CC BY
9Глухова, И.Б. Дуракова и др. - М.: Инфра-М, 2015.
- 320 c.
4. Кибанов, А.Я. Управление персоналом (для ссузов) / А.Я. Кибанов и др. - М.: КноРус, 2018.
- 176 c.
5. Полевая, М.В. Управление персоналом в гостиничном сервисе / М.В. Полевая. - М.: Academia, 2015. - 368 c.
6. Потемкин, В.К. Управление персоналом / В.К. Потемкин. - СПб.: Питер, 2019. - 32 c.
7. Тлехурай-Берзегова Л.Т., Бюллер Е.А., Ба-хова А.П., Гишева С.Ш. Современный взгляд на инновационное управление персоналом // «Экономика и предпринимательство», №12 (ч.1) (89-1) 2017 г. С.1102-1105.
8. Тлехурай-Берзегова Л.Т., Бюллер Е.А., Ба-хова А.П., Хотова И.Р. Система бюджетирования расходов на персонал // «Экономика и предпринимательство», №11 (88) 2017 г. С.1304-1307.
ОРГАШЗАЦШ ТА СТАН CTPAXOBOÏ ДШЛЬНОСТ! В СТРАХОВИХ КОМПАН1ЯХ
Тодосшчук В.Л.
к.п.н., доцент,
доцент кафедри адмтстративного менеджменту та альтернативних джерел енерги, Вгнницький нацюнальний аграрний утверситет
Мороз В.В. маггстр, ВНАУ
ORGANIZATION AND CONDITION OF INSURANCE ACTIVITIES IN INSURANCE COMPANIES
Todosiychuk V.
Ph.D., associate professor Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine
Moroz V. Master's degree, VNAU
Анотащя
Стаття присвячена дослвдженню теоретичних аспекпв та практичному використанню наукових реко-мендацш щодо управлшня та оцшки фшансового стану страхово! компани, визначенню системи показни-kíb, як1 б змогли охарактеризувати р1зн1 сторони фшансово! д1яльност1 страхово! компани, а також пошуку шлях1в удосконалення ощнки фшансового стану страхових компанш в Укра!ш. Проанал1зовано динашку основних показнишв ПАТ НАСК «ОРАНТА», проанал1зовано фшансову стшшсть, надшнють i платоспро-можшсть пiдприeмства, проведено ощнку фiнансового стану ПАТ НАСК «ОРАНТА» за допомогою теспв раннього попередження.
На основi аналiзу показано ключовi проблеми дiяльностi страхового ринку та проблеми, що стриму-ють його розвиток. Також подано прогноз подальшого розвитку страхових компанiй на ринку Укра!ни.
Abstract
The article is devoted to the research of theoretical aspects and practical application of scientific recommendations on management and assessment of financial condition of an insurance company, defining a system of indicators that could characterize different aspects of financial activity of an insurance company, as well as finding ways to improve the assessment of the financial condition of insurance companies in Ukraine. The dynamics of the main indicators of PJSC NASC "ORANTA" is analyzed, the financial stability, reliability and solvency of the enterprise are analyzed, the financial condition of PJSC "NASC" ORANTA "is analyzed with the help of early warning tests.
The analysis shows the key problems of the insurance market and the problems that hinder its development. The forecast of further development of insurance companies in the Ukrainian market is also given.
Ключовi слова: страхування, страховий ринок, фiнансовi показники, ПАТ НАСК «ОРАНТА», стра-ховий ринок, страховi компани.
Keywords: insurance, insurance market, financial indicators, PJSC "ORANTA" PJSC, insurance market, insurance companies.
Постановка проблеми. Формування в Укра!ш ринково! економiки, розбудова И шфраструктури, створення дieвих механiзмiв господарювання для уах суб'екпв ринку передбачае необхвднють теоретичного з'ясування суп страхово! дiяльностi, по-шук адекватних новим умовам методiв захисту та вщшкодування втрат як фiзичним, так i юридичним особам.
Разом iз розвитком ринковиx вiдносин, ускла-дненням взaемозв'язкiв мiж yсiмa суб'ектами господарювання зростае ймовiрнiсть виникнення не-передбaчyвaниx ускладнень, пiдвищyеться стутнь ризику на всix рiвняx. Шдприемець у ринковиx yмовax ризикуе втратити свiй кaпiтaл, може спри-чинити своею необачною поведшкою втрати кат-талу у сво1\ постaчaльникiв, споживaчiв або посе-редникiв. Прaцiвник в yмовax ринку може втратити
роботу, здоров'я, працездатшсть, заощадження, майно. Однi втрачають годувальника, комусь на по-вертають кредит, хтось потерпае вад змiни курсу ва-люти i т. iн.
Суттево впливае на зростання ризик1в пов'яза-них iз технiкою, розвиток науково-техтчного про-гресу. Все б№шо! гостроти набувають екологiчнi проблеми. Потребують професшного вирiшення полiтичнi аспекти суспiльного буття.
Зростання ризику в усiх сферах людського життя та господарсько! дiяльностi зумовлюе необ-хiднiсть захисту громадян вад можливих втрат та розпод^ збиткiв серед широкого загалу. Законо-мiрнiсть тут така: чим б№ше суб'ектiв охоплено страхуванням, тим менше воно коштуе окремiй особi.
Метою статт е досладження оргашзацп та стану страхово! дiяльностi в страхових компанiях. Аналiз дiяльностi страхово! компани на страховому ринку.
Виклад основного матерiалу. Страхування -це споаб захисту майнових iнтересiв громадян в умовах ринково! економiки. Кожна людина мае знати, як вона може обмежити свiй ризик i сшльки !й це коштуватиме.
З шшого боку, страхова справа е прибутковим рiзновидом пiдприемництва, яке в УкраТт тiльки починае розвиватися.
Враховуючи це, в сво!й роботi я висвiтлюю суть страхування, аналiзую його суб'екти та об'екти, визначаю правове поле дiяльностi уах уча-сникав страхового ринку.
В умовах становлення ринково! економiки осо-бливе значення набувають питання страхування шдприемницько! дiяльностi, адже дана сфера фь нансових вiдносин е важливим фактором оздоров-лення економiки, забезпечення вадтворення нацю-нального виробництва, створення необхадних умов для здiйснення падприемницько! дiяльностi. Фор-мування страхового ринку потребуе подготовки фа-хiвцiв зi знанням основ страхування.
Специфiчнiсть економiчних вадносин при страхуваннi видiляе !х в самостiйну сферу фшансо-вих вадносин, як1 е об'ектом досладження дисцип-л1ни «страхування».
Страхування - це одна з найдавшших катего-рiй суспiльних вiдносин. Реформування уае! сис-теми економiчних вадносин, сощальш перетво-рення та трансформацiйнi зрушення, що вадбува-ються в Укра!ш, надають особливо! уваги розв'язанню проблеми страхового захисту, наяв-нiсть потреби в якому та реальна можливють !! за-доволення характеризують стушнь розвитку еконо-мiки кра!ни.
Необхадшсть всебiчного розвитку страхування е особливо важливими, оскiльки для усунення насладив реалiзацi! прямих та опосередкованих збит-шв саме вадшкодування останшх через систему страхування мае позитивш макроекономiчнi нас-л1дки. Створення дiево! системи захисту iнтересiв громадян, падприемщв, держави, пiдтримка соща-
льно! стабадьносп суспiльства неможливе без ефе-ктивного функцюнування ринку страхових послуг iз широким спектром усiх його галузей та видiв.
Страхування в нашш державi, як сфера специ-фiчних вiдносин, реалiзуеться у фiнансовiй системi через ланку децентралiзованих фiнансiв. У страху-ваннi, як у дзеркал^ вадображаеться вся сукупнiсть протирiч, проблем i тенденцiй, якi притаманнi еко-номiцi кра!ни.
Розвиток вiтчизняного страхування мае ство-рити сприятливi умови для подальшого iнтегру-вання Укра!ни в свiтову страхову iнфраструктуру шляхом гармошзаци та адаптацi! нацiонального страхового законодавства до прийнятих в кра!нах Свропейського спiвтовариства страхових традицiй.
Страхування здатне стати мехашзмом, за допо-могою якого суспшьство й держава можуть вирi-шити чи не найважливiшi економiчнi, соцiальнi та полiтичнi проблеми. Недооцшка ролi страхування негативно впливае на ва сфери економiки. Враховуючи, що сучасний спещалют, ^м фахових знань, повинен мати широку ерудицiю, логiчно ми-слити, швидко сприймати все новiтне в економщ та суспiльному життi, виникае необхадшсть форму-вати та розвивати страхову культуру.
Управлшня процесом досягнення фшансово! стiйкостi страховика багато в чому залежить вiд якостi та повноти шформаци щодо його фiнансо-вого стану, яка вплюеться у певних показниках. Показник платоспроможносл страхово! компани, безперечно, вадцрае ключову роль в оцшщ Г! фiнан-сового стану. Але на пiдставi цього одного показ-ника неможливо достовiрно оцшити фiнансовий стан страховика, його фшансову стiйкiсть. Потрi-бна розгорнута картина, яка може змалювати лише низка вадповадних показник1в[3].
Система цих показнишв мае бути достатньо повною, не перевантаженою, дiевою, мiнiмальною. Система показнишв при цьому мае бути необхад-ною та достатньою. Побудова системи показнишв фшансово! стшкосп вiтчизняних страховиков у на-шiй кра!'нi пльки-но почалася. Цей процес перебу-вае пад значним впливом досвiду кра!н iз розвине-ними страховими ринками, де подiбнi показники використовуються вже десятки рошв. останнiм часом з'явилося достатньо публжацш iз викладенням заруб1жного досв1ду, описанням окремих показнишв та методiв !х обчислення. На базi закордонного досвiду створюються системи показнишв, викорис-товуванi для рейтингових оцшок страхових компа-нш. Але у зв'язку iз тим, що в рiзних кра!нах одш й тi ж самi показники досить часто використовуються пад неоднаковими назвами, а також у зв'язку iз осо-бливими труднощами, пов'язаними iз перекладом, в практицi вичизняного страхового ринку викорис-товувати заруб1жш подходи iнодi досить проблематично.
Державна комгая з регулювання риншв фiнан-сових послуг Укра!ни «з метою стандартизацi! процедур здшснення аналiзу фiнансово! надiйностi страховиков» сво!м розпорядженням вiд 17.03.2005
№3755 затвердила рекомендаци щодо аналiзу дiя-льностi страховиков, яш так само базуються на тестах раннього попередження.
Вщповвдно до Рекомендацiй здiйснюеться ана-лiз капiталу, активiв, страхових резервiв, дохiдностi i надаеться вiдповiдна оцшка.
Коефiцiенти доволi легко обчислювати, осш-льки данi, необхiднi для !х розрахунку, можна знайти у фiнансовiй звiтностi страховикiв i у спець алiзованiй страховiй звiтностi, яка подаеться до Держфшпослуг. Вони являють собою набiр достат-ньо простих показнишв, що дозволяють оцiнити в комплекс фiнансовий стан страхово! компанi!.
Тести раннього попередження базуються на принцип порiвняння фактичних фiнансових показнишв дiяльностi страховиков з визначеними Держфшпослуг нормативами.
Для аналiзу використовуються так форми фь нансово! звиностг «Баланс», «Звгт про фiнансовi результата», « Звiт про рух грошових кошпв», «Звгт про власний каптал».
Показники тестiв раннього попередження та методи !х розрахунку запровадженi Держфшпослуг ввдображеш в таблицi(1), якi включають 11 показ-никiв, сукупнi результата за якими групуються у спещальш аналiтичнi таблицi i дають Держфшпослуг змогу оцiнити фiнансову надшнють кожного конкретного страховика.
Показники, що використовуються у якосп тес-тiв раннього попередження, можна згрупувати у три групи.
Група1. Показники, що характеризують склад та структуру активiв страховика та взаемозв'язок мiж активами та зобов'язаннями:
Таблиця1
Показники теспв раннього попередження та методи i'x розрахунку_
№ Показники Метод розрахунку Формула *
1 Показник дебь торсько!забор-гованосп ПДЗ= 100%*(деб.заборг./ка-пiтал) 100*(Ф1 050+160+170+180+190+200+210+060)/( Ф1 280-010-430-480-620-630)
2 Показник лшш-дностi активiв ПЛА= 100%*(високол^1дш активи / зобов'язання) 100*(Ф1 230+240)/ (Ф1 430+480+620+630)
3 Показник ри-зику страху-вання ПРС= 100%*(сума чистих премiй за всiма полками / капггал) Життя: 100*(Р1 080-090)/(Ф1 280-010-430-480-620-630) Не життя: 100*(Р1 010 -020) / (Ф1 280-010-430-480-620630)
4 Зворотний показник плато-спроможностi ЗПП= 100*(заг.сума зо-бов'язань / капiтал) 100*(Ф1 430+480+620+630)/ (Ф1 280-010-430480-620-630)
5 Показник дохо-дностi ПД= 100*(чистий прибуток / капiтал) 100*(Ф2 220/Ф1 280-010-430-480-620-630)
6 Показник обся-гiв страхування (андерайтингу) ПА=100*(виплати i витрати) / (сума чистих зароблених премш) Не життя: 100*(Р1 240+320+330+Р3(К) 070-Р3(П) 070+Р4(К)070-Р4(П)070 / Р1 070
7 Показник змш у капiталi ПЗК= 100*((капiтал т) / кат-тал т-1 ) 100*((Ф1 280-010-430-480-620-630)(К) / (Ф1 280-010-430-480-620-630)(П)-10)
8 Показник змш у сумi чистих премiй за вама полiсами ПЗЧП= 100*((сума чистих премiй (т) / (сума чистих премш (т-1)-1) Життя: 100*((Р1(П) 080-090) / (Р1 (К) (080-090)-1) Не життя: 100* (Р1(П) (010-020) / Р1(К)(010-020)-1)
9 Показник неза-лежносп вiд пере-страхування ПНП= 100*(чиста сума премiй по вах полiсах) / (ва-лова сума премш по вах полiсах) Життя: 100*Р1 (080-090)/Р1 080 Не життя: 100*Р1(010-020) / Р1 010
10 Показник вщн.чистих страх.резервiв до капiталу ПВРК= 100% * (чистi стра-ховi резерви) / (капiтал) Не життя: 100*(Ф1 415-416) / (Ф1 280-010-430-480-620630)
11 Показник дохо-дностi швести-цiй ПД1= 100% * (прибуток вщ фiнансово! дiяльностi) / (се-реднiй обсяг фшансових ш-вестицiй протягом року) 200*Ф2 (110+120+130-140-150-160) / Ф1(040(П)+045(П)+220(П)+040(К0+045(К)+220( К))
Джерело: складено автором.
- показник дебггорсько! заборгованосп, який показуе спiввiдношення м1ж дебггорською за-боргованiстю i чистим кашталом страховика, цей показник як1сно характеризуе структуру активiв страховика;
- показник лшшдносп активiв визначае, яка частка зобов'язань страховика покриваеться висо-кол^щними активами;
- зворотний показник платоспроможносп, який показуе спiввiдношення мiж загальною сумою зобов'язань i можливiстю !х покриття власними активами;
Група 2. Показники ефективносп страхово! дь яльносл:
- показник ризику страхування характеризуе обсяги страхово! дiяльностi у порiвняннi iз реаль-ними можливостями страховика вщповвдати за страховими зобов'язаннями власними в№ними ко-штами;
- показник андерайтингу вважаеться показ-ником ефективностi страхово! дiяльностi;
- показник змiн у сумi чистих премiй за вама
полiсами, ввдображае темпи приросту величини чистих премiй страховика протягом року;
- показник незалежносп ввд перестраху-вання, чим бiльший цей показник, тим бшьш неза-лежною ввд перестрахування е страхова оргашза-цiя;
Група 3. Показники дохщносп та рентабельно-
стi:
- показник дохщносп, який показуе суму чистого прибутку на одиницю чистого капталу страховика;
- показник змш у капiталi, свiдчить про зростання ринково! вартосп страхово! оргашзацп;
- показник дохвдносп iнвестицiй, який характеризуе рентабельшсть фiнансових вкладень страхово! компанi!.
Фактична оцшка кожного зазначеного показ-ника визначаеться шляхом порiвняння розрахунко-вого значення показника з вiдповiдною шкалою значень, значення яко! затверджено вже зазначеним Розпорядженням Держфiнпослуг.
Таблиця 2
Дiапазон (шкала) значень показнишв тесив раннього попередження для мор1вмяльмого ан&тзу фi-_нансових коефiцiентiв_
№ Показник Шкала
з/п Не життя життя
1 Показник дебггорсько! заборгованосп (ПДЗ) 1.0<ПДЗ<50 2. 50<ПДЗ<75 3. 75<ПДЗ<100 4. 100<ПДЗ 1.0<ПДЗ<50 2. 50<ПДЗ<75 3. 75<ПДЗ<100 4. 100<ПДЗ
2 Показник лiквiдностi ак-тивiв (ПЛА) 1.95< ПЛА 2.80<ПЛА <95 3.65 <ПЛА< 80 4. ПЛА<65 1.60< ПЛА 2.50<ПЛА <60 3.40<ПЛА< 50 4. ПЛА<40
3 Показник ризику страхування (ПРС) 1.ПРС<100 2.100<ПРС<200 3.200<ПРС<300 4.300<ПРС 1.ПРС<300 2.300<ПРС<400 3.400<ПРС<500 4.500<ПРС
4 Зворотний показник платоспроможносп (ЗПП) 1.0<ЗПП<20 2.20<ЗПП<50 3.50<ЗПП<75 4.75<ЗПП,ЗПП<0 1.0<ЗПП<20 2.20<ЗПП<50 3.50<ЗПП<90 4.90<ЗПП, ЗПП<0
5 Показник дохiдностi (ПД) 1.50<ПД 2.25<ПД<50 3.0<ПД<25 4.ПД<0 1.50<ПД 2.25<ПД<50 3.0<ПД<25 4.ПД<0
6 Показник обсяпв страхування (андерай-тингу) (ПА) 1.ПА<50 2.50<ПА,100 3.100<ПА<110 4.110<ПА -
7 Показник змш у капiталi (ПЗК) 1.10<ПЗК 2.5<ПЗК<10 3.0<ПЗК<5 4.ПЗК<0 1.10<ПЗК 2.5<ПЗК<10 3.0<ПЗК<5 4.ПЗК<0
8 Показник змш у сумi чистих премш за всiма полюами (ПЗЧП) 1.40<ПЗЧП 2.33<ПЗЧП<40 3.10<ПЗЧП<33 4.ПЗЧП<10 1.40<ПЗЧП 2.33<ПЗЧП<40 3.10<ПЗЧП<33 4.ПЗЧП<10
9 Покaзник нeзaлeжноcтi вщ пeрecтрaxyвaння (ПНП) 1.50<ПЗП 2.40<ПЗП<50 3.30<ПЗП<40 4.ПЗП<30, 85<ПЗП 1.80<ПЗП 2.65<ПЗП<80 3.50<ПЗП<65 4.ПЗП<50
10 Покaзник вiдн.чиcтиx cтрax.рeзeрвiв до кaпiтaлy (ПВРК) 1.0<ПВРК<50 2.50<ПВРК<75 3.75<ПВРК<100 4.100<ПВРК, ПВРК<0 -
11 Покaзник доxiдноcтi ш-вecтицiй (ПД1 1.10<ПД! 2.5<ПДК10 3.0<ПДК5 4.ПДК0 1.30<цщ 2.5<ПДК300 3.0<ПДК10 4.ПДК5
Джерело: c^aAero aвтором.
Тaблиця 3
Коригувaльнi (BaroBi) коефщкнти, що використовуються для визнaчeння фiнaнсовоï стшкостг _стрaхoвo'l opraMÍ3a^Y_
№ Погазник коeфiцiент
«не життя» життя
1 Покaзник дебггорсько1' зaборговaноcтi (ПДЗ) 0,04 0,05
2 Покaзник лiквiдноcтi aктивiв (ПЛА) 0,10 0,125
3 Покaзник ризику cтрaxyвaння (ПРС) 0,06 0,075
4 Зворотний покaзник плaтоcпроможноcтi (ЗПП) 0,18 0,225
5 Покaзник доxiдноcтi (ПД) 0,06 0,075
6 Покaзник обcягiв cтрaxyвaння (aндeрaйтингy) (ПА) 0,06 -
7 Покaзник змiн y ram^i (ПЗК) 0,06 0,075
8 Покaзник змiн y cyмi чиcтиx прeмiй зa вciмa полicaми (ПЗЧП) 0,06 0,075
9 Покaзник нeзaлeжноcтi вщ пeрecтрaxyвaння (ПНП) 0,18 0,225
10 Покaзник вiдн.чиcтиx cтрax.рeзeрвiв до кaпiтaлy (ПВРК) 0,16 -
11 Покaзник доxiдноcтi iнвecтицiй (ПДГ) 0,04 0,075
Джерело: c^a^ro aвтором.
Дiaпaзон знaчeнь покaзникiв тecтiв рaннього попередження для порiвняльного aнaлiзy фiнaнcо-виx коeфiцieнтiв гаведено в тaблицi (2).
Зрозyмiло, що кожний iз зaзнaчeниx погазни-шв по рiзномy впливae нa ф^нсову нaдiйнicть cтрaxовоï оргaнiзaцiï. Для того, щоб вiдповiдним чином оцiнити стутнь цього впливу, мeтодикa Дeржфiнпоcлyг пeрeдбaчae коригyвaльнi коефще-нти, якi виконують роль вaгiв стосовно до фiнaнcо-виx покaзникiв. Kоригyвaльнi коeфiцieнти, що використовуються для визгачення ф^нтово!' стшко-cтi cтрaxовоï оргaнiзaцiï нaвeдeнi в тaблицi (3).
Зaгaльнa оцшга фiнaнcовоï нaдiйноcтi визга-чaeтьcя як cyмa фaктичниx оцiнок зa окремими по-кaзникaми, помножeниx нa ввдповщш коeфiцieнти. Ця оцiнкa визнaчaeтьcя по^зному для компaнiй, що здiйcнюють cтрaxyвaння життя i компaнiй, що здшснюють зaгaльнe cтрaxyвaння.
Рeзyльтaти розрaxyнкiв зa тecтaми рaннього попередження cтрaxовi оргaнiзaцiï мaють оформ-ляти y виглядi тaблиць зa вcтaновлeним формaтом i подaвaти до Дeржфiнпоcлyг.
ПАТ HACK «ОРАНТА» - yнiвeрcaльнa ^a-xовa компaнiя, якa пропонуе бiльшe 50 cтрaxовиx продyктiв з добровiльниx тa обов'язковиx видiв cтрaxyвaння для прeдcтaвникiв мaлого тa серед-нього бiзнecy, пвдприемств рiзниx гaлyзeй еконо-мiки, корпорaцiй, xолдингiв i фiнaнcовиx груп.
Основним зaвдaнням компaнiï yci роки було розгортaння рeгiонaльноï мереж1 тa формyвaння aгeнтcького корпусу. Cьогоднi ПАТ НАСК «ОРАНТА» - це крупга роздрiбнa компaнiя з роз-гaлyжeною рeгiонaльною структурою, якa включaе 25 фшй, 25 цeнтрiв врeгyлювaння збитшв, 25 вщдь лiв медичного acиcтaнcy тa понaд 400 Цeнтрiв про-дaжy тa обcлyговyвaння клiентiв по всш Укрaïнi.
Таблиця 3
Основм (|)iii;iiicoiii показники ПАТ НАСК «ОРАНТА»_
2016 piK 2017 piK 2018 piK 2019* piK
Статутний фонд 159 000.0 159 000.0 159 000.0 159 000.0
Власний каптал 261 970.1 250 507.0 228 887.7 202 639.0
Страховi резерви 328 704.3 376 979.3 499 430.2 567 983.8
Частка перестрахувальнишв у страхових резервах 36 773.2 29 853.1 72 258.5 85 033.1
Сграховi премй' 508 642.4 610 415.3 776 790.8 451 586.6
Премп, переданi у перестрахування 39 816.9 46 693.5 47 126.6 41 810.1
• резидентам 28 385.0 32 978.9 32 696.1 23 954.1
• нерезидентам 11 431.9 13 714.6 14 430.5 17 855.9
Страховi виплати 149 941.7 195 381.9 267 523.7 154 361.2
Виплати, отримаш вiд перестрахувальнишв 12 326.2 14 965.7 18 420.0 10 390.7
Чистий прибуток 34 735.4 - 4 601.2 -31 994.0 -26 248
Джерело : сформовано автором за даними НАСК "Оранта"
Страховi резерви НАСК "Оранта" утворю-ються з метою забезпечення майбутшх виплат стра-хових сум i страхового вщшкодування залежно ввд видiв страхування (перестрахування). Страховi резерви в обсягах, що не перевищують технiчних ре-зервiв, утворюються у тих валютах, в яких НАСК "Оранта" несе ввдповвдальнють за сво!ми страхо-вими зобов'язаннями, i облiковуються окремо по кожнш валютi. Страховi зобов'язання приймаються рiвними обсягами наявних технiчних резервiв. Страховi зобов'язання, переданi перестраховикам, вщображаються в активi балансу ПАТ НАСК "Оранта" як права вимоги до перестраховишв. НАСК "Оранта" зобов'язана формувати страховi резерви (технiчнi резерви) i вести !х облiк за видами страху-вання.
Дана страхова оргашзащя е однieю з не бага-тьох страхових компанiй, яка стояла у джерел заро-дження страхового бiзнесу в Укра!ш i яка по сього-днiшнiй день залишаеться надiйною по вiдношеннi до найважливших прiоритетiв, якi е головними в ринковш економiцi, i якими вона керуеться у по-всякденнiй дiяльностi з першого року свого юну-вання i до теперiшнього часу. Це максимальна увага до ктента, гарант виконання прийнятих на себе зобов'язань, постiйне шдвищення якостi пос-луг, що надаються, повне та своечасне врегулю-вання страхових випадк1в, ретельне дотримання норм корпоративно!' етики та вимог чинного зако-нодавства.
ПАТ НАСК "Оранта" спецiалiзуеться на вах видах страхування. Основний прибуток забезпечу-ють так1 види страхування, як страхування майна, вщповщальносп, автомобiльного та авiацiйного транспорту, ввд нещасного випадку, на випадок за-хворювання.
До переваг компанй' можна ввднести стабшь-ний рiст фшансових показник1в, в першу чергу об'-ему платеж1в, стабiльнiсть показник1в та ментсь-ко!' бази, як1сть послуг та супутнього сервiсу, кад-ровий склад компанй, оператившсть прийняття ршень, гнучк1сть у пiдходi до ктенпв.
Маркетинговi служби ПАТ НАСК "Оранта" спшьно i3 iншими управлiннями компашями на основ! стратегiчного планування реагують на змiни та потреби в суспшьста, розробляючи новi страховi продукти та програми, якi розраховаш як на юри-дичних так i на фiзичних осiб.
ПАТ НАСК "Оранта" - ушверсальна страхова компашя, яка пропонуе бiльше 50 страхових проду-ктiв з добровшьних та обов'язкових видiв страхування для представнишв малого та середнього 6i3-несу, пiдприемств рiзних галузей економiки, корпо-рацiй, холдингiв i фiнансових груп.
Основнi фiнансовi показники станом на 1.01.2016р.: страховi виплати - 55,1 млн. грн.; стра-ховi платеж! - 203,6 млн. грн.; страховi резерви -200,5 млн. грн.; активи - 256,9 млн. грн.; статутний фонд - 163,6млн. грн.
З року в рж ПАТ НАСК "Оранта" змщнюе сво! позицп у основних видах страхування та шших на-прямках страхового б!знесу. В Умовах жорстко! конкурентно! боротьби ПАТ НАСК "Оранта" е ль дером страхово! галуз! Репутащя страхово! компанй ставиться вище хвилинно! вигоди, дов!ра страхових партнер!в виправдовуеться завжди, страхова культура в Укра!ш завдяки д!яльносп компанй ро-звиваеться та тдтримуеться.
Попит на яшсш страхов! послуги постшно зро-стае, одночасно з цим загострюеться i конкурентна боротьба на ринку. Перевага ПАТ НАСК "Оранта" - це чутливе реагування на вимоги ринку, тдви-щення якосп послуг, гнучке поеднання шновацш-них та традицшних п!дход!в до ршення проблем ктентш та партнер!в.
Фшансовий стан компанй мае так! фактори, що впливають на рейтинг фшансово! стабшьносп:
— швидкий розвиток компанй дозволяе !й за-лишатись одним !з л!дер!в страхового ринку кра!ни;
— компашя стабшьно збертае значний запас у забезпеченш необхщного р!вня платоспроможно-
CTi;
— фiнансовi можливосп, що зростають, до-зволяють компани залишати на власному утри-маннi бшьше ризик1в, що особливо важливо в умо-вах жорсткого ринку перестрахування;
— зберiгаeться тенденцiя росту власного каш-талу, що позитивно позначаеться на фiнансовiй ста-бiльностi компании;
— спостертаеться збiльшения обсягiв страхо-вих резервiв поряд з покращенням !х якостi;
— на компанш значно не вплинула ринкова тенденщя до скорочення обсягiв автострахування, що була викликана замороженням програм спожи-вчого кредитування низкою украшських банков.
Кадрова полiтика ПАТ НАСК "Оранта" е одним iз найважливiших факторiв завдяки якому ком-паиiя збертае лiдируючi позици на страховому ринку. Ввд ефективностi дiяльностi персоналу зале-жить досягнення стратегiчних щлей компани. В умовах сучасно! ринково! економiки грамотна кадрова полггика безпосередньо впливае на конкурен-тноздатшсть компани та И iмiджу в дшовому свiтi. Постiйно удосконалюеться структура компани, по-кращуеться пiдбiр ка^в. В той же час компашя пiклуеться про сво1х спiвробiтникiв. Вона надае сво!м працiвникам можливiсть навчатися, тдвищу-вати свою квалiфiкацiю компенсуючи при цьому супутнi витрати, розглядаючи !х, як швестици у власний розвиток.
Таким чином тклування про колектив, стабь льна кадрова полiтика, надання сшвробиникам со-цiальних гараитiй, можливостi навчання та росту е надiйним фундаментом подальших досягнень та ус-тшного розвитку компани.
Усвiдомлюючи, що довгостроковий комерцш-ний успiх можливий тшьки в умовах соцiальноl ста-бшьносп, страхова компан1я прагне не тшьки за-безпечити гвдний рiвень життя та сощальний захист сво!м сшвробиникам, але й сприяти збалансова-ному соцiально-економiчному розвитку всiе! кра-!ни.
Те, що ПАТ НАСК "Оранта" поступово стабь льно збiльшуе сво! активи говорить про те, що ком-пан1я дiйсно е одним iз лiдерiв в сферi страхово! дь яльностi, i плануе свое майбутне на отримання при-бутшв.
Активи - це ресурси, контрольоваш пвдприем-ством в результатi минулих подiй, використання яких, як оч^еться, приведе до надходження еко-номiчних вигод у майбутньому.
Динамiка росту aKraBiB компани на протязi останшх трьох рок1в сввдчить про те, що страховий 6i3Hec у нш розвиваеться успiшно. Так у 2014 рощ активи компани складали 150247,6 тис. грн., а вже в наступному 2015 роцi активи зросли на 93500,9 тис. грн. i склали 243748,5 тис. грн. В 2016 рощ активи компани в порiвняннi з 2015 роком зросли на 256440,77 тис. грн. i склали 500189,27 тис. грн.
ПАТ НАСК "Оранта" з метою надання корис-тувачам повно!, правдиво! та неупереджено! шфор-мaцii про фшансовий стан пiдприемствa на звпну дату складае баланс вiдповiдно до ПСБО №1 «Баланс».
У баланс ввдображаються активи, зобов'я-зання та власний кaпiтaл ПАТ НАСК "Оранта". Зго-ртання статей aктивiв та зобов'язань е неприпусти-мим, ^м випадк1в, передбачених ввдповвдними по-ложеннями (стандартами).
Подсумок aктивiв балансу повинен дорiвню-вати сумi зобов'язань та власного кашталу.
Основнi кошти, так само як i довгострокова де-бiторськa зaборговaнiсть компани, хоч i постiйно зростають, але все одно займають нестaбiльну по-зищю в структурi aктивiв.
Так частка основних кошпв в 2015 рощ збшь-шилась на 7,45% в порiвняннi з 2014 роком, а в 2016 рощ в порiвняннi з 2015 роком зб№шилась на 5,24%.
Тенденщю до збiльшення в структурi aктивiв за остaннi три роки мае дебиорська зaборговaнiсть за товари, роботи, послуги. Вона в 2015 рощ збшь-шилась на 2,42% в порiвняннi з 2014 роком, i виро-сла за цей перюд з 10311,0 тис. грн. до 22630,9 тис. грн., тобто збшьшилась на 12319,9 тис. грн.
Постшний рют в грошовому вирaзi займають виробничi запаси, яш становили у 2014 роцi 188,7 тис. грн., у 2015 рощ 1013,2 тис. грн., i у 2016 рощ 3039,6 тис. грн.
Щодо грошових кошпв та !х еквiвaлентiв в на-цiонaльнiй валют спостерiгaеться збiльшення з ко-жним роком, а що стосуеться грошових кошпв в iноземнiй вaлютi то навпаки у 2014 роцi вони становили 98031,5 тис. грн., у 2015 рощ зменшились на 33,09%, а у 2016 рощ вони становили 62711,92 тис. грн., на 19,62% менше нж у 2015 рощ.
Невеликий рют aктивiв за останн три роки дь яльносп дослщжувано! страхово! оргaнiзaцii спо-стерiгaеться в довгострокових фiнaнсових швести-цiях. В 2014 роцi вони становили 2804,7 тис. грн., що на 31 тис. грн. менше нж у 2015 рощ.
Таблиця 4
Характеристика активно!" частини балансу ПАТ НАСК "Оранта" за дослвджуваний пеpiод __(тис. грн.) __
№ Найменування стати балансу 2014 рш 2015 рж 2016 рж
Вартiсть, тис. грн. Структура,% Вар-тють, тис. грн. Структурам/о Вартють-тис. грн. Структура,/
1 Нематерiальнi ак-тиви 109,8 0,07 1066,5 0,44 3199,5 0,64
2 Основш кошти 5837,1 3,88 27632,0 11,33 82896,0 16,57
3 Довгостроковi фь нансовi швестицп 2804,7 1,87 2835,7 1,16 2780,6 0,56
4 Довгострокова дебь торська заборгова-нють 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
5 Виробничi запаси 188,7 0,13 1013,2 0,42 3039,6 0,6
6 Дебiторська забор-гованють за то-вари,роботи,пос-луги 10311,0 6,86 22630,9 9,28 45261,8 9,05
7 Дебггорська забор-гованiсть за розрахунками 700,1 0,47 1600,1 0,66 3200,2 0,64
8 1нша поточна дебь торська заборгова-нiсть 134,08 8,92 28608,4 11,74 57216,8 11,44
9 Грошовi кошти та !х еквiваленти: - в нацiональнiй валюта 18841,9 12,54 79950,1 32,8 239850,3 47,95
10 - в iноземнiй валют 98031,5 65,25 78389,9 32,16 62711,92 12,54
11 Затрати майбутнiх перiодiв 14,0 0,01 21,7 0,01 32,55 0,01
Всього 150247,6 100 243748,5 100 500189,27 100
Джерело: розраховано автором на основi активу балансу страхово!' компанй' «Оранти».
В 2015 рощ 1х вартiсть становила 2780,6 тис. грн., що склало 0,56 структурних ввдсотшв, тобто з кожним роком вартiсть довгострокових фшансових iнвестицiй зменшувалась.
Аналiзуючи данi табл. (5) можна вiдмiтити, що в 2014, 2015 та 2016 роках найбшьшу структурну частку займав резерв незароблених премш, а най-меншу — кредиторська заборгованiсть за товари та послуги.
В 2016 рощ можна побачити рiзке збiльшення вартосп поточних зобов'язань за розрахунками: з
12086,3 тис. грн. в 2015 рощ по 33756,9 тис. грн. в 2016 рощ, що в структурному сшвввдношенш па-сиву балансу означае зб№шення на 21670,6 тис. грн.
За останш два роки в пасивi балансу спостерь гаеться зменшення вартостi прав вимог до перест-рахувальник1в. Так у 2014 рощ вони складали 8212,1 тис. грн. а в 2015 рощ — 8164,2 тис. грн., тобто зменшились на 47,9 тис. грн., лише у 2016 рощ вони зросли i становили 33756,9 тис. грн.
Таблиця 5
Характеристика пасивно'1 частини балансу ПАТ _ НАС К "Оранта" за три останм роки (тис. грн.)
№ з/п Найменування статт балансу 2014 piK 2015 piK 2016 piK
Варлсть, тис. грн. Струк-тура,% Варпсть, тис. грн. Струк-тура,% Варпсть, тис. грн. Струк-тура,%
1 Статутний каттал 113624,1 75,62 163624,1 67,13 235618,7 47,1
2 Додатковий каштал 0,00 0,00 76250,0 31,28 76250,0 15,24
3 Резервний каттал 467,8 0,31 467,8 0,19 467,8 0,09
4 Нерозподшений прибуток звггного року 4143,2 2,76 100497,1 (41,23) 79395,79 15,87
5 Резерв незаробле-них премш 36128,6 24,05 95531,2 39,19 191062,4 38,19
6 Права вимоги до пе-рестрахувальник1в (8212,1) (5,46) (8164,2) (3,35) (33528,46) (24,89)
7 Короткостроковi кредити банкiв 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
8 Кредиторська забо-рговашсть за то-вари, послуги 1565,5 1,04 4450,4 1,83 8900,8 1,7
9 Поточш зобов'я-зання за розрахун-ками 2530,5 1,68 12086,3 4,96 33756,9 6,7
ВСЬОГО 150247,6 100 243748,5 100 500189,27 100
В 2016 рощ в пасивнш частит балансу найбь льшу питому вагу, що дорiвнюe 235618,7 тис. грн., та не малу структурну частку займае статутний фонд ПАТ НАСК "Оранта"— 47,1% .
Збшьшення статутного фонду стало основним фактором росту власного катталу компани.
Основною метою здшснення дiяльностi ПАТ НАСК "Оранта" як i любо! щдприемницько! дiяль-носп, е отримання прибутку.
Стратегiя розширення бiзнесу ПАТ НАСК "Оранта" направлена також на тдвищення дшово! активносп в украшських регiонах. Компанiя в цьому бачить потужний потенцiал майбутнього економiчного росту кра1ни та тдвищення попиту на страховi послуги.
Страхова компашя е великою нацiональною компашею з розгалуженою мережею фiлiй. Компашя протягом останнiх рок1в постшно нарощуе мас-штаби страхово! дiяльностi в регiонах, щдтриму-ючи високий рiвень надiйностi та фшансово! стабь льностi. Прiоритетними напрямками розвитку е плвдна робота регiональних пiдроздiлiв з кную-чими клiентами компани, участь у репональних страхових та швестицшних проектах з метою спри-яння економiчного розвитку регiонiв та шдвищення рiвня культури управлiння ризиком.
Майно фiрми складаеться iз рiзноманiтних об'-ектiв облiку - носив прав власносп окремих суб'ек-тiв. Права кожного власника на майно оргашзаци i на участь у його прибутках визначаеться часткою i формою iнвестованих коштiв. Вони мають бути чiтко вiдображенi у бухгалтерському облiку на пiдставi вщповвдних документiв. Розкриття цих прав е одним iз найважливiших завдань фшансово!
звiтностi. Гарантieю захищеностi прав власнишв оргашзаци виступае власний капiтал [4].
Щд власним капiталом розумшть ту частину в активах фiрми, яка залишаеться пiсля вирахування його зобов'язань. Цей шдхвд називають залишко-вим принципом визначення капiталу. Тобто тд-креслюеться, що зобов'язанням перед кредиторами ввдносно активiв фiрми надаеться перевага порiвняно з вимогами власнишв катталу. Сума власного катталу -це абстрактна варпсть майна, вона не е ш поточною ринковою, ш iншою оцiнкою оргашзаци для його власнишв, тобто не вщображае поточну вартiсть прав власникiв фiрми. На величину власного катталу суттево впливають складовi о6лшово! полiтики фiрми, що стосуються обраних принципiв, методiв i процедур для визнання та оцшки елементiв та статей балансу, зокрема, його активiв та зобов'язань.
Власний каптал е основою для початку та про-довження господарсько! дiяльностi оргашзаци, найважливiшим показником, осшльки виконуе наступнi функци:
> вщповщальносп та захисту прав креди-торiв - показуе розмiр вiдповiдальностi кожного учасника за борги фiрми;
> довгострокового фiнансування - перебувае у розпорядженш пвдприемства необмежене довго;
> фiнансування ризику — власний каттал використовуеться для фiнансування ризикових ш-вестицiй, на що можуть не погодитися кредитори;
> самостiйностi i впливу - розмiр власного катталу характеризуе стутнь незалежностi та впливу його власника;
> кредитоспроможностi - при наданнi кредиту за шших рiвних умов, перевага надаеться
пдприемствам з меншою кредиторською заборго-вапстю та бiльшим власним капталом. Зокрема, обчислюеться коефiцiент автономи як вщношення власного капiталу пiдприемства до пвдсумку балансу, значения якого повинно бути б№шим за 0,5 для забезпечення фiнансувания пiдприемства за рахунок залучених коштiв в допустимих межах;
> розподiлу доходiв i активiв - частки окре-мих власнишв в капiталi е основою при розподш доходiв та майна тдприемства у випадку його лшввдацп [3].
Хоча загальна сума власного кашталу розкри-ваеться в баланс за його складовими на шнець звiтного i попереднього перiодiв, власники фiрми та iншi користувачi фшансово! звiтностi потребу-ють бiльш детально! шформащ! про змiни, що вщбулися протягом звiтного перiоду, причини цих змш. Розкриття тако! iнформацi! е метою складання «Звиу про власний каштал», який е однiею iз основ-них форм фiнаисово! звггносп пвдприемств.
Змiст складових ]
Складовi власного капiталу вiдображаються в бухгалтерскому облiку одночасно з вщображен-ням активiв або зобов'язань, як1 призводять до змiни власного капiталу. Основними складовими власного кашталу е:
статутний каштал; пайовий каштал; додатковий вкладений каштал; шший додатковий капiтал; резервний каптал;
нерозподiлений прибуток (непокритий
> > > > > >
збиток);
> неоплачений капiтал;
> вилучений капiтал.
Розглянутий звiт показуе, за рахунок яких фак-торiв змiнилися за рiк сума та склад власного кашталу фiрми. Для забезпечення порiвняльного аналiзу iнформацi! в наступи звiтнi перiоди пiдприемства повинна додавати до рiчного звiту Звгт про власний капiтал за попереднш рiк.
Таблиця 6
Стаття власного капiталу № графи у Звт Змют
Статутний каштал (рахунок 40) 3 Зареестрована вартють простих та прившейованих акцiй для ак-цюнерних товариств i сума оголошеного статутного капталу для шших п1дприемств, зафжсовап в установчих документах
Пайовий каптал (41) 4 Сума пайових внеск1в спiлок та iнших пдприемств, якщо це пе-редбачено установчими документами
Додатковий вкладений каштал (421) 5 Сума перевищення вартостi продажу акщй над номiнальною вартiстю (емюшний дохiд)
1нший додатковий каштал (рахунки 422-425) 6 Сума дооцiнки необоротних активiв, вартiсть активiв, безо-платно отриманих пiдприемством в1д фiзичних або юридичних осiб, iншi види додаткового капталу.
Резервний каштал (43) 7 Сума резервiв, створених АТ вщповвдно до чинного законодав-ства або статутних документiв
Нерозподшений прибуток (непокритий збиток) (44) 8 Прибуток, реiнвестований у пдприемство, або непокритий збиток
Неоплачений каштал (46) 9 Заборговапсть власникiв (учасникiв) по внесках до статутного капталу
Вилучений каптал (45) 10 Фактична собiвартiсть акцiй власно! емiсi!, викуплених това-риством у сво!х акцiонерiв
Данi звiту про власний каптал використову-ють для аналiзу стану та руху власного кашталу ор-гашзаци.
Аналiзуючи власний каштал, необхвдно звер-нути увагу на сшввщношення коефiцiентiв надход-ження i вибуття. Якщо значення коефiцiентiв над-ходження перевищують значення коефiцiентiв вибуття, то на фiрмi вiдбуваеться процес наро-щування власного капiталу, i навпаки.
Розрахунковi алгоритми:
> вартють капiталу — цiна, яку шдприемство платить за залучення капiталу iз рiзних джерел;
> вартiсть власного кашталу, що залучаеться за рахунок внутршпх джерел, — визначаеться нормою прибутку, яку бажають отримати власники пдприемства, розраховуеться як вiдношення при-бутку, що направляеться власникам пiдприемства на вкладений ними каштал у формi дивiдендiв, вщ-сотк1в тощо до суми власного кашталу;
> коефщент автономй' — показуе, в якш наступнi активи, що використовуються фiрмою, сформованi за рахунок власного кашталу, та насшльки фiрма незалежна ввд зовнiшнiх джерел фiнансування; розраховуеться як ввдношення власного капiталу тдприемства на певну дату та загаль-но! вартостi усiх активiв оргашзаци на певну дату;
> коефщент маневреностi власного капiталу — показуе, яку частку займае власний каптал, що iнвестуеться в оборотнi активи, в загальий сумi власного кашталу (тобто, характеризуе ступiнь мобiльностi, гнучкосп використання власних коштiв п1дприемства); розраховуеться як вщно-шення робочого кашталу (чистих оборотних ак-тивiв) до загально! суми власного капiталу тдприемства;
> к1льк1сть оборотiв власного катталу за перiод - розраховуеться як ввдношення чистого доходу тдприемства за перюд до середньо! суми
власного катталу в перюдц
> тривалiсть обороту власного катталу — розраховуеться як вiдношення кшъкосп днiв перiоду до кiлькостi оборопв власного капiталу за перiод;
> коефiцiент рентабельностi власного капiталу — характеризуе рiвень прибутковостi
власного катталу, вкладеного в пiдприемство, розраховуеться як вщношення суми загального при-бутку пiдприемства до середньо! суми власного катталу тдприемства в перюдг
За допомогою таблицi (7) проаналiзуемо дина-мiку власного каmiталу ПАТ НАСК «ОРАНТА»
Таблиця 7
Динамика власного кашталу ПАТ НАСК «ОРАНТА» за дослщжувамий перюд
Показники 2014р. тис. грн. 2015р. тис. грн. 2016р. тис. грн. Ввдхилення 2016р. до 2014р., тис. грн.
Статутний капiтал 113624,1 163624,1 235618,7 121994,6
Додатковий вкладений капiтал - 76250,0 76250,0 76250,0
1нший додатковий капггал 2892,6 2521,1 2193,36 699,24
Резервний капiтал 467,8 467,8 467,8 -
Пайовий капiтал - - - -
Нерозподшений прибуток ( непокритий збиток) 4143,2 100497,1 155645,79 151502,59
Неоплачений каттал - - - -
Вилучений капiтал - - - -
Разом 121127,7 142365,9 158884,07 37756,37
1з дано! таблицi видно, що сума власних i при-рiвняних до них коштiв за звггний перiод збшьши-лася на 37756,37 тис. грн. i в 2016 рощ рiвнялася 158884,07 тис. грн. Це ввдбулося, в основному, за рахунок збiльшення нерозподiленого прибутку i статутного капiталу, якi становлять основну час-тину власного катталу дослвджувано! фiрми. Ста-тутний каштал дослiджуване пiдприемство сфор-мувало в 2014 рощ i це вщображено в данiй таблицi, вiн становив в цей перюд 113624,1 тис. грн.
Необхщно вiдмiтити, що на протязi дослвджу-ваного перiоду ПАТ НАСК „ОРАНТА" отримувала прибутки ввд свое! фшансово! дiяльностi. Якщо в 2014 рощ величина нерозподшеного прибутку ор-гашзаци становила 4143,2 тис. грн., то в 2015 рощ вона збшьшилася в два рази i досягла 100497,1 тис.грн. В 2016 рощ нерозподшений прибуток i на-далi мав тенденцiю до зб№шення i досяг величини 155645,79 тис. грн. Як уже рашше вiдмiчалося ста-тутний капiтал дослщжувано! оргатзаци в 2014 роцi досяг розмiру в 113624,1 тис. грн. На протязi двох останнiх дослвджуваних рокiв, його розмiр збь льшувався з кожним роком. Звертае на себе увагу вiдсутнiсть неоплаченого, вилученого, пайового, капiталiв. В дослiджуванiй установi данi складовi власного капiталу поки що не використовують. Це саме стосуеться додаткового вкладеного катталу i шшого додаткового капiталу.
Висновки. Створення дiевоl системи захисту iнтересiв громадян, пiдприемцiв, держави, пвдтри-мка сощально! стабiльностi суспiльства неможливе без ефективного функцюнування ринку страхових послуг iз широким спектром усiх його галузей та видiв.
Завдяки змiнам у законодавсга вих1д укра!нсь-кого страхового ринку на яшсно новий етап розви-тку дозволить вiтчизняним страховикам наблизи-тися до конкуренцп з шоземними компанiями i, з
огляду на досить молодий вiк страхового ринку Ук-ра!ни, всебiчно вивчати досвщ наших закордонних партнерiв i колег.
У першому роздiлi мапстерсько! роботи висвь тлюються теоретичнi основи розвитку страхових ввдносин.
Основним нормативно-правовим документом, який регулюе страховi ввдносини в Украíнi е Закон Укра!ни «Про страхування» вщ 2001 року, який був прийнятий 1996 року.
Страхування - це вид цивiльно-правових вщ-носин щодо захисту майнових штереСв громадян та юридичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадюв), визначених договором стра-хування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондiв, як1 формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платеж1в (страхових премiй).
Страховиками е фiнансовi установи, створенi у формi акцiонерних, повних командитних товариств згвдно ЗУ «Про господарськi товариства», з ураху-ванням особливостей, передбачених Законом Укра-!ни «Про страхування», а також тi, як1 одержали у визначеному порядку лiцензiю на проведення стра-хово! дiяльностi. Страхова дiяльнiсть в Украíнi проводиться тшьки страховиками резидентами Укра-!ни.
Страхувальниками визнаються юридичнi особи або дiездатнi громадяни, як1 уклали зi страховиками договори страхування.
Об'ектом дослвдження було обрано ПАТ «Страхова компаня «ОРАНТА» здобула репутацш мiцноí, фiнансово потужно! компанil, яка бездо-ганно виконуе сво! зобов'язання та завжди готова взяти на себе турботу про життя, здоров'я та майно клiентiв.
Компаня представлена розгалуженою регiона-льною мережею по всш Украíнi, яка включае 25 фi-лiй i бшьше 430 Центрiв продаж1в, 25 Цен^в вре-
гулювання збитшв, 25 Центрш медичного ассиста-нса по всш Укра1ш, власний Контакт-центр. Агент-ська мережа компанп нал1чуе б1льше 4600 страхо-вих агенлв.
Дослщжувана страхова компашя пропонуе 6i-льше 60 страхових продукпв по обов'язкових i до-бров1льних видах страхування для ф1зичних оСб, представник1в малого i середнього б1знесу, тдпри-емств р1зних галузей економши, корпорацш, холди-нпв i фшансових груп.
ПАТ Нацюнальна Страхова компашя «ОРАНТА» поступово стабшьно збшьшуе сво! ак-тиви i говорить про те, що компатя дшсно е одним i3 л1дер1в в сфер1 страхово! д1яльност1, i плануе свое майбутне на отримання прибутшв.
На протяз1 дослщжуваного перюду його роз-м1р завжди збшьшувався. Дослвджуючи власний каштал ф1рми, доцшьно розглянути як ефекти-вно використовують його у свош виробничш дь яльносп господарююч1 суб'екти. Оптимальне використання його дозволить шдвищити ефек-тивн1сть управлшня власними ф1нансовими ресурсами.
Список лггератури
1. Aleskerova Yu., Mulyk T., Fedoryshyna L. (2018) Improving credit protection analysis methods Reports of main agricultural enterprises. Baltic Journal of Economic Studies, vol.4, nn2, pp.1-7.
2. Aleskerova Yu., Fedoryshyna L. (2018) Analysis of investment activities of enterprises of Ukraine. Economic system development trends: the experience
of countries of Eastern Europe and prospects of Ukraine, pp.1-17.
3. Aleskerova Yu., Fedoryshyna L., Koval N.
(2018) Features of loan security for the reproduction of fixed assets for agricultural purposes. Baltic Journal of Economic Studies, vol.4, nn 4, pp. 1-5.
4. Aleskerova Y., Kovalenko L., Havryliuk V.
(2019) Innovative financial criteria for methodological approaches to the assessment of agrarian insurance. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. vol. 5, no. 4. pp. 34-41.
5. Koval N., Priamuhina N., Zhmurko I. (2020) Analyz economic - financial experience of the world countries in the system of pension insurance. Baltic Journal of Economic Studies. vol 6, no 1. pp.1-7.
6. Rogach S., Vdovenko L., Polishchuk O. (2019). Agriculture of Ukraine under the joint policy of the European Union. Baltic Journal of Economic Studies, vol.5, nn3, pp.178-183.
7. Тодосшчук В.Л. Концептуальш засади управлшня фшансовими ресурсами державного тдприемства. 1нфраструктура ринку. 2018.- Вип. 26. С. 56-64.
8. Fedoryshyna L., Todosiychuk V. Analiz controlling financial risks of enterprise. Polish journal of science. - 2019. - № 21, Vol. 2. - P. 30-42.
9. Todosiychuk V. Public administration of antiinflation policy in the system of monetary regulation of economy. Znanstvena misel journal. The journal is registered and published in Slovenia. - 2019. - Vol. 2, № 34. - S. 44-52.
АНАЛ1З СКЛАДНИК1В ЕКОЛОГ1ЧНО СТАЛОГО РОЗВИТКУ СШЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИК1В НА ПРИКЛАД1 В1ННИЦЬКО1 ОБЛАСТ1
Томашук 1.В.
асистент кафедри анализу та статистики Вгнницький нацгональний аграрний унгверситет,
Вгнниця
ANALYSIS OF COMPONENTS OF ENVIRONMENTALLY SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF RURAL TERRITORIES IN THE CONDITIONS OF GLOBAL CHALLENGES ON THE EXAMPLE
OF THE VINNYA REGION
Tomashuk I.
assistant of the department of analysis and statistics Vinnytsia National Agrarian University
Vinnytsia
Анотащя
У статп розглядаються еколопчш прюритети розвитку сшьських територш. Щдкреслюеться, що еко-лопчний стан сшьських територш супроводжуеться негативними змшами в екосистемах бюсфери, значним зниженням бюпродуктивносп та бiорiзноманiття, виснаженням грунпв та мшеральних ресурСв та безпрецедентним збiльшенням забруднення вСх геосфер.
Все це межуе з руйнуванням людського середовища. Дослiдження виникнення екологiчноi складово! сталого розвитку сввдчить про важливiсть цього явища для сшьських територш Укра!ни. Щiдкреслюеться, що для забезпечення сталого розвитку територп як екосистеми необхiдно враховувати зв'язок економiчноi', соцiальноi та екологiчноi складових ii розвитку в симбiозi iз загальною накопиченою енергiею природного середовища (поновлювано!' та невiдновлюваноi).
