CC BY
9
самокорскцп майбутнього вчителя, реал1защя яко! у педагопчному середовипц духовного резонансу спрямована на оволодшня компетенщею особистюного самовдосконалення.
Щдсумовуючи сказане, зазначимо, що реформа, яка розпочалася в украшсысш вшцш школ1 у контексп евро1нтеграцп 1 вперше проводиться на основ1 оптишзованого документу «Рамки нащонального курикулуму» (у межах Проекту МОН Украши «Р1вний доступ до якосп осв1ти»), дае шанс продемонструвати свшда методолопчш здобутки нащонального педагопчного досвщу, християнського за суттю. Це спонукае до вщповщально! учаеп у розробщ стратеги реал1зацп курикулярно! реформи нащонально! вищо! школи на християнських засадах.
Наступним етапом нашого дослщження постане експериментальна перев1рка пропонованих концептуальних положень у практищ профсайнсн осв1ти 1 розробка методичних рекомендацш щодо вдосконалення в1тчизняно! андрагопки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Амфилохий (Радович). Человек - носитель вечной жизни / Амфилохий (Радович). - М.: Изд.
Сретенского монастьфя, 2005. - 304 с.
2. Вольтер. Философские произведения / Вольтер. - М.: Правда, 1985. - 576 с.
3. Гёте И. В. Избранные произведения / И.В. Гёте. - М.: Просвещение, 1987. - С. 31.
4. Гоголь Н. В. Авторская исповедь / Н. В.Гоголь. Собр. соч.: в 8-ми томах. - Т. 8. - М.:
Художественная литература, 1988 - 196 с.
5. Зеньковский В. В. Педагогика / В. В. Зеньковский. - К.: АДЕФ-Украина, 2006. - 142 с.
6. МЪкнародш, европейсыа та украшсыа правов1 документа про статус свггсько! та релптйно! освгги.
- К.: Всеукра1нське православие педагопчне товариство, 2006.
7. Нешзнаний К. Ушинський: Хрестоматия / Упоряд. О. Герасимчук. - К.: АБРИС, 1992. - 375 с.
8. Ухтомский А. А. Заслужений Собеседник / А.Ухтомский. - Рыбинск, 1997.
9. Фуко М. Слова и вещи: Археология гуманитарных наук. - СПб: А-САД, 1994. - 405 с.
10. Юркевич П. Д. 3 науки про людський дух / П. Д. Юркевич. Вибране. - К: АБРИС, 1993. - С. 115-221.
П.Якимович А. К. Новое время. Искусство и культура ХУП-ХУШ веков / А. К. Якимович. - СПб.:
Азбука-классика, 2004. - 437 с.
УДК 378
О. М. ЕЛЬБРЕХТ
проблема актуал13ацп педагог1чних знань у п1дготовц1 фах1вц1в у вищих навчааьних закладах
У статт/ актуатзуеться роль педагог1ки вищог школи у систем1 педагог1чних наук. Обтрунтовуетъся актуалътстъ педагоггчних знанъ для тдготовки фашеще у еищому навчалъному заклади
К:ш>чо(п слова: педагогжа, система педагоггчних наук, педагогжа вищо1 школи, особливостг педагогти вищог школи, подготовка фах\вц\в.
О. М. ЭЛЬБРЕХТ
проблема актуализации педагогических знаний в подготовке специалистов в высших учебных заведениях
В статье раскрывается место педагогики высшей школы в системе педагогических наук. Аргументируется актуальность педагогических знаний для подготовки специалистов в высшем учебном заведении.
Ключевые слова: педагогика, система педагогических наук, педагогика высшей школы, особенности педагогики высшей школы, подготовка специалистов.
О. M. ELBREKHT
THE PROBLEM OF PEDAGOGICAL KNOWLEDGE ACTUALISATION DURING THE SPECIALIST PREPARATION OF HIGHER EDUCATIONAL
ESTABLISHMENTS
The article is devoted to finding out the place of higher school pedagogy in the system of pedagogical sciences, to proving the importance of pedagogical knowledge for specialists ' training.
Key words: pedagogy, the system ofpedagogical sciences, higher school pedagogy, pecularities of higher school pedagogy, specialists' professional training.
Глобшшацшш процеси в свт, шформатизащя ycix сфер суспшьного життя, технолопзащя й модершзащя осв1тшх систем краш Свропи з метою створення единого простору ocbîth обумовлюють необхщнють постановки й розв'язання вищою школою Украши складних завдань у цш галузг Усшшне ïx виршення значно залежатиме вщ усвщомлення po.ii вищо1 ocbîth та псдагопки вищо! школи в розвитку сучасного сусшльства.
Мета cmammi: розкрити мюце педагопки вищо! школи у професшнш шдготовщ фах1вщв у вищих навчальних закладах (ВНЗ).
Вщомо, що будь-яка галузь знань формуеться як наука за умови видшення специф1чного предмета дослщження. Сьогодш вчсш по-р1зному визначають предмет традицшнсн педагопки. Так, дсякл з них вважають, що це виховна д1яльшсть, яка здшснюеться в закладах ocbîth [1, с. 9]. Освпа i навчання розглядаються як складов! nieï д1яльносп [2, с. 11]. Ihiiiî дослщники предметом педагопки називають педагопчний процес, тобто процес навчання i виховання [3, с. 223]. Yci щ твердження, на нашу думку, не е суперечливими, хоча по-р1зному розглядають взаемозв'язки i шдпорядкування мгж поняттями: виховання, осв1та, навчання, педагопчний процес.
Предмет псдагопки вищо! школи як науки - осв1тшй процес у ВНЗ, тобто процеси виховання, навчання i розвитку особистосп студента. Навчання неодмшно виконуе виховну функц1ю; у виховшй робот1 е певш елементи навчання: пояснения, показ тощо. Виховання, осв1та i навчання здшснюються з метою розвитку людини. 1х взаемопов'язашсть е одшею з основних псдагопчних закономiрноетей. Проте ui поняття не варто ототожнювати.
Система псдагопчних наук е сукупшстю р1зних галузей педагог1чних знань, mî>k якими в nponcci ïx 1сторичного розвитку склалися зв'язки i в1дношення.
Профсслйна педагопка вивчае питания виховання, ocbîth i навчання людини, opieHTOBaHoi' на конкретно-професшну сферу д1яльност1. Погляди вчених щодо структурування ujeï галуз1 педагог1ки неоднозначно Так, одш досл1дники пропонуючи под ¡л професшшл шдготовки на педагог1ку професшно-техшчшл ocbîth i педагог1ку вищо! школи, виокремлюють в нш таю галузг спортивну, в1йськову, ¡нженерну. медичну, культурно-осв1тню, виправно-трудово1 системи, пщвищення квал1фп<ацп та пс рек вал i ф i кап i ï фах1вщв, роб1тничих кадр ¡в [2, с. 16]. iHini вчеш обмежуються лише двома галузями псдагопки: професшно-техшчшл ocbîth i вищо! школи [1, с. 22]. Проте icHye ще одна думка, зг1дно з якою професшна педагог1ка i е сукупшстю таких галузей, як спортивна, вшськова, шженерна, медична тощо. При цьому не видшяють галузеву педагопку [5, с. 35].
Педагог1ка вищо! школи - одна Î3 галузей педагопки, покликана вир1шувати насамперед проблеми визначення об'ективних зако но м i р ноете й формування i розвитку особистосп фах1вця вищо! квал1ф1кащ1. Ю. К. Бабанський звертав увагу на коло специф1чних рис псдагопки вищо! школи, яи вир1зняють ïï з no\ii>k ¡нших галузей педагог1ки i виокремлюють у самостшну галузь педагопчшл науки [6, с. 11—28].
Переду ci м специфша педагог1ки вищо! школи пов'язана з вшовими особливостями студенев, переважна бшышеть яких — д1вчата i юнаки 18—25 роклв. Особливостями цього ne pi оду розвитку молодо! людини е повшьшший, шж ран1ше, ф1зичний picT, продовження процесу окостешння скелета (завершуеться у 24—25 роклв): завершения розвитку центрально! нервово1 системи, тканей i оргашв, шдвищення м'язово1 сили i ш. Як наел ¡до к. зм1нюеться працездатшеть: вона починае в1дпов1дати працездатност1 дорослих людей. Цей фактор багато в чому визначае яюсть засвоення навчального матер1алу студентами, отже, i я клеть шдготовки спещатспв. Таким чином, обсяг, складшеть та штенсившсть навчально1 роботи мають
плануватися з огляду на працездатшсть, фЫолопчш особливост! людського оргашзму в цьому вщг Викладач мае стежити за працездатшстю аудиторы. У раз! спаду II р1вня (послабления уваги, збшыпення кшькост! помилок, порушення звичайно! пози тощо) необхщно робити \пкропаузи. перерву.
Також потр1бно вживати заходи щодо формування таких якостей студенпв, як треновашсть, наполегливють, защкавлешсть у навчанш, емоцшне захоплення, що позитивно впливають на працездатшсть. Ефективним засобом запоб1гання перевтомленню студсьтв [ зниженню р1вня !хньо! працездатност! мае бути правильно складений розклад ¡з завважуванням необхщносп лопчно1 змши вид1в навчально! д!яльносп та II психоппени. Цим питаниям найчаспшс придктясться мало уваги, що призводить до зниження якост1 засвоення навчального матср1алу.
Нишшня система осв1ти в1дкрит1ша для людей: розширились !хш можливост1 щодо здобуття знань. В одшй груш можуть навчатися студенти, р!зш за р1внсм розвитку, диовими й особистюними якостями. У практичшй д1яльност1 ВНЗ не завжди можливо дифсрснщювати такий контингент. Проте особливостк що рпнять студенев одше! вп<ово! групи, е швидкозмшними 1 шд впливом навчання можуть швидко стиратися. Не менш ютотною е специфика викладацько! д1яльност1 в умовах гетерогенних груп, де студентська аудитор ¡я виявляеться неоднорщною за вшовим складом. Отож, викладач мае бути готовим 1 здатним зд1йснювати шдивщуальний п1д\1д до навчання, виявляти 1 враховувати означен! особист1сн1 [ в1ков1 особливост1 студенев.
Вищий навчальний заклад готуе не ушверсального прац1вника. а фа\1вця. ор1ентованого на конкретний вид пращ. У вищ1й школ! вивчаються не основи наук, а науки в розвитку. 1де1 профссюналпацп у викладанш переважно! б1льшост1 дисципл1н у вищ1й школ! в1дображсна суттево глибше, шж у загальноосв!тшй школ!. Значне мюце в!дводиться виробнич!й практищ — складовш шдготовки фах!вця, що зумовлюе II багатогалузевий характер (практика майбутшх учител!в у школ!, л!кар!в у лшувальних установах, !нженер!в на промислових шдприемствах тощо). Це означае, що пор!вняно з шклльною педагог!кою, яка переймаеться проблемами загально! осв!ти ! основами п!дготовки молод! до будь-якого виду професшно! трудово! д!яльност!, педагопка вищо! школи досл1джуе проблеми спещально! осв!ти, монотехн!чно! шдготовки студенев для конкретних вид!в профес!йно! трудово! д!яльностг
Ще одна особлив!сть педагог!ки вищо! школи пов'язана з певними суперечностями у розвитку особистосп майбутнього фах!вця. 3 одного боку, р!зномаштшсть форм сусшльного життя, багатство !нформац!йно-комун!кативно! д!яльносп студенев зумовлюють тенденщю до всеб!чного розвитку особистост!. 3 другого боку - професшна спрямован!сть, галузева стандартизащя навчальних плашв ! програм за напрямами ! спещальностями породжують протилежну тенденщю - до одноб!чного розвитку особистост!.
Специф!чних рис у ВНЗ набувае шдив!дуал!защя навчального процесу, шд якою розум!ють врахування психоф!з!олог!чних особливостей особистост!, зд!бностей ! р!вня шдготовленост! студента з окремих дисципл!н тощо. 1ндив!дуал!защя навчання передбачае таку побудову цього процесу, за яко! особистюш ! профес!йн! якост! людини розвиватимуться в потр!бному напрям!. 1ндив!дуал!защя навчання у ВНЗ зор!ентована на формування у майбутшх фах!вщв креативного мислення, здатного адекватно реагувати на сучасш динам!чш !нформац!йш потоки. 3 щею метою передбачаеться залучення студенев до наукових дослщжень за тематикою кафедр через опрацювання ними окремих питань - складових наукових проблем, добору емшричного матер!алу, конструювання прилад!в тощо. Завдяки такш д!яльност! студенти набувають навичок досл!дник!в, оволод!вають стилем наукового мислення. 1нколи !ндив!дуал!зац!я навчання зумовлена житгевими обставинами студенпв, у зв'язку з чим зм!нюються строки складання залшв та юпипв, форми випускних юпипв тощо.
Дидактика вищо! школи як складова педагог!ки вищо! школи дослщжуе особливост! оргашзащ! навчально! роботи у ВНЗ. Останшй мае готувати фах!вщв, здатних самост1йно оновлювати ! поповнювати сво! знания та творчо застосовувати !х у сво!й практичшй д!яльностг У ВНЗ посилюеться вага до самостшно! роботи, яку вир!зняють не лише кл ль клеть навчального матер!алу, а й, зокрема, я клеть. Для самостшного опрацювання тут передбачено широке коло питань, зокрема таких, що не розглядаються у лекщйних курсах.
Самос-пина робота на р1зних ступенях навчання р1зниться за формою i змютом. На перших двох курсах — це опрацювання шформацн, отримано! шд час лекцш, шдготовка до семшарських, лабораторних i практичних занять, залi rci в та юшгпв тощо. На старших курсах самостшна робота ускладнюеться. Бона передбачае поглиблене вивчення першоджерел, спещально! л1тератури, арх1вних мате pi ал ¡в. докуменпв украшською й шоземними мовами. Значних зусиль потребуе шдготовка доповщей на студентських наукових конференщях, курсових i дипломних роб1т. Вщтак виникае необхщнють в ознайомленш студент ¡в з методикою наукового експерименту, в 1хшй безпосередшй участ1 в науковш poooTi кафедр, що поеднуе самостшну навчально-пошукову роботу студент!в з науково-дослщною д1яльшстю викладач1в. Р1зномаштшсть й значний обсяг самостшно! роботи студент!в посилюють значимють правильного методичного кер1вництва нею з боку деканапв, кафедр, викладач1в. Таким чином, самостшна робота студент ¡в е одшею ¿з провщних форм набуття ними знань i навичок та вимагае вщ викладач1в, оргашзатор1в навчального процесу ВНЗ особливо! педагопчно! шдготовки й менеджменту.
Для оргашзацн навчально! д1яльност1 студенев вуз1всько1 педагопки е дискретнють псрсв1рки знань студенпв, тобто коли псрсв!рка знань здшснюеться пср1одично — переважно шеля завершения cecii. Винятком е таю дисциплши, як ¿ноземш мови, процес вивчення яких здебшыпого передбачае ¿нтерактивш методи навчання, що дае змогу викладачев1 систематично ощнювати знания студент1в. Така система мае певш недол1ки. Так, юнцевий результат роботи через обмежешеть часу на п1дготовку до юшгпв дуже часто в1дображаеться неадекватно, завжди наявний елемент випадковост1. Ниш здшснюються пошуки до ui ль но!' системи контролю знань. У ВНЗ активно запроваджують модульну систему, яка дае змогу зр1вноважувати процес навчання, шдводити шдсумки якост1 знань студент!в систематично i за коротпп терм ¡ни.
У виховному npoucci. який досл1джуе педагог1ка вищо! школи, посилено формувальну роль власне навчання. Це зумовлено тим, що центральною фшурою, яка здшенюе навчально-виховний процес, е не штерпретатор наукових дослщжень, а безпосередшй i'x учасник. KpiM того, у ВНЗ не передбачено шетитуту кер1вниюв академ1чних груп, зменшено вагу спещально оргашзованих виховних заход1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ф1цула М. М. Педагопка: Навч. noci6. для студ. вищих пед. за к лад ¡в оевпи / М. М. Фщула. - К.: Вид. центр «Акадс\пя». 2001. - 528 с.
2. Волкова Н. П. Педагопка: Пос1б. для студ. вищих пед. заклад1в оевпи / Н. П. Волкова. - К.: Вид. центр «Акадс\пя». 2001. - 576 с.
3. Реан А. А. Психология и педагогика / А. А Реан, Н. В. Бордо века., С. И. Розум. - СПб.: Питер, 2000. - 432 с.
4. Сощальна педагопка / Сощальна робота: Навч. поабник. / Л. Г. Коваль, I. Ю. Зверева, С. Р. Хлебшк. - К., 1997. - 392 с.
5. Педагогика и психология высшей школы / Отв. ред. С. И. Самыгин. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.-544 с.
6. Педагогика высшей школы / Отв. ред. Ю. К. Бабанский. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов, ун-та, 1972.- 121 с.
УДК 371.3
О. В. КОБИЛЯНСЬКИЙ
вивчення безпеки життедшльносп при п1дготовц1 бакалавр1в економ1чного спрямування
Розглянутi навчальт программ нормативных дисциплт циклу безпеки життедгялъностг i розроблет на ix основi освтнъо-професшних програми тдготовки (paxieifie за напрямом «Економжа i тдприемництво». Проапалгзовапг програми викладания безпеки життсдгяльпостг та охорони пращ в npoifeci тдготовцг за робтничими професгями у професшно-техтчних закладах, вищих навчальних
