CC BY
25
Клштна пед1атр1я
УДК 616.24-002+616.233-002.193J-085.33-053.2
ЛЕЖЕНКО Г.О., ПАШКОВА O.G. ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
AOCBiA ЗАСТОСУВАННЯ ЦЕФОДОКСУ В AiKyBAHHi nO3AAiKAPHßHMX ПНЕBMOНiЙ ТА РЕЦИДИВУЮЧИХ BPOHXiTiB У ДiТЕЙ
Резюме. Уpo6omi проведено анал1з ефекmuвносmi застосування перорального антибютика Цефодокс (цефподоксиму проксетил) у терапи позалкарняних пневмонш та рецидивуючих бронхМв у дтей. Показано, що Цефодокс е ефективним i безпечним препаратом та може використовувати-ся як стартовий антибютик при лiкуваннi запальних захворювань респiраторного тракту в дiтей як у стацюнарних, так i в амбулаторних умовах, а також як другий етап стутнчасто'( терапи позалкарняно'1 пневмони тсля парентерального стартового застосування цефалоспоринiв III генераци.
Ключовi слова: дти, позалкарняна пневмошя, рецидивуючий бронхт, Цефодокс.
1нфекщя дихальних шляхiв належить до найбшьш поширених захворювань, що зус^чаються в дитя-чому вщь Висока частота поширення обумовлюе не тшьки медичну, але й економiчну значущють дано! проблеми. Найбшьш складним у тактищ лшування запальних процемв дихальних шляхiв слщ визнати питання про призначення та вибiр антибактерiаль-но! терапи. Серед безлiчi параметрiв, за якими можна оцшювати антибiотик, на першому мiсцi сто!ть його терапевтична ефектившсть, на другому — безпеч-нiсть [1]. Все це визначае ряд вимог при виборi ан-тибактерiального препарату. По-перше, це високий стушнь безпеки. По-друге, системнiсть ди, оскiльки нерiдко тяжка iнфекцiя у дитини призводить до гене-ралiзацп процесу. По-трете, максимально щадна дiя на нормальний бiоценоз слизових оболонок, перш за все шлунково-кишкового тракту. I нарешп, без-умовне знання антимшробного спектра й фармако-динамши препарату [8]. Завдяки наявностi сучасних антибютишв, що характеризуються оптимальною фармакокшетикою i пiдвищеною безпекою, у дитя-чiй практицi в даний час можна упроваджувати не тшьки високоефективш, але i щаднi режими антибю-тикотерапи, що дозволяють звести до мшмуму число внутрiшньовенних i внутрiшньом'язових iн'екцiй. Найбiльш оптимально вимогам педiатрil вщповща-ють два парентеральш препарати цефалоспориново-го ряду — цефотаксим i цефтрiаксон. 1х антимшроб-ний спектр багато в чому схожий i охоплюе майже вмх збудникiв тяжких позалiкарняних iнфекцiйних захворювань, у тому чи^ й бактерiальних iнфекцiй
дихальних шляхiв. Але особливють виведення пре-паратiв (з сечею i з жовчю) призводить до виражено! негативно! ди на нормальний бюценоз кишечника. Тому застосування цих антибютишв часто супрово-джуеться вираженою побiчною реакцiею з боку кишечника у виглядi дiареl [8].
На сучасному еташ перспективним е застосування пероральних антибютишв при лшуванш запальних захворювань ресшраторного тракту в дiтей, у тому чи^ й пневмонiй. Оптимальним препаратом для лшування ресшраторно1 патологи за рахунок ви-гiдного поеднання грампозитивно1 i грамнегативно1 активностi е антибютик цефподоксиму проксетил (Цефодокс) [2, 4—6]. Цефподоксиму проксетил належить до категори пролтв, що стають активними тшьки у стшщ тонко1 кишки, де вони перетворюють-ся на цефподоксим. Тому Цефодокс практично не впливае на флору кишечника, що дуже важливо для дггей, яш схильнi до розвитку дисбюзу кишечника [3, 5]. Враховуючи широкий спектр ди цефподоксиму, його високу актившсть щодо грампозитивно1 флори, бактерицидну дш i високий стушнь безпеки, Цефодокс найбшьш доцшьно застосовувати в лшуванш iнфекцiй ЛОР-оргашв i дихально1 системи (зокрема, пневмонш). Особливост фармакодинамiки i фарма-кокшетики визначають можливiсть використання Цефодоксу i в схемах ступшчасто1 терапи рiзних ш-фекцiй. У цих випадках препарат призначають шсля стартово1 внутршньовенно1 терапи (протягом 2—3 днiв) ш'екцшними цефалоспоринами III поколiння [5-7].
Клтт'чна педтатр!я
4(25) • 2010
Метою дослщження була оцiнка клшшо-лабо-раторно! ефективностi Цефодоксу при лшуван-ш запальних захворювань респiраторного тракту в дггей.
Матер1али та методи досл1дження
Пiд нашим наглядом заходилися 63 дитини вiком вiд 3 до 15 роыв, якi перебували на лшуванш в пуль-монологiчному вщдшенш Обласно! дитячо! кшшчно! лiкарнi. У 42 хворих було дiагностовано рецидивую-чий бронхiт (1-ша група) та у 21 пашента — позаль карняну пневмонiю середньо! тяжкостi (2-га група). Бiльшiсть хворих була госштаизована на 4-5-й день хвороби. До госштаизацп у 28 хворих антибютико-терапiя не застосовувалася, iншi 35 дггей отримували препарати пенiцилiнового ряду.
Показаннями до призначення Цефодоксу у хворих на рецидивуючий бронхiт вважали кшшчш ознаки, що вказували на реактивацш та бактерiальну природу запального процесу (слизисто-гншний i гнiйний характер мокроти), у сукупност з проявами штоксика-цп. Хворi 2-! групи отримували стушнчасту терапiю: з 1-го дня госпiтaлiзaцп внутрiшньовенно цефало-спорини III поколiння, з 4-го дня за наявност позитивно! клМчно! динамiки призначався Цефодокс пе-рорально. Добова доза Цефодоксу становила 10 мг/кг, подшеш на 2 прийоми через кожш 12 годин. Трива-лiсть антибактерiально! терапп в 1-й груш становила 5—7 дшв, у 2-й груш — 10—14 дшв. Ефектившсть антибютикотерапп оцiнювалася за динамшою скарг, клiнiко-лабораторних показникiв та даних рентгено-логiчного дослiдження.
Результати досл1дження та IX обговорення
Проведений aнaлiз результатiв первинного клiнiко-лaборaторного обстеження показав, що у бшьшосл хворих до початку лшування спостерiгaвся штоксикацшний синдром: пiдйом температури тiлa до субфебрильних або фебрильних цифр в^п^чався у 53 % пащенлв 1-! групи та 87 % 2-! групи, блщсть шкiри — у 72 та 83 % вщповщно. У вмх хворих мав мю-це aстенiчний синдром: дiти скаржилися на загальну слабшсть (79 %), зниження апетиту (81 %), порушення сну (63 %). Супутню ЛОР-патологш у виглядi хрошч-ного тонзилпу, риносинуситу, адено!дних вегетaцiй II—III ступеня, секреторного отиту мали 78 % хворих на рецидивуючий бронхи та 63 % пащенлв iз пнев-монiею. При бактерюлопчному дослiдженнi мaзкiв iз ротоглотки й носа та мокроти, що було проведене у 32 % хворих, у 30 % дией вимвався S.pneumoniae, у 19 % — St.aureus, у 15 % — Р-гемолгтичний стрептокок групи А, у 15 % — S.pyogenes, у 10 % — H.influenzae, у 6 % — Klebsiella та у 5 % — шша грамнегативна флора. У вмх випадках мшрооргашзми, що були видшеш, мали високу чутливють до Цефодоксу. При досль дженш загального aнaлiзу кровi у бшьшосп хворих (92 %) як 1-!, так i 2-! групи спостерпалися помiрний лейкоцитоз зi зсувом лейкоцитарно! формули влiво, прискорення швидкост осiдaння еритроцитiв.
Позитивна динамГка клГшчно! картини на фонi лГкування Цефодоксом спостерiгалася в обох групах хворих. У дггей, хворих на рецидивуючий бронхГт, з перших дшв прийому препарату вгдбувалося полш-шення загального стану: зменшувалися симптоми штоксикацп, нормалiзувався сон, покращувалися настрiй, апетит. Нормалiзацiя температури тiла вгд-мiчалася на 2-3-й день прийому препарату, з 3-4-го дня полiпшувалося носове дихання, кашель i хрипи в легенях зникали на 5-7-й день терапп.
У групi пацieнтiв, хворих на пневмонш, нормаль зацiя кшшчного стану до кiнця курсу терапп спосте-рiгалася у всiх дггей. Температура тiла знижувалася наприкiнцi 2-3-го дня, а до 7-го дня лГкування вона була в межах норми у всГх дiтей. Одночасно зникали прояви астешчного синдрому: дгти були бшьш актив-ними, шдвищувався апетит, зменшувалися слабкiсть, загальне нездужання. Нормалiзацiя фiзикальних змш у легенях вiдмiчалася в середньому на 8-12-й день лГкування. Шсля закiнчення терапп задишки не спо-стерiгалося в жодному випадку. Майже у вшх дггей (92 %) на 10—14-й день лГкування зникав кашель, у 8 % пащенлв кашель хоча i залишався, але вш був незначним i не супроводжувався попршенням загального стану та самопочуття дитини. Контрольна рентгенограма оргашв трудно! клики у груш хворих на пневмонш показала значне зменшення шфшьтра-тивно! пш на 5-6-й день терапГ! та повне зникнен-ня вогнища пневмошчно! шфшьтрацп легешв — на 10—12-й день терапп.
На 5-7-й день терапп Цефодоксом в обох групах спостерпалася позитивна динамГка гематолопчних показниыв, повна нормалГзашя гемограми вгдбу-валася на 8—10-й день лГкування. У всГх хворих, яы отримували Цефодокс, при проведенш контрольного мГкробюлопчного дослгдження шсля закшчення курсу терапГ! патогенна флора у значущих концентрашях не вишвалася. У жодному випадку не спостерпалося клшчних ознак порушень мшробюценозу кишечника, що шдтверджувалося мГкробюлопчним досль дженням калу. Слгд пгдкреслити, що Цефодокс добре переносився вшма хворими. Алерпчних та шших по-бГчних реакцш унаслгдок прийому препарату не було вгдмГчено в жодному випадку.
Висновки
Таким чином, проведеш дослщження свгдчать про високу клГшко-лабораторну ефектившсть та безпечшсть перорального антибютика Цефодокс у терапп бронхолегеневих захворювань у дней. Препарат не викликав побГчно! дГ!, приемний на смак та зручний у дозуваннГ. Це дозволяе рекоменду-вати Цефодокс для використання як стартово! ан-тибютикотерапп при рецидивуючому бронхГтГ на стацГонарному та амбулаторному етапах. Також Цефодокс можливо застосовувати як монотерашю або як другий етап стушнчасто! терапп позалГкар-няно! пневмонГ! в умовах стацГонару шсля паренте-ральнного стартового застосування цефалоспоришв III генерацГ!, що робить лГкування комфортнГшим
(^<икюоЬье
^¿Г/ребёнка
4(25) • 2010
Клтт'чна пед!атр1я
за рахунок зменшення кiлькостi iн'eкцiй, усу-ваючи психологiчний дискомфорт у дитини i зменшуючи ризик виникнення шсляш'екцшних ускладнень.
Список л1тератури
1. Белобородова Н.В. Оптимизация антибактериальной терапии в педиатрии: современные тенденции // International Médical Journal and Association Médical Express. www.médical express.uz
2. Бережной В.В., Козачук В.Г., Орлюк И.Б., Кирнос А.И. Опыт использования препарата Цефодокс в комплексной терапии гнойных синуситов у детей // Современная педиатрия. - 2007. - № 3. - С. 88-92.
3. Боярская Л.Н., Котлова Ю.В., Крыгина А.Н., Берлимо-ва Н.В., Давыдова А.Г., Подлианова Е.И., Герасимчук Т.С. Микробиологическая безопасность цефподоксима проксетила (Цефодокса) при лечении детей с острыми респираторными заболеваниями // Современная педиатрия. - 2009. - № 2. -С. 72-75.
4. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Дзюба О.Л., Мягкая Н.Н., МолочекА.И., ПопивчакП.М. Цефодокс (цефподоксима проксетил): трехлетний анализ клинического использования в педиатрии // Современная педиатрия. — 2009. — № 4. — С. 34-38.
5. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии. — Х.: Прапор, 2007. — 184 с.
6. Дифференцированное применение антибактериальных препаратов в педиатрии (по материалам IX Всеукраинской научно-практической конференции «Актуальные вопросы педиатрии») // Новости медицины и фармации. — 2007. — № 21-22 (230-231).
7. Новые перспективы использования пероральных цефа-лоспоринов в педиатрии. По материалам V Конгресса педиатров Украины, 15-17 октября, г. Киев // Здоров'я Украини. — 2008. — № 24/1. — С. 36-37.
8. Самсыгина Г.А. Цефалоспорины в педиатрии // В мире лекарств. — 2000. — № 1.
Отримано 29.05.10 □
Леженко Г.А., Пашкова Е.Е.
Запорожский государственный медицинский университет
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ ЦЕФОДОКСА В ЛЕЧЕНИИ ВНЕГОСПИТАЛЬНЫХ ПНЕВМОНИЙ И РЕЦИДИВИРУЮЩИХ БРОНХИТОВ У ДЕТЕЙ
Резюме. В работе проведен анализ эффективности применения перорального антибиотика Цефодокса (цефподоксима проксетил) в терапии внегоспитальных пневмоний и рецидивирующих бронхитов у детей. Показано, что Цефодокс является эффективным и безопасным препаратом и может использоваться в качестве стартового антибиотика при лечении воспалительных заболеваний респираторного тракта у детей как в стационарных, так и в амбулаторных условиях, а также как второй этап ступенчатой терапии внегоспитальной пневмонии после парентерального стартового применения цефалоспоринов III генерации.
Ключевые слова: дети, внегоспитальная пневмония, рецидивирующий бронхит, Цефодокс.
Lezhenko G.O., Pashkova O.Ye. Zaporizhya State Medical University, Ukraine
EXPERIENCE IN CEFODOX USE FOR TREATMENT OF COMMUNITY-ACQUIRED PNEUMONIAS AND RECURRENT BRONCHITIS IN CHILDREN
Summary. The article provides the analysis of the oral antibiotic Cefodox (cefpodoxime proxetil) efficacy for the treatment of community-acquired pneumonias and recurrent bronchitis. Cefodox was shown to be an effective and safe agent and can be used as an antibiotic for the initial therapy of inflammatory disease of respiratory tract in children in the hospitals and out-patients hospitals. It can also be use on the secondary stage of step-by-step therapy of community-acquired pneumonia after initial parenteral III generation cephalosporin.
Key words: children, community-acquired pneumonia, recurrent bronchitis, Cefodox.
