CC BY
11
Проблеми вищоТ школи / РгоЫэтБ of ИНдИ БеИоо!
УДК 616-053.2 ФОФАНОВ ол
1вано-Франмвсы<ий нацональний медичний унверситет
досв1д тдготовки спещалюпв первиннот ланки
медико-санпарнот допомоги в контекст
¡нтегрованого ведення хвороб дитячого вку при викладанн пед1атрп студентам молодших куров
Резюме. У сmаmmi викладений огляд основних засад стратеги Нтегрованого ведення хвороб дитячого вку (1ВХДВ), щорозроблена для покращення якостi надання медично'Х допомоги дтям вжом до 5 рошв на рiвнi первинноХ медико-саштарно'Х ланки охорони здоров'я. Висвтлено перший досвгд впровадження цМ стратеги в навчальний процес при вивченн педiатрu на молодших курсах в межах типовойпрограми. При цьому значна увага придлена методиц засвоення студентами молодших курав комункативних навичок та застосування хх при збирант анамнезу, стлкувант з батьками й родичами дтей. За рекомендациями 1ВХДВ ва медичт пращвники, як працюють у первиннш ланщ медико-саштарног допомоги, повинт володти методологiею консультування амИ з питань догляду за здоровими та хворими дтьми, виго-довування, забезпечення оптимальнихумов для фЬзичного та нервово-психiчногорозвитку. Наш перший досвгд свiдчить про доцльшсть впровадження окремих питань 1ВХДВ у навчальний процес студентам ще на молодших курсах.
Ключовi слова: дти, нтегроване ведення хвороб, студенти, навчальний процес.
Одним iз важливих завдань у реформуванш охорони здоров'я в Украш е вдосконалення первинно! медико-саштарно! допомоги (ПМСД) та тдвищен-ня якосп тдготовки кадрiв, тдготовки спещалюпв для роботи в щй ланщ охорони здоров'я [1, 4, 5]. Сучасш соцiально-економiчнi умови, що склали-ся в Укра!ш, спричинили змши в системi охорони здоров'я. Це призвело передуам до зменшен-ня професшно шдготовлених ка^в у первиннш ланщ, попршення оснащення амбулаторних л^-вально-профшактичних установ тощо. Особливо це стосуеться надання медично! допомоги дням. У результат зрю об'ем необГрунтовано! госпи^заци хворих, неращонального застосування лжарських засобiв, стали ширше використовуватися медикамента, ефективнють яких недостатньо доведена. Усе це призвело до пщвищення вартосп лiкування, зробило його економiчно невиправданим, а саме звернення до медичних установ — непривабливим для населення. Для вирiшення цих проблем необ-хiдно було виробити стандартизован пщходи, що допомагають медичним пращвникам будь-якого рiвня органiзувати спостереження за здоровими й хворими диъми, оцiнювати тяжкiсть стану пацiента
й мати чикий алгоритм проведення дiагностичних i терапевтичних манiпуляцiй залежно вщ отриманих результатiв оцiнки [1, 3, 4].
За результатами аналiзу причин смерт в 10,8 млн дггей вiком до 5 рокiв, що був проведений ВООЗ/ ЮН1СЕФ у 90-х роках ХХ столитя у кра!нах iз низь-ким i середнiм прибутком, встановлено, що велика частка дитячо! захворюваностi й смертносп зумов-лена такими причинами: госщ респiраторнi шфек-цГ! (в основному пневмошя), дiарея, кiр, маляр1я, порушення харчування (у 50 % дггей захворювання перебiгало на !х фош). Сiм iз 10 таких смертель-них випадкiв викликанi гострими респiраторними iнфекцiями (в основному пневмонiею), дiареею, кором або порушенням живлення, а також часто поеднанням таких захворювань. Досвгд i науковi факти показують, що полiпшення здоров'я дитини не обов'язково залежить вщ використання склад-них i високовартiсних технологiй, швидше тут вщ-грае роль застосування ефективних стратегiй, що
© Фофанов О.Д., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Грунтуються на глобальному пiдходi й доступнi для бшьшосп дiтей, якi потребують медично'Г допомоги, а також враховують iснуючий персонал та структуру системи охорони здоров'я в державь
ВООЗ, дитячим фондом ООН ЮН1СЕФ i багать-ма шшими органiзацiями, iнститутами та приват -ними особами ВООЗ/ЮН1СЕФ розроблена стра-тегiя «1нтегроване ведення хвороб дитячого вГку» (1ВХДВ, Integrated Management of Childhood Illness) для дiтей вжом молодше 5 рокiв, у якому подаш ал-горитми правильного ведення найбшьш пошире-них серйозних проблем, з якими, найiмовiрнiше, стикатимуться як медичш працiвники первинно'Г ланки медично'Г допомоги дiтям, так i пращвники стацiонару [7, 8]. Це вжова група найбiльшого ри-зику смерп, адже 90 % смертей дггей у вiцi до 18 ро-кiв припадае на першi 4 роки життя. Щорiчно у свт помирае близько 11 мiльйонiв дггей цього вiку, або 1200 дггей кожну годину, 99 % померлих — це дгга з краш, що розвиваються. Прiоритетний напрямок стратегИ «1нтегроване ведення хвороб дитячого вжу» — первинна медико-санiтарна допомога [8, 10].
Незважаючи на те, що головною причиною для розробки стратегИ 1ВХДВ була необхщшсть на-дання хворим кл^чноГ допомоги, стратепя також придiляе увагу таким аспектам, як ращональне хар-чування здорових дiтей, iмунiзацiя, та шшим важ-ливим елементам профшактики захворювань i про-паганди здорового способу життя. Стратепя 1ВХДВ пропагуе також активне залучення членiв ам! та громади до процесу надання медично'Г допомоги [4, 7, 9, 10]. З метою удосконалення оргашзацИ надання первинно'Г медико-саштарно'Г допомоги дням вжом до 5 роюв, зниження рГвня Гх захворюваностi й запобпання смертностi у 2010 рот МОЗ Украши видало наказ про впровадження стратеги 1ВХДВ в Украш [6]. Згщно з цим наказом Снятинський район 1вано-Франювсько'Г областi визначений одним ¡з регiонiв Украши для реалiзацiï пшотного впровадження 1ВХДВ. Необхщшсть впровадження стратегИ 1ВХДВ в Украш пов'язана з цшою низкою причин. Серед них важливе значення мають обме-жена юльюсть витратних матерiалiв i устаткування в медичних установах першого р1вня надання ме-дично'Г допомоги дням, недостатнi знання й нави-чки медичних пращвниюв у консультуваннi дггей i батькiв та вщсутнють базових знань ведення хворих i здорових дггей тощо.
На сьогодш не юнуе стандартного набору ре-комендацш щодо включення 1ВХДВ у програму навчання студентiв. Але WHO/CAH у сшвпращ з фахiвцями з р1зних краш вивчають рГзш можливГ способи включення стратеги 1ВХДВ у програму навчання студенпв при пщготовщ фельдшерських i лiкарських кадрiв як основних фах1вщв первинно'Г медико-саштарно'Г ланки допомоги дням. Провщш вченi нашо'Г держави вважають, що стратегiю 1ВХДВ у первиннiй медико-санiтарнiй ланцi допомоги дь тям доцшьно впроваджувати у викладання педiатрïï
на до- i пiслядипломному етапi й широко викорис-товувати в практицi педiатрГi й амейно'Г медицини Украши [1, 4, 5]. У деяких медичних ушверситетах Украши основнi окремi питання 1ВХДВ вже вклю-ченi в навчальш програми на випускних курсах [5]. Але, на нашу думку, доцшьно не тшьки знайомити студентiв старших курав з цieю стратегieю, але й на-вчити методики втшення багатьох Г! принципiв саме на молодших курсах.
Ми поставили за мету нашого дослщження огляд окремих засад стратегп 1ВХДВ i визначення шлях1в ГГ впровадження в педагопчний процес при вивчен-нi педiатрn на молодших курсах студентами медич-ного факультету в межах юнуючих типових програм. Бшьшють рекомендацiй 1ВХДВ, зокрема питання догляду, вигодовування, фiзичного й нервово-пси-хiчного розвитку тощо, включенi в типовi програми дисциплiн, що викладаються на молодших курсах студентам медичних факультепв. Це таю дисципль ни, як пропедевтика педiатрn, змiстовi модулi «Догляд за диъми, його роль у лiкувальному процесi та оргашзац1я в умовах педiатричного стацюнару» (практика) та «Основш обов'язки та професшш дп медичноГ сестри педiатричного вщдшення» (практика). З 2010 року на кафедрi в педагогiчний процес при викладанш цих дисциплiн вже включено наказ № 149 МОЗ Украши «Про затвердження Клiнiчного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною вжом до 3 рокiв», що мютить окремi питання стра-тегГГ 1ВХДВ щодо догляду за дiтьми, вигодовування, ощнки фiзичного та нервово-псих1чного розвитку.
Впровадження стратегп 1ВХДВ на кафедрi дитя-чоГ хiрургГi та пропедевтики педiатрn розпочалось iз навчання викладачiв. За наказом МОЗ УкраГни доцент кафедри З.О. Щхонь призначена модератором впровадження стратеги 1ВХДВ в 1вано-Франюв-ськiй областi, що дозволило отримати в електронно-му виглядi не лише матерiали ВООЗ/ЮН1СЕФ (по-сiбники, керiвництва), але й презентацп навчальних семiнарiв, навчальнi фшьми.
У керiвництвi 1ВХДВ вказано, що процедура про-ведення оцiнки стану дитини вжом вiд народження до 5 роюв включае декшька важливих етатв, що ма-ють бути виконаш медичним працiвником: 1) збiр анамнезу i спiлкування з тим, хто доглядае за дити-ною; 2) перевiрка на наявнiсть загальних ознак не-безпеки; 3) перевiрка на наявтсть основних симп-томiв; 4) перевiрка статусу харчування; 5) ощнка годування дитини; 6) перевiрка статусу щеплення; 7) оцiнка щодо шших проблем. З усiх перерахованих етатв важливим у навчальному процесi при викладанш педiатрn на молодших курсах е вивчення методики збирання анамнезу й стлкування з мапр'ю. Анамнез допомагае з'ясувати вс iснуючi зв'язки м1ж хворобою та ГГ причинами, а також дозволяе ознайо-митися з умовами побуту дитини, встановити характер стосунюв у ам'Г дитини та одержати iншi дат, необхвдт для подальшоГ верифжацп дiагнозу.
За рекомендац1ями ВООЗ i згщно зi стратегiею 1ВХВД, навчання матерi виконують у три етапи:
154
Здоровье ребенка, ISSN 2224-0551
№ 6 (49) • 2013
1) надати !й iнформацiю; 2) показати, як викону-вати рекомендацiю; 3) попросити матр виконати рекомендацiю самостiйно. При навчанш матерi не-обх1дно: 1) використовувати зрозумш слова й зна-йомi допомiжнi засоби; 2) хвалити за те, що було зроблено правильно, i тактовно поправляти в разi помилок; 3) надавати можливють для додатково! практики; 4) заохочувати мапр задавати уточню -вальнi питання й ввдповвдати на них; 5) перевiряти, чи правильно мати зрозумiла шформащю i чи здатна вона виконати рекомендацп.
Важливим роздшом стратеги 1ВХДВ е консуль-тування батькiв iз питань годування й догляду здо-рових дiтей та пiд час хвороби. Згвдно зi стратегiею 1ВХДВ, батьки, якщо !х правильно шформувати й консультувати, можуть вiдiграти важливу роль у по-лiпшеннi здоров'я сво!х дiтей, виконуючи поради медичного пращвника, притримуючись ввдповщ-но! практики годування й звертаючись до лжаря, як тшьки в дитини з'являться симптоми хвороби. Дуже важливо навчити студенпв ще з молодших курав прийомiв ефективного спiлкувaння з матр'ю (ш-шими особами, якi доглядають за дитиною), вико-ристання яких е важливою умовою надання яюсно! медично! допомоги дитинi. Слiд уважно вислухати мaтiр, проявити зaцiкaвленiсть, серйозно ставитися до 11 слiв i проблем дитини, говорити зрозумiлою для мaтерi мовою, ставити питання i вислуховувати вщ-повiдi на поставлен питання й заохочувати мaтiр до продовження розмови. Мати дитини може зажадати часу для того, щоб обдумати питання i поставити до-дaтковi питання, якщо вона не впевнена у ввдповь да. Приклад вмшня викладача за такою методикою проводити бесщу з диъми або батьками дггей мае ве-лике виховне й навчальне значення. Безумовно, для того, щоб студент ми виконати щ вимоги стратеги 1ВХДВ г нaдaлi застосувати !х на старших курсах, на тслядипломному етат навчання, а поим у прак-тичнш робоп, необхвдний тривалий треншг, що слщ розпочинати з молодших курав, коли студенти вперше приходять на ктшчш кафедри.
Багато клшщиспв вказують на недоощнку ролГ анамнезу в дГагностичному процеа. Незважаючи на тривалу й прогресуючу «техшзацго» дГагностики в медицин!, класичними методами, такими, що не втратили значення й ниш, е збГр анамнезу та огляд хворого. На необхвдносп оволодшня мистецтвом ефективного спглкування з пащентом та його родиною на засадах загальнолюдсько! етики й моралГ та лжарсько! деонтологп на етат тслядипломно! освь ти наголошують Н.В. Нагорна та ствавт. [2, 3]. На думку авторГв, устх ефективного лжування пащ-ента значно залежить вщ позитивно! атмосфери пвд час спглкування лжаря з пащентом, а спглкування з пащентом у педГатрГ! мае сво! особливость Самих лише знань фГзюлопчних особливостей дитячого оргашзму та ввдмшностей патологи в дней педГатру та сГмейному лжарю недостатньо для ефективного спглкування з диъми та !х батьками. Необхвдно мати особливу природжену прихильшсть до дггей, важ-
ливо знайти правильний пщхвд до дитини, завоюва-ти ïï дов1ру, запевнити мат1р у корист та доц1льност1 ycix процедур. На сьогодш е невт1шним, що бгль-ш1сть скарг i3 боку батьюв на недолiки в лiкyвання ïx дiтей зyмовленi власне етичними проблемами, недостатньою увагою медичних працiвникiв, зокре-ма лiкарiв, невмiнням або небажанням налагодити той контакт з батьками, що е запорукою yспiшного лГкування.
Наш досвгд при проведеннi державного практич-но-орiентованого iспитy показав, що не вс студенти вгльно володiють методикою зiбрання анамнезу та спглкування з хворими дГтьми та ïx батьками, а бгльшють з них не обГзнаш методикою консульту-вання матерi щодо догляду за дитиною. Здебгльшого анамнез збирають за стандартними схемами без застосування комунжативних навичок i тому отриму-ють менше iнформацiï про перебп хвороби й умови догляду за дитиною в ам!. Зважаючи на це, у сту-дентiв ще з 2-го курсу на кафедрi на практичнш час-тинГ заняття ввдновлено методику дГлових Ггор, пщ час яких студенти виконують почергово роль лжаря i пащента або матерГ пацГента чи особи, яка доглядае за дитиною. Для позааyдиторноï самостiйноï роботи студентам даемо завдання пГдготувати тексти бесГд з матГр'ю i консультацГй залежно вГд теми заняття. Пд час практичного заняття викладачГ демонстру-ють студентам методику консультування матерГ з догляду за дитиною, а надалГ дають завдання студентам перевГрити, як вона засво'гла виконання.
У програмГ вивчення дисциплГни «Пропедевтика педГатрГ!» важлива роль вГдводиться об'ективному обстеженню хворо! дитини, що починаеться Гз за-гального огляду й оцГнки ïï стану. 1снуючий нинГ педГатричний стандарт включае повну оцГнку усГх ознак i систем на пГдставГ клшГчного обстеження й лабораторних аналГзГв. Цей пщхвд орГентований у першу чергу на встановлення точного дГагнозу, що визначае подальшу лГкувальну стратегГю i е золотим стандартом у педГатрИ. Але на рГвш первинно! ланки медико-саштарноТ допомоги (сгльсью фель-дшерсько-акушерськГ пункти, амбулаторИ, районнГ лжарш) виникають найбГльшГ складнощГ в наданш ефективноï медичноï допомоги дГтям. Це зумовлено недостачею кадрового складу та його слабкою пвд-готовлешстю з педГатрИ, вщдалешстю цих медичних установ i складнощами взаемодИ з районними ль карнями щодо доставки пащентш та вшзду фах1вцГв на мюця. КрГм того, на рГвнГ первинноï ланки ввд-сутнГ елементарнГ лабораторно-техшчш можливостГ для обстеження дитини, обмежений асортимент ль карських засобГв.
У контекстГ стратегïï 1ВХДВ при ощнщ стану дитини передбачаеться одночасно визначати етапи екстреного сортування для своечасноï дГагностики й успГшного лГкування [9, 10]. Сортування — це процес швед^ ощнки стану дгтей за визначеним алгоритмом для виявлення тих Гз них, у кого е неввдклад-нГ ознаки i кому у зв'язку з цим потрГбш термГновГ втручання за життевими показаннями; прГоритетнГ
Пpoблeми вищoï шкoли I Problems of High School
ознаки, що свщчать про необхiднiсть придiлити npi-оритетну увагу дiтям серед тих, хто чекае свое! чер-ги, i провести без затримки необхiднi лжувально-дiагностичнi заходи; нетермiновi випадки, при яких немае Hi екстрених, Hi прюритетних ознак i дiти пщлягають плановому обстеженню й лiкуванню. Ця методолопя дозволяе чiтко й швидко оцiнити та класифiкувати тяжкiсть стану дитини за ознаками небезпеки й основними симптомами, призначити необхщну терапго й проконсультувати матiр. Це особливо важливо для усшшно! роботи медичного персоналу первинного рiвня надання медично! допомоги дiтям.
При вивченш семiотики захворювань дитячого вжу й видiленнi окремих синдромiв при захво-рюваннях життево важливих оргашв i систем на лекц1ях та практичних заняттях звертали увагу на необхщшсть застосування методики етапного сор-тування хворих дiтей для термшового втручання за життевими показаннями та детального обстеження дитини без зайвого зволжання, неприпустимiсть очiкування в черзь
Таким чином, вивчення посiбникiв та керiв-ництв стратеги 1ВХДВ та перший досвщ застосування окремих ïï засад показали можливiсть i до-цiльнiсть ЗСх впровадження в начальний процес при вивченш педiатрiï на молодших курсах у межах ти-пово! програми. Особливу увагу при цьому звернути на особливост стлкування з батьками та засвоення навичок iз консультування матерiв iз питань догля-
фофанов А.Д.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет
ОПЫТ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ ПЕРВИЧНОГО ЗВЕНА МЕДИКО-САНИТАРНОЙ ПОМОЩИ В КОНТЕКСТЕ ИНТЕГРИРОВАННОГО ВЕДЕНИЯ БОЛЕЗНЕЙ ДЕТСКОГО ВОЗРАСТА ПРИ ПРЕПОДАВАНИИ ПЕДИАТРИИ СТУДЕНТАМ МЛАДШИХ КУРСОВ Резюме. В статье изложен обзор основных принципов стратегии интегрированного ведения болезней детского возраста (ИВБДВ), которая разработана для улучшения качества медицинской помощи детям в возрасте до 5 лет на уровне первичного медико-санитарного звена здравоохранения. Представлен первый опыт внедрения этой стратегии в учебный процесс при изучении педиатрии на младших курсах в пределах учебной программы. При этом значительное внимание уделено методике усвоения студентами младших курсов коммуникативных навыков и применения их при сборе анамнеза, общении с родителями и родственниками детей. Согласно рекомендациям ИВБДВ все медицинские работники, которые работают в первичном звене медико-санитарной помощи, должны овладеть методологией консультирования семьи по вопросам ухода за здоровыми и больными детьми, вскармливания, обеспечения оптимальных условий для физического и нервно-психического развития. Наш первый опыт свидетельствует о целесообразности внедрения отдельных вопросов ИВБДВ в учебный процесс при изучении педиатрии еще на младших курсах.
Ключевые слова: дети, интегрированное ведение болезней, студенты, учебный процесс.
ду, вигодовування, фiзичного та нервово^зичного розвитку дггей.
Список л1тератури
1. Волосовец А.П. Интегрированное ведение болезней детского возраста как современная стратегия первичной медико-санитарной помощи детям / А.П. Волосовец, С.П. Кривопу-стов// Здоровье ребенка. — 2008. — № 1(10).
2. Етика спыкування з патентами через все навчання в iнтернатурi / Нагорна Н.В., Острополець С.С., Баешко Г.1. [та т.]// Здоровье ребенка. — 2011. — № 4(31). — С. 110-112.
3. Досвiд i перспективи викладання боетики при тдготовщ педiатрiв i амейних лiкарiв / Нагорна Н.В., Дубова Г.В., Бор-дюгова О.В., Пшенична О.В. // Здоровье ребенка. — 2013. — № 1(44). — С. 150-153.
4. Квашнина Л.В. Стратегия интегрированного ведения болезней детского возраста: как научиться использовать стратегию на практике / Л.В. Квашнина, И.Н. Матвиенко // Современная педиатрия. — 2010. — № 6(34). — С. 25-26.
5. Лежнев И.А. Интегрированное ведение болезней детского возраста — стратегия первичной медицинской помощи больным детям в возрасте от 1 недели до 5лет / И.А. Лежнев, Н.В. Ко-това, Е.А. Старец // Современная педиатрия. — 2010. — № 4(32). — С. 14-17.
6. Наказ МОЗ Украши № 581 «Про впровадження стратеги штегрованого ведення хвороб дитячого вixy» вiд 15.07.2010року.
7. Интегрированное ведение болезней детского возраста / Всемирная организация здравоохранения. Департамент здоровья и развития ребенка и подростка. — Женева, 2000. — 195 с.
8. Pocket book of Hospital care for children. — Geneva, WHO, 2005. — 365 с.
9. http://www.who.int/child-adolescent-health/integr.htm
10. Technical updates of the guidelines on Integrated Management ofChildhood Illness (IMCI). — Geneva, WHO, 2005.
Отримано 04.06.13 □
Fofanov O.D.
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
EXPERIENCE IN TRAINING OF PRIMARY HEALTH CARE SPECIALISTS IN THE CONTEXT OF THE INTEGRATED MANAGEMENT OF CHILDHOOD ILLNESS IN THE TEACHING OF PEDIATRICS TO JUNIOR STUDENTS
Summary. The article describes an overview of the basic principles of the integrated management of childhood illness (IMCI) strategy, which is designed to improve the quality of care for children up to 5 years at the level of primary health care. The first experience of the implementation of this strategy in the educational process while studying of pediatrics at the junior courses within the curriculum is described. A considerable attention is paid to the method of mastering communication skills by the junior students' and applying them in the collection of medical history, communicating with parents and relatives of children. According to IMCI recommendations all health care professionals, who work in primary health care, must master the methodology of counseling family about care for healthy and sick children, feeding, providing optimal conditions for the physical and neuropsychological development. Our first experience demonstrates the feasibility of implementing IMCI individual issues in the educational process while studying pediatrics for the junior classes.
Key words: children, integrated disease management, students, educational process.
156
Здоровье ребенка, ISSN 2224-0551
№ б (49) • 2013
