CC BY
13
Н.В. Мингалёв, Е.И. Карева
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ДОЛГ РОССИИ И ЕГО ..
продукта за рубеж. И рост внешнего долга, при наличии государственных резервов огромной величины, безусловно, снижает международный авторитет страны.
Концепция государственного долга как некой общественной ноши на практике материализуется в долг налогоплательщиков. На основе такого подхода не существует проблемы государственного долга, поскольку все граждане государства, вместе взятые, являются и держателями государственного долга, и должниками по нему. Такую концепцию государственного долга невозможно было бы оценить с позиции позитивных или негативных его следствий лишь вне учёта «эффекта вытеснения» государственными расходами частных инвестиционных расходов.
Исключением становится та его часть, которая обусловлена иностранными займами. Следствием, относящимся скорее к негативному, является то, что процентные ставки, по которым Россия обслуживает свой внешний долг, в 3- 4 раза выше, чем для развитых стран Европы [8].
Таким образом, как было показано ранее, долг некоторых развитых стран мира составляет огромные цифры от их ВВП, но выявленные его следствия дают понять, что не всегда он оказывает негативное влияние на развитие экономики.
Значимым становится понимание рациональности
формируемой структуры расходов бюджета в долгосрочном периоде, характера влияния на благосостояние населения. Без чёткого отражения в этой структуре основных аспектов проводимой государством социально-экономической политики невозможны поддержка и осознанное участие в её реализации.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Анализ экономической повестки группы G20 и текущее экономическое положение входящих в нее стран / И. К. Бакалова [и др.] ; Рос. акад. нар. хоз-ва и гос. службы при Президенте РФ. - Москва: Дело, 2013. - 134 с.
2. Красс М. С., Цвирко С. В., Юрга В. А. Динамика затратной экономики России /М. С. Красс //Финансы и бизнес. - 2012. - № 3. - С. 57-62.
3. www.pandia.ru/text/77/221/13744.php
4. www.minfin.ru
5. Полтева Т. В., Мингалёв Н. В. Анализ финансовых инструментов инвестирования: соотношение риска и доходности //Карельский научный журнал. 2013. № 4. С. 33-36
6. Кадзаева И. Т. Модернизационная составляющая система управления и обслуживания госдолгом /И. Т. Кадзаева //Управление экономическими системами // электронный журнал. - 2012. - № 44(8). - С. 14.
7. www.contrasterra.ru
8. www.forbes.ru
PUBLIC DEBT RUSSIA AND ITS SOCIO-ECONOMIC IMPACT
© 2014
N. V. Mingalev, candidate of economical science, associate professor of the chair «Finance and Credit» E. I. Kareva, student of the chair «Finance and Credit»
Togliatti State University, Togliatti (Russia)
Annotation: The article analyzes the public debt in Russia for the period 2008-2013. Are positive and negative effects of public debt on the socio-economic processes of the country. Analyzed spending budget and identifies possible causes of its deficit.
Keywords: public debt, domestic debt, external debt, the current external debt, heavy debt, budget deficit, securities, gross domestic product, the nominal value.
УДК 355.58(07)
СУТЬ ПОНЯТИЯ «КАЧЕСТВО ПОДГОТОВКИ» БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ
ПО ПОЖАРНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
© 2014
К.Н. Пасынчук, соискатель
Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого, Черкассы (Украина)
Аннотация: Проанализирована сущность понятия «качество подготовки» будущих специалистов по пожарной безопасности как совокупность свойств, качеств, способностей специалиста, уровень которых формируется в процессе получения ими высшего образования в соответствии с требованиями образовательно-профессиональной программы и образовательно-квалификационной характеристики. Решающую роль играет управление качеством профессиональной подготовки будущих специалистов по пожарной безопасности, в частности построение системы оценки высшим учебным заведением качества профессиональной подготовки выпускников.
Ключевые слова: качество образования, качество профессиональной подготовки, управление качеством подготовки, будущие специалисты по пожарной безопасности.
Постановка науковог проблеми та П значен-ня. Найважлившими умовами полшшення якосп професшно! тдготовки фахiвцiв у вищих навчальних закладах як в Укра!ш, так i за кордоном, е розвиток i удо-сконалення форм i методiв управлшня яшстю навчання та викладання, виявлення тенденцш !х динамiки методами науково-техшчного прогнозування ввдповщно до вимог роботодавщв.
Необхвдшсть тдвищення якосп професшно! пвдго-товки майбутшх фамвщв з пожежно! безпеки в сощаль-ному плаш обумовлена науково-техшчними досягнен-нями, соцiально-економiчними перетвореннями в крат, ринком пращ, який висувае сво! вимоги до випускнишв профшьних вищих навчальних заклащв, а також тенденциями Укра!ни долучитися до европейського освггнього простору. Педагопчний аспект тдвищення якосп професшно! пвдготовки фахiвцiв з пожежно! безпеки вима-гае його розгляду як результату освгтнього процесу, що ввдповвдае запитам само! особистосп спещалкта зазна-70
ченого профiлю i сощального замовлення, зумовлених ст^мким зростанням вимог до професшно! тдготовки, серед яких перше мкце посвдае здатшсть до самонав-чання i неперервного здобуття знань.
Аналгз остантх досл1джень ц1е! проблеми. Результати проведеного теоретичного анатзу науко-во-педагопчно! лггератури сввдчать про те, що у кон-текстi зазначено! проблеми сучасна наука мае чимало теоретичних i практичних надбань. Проблема якостi професiйно! тдготовки майбутшх спетатспв роз-глядаеться багатьма вченими (П. Алтбах, Р. Барнет, С. Батишев, В. Беспалько, В. Борзинець, У. В№ямс К. Грин, П. Джекобсон, О. Дубинчук, Е Зеер, А. Капля, М. Козяр, М. Кусш, В. Маркелова, А. Найн, Н. Ничкало, М. Скатан, Н. Селезньова, Н. Тализша, Д. Харрю, Ф. Харви, В. Шадриков та ш), у роботах яких виявленi i обrрунтованi рiзнi пiдходи до Г! визначення. З точки зору психолопчно! науки проблеми тдготовки майбутшх фахiвцiв з пожежно! безпеки розкрито у працях В. Бута, Карельский научный журнал. 2014. № 2
К.Н. Пасынчук
СУТЬ ПОНЯТИЯ «КАЧЕСТВО ПОДГОТОВКИ» БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ...
Г. Грибенюка, М. Кришталя, А. Сшсаренка, М. Фомича та ш Однак слад зауважити, що вичизняна науково-пе-дагогiчна теорiя у зазначенш сферi дослвджень ще не вадповадае вимогам часу.
Формулювання мети I завдань статт1. Вивчення психолого-педагопчно! лггератури, дисертацiйних ро-бiт, аналiз матерiалiв конференцiй, досвiду подготовки квалiфiкованих фахiвцiв дозволили виявити, що для розв'язання проблеми пiдвищення якостi професюналь-но! подготовки майбутнiх спецiалiстiв важливо визначи-ти И показники, попередньо уточнивши сутшсть самого поняття якостi професшно! пiдготовки. Основною метою статп е розкриття поняття «яшсть подготовки» та його значення в процес подготовки майбутнiх фахiвцiв з пожежно! безпеки.
Виклад основного матер1алу й обтрунтування отри-маних результат1в досл1дження. У сучасних умовах розвитку нашого суспшьства вищий навчальний заклад надае рiзноманiтнi послуги, замовниками яких е: по-перше, особистiсть, яка здобувае освиу, по-друге - сус-пшьство, для якого готуються квалiфiкованi фах1вш, потрете - держава, яка виступае гарантом освiтнього про-цесу. З метою шдвищення якостi освгга та можливостi оцiнити якiсть наданих закладом вищо! освiти послуг, на наш погляд, необхiдно розкрити суть деяких базових понять, таких, наприклад, як «яшсть» ^ «яшсть фахiвця» ^ «якiсть пiдготовки фахiвця» ^ «як1сть професшно! пiдготовки майбутшх фахiвцiв з пожежно! безпеки».
У теорп i практицi iснують рiзноманiтнi пiдходи до визначення поняття «яшсть».
Методолопчною основою для визначення сутнос-тi поняття «як1сть» е його фшософське розумiння як об'ективно! реальносл i загально! характеристики об'ектiв, предмепв i явищ, виявлено! в сукупносп !х властивостей, як1 принципово вирiзняють цей об'ект, предмет або явище вiд iнших. Зокрема, у фшософсько-му словнику сказано: «Як1сна визначешсть предметiв i явищ е те, що робить !х стiйкими, розмежовуе i створюе неск1нченну розма!тiсть свиу» [1, с. 150].
Як1сть - одна з категорш, яка описуе визначешсть предмета i яку не можна вiддiлити вод iснування само! речг Ця визначенiсть проявляеться через дiалектичну еднiсть суттевих властивостей, !х граней, як1 вщргз-няють цю рiч вiд iнших [2, с. 262]. Категорш «яшсть» як видову ввдмшшсть сутностi вперше проаналiзував Аристотель. Вш уважав, що як1сть належить до слiв, як1 мають широке семантичне поле (особливiсть i стан - рiзновиди якостi). Середньовiкова схоластика виявля-ла в рiзних властивостях предмепв та речей «прихованi якостЬ» Фiлософи Нового часу видiлили в цьому поняттi «первиннi» й «вторинш» ознаки. Як1сть, за визначенням Г. Гегеля, е «тотожна з буттям безпосередня визначе-шсть. Дещо е тим, що воно е завдяки якостi i, втрачаючи як1сть, воно перестае бути тим, що воно е» [3, с. 228]. Завдяки цьому Г. Гегель видiлив межу переходу одного стану в шший, а саме: сформулював закон переходу кiлькiсних змш у якiснi. Натомiсть представники марк-систсько-ленiнсько! фiлософi!' визначали як1сть ушвер-сальною категорiею, яка надае можливють пояснювати найрiзноманiтнiшi явища в природi та суспiльствi [2].
Отже, поняття «яшсть» з кожною iсторичною епо-хою перетворювалося та збагачувалося. У сучасному свт як1сть залишаеться унiверсальною категорiею, що застосовуеться в полiтичнiй, економiчнiй, освiтнiй, ме-дичнiй та шших сферах. Новi тенденцi! якостi пов'язаш, насамперед, зi швидким удосконаленням багатьох видiв продукцi!, послуг та бурхливим розвитком шформацш-них технологiй. Продукщя чи послуга високо! якостi га-рантуе успiх пгдприемству, органiзацi!, а це призводить до успiху суспшьства.
За результатами теоретичного аналiзу наукових дже-рел (А. Суслов, П. Канивец, В. Вiкторов, В. Трайнев та iн.) нами виявлено, що юнують рiзноманiтнi тлумачення сутi поняття «яшсть шдготовки фах1вця» та «яшсть фа-
хiвця», однак всi вони мають за основу «яшсть» як еко-номiчну категорiю. Так, тд поняттям «як1сть фах1вця» розумiють сукупшсть його властивостей, якi дозволя-ють квалiфiковано i своечасно виконувати професшну роботу у вiдповiдностi з паспортом спещальносп, за-ймати активну громадянську позицiю, постiйно шдви-щувати свою квалiфiкацiю, а за необхiдностi - своечасно змшювати професш [4, с. 58].
У своему дослвдженш П. Кашвець трактуе поняття «яшсть фахiвця» як об'ективно iснуючу сукупшсть властивостей i характеристик (знання, умшня, навички, особистiснi якостi, здiбностi, комушкативш тощо), яка визначае його як фахiвця певно! професi! та спещальносп i вiдрiзняе вод шших спешалюпв. Як1сть подготовки фахiвця, на думку дослiдника, це сукупшсть суттевих властивостей та характеристик фахiвця, рiвень яких формуеться в процеа здiйснення освiтньо! дiяльностi i повинен вiдповiдати вимогам споживачiв [5].
Пгд поняттям «як1сть пiдготовки майбутнього фа-хiвця з пожежно! безпеки» ми розумiемо сукупнiсть властивостей, якостей, здiбностей фахiвця, рiвень яких формуеться у процеа здобуття ним вищо! освгга вщпо-вгдно до вимог освггаьо-професшно! програми та осв^т-ньо-квалiфiкацiйно! характеристики.
Вивчення сутносп поняття «яшсть шдготовки» ускладнюеться у зв'язку з рiзноманiтними вимогами до нього ргзних зацiкавлених сторш. Яшсть шдготовки фах1вшв, на думку В. Вшторова, е одшею зГ складових поняття «яшсть освгга» та визначае рГвень шдготовки фах1вшв, здатних до ефективно! професшно! дГяльностГ, до швидко! адаптаци в умовах науково-техшчного про-гресу, яш володшть технологГями в межах свого фаху, умшням використовувати сво! знання при виршенш професшних завдань [6, с. 55]. Яшсть як складову части-ну «якосп освгга» розглядае й В. Трайнев. У його розу-мшнГ яшсть шдготовки - комплексний показник, осшль-ки в ньому враховуються й вимоги до вступу до вищих навчальних заклащв, й оргашзашя навчального процесу, г вадповадшсть рГвня подготовки тих, хто навчаеться, вимогам державних стандарпв, Г затребувашсть випускни-к1в тощо [7, с. 123]. А. Мошшна вважае поняття «яшсть шдготовки» результатом звуження поняття «яшсть освь ти» та розглядае його як сукупшсть характеристик знань г вмшь, яш сприяють диференцiацi! тих, хто навчаеться, з однаковим рiвнем подготовки [8, с. 92]. З нашо! точки зору, яшсть шдготовки фахiвця повинна вщображати збалансовану вадповадшсть процесу навчання та результату навчання рiзноманiтним потребам, вимогам держа-ви, сусшльства, особистостг
Зпдно Гз Законом Укра!ни «Про вищу освиу» ви-значено, що як1сть вищо! освгга - це сукупшсть якостей особистосп з вищою освггою, що вщображае !! про-фесiйну компетентшсть, цшсну орiентацiю, соцiальну спрямованiсть г зумовлюе здатнiсть задовольняти як особисп духовн г матерiальнi потреби, так г потреби суспiльства [9].
Питанню якосп освгга придгляють багато ува-ги як заруб1жш, так г вичизнян дослщники, серед яких: В. Андрущенко, Л. Беззубко, О. Жабенко, М. Згуровський, В. Кремень, В. Куценко, М. Кушшр, I. Селезньова, В. Щшанов та ш Проте ще й доа немае единого трактування поняття «як1сть освгга».
Так, I. Селезньова стверджуе, що яшсть вищо! освгга в широкому розумшш - це збалансоване сшввщношен-ня вищо! освгга (як результату, процесу, основи ново! системи) з ргзномашгаими потребами, цшями, вимогами, нормами (стандартами); системна сукупшсть Терар-хГчно оргашзованих сошально значущих гстотних властивостей (характеристик, параметргв) вищо! освгга (як результату, як процесу, як освггаьо! системи) [10].
На думку С. Шитова, яшсть освгга, зокрема вищо!, -це наявшсть у тй найважливших характеристик (властивостей, ознак, параметргв), що вадповадають вимогам безпосередтх споживач1в осв1тн1\ послуг (студеш!в,
К.Н. Пасынчук
СУТЬ ПОНЯТИЯ «КАЧЕСТВО ПОДГОТОВКИ» БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ .
випускнишв, роботодавщв), а також вимогам сустль-ства до фахiвцiв не лише в цей момент, але i в найближ-чiй перспективi [11, с. 15].
Враховуючи вказане вище, можна зробити висно-вок, що юнують певнi показники, сукупнiсть яких буде характеризувати конкретну професiйну тдготовку май-бутнiх спецiалiстiв, тобто, и якiсть.
Забезпечення якостi освiти е одшею з головних умов, мобшьносп, сумiсностi та привабливостi системи вищо! освiти будь-яко! крани, головною складовою престиж вищого навчального закладу (ВНЗ). Сприяння европей-ському спiвробiтництву в забезпечент якостi освiти - це вимога Болонського процесу, а принцип шституцшно! автономii' передбачае, що основна вщповщальшсть за забезпечення якостi лежить на ВНЗ.
Говорячи про яшсть освгга, необхiдно звернути увагу також на цшшст орiентацi! курсантiв (студентiв), зокре-ма майбутнiх фахiвцiв з пожежно! безпеки, як учасни-кiв навчального процесу: в чому вони вбачають користь здобуто! освiти; який, на !хню думку, соцiальний статус можливо здобути, маючи певну загальну чи професшну подготовку? Повноцiнна освiта - це необхГдна умова до-сягнення молоддю бажаного соцiального статусу. Тому перед дослГдниками актуальним залишаеться питання встановлення залежностi м1ж соцiальною (визначення людиною свого мiсця в системi суспiльних вГдносин; вибiр бажаного сощального стану та шлях1в його досяг-нення) та професiйною (свiдомий вибiр людиною серед професiй, як1 пропонуе суспiльство, найпрестижнiшо!, найкращо!).
Отримання як1сно! освгга безпосередньо залежить вiд якостi самих вимог (цшей, стандартiв i норм), якосп ресурав (програми, кадровий потенщал, контингент абь турiентiв, матерiально-технiчне забезпечення, фшанси тощо) та якостi освгтшх процесiв (наукова та навчальна дiяльнiсть, управлiння, освiтнi технологi!), як1 безпосередньо забезпечують подготовку фахiвцiв. Для Украни модернiзацiя системи якостi тдготовки фахГвшв постае актуальною проблемою, насамперед, у контексл за-гальноевропейського простору вищо! освгга, з'ясування сучасних европейських стандартiв якостi вищо! освiти шляхом аналiзу домiнувальних оцiнювальних пiдходiв.
У практит вищо! освiти застосовуються так основнi подходи до оцiнювання !! якостi:
- традицiйний (престижнiсть ВНЗ);
- науковий (вщповшшсть стандартам);
- менеджерський (задоволення клiента);
- споживчий (сам споживач визначае як1сть);
- демократичний (користь вищого закладу для сус-пшьства) [12, с. 12].
Компетентшсний пiдхiд до вищо! освгга означае, що результат вищо! освгга дГагностуеться як тдготов-ленГсть випускника ВНЗ до здшснення професшно! дь яльносп, такого, що мае не тшьки знання, умГння Г на-вички вГдповГдно до спецГальностГ тдготовки, але й такг особистюш якостГ, як мотивацГя до продуктивно! дГяльносп, рГвень розвитку Гнтелекту, ступГнь засвоення культурних та етичних норм та шших якостей сощаль-ного Г гумаштарного характеру. ЗрозумГло, що сощальна та професГйна орГентацГя взаемопов'язанГ, оскшьки со-цГальний стан людини в суспшьста визначаеться характером та змютом !! професГйно! дГяльностГ.
В умовах компетенттсного подходу якгсть професГйно! тдготовки характеризуе стан Г результатившсть процесу освГти, його вГдповГднГсть потребам Г вимогам суспГльства в розвитку Г становленнГ професГйно! ком-петентностГ [13-20]. НинГ традицшна характеристика якостГ освГти - рГвень отриманих знань - трансформу-еться в шший результат освГти - компетентшсть у сферГ професГйно! дГяльностГ, стГйку мотивацГю до навчання впродовж усього життя. Вимоги суспГльства вГдобра-жають такГ характеристики якостГ результатГв освГти, як компетентнГсть, мотивацГя до неперервно! освГти Г
професiйного росту, яш складають характеристику су-часного культурного типу особистосп. Отже, критерОем якосп професшно! тдготовки, зокрема - у сфеpi цившь-ного захисту, як результату освiти може бути професш-на компетентнiсть майбутнього фахiвця, зокрема - май-бутнього фахОвця з пожежно! безпеки. Компетентнiсний шдхвд, не применшуючи значения знань, умшь i нави-чок, набутих у процес навчання, створюе передумови для полшшення якосп тдготовки фахiвцiв в умовах змь ни освiтньоï парадигми шляхом встановлення зворотно-го зв'язку з ринком пpацi, включаючи в базу цшепокла-дання специфiчних навчальних цшей, розширенш бази часткових (предметних) дидактичних пpинципiв, як1 забезпечують можливють iмiтацiï економiчних пpоцесiв у навчальнш дiяльностi тощо.
Нинi тдготовка спецiалiстiв, в тому числi, фахiвцiв з пожежно! безпеки, потребуе яшсних змiн, як1 зможуть забезпечити готовшсть майбутнiх спецiалiстiв реалОзу-вати свш iндивiдуальний потенцiал у пеpiод перебудов i новоутворень у системi педагопчно! освiти.
Нинi у системi подготовки фахiвцiв виокремлюють так1 проблеми:
- невшповодносп структури знань, умiнь у молодих фахiвцiв суспiльним вимогам унаслодок розриву pанiше iснуючих системних зв'язшв мiж практикою, наукою i освггою;
- оцiнки piвня конкуpентоспpоможностi тдготовки фахiвцiв i виявлення чинникiв його тдвищення;
- невшповодносп квалiфiкацiйноï характеристики фахiвця вимогам ринку пpофесiйно!' пращ, pоботодавцiв;
- неадекватностi змiсту навчального плану i робочих програм необхщним компетенцiям, вiдповiдно до потреб розвитку ринку пращ;
- розвитку системи мониторингу i контролю якосп тдготовки фахiвцiв, що охоплюе: а) систему внутршньо! оцiнки якостi тдготовки, а саме: методи оцшки при входному, поточному i пiдсумковому контролях якостi пiдготовки фахiвцiв; б) систему зовшшньо! оцiнки якостi подготовки фахiвцiв [12, с. 52].
Отже, наскрОзною проблемою сучасно! пpофесiйноï подготовки, зокрема майбутшх фахiвцiв з пожежиоï' безпеки, е проблема якосп тако! подготовки, насамперед, ïï управлшсьш аспекти. У контексп цieï проблеми необхшно врахувати, що, по-перше, система професшно! подготовки фах1вця з пожежноï безпеки Деpжавноï служби Укpа!ни з надзвичайних ситуацш (ДСНС) охоплюе процес засвоення знань i вмшь, якими зазна-ченому фах1вцю необходно оволодгга та застосовувати у подальшш практичнОй дояльносп. Водночас, зростаючО вимоги до подготовки майбутшх фахОвщв з пожежноï' безпеки вимагають постшного оновлення навчально-ви-ховного процесу. Актуальшсть проблеми формування професшних знань та вмшь майбутшх спешалюпв за вказаним напрямом зумовлена тим, що умови роботи оргашв та подроздшв ДСНС Украни вимагають значно!' кшькосп професшних характеристик, як1 дозволяють ïм приймати ефективш ршення у надзвичайних ситуациях (пожежах, катастрофах, стихшних лихах тощо).
По-друге, необхшне створення вищим навчаль-ним закладом, що готуе майбутшх фахОвшв пожежио!' безпеки, власно! системи набуття !хньо! професшно! компетентности отже - управлшня цим процесом з можливютю оцшити ïï яшсть. Для цього необхшно ви-користати комплекс показнишв, завдяки яким можна об'ективно оцшити майбутнього фах1вця, його здатшсть виконувати майбутню професшну дояльшсть. Така система якосп повинна бути основана на науково-практичних традициях, результатах наукових дослоджень i сучасно-го досводу. Таким чином, перед науково-педагопчними пращвниками вищих профшьних навчальних закладОв сто!ть завдання щодо удосконалення оргашзацп навчаль-но-виховного процесу, що визначаеться специфшою професшно! пОдготовки майбутшх фахОвшв з пожежно!
К.Н. Пасынчук
СУТЬ ПОНЯТИЯ «КАЧЕСТВО ПОДГОТОВКИ» БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ...
безпеки.
По-трете, при цьому слад розумпи, що система управлшня як1стю тдготовки фахГвщв з вищою профшьною освпою може лише допомогти вищому на-вчальному закладу у досягненш поставлених цшей, але сама собою система управлшня яшстю не здатна привести до покращення навчального процесу або якосп на-вчальних послуг.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Приеднавшись до Болонського процесу, Укра!на взяла на себе зобов'язання забезпечення якосп вищо! освпи, у вадповадносп до европейських стандарпв. Нин стае все бГльш зрозумшим, що вадповадшсть реальних результапв Г змГсту освгти вищих навчальних заклащв державним стандартам е необхГдною, але недостатньою умовою якосп Тому досягнення оптимально! якосп професшно! освпи зумовлено створенням системи якосп, яка на рГвш конкретного вищого навчального закладу забезпечувала б узгоджену реалГзацш державних, сустльних Г особистих штересш.
Вивчення психолого-педагопчно! лператури та досвщу тдготовки фахГвщв з пожежно! безпеки у контексп з'ясування сутносп якосп цього процесу дозволили зробити так1 висновки:
1. Перед вищими навчальними закладами ДСНС Укра!ни постало важливе завдання - тдготувати майбутшх фахГвщв з пожежно! безпеки, яш могли б активно включитися в яшсно новий етап розвитку су-часного суспшьства, тобто компетентного пращвника. Компетентного фахГвця вГдрГзняе як1сне умшня серед багатьох ршень обирати оптимальне, аргументова-но спростовувати хибт ршення, тддавати сумшву ефектш, а неефективт ршення, тобто мати критич-не мислення. Професюнал повинен не тшьки розумгга сутшсть проблеми, але й умпи виршити Г! практично.
2. Яшсть тдготовки майбутнього фах1вця з пожежно! безпеки нами охарактеризована як сукупшсть властивостей, якостей, здГбностей фахГвця, рГвень яких формуеться у процеа здобуття ним вищо! освгга вГдповГдно до вимог освггаьо-професшно! програми та освггаьо-квалГфГкацшно! характеристики.
3. Оск1льки тдготовка фахГвця з пожежно! безпеки для ДСНС Укра!ни штегрована в державну систему вищо! освгга Укра!ни, то це ще бшьше стосуеться випускнишв вищих навчальних закладГв. Таким чином, яшсна тдготовка майбутнього фахГвця з пожежно! безпеки - це тдготовка освГчено!, гармоншно розвинено! особистосп, здатно! до постшного оновлення наукових знань, професшно! мобГльносп, до пошуку нових мож-ливостей досягнення поставлених цшей, що вимагае професшно творчо! активносп та дозволить майбутшм фахГвцям бути конкурентоспроможними на сучасному ринку праш
4. Для реалГзацп зазначених положень виршальну роль вщграе управлшня як1стю професшно! подготовки майбутшх фахГвшв з пожежно! безпеки, зокрема побу-дова системи ошнювання вищим навчальним закладом якосп професшно! тдготовки випускник1в
Подальших дослщжень потребують розробка шструментальних засобГв для кшьшсного вимГрювання показник1в професшно! компетентносп майбутшх фахГвщв з пожежно! безпеки.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. 4-е изд. М.: Политиздат, 1980.
2. Щерба С. П. ФшософГя : навч. поаб. Вид. 3-е, змш. Г доп. К. : Кондор, 2007. 452 с.
3. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. М. : Мысль, 1974. Т. 1: Наука логики. 1974. 452 с.
4. Суслов А. Г. Система оценки качества подготовки специалиста // Качество. Инновации. Образование. 2005. № 3. С. 58-61.
5. Канивец П. И. Модели и методы оценки качества подготовки и повышения конкурентоспособности специалистов: дис. канд. економ. наук. Новочеркасск, 2004. 230 с.
6. Вшторов В. Основш критерп та показники якосп освпи // Вища освпа Укра!ни. 2006. № 1. С. 54-59.
7. Трайнев В. А. Повышение качества высшего образования и Болонский процесс. М., 2008. 392 с.
8. Мошкина А. В. Качество профессиональной подготовки социального педагога // Педагогическое образование и наука. 2009. № 2. С. 90-95.
9. Закон Укра!ни «Про вищу освпу» вгд 17 сГчня 2002 року № 2984-Ш. / Голос Укра!ни, 05.03.2002 р., № 43.
10. Стандарти Г рекомендацп щодо забезпечення якосп в европейському просторГ вищо! освпи. К. : Вид-во «Ленвп», 2006. 35 с.
11. Шитов С. Е. Школа: мониторинг качества образования. М. : Изд-во «Профи-К», 2000.
12. Похолков Ю. Обеспечение и оценка качества высшего образования // Высшее образование в России. 2004. № 2. С. 12-27.
13. Кришталь А.А. Анализ результатов экспериментальной работы по внедрению технологии проектного обучения в подготовку будущих специалистов пожарной безопасности // Карельский научный журнал. 2013. № 3. С. 14-17.
14. Горина Л.Н., Данилина Н.Е., Фрезе Т.Ю., Назаров А.Г. Методология проектирования системы подготовки специалистов по пожарной безопасности // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. 2013. № 2 (24). С. 128-132.
15. Король В.Н. Особенности формирования управленческой компетентности будущих офицеров пожарной безопасности во время обучения в вузах ГСЧС Украины // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2012. № 1. С. 35-38.
16. Ямолова С.П. Внедрение модульно-компетент-ностного подхода в педагогическое образование: возможности и проблемы // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2012. № 1. С. 338-341.
17. Коростелев А.А., Пчельников А.А., Ярыгин А.Н. Моделирование системы профессиональной подготовки студентов к инновационной деятельности // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2007. № S3. С. 161-166.
18. Кришталь А.А. Формирование проектно-техно-логических умений и навыков у будущих специалистов пожарной безопасности // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2013. № 4 (15). С. 104-107.
19. Коростелев А.А., Пчельников А.А., Ярыгин А.Н. Моделирование инновационно-ориентированной учебно-исследовательской среды, обеспечивающей качество сформированности инновационной готовности будущих специалистов // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2006. № S2. С. 44-47.
20. Мандрык Л.Н. Психолого-педагогические аспекты воспитания гендерной культуры будущих специалистов пожарной безопасности // Балтийский гуманитарный журнал. 2013. № 2. С. 23-26.
К.К Пасынчук
СУТЬ ПОНЯТИЯ «КАЧЕСТВО ПОДГОТОВКИ» БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ .
СУТН1СТЬ ПОНЯТТЯ «ЯК1СТЬ П1ДГОТОВКИ» МАИБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
З ПОЖЕЖНОÏ БЕЗПЕКИ
© 2014
К. М. Пасинчук, здобувач Черкаський нацюнальний университет 1мен1 Богдана Хмельницького, Черкаси (Украгна)
Анотащя: Проанатзована сутшсть поняття «яшсть подготовки» майбутшх фахОвшв з пожежно! безпеки як сукупшсть властивостей, якостей, здОбностей фахОвця, рОвень яких формуеться у процесО здобуття ними вищо! освгга вОдповодно до вимог освиньо-професшно! програми та освiтньо-квалiфiкацiйно!' характеристики. ВирОшальну роль вщграе управлОння як1стю професОйно! подготовки майбутшх фахОвшв з пожежно! безпеки, зокрема побудова системи оцшювання вищим навчальним закладом якостО професОйно! подготовки випускнишв.
Ключовi слова: яшсть освгга, як1сть професОйно! пОдготовки, управлОння яшстю пОдготовки, майбутнО фахОвш з пожежно! безпеки.
ESSENCE OF THE CONCEPT «QUALITY OF TRAINING» FUTURE FIRE SAFETY EXPERTS
© 2014
K. N. Pasynchuk, competitor
Cherkasy National University Bohdan Khmelnytsky, Cherkasy (Ukraine)
Annotation: The essence of the concept of «quality of training» future specialists in fire safety as a set of properties, qualities, abilities, professional level which is formed in the process of obtaining his higher education in accordance with the requirements of the educational and professional training and qualification characteristics. The decisive role played by quality management training future specialists in fire safety, including the construction of evaluation system of higher education institution as a training graduates.
Keywords: quality of education, quality of training, quality management training future specialists in fire safety.
УДК 338.43
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ИНВЕСТИЦИОННО-ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПИЩЕВЫХ КОРПОРАЦИЙ ПРИЧЕРНОМОРСКОГО РЕГИОНА УКРАИНЫ
© 2014
Ю.В. Тинтулов, кандидат экономических наук, доцент кафедры информационных систем и технологий
Одесский государственный аграрный университета, Одесса (Украина)
Аннотация: В статье исследуются перспективы Украины и ее Причерноморского региона в деле привлечения прямых иностранных инвестиций. Установлены факторы, определяющие прямые иностранные инвестиции в стране. Разработаны подходы к совершенствованию политики инвестиционной деятельности.
Ключевые слова: инвестиции, иностранные инвестиции, прямые иностранные инвестиции, инвестиционная политика, инвестиционный климат.
Попереднш перюд розвитку економОки Причорноморського регюну, з погляду швестицшно! политики, характеризуемся як «фаза кризи й депресп». У цей перюд держшдтримку мали в основному аль-ськогосподарськ тдприемства й подприемства, що виробляли традицшну конкурентоздатну продукцш. Политику Причорноморського регюну на сьогодш, коли фшансувалися «вектори стабшьно! дальности», можна характеризувати як «политику послОдовного вбудовуван-ня Причорноморсько! регюнально! сошально-економОч-но! системи в сферу зовшшньоекономОчно! дОяльносп i створення бази залучення швестицш» (политика вижи-дання)..
Анал1з остантх до^джень i публтацш. Результати аналОзу науково! ллератури щодо проблем дослодження стану швестицшно-шновацшно! дОяльносп дослщжу-ються в працях таких водомих закордонних i вичизня-них учених економюпв, як Мельника В. В. [1], ОглОха В. В.[2], Онищенко В.О., Пазинича В.1. [3], Паппа В.В.[4], Солдатенко В. В.[5], Старостенко Г. Г. [6],Ткача А.А.[7], В.Гейця, П.Саблука, Ю.Стадницького та Он.
Формулювання цшей статтi. Основною метою стат-п е дослодження сучасного стану швестицшно-шнова-цшно! дОяльностО харчових корпорацш причорноморського регОону Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Щоб забезпечити стш-ке зростання економОки Причорноморсько! регюнально! сошально-економОчно! системи в подальшОй перспективу а також полОпшити ïï яшсш параметри, потрОбно за-стосовувати новО пОдходи до ОнвестицОйно! полпики на всОх рОвнях а саме:
1. 1нвестицшна полОтика, орОентована на шновацп, повинна зайняти центральне мюце в регОональнОй поль
тицО на середньострокову й довгострокову перспективу, щоб забезпечити переход вод кризи й депресп до стшко-го пожвавлення й зростання, вОдродженню економОки на новш основО, що водповОдае вимогам поспндустрОаль-ного суспОльства. Пожвавлення економОки звичайно по-чинаеться з швестицшного бума, що пов'язане з необ-хвдшстю водновлення основних засобОв для виробництва конкурентоздатно! продукцп й задоволення зростаючо-го попиту на товари народного споживання й особистО послуги, а потОм на засоби виробництва й послуги шфра-структури. Для цього темпи зростання ОнвестицОй у фазО пожвавлення мають Остотно випереджати темпи еконо-мОчного зростання й регюнального доходу. МожливОсть реалОзацп тако! политики забезпечуеться збшьшенням частки валового накопичення основних засобОв у струк-турО використання ВРП, не припускаючи зменшення частки фонду особистого споживання. Держава, в особО адмОнОстрацОй Причорноморсько! регюнально! соць ально-економОчно! системи, повинне створювати максимально сприятливО умови для швестицшного бОзнесу й безпосередньо брати участь у шдтримш базисних шновацш, розвитку виробничого Онфраструктурного забезпечення. Доцшьною е пропозицОя економОчним суб'ектам рОзних схем вОдновлення й нарощування основних засобОв, каипалОзаци компанш.
2. Також варто забезпечити послщовну реалОзацою соцОально зорОентовано! полОтики ОнвестицОйно! дОяльностО. ТОльки на основО значних вкладень у людський капОтал, будОвництво житла, виробництво продовольчих товарОв, промтоваров, сощальне Онфраструктурне забезпечення можливе виршення завдань перспективно! соцОально! полОтики, сприяти пОдвищенню рОвнОв якостО життя, ефективностО працО, задовольнити попит на това-
