CC BY
30
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.831-001.34-02:616831-008.333.1 ЛЬЧИШИН О.Я., ВОЛОЩУКP.P., ЯСЬК1В Ю.О., П1ГАН в.м.
Льввський нацюнальний медичний ун/верситет¡м. Данила Галицького, кафедра анестезюлогн та ¡нтенсивно! терапн
AOCBiA МОШТОРИНГУ ВНУТРШНЬОЧЕРЕПНОГО ТИСКУ 3 ВИКОРИСТАННЯМ ЕКСТРАКРАЫАЛЬНОГО ТЕНЗОААТЧИКА
Резюме. Мета до^дження: оцтити ефективтсть i безпечнсть вимiрювання внутршньочерепного тиску (ВЧТ) через заповнений ргдиною катетер, установлений у латеральний шлуночок головного мозку або в субдуральний nростiр. До^дну групу становили 40 пацieнтiв, яким протягом 2—9 дiб проводили монторинг ВЧТ. Протинабрякову осмотератю застосовували за потребою, виходячи зрiвня ВЧТ. Показано, що монторинг ВЧТданим методом е безпечним, вiрогiдним i економiчно доцльним. Ключовi слова: внутршньочерепний тиск, черепно-мозкова травма, монторинг, гостре порушення мозкового кровооб^у.
Вступ
Вщповщно до загальноприйнятих стандарта ш-тенсивно! терапп корекцiя внутр^ньочерепно! ri-пертензп повинна проводитися пщ контролем внутршньочерепного тиску (ВЧТ).
Методи мошторингу ВЧТ подгляються на люм-бальш, iнфратенторiальнi та супратенторiальнi, до яких, у свою чергу, належать штравентрикулярш, субарахнохдально-субдуральш та iнтрапаренхiма-тознi.
Найбiльш сучасними е iнтрапаренхiматознi датчики, в яких трансдюсер розташований на дисталь-ному кiнцi катетера, що введений у паренхiму мозку (фiброоптичнi трансдюсери Camino та мжросенсор-нi Codman). Датчики цього типу характеризуються високою точнiстю, мiнiмально травмують тканину мозку та не вимагають повторного калiбрування. Основним !х недолiком е висока вартють монiторiв i витратних матерiалiв.
На противагу методикам iз використанням па-ренхiматозних датчикiв для мошторингу ВЧТ через субдуральний або штравентрикулярний катетер може застосовуватися стандартний багатофункцю-нальний моштор iз лшею iнвазивного вимiрюван-ня тиску. Такими мошторами забезпечена значна частина вщдшень штенсивно! терапп Укра!ни. 1с-тотною перевагою даного методу е низька вартють витратних матерiалiв.
Недолiки методу вимiрювання ВЧТ через рщин-ний штракрашальний катетер пов'язанi з ризиком пошкодження функцiонально важливих зон головного мозку та судин, ризиком шфекцшних усклад-нень i можливютю обтуращ! катетера.
Мета досЛдження: ощнити ефективнiсть i без-печнiсть вимiрювання внутрiшньочерепного тиску через рГдинний катетер, установлений у латераль-
ний шлуночок головного мозку або в субдуральний npocTip.
MaiepiaA i методи
Дослщну групу становили 40 дорослих пащен-TiB вiком вiд 20 до 72 роюв, медiана вiку — 46 роюв. 20 пацiентiв опероваш з приводу черепно-мозково! травми, 14 — з приводу внутршньомозкових ш-сульт-гематом, 6 пащентам виконували вентрику-лостомiю з приводу гщроцефали на грунтi ГПМК. Уам пацiентам проводили комплексну штенсивну терапiю згiдно з нормативними документами МОЗ Укра!ни.
Iнтраоперацiйно пацiентам установлювали по-лiхлорвiнiловi катетери для вимiрювання ВЧТ. В 9 випадках катетер установлювали штравентрику-лярно, в 31 випадку — субдурально. Монiторинг ВЧТ здшснювали полiфункцiональним монiтором IntelliVue Patient Monitor MP40 (Philips) iз лiнiею для швазивного вимiрювання тиску. Трансдюсер для вимiрювання ВЧТ розташовували екстракра-шально на рiвнi зовнiшнього слухового ходу. Рее-страцiю ВЧТ здiйснювали в неперервному режима Через триходовий краник до лши для вимiрювання ВЧТ пщключали лiнiю для дренування лжвору, що використовували в разi потреби (рис. 1). Термш ви-мiрювання ВЧТ становив вiд 2 до 9 дiб, медiана — 3 доби.
При шдвищенш ВЧТ понад 20 мм рт.ст. застосовували болюсне введення маштолу або гшерто-шчного розчину натрiю хлориду. При цьому ми
© 1льчишин О.Я., Волощук Р.Р., Яськiв Ю.О.,
niraH В.М., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Рисунок 1. До заведеного в порожнину черепа ПВХ-катетера (1) через триходовий краник i про-довжувальну лню пдключено екстракрашальний трансдюсер багаторазового використання (2). До третього порту триходового краника п'щключено л1н1ю для дренування лквору (3)
ввдмовилися ввд рутинного призначення осмоте-рапп та призначали маштол i гшертошчний роз-чин за потребою — на mдставi результатiв мошто-рингу ВЧТ.
Резудьтати
Вимiрювaння ВЧТ через рщинний катетер ха-рактеризувалося високою точшстю, вимiрянi ве-личини ВЧТ корелювали з клiнiчною картиною. Вiдмова вщ рутинного призначення осмодiурети-кiв i корекцiя набряку головного мозку за потребою на mдставi рiвня ВЧТ дозволили оптимiзувати протинабрякову тератю. Результатом неперервно-го монiторингу ВЧТ були своечасне виявлення та корекцiя епiзодiв внутршньочерепно'1 гшертензп, що не мали виражених клшчних проявiв на фот седативно1 терапп.
Крива внутршньочерепного тиску, що виводи-лася на екран моштора, мала характерну форму та синхрошзувалася з фотоплетизмограмою (рис. 2), що е непрямим свщченням вiрогiдностi вимiрюван-ня ВЧТ пропонованим методом.
1нфекцшних ускладнень не було. У 6 випадках вимiрювання припинено через обтуращю вимiрю-вального катетера. В одному випадку вимiрювання ВЧТ внутршньошлуночковим катетером виявило-ся неефективним через наявнiсть пневмоцефалп. В одному випадку неправильне розташування зо-вшшнього трансдюсера призвело до ютотно'1 похиб-ки вимiрювання ВЧТ.
Обговорення
В Укра'!ш рутинний монiторинг ВЧТ проводиться лише в деяких спецiалiзованих центрах (Дзяк Л.А. i ствавт., 2008; Чернiй В.1. та ствавт., 2008). Широке впровадження цього методу мош-торингу стримуеться нестачею спецiалiзованого обладнання та високою вартiстю витратних мате-рiалiв.
Рисунок 2. Типова крива ВЧТ (внизу) паралельно з фотоплетизмограмою (вгор1)
Доступною альтернативою iHTpanapeHxiMaTO3-ному мошторингу ВЧТ е використання стандарт-них полiфункцiональних монiторiв i3 можливiстю iнвазивного вимiрюваня тиску. За рахунок зовшш-нього розташування трансдюсера багаторазового використання вартють витратних матерiалiв на одну процедуру е ютотно нижчою, н1ж у випадку штра-паренх1матозного вимiрювання ВЧТ. Саме тому да-ний метод може використовуватися в багатьох вщщ-леннях штенсивно! терапГi Укра!ни, що забезпеченi стандартними монтерами i не мають у своему роз-порядженнi приладiв для iнтрапаренхiматозного монiторингу ВЧТ.
Висновки
1. Мотторинг ВЧТ i3 використанням зовшш-нього тензодатчика характеризуеться достатньою вiрогiднiстю та може використовуватися для прий-няття клiнiчних рiшень.
2. Мотторинг ВЧТ через субдуральний та штра-вентрикулярний рiдинний катетер характеризуемся задовшьним профiлем безпеки.
3. Монггоринг ВЧТ з використанням зовшшньо-го тензодатчика не вимагае значних витрат.
Список л1тератури
1. Белкин А.А. Патогенетическое понимание системы церебральной защиты при внутричерепной гипертензии и пути ее клинической реализации у больных с острой церебральной недостаточностью / А.А. Белкин // Интенсивная терапия. — 2006. — № 3. — С. 127-134.
2. Махкамов К.Э. Роль мониторинга внутричерепного давления в прогнозировании исходов тяжелой черепно-мозговой травмы / К.Э. Махкамов, Р.С. Юнусов // Вестник экстренной медицины. — 2009. — № 3. — С. 45-49.
3. Мотторинг внутршньочерепного тиску у потерпыих з тяжкою черепно-мозковою травмою (огляд лтератури та аналiз власних спостережень)/Л.А. Дзяк, М.О. Зорш, А.Г. Орко та ствавт. // Укратський нейрохiрургiчний журнал. — 2008. — № 1. — С. 17-22.
4. Нейрофизиологический мониторинг интенсивной терапии в остром периоде тяжелой черепно-мозговой травмы/ В.И. Чер-ний, Г.А. Городник, А.М. Кардаш и др. //Медицина неотложных состояний. — 2008. — № 2(15). — С. 72-76.
5. Черепно-мозкова травма: сучаст принципи невiдкладноi допомоги / 6.Г. Педаченко, 1.П. Шлапак, А.П. Гук, М.М. Пили-пенко. — К.: ВПЦАМУ, 2007. — С. 61-65.
6. Andrews P. Intracranial pressure. Part one: Historical overview and basic concept/ P. Andrews, G. Citerio // Intensive Care Med. — 2004. — Vol 30. — P. 1730-1733.
108
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 6 (61) • 2014
7. Chambers I.R. A clinical evaluation of the Camino subdural screw and ventricular monitoring kits/I.R. Chambers, A.D. Mendelow, E.J. Sinar//Neurosurgery. — 1990. — V. 26. — P. 421-423.
8. Guidelines for the management of severe traumatic brain injury. Indications for intracranial pressure monitoring// J. Neurotrauma. — 2007. — Vol. 24 (Suppl. 1). — P. 37-44.
9. Impact of intracranial pressure and cerebral perfusion pressure on severe disability and mortality after head injury / Balestreri M,
Czosnyka M, Hutchinson P. et al. // Neurocrit. Care. — 2006. — Vol. 4. — P. 8-13.
10. Intracranial pressure monitoring using a new lydeveloped transducer-tipped ventricular drainage catheter / H. Samejima, M. Ueda, Y. Ushikubo et al. // Neurol. Med. Chir. (Tokyo). — 1998. — V. 38. — P. 238-240.
OTpuMaHO 28.06.14 ■
Ильчишин О.Я., Волощук P.P., Яськив Ю.О., Пиган B.M. Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, кафедра анестезиологии и интенсивной терапии
ОПЫТ МОНИТОРИНГА ВНУТРИЧЕРЕПНОГО ДАВЛЕНИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ЭКСТРАКРАНИАЛЬНОГО ТЕНЗОДАТЧИКА
Резюме. Цель исследования: оценить эффективность и безопасность измерения внутричерепного давления (ВЧД) через заполненный жидкостью катетер, установленный в латеральный желудочек головного мозга либо в субдуральное пространство. Исследуемую группу составили 40 пациентов, которым в течение 2—9 суток проводили мониторинг ВЧД. Противоотечную осмотерапию применяли по требованию, исходя из уровня ВЧД. Показано, что мониторинг ВЧД данным методом безопасен, достоверен и экономически целесообразен.
Ключевые слова: внутричерепное давление, черепно-мозговая травма, острое нарушение мозгового кровообращения.
Ilchyshyn O.Ya., VoloshchukR.R., YaskivYu.O, Pigan V.M. Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky, Chair of Anesthesiology and Intensive Therapy, Ukraine
EXPERIENCE OF INTRACRANIAL PRESSURE MONITORING VIA EXTRACRANIAL STRAIN GAUGE
Summary. Study aim is to evaluate efficacy and safety of intracranial pressure (ICP) measurement via a fluid-filled catheter placed into a lateral ventricle of brain or into subdural space. The study included 40 patients undergone the monitoring of intracranial pressure during 2—9 days. Osmotic medications for brain edema were administered based on the ICP level. We demonstrated that the proposed method of ICP monitoring is safe, reliable and cost-effective.
Key words: intracranial pressure, monitoring, traumatic brain injury, stroke.
