CC BY
28
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 618.16-055.25:616-08
АИНН1КВ.О., УДОВ1КОВА Н.О., ШЕЛУДЬКО О.Ю., КОЗЬМУК т.м. ДУ«1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв НАМН», м. Харкв, Укра/на
AOCBiA ЗАСТОСУВАННЯ ВАПНАЛЬНИХ ПРОБЮТИЮВ ПРИ ЛкУВАНЫ BУЛЬBOBАГiНiТiB У AiB4AT
Резюме. З метою визначення доцiльностi використання комплексу лактобактерш для полтшення мх-кробоценозу тхви обстежено 37 дiвчат вжом вгд 8 до 16рошв iз вульвовагштами. Проведене до^-дження показало, що застосування комплексу лактобактерш у дiвчат у перiодi гормонального покою хоч суттево i не впливае на змти мжробюценозу тхви, протезменшуе клькстьрецидивiву 1,32раза. Використання 1ху перюдi пубертату свiдчить про високу ефективнсть, дозволяе досягти повного клжчного та мiкробюлогiчного одужання, знизити клькстьрецидивiву 1,43раза. Ключовi слова: вульвовагжт, мкробоценоз шхви, лкування, вагтальт проботики.
Вступ
Запальн захворювання жшочих статевих оргашв е найбшьш частою формою пнеколопчних пору-шень, а вульвовапнгги серед них займають особливе мюце. Вульвовапшти — шфекцшно-запальш захворювання тхви та вульви, що виникають пщ впливом рiзних мiкроорганiзмiв. Характерними клшчними ознаками е дискомфорт зовшшшх статевих оргашв i пкви, сверблячка, печшня, видiлення iз статевих шляхiв рiзноl iнтенсивностi та характеру, нерщко з неприемним запахом. Вульвовапшти доволi часто набувають рецидивуючого характеру i торпiдного перебiгу.
Останнiм часом спостертаеться збiльшення частоти та тяжкосп перебiгу запальних захворю-вань тхви неспецифiчноI етiологГl, що, мабуть, пов'язано iз значною поширенiстю дисбiотичних сташв, якi обумовленi невиправдано частим вико-ристанням антибактерiальних препаратiв.
Вульвовагiнiти в дiвчаток — це найбiльш часта причина звернення до дитячого пнеколога. За да-ними рiзних авторiв, частота 1х становить вщ 13,5 до 93 % [3, 13]. Заруб1жш автори також наводять доволi варiабельнi данi. В 1спанп вщ вульвовагiнiтiв страж-дають 28,7 % дiвчаток [15], у Великiй Британп — 40,5 % [12], у Грецп i США — 62,8 % обстежених [14].
За чаав Додерлейна iснувала думка, що мжро-флора п1хви е однорiдною та постшною мжроеко-системою. Впровадження в практику високошфор-мативних методик культивування мiкроорганiзмiв дозволило довести, що шхва заселена популяцiею
рiзноманiтних мiкроорганiзмiв, яю знаходяться м1ж собою в безперервному антагонiзмi та синергiзмi. Нормальна мжрофлора включае усi мiкроорганiзми, що здатш вижити, спiвiснувати, розвиватися в конкретному фiзичному середовищi i не визивати захворювання оргашзму. Багатокомпонентнють i дина-мiчнiсть видового та кшьюсного складу мiкроценозу забезпечують гнучке пристосування мiкроорганiзмiв до змiн середовища перебування. До того ж, отр ко-лонiзацГl або, iнакше кажучи, колонiзацiйна резис-тентнiсть пiхви забезпечуе стабшьнють нормального мiкроценозу, запобiгае заселенню тхви дшсно па-тогенними мжрооргашзмами i надмiрному розмно-женню умовно-патогенно! мiкрофлори [1, 7, 11].
У здорових дiвчат захиснi механiзми збереження мiкробiоценозу пiхви забезпечуються дек1лькома факторами: десквамащею та цитолiзом поверхневих клггин епiтелiю пiхви, фагоцитозом, залученням не-специфiчних iмунних i гуморальних компоненпв. У результатi мiкробiологiчна картина бютопу пiхви да-
Адреси для листування з авторами: Диннiк BiKTopiH Олександрiвна E-mail: viktorija-dynnik@yandex.ua Удовiкова Наталя Олександрiвна E-mail: iozdp@iozdp.org.ua
© Диннiк В.О., Удовжова Н.О., Шелудько О.Ю.,
Козьмук Т.М., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
вчат до менархе представлена контамiнацieю бшьше н1ж 20 видiв MiKpoopraHi3MiB, титр яких коливаеться на низькому piBHi (103—105 КУО/мл). Колошзацшну резистентнiсть пiхви забезпечуе асоцiацiя 4—5 ввддв факультативних анаеробiв [8—10].
Найбшьш поширеними мiкроорганiзмами, що виявляються в дiвчаток i3 вульвовагiнiтами, за да-ними багатьох дослiдникiв, е стафшококи, стреп-тококи, ентерококи, коринебактерп, кишкова паличка, гарднерели. З них найбiльшi патогеннi властивостi мають мiкроорганiзми кишкового по-ходження (ентеробактерГi та проблемт колiформнi бактерГi). Аналогiчнi властивостi доволi часто мають неферментуючi бактерГi (синегншна паличка), а та-кож грампозитивт коки (золотистий стафшокок, епiдермальний стафшокок, мiкрокок, стрептокок, пневмокок), представники роду коринебактерш. З факультативних анаеробiв найбшьш патогенними е пептострептококи, бактерохди, фузобактери, мобь лункуси та iн. [2, 4, 5, 7].
Останшм часом усе бшьшого значення в генезi неспецифiчних вульвовагiнiтiв набувають мiкробнi асощацп за участю 2—6 збудникiв аеробного й анае-робного походження [16].
Розвиток запального процесу гетталш у дiвчи-нок обумовлюеться iндивiдуальними анатомiчними особливостями: вiдсутнiстю задньо! спайки, низь-ким розташуванням зовнiшнього отвору сечови-вщного каналу, неповними синехiями, аномалiями зовнiшнiх статевих органiв i тхви, низьким вмiстом естрогенiв.
Для л^вання вульвовагiнiтiв розроблено велику кiлькiсть схем, однак досягти повного одужання без подальшого рецидивування процесу вдаеться не за-вжди. Доволi тривале застосування антибактерiаль-них засобiв змiнюе ендогенну мжрофлору i сприяе виникненню дисбюзу.
Метою досЛдження була оцiнка ефективност мiсцевого застосування комплексу пробiотикiв у да-вчат iз вульвовагiнiтами.
Матер1али й методи
Дослщження проводилося на базi консультативно! полiклiнiки ДУ «1ОЗДП НАМН». Пщ спостере-женням знаходилося 37 дiвчат вiком вщ 8 до 16 рокiв. I групу становили 27 дiвчаток iз дiагнозом «вульво-ваптт», у яких на заключному етапi лiкування з метою корекцп вагiнальних дисбiотичних процеав використовували мiсцево комплекс кисломолочних бактерш. II групу становили 10 дiвчаток iз дiагнозом «вульвоваптт», якi отримували традицшне лжуван-ня (група порiвняння).
Використовували три активнi компоненти: Lactobacillus rhamnosus Rosell-11, Lactobacillus bulgaricus i Streptococcus thermophilus. Lactobacillus rhamnosus Rosell-11 нормалiзуе pH, створюе умови для вщнов-лення нормально! флори пкви завдяки продукци молочно! кислоти, забезпечуе колонiзацiйну резис-тентнiсть тхви, захищае рецептори епiтелiоцитiв вщ приеднання патогенних бактерiй, грибiв Candida,
вщновлюе м1сцевий 1мун1тет, стимулюе синтез IgA, IgM. Lactobacillus bulgaricus i Streptococcus thermophilus пригтчують патогент бактерГ! за рахунок продукщ! Н2О2, синтезують фолГеву кислоту, що необхвдна для росту власно! лактофлори.
Для ощнки ефективност препарату проводили-ся бактерюлопчт дослщження, а також визначався мжробний пейзаж (мжробюценоз) тхви до початку терапГ! i через 14 дтв тсля застосування лактобак-терш.
Комплексне обстеження включало: ощнку скарг, гшеколопчний огляд, мжроскопго мазка до та тсля лГкування, культуральний поав.
Результати дослщження та ix обговорення
Ус пащентки звернулися зГ скаргами на видь лення зГ статевих шляхГв, сверб1ж та печ1я зовшштх статевих оргатв вщмГчалися в 22 (81,4 %) пащенток I групи i в 8 (80 %) — II групи, дизуричш явища рее-струвалися в 12 (44,4 %) хворих I групи i 4 (40 %) — II групи. При оглящ зовшштх статевих органiв були виявлеш мiсцевi катаральнi явища вщ мшмально! пастозностi, виражено! розлито! гшеремп та шфшь-трацп до виразки в дшянщ вульви. При бактерю-скотчному дослiдженнi виявлявся III—IV стутнь чистоти пкви.
Здебiльшого етiологiчними чинниками вульво-вагiнiтiв були: стафiлококи, ентерококи, кишкова паличка, клебаела, вГрогщних розб1жностей за гру-пами виявлено не було (табл. 1). У 20 % обстежених причиною розвитку вульвовапшту була асоцiацiя аеробних i анаеробних мiкроорганiзмiв.
На першому етапi до стандартно! протизапально! терапГ! включалися:
1) розчини для санащ! — 100 мл 0,05% хлоргекси-дину (переважно при бактерiальних вульвовагiнiтах) або 0,2% сангаритрину (при змiшаних бактерГаль-них i бактерiально-мiкотичних) протягом 7—10 дшв;
2) введення в шхву мазей (левомжоль, метилурацил ¡з мiрамiстином, клотримазол) у поеднаннi з препаратами, до яких була виявлена чутливють при бактерь олопчному дослщжент (ципрофлоксацин, амокси-клав, метронщазол, протигрибковГ засоби та im);
3) санацГя вогнищ хрошчно! шфекщ! (хрошчт та гострГ тонзилГти, фаринггги та im), супутньо! со-матично! патологГ!.
Вщповщно до того, що важливим фактором у формуванш нормально! мГкрофлори е профГлакти-ка або усунення дисбГотичних процеав, багато до-слГдникГв виправдано призначають ГнтравагГнально бГфГдум- i лактобактерГ!.
На другому етат лГкування дГвчаткам I групи ми додатково ГнтравагГнально застосовували комплекс кисломолочних лактобактерш ¡з метою полшшення мжробюценозу пкви, заселення лактобацил, уник-нення рецидивГв захворювання.
Даш повторного бактерюлопчного дослщження видГлень ¡з тхви тсля закшчення терапГ! подано в табл. 2.
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
Таблиця 1. Склад м1кроценозу п1хви в д1вчаток до початку л'1кування
1група II група
Показник Мшрооргашзми Частота Частота Частота Частота
зус^чальносл, абс. (%) зус^чальносл, абс. (%) зус^чальносл, абс. (%) зус^чальносл, абс. (%)
Усього, п = 27 8-10 рошв, п = 12 11-16 рошв, п = 15 п = 10
Лейкоцити ВЩ >15-25 до п/зору Вщ >15-25 до п/зору ВЩ >15-25 до п/зору ВЩ >15-25 до п/зору
Слиз Багато Багато Небагато Багато
Ептелш 3-5 4-5 3-4 3-4
Лактобацили - - - -
Флора Змшана (коки та палички) — багато Змшана (коки та палички) — багато Змшана (коки та палички) — багато Змшана (коки та палички) — багато
Епщермальний стафтокок 5 (18,9) 2 (16,7) 3 (20) 2 (20)
Гемолiтичний стафтокок 4 (14,8) 2 (16,7) 2 (13,3) 2 (20)
Золотистий стафтокок 3 (11,1) 2 (16,7) 1 (6,7) 1 (10)
Кишкова паличка 7 (25,9) 4 (33,3) 3 (20) 3 (30)
Клебаела 3 (11,1) 2 (16,7) 1 (6,7) -
Синьогншна паличка 2 (7,4) 2 (16,7) - -
Ентерококи 6 (22,2) 1 (8,3) 5 (33,3) 2 (20)
Кандиди 4 (14,8) 1 (8,3) 3 (20) 2 (20)
Таблиця 2. Склад мкроценозу пхви в д1вчаток тсля ткування
1група II група
Показник Мшрооргашзми Частота Частота Частота Частота
зус^чальносл, абс. (%) зус^чальносл, абс. (%) зус^чальносл, абс. (%) зус^чальносл, абс. (%)
Усього, п = 27 8-10 рошв, п = 12 11-16 рошв, п = 15 п = 10
Лейкоцити 8-10 10-12 5-10 8-10
Слиз 1-2 2-3 1-2 2-3
Ептелш - - - -
Лактобацили + -/+ + -
Флора Змшана (палички, коки) — небагато Змшана (палички, коки) — небагато В основному палички — небагато Змшана (палички, коки) — небагато
Епщермальний стафтокок 2 (7,4) 1 (8,3) 1 (6,7) 1 (10)
Гемолiтичний стафтокок 1 (3,7) - 1 (6,7) -
Золотистий стафтокок - - - 1 (10)
Кишкова паличка 3 (11,1)** 2 (16,7) 1 (6,7)* 2 (20)
Клебаела - - - -
Синьогншна паличка - - - -
Ентерококи 2 (7,4) - 2 (13,3) 1 (10)
Кандида 1 (3,7)** - 1 (6,7)* 2 (20)
Примтки: «+» — присутнi; «-» — вщсутш; * — р < 0,01 при зiставленнi основной та групи пор1вняння; ** — р < 0,001 при зiставленнi основно/ та групи порiвняння.
Клшнна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
При аналГзГ отриманих результапв було з'ясовано, що додаткове призначення комплексу лактобактерш зменшувало кшьюсть умовно-патогенно! флори, Staphylococcus, Streptococcus виявляли-ся в юлькосй, що вщповщала нормативним значен-ням, а синьогншна паличка та клебаела зникали з мжробного пейзажу, вщновлювалося представни-цтво нормально! мжрофлори пкви: лактобактерГ! та бГфщобактерп. СлГд зазначити, що застосування комплексу лактобактерш чинило позитивний вплив на мжробюценоз пкви, в основному серед дГвчат 11—16 роив. Це не суперечить даним про те, що за-селення лактобактерш у пквГ починае вщбуватися не рашше 8—9 роив, i суттевий вплив спостерГгаеть-ся вже в пубертатному вшд.
У процес застосування комплексу кисломолочних бактерш не вщмГчалося побГчно! дГ!, лжування добре переносилося вама пащентками.
Висновки
Таким чином, результати проведеного досль дження показали, що застосування комплексу кисломолочних бактерш у дГвчат у перюдГ гормонального покою хоч суттево i не впливае на змши мжробюценозу тхви, проте зменшуе юльюсть рецидивГв у 1,32 раза. Використання же в перюдГ пубертату свщчить про високу !х ефектившсть, до-зволяе досягти повного клшчного та мжробюлопч-ного одужання, знизити юльюсть рецидивГв у 1,43 раза. Усе це дозволяе рекомендувати використання пробютиюв для корекцГ! вагшально! мжрофлори в дГтей ¡з запальними захворюваннями пкви.
Конфлiкт штересш. У авторГв дано! статт немае конфлжту штереав або яких-небудь особистих чи фшансових домагань, що могли б вплинути на пщ-готовку та публжацго статп.
Список лiтерaтури
1. Анкирская А.С. Микроэкология влагалища и профилактика акушерской патологии / А.С. Анкирская // Гинекология. — 1999. — № 3. — С. 80-82.
Аынник В.А., Удовикова H.A., Шелудько О.Ю., Козьмук Т.Н. ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН», г. Харьков, Украина
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ ВАГИНАЛЬНЫХ ПРОБИОТИКОВ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ВУЛЬВОВАГИНИТОВ У ДЕВОЧЕК
Резюме. С целью определения целесообразности использования комплекса лактобактерий для улучшения микробиоценоза влагалища обследовано 37 девочек в возрасте от 8 до 16 лет с вульвовагинитами. Проведенное исследование показало, что применение комплекса лактобактерий у девочек в период гормонального покоя хоть существенно и не влияет на изменения микробиоценоза влагалища, однако уменьшает количество рецидивов в 1,32 раза. Использование их в период пубертата свидетельствует о высокой эффективности лечения, позволяет достичь полного клинического и микробиологического выздоровления, снизить количество рецидивов в 1,43 раза.
Ключевые слова: вульвовагинит, микробиоценоз влагалища, лечение, вагинальные пробиотики.
2. Анкирская А.С. Неспецифические вагиниты. Новые подходы в диагностике/А.С. Анкирская//Клиническая микробиология и антимикробная терапия. — 2000. — № 2(17). — С. 23-28.
3. Богданова Е.А. Воспалительные заболевания вульвы и влагалища у девочек / Е.А. Богданова // Гинекология. — 1999. — Т. 1, № 3. — С. 86-89.
4. Буданов П.В. Диагностика и варианты комплексного нарушения микроценоза влагалища / П.В. Буданов, О.Р. Баев // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. — 2002. — Т. 1, № 23. — С. 73-76.
5. Гуркин Ю.А. Вульвовагиниты у девочек: этиология, клиника, лечение / Ю.А. Гуркин, Л.Е. Михайлова. — СПб.: ГПМА,
1998. — 64 с.
6. Зубакова О.В. Диагностика и лечение неспецифического бактериального вульвовагинита: Автореф. дис... канд. мед. наук / О.В. Зубакова. — М., 2001. — 26 с.
7. Кира К.Ф. Инфекции и репродуктивное здоровье (ч. 2). Биохимические и биологические свойства влагалищной жидкости /К.Ф. Кира//Журнал акушерства и женских болезней. —
1999. — № 3. — С. 60-66.
8. Кравченко М.Е. Возрастная динамика микрофлоры влагалища у девочек/М.Е. Кравченко// Современные профилактические, диагностические и терапевтические технологии в клинике детской гинекологии: Сб. науч. трудов IV Всерос. конф. по детской и подростковой гинекологии. — М., 2000. — С. 62.
9. Кузнецова М.Н. Воспалительные заболевания наружных половых органов у девочек и девушек / М.Н. Кузнецова // Руководство по эндокринной гинекологии / Под ред. Е.М. Вихляе-вой. — М.: МИА, 1998. — С. 307-323.
10. Уварова Е.В. Влагалище как микросистема в норме и при воспалительных процессах различной этиологии / Е.В. Уварова, Ф.Ш. Султанова//Репродуктивное здоровье детей и подростков. — 2005. — № 2. — С. 26-39.
11. Andru В. Onderdonc. Normal vaginal microflora / And-ru В. Onderdonc, Kimberly U. Visseman // Bngit Wоmen's Hospital. Harvard Medicine School. — Boston: Massachusetts, 1998. — 20p.
12. Elsner P. Vulvovaginitis / P. Elsner, J. Martius. — Marcel Dekker. Inc. NY: Basel. Hong-Kong, 1998. — 20p.
13. Сох R.A. Haemophilus influenzae: an underrated cause of vulvovaginitis in young girls / R.A. Сох// J. Clin. Pathol. — 1997. — Vol. 50. — P. 765-768.
14. Microbiological study of vulvovaginitis in premenarcheal girls [Spanish]/M.J. Pena, M.I. Campos-Herrero, M.C. Ruiz, H. Rodn-guez//Enfermedades Infecciosas у Microbiologia Climca. — 1996. — № 14(5). — P. 311-313.
15. Plourd D.M. Meds cape Women's Health / D.M. Plourd. — 1997. — № 2(2).
16. Vulvovaginitis during childhood and adolescence/ E.E. Kou-mantakis, E.A. Hassan, E.K. Deligeoroglou, G.K. Creatsas// J. Pedi-atr. Adolesc. Gynecol. — 1997. — № 10. — P. 39-43.
Отримано 14.05.16 ■
Dynnik V.O., Udovikova N.O., Sheludko O.Yu., Kozmuk T.M. State Institution «Institute of Children and Adolescents Health Care of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
THE EXPERIENCE OF USING VAGINAL PROBIOTICS IN THE TREATMENT OF VULVOVAGINITIS IN GIRLS
Summary. In order to determine the feasibility of using a complex of lactobacilli to improve the state of vaginal micro-biota, we have examined 37 girls with vulvovaginitis aged 8 to 16 years. The study showed that the use of a complex of lactobacilli in girls in the period of hormonal silence reduces the number of relapses by 1.32 times, although has not a significant effect on the changes in vaginal microbiota. The use of them in puberty period shows a high efficiency, enables to achieve complete clinical and microbiological recovery, to reduce the number of relapses by 1.43 times.
Key words: vulvovaginitis, vaginal microbiocenosis, treatment, vaginal probiotics.
