Мікробіологічний пейзаж слизових оболонок урогенітальних органів у жінок Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.62:579.233

М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНИЙ ПЕЙЗАЖ СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК УРОГЕН1ТАЛЬНИХ ОРГАН1В У Ж1НОК

ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»

кафедра шюрних та венеричних хвороб

(зав. каф. - д. мед.н., проф. А.Д. Дюдюн)

вул. Дзержинського, 9, Днтропетровськ, 49044, Украна

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»

Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine

е-mail: dsma@dsma.dp.ua

Ключовi слова: мiкроорганiзми, колонiзацiя, лактобактерИ, адгезiя, нормобюта, бiотоп Key words: bacteria, colonization, lactobacilli, adhesion, normobiota, biotope

Реферат. Микробиологический пейзаж слизистых оболочек урогенитальных органов женщин. Дюдюн А.Д., Полион Н.М. В работе проведен детальный анализ состава микроорганизмов, которые могут контаминировать слизистые оболочки мочеполовой системы женщин в норме и при формировании определенных дисбиотических состояний. Состав микроорганизмов, которые колонизируют слизистые оболочки мочеполовых органов, зависит от большого количества экзо- и эндогенных факторов. Главными микроорганизмами, которые обеспечивают колонизационную резистентность вагинального биотопа, являются лактобактерии и лактобациллы. Защитные свойства лактобактерий реализуются за счет антагонистической активности и способности продуцировать лизоцим и перекись водорода. Определенное значение для поддержки нормобиоты слизистых оболочек мочеполовой системы женщин имеют: L. acidophilus, L. spp.; Propionbacterium spp.; Fusobacterium spp.; Porphyromonas spp .; Prevotella spp .; S. epidermidis и новобионрезистентнiе S. Saprophyticus и Streptococcus spp. и другие. Снижение количества микроорганизмов лактогруппы и других представителей нормобиоты приводит к колонизации слизистых оболочек влагалища G.vaginalis, B.bivies, B.disiens, B.melaninigenius, Mobiluncus, E.coli, E.fecalis, S.epidermidis и другими микроорганизмами с формированием клинических проявлений БВ. В работе приведена микроскопическая и бактериологическая характеристика микроорганизмов, формирующих нормальную микробиоту и патологические состояния. Развитие базовых дисциплин способствует увеличению количества известных микроорганизмов, имеющих значение в возникновении и развитии БВ.

А.Д. Дюдюн, Н.М. Полюн

Abstract. Microbiologic picture of microflora of female urogenital organs. Dyudyun A.D., Polion N.M. In this report authors give a detailed analysis of microorganisms that can contaminate mucous membranes of female urogenital system in normal range and in the formation of certain dysbiotic position. The composition of microorganisms that colonize the mucous membrane of the urogenital tract depends on many exogenous and endogenous factors. The main microorganisms that provide colonizing resistance of vaginal biotop (VB) are lactobacilli and lactobacteria. The protective properties of lactobacillus are implemented by antagonistic activity and ability to produce lysozyme and hydrogen peroxide. L. acidophilus, L. spp.; Propionbacterium spp.; Fusobacterium spp.; Porphyromonas spp.; Prevotella spp.; S. epidermidis and S. Saprophyticus novobionrezistentni and Streptococcus spp. and others are of definite importance in supporting normobiots of mucous membranes of urogenital system of women. Decreasing number of lactobacilli and other microorganisms of normobiota leads to colonization of mucous membranes of the vagina with G.vaginalis, B.bivies, B.disiens, B.melaninigenius, Mobiluncus, E.coli, E.fecalis, S.epidermidis and development of clinical manifestation of VB. The authors show microscopic and bacteriological characteristics of microorganisms that form normal microbiota and pathological states. The development of basic subjects promotes increasing number of the known microorganisms, important in the development of VB.

Склад MÍKpoopraHÍ3MÍB, як колошзують уро-гештальш органи, залежить вщ безлiчi екзо- та ендогенних чинниюв. Проте найчастше ва-гшальний мшропейзаж здорових жшок зумовле-ний аеробними мшрооргашзмами i мшроаеро-фгами, що продукують перекис водню (Н2О2), серед яких представники роду Lactobacillus

представлеш в значному вщсотку (70-88%), а ix чисельшсть досягае 109 КУО/мл [3, 15, 16, 17].

Колошзуючи слизову оболонку тхви, лакто-бактерп беруть участь у формуванш еколо-пчного бар'еру i забезпечують тим самим резис-тентшсть вапнального бютопу. Захисш власти-восп лактобактерш реaлiзуються за рахунок

16/ Том XXI/1

91

антагонютично' активносп, здатностi продуку-вати лiзоцим i перекис водню, а також ix адгезивних властивостей. Проте основним ме-xанiзмом, що забезпечуе резистентнiсть коло-шзаци вагшального бiотопу патогенами, е здатнiсть лактобактерий до кислотоутворення. Молочна кислота утворюеться в процес мета-болiзму глшогену вагiнального епiтелiю лакто-бактерiями, що визначае кислу реакцiю вап-нального вмiсту (рН 3,8-4,5) i, тим самим, перешкоджае розмноженню ацидофiльниx бак-терiй. Зниження, а тим бшьше зникнення лакто-бацил у тхы, сприяе виникненню та розвитку шфекцшного патологiчного процесу[1, 2, 23].

Певне значення для шдтримки нормобiоти й оптишзацп фiзiологiчниx функцiй пixви разом з лактобацилами: L. acidophilus, L. spp. - мають пептострептококи, грампозитивш анаеробнi коки, грампозитивнi палички, обл^атш анаеро-би. Вiдносно рiдко (до 5% випадюв) у вагь нальному вiдокремлюваному знаходять Mobi-luncus [26]. Типовими представниками нормального мшробного пейзажу генiтального тракту жiнок е Propionbacterium spp. (P. acnes), що ви-дiляються з частотою до 25%.

Так, обл^атш анаеробнi паличкоподiбнi грам-негативнi бактерп роду Bacteroides виявляються в 9-13% здорових жшок. Виявлення Fusobac-terium spp. вщбуваеться в 14-40%, Porphyromonas spp. - 31%, Prevotella spp. - в 60% випадюв. Ряд авторiв вщводить значне мiсце представникам роду Prevotella (Pr. bivia i Pr. Disiens) у форму-ваннi нормобiоти шхви жiнок, якi видiляють у 12% [13, 25].

Серед факультативно-анаеробних мшроорга-нiзмiв видiляють каталазопозитивнi, коагула-зонегативш S. epidermidis i новобiонрезистентнi S. Saprophyticus i Streptococcus spp та непа-тогеннi коринебактери, якi присутш в 30-40% випадкiв. Е. coli, видшяють у 5-30% жiнок. Iншi ентеробактерп (Klebsiella spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp.) зус^чаються менше шж у 10% здорових жшок [4, 5, 6].

Зниження кшькосп лактобацил призводить до колошзаци пixви G.vaginalis, якi виявляються бiльше нiж у 90% жшок у кшькостях, що сягае 10-109 (КУО/мл) дослiджуваного матерiалу. Серед бактерiй роду Bacteroides, як виявляються у 53-97% хворих на БВ, найчастше видiляють B.bivies, B.disiens i групу B.melaninigenius. Серед грампозитивних анаеробних кокiв, якi вид> ляються в 29-95% випадкiв, частiше за шших видiляють P.anaerobius, P.prevoti, P.tetradius i P.asacharalyticus. Бактерп роду Mobiluncus, яю, як i G.vaginalis, у свш час вважалися единими

збудниками БВ, знаходять тшьки у 8-35% хворих на БВ, але завжди в дуже високих кiлькостяx >1010 КУО. Факультативно-анаеробнi мшроорга-нiзми (E.coli, E.fecalis, S.epidermidis i iн.) ви-дiляються в 23,4% випадкiв [3, 7, 8, 10].

Ид Lactobacillus належить до спороутворю-ючих аеробiв i факультативних анаеробних, хе-моорганотрофних, грампозитивних паличкопо-дiбним бактерiям розмiром 1,0 х 0,5-1,2 мкм. Бшьшють з них неруxомi i спори не утворюють. Оптимальна температура життедiяльностi 30-40°С i рН 5,5-5,8 сприяють доброму росту лакто-бактерiй на живильних середовищах. На кро-в'яному агарi лактобацили формують велик сiруватi S-колони, а також дрiбнi колони, що оточеш зоною гемолiзу та нагадують колони стрептокоюв. Диференцiальна дiагностика лактобацил вщ стрептокоюв досить важка [9, 11]. У пixвi лактобацили (L. casei, L. acidophilus, L.fer-mentum, L. brevis, L. cellobiosus) щентифшують як вагшальш палички або лактобацили До-дерлейна. Число лактобактерiй у здорових жшок сягае 106-107КУ0/мл.

Gardnerella vaginalis належить до роду Gardnerella vaginalis, який утворений монотипним виглядом G. vaginalis. Разом з шшими родами: Haemophilus, Pasteurella, Actinobacillus, Cardio-bacterium, вона належить до факультативних грамнегативних паличок з гемоглобiнофiльними властивостями. G. vaginalis - факультативы анае-роби, але також iснують i строго анаеробнi штами [9, 12, 18].

Гарднерелли представлеш бацилами i коко-бацилами розмiрами 0,3-0,6 x 1-2 мкм. Для гард-нарелл не властивий полiморфiзм. У бюлопчних матерiалаx клiтини розташовуються поодиноко або парою, iнодi спостерiгаеться розташування у вигщщ палiсаду або римсько' цифри «V», що характерне i для коринебактерш. По Грамму забарвлюються неоднорщно i нерiвномiрно. Структура клггинно' стшки мае ознаки грампозитивних бактерш i вiдсутнi тейхоева та дiамiно-пiмелiнова кислоти. За складом превалюють гексадеканова, октадеценова i октадеканова кислоти, але вiдсутнi гiдроксилiрованi жирш кислоти, якi xарактернi для грамнегативних бактерш [9, 20].

G. vaginalis належать до xемоорганотрофiв, каталазо - негативних, високочутливих до ди перекису водню. Патогеннiсть гарднерелл залежить вiд численних чинникiв i полягае в утвореннi сiалiдази, яка проявляе актившсть вiдносно глшопроте'шв слизово' оболонки пixви [9, 21].

Анаеробш грамнегативнi бактерп, пред-ставленi гетерогенною групою мiкроорганiзмiв,

включаючи паличкоподiбнi бактерп родiв Bacteroides, Fusobakterium, Mobiluncus, Prevotella, Veillonela та шш^ входять до складу мiкробiоти ротово! порожнини, ШКТ, сечостатево! системи людини. Деякi з них потенцiйно здатш викли-кати патологiчнi процеси, яю мають, головним чином, ендогенний характер в асощацл декiлькох видiв бактерш. До чинниюв, що сприяють розвитку патолопчних станiв, вщ-носять порушення цiлiсностi шкiрних покривiв i слизових оболонок [9, 19].

Рiд Bacteroides е облiгатним анаеробом, полiморфна, паличкоподiбна бактерiя, здатна до утворення кокобацилярних i гiлкоподiбних форм, спор не утворюе. Патогеннi властивостi бактеро1дав зумовлеш адгезiею до поверхнi епiтелiальних клггок i видiлення неграмiнiдази, гiалуронiдази, фiбринолiзина, якi призводять до ушкодження епггелда. Мiкроорганiзми мають капсулу i здатш видшяти супероксиддисмутазу, якi захищають !х вiд мiкробiцидних чинникiв фагоцитiв. Бактеро!ди рiдко викликають запальнi явища самостшно. Частiше запальнi процеси викликаються асощащею бактеро1дав з ана-еробними стрептококами, фузобактерiями та iншими мiкроорганiзмами [9, 21].

Бактеро!ди групи Fragills у складi клiнiчного матерiалу представленi блщими полiморфними паличками iз закругленими кшцями; каталазо -позитивнi. Вони культивуються на кролячому агар^ тiоглiкольовому середовищ^ в анаеробних умовах, при вмют 10% вуглекислого газу й утворюють перлово-сiрi або бiлi колони. Бакте-ро!ди резистентнi до пенiцилiну, клшдамщину i цефалоспоринiв [9, 21].

Рщ Prevotella представлений полiморфними нерухомими споронеутворюючими паличками, близькими до бактеро1дав. Представники роду Prevotella (P. melaninogenica, P. intermedia, P. bivia i ш.) - хемоорганотрофи, облтатш ана-ероби, що проявляють помiрну цукролiтичну активнiсть. Розвиток патологiчних уражень зу-мовлений активнiстю видшено! фосфолшази, яка порушуе цiлiснiсть мембран епiтелiальних клiтин, що приводить до !х загибелi. Цi бактерп' призводять до виникнення гiнекологiчних захво-рювань. На живильному середовищi утворюють колони, що тгментуються, вiд свiтло-коричне-вого до чорного кольору. Превотелли, як i бакте-ро!ди, резистентш до пенiцилiну, цефалоспо-ринiв, ванкомщину i канамiцину, але, на вщмшу вiд них, чутливi до колютину i не здатнi про-ростати у присутносп солей жовчних кислот [9].

Рщ Fusobacterium складаеться з полiморфних анаеробiв, у виглядi веретеноподiбних i спо-

ронеутворюючих паличок. Фузобактери е хемо-органотрофами, каталазонегативними, здатними до утилiзацiï пептону та вуглеводiв. Основними продуктами метаболiзму е масляна, молочна й оцтова кислоти. Патогенш властивосп зумовленi здатнiстю F. nucleatum i F. nесгоphorum секре-тувати фосфолiпазу А, лейкоцидин, якi мають цитотоксичну дiю, що сприяе проникненню бак-терiй у бiльш глибою шари тканин. Характерна особливiсть культур фузобактерш проявляеться присутнiстю гнильного запаху за рахунок утворення велико1 кшькост масляноï кислоти та щдо-лу. Фузобактерiï бiльш чутливi, порiвняно з бак-тероïдами, до антибютиюв: цефокситину, клш-дамiцину. iмiпенему, а також метрошдазолу [9].

Мiкроорганiзми роду Mobiluncus - вдол -негативш, утворюють тонкi викривленi палички розмiром 0,4-0,6 x 1,2-4,0 мкм iз загостреними кiнцями, якi розташовуються поодиноко або попарно. Вщношення до забарвлення по Грамму рiзне, але структура клiтинноï стiнки характерна для грампозитивних бактерiй, подiбно до бактерш роду Gardnerella. Патогеннiсть Mobiluncus недостатньо вивчена, але щ мiкроорганiзми часто видшяють при вапштах.

Рiд Veillonella представлений нерухомими кокоподiбними клiтинами 0,3-0,5 мкм в дiаметрi. Типовий представник виду - V. parvula i 3 види -V. atypica, V. dispar i V. Parvula, як паразитують на слизових оболонках людини. Самостшно, як правило, не викликають розвитку патолопчних процешв, проте входять до складу змшаних бактершних патогенiв, якi викликають септичнi стани. Ферментативний метаболiзм Veillonella pp. включае розщеплення пiрувату, лактату, малату, фумарату i оксалоацетату.

Ид Porphyromonas складае шгментоутворю-ючi види, що рашше входили до роду Bacteroides, i представлен короткими паличками розмiром 1,0-3,0 х 0,5-0,8 мкм; нерухом^ споро-утворюючi. 1нертш до вуглеводiв, для зростання потребують гемiн i вiтамiн К. Цей вид бактерш, як правило, чутливий до ванкомщину, але ре-зистентний до колютину, канамщину, пенщилшу i цефалоспоришв [9, 22].

Серед анаеробних грампозитивних коюв слiд видiлити бактерп родiв - Peptostreptococcus i Peptococcus. Мкрооргашзми виростають в анаеробних i мшроаерофшьних умовах при 5-10% вмют СО2, утворюючи значну кшькють молоч-но1' кислоти.

Рiд Peptococcus представлений нерухомими сферичними клiтинами (0,3-1,2 мкм): у бюло-гiчному матерiалi розташовуються попарно, тетрадами, безладними скупченнями або

16/ Том XXI/1

93

короткими ланцюжками. Peptococcus - хемоорга-нотрофи, потребують збагачених живильних се-редовищ, iнертнi до вуглеводiв, енергiю одер-жують завдяки сво1'м властивостям розщеплю-вати пептон. Як правило, мшрооргашзми роду Peptococcus каталазонегативш, iндол не утво-рюють, штрати не вiдновлюють. Мiкроорганiзми роду Peptococcus е облiгатними паразитами слизових оболонок. Оптимальна температура для культивацп е 37°С. На кров'яному агарi деяю штами (P. niger) формують чорш колони.

Рiд Peptostreptococcus утворюють нерухомi коки i кокобацили розмiром 0,5-1,2 мкм. Морфо-логiя i фiзiологiя роду Peptostreptococcus схожi з такими ж, як у представниюв роду Peptococcus. Про 1'х вiрулентнi i патогеннi властивостi практично шчого не вiдомо. Проте 1'х часто видшяють у складi асоцiантiв при рiзних гiнекологiчних захворюваннях (ендометрити, абсцеси барто-лiнiевих залоз, тсляпологовий сепсис та iнших), iнфекцiях шюри i м'яких тканин.

Спороутворюючi бактери роду Clostridium, що належить до анаеробних бактерiй, е рухомi грампозитивш палички. Вони належать до хемоорганотрофiв i здатнi викликати масляно-кисле бродшня й анаеробний розпад вуглеводiв. Для людини патогеннi типи А, З i Д. Рщ Corynebacterium, споронеутворюючi бактери неправильно! форми, представлеш у виглядi пря-мих або злегка зпнутих паличок розмiром 1,5-8,0 х 0,3-0,8 мкм i мають мiкрокапсулу, нерухом^ кислотонестiйкi, факультативнi анаероби. 1снують види коринебактерш, якi патогеннi для людини i тварин. Мiсцем паразитування е слизовi оболонки носоглотки, очей, статевих ор-ганiв жшок, шкiрнi покрови. Сукупнють кл> нiчних проявiв зумовлюють синдром штоксика-ци i синдром мюцевого фiбринозного запалення.

Факультативнi грамнегативш палички сь мейства Enterobacteriaceae об'еднують невелик рухомi або нерухомi споронеутворюючi бактери, в складi якого 20 родiв, якi об'еднують бiльше 100 вцщв бактерiй, частина з яких входить до складу мшробних асощацш кишечнику людини i тварин. Омейство Enterobacteriaceae е хемоорга-нотрофами, каталазопозитивними i оксидазо-негативними. Патолопчш стани зумовленi на-явнiстю ендотоксину, а також чинниками шва-зивност й адгези, яи забезпечують виживання бактерiй у цитоплазмi фагоцитiв i в сироватцi кровi. До амейства Enterobacteriaceae також належать рщ Escherichia (Escherichia coli,) рiд Klebsiella (K. oxytoca, K. pneumoniae) i рщ Proteus [9].

Рщ Atopobium належить до сiмейства Coryn-ebacteriaceae, а його види: Atopobium vaginae, A. minutum, A. parvulum, A. rimae, - представляють собою грампозитивш анаеробш палички або полiморфнi коки. A. vaginae виявляються в по-рожнинi рота, в шфшованих ранах, при тазових абсцесах, а також при уролопчних запальних процесах. A. vaginae утворюе велику кшьюсть молочно!, янтарно! та iнших оргашчних кислот i в асощаци з G. Vaginalis бере участь у розвитку бактерiального вагшозу [14, 24].

ЩДСУМОК

Розвиток базових наукових дисциплш, ймо-вiрно, буде сприяти тому, що список мшроор-ганiзмiв, яю мають значення у виникненнi i розвитку БВ, зростатиме. Тому головним завданням фаивщв, якi займаються щею проблемою, е визначення 1'х етюлопчно! ролi у виникненнi i перебiгу патологiчного процесу або встанов-ленню 1'х вiдносин до нормального вагшального мiкробного пейзажу.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Дашкевич В.Е. Применение препарата Да-лацин вагинальный крем в акушерской практике / В.Е. Дашкевич, Ю. В. Давыдова // Укр. мед. часопис. - 2000. - № 3. - С. 40-42.

2. Исследование микробного спектра состава вагинального содержимого с использованием ДНК-чипов / К.И. Плахова, М.А. Гомберг, М.Е. Атрошкина [и др.] // Второй Всерос. конгресс дерматовенерологов : тез. науч. работ. - СПб., 2007. - С. 162.

3. Кира Е.Ф. Бактериальный вагиноз / Е.Ф. Кира. - СПб. : ООО «Нева-Люкс», 2001. - 363 с.

4. Мальцева Л.И. Эффективность препарата «Йодоксид» при лечении бактериального вагиноза у женщин / Л.И. Мальцева, Ф.Ф. Миннуллина, А.А. Ази-зова // Гинекология. - 2003. - Т. 5, № 6. - С. 251-253.

5. Микробная экология влагалища / Л.И. Ка-фарская, О.В. Коршунова, Б.А. Ефимов [и др.] // Микробиология. - 2002. - № 6. - С. 91-99.

6. Микроэкология влагалища. Коррекция микрофлоры при вагинальных дисбактериоза / В.М. Коршунов, Н.Н. Володин, Б.А. Ефимов [и др.]. - Москва, 1999. - 80 с.

7. Назарова Е.К. Дисбактериозы влагалища: этиология, патогенез, клиника, лабораторная диагностика / Е.К. Назарова, Е.И. Гиммельфарб, Л.Г. Созаева. - Москва, 2000. - 7 с.

8. Никонов А.П. Вульвовагиниты / А.П. Никонов, О.Р. Асцатурова // Гинекология. - 2002. - Т. 4, № 3. - С. 122-125.

9. Определитель бактерий Берджи / под ред. Дж. Холта, Н. Крига, П. Снита [и др.]. - 9-е изд-во. Т. 1. - Г.: Мир, 1997. - 429 с.

10. Перспективы нового подхода к лечению бактериального вагиноза и кандидозного кольпита в первом триместре беременности / В.А. Мельников, Н.А. Краснова, Н.А. Семенова [и др.] // Сб. материалов 9 Всерос. науч. форума «Мать и дитя». - Москва, 2007. - С. 164.

11. Плахова К.И. Бактериальный вагиноз: протокол ведения больных / К.И. Плахова // Венеролог. -2007. - № 4. - С. 10-16.

12. Прилепская В.Н. НоваРинг - контрацепция, анатомия, сексология / В.Н. Прилепская // Гинекология. - 2005. - № 6. - С. 306-308.

13. Прилепская В.Н. Этиопатогенез, диагностика и современные направления в лечении бактериального вагиноза / В.Н. Прилепская, Г.Р. Байрамова // Рус. мед. журнал. - 2002. - № 18. - С. 795-797.

14. Роль Atopobium vaginae при рецидивировании бактериального вагиноза / К.И. Плахова, М.А. Гом-берг, М.Е. Атрошкина [и др.] // Вестн. дерматологии и венерологии. - 2007. - № 5. - С. 9-13.

15. Роль инфекций, передающихся половым путем, и дисбиозов влагалища в патогенезе послеродового эндомиометрита / М.Е. Шляпников, В.И. Меркулова, Л.В. Афанасьева [и др.] // Ургентная и ре-конструктивно-восстановительная хирургия. - Самара, 2007. - Вып. 3. - С. 88-92.

16. Рудакова Е.Б. Влагалищный дисбиоз и патология шейки матки / Е.Б. Рудакова // Генитальные инфекции. - 2006. - № 1. - С. 52-55.

17. Серов В.Н. Современные представления о бактериальном вагинозе / В.Н. Серов, А.Л. Тихомиров, Ч.Г. Олейник // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. - 2005. - Т. 4, № 1. - С. 66-71.

18. Сидорова И.С. Микрофлора половых путей у женщин репродуктивного возраста / И.С. Сидорова, Е.И. Боровкова.-Москва: Практична медицина, 2007.-80 с.

19. Сикерина О.В. Состояние иммунного статуса у юных беременных с бактериальным вагинозом / О.В. Сикерина, К.Г. Серебренникова, Ф.К. Тетелю-тина // Материалы V Рос. форума «Мать и дитя». -Москва, 2003. - С. 209-210.

20. Современные особенности клиники, диагностики и лечения урогенитальных инфекций / под ред. Л.В. Ткаченко. - Волгоград, 2004. - 36 с.

21. Специфическое лечение бактериального ва-гиноза / Г.В. Долгов, В.Г. Абашин, О.Л. Молчанов, Д.И. Гайворонских [Материалы IX Всерос. науч. форума с междунар. участием им. акад. В. И. Иоффе "Дни иммунологии в Санкт-Петербурге"] // Мед. иммунология. - 2005. - Т. 7, № 2-3. - С. 184.

22. Arzese A.R. Detection of tetQ and ermF antibiotic resistance genes in prevotella and porphyromonas isolates from clinical specimens and resident microbiota of humans / A.R. Arzese, L. Tomasetig, G.A. Botta // J. An-timicrob. Chemother. - 2000. - Vol. 45. - P. 577-582.

23. Goldacre M. J. Vaginal microbial flora in normal young women / M.J. Goldacre, B. Watt // Brit. Med. J. -1999. - N 1. - P. 1450-1453.

24. Hillier S.L. Bacterial vaginosis / S.L. Hillier, K.K. Holmes // Sexually transmitted diseases / eds.: K.K. Holmes, P.A. Mardh, P.F. Sparling, P.J. Wiesener. -2nd. ed. - N.Y.: McGraw-Hill, 1999. - Р. 547-560.

25. Leukorrhea and bacterial vaginosis as in-office predictors of cervical infection in high-risk women // Obstet. Gynecol. - 2002. - Vol. 30, N 2. - P. 160-165.

26. Nugent R.P. Reliability of diagnosing bacterial vaginosis is improved by a standardized method of Gram stain interpretation / R.P. Nugent, M.A. Krohn, S.L. Hillier // J. Clin. Microbiol. - 1991. - Vol. 29. - P. 297-301.

REFERENCES

1. Dashkevich VE, Davydova YuV. [Use of the drug Dalatsin vaginal cream in obstetric practice]. Ukr. med. chasopis. 2000;3:40-42. Ukrainian.

2. Plakhova KI, Gomberg MA, Atroshkina ME. [Examination of the spectrum microbial composition of vaginal contents using DNA chips]. Vtoroy Vseros. kongress dermatovenerologov: tez. nauch. rabot. 2007;162. Russian.

3. Kira EF. [Bacterial vaginosis]. SPb.: OOO «Neva-Lyuks». 2001;363. Russian.

4. Mal'tseva LI, Minnullina FF, Azizova AA. [Efficacy of "Yodoksid" in the treatment of bacterial vaginosis in women]. Ginekologiya. 2003;5(6):251-3. Russian.

5. Kafarskaya LI, Korshunova OV, Efimov BA. [Microbial ecology of the vagina]. Mikrobiologiya. 2002;6:91-99. Russian.

6. Korshunov VM, Volodin NN, Efimov BA. [Vaginal Microecology. Correction of vaginal microflora in dysbiosis]. 1999;80. Russian.

7. Nazarova EK, Gimmel'farb EI, Sozaeva LG. [Dysbacterioses of vagina: etiology, pathogenesis, clinical, picture laboratory diagnostics]. 2000;7. Russian.

8. Nikonov AP, Astsaturova OR. [Vulvovaginitis]. Gynecologya. 2002;4(3):122-5. Russian.

9. Kholta Dzh, Kriga N, Snita P. [The determinant of bacteria Burgi]. Mir, 1997;1:429. Russian.

10. Mel'nikov VA, Krasnova NA, Semenova NA. [Prospects for a new approach to the treatment of bacterial vaginosis and Candida vaginitis during the first trimester of pregnancy]. Sb. Materialov 9 Vseros. nauch. foruma «Mat' i ditya». 2007;164. Russian.

11. Plakhova KI. [Bacterial vaginosis: Treatment Protocol]. Venerolog. 2007;4:10-16. Russian.

12. Prilepskaya VN. [NovaRing - contraception, anatomy, sexology]. Ginekologiya. 2005;6:306-8. Russian.

13. Prilepskaya VN, Bayramova GR. [Etiopathoge-nesis, diagnostics and modern trends in the treatment of bacterial vaginosis]. Rus. med. zhurn. 2002;18:795-7. Russian.

14. Plakhova KI, Gomberg MA, Atroshkina ME. [Role of Atopobium vaginae in the recurrence of bacterial vaginosis]. Vestn. dermatologii i venerologii. 2007;5:9-13. Russian.

16/ Том XXI/1

95

15. Shlyapnikov ME, Merkulova VI, Afanas'eva LV. [The role of, sexually transmitted infections and vaginal dysbiosis in the pathogenesis of postpartum endomyometritis]. Urgentnaya i rekonstruktivno-vosstano-vitel'naya khirurgiya. 2007;3:88-92. Russian.

16. Rudakova EB. [Dysbiosis of vaginal and cervical pathology]. Genital'nye infektsii. 2006;1:52-55. Russian.

17. Serov VN, Tikhomirov AL, Oleynik ChG. Modern understanding of bacterial vaginosis. Vopr. ginekolo-gii, akusherstva i perinatologii. 2005;4(1)66-71. Russian.

18. Sidorova IS. Borovkova EI. [The microflora of the genital tract of women of reproductive age]. Praktich. meditsina. 2007;80. Russian.

19. Sikerina OV, Serebrennikova KG, Tetelyuti-na FK. [Immune status in young pregnant women with bacterial vaginosis]. Materialy V Ros. foruma «Mat' i ditya». 2003;209-10. Russian.

20. Tkachenko LV. [Modern features of clinical picture, diagnosis and treatment of urogenital infections]. Volgograd. 2004;36. Russian.

21. Dolgov GV, Abashin VG, Molchanov OL, Gay-voronskikh DI. [Specific treatment for bacterial vagino-sis]. Med. immunologiya. 2005;7(2-3):184. Russian.

22. Arzese AR, Tomasetig L, Botta GA. Detection of tetQ and ermF antibiotic resistance genes in prevotella and porphyromonas isolates from clinical specimens and resident microbiota of humans. J. Antimicrob. Chemother. 2000;45:577-82.

23. Goldacre MJ, Watt B. Vaginal microbial flora in normal young women. Brit. Med. J. 1999;1:1450-3.

24. Hillier SL, Holmes KK. Bacterial vaginosis. Sexually transmitted. 1999;547-60.

25. Leukorrhea and bacterial vaginosis as in-office predictors of cervical infection in high-risk women. Obstet. Gynecol. 2002;30(2):160-5.

26. Nugent RP, Krohn MA, Hillier SL. Reliability of diagnosing bacterial vaginosis is improved by a standardized method of Gram stain interpretation. J Clin Microbiol. 1991;29:297-301.

CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 02.12.2015

♦

УДК 616.31+616.76]-018:576.31-092.6:618.33

М. С. Дрогомирецька, МОРФОЛОГ1ЧН1 ТА МОРФОМЕТРИЧН1

Ахмад Салех Халяф Салама ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТКАНИН ЗУБО-

ЩЕЛЕПНОГО АПАРАТУ У Д1ТЕЙ З ПОРУШЕНИМ ПЕРЕБ1ГОМ АНТЕНАТАЛЬНОГО ПЕР1ОДУ

Нащональна медична академ1я п1слядипломно'1 oceimu iM. П.Л. Щупика кафедра ортодонтИ

вул. Стртенська 7/9, Кигв, 01025, Украша

National Medical Academy of Postgraduate Education named P.L. Shupyk

Department of orthodontics

Stritenska str. 7/9, Kyiv, 01025, Ukraine

e-mail: info@ortodep.com.ua

Ключовi слова: dimu, порушення антенатального перюду, тканини зубощелепного апарату, морфологiчнi до^дження

Key words: children, violation of the antenatal period, tissues of dentoalveolar apparatus, morphological studies

Реферат. Морфологические и морфометрические исследования тканей зубочелюстного аппарата у детей с нарушенным течением антенатального периода. Дрогомирецкая М.С., Ахмад Салех Халяф Салама.

Аномалии и деформации зубочелюстной системы у детей и подростков способствуют не только ухудшению стоматологического здоровья, а и достаточно часто являются причиной развития самой разнообразной соматической патологии. Целью нашего исследования было установить факторы риска формирования миофункциональных нарушений зубочелюстной системы у детей с нарушенным течением антенатального периода с помощью морфологических и морфометрических исследований. Изменения, которые были установлены в исследованных органах, состояли из дистрофических и дисциркуляторных, которые отличались разной степенью выраженности во всех отделах органов полости рта. Дистрофические изменения были