CC BY
24
УДК 35.073.513:622.33(477) Наталя Викл^вна Гришко,
д-р екон. наук, проф., Олександр Валершович Кунченко
Донбаський державний технiчний ушверситет, Алчевськ
ОРГАШЗАЦШШ ОСНОВИ Л1ЗИНГОВИХ ВЗАСМОВ1ДНОСИН У ВУГ1ЛЬН1Й ГАЛУЗ1 УКРА1НИ
У низщ наукових робгг [1-11] л1зинг розглядаеться як зас1б актив1заци швестицш-них процес1в у вугшьнш галуз1 Укра!ни. Але його застосуванню повинна передувати по-будова ефективно! оргашзаци взаемовщно-син м1ж учасниками таких процешв.
Питання оргашзаци л1зингу у вугшьнш галуз1 розглядали таю в1тчизняш вчеш, як 1.1. Ткаченко, О.1. Пампура, Л.С. Лесик, О.М. Демченко, М.Т. Демченко [2-6]. У сво!х працях вони видшяють потенцшних учас-ниюв л1зингових взаемовщносин, надають характеристику взаемозв'язюв м1ж ними, прогнозують обсяги швестування за рахунок л1зингу та окреслюють перспективи його
реал1заци у вугшьнш галузь Але результати !х дослщжень не враховують динамши вгг-чизняних галузевих реформ та практичного досвщу оргашзаци л1зингу, який вже мав мюце у вугшьнш галуз1 Росшсько! Федераци.
Метою статп е розробка удоскона-лено! оргашзацшно! системи взаемозв'язюв м1ж учасниками л1зингу у вугшьнш галузь
Дослщження з оргашзаци л1зингу у вугшьнш галуз1 дозволяють узагальнити основних И учасниюв (див. таблицю). Як видно з даних, особи л1зингодавщв { л1зинго-одержувач1в у вс1х автор1в за сутшстю майже однаковь Як л1зингодавщ вбачаються спе-щал1зоваш л1зингов1 компани.
Автори Засновники л1зингодавця Л1зингодавець Л1зингоодержувач
1.1. Ткаченко Держава, нерезиденти та резиденти кра!ни, м1жна-родш фшансов1 оргашзаци Державний л1зинговий фонд (кер1вництво затверд-жуеться Кабшетом Мшют-р1в Укра!ни), л1зингов1 компани - суб'екти викорис-тання л1зингового фонду Шахти, розр1зи, шдпри-емства сум1жних галузей - машинобудування, буд1вництва, збагачення, геологорозвщки { т. д.
О.1. Пампура Держава, промислово-ф1-нансов1 групи, виробники прничошахтного обладнан-ня, комерцшш банки, науково-дослщш шститути М1жгалузева л1зингова дов1рча компашя Шахти
Л.С. Лесик Держава, шш1 оргашзаци Державний л1зинговий фонд Шахти, шдгалуз1 ву-гшьно! промисловосп -машинобудування, бу-д1вництво, збагачення, геологорозвщка 1 т. д.
О.М. Демченко, М.Т. Демченко В1тчизняш вуглевидобувш тдприемства, виробники в1тчизняно! або заруб1жно! прничошахтно! техшки, в1тчизняш або закруб1жш банки Спещальна компашя -л1зингодавець Вуглевидобувш шдприемства
Таблиця
Учасники л1зингових взаемов1дносин у вугшънШ галуз1 за даними [2-6]
Ширше поле дiяльностi таких компанiй вщносно лiзингоодержувачiв вбачають 1.1. Ткаченко i Л.С. Лесик. Це не тшьки вуглевидобувнi пiдприeмства, а i шдприем-ства, якi пов'язанi з вугшьною галуззю. Стосовно засновникiв лiзингодавцiв думки науковщв рiзняться. Однi вважають, що головним засновником повинна бути держава в особi Державного лiзингового
фонду. Iншi - засновниками мають бути пiдприeмства, пов'язанi з вугшьною галуззю або И продукцieю.
Окрему увагу слщ придiлити характеристикам взаемозв'язюв мiж учасниками лiзингу. Так, погляди 1.1. Ткаченко i Л.С. Лесик на оргашзащю лiзингу у вугшьнш галузi практично однаковi мiж собою, тому узагальнимо !х i наведемо на рис. 1.
Рис. 1. Оргашзацгя лгзингу у вугыьшй галузг
Як видно з рис. 1, державний лiзин-говий фонд повнютю формусться за рахунок кошпв державного бюджету. Кошти до лiзингового фонду спрямовуються щорiчно на безповоротнiй основi не менш 5 рокiв. 1.1. Ткаченко, вказуе, що: «Дирекщя державного лiзингового фонду на конкурснiй основi визначае лiзингодавцiв з числа суб'екпв шд-приемницько! дiяльностi незалежно вщ форм власносп» [3]. Схожо! думки придержуеться i Л.С. Лесик: «Використання коштiв державного лiзингового фонду i надання прничо1 технiки у лiзинг здiйснюеться шляхом укладання договорiв мiж дирекцiею фонду i лiзингодавцями...» [6]. Натомiсть функци лiзингодавця Л.С. Лесик, на нашу думку, вбачае ширшими, шж 1.1. Ткаченко. Так, автором зазначаеться: «Лiзингова компанiя здшснюе функци як безпосередньо лiзинго-давця, так i дiяльнiсть iз фшансування виробництва обладнання i забезпечення ним шахт.», вказуеться на можливiсть
застосування мiжнародного лiзингу, якщо ефективним варiантом е використання iмпортного устаткування [6]. Як зазначае 1.1. Ткаченко, «засоби лiзингового фонду використовуються виключно на закутвлю в^чизняно1 прничо1 технiки, у тому разi виготовлено! спiльними шдприемствами -резидентами Укра1ни» [3].
Тобто незважаючи на схожсть ор-гашзаци лiзингу у вугiльнiй галузi, на думку таких вчених, як 1.1. Ткаченко i Л.С. Лесик, простежуються вiдмiннi риси у функцiях лiзингодавцiв. Окреслена оргаш-зацiйна структура лiзингу за сутнiстю мае вертикальну iерархiю або лiнiйну структуру управлiння. Таю системи управлшня прита-маннi малим оргашзащям i формам бiзнесу, де прийняття рiшення вiдбуваеться на одному рiвнi та не потребуе погодження на декiлькох рiвнях управлiння. 1з цього випливае, що при розвитку тако1 структури вона приречена на трансформування та
© Н.В. Гришко, О.В. Кунченко, 2011
реоргашзащю. 1ншим критичним аспектом, на який слщ звернути увагу, е нацшешсть таких лiзингодавцiв на лiзингоодержувачiв -державш вуглевидобувнi пiдприемства. Недержавним вуглевидобувним
шдприемствам буде важче отримати згоду на лiзинг, адже вони не «вписуватимуться» у монопольно орiентовану державну лiзингову компанiю.
Усунення цих недолшв можливе при створеннi мiжгалузевоï лiзинговоï компанiï, на думку О.1. Пампури. Схема функщ-онування такоï компани наведена автором у статтi [2]. ïï вiдмiнною рисою е створення лiзингодавцiв не за рахунок державних кош-тiв, а за участю зацiкавлених осiб в оргаш-заци лiзингу на вуглевидобувному тдпри-емствi - державнi органи влади, корпорацп, виробники гiрничого обладнання, банки, науково-дослщш органiзацiï. Перелiченi суб'екти господарювання створюють довiрчу компанiю, яка виконуе функци лiзинговоï. Вiдповiдно за рахунок засновниюв вона придбае необхiдне обладнання у власшсть для передачi його лiзингоодержувачу. У такому разi не можна не погодитись з недо-лшами державного лiзингового фонду порiв-няно з мiжгалузевою компанiею, на як вка-зуе О.1. Пампура, а це: а) обмежена кшьюсть лiзингодавцiв: «одна, двi лiзинговi компанiï в формi ВАТ»; б) «вузька галузева спещал> зацiя (монополiя, для яких е характерним бюрократизм, що не вщповщае ринковим умовам)»; в) «як показуе практика використання лiзингового державного фонду в сшьському господарствi, ефективнють його функцiонування невисока». Тобто мiжгалу-зева лiзингова компанiя е бшьш орiентова-ною на ринковi умови. Але вважаемо, що на-явшсть певно1' кiлькостi засновникiв мiжга-лузево1' лiзинговоï компанiï може бути прецедентом незгоди в прийнятп управлiнських ршень, лобiюваннi iнтересiв окремого учасника або змови декшькох. Створення компанiï на паритетних умовах навряд можливе, адже каттал корпорацп з науково-дослiдною оргашзащею або виробником гiрничого обладнання не порiвнянний.
Промiжну, на нашу думку, оргашзащю лiзингу у вугiльнiй галузi пропонують автори працi [5]. Так, лiзингодавцем повинна бути спецiальна лiзингова компанiя, яка пред-ставляе штереси вiтчизняних
вуглевидобувних пiдприемств i виробниюв прничошахтно1 технiки. Грошовий фонд тако1 компани створюють державнi i зарубiжнi банки пiд державнi гаранти. Подальше здшснення лiзингу здiйснюеться за класичною схемою. Лiзингодавець на умовах попереднього договору придбае у виробника прничошахтно1 технiки за кошти державних i зарубiжних банкiв необхiдне обладнання та передае його лiзинго-одержувачу. Лiзингоодержувач, сплачуючи лiзинговi платежi лiзингодавцю, надае змогу лiзингодавцю розрахуватися за надаш кошти перед державними i зарубiжними банками. Основною вiдмiнною рисою тако1 органiзацil лiзингу вiд мiжгалузевоl лiзинговоl компанil е економiчнi вигоди вггчизняних вуглевидобувних пiдприемств i виробникiв прничошахтно1 технiки. Але авторами статтi повнютю не розкрито, яким чином будуть представлятися iнтереси лiзингоодержувачiв i виробниюв гiрничошахтного обладнання.
Отже, за результатами юнуючих до-слiджень можна зробити висновок, що проблемною ланкою оргашзаци лiзингу у вугiльнiй галузi е лiзингодавцi i його засновники.
Звернемося до досвщу органiзацil i становлення лiзингу у вугiльнiй галузi на територи Росiйськоl Федерацil наприкiнцi 90-х роюв. У 1995 р. для забезпечення вуглевидобувних шдприемств
гiрничошахтним обладнанням створено закрите акщонерне товариство
«Лiзингвугiлля». Компашя повнiстю фiнансувалася з федерального бюджету. Протягом перших двох роюв функщонуван-ня вона стала лiдером за обсягом укладених договорiв серед ушх компанiй, якi входили до асощацп «Рослiзинг». Аналiз взаемовiдно-син компани «Лiзингвугiлля» з вуглевидобувними пiдприемствами надав можливiсть спецiалiстам аналiтичного центру Мiжнародноl фiнансовоl корпорацil [12] узагальнити основш перепони укладення
тадшн^ договоpiв лiзингy, a caмe: a) зaнaдто тpивaлий пepiод пiдготовки лiзинговиx договоpiв (до 1 pокy); б) низьта лiквiднicть бiльшоcтi вyглeвидобyвниx пiдпpиeмcтв; в) нepозвинyтa cиcтeмa yпpaвлiння pизикaми; г) нeздaтнicть лiзингоодepжyвaчiв зaбeзпeчyвaти raparon; д) виcокi подaтки i митш плaтeжi; e) вимоги iнозeмними поcтaчaльникaми знaчноï пepeдплaти; ж) вiдcyтнicть cтpaxyвaння комepцiйниx pизикiв; з) низькa конкypeнтоздaтнicть pоciйcькиx виpобникiв вyгiлля нa cвiтовомy pинкy; i) вiдcyтнicть втоpинного pинкy вyглeвидобyвного облaднaння.
Нeзвaжaючи нa тpyднощi, кepiвництво компaнiï «Лiзингвyгiлля» вкaзyвaло [12], «...що для пiдвищeння peнтaбeльноcтi лiзин-гового бiзнecy в дaномy cercropi eкономiки вyгiльним компaнiям нeобxiдно зacтоcовyвa-ти pозpоблeний компaнieю нecтaндapтний пiдxiд». Пiд нecтaндapтним пiдxодом pо-зyмiютьcя фiнaнcовi cxeми, зa якими мож-ливi «...дeякi бapтepнi угоди, raparon мicькоï aдмiнicтpaцiï i вeкceльний обт>.
3a cyчacного piвня pозвиткy вугшьно1" гaлyзi Роciйcькоï Фeдepaцiï aвтоpом CTan! [13] пpопонyeтьcя yдоcконaлeння лiзинго-виx вiдноcин нa peгiонaльномy piвнi зa paxyнок cтвоpeння цiльового peгiонaльного лiзингового Фонду в Кeмepовcькiй облacтi. В оcновi мexaнiзмy оpгaнiзaцiï i функщону-вaння тaкоï компaнiï знaxодятьcя облacнi оpгaни влaди piзниx piвнiв, лiзинговi ком-пaнiï, якi вiдбиpaютьcя m конкypcнiй оcновi i вxодять до фонду. Його ^пов^ння здш-cнюeтьcя зa paxyнок фeдepaльного i облacного бюджeтy.
Як зaзнaчeно aвтоpaми у ^a^ [14]: «Доcвiд оpгaнiзaцiï поcтaвок гipничошaxтно-го облaднaння по iнвecтицiйниx пpоeктax i договоpax лiзингy i тexнологiчного cyпpоводжeння облaднaння в пpоцeci його eкcплyaтaцiï нa шaxтax Роciï виявивcя вeльми ycпiшним». Внacлiдок цього pозpобляютьcя «Ocновнi положeння з шдготовки, зacтоcyвaння i визнaчeння нaвaнтaжeння m комплeкcно-мexaнiзовaнi очиcнi вибо1', якi знову вводятьcя тa
оcнaщyютьcя по iнвecтицiйниx пpоeктax i договоpax лiзингy».
Тaким чином, доcлiджeння ^a^m^-го доcвiдy в Роciï i нayковиx pозpобок вггчиз-няниx aвтоpiв дозволяють yзaгaльнити тaкi вимоги до оpгaнiзaцiï лiзингy у вyгiльнiй гaлyзi Укpaïни: a) лiзингодaвцi нe повиннi фоpмyвaтиcя тшьки зa paxyнок дepжaвниx коштiв, aлe пpиcyтнicть дepжaвного кaпiтaлy e бaжaною; б) нa зaконодaвчомy piвнi зaкpi-пити повновaжeння мicцeвиx оpгaнiв влaди у cпpияннi оpгaнiзaцiï i pозвиткy лiзингy нa вyглeвидобyвниx пiдпpиeмcтвax; в) ^д уникнути cтвоpeння лiнiйноï оpгaнiзaцiï yпpaвлiння лiзингом; в) лiзинг мae бути до-cтyпним як для дepжaвниx, тaк i нeдepжaвниx вyглeвидобyвниx пiдпpиeмcтв; г) зacновники лiзингодaвця повинш мaти однaковy вaгy голоciв ^и пpийняттi yпpaвлiнcькиx piшeнь; д) пepiод пiдготовки лiзингового пpоeктy повинeн бути нeтpивaлим aбо мeншим одного pокy; e) викоpиcтовyвaти нecтaндapтнi фiнaнcовi cxeми пpи pозpaxyнкax по лiзинговиx плaтeжax.
3 мeтою пiдвищeння eфeктивноcтi л> зинговиx опepaцiй пpопонyeмо тaкy cxeмy оpгaнiзaцiï лiзингy у вyгiльнiй гaлyзi Укpaïни (pиc. 2).
Спeцiaлiзовaнi лiзинговi компaнiï (ль зингодaвцi) cтвоpюютьcя у кожному з вуп-льниx бaceйнiв, якi pозтaшовaнi нa п'ятьоx aдмiнicтpaтивниx одиницяx Укpaïни: Дожць-кiй, Лугажькш, Днiпpопeтpовcькiй, Львiвcь-кiй тa Волижькш облacтяx.
У чиcлi ïx зacновникiв обов'язково м-ють бути пpeдcтaвництвa мicцeвиx дepжaвниx aдмiнicтpaцiй облacного piвня. 3гiдно зi cт. 4 Укpaïни «Пpо мicцeвi
дepжaвнi aдмiнicтpaцiï» [15] «мicцeвi дepжaвнi aдмiнicтpaцiï e юpидичними оcобaми». Вiдповiдно до ст. 5 голови мicцeвиx дepжaвниx aдмiнicтpaцiй фоpмyють cклaд i cтpyктypy мювдвж дepжaвниx aдмi-нicтpaцiй, a «peкомeндaцiйнi пepeлiки yпpaвлiнь, вiддiлiв тa iншиx cтpyктypниx пiдpоздiлiв мicцeвиx дepжaвниx aдмi-нicтpaцiй, a тaкож типовi положeння пpо ниx зaтвepджyютьcя Кaбiнeтом Мiнicтpiв Ук-païни» [15]. Тобто вxоджeння вiддiлy з
оргашзацп лiзингу у вугiльнiй галузi як ствзасновника спецiалiзованоl лiзинговоl компани не суперечить дiючому законодавству.
Голова мюцево1 державно1 адмшютра-ци мае надати до ухвали Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни типове положення про функцiонування такого вщдшу iз зазначеною сумою бюджетного асигнування. Крiм того, у п. 7 ст. 18 до повноважень мюцевих державних
Рис. 2. Схема оргашзацИл1зингу у вугтътй галуз1 Украгни
адм1Н1страц1и в1днесено здшснення в уста-новленому порядку регулювання швестицш-но1 д1яльносп.
В Укра1ш д1ють прничо-металургшш, енергетичш та машинобущвш холдинги, яю входять до структури промислово-фшансо-вих груп з мшьярдними кашталами. Це таю холдинги, як «Метшвест», «ДТЕК», «1нду-стр1альниИ Союз Донбасу», «Група Приватбанку», «Азовмаш», «1нтерпаИп», «Укрподшипник», «Смарт-холдинг» та ш.
Склад холдинпв визначаеться шдпри-емствами р1зного спрямування, а саме: металургшш, машинобуд1вш, прничорудш, коксох1м1чш, виробництва 1 реал1заци електроенерги. ВиробничиИ процес, продукщя таких шдприемств
обумовлюються прямим або непрямим попитом на кокшвне та енергетичне вугшля. Попит на вугшля е мотивуючим фактором
участ таких п1дприемств як засновниюв л1зингодавщв.
За офщшними даними Державного ком1тету статистики Укра1ни [16] ¡мпорт кам'яного вугшля в Укра1ш у 2010 р. бшьш шж у три рази перевищував експорт та склав 1781372,2 млн. дол., що бшьше р1вня до 2009 р. на 124%. Тобто в1тчизняш тд-приемства мають дефщит у вугшл1, якиИ покривають за рахунок ¡мпортного. Наявшсть власних поклад1в вугшля та забезпечення 1х видобутку на обладнанш, придбаному за рахунок л1зингу, дозволить знизити залежшсть вщ 1мпорту вугшля.
Входження до числа засновниюв л1зин-годавщв у вугшьнш галуз1 д1ючих л1зинго-вих компанш надасть змогу оргашзувати роботу на 1х досвщь Натомють л1зингов1 компани розширять меж та напрямки б1знесу.
Банювський каштал е традицшним джерелом фшансування л1зингу, а тому !х участь е невщ'емною складовою в оргашзаци л1зингу у вугшьнш галуз1 Укра'ни. За дани-ми джерела [17] частка позикових кошт1в, у тому числ1 банювських кредит1в, у джерелах фшансування л1зингових операцш протягом 2009-2010 рр. коливаеться вщ 64,5 до 72,7%.
Незалежш м1ж собою спещал1зоваш л1зингов1 компанп слщ створити у кожному обласному мют1, де розташований вугшьний басейн. З огляду на невелику питому вагу у загальному видобутку вугшля по Укра'ш по Льв1всько-Волинському басейну (4,5% у 2009 р. розраховано за даними джерела [18]) створити одну компашю на дв1 область
Вщсутшсть прямих взаемозв'язюв м1ж л1зингодавцями регюшв дозволить уникнути централ1заци керування, оперативно виршу-вати питання у кожному регюш, бшьш глибоко знати та реагувати на мюцеву ринкову кон'юнктуру. На випадок невдало! оргашзаци л1зингу в одному з регюшв це не вплине на роботу шших спещал1зованих л1зингових компанш. Навпаки, юнуватиме можливють оргашзацшно! допомоги у передач! досвщу чи усуненш проблемних питань.
Вщповщно вуглевидобувш тдприем-ства - л1зингоодержувач1 звертатимуться до спещал1зованих л1зингових компанш - л1зин-годавщв власно! обласп, регюну. Слщ шд-креслити, що шщ1атором л1зингу у вугшьнш галуз1 повинш бути не тшьки вуглевидобувш шдприемства, а 1 спещал1зоваш л1зингов1 компани. Така практика дозволить розширити ринок л1зингу, надасть можливють ознайомитися з ним бшьшому колу кер1вниюв, змшити стереотипи в швестицшнш д1яльносп вуглевидобувних шдприемств.
Незважаючи на територ1альний роз-подш в оргашзаци л1зингу, необхщно перед-бачити можливють м1жрегюнально! взаемоди учасниюв. Наприклад, звернення л1зинго-одержувача з Льв1всько-Волинського регюну до л1зингодавщв шших областей (чи навпаки) вважати прийнятною практикою. Таю контакти слщ розглядати, якщо вщсутня
альтернатива м1ж учасниками, як1 розташоваш на однш територ1ально-адмшютративнш одинищ.
Вважаемо, що оргашзащя л1зингу за такою схемою дозволить врахувати вище сформоваш вимоги та об'еднати учасниюв на задоволенш власних штерешв.
Лiтература
1.Янко С.В. Инвестиционное обеспечение развития угледобывающих предприятий Украины в современных условиях / С.В. Янко // Уголь Украины. - 2006. - №1. -С. 14-18.
2. Пампура О.И. Актуальные вопросы финансирования инновационной деятельности предприятий угольного комплекса / О.И. Пампура // Менеджер. Стратегия и тактика деятельности предприятия в рыночных условиях: сб. науч. трудов. - Донецк, 2002. - С. 39-47.
3. Ткаченко И.И. Лизинг в угольной промышленности / И.И. Ткаченко // Уголь Украины. - 2000. - №5. - С. 20-23.
4. Пономаренко Н.А. Проблемы реформирования угольной промышленности / Н.А. Пономаренко // Уголь Украины. -2005.-№5.-С. 9-13.
5. Демченко О.М. Техшчне оснащення вуглевидобувних шдприемств ¡з використанням закордонних кредитних ресуршв i л1зингово1 схеми постачань / О.М. Демченко, М.Т. Демченко // Проблеми державного управлшня розвитком промислового потенщалу регюну: зб. наук. праць. - Т. X. - Вип. 124 / Донецький держ. ун-т управлшня. - Донецьк: НОРД КОМП'ЮТЕР, ДонДУУ, 2009. - С. 30-34.
6. Лесик Л.С. Лiзинг як джерело техшчного переозброення вугшьних шахт / Л.С. Лесик // Уголь Украины. - 2003. - № 3. -С. 16-17.
7. Амоша А.И. Особенности и ориентиры развития угледобычи в Украине. Некоторые параллели с российским опытом / А.И. Амоша, А.И. Кабанов, Л.Л. Стариченко // Уголь Украины. - 2005. - №10. - С. 3-10.
8. Алавердян Л.Н. Институциональные преобразования в угольной отрасли /
Л.Н. Алавердян // Уголь Украины. - 2009. -№7.-С. 14-18.
9. Вареник Е.А. Концепция инновационного развития угольной отрасли на основе кластеризации / Е.А. Вареник, Р.М. Лазебник, А.Н. Омельченко // Уголь Украины. - 2010. - №6. - С. 12-14.
10. Кабанов А.И. Негосударственный капитал в системе инвестирования развития предприятий угольной промышленности / А.И. Кабанов, Л.Л. Стариченко, Н.А. Пономаренко, Д.Ю. Череватский // Уголь Украины. - 2003. - №12. - С. 14-16.
11. Кабанов А.1. Обгрунтування фшан-сово-економiчних взаемовщносин вуглевидобувного шдприемства та швестора - розробника частини прничого вщводу / А.1. Кабанов, Л.Л. Стариченко, В.В. Цикарева // Уголь Украины. - 2004. - №2. -С. 7-10.
12. Анализ деятельности российских лизинговых компаний [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.fadr.msu.ru/rin/ leasing/analys2.htm
13. Холодов П.П. Целевой региональный лизинговый фонд - как источник воспроизводства основных производственных фондов / П.П. Холодов // Уголь.-2010.-№ 5.-С. 70-71.
14. Коровкин Ю.А. О производительности комплексно-механизированных очистных забоев, оснащенных по инвестиционным проектам и договорам лизинга / Ю.А. Коровкин, П.Ф. Савченко, В.А. Бураков // Уголь. - 2001. -№5.-С. 37-43.
15. Про мiсцевi державш адмшютраци: Закон Укра!ни вщ 9 квггня 1999 р. №586-XIV // Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 1999. -№20-21.-Ст. 190.
16. Товарна структура зовшшньо! тор-гiвлi за 2010 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
17. Рiчнi зв^и Державно! комюи з регулювання ринюв фшансових послуг (2003-2010) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dfp .gov .ua/742 .html.
18. Офщшний веб-сайт Мшютерства вугшьно! промисловосп Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mvp. gov.ua/mvp/control/uk/publish/article?art_id=79 375&cat_id=69541.
Надшшла до редакцИ 06.12.2011 р.
