, the estimated amount of losses in the event of bankruptcy, and the optimal amount of capital of the leasing company, given the level of risk of the transactions. Key words: lease, the lessor, lessee, risks, risk management. Pic.: 1. Tabl.: 3. Formulae: 1. Bibl.: 10.
Trygub Olena V.- Candidate of Sciences (Economics), Assistant, Department of Banking, Kyiv National University named after T. Shevchenko (vul. Volody-myrska, 60, Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: elen. trigub@gmail.com
ВУкраШ, де бкьшють тдприемств сьогодш гостро потребують впровадження нових технологш, техшч-ного переоснащення виробництва, розвиток лiзиш,о-вих в^носин набувае особливо'1 ваги. У перюд економiчних потрясшь, низько'1 платоспроможност украшських тдприемств цей вид дiяльностi - через свою особливу кредитну природу - здатний зробити вагомий внесок у зростання на-щонально'1 економши, а на мiжнародному ршш - створити та закршити новi зв'язки з шоземними швесторами.
Разом iз тим, стабкьшсть розвитку вггчизняного ринку лiзингових послуг значною мiрою залежить в^ фь нансово'1 стшкосп, професiоналiзму, вмшня вчасно перед-бачати й мiнiмiзувати загрози внутршнього та зовншньо-го середовища його ключових учасниив - лiзингодавцiв. З огляду на це в сучасних умовах розвитку нащонально'1 економжи е об'ективна необх^шсть в оргашзацп системи ризик-менеджменту лiзинговоï дiяльностi, яка б забезпе-чувала ефективне використання швестованих кошпв, ста-
бкьне отримання лiзинговою компанieю прибутку при збереженш оптимального р1вня ризиюв. Таким чином, усе вище зазначене актуалiзуe тему даного дослiдження.
У вгтчизнянш науковiй лiтературi суттевий внесок у розробку теоретичних i методологiчних засад лiзингово! дiяльностi зробили роботи Н. Внуково!, Ю. Гринчук, Г. Ку-палово!, С. Науменково!, Г. Сенькович та ш. Значну увагу проблемам розвитку лiзингу придiляють i зарубiжнi вченi, а саме: К. Буб'е, В. Газман, О. Кошкш, Д. Портер, Х. Розен, О. Федулова, Т. Фкософова, В. Шабашев.
Однак бкьшкть наукових праць, головним чином, присвячена досл^женню механiзму надання лiзингових послуг, правовому забезпеченню функцiонування лiзинго-вих компанiй та особливостям фшансового лiзингу як рiз-новиду швестицшно! дiяльностi. Водночас, численнi аспек-ти управлшня ризиками в лiзингових компашях практично не знайшли вiдображення у вггчизнянш та зарубiжнiй на-уковш лiтературi.
Про важливiсть проведення досиджень саме у даному напрямку св^чать особливостi розвитку лiзингово! дiяльностi в УкраШ протягом останнк роюв. Так, за останне десятилiття в Украш ринок лiзингових послуг про-демонстрував стрiмке зростання. Як видно на рис. 1, протягом 2005 - 2013 рр. обсяги дшчих угод фшансового лiзингу у варткному виразi зросли у 34 рази - з 2,0 млрд грн станом на кшець 2005 р. до 68,3 млрд грн на кшець III кварталу 2013 р. А ккьисть наявних договорш фшансового лiзингу збкьши-лася практично у п'ять разiв - з 4 775 угод у 2005 р. до 22 313 дшчих угод на кшець III кварталу 2013 р. [1, 2].
При цьому варто зазначити, що значним випробуван-ням для розвитку вгтчизняного ринку лiзингових послуг була фшансова криза 2008 - 2009 рЬ. Зокрема, протягом 2008 - 2009 рр., у поршнянш з докризовим 2007 р., в Укра-Ш спостерггалося значне скорочення - практично втричi -юлькосй дiючих угод у загальному лiзинговому портфелi: iз 9 275 угод на кшець 2007 р. до 3 008 угод за подсумками 2009 р. Як видно з табл. 1, саме у 2007 - 2008 рр. спостерггаеться найменша питома вага нових договорш у загальному порт-фелi угод вгтчизняних лiзингодавцiв як у вартюному, так i в ккьисному виразах (див. табл. 1). У щлому ж за два кризовi роки обсяг нових угод фшансового лiзингу зменшився на
84,6 % (або на 14,2 млрд грн) у пор1внянш з аналопчним по-казником 2007 р.
Така вразливють вггчизняного л1зингового б1знесу до негативного впливу фшансово-економ1чно! нестабкьнос-Ti в краШ зумовлюе необх1дшсть упровадження концепцп ризик-менеджменту при наданш л1зингових послуг. Поди 2007 - 2008 рр. тдкреслюють необх1дшсть оргашзацп систе-ми вчасно! 1дентифжацп ризиюв, на яю наражаються учасни-ки л1зингових угод, а також використання мехашзму розпо-дку витрат по мшшзацц ризиюв або !х повному усуненню.
З огляду на все вищезазначене, метою написання дано! статп е з'ясування оргашзацшних засад ризик-мене-джменту при наданш л1зингових послуг, а також уточнення практичних аспекпв запровадження системи управлшня ризиками у вггчизняних л1зингових компашях.
На сьогодншнш день ризик-менеджмент (в1д англ. «risk-management» - управлшня ризиками) - це по-р1вняно новий напрям у теорп та практищ менеджменту, що впевнено поав свое мюце серед сучасних метод1в управлшня б1знесом. У вггчизнянш наущ теоретичш та прак-тичш аспекти концепцп управлшня ризиками досл1джують В. Базилевич, В. Кравченко, Р. Шкус, А. Старостша та шшь
Так, на думку Р. Шкус, ризик-менеджмент - це система заход1в оргашзацшно-фшансового характеру, об'ед-наних стльною 1деею та спрямованих на усунення й попе-редження настання випадкових непередбачуваних подш, обмеження, м1шм1защю втрат, пов'язаних 1з ними, а також !хне фшансування [3, с. 15 - 18].
У свою чергу, А. Старостша та В. Кравченко пропо-нують тд поняттям «ризик-менеджмент» розум1ти управлшня оргашзащею в цкому або окремими !! шдроздками з урахуванням фактор1в ризику (тобто випадкових подш, що впливають на оргашзащю) на основ1 особливо! процедури !х виявлення й оцшки, а також вибору та використання ме-тод1в нейтрамзацп насйдив цих подш, обмшу шформащ-ею про ризики й контролю результат застосування цих метод1в [4, с. 5 - 10].
Загалом анамз робгг вггчизняних науковщв показав, що сьогодш кнують два тдходи у трактуванш сутност1 по-няття «ризик-менеджмент», а саме: ризик-менеджмент як система та ризик-менеджмент як процес.
о. с
80 70 60 50 40 30 20 10 0
12 000 10 000 8 000
6 000
з
4 000 2 000 0
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 3 кв. 2013 PiK
rwn Варткть сукупного портфеля л1зингових угод, млрд грн
Варткть договор1в фшансового л1зингу, укладних протягом року, млрд грн - Кшьккть укладених договор1в фшансового л1зингу за piK, шт._
Рис. 1. Динамка портфелю договорiв фшансового лiзингу в YKpaiHi у 2005 - 2013 роках Джерело: складено автором на 0CH0Bi [1, 2].
Характеристика розвитку лiзинговоi дiяльностi в УкраТж у 2006 - 2013 рр.
Перюд Варткть договорiв фшансового лiзингу, укладених протягом року, млрд грн Темпи приросту вартосл загаль-ного портфелю лiзингових угод, % Темпи приросту вартосп портфелю но-вих договорiв фшансового лiзингу, % Питома вага нових договорiв у портфелi лiзингових угод у вартiсному виразi, % Питома вага нових договорiв у портфелi лiзингових угод у кiлькiсному виразЬ%
2006 р. 3,6 145,0 322,8 72,9 49,8
2007 р. 16,9 312,2 372,5 83,6 57,6
2008 р. 9,1 41,1 -46,2 31,9 53,8
2009 р. 2,6 -4,6 -71,4 9,6 18,2
2010 р. 4,9 12,5 91,1 16,2 26,0
2011 р. 11,3 9,8 128,0 33,7 56,6
2012 р. 14,7 23,5 29,8 35,4 49,2
За III квартали 2013 р. 29,8 64,6 130,0 43,6 36,5
Джерело: складено та розраховано автором на основi [1, 2].
Так, в умовах волатильност економiчно! та фшансо-во! ситуацп найбiльш ефективно ризиками управляти саме на комплекснш основi, створивши багатофункцюнальну систему ризик-менеджменту, в якiй чгтко будуть визначенi суб'екти, об'екти та шструменти (або методи) управлiння. Така система сьогодш мае бути ключовим елементом стра-тегiчного управлiння лiзинговими компанiями - голов-ними учасниками процесу надання лiзингових послуг. З огляду на це структура системи управлшня ризиками у ль зингових компашях повинна включати такi складовк
+ суб'екти управлшня - вище керiвництво, керiв-ники ключових шдроздшв лiзингодавця, спгвро-бiтники вiддiлу управлшня ризиками (якщо такий виокремлено в оргструктур лiзингово! компанп) або в^пов^альна особа за монiторинг рiвня ри-зику по конкретним лiзинговим угодам; + об'екти управлшня - окремi лiзинговi угоди та
сукупний портфель лiзингових угод; + методи управлшня - зокрема, уникнення ризику; попередження ризику (лiмiтування; диверсифжа-цiя лiзингового портфелю за сумами, строками, валютою угоди, рiзновидами предметов лiзингу, постачальниками предмета лiзингу, лiзингоодер-жувачами - представниками рiзних галузей еко-номжи); передача ризику (страхування, майнове та немайнове забезпечення тощо); оплата ризику (резервування).
У свою чергу, у лiзинговiй дiяльностi ризик-мене-джмент, як процес, повинен включати реамзащю таких по-сл^овних процедур:
1) Вентифжащя ризишв по конкретнш лiзинговiй операщ! та визначення кола !х носив.
2) Анамз ризикiв - передбачае визначення потенцш-ного розмiру втрат на випадок негативного розвитку подш та ймовiрностi !х настання.
3) Фшансування ризитв - потребуе вжиття заходiв для !х мiнiмiзацi! або усунення.
4) Контроль (монторинг) над ризиками - передбачае в^стеження поточно! ситуаци, прогноз можливого розвитку подш, анамз ефективност вжитих заходгв щодо мiнiмiзацi! ризикгв.
Таким чином, добре оргашзована система управлш-ня ризиками може забезпечити лiзингову компанiю численними перевагами. Зокрема, допоможе вчасно визначити розмiр потенцiйних збиткгв як на мiкрорiвнi - за конкретною лiзинговою угодою, так i на макрорiвнi - на рш-нi сукупного портфеля лiзингових угод. Це, у свою чергу, дозволить вжити необх^них запобiжних заходгв для знижен-ня ймовiрностi настання небажаних подiй у майбутньому. З огляду на це метою оргашзацп системи ризик-менеджменту у лiзинговiй дiяльностi повинно бути знаходження балансу мiж величиною ризику та ргвнем прибутковостi лiзингових операцiй, а також забезпечення конкурентоспроможносп лiзингодавця в умовах невизначеносп шляхом створення захисту в^ негативного впливу ризикового середовища.
Перш нiж перейти до анамзу ризик1в, що супрово-джують лiзинговi операцй, слiд визначити коло ойб, якi можуть брати участь у наданш лiзингово! послуги та е по-тенцiйними носiями ризикiв.
Сьогодш характерною особливютю фiнансового лi-зингу е множиншсть учасник1в процесу реалiзацi! таких послуг. Так, у класичнш схемi лiзингового обслуговування беруть участь три ключовi особи:
^ лiзингова компанiя (лiзингодавець); ^ лiзингоодержувач ^зична або юридична особа, що бажае отримати в користування майно на умовах лiзингу);
+ постачальник майна (компанiя, яка продае певне майно лiзинговiй компанй на замовлення потен-цiйного лiзингоодержувача).
Водночас достатньо розповсюдженими е випадки, коли лiзингова компашя вже володiе певним майном, яке вона може передати у користування шшим економiчним суб'ектам на умовах лiзингу, а тому таи лiзинговi угоди носять характер двостороншх (лише мiж лiзингодавцем i лiзинго одержувачем).
У б!льш складних ситуащях, коли за допомогою лiзингу фшансуються великi iнвестицiйнi проекти по техшчному пе-реоснащенню, наприклад, потужного виробничого комплексу, до процесу надання лiзингово! послуги можуть також до-лучатися й iншi суб'екти ринку фшансових послуг, зокрема:
+ банк, який надае кредит лiзинговiй компани для купiвлi предмета лiзингу, якщо лiзингодавцю не вистачае власних коштш; + факторингова компанiя, яка фшансуе дебiторську заборгованiсть постачальника предмета лiзингу у випадку, коли останнш здiйснив поставку л1зин-гового майна лiзингодавцю на умовах вiдстрочки платежу;
+ посередники - мiж лiзингодавцем та постачаль-ником майна, або мiж лiзингодавцем i лiзинго-одержувачем;
+ страховi компани, якi забезпечують страховий за-
хист для учасникiв л1зингово! угоди; + гаранти, поручителi тощо.
За цих обставин для л1зингово! компани - ключового суб'екта процесу надання л1зингово! послуги - важливо таким чином спроектувати лiзингову угоду, щоб мiнiмiзувати можливi ризики та рiвномiрно розподкити !х мiж усiма учасниками.
Усучасних умовах у свош господарськiй дiяльностi лiзингодавцi й лiзингоодержувачi наражаються на значну кiлькiсть ризиив, рiзноманiтних за джере-лами походження. Звичайно, що врахування всiх можли-вих загроз, убезпечить економiчних суб'ектш вiд значних збиткш у майбутньому. Виходячи iз загальноприйнятного визначення поняття «ризик» [3, с. 12 - 15] тд ризиками лiзингового обслуговування в даному досл1дженн1 будемо розум1ти ймовiрнiсть того, що поди, очжуваш або неочжу-ванi, можуть мати негативний вплив на каттал та/або над-ходження учасникш лiзингових угод, результатом чого для них може стати неефектившсть реал1заци або споживання л1зингово! послуги та виникнення прямих збитив.
Iдентифiкуючи ризики учасникш л1зингово! д1яль-ностi, перш за все, важливо з'ясувати джерела виникнення ризиив при лiзингу, !х носив, а також представити узагаль-нюючу класифшащю ризик1в л1зингового обслуговування.
На сьогодш у науков1й л1тератур1 найбкьш повно кла-сиф1кац1я ризикш л1зингодавця представлена росшським вченим Газманом В. Д. [5, с. 213 - 230]. Даний вчений ви-окремлюе п'ять груп ризикш, що виникають при л1зингових операц1ях, а саме: ризики, пов'язат з вибором предмета л1-зингу; ризики, пов'язан1 з постачальниками предмета л1зин-гу; ризики, пов'язаш з втратою л1зингоодержувачем плато-спроможност1 п1д час виконання договору л1зингу; ризики, пов'язан1 з л1кв1дн1стю предмета л1зингу та 1нших засобш, що гарантують виконання л1зингово1 угоди; ризики, пов'язаш з формуванням портфелю договорш л1зингово1 компани.
Однак, на нашу думку, при визначенш кола ризиив, що супроводжують л1зингов1 операци, доречним буде зазначати не лише «внутршш» (як у Газмана В. Д.), а й «зовншш» загрози. Зовншш ризики, що супроводжують процес надання л1зингових послуг, не залежать в1д д1яль-ност1 л1зингово1 компани та и контрагент1в 1 виникають у результат! взаемоди учасник1в л1зингово1 угоди 1з зовнш-н1м середовищем. До таких ризик1в в1дносяться так1: ризики зм1ни пол1тико-економ1чно1 ситуаци в краМ; ризик зм1ни правового поля господарсько1 д1яльност1 та ризик втрати репутаци учасниками л1зингово1 угоди тощо. Л1-зингов1й компани достатньо важко здшснювати управ-л1ння такими ризиками. В умовах стаб1льно1 пол1тико-економ1чно1 ситуаци в краМ вплив даних ризиив, як правило, е мшмальним.
У свою чергу, внутршш ризики виникають у результат! надання л1зингово1 послуги, а тому л1зингодавець може !х мшм1зувати самостшно, в1ддати на аутсорсинг шшим ф1нансовим посередникам - наприклад, страховим компашям, гарантам, поручителям; роздкити з шшими учасниками л1зингово1 угоди - постачальниками предмета л1зингу та л1зингоодержувачами, або переконати сво'гхх контрагентов взяти покриття цих ризик1в повшстю на себе. При цьому серед «внутршшх» загроз залежно в1д об'екта та суб'ект1в л1зингово1 угоди вважаемо доречним вид1лити три п1дгрупи ризикш:
+ ризики, пов'язат з предметомлiзингу (ризики ви-бору предмета л1зингу; ризики, пов'язан1 з поста-чальником предмета л1зингу; ризики л1кв1дност1 предмета л1зингу; ризики випадкового пошко-дження або знищення предмета л1зингу); + ризики лiзингодавця (валютний ризик; процент-ний ризик; ризик л1кв1дност1; кредитний ризик; операц1йно-технолог1чний ризик; ризик концен-траци або ризик портфеля л1зингових угод); + ризики, пов'язат з лiзингоодержувачем (ризик втрати л1зингоодержувачем платоспроможност1 п1д час ди л1зингово1 угоди; ризик шахрайства; ризик втрати л1кв1дност1 1ншими засобами за-безпечення виконання кредитного зобов'язання л1зингоодержувачем (наприклад, угодою гаранти або поруки третьо1 сторони); ризик дострокового роз1рвання л1зингово1 угоди).
Беручи до уваги множинн1сть названих вище ризиив, в1д учасник1в л1зингових угод сьогодн1 вимагаеться висока майстерн1сть в управл1нн1 ризиками. На нашу думку, для забезпечення ефективност1 свое д1яльност1 для л1зингово1 компани дуже важливо ч1тко розум1ти, на яко-му етап1 реамзаци л1зингово1 угоди, якими ризиками сл1д управляти. Отже, проведемо 1дентиф1кац1ю ризиив л1зин-гово! д1яльност1 на кожному з етапш надання послуги ф1-нансового л1зингу (табл. 2).
Отримаш результати показують, що на першому та другому етапах процесу реамзаци послуги ф1нансового л1-зингу економ1чш суб'екти, в основному, наражаються на ризики зовншнього середовища. А на наступних етапах надання л1зингово1 послуги вже необх1дно зд1йснювати управ-л1ння ризиками так званого «внутршнього середовища».
З огляду на таку значну ильисть 1дентиф1кованих ризиив, на яи наражаються учасники л1зингово1 угоди, л1зинговим компан1ям, як головним суб'ектам процедури надання л1зингово1 послуги, необх1дно досить виважено п1дходити до розробки системи ризик-менеджменту. Беручи до уваги той факт, що вггчизняний ринок л1зингових послуг знаходиться ще на етат становлення 1 поки що в1д-сутн1 стал1 традици щодо налаштування ефективно1 системи ризик-менеджменту при наданш л1зингових послуг, на нашу думку, доречним буде прийняття Нацюнальною комгаею, яка здшснюе державне регулювання у сфер1 рин-кш ф1нансових послуг у спшпращ з Асоц1ац1ею «Украшське об'еднання л1зингодавцш», ун1ф1кованих методичних ре-комендац1й щодо оргашзаци та функц1онування системи ризик-менеджменту в л1зингових компан1ях.
У даному контекст1 варто згадати, що ще у 2007 р. Держфшпослуг (попередник Нацкомфшпослуг) розробив проект Методичних рекомендацш щодо побудови системи управл1ння ризиками, яи виникають у л1зингових 1 факто-
1дентифшащя ризимв в залежност вiд етапу надання послуги фiнансового лiзингу
№ з/п Назва етапу Види ризикiв
1 Пщготовчий етап (розгляд лвинговою компанию заявки вщ потенцшного лвингоодержувача) Ризики, пов'язаж з вибором предмета лiзингу Ризик репутацГГ потенцiйних учасникiв угоди Ризики змши полiтико-економiчно''' ситуацп в краТн
Оформлення лвинговоТ угоди (струк- Ризик шахрайства учасникiв угоди Ризики змiни правового поля господарськоТ' дiяльностi учасникiв угоди
2 турування та документування послуги фшансового лвингу)
3 Контроль за виконанням сторонами умов лвингового договору Ризики, пов'язаш з постачальником предмета лiзингу Ризик втрати лiзингоодержувачем платоспроможностi Ризики випадкового пошкодження або знищення предмета лiзингу Ризик лiквiдностi лiзинговоТ компанй' Валютний та процентний ризики Ризики портфеля лiзингових договорiв
4 Завершення угоди - кутвля лвинго-одержувачем за залишковою вартктю предмета л1зингу або повернення його лвингодавцю Ризик дострокового розiрвання лiзинговоТ угоди Ризик втрати лквщносп предметом лiзингу Ризик втрати лквщносп iншими засобами, що гарантують виконання лiзингоодержувачем свого зобов'язання за лiзинговою угодою
Джерело: складено автором самоспйно.
рингових компанiй [6]. У даному документ було представлено рекомендацп щодо iдентифiкацiï, оцiнки та управлшня найбкьш розповсюдженими ризиками у дiяльностi лозин-годавц1в та факторингових компанш, а саме: кредитним ризиком, ризиком лжводносп, операцiйним ризиком, ризи-ком репутацп, юридичним i стратегiчним ризиками, групою ринкових ризик1в - валютним i товарним ризиками, ризиком змши процентно'1 ставки. Незважаючи на значну прак-тичну цiннiсть даного документа для вггчизняно'1 лiзинговоï галузо, вiн так i не був затверджений.
Крiм того, на сьогодншнш день в Украïнi до лозин-гових компанiй, якi по суп, як i банки, також надають кредитнi послуги, вiдсутнi жорсткi вимоги з боку Нацком-фiнпослуг щодо розрахунку лiзингодавцями резервiв за ль зинговими операцiями та щодо визначення ними величини достатност 1хнього катталу в залежностi вiд характеру здшснюваних ними активних операцiй. Таким чином, ко-жен лiзингодавець в УкраШ мае певну свободу у виршенш дано'1 проблеми (за виключенням, якщо лiзинговi послуги надають безпосередньо банки).
З одного боку, водсутшсть жорстких вимог Нацком-фiнпослуг щодо формування лiзинговими компанiями резервов за активними операщями дае останнiм можливкть бкьш ефективно використовувати наявнi у 1х розпоря-дженнi фiнансовi ресурси, а, з шшого боку, - може тдштов-хнути фiнансових посередник1в до зловживання ситуацiею та перевищення прийнятних для них норм ризику.
Однак за сучасних умов волатильностi економiчноï ситуацп в краШ, складностi спрогнозувати ситуащю на фь нансових ринках головному регулятору ринив фiнансових послуг Украши було б доречно повернутися до процедури за-твердження Методичних рекомендацш по управлiнню ризиками у лозинговш дояльность При цьому в даному документ бажано також врахувати можнародну практику - рекомендацп Базельського комитету з банювського нагляду (Базель II, Базель III) [7, 8] i пакет реформ 6вропейсько1 комосп «Директива про вимоги до катталу IV» (англ. Capital Requirements Directive - CRDIV) [9], яи мютять положення щодо ефектив-ного управлшня ризиками за умови забезпечення достатнос-ri катталу та лжводносп фшансово-кредитних установ.
Незважаючи на те, що данi документи були прийнят для забезпечення стабкьносп функцiонування банивсько-го сектора, бкьшкть експерт1в схиляеться до думки, що у CBi™ негативних наслiдкiв фiнансово-економiчно! неста-бiльностi 2008 - 2009 рр. Базельсью рекомендацп сьогоднi е актуальними i для iнших фшансових посередникiв - зо-крема, для лiзингових компанiй, якi спецiалiзуються на на-даннi фiнансових послуг кредитного характеру.
Так, у 2013 р. бвропейською федеращею асоща-цiй лiзингових компанiй (англ.- Leaseurope) у сп1впращ з французькою фiлiею мiжнародно! консалтингово! компанп Deloitte розпочато дослiдницький проект «Leaseurope Basel 3 Research» щодо розробки оргашзацшних аспекпв модифь кацп вимог Базелю III з метою !х iмплементацп у практичну дiяльнiсть европейських лiзингодавцiв. Цкьовою аудито-рiею даного проекту, у першу чергу, е т лiзинговi компанп, якi тiсно пов'язанi iз банкiвськими установами - е !хшми дочiрнiми компанiями, входять до одше! фшансово! групи або мають спкьних власникiв ютотно! участi.
Наразi у рамках даного проекту Leaseurope було представлено до^дження, в якому европейським лiзинговим компашям пропонуеться зосередити увагу на управлiннi двома основними видами ризиив - кредитним ризиком та ризиком втрати лшшдносп предметом лiзингу. Також з метою тдвищення фшансово! стiйкостi лiзингового сектора европейським лiзингодавцям, за аналогiею iз банками, рекомендовано здiйснювати розрахунок величини регулятивного капiталу, який би покривав негативш наслiдки реамза-цй найбкьш вагомих для лiзингово! дiяльностi ризикiв.
На прикладi 13 пров^них лiзингових компанiй 6в-ропейського Союзу, яи надають послуги з фшансового та оперативного лiзингу у 15 европейських крашах, експерти Leaseurope та Deloitte проанамзували за 5 роюв (з 2007 по 2011 рр.) динамжу обсяга та структури !х лiзингових порт-фел1в - загалом 3,3 млн контракт, iз середньою величиною лiзингового портфелю у розмiрi 50 млрд евро. При цьому середнш строк лiзингових угод складав 50 мюяц1в, середня сума угоди - 48 643 евро. За типом предмета лiзингу 64 % угод передбачали передачу в лiзинг рiзноманiтного обладнання й устаткування, а 36 % - автотранспортник засоб1в [10].
Q_ <
KpiM того, у представленому дослiдженнi питома вага дефолтних угод у загальнш сукупност становила 5,6 % або 184 496 угод, з яких за 111 007 угодами (або 60,2 %) проблему було виршено до закшчення строку !х дц. Проведенi розрахунки показали, що найбiльш ймовiрний строк на-стання проблем iз лiзинговими угодами - через 2 роки тс-ля ix укладання. Середнiй рiвень втрат за угодами - 16,7 % в^ суми угоди, при цьому ршень втрат зменшуеться у разi збкьшення суми лiзингово! угоди. Значно нижчий рiвень втрат характерний для угод, за якими в лiзинг передаються господарськi машини, виробниче обладнання й устаткуван-ня (11 %) або легковi автомобiлi (15 %), а найвищий рiвень втрат спостеркався при лiзингу комп'ютерно'1 та офкно! теxнiки (27 %). За категорiею лiзингоодержувача найбiльшi збитки мали мюце, коли лiзингоодержувачами виступали представники малого та середнього бiзнесу (85 % iз загаль-но'1 кiлькостi дефолтних лiзинговиx угод, що не були врегу-льованi), державнi установи, а найменшi збитки - в угодах з корпоращями та iншими фшансовими посередниками.
Вiдповiдно до Базельських рекомендацш для ви-мiрювання кредитного ризику лiзинговi компани можуть здiйснювати розрахунок величини очiкуваниx збиткiв за лiзинговими операцiями, а саме [7]:
EL = PD х LGD х EAD, де EL - очшуваш збитки за окремою лiзинговою угодою (англ. «expected losses»);
PD - ймовiрностi дефолту лiзингоодержувача (англ. «probability of default»);
LGD - втрати в разi дефолту лiзингоодержувача (англ. «loss given default»);
EAD - величина активу тд ризиком (англ. «exposure of default»), тобто сума лiзингово! угоди.
Однак як PD, так i LGD е випадковими величинами. Для !х розрахунку необxiдно мати солiдну статистичну базу (як мшшум за 5 роив). Звiсно, такий масив даних на-копичити й обробити лiзинговiй компани, яка не мае в^-пов^ного тривалого практичного досвiду в данш сферi, самотужки достатньо важко. З огляду на це, актуальною е iнiцiацiя даного процесу з боку державного регулятора ринку фшансових послуг або галузево'1 асощаци, як напри-клад, Leaseurope. Так, в рамках проведеного Leaseurope до-слiдження була сформована матриця ршня втрат за лiзин-говими угодами в залежност вiд строку виршення про-блеми по лiзинговiй угодi та виду майна, що передаеться в лiзинг (табл. 3).
Також досл^ження Leaseurope показало, що при за-стосуваннi Базового пiдxоду щодо оцiнки кредитного ризику (зпдно Базельських рекомендацiй - англ. Foundation IRB Approach) лiзинговим компанiям доцкьно викорис-товувати бiльш низькi показники ймовiрностi дефолту лiзингоодержувача (менше 40%), шж при звичайному бан-кшському кредитуваннi. ОбГрунтовуючи це, у першу чергу, тим, що лiзингова операщя е добре забезпеченою i об'ект застави - предмет лiзингу- залишаеться власнiстю лiзин-годавця протягом всього термшу дй лiзингово! угоди, що значно спрощуе для нього процедуру в^шкодування збит-к1в (зокрема, шляхом продажу лiзингового майна).
Повертаючись до оргашзацшних аспект1в запрова-дження вимог Базельського комитету в практичну дiяльнiсть вiтчизняниx лiзингодавцiв i врахування цих вимог при налагодженш системи ризик-менеджменту в лiзинговиx компанiяx, слiд наперед налаштовуватися на тривалу i складну роботу, адже навиь вiтчизнянi банки ще не змогли повнiстю адаптуватися до мiжнародниx стан-дарт1в. На нашу думку, необх^но розпочинати iз запро-вадження унiфiкованого для вйх лiзинговиx компанiй пiд-ходу до управлшня кредитним ризиком (англ. Standardized Approach), коли вй активи фшансово'1 установи класифiку-ються на деилька груп за рiвнем '1х кредитного ризику, i для кожно'1 групи подiбниx активiв встановлюеться конкретне значення спещального коефiцiента кредитного ризику: в^ 0 до 100 %. При цьому сл^ враховувати, що лiзинг - це кре-дитна операщя забезпеченого характеру i предмет лiзингу залишаеться власнiстю лiзингодавця до закшчення строку дц лiзинговоl угоди. Це дае пiдстави для використання при визначенш р1вня ризиковостi лiзинговоl операци коригу-ючих коефiцiентiв з огляду на предмет лiзингу, його фь зичний стан, р1вень попиту на нього на ринку, можливють вторинного лiзингу чи сублiзингу тощо.
Шсля вдало! iмплементацil стандартизованого пiдxо-ду по управлшню кредитним ризиком сл^ перейти до по-ступового запровадження в УкраШ й б1льш складно! системи, що передбачае визначення «внутршнк рейтинпв» лiзингоодержувачiв (англ. Foundation Internal Ratings Based Approach, або скорочено - англ. Foundation IRB Approach). Для цього Нацкомфшпослуг у сшвпращ з представника-ми лiзингового бiзнесу та Асощаци лiзингодавцiв укр^'ни потрiбно сформувати (за аналопею iз розглянутим вище досл^женням Leaseurope) iнформацiйну базу даних щодо
Таблиця 3
Матриця рiвня втрат за лiзинговими угодами
Строк виршення проблеми, Mic. Вид предмета лiзингу
Автотранспорт, що використовуеться у господарчих цшях, % Виробниче обладнання й устаткування, % Пасажирський автотранспорт, % Комп'ютерна та офкна техжка, % 1нше, %
Менше 3-х 1,16 0,66 0,38 9,53 5,23
3 - 12 1,99 2,67 2,54 37,42 15,85
12 - 24 4,99 6,05 4,32 45,84 28,50
24 - 36 12,84 28,07 16,95 48,48 33,91
36 - 48 48,99 15,62 58,29 41,00 37,13
48 - 60 76,19 44,70 14,92 34,99 29,86
<
ш
Джерело: складено автором на 0CH0Bi [10].
ймовiрностi дефолту (англ. PD - Probability of Default) рiз-них категорш кментав лiзинговиx компанiй та орiентовного розмiру втрат (англ. LGD - Loss Given Default) у разi неви-конання лiзингоодержувачами взятих на себе зобов'язань за лiзинговими угодами.
У щлому ж для пiдвищення ефективност управлiння кредитним ризиком при наданш лiзинговиx послуг лiзин-говим компашям також корисно буде укласти договiр про спiвпрацю iз бюро кредитних кторш. З огляду на те, що останшм часом все бкьшо! популярностi серед фiзичниx осiб набувае лiзинг легкових автомобiлiв, комп'ютерно! технши, для лiзингодавця при здiйсненнi аналiзу заявки такого потенцiйного лiзингоодержувача цжаво буде дiзна-тися, чи був останнш сумлiнним позичальником за бан-кiвськими споживчими або iпотечними кредитами, чи е у нього поточш кредитш зобов'язання i в якому розмiрi, чи не пiдозрюеться вш у фiнансовому шаxрайствi тощо.
У цьому ж контекст значно тдвищило б ефектив-нiсть ризик-менеджменту при лiзинговому обслуговуваннi створення Асоцiацiею «Украшське об'еднання лiзингодав-цiв» iнформацiйноi бази по укладеним лiзинговими компа-шями - членами Асощацп - лiзинговим договорам. Такий iнформацiйний довiдник мктив би детальну характеристику лiзинговиx угод, а саме данi щодо: суми угоди, перелiк основних учасникш (лiзингодавець, лiзингоодержувач та постачальник предмета лiзингу), меxанiзм реамзацп угоди, кшцевий результат (виконана вчасно, iз затзненням iз за-значенням причини, без претензш або з претензiями з боку конкретно! сторони угоди) тощо. Звичайно, така шформа-щя повинна носити конф^енцшний характер, а доступ до такоi iнформацiйноi бази повинен надаватися на платнш основi та лише для члешв Асоцiацii.
Зважаючи на важливiсть розвитку лiзингового фшан-сування для нацiональноi економiки та необх^шсть забез-печення стабiльностi функцюнування лiзингодавцiв в су-часних умовах, на нашу думку, основному регулятору ринку фшансових послуг Украiни потрiбно розробити концепцiю управлiння ризиками в лiзинговiй сферi, яка б ураховувала не лише методичнi рекомендацп управлшня окремими видами найбкьш вагомих ризикш, а також органiзацiйнi ас-пекти запровадження цiлiсноi системи ризик-менеджменту.
Беручи до уваги той факт, що створення системи
ризик-менеджменту у лiзинговiй дiяльностi - це
доволi кропiтка робота, що вимагае значних витрат часу i зусиль, доречним буде видкити такi етапи запровадження системи ризик-менеджменту у поточну дiяльнiсть вгтчизняних лiзингодавцiв.
1. Аналiз господарськоi дiяльностi лiзинговоi ком-пани, визначення i"l сильних i слабких сторш, з'ясування «складних дкянок »при наданш лiзинговиx послуг.
2. Визначення орiентовного обсягу робiт, необxiдну ильисть персоналу лiзинговоi компанп, а також з'ясування розмiру допустимих витрат на тдтримку системи управ-лiння ризиками надання лiзинговиx послуг.
3. Видкення в органiзацiйнiй структурi лiзинговоi компанп окремого пiдроздiлу або кола ойб, якi будуть ви-конувати функци по iдентифiкацii, управлiнню та контролю за ризиками при наданш лiзинговиx послуг.
4. Бюджетування витрат на тдтримку системи управлшня ризиками.
5. Розробка стратегй та методичних рекомендацш з управлшня ризиками.
6. Контроль та постшна оцшка ефективност роботи системи ризик-менеджменту при лiзинговому обслуговуваннь
KpiM того, упровадженню цшсно! системи ризик-менеджменту у практичну дiяльнiсть лiзингодавцiв, на нашу думку, значно сприятиме автоматизащя процесу надання лiзингових послуг i процесу управлiння ризиками лiзингових операцiй (зокрема, дотримання граничних меж прийнятност рiзних видш ризикш). Для цього у на-годi стануть як «загальш» програмнi продукти (наприклад, 1С: Шдприемство 8 - для малих i середнк лiзингових ком-панiй; SAP - для великих компанш та банк1в, якi активно практикують надання лiзингових послуг), так i «спецiалiзо-ванi» програми (зокрема, РискМенеджер, Proteus, RA2 art of Risk, RiskWatch, CRAMM тощо).
ВИСНОВКИ
Таким чином, проведене дослiдження показало, що сьогодш надання лiзингових послуг в УкраМ супроводжу-еться значним рiзноманiттям ризик1в. Тому в сучасних умовах мiнiмiзацiя ризикiв лiзингового обслуговування потребуе розробки лiзинговими компанiями комплексу за-побiжних зах;одiв - системи управлшня ризиками, яка б: + ураховувала iнтереси всiх учасник1в угоди та дозволяла досягнути балансу гхшх штереав; ^ забезпечувала створення умов, за яких учасникам лiзинговоl угоди було б економiчно невипдно не виконати взятi на себе зобов'язання; + забезпечувала рiвномiрний розподiл ризик1в мiж
усiма учасниками лiзинговоl угоди; ^ передбачала використання гарантш та страхового захисту вiд можливих збитив при реалiзацil лi-зингових послуг.
При написанш дано'1 статп акцентовано увагу на тому, що налагодження системи ризик-менеджменту пе-редбачае чггке визначення суб'ект1в, об'ектiв i методiв управлiння й мiнiмiзацil ризикш, якi супроводжують про-цес надання лiзингових послуг. З огляду на це було уточнено кожну складову системи ризик-менеджменту лiзинговоl компанп, визначено основш етапи ll запровадження.
До^джуючи ризик-менеджмент у лiзинговiй дiяль-ностi як процес, усю сукупшсть «лiзингових» ризикiв, було подiлено на двi великi групи - зовншш та внутрiшнi загро-зи. При цьому серед внутршнк ризик1в було видкено три пiдгрупи ризикiв (ризики, пов'язаш з предметом лiзингу, ризики лiзингодавця та ризики, пов'язанi з лiзингоодержу-вачем), а також проведено '1х iдентифiкацiю в залежностi в^ етапу надання лiзинговоl послуги.
З огляду на множиншсть ризик1в при наданш лiзин-гових послуг та в^сутшсть в Украlнi стандартизованого тдходу до '1х управлiння, пiдкреслено необх^шсть розробки й прийняття Нащональною комiсiею, що здiйснюе державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, у сшвпращ з представниками вггчизняного лiзингового бiзнесу галузевих стандартiв ризик-менеджменту для ль зингових компанiй.
На пiдставi аналiзу заруб1жно! практики управлшня ризиками у лiзинговiй сферi вггчизняним лiзинговим ком-панiям було рекомендовано зосередити увагу на управлшш двома основними видами ризикш - кредитному ризику та ризику втрати лкв^носп предметом лiзингу. Також у контекст поширення в УкраШ свггових стандарт1в забезпечен-ня фiнансовоl стшкосп та надiйностi таких фiнансових по-середникiв як лiзинговi компанй, запропоновано розпочати
роботу 3i створення дов^ково'1 бази по лiзингових угодах, формуванню масиву шформацп для розрахунку показникш ймовiрностi дефолту лiзингоодержувача, орieнтовноï вели-чини втрат у разi його банкрутства та оптимально'1 величини капiталу лiзинговоï компанп з огляду на ршень ризиковост здiйснюваних операцiй. На нашу думку, поступове запрова-дження м1жнародних стандартов з управлiння ризиками при наданш лiзингових послуг в Украïнi сприятиме зростанню довiри потенцiйних iнвесторiв, кредиторш та оргашв дер-жавно'1 влади до нащонального лiзингового ринку, а також дасть можливють пiдвищити ршень конкурентоспромож-ностi вiтчизняних лiзингових компанш. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Основы показники дтльносп фшансових компанш та лвингодав^в станом на 31.12.2005 р. - 30.09.2012 р. // Офщш-ний сайт НацюнальноТ ком1сГГ, що здмснюс державне регулю-вання ринюв фшансових послуг [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dfp.gov.ua/731.html
2. Пщсумки дтльносп л1зингодавц1в за 2012 р1к // Оф|-ц|йний сайт Асоцвцп «Укра'шське об'сднання л1зингодавц1в» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.uul.com. ua/files/Q4_2012_ukr.pdf
3. niKyc Р. В. Управлшня фшансовими ризиками : навч. поаб. / Р. В. П|кус. - 2-ге вид., випр. - К. : Знання, 2011. - 598 с.
4. Старостша А. О. Ризик-менеджмент : навч. поаб. / А. О. Старостша, В. А. Кравченко. - К. : 1ВЦ «Полп'ехнка», 2004. -200 с.
5. Газман В. Д. Ценообразование лизинга : учеб. пособ. для вузов / В. Д. Газман. - М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2006. - 543 с.
6. Проект методичних рекомендацш щодо побудови сис-теми управлшня ризиками, як виникають у лвингових та фак-торингових компанш // 1нформацшно-анал1тичний портал <tTli-зинг в УкраТш» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// leasinginukraine.com/ua/news/?pid=766
7. International convergence of capital measurement and capital standards: a revised framework. - Basel: Bank for International Settlements, 2006. - 333 p.
8. Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and banking systems. - Basel: Bank for International Settlements, 2011. - 69 p.
9. Directive 2013/36/EU of the European Parliament and of the Council of 26 June 2013 on access to the activity of credit institutions and the prudential supervision of credit institutions and investment firms // Official Journal of the European Union. 27.06.2013 pp.
10. The risk profile of leasing in Europe: The role of the leased asset. - Leaseurope, Deloitte, 2013. - 130 p.
dicators of the financial companies and lessors as of 31. 12. 2005 -30. 09. 2012]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoi komisii, shcho zdiisniuie derzhavne rehuliuvannia rynkiv finansovykh posluh. http://www. dfp.gov.ua/731.html
"Proekt metodychnykh rekomendatsii shchodo pobudovy systemy upravlinnia ryzykamy, iaki vynykaiut u lizynhovykh ta faktorynhovykh kompanii" [The draft of guidelines for the design of risk management that arise in the leasing and factoring companies]. Informatsiino-analitychnyi portal «Lizynh v Ukraini». http:// leasinginukraine.com/ua/news/?pid=766
Pikus, R. V. Upravlinnia finansovymy ryzykamy [Financial Risk Management]. Kyiv: Znannia, 2011.
"Pidsumky diialnosti lizynhodavtsiv za 2012 rik" [Results of lessors in 2012]. Ofitsiinyi sait Asotsiatsii «Ukrainske ob'iednannia lizynhodavtsiv». http://www.uul.com.ua/files/Q4_2012_ukr.pdf
Starostina, A. O., and Kravchenko, V. A. Ryzyk-menedzhment [Risk Management]. Kyiv: Politekhnika, 2004.
The risk profile of leasing in Europe: The role of the leased asset. Leaseurope: Deloitte, 2013.
REFERENCES
Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and banking systems. Basel: Bank for International Settlements, 2011.
"Directive 2013/36/EU of the European Parliament and of the Council of 26 June 2013 on access to the activity of credit institutions and the prudential supervision of credit institutions and investment firms". Official Journal of the European Union (2013).
Gazman, V. D. Tsenoobrazovanie lizinga [Pricing leasing]. Moscow: GU VShE, 2006.
International convergence of capital measurement and capital standards: a revised framework. Basel: Bank for International Settlements, 2006.
"Osnovni pokaznyky diialnosti finansovykh kompanii ta lizynhodavtsiv stanom na 31.12. 2005 r. - 30. 09. 2012 r." [Basic in-
БIЗНECIHФOPM № 6 '2014
www.business-inform.net
