CC BY
23
УДК 331.45
ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В 3 ЦИВШБН01 БЕЗПЕКИ:
ПРОБЛЕМИ ТА Р1ШЕННЯ
В.Л. Филипчук, проф., д.т.н., Г.1. Туровська, доц., к.т.н., Нацюнальний ушверситет водного господарства та природокористування, м. Кшв
Анотац1я. Визначено методолог^чт opienmupu для еикладання дисциплт, покликаних форму-еати oco6ucmicmb, здатну до практичног д1яльност1, теорчого пошуку, генеруеання ноеих ideu в умоеах глобал1зац1йних та ттеграцтних процеав.
Ключов1 слова: профестна тдготовка, яюсть oceimu, еища школа, профестт якост1, конку-рентноспроможтсть.
ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО ГРАЖДАНСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ:ПРОБЛЕМЫ И РЕШЕНИЯ
В.Л. Филипчук, проф., д.т.н., Г.И. Туровская, доц., к.т.н., Национальный университет водного хозяйства и природопользования, г. Киев
Аннотация. Определены методологические ориентиры для преподавания дисциплин, призванных формировать личность, способную к практической деятельности, творческому поиску, генерированию новых идей в условиях глобализационных и интеграционных процессов.
Ключевые слова: профессиональная подготовка, качество образования, высшая школа, профессиональные качества, конкурентоспособность.
TRAINING FUTURE SPECIALISTS CIVIL SECURITY: PROBLEMS AND SOLUTIONS
V. Fylypchuk, Prof., D. Sc. (Eng.), H. Turovska, Assoc. Prof., Cand. Sc. (Eng.), National University of Water and Environmental Engineering, Kyiv
Abstract. Methodological guidelines for the teaching of disciplines designed to form an individual capable of practical activity, creative search, generation of new ideas in conditions of globalization and integration processes are defined.
Key words: training, quality of education, higher education, professional quality, competitiveness.
Вступ
Забезпечення якосп професшно! подготовки - одна з основных умов дов1ри, мобшьносп, мотивацп студентов, сумюносп та привабли-BOCTi европейсько! вищо! освгги [1]. Виходя-чи з принципу шституцшно! автономп, основна вщповщальшсть за забезпечення якосп покладена на вищ1 навчальш заклади (ВНЗ). 3 огляду на це усшшна конкуренщя на свпо-вому ринку знань залежить вщ правильного
окреслення ушверситетами прюритет1в у ви-кладанш та навчанш студента.
Виклик часу актуал1зуе питания забезпечення надежного р1вня якосп освпи у вищих школах Украши з метою подготовки не просто фах1вщв певно! галуз1, а професюнал1в ¿з творчим шдходом до роботи, шновацшним мисленням, багатим багажем знань, штелек-туальними зд1бностями, практичними навич-ками роботи, здатних швидко реагувати на мшливосп часу, не тшьки створювати кон-
курентоспроможний продукт, а й генерувати нов1 ще! для майбутнього. У зв'язку з цим в умовах ушверситету мае створюватися яюс-но нова освпня система, здатна моделювати та вщтворювати в дшсносп всю багатомаш-тшсть явищ 1 зв'язюв матер1ального й духовного життя сусшльства, спрямована на ште-лектуальний 1 духовно-моральний розвиток особистосп студента. Тобто змшюватися повинна основна освпня мета - тепер вона полягае не стшьки у засвоенш знань, скшьки у забезпеченш умов для самовизначення й самореал1зацп особистосп.
Розвиток професшних якостей у фах1вщв у галуз1 цившьно! безпеки - це складний, р1з-ноб1чний процес, на який впливае безл1ч р1з-номаштних чинниюв. Педагопчна практика засвщчуе, що процес розвитку професшних якостей майбутнього фах1вця з цившьно! безпеки ефективний тшьки тод1, коли грун-туеться на сучаснш теорп професшного навчання, концепцп розвитку професшних якостей.
Анал1з публжацш
Р1зш аспекти проблеми професшно важли-вих якостей особистосп дослщжували В. Бодров, Е. Зеер, О. Леонтьева, О. Моха, Ю. Дьожкша, С. Батуков та шш1 науковщ. Загальнонауков1 принципи професшного становления особистосп, формування И професшно! компетентности дослщжували Р. Берне, К. Доуле, С. Корчинськи, А.К. Маркова, Л.М. Мтна, А. Маслоу, Н.С. Мойсе-юк, Дж. Сьюпер, М.А. Чошанов, Дж. Хол-ланд, О.В. Хуторський, Е. Шорт. Але питания модершзацп вищо! школи для забезпечен-ня якосп професшно! подготовки майбутшх фах1вщв до кшця не розкрито.
Водночас, незважаючи на грунтовш науков1 розвщки та численш публшацп з питания забезпечення якосп оевпи, серед основних проблем, виклиюв 1 ризиюв, що постали перед украшським сусшльством, на першому мющ «недостатня вщповщшеть оевпшх пос-луг вимогам сусшльства, запитам особистос-т1, потребам ринку пращ» [2].
Кр1м того, структура професшно! подготовки майбутшх фах1вщв з цившьно! безпеки у виш1 недостатньо дослщжена як у теоретичному, так 1 в практичному аспектах. Поза увагою дослщниюв залишилися психолого-
педагопчш аспекти навчання фах1вщв з цившьно! безпеки, концептуальш ще! щодо особиспсно ор1ентовано! професшно! шд-готовки.
Мета 1 постановка задания
Мета пропоновано! статп полягае в досль дженш проблем шдвищення р1вня й якосп професшно! подготовки майбутшх фах1вщв з цившьно! безпеки та шлях1в !х ршення, пок-ликаних формувати особиспсть, здатну до практично! д1яльносп, творчого пошуку, ге-нерування нових щей в умовах глобал1зацш-них та штеграцшних процес1в.
У нових умовах господарювання перед фахь вцем з цившьно! безпеки виникае чимало проблем, яю вш повинен виршувати сам, тому необхщно мати вщповщь на питания, якою е готовшеть фах1вця до самостшного виходу на ринок пращ. Адже достойне мюце у фаховш спщьнот1 може зайняти лише той, хто налаштовуеться постшно розвивати свш потенщал, нарощувати особисп ресурси, тобто бути конкурентоспроможним на ринку пращ.
Пщготовка фах1вщв з цившьного захисту
Професшна д1яльшсть фах1вщв з цившьно! безпеки е складною, багатогранною та поль функщональною. Вона потребуе високого р1вня професюнал1зму, фахово! майстернос-т1, штелектуальних якостей 1 зд1бностей, особливо в сучасних умовах ускладнення завдань. 3 урахуванням ще! обставини проблема шдвищення р1вня та якосп професшно! подготовки майбутшх фах1вщв з цившьно! безпеки в Нацюнальному ушвер-ситет1 водного господарства та природокори-стування (дал1 НУВГП) е актуальною.
Яюсна оевпа, надана ВНЗ - це цшеспрямо-ваний комплекс знань, що формуе професш-ний менталпет. Подготовка фах1вщв з цивь льного захисту, професюнал1в свое! справи -це не лише процес формування знань, умшь та навичок, а й виховання особистосп культурно!, штелектуально й духовно розвинено!. Виховувати набагато важче, шж навчати. Процес виховання майбутнього фах1вця - це створення умов для його самовизначення та самореал1зац1!, уевщомлення рол1 та специ-ф1ки обрано! профес1!.
Як показуе практика, величезну роль у робот1 майбутнього фах1вця вдаграе його психоло-пчна характеристика. Иому доводиться спш-куватися на р1зних р1внях - вод роб1тника до директора шдприемства, вод кер1вник1в до шших представниюв оргашв мюцево! влади. 1нтереси справи потребують вод нього толе-рантносп, здатносп ч1тко формулювати та зрозумшо висловлювати свою думку. Саме через невмшня знаходити контакта з посадо-вцями шдприемств, установ 1 оргашзацш ба-гато новоприйнятих фах1вщв звшьняються в перш1 мюящ самостшно! роботи. Майбутнш фах1вець повинен бути психологом, миротворцем та вихователем. Набути таю знания та виробити необхщш якосп можливо тшьки завдяки базовш професшнш освт, шдви-щенню квал!ф1кацп, а також за допомогою систематично! самоосв1ти та самовдоскона-лення. Як зазначаеться [3], усшшш випуск-ники вважають, що водношення базово! освь ти та самоосв1ти визначаеться як 50 до 50, шш1 - як 30 до 70.
Подготовка фах1вщв з цившьно! безпеки визначаеться складшстю та значним обсягом загальнотехшчних 1 галузевих знань, яю потребують заход1в щодо !х систематизации а також тривалютю становления фах1вця та бага-тор1вневим характером оргашзацп навчання в освпгах закладах, що водр1зняються цшями, структурою навчальних плашв, методами, формами та засобами навчання.
В умовах використання европейсько! креди-тно-трансферно! системи надзвичайно важ-ливим е запровадження шновацшних форм 1 метод1в оргашзацп навчального процесу, яю сприяють переходу вод навчання предметно-шформацшного типу до креативно-розви-вального [4]: оргашзувати спшьний пошук розв'язання завдання; навчити самостшно м1ркувати, водстоювати сво! думки, ставити запитання, бути шщативним у набутп нових знань. Це виховуе квал1ф1кованого, конкуре-нтноспроможного фах1вця.
1нновацп конкретизуються як у цшснш конструкцп педагопчного процесу, так 1 в кожному конкретному його елеменп [5]: - цшьовий складник впливае на структуру й змют навчального плану та програми як окремо! дисциплши, так 1 всього комплексу навчальних дисциплш, ор1ентуе на певний прогнозований педагопчний результат;
- змютовний складник впливае на змют та структуру як окремих навчальних дисциплш, так 1 на освпу загалом;
- оцшний складник впливае на змют, методи, форми контролю та оцшювання навчально-шзнавально! д1яльносп студента.
Освп-нш процес у НУВГП, як 1 в шших ВНЗ, здшснюеться за такими формами водповодно до Закону Украши «Про вищу освпу» [6]: навчальш заняття, самостшна робота, практична подготовка, контрольш заходи. Основ-ними видами навчальних занять у виш1 е ле-кщя, лабораторне, практичне, семшарське, шдиводуальне заняття, консультащя.
Важливо, щоб пошук вщбувався не шляхом спроб 1 помилок, а бшьш рацюнально з пог-ляду витрат часу I затрат зусиль. Це досяга-еться через водповщш запитання та водповь дей на них у навчальних пос1бниках для са-мостшного навчання. Виршенню проблем-них ситуацш допомагае штерактивний режим взаемодп викладача та студента [7]. 3 нос1я готових знань викладач перетворюеть-ся в оргашзатора шзнавально! д1яльносп студента. Водночас створюеться й реал1зу-еться модель творчо! особистосп, яка не лише волод1е навичками спшкування, розуше певне явище чи процес, а й уше самостшно працювати над розвитком власного штелек-ту, культури й морал1, виявляе свш творчий потенщал, що е основою устшного подаль-шого професшного становления особистосп.
Особлива увага придшяеться взаемозв'язку дисциплш професшно! та практично! подготовки [8]. Для цього, виходячи ¿з стандарту вищо! освпи Укра!ни за галуззю знань «Ци-вшьна безпека», розроблено перелк ус1х ро-здшв 1 питань, яю повинш знати студента, та включено !х до робочих програм навчальних дисциплш. Це забезпечуе наступшсть повного висвплення вс1х питань та усунення !х дублювання. Зокрема на кафедр1 для кож-но! дисциплши розроблено структурно-лопчну схему, яка показуе м1ждисциплшарш зв'язки циктв гумаштарно!, сощально-економ1чно! та професшно-практично! шдго-товки, що формують поняттево-катего-ршний, теоретичний 1 методолопчний апа-рат, закладають водповодну теоретичну та ¿нформац1йну базу, а також надають розу-м1ння !! значения для становления надежного р1вня майбутнього фах1вця.
Таким чином, методика реал1зацн принципу наступносп у професшнш пщготовщ фах1в-щв з цившьно! безпеки передбачае проекту-вання наскр1зних навчальних програм, ви-значення метод1в, форм I засоб1в реал!зацп цього принципу в навчально-шзнавальнш д!яльносп студента, а також поетапний роз-виток професшних понять, умшь, навичок, трансформащю систематичних спещальних знань у системш професшно значущ! знания, умшня та навички.
Перехщ до кредитно-трансферно! системи в навчальному процес! посилюе контроль ви-кладачами ефективносп та якосп засвоення студентами тем програмного матер1алу, що потребуе вщ молод! пщвищено! активносп на заняттях 1 позитивно впливае на результата навчання. Разом з тим кожей викладач переглядае сво! методи роботи з метою проведения занять вщповщно до умов сьогоден-ня. Вш повинен так оргашзовувати навчаль-ну д!яльшсть, щоб студент мав змогу зроби-ти для себе вщкриття, унаслщок якого вш синтезуе знания, установлюе взаемозв'язки м1ж р!зномаштними явищами, робить висно-вки, формуе нов! визначення. Як зазначав Б.Ц. Бадмаев, здатшсть створювати знания -це природна невщ'емна властивють мислен-ня людини. Тому необхщно це враховувати в навчальному процесс
Сучасш пщходи професшно! освп-и на кафедр! охорони пращ та безпеки життед!яльносп НУВГП спрямоваш на переведения студента з об'екта впливу на нього викладача в активного суб'екта навчання. Вщповщно тради-цшш форми навчання (лекцп, практичш за-няття, семшари) пщпорядковаш головнш метк дати студентам ор1ентир у самостшнш !хнш робота Викладач лише спрямовуе та оргашзовуе !хню д!яльшсть, намагаеться ро-звинути в особистосп актившсть, критичне мислення, умшня ¿мпров1зувати, виршувати складш питания, займатися самокритичною д!яльнютю.
У процес! професшного навчання студентст-во набувае фундаментальних знань, практич-них навичок, морально! зршосп. Методоло-пчною основою дослщження особистосп як фах1вця е особисто-д1яльшсний пщхщ [9], ор1ентований на студенев. Саме цей пщхщ створюе максимальш умови для концептуа-льних пщход1в формування змюту навчальних програм за умови наступносп у професшнш пщготовщ майбутшх фах!вщв.
На кафедр! охорони пращ та безпеки житте-д1яльносп з урахуванням правил кредитно-трансферно! системи та нововведень складе-но нов! робоч1 програми; розроблено навча-льно-методичш комплекси, яю мютять ус! необхщш складники забезпечення навчаль-но! д!яльносп студента вщповщно до зага-льноевропейських вимог; упроваджено систему ощнювання навчальних досягнень студента; розроблено модульш контрольш роботи; проведено розрахунок бал1в; визначено критерш ощнювання знань та вмшь слухач1в.
Багатор1чний досвщ викладання дисциплш з безпеки життя та д1яльносп на кафедр! свщ-чить, що усп!х у навчанн! насамперед зале-жить в!д обраних форм ! метод!в навчання. Це обумовлюе пошуки нових ефективних шлях!в удосконалення навчального процесу. 3 метою вщображення об'ективного р!вня засвоення студентами вщповщного навчального матер!алу, викладач! кафедри систематично контролюють виконання кожним студентом ус!х вид!в навчально! д!яльност!. Об'ектом контролю е усшшшсть засвоення теоретичних знань, практичних навичок та завдань самост!йно! роботи. Формами контролю обраш: усне опитування, перев!рка якост! виконання практичних навичок, екс-прес-контроль, тестовий контроль, модульш контрольн! роботи та семестровий контроль. Результата устшносп студент!в за видами д!яльносп заносяться в електронний журнал. Умовою реал!зац!! модульного принципу ор-ган!зац!! зм!сту навчально! дисципл!ни е мо-жлив!сть вид!лити пров!дн! ще! профес!йно! д!яльност!, на розкриття ! засвоення яких спрямований кожний модуль, а також чпке визначення обсяпв проведено! студентом роботи з урахуванням ус!х вид!в навчально! д!яльност!.
Освпнш процес щодо п!дготовки майбутн!х фах!вщв з цив!льно! безпеки потребуе нормативного, шформацшного, методичного, кадрового та матер!ально-техшчного забезпечення. Для кожного його виду !снують чинн! лщензшш вимоги. Нормативне забезпечення здшснюеться Законом Укра!ни «Про вищу освпу», стандартами вищо! осв!ти та шшими нормативними актами М!н!стерства осв!ти ! науки Укра!ни та ВНЗ. 1нформацшне забезпечення зд!йснюеться навчальними книгами (пщручниками, навчальними пос!б-никами, конспектами лекцш, методичними рекомендац!ями та вказ!вками), а також
електронними ресурсами, розмщеними в цифровому репозиторп ушверситету. У зв'язку з цим на кафедр! значна увага придь ляеться навчально-методичному забезпечен-ню спещальносп, особливо, щодо подготовки навчальних пос1бниюв.
На сучасному еташ ефективна подготовка учасниюв осв1тнього процесу ВНЗ можлива за рахунок посилення практично! спрямова-носп навчання студента. Одним з основних завдань вишу е формування в майбутшх фа-х1вщв зд!бност! перетворювати здобуп в на-вчальному процес! теоретичш знания на професшш функцп. Саме теоретична та практична подготовка студента е ресурсом для формування професшно! компетентносп та кар'ерного зростання майбутшх фах!вщв [10].
Практична подготовка студента з цившьно! безпеки здшснюеться шляхом проходження ними практики на шдприемствах, в устано-вах та оргашзащях згодно з укладеними ВНЗ договорами або у його структурних тдроздь лах, що забезпечують практичну подготовку [6]. Зокрема технолопчна практика оргашзо-вуеться для закршлення теоретичних знань студента, удосконалення й розширення практичних умшь та навичок у робот! майбутшх фах!вщв з питань цившьно! безпеки.
Змют технолопчно! практики спрямовано на виршення таких завдань:
- вивчити безпеку пращ у виробничих про-цесах; сформувати поняття про технолопчну безпеку на виробництв! з питань охорони пращ; навчити анал1зувати стан умов пращ та елемента виробничого ризику на шдприемств!; ознайомитися з техшчною та конс-трукторською документащею шдприемства;
- дослодити чинники, що впливають на ава-ршшсть 1 виробничий травматизм; узагальни-ти та систематизувати знания з охорони пращ, оргашзацп та планування виробництва;
- набути практичних знань, умшь та навичок для майбутньо! профес1йно! д1яльност1;
- виховувати в!дпов!дальн1сть за колективну та власну безпеку.
П1д час проходження практики в студента формуються професшш ум1ння приймати самост1йн1 р1шення, виконуючи конкретну роботу в умовах виробництва, а також у них виникае потреба самостшно поповнювати сво! знания 1 творчо застосовувати !х у влас-н1й майбутн1й д1яльност1.
У процес! практично! подготовки молод! роз-виваються так! позитивн! якост!, як зд!бнють перетворювати здобут! в навчальному проце-с! теоретичн! знания на професшш функцп, потреба до самостшного поповнення сво!х знань та вмшня !х творчо застосовувати в практичнш д!яльност!, працездатн!сть, праг-нення до самовдосконалення, в!дпов!даль-н!сть. Таким чином, практична подготовка студента спрямована на процес оволодшня ними системи теоретичних та практичних знань, умшь ! навичок, що е запорукою професшно! компетентности майбутн!х фах!вц!в з цившьно! безпеки.
Як показуе досвод, до подготовки квал!ф!ко-ваних кадр!в необх!дно залучати ! працедав-щв. Адже головним замовником осв!тн!х по-слуг !, в!дпов!дно, контролером !х якост! сьо-годн! передус!м е не держава, а сусшльство, особистосп, та, зокрема, працедавц!. Насам-перед !м необх!дно розширити свою участь у формуванш перел!ку дисципл!н та змюту ! структури навчальних програм у ВНЗ, як! б!льшою м!рою формуються без урахування ринку пращ, що постшно зм!нюеться. Працедавц!, як! будуть залучен! до цього процесу, зможуть «змусити» викладач!в вивчити передовий досв!д, тобто стати компетентни-ми у св!т!, що швидко зм!нюеться [3]. Викла-дач! вже не зможуть викладати матер!ал т!льки теоретично. 1м через зростаюч! вимо-ги треба буде постшно шдтримувати контак-ти з виробниками, мон!торити законодавство в галуз!. Окр!м цього, працедавц! повинн! активн!ше ствпрацювати з вишами з питань техшчного оснащения навчальних аудитор!й, надання мюць для проходження студентами практики, а також прийняття на роботу мо-лодих фах!вц!в.
Одн!ею з ефективних форм практично! п!д-готовки майбутшх фах!вц!в п!д час здобуття осв!ти е дуальне навчання, яке активно вико-ристовуеться европейськими ун!верситетами. Концепщя дуально! осв!ти передбачае прос-торове та часове поеднання за принципом 50 на 50 % навчання у ВНЗ та стажування на шдприемств! (в установ!) на подстав! заздале-годь укладено! з ун!верситетом угоди про сшвпрацю: виконуеться робота, пов'язана з обраним фахом, у цьому випадку робота студента оплачуеться п!дприемством (устано-вою). Для украшсько! системи вищо! осв!ти цей подход е новим ! потребуе методолопчно-го розроблення та адаптац!! до реалш сучас-ного ринку пращ.
Висновки
Результаты проведеного дослщження подтвердили, що одним з найважливших людських pecypciB на сьогодш стае професюнал1зм i творча майстершсть фах1вщв. Вщповщно актуал1зуеться питания усвщомлення сутнос-Ti професшно! подготовки в ycix И проявах. Необхщне нове бачення проблем сучасного фах!вця-професюнала в галуз1 цившьно! безпеки.
Ринок пращ визначае, що головною стае не кшьюсть знань, що е, звичайно, важливим, а здатнють виршувати проблеми, ум1ти вияв-ляти себе в непередбачуваних ситуащях. Тому сьогодш перед ВНЗ сто!ть завдання не лише надати майбутньому фах1вцев1 знания та сформувати в нього вмшня в межах вщповщно! галуз1 господарювання, але й зор1ен-тувати його на постшне самовдосконалення, самоосвпу. Адже вимоги суспшьства до фа-х1вця ПОСТШНО ЗМШЮЮТЬСЯ, з'являються HOBi технологи, i зайняти гщне мюце у фаховш сшльнот! можна лише за умови постшного розвитку власного потенщалу та нарощуван-ня особистих pecypciB, що дозволить у майбутньому активно виршувати особистюш проблеми переходу до виконання професшно!, активно!, самостшно! та в!дпов!дально! соц!ально! poni.
У цьому випадку забезпечення якост! професшно! осв!ти варто пов'язувати як i3 покра-щенням технолог!й навчання й управл!ння, так i з розширенням контакт!в для оперативного обмшу !нформац!ею та людськими ресурсами, що вщповщае основним засадам розвитку сучасно! вищо! осв!ти.
Лггература
1. Якименко Ю.1. Як!сть освни - крок до европейсько! штеграцп / Ю I. Якименко. - Режим доступу: http://kpi.ua/530-3.6.
2. Нацюнальна стратепя розвитку осв!ти в Украш на 2012-2021 роки. - Режим доступу: http://www.meduniv.lviv.ua/ files/ info/nats_strategia.pdf.
3. Березуцкий В. Безопасность на производстве зависит от подготовки квалификационных кадров в вузах страны /
B. Березуцкий, В. Иванов // Промислова безпека. - 2013. - № 9. - С. 14-20.
4. 1гревська С.А. Проблема якосп вищо! освп-и / С. А. 1гревська // Проблеми ци-вшьного захисту: управлшня, попере-дження, аваршно-рятувальш та спеща-льш роботи: матер1али II Всеукра!нсько! науково-практично! конференцп (м. Ха-pKiB, 2013 р.). - С. 241-243.
5. Туркот T.I. Педагопка вищо! школи: навч. поибник / T.I. Туркот. - К.: Кондор, 2011. - 628 с.
6. Про вищу освпу: Закон Украши вод 01.07.2015 №1556-VII. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/ diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/zakoni-ukraini/65715.html.
7. Туровська Г.1. Впровадження штеракти-вних форм навчання - один з найважли-вших напрям1в удосконалення пщгото-вки студента у сучасному вищому заклад! / Г.1. Туровська, Т.А. Костюкова // Технологи навчання: зб1рник науково-методичних праць. - 2015. - Вип. 14. -
C.66-78.
8. Туровська Г.1. Забезпечення наступносп в професшнш пщготовщ фах!вщв за на-прямом «Охорона пращ» / Г.1. Туровська, В.Л. Филипчук // Нова педаго-пчна думка. Частина I. - 2013. - № 1. -С.131-133.
9. Литвин A.B. Реал1защя принцишв навчання у систем! ступенево! професшно! осв1ти / A.B. Литвин // Педагопка i пси-холопя профес!йно! освп-и. - 2000. -№ 1. - С. 145-152.
10. Каменська I.C. Проблеми формування профес!йно! компетентност! майбутшх ¿HcneKTopiß з охорони пращ пщ час !х практично! подготовки / I.C. Каменська, Ю.В. Великдан // В1сник Чершпвського нацюнального педагопчного ушверси-тету. Сер1я: Педагопчш науки. - 2015. Вип. 124. - С. 160-162.
Рецензент: О.В. Полярус, професор, д.т.н.,
ХНАДУ.
