CC BY
28
УДК 330.31 Доц. М.В. Негрей, канд. екон. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ З УРАХУВАННЯМ ФУНКЦН СУСПЫЬНОГО ДОБРОБУТУ КРАШИ
Земельнi ресурси Украши характеризуются низьким рiвнем залiснення та не-ефективним використанням площ сшьських господарств. Залiснення е зовнiшнiм непрямим чинником ефективностi сiльськогосподарського виробництва, оскiльки впливае на кориснiсть та виробничi можливостi неринковим шляхом. Проблему рацюнального використання земельних ресурсiв у дослщженш розглянуто як задачу максишзаци фун-кцй' суспiльного добробуту на нацюнальному рiвнi, у якiй визначаеться частка лiсiв та сiльськогосподарських земель у загальнш площi держави на основi !х ефективностi на одиницю площi. Зростання залiснення територп Украши буде ефективним, якщо воно буде забезпечено завдяки малопродуктивним сшьськогосподарським землям.
Ключовi слова: землекористування, залiснення, оптишзащя, лiсове господарство, сiльське господарство, функЦя суспiльного добробуту.
Вступ. Для розвинених краш упродовж останнiх рокiв характерна ктот-на екологiзацiя навколишнього середовища. Головною особливiстю цього про-цесу е зростання частки лiсiв i скорочення частки орних земель [2]. Аналопчш тенденцií спостерiгаються i в Украíнi, де поступово скорочуеться частка орних земель. Проте частка лкш у загальнш плошд Украши е вкрай низькою, незважа-ючи на зростання лiсонасаджень [4]. Збшьшення площ лiсiв е актуальною проблемою, оскшьки внаслiдок мелюративного впливу випадае бiльше опадав (на 32-25 %), збiльшуеться сумарний рiчковий стiк (до 15-20 %), що мае особливо важливе значення для вододефщитно1 степово1 природно1 зони, зростае уро-жайнiсть сiльськогосподарських культур (на 14-35 %), зменшуеться забруднен-ня грунпв i грунтових вод. Лки також мають важливе значення для заиобкання ерозií грунпв i деградацц Грунтового покриву. Вони, депонуючи вуглець, змен-шують негативний вплив змш клiмату.
Ршень лiсистостi вважають зовшшшм непрямим чинником ефективностi сшьськогосподарського виробництва, впливаючи на кориснiсть та виробничi можливостi неринковим шляхом [7]. Сшьськогосиодарське виробництво Украши iстотно залежить вiд впливу погодних i ктматичних умов, що спричиняе значнi ризики в агробiзнесi. До основних чиннитв ризику украшського агробiз-несу ввдносять: недостатнiй рiвень капiталiзацií, низьку квалiфiкацiю потенциалу [8], незавершенiсть шституцюнальних перетворень в аграрному секторi [1], низький рiвень технiчного оснащення, сезоннкть виробництва тощо.
Матерiали та методи. 1нформацшну базу дослiдження становлять ста-тистичнi данi Свропейсько!' комiсií, даш Державно!' служби статистики Украши, шформащя щодо ефективностi лiсових i сшьськогосподарських господарств. Теоретичною та методологiчною основою до^дження е положения та виснов-ки сучасно1 економiчноí теорií, науковi працi вiтчизняних i зарубiжних вчених з проблем оптимiзацií суспiльного добробуту.
Результати. На наш погляд, проблему рацюнального використання земельних ресурав доцшьно формалiзувати як задачу максишзаци функцií сус-пiльного добробуту на нацюнальному рiвнi, у якiй визначаеться частка лiсiв та
сiльськогосподарських земель у загальнш площi держави на 0CH0Bi ix ефектив-носп на одиницю площi. П1д час ощнювання ефективностi одиницi площi лiсiв запропоновано проводити аналiз доходiв i витрат з погляду виробництва дере-вини, впливу на навколишне середовище i, вщповвдно, на стан сшьськогоспо-дарського виробництва, а також еколопчного стану краши загалом.
Цей пiдхiд грунтуеться на критерií компенсацií або критерц Парето-по-тенцiального покращення (Potential Pareto Improvement Criterion) Кальдора та Хжса. Професор Хшс запропонував використовувати у цьому критерií такий показник, як готовшсть платити за покращення стану навколишнього середови-ща (willingness to pay - WTP) як основу для забезпечення економжи та аналiзу доходiв i витрат [6].
Розглянемо задачу оптишзацц суспiльного добробуту. Функция сусшль-ного добробуту W (SA; SF) залежить вщ площi лiсiв та сiльськогосподарських упдь. Функция складаеться iз таких частин: функцп корисностi сшьськогоспо-дарського виробництва - WA (SA; SF), функцц корисностi лкового господарст-ва - WF (SF) та суспiльноí корисносп навколишнього середовища - WS (SA; SF):
W ( Sa; Sf ) = WA ( SA; SF ) + WF ( S-; SF ) + WS ( S-; SF ) (1)
за умови: Sa (t) + Sf (t ) = SN - Si (t), (2)
де: SA;SF - площа сiльськогосподарських угiдь i лiсiв; t - час iз дискретнктю 1 рiк; SN - загальна площа; Si - площа забудованих земель, водойм, вiдкритих заболочених земель, вдаритих земель без рослинного покриву тощо. Оскiльки
dSi
економiка постшно розвиваеться, то можемо стверджувати, що — > 0.
dt
Умова першого порядку для функцií сусшльно!' корисностi буде такою:
лш BW-.„ BW-.„ BW—.„ dWs .„ AW = —-ASA + —-ASF + —— ASF + —SASF. (3)
BS- BS— BS— BS—
Припустивши, що плошд лiсiв та сшьськогосподарських угiдь не зале-жать вщ змiни iнших видiв площд краши, тобто для будь-якого фжсованого значения t ASA = -ASF, можемо записати формулу (3) так:
bW- = BW— +BW- + BWS (4)
BS- BS— BS— BS—
Система досягае ршноваги Парето, коли гранична кориснiсть сшьсько-господарського виробництва дорiвиюе сумi гранично!' корисносп лiсового гос-подарства та граничноí суспiльноí корисностi навколишнього середовища. Лша частина рiвияния (4) доршнюе граничнiй продуктивностi одиницi площi, яка у першому наближеннi може бути виражена як середня продуктивнiсть одинищ площi. Однак при цьому потрiбно враховувати, що продуктивнiсть площi ктот-но вiдрiзияеться не т1льки залежно вiд стану грунтов, але i вiд техиологiй, що на нш використовуються. Зрозум1ло, що оцiнювания граничноí ефективностi пот-рiбно здiйснювати за умови усередненого впливу шших факторiв.
Залюнення Украши е надзвичайно низьким: з 2000 по 2012 рр. частка за-люнення збтьшилась вiд 16,4 % до 16,8 % (рис. 1) та залишаеться надзвичайно низькою порiвняно iз залiсненням краш СС (табл. 1). Беручи за базу розрахун-кiв темпи зростання залiснення упродовж останнього десятирiччя, можна ствер-джувати, що зростання залiснення на 1 % вщ загально'' площi можливе ттьки протягом 30 рокiв.
Рис. 1. Динамжа зал^нення територи Укра'ни (у % до загально'1 площг)
(складено за даними [2])
Табл. 1. Площа лiсiв (% загально' nлощi кра'ни)
1990 2000
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
Австрал1я
46
47
47
47
47
47
47
47
47
47
Бшорусь
38
41
42
42
42
42
42
43
43
43
Естошя
49
53
53
52
52
52
52
Фшлявддя
72
74
73
73
73
73
73
73
73
73
Франщя
27
28
29
29
29
29
29
29
29
29
Шмеччина
32
32
32
32
32
1тал1я
26
28
30
30
30
31
31
31
31
32
Росшська Федеращя
49
49
49
49
49
49
49
49
49
49
Укра'на
16
16
17
17
17
17
17
17
17
17
Велика Бриташя
11
12
12
12
12
12
12
12
12
12
Середне значення 36
38
38
38
38
38
38
38
39
39
Джерело: складено за даними [3].
Щодо площ земель стьськогосподарського призначення, то вщбулося !х зменшення вiд 71,4 % до 70,8 % (рис. 2). Цей процес вщбуваеться шляхом вилу-чення низькопродуктивних земель з використання стьськими господарствами.
71,60т 71 40-
2000 20012002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 20102011201220132014 Рис. 2. ДинамЫа площ землi стьськогосподарського призначення (у % до загально' площг) (складено за даними [2])
Треба наголосити, що з 32,3 млн га рши протягом остантх роюв вико-ристовують лише 25,4 млн га, тобто приблизно 6,9 млн га не використовують в аграрному виробнищш. Швидше за все, це малопродуктивт земл^ використання яких не призводить до значного економiчного ефекту або, можливо, це пло-щi, в якi потрiбно вкласти значнi кошти для можливостi ефективного землероб-
5
5
5
1
2
2
2
2
ства. У випадку, коли шляхом залкнення вдасться перевести малопродуктивш землi в залкнеш територií, частка залiснення в обсязi земельних ресурсiв зросте до 28,1 % та буде наближатись до середньоевропейських показнитв.
Розглянемо процес зростання залiснення на пiдставi моделi ЫРУ. Нехай вартiсть залiснення дорiвнюe У0, варткть деревини через Т рокiв становитиме У1, тодi позитивний грошовий потiк, що створюе залiснення, приведений на час ^естувань:
УУ = ^ " ^ (6)
У середньому для засадження одного гектара лiсу потрiбно 7000 саджан-щв дерев, при цьому затрати на посадку становлять приблизно 2000 грн. У майбутньому з тако1 дшянки можна отримати в середньому 300 метрш кубiчних деревини на продаж. Ставка дисконтування 10 %, Т=30 роюв. Враховуючи те, що гривня е нестабiльною грошовою одиницею, всi наступнi розрахунки прово-дитимемо у доларах США. Враховуючи зазначеш вище данi та середньоринковi цiни на саджанцi i деревину, отримаемо такi результати (табл. 2).
Порiвняемо ефективнiсть залiснення з ефективнктю аграрного вироб-ництва. Нехай са - усередненi щорiчнi витрати, ра - рентабельнiсть одинищ рiллi за рш. Потiк прибутку, що створюеться одиницею рiллi за перiод росту дерев Т, при ставщ дисконтування г (во грошовi потоки приводяться до початко-вого часу):
Т 1 1 - (1 + г)-Т п\
а = саРа^Тл-= саР^~л-. (7)
,=1(1 + г)'1 1 - (1 + г)1
Табл. 2. Показники залкнення
Деревна порода Вартють залiснення (V)), дол. Варисть деревини (У), дол. Грошовий потш (Уу), дол.
Дуб 1065 44380 1486
Сосна 740 13175 757
Граб 550 9700 7
Звщси отримаемо, що дисконтований грошовий потж з 1 га для рента-бельних аграрних пiдприемств у галузi рослинництва становить приблизно вiд 3 до 5,5 тис. дол. за промiжок часу росту дерев. Це значно бшьше, шж можна отримати за рахунок лкового господарства. Враховуючи значний термш окуп-ностi залкнення та ктотш початковi витрати, можна вважати цей бiзнес швес-тицшно непривабливим. Можливостi державного бюджету у короткотермшовш перспективi також надзвичайно обмежеш, тобто питання зростання залiснення може бути виршено лише за рахунок приватних iнвестипiй, що мае бути врахо-вано у функпií сусшльного добробуту.
На наш погляд, фшансування зростання залiснення територií Украши може бути виртено разом iз переходом до ринку землi сшьськогосподарського призначення. 1снуе кiлька можливих варiантiв переходу до ринку земл^ Враховуючи наявш тенденпií до зростання повноважень мкцевих органiв влади, для кожного регюну мае бути встановлений показник залiснення територiй через
законодавчо встановлену нижню його межу на нащональному р1вш. У процесi переходу до ринку 3erai кошти, що необхвдш на залкнення, мають бути запла-нованi як частка коштiв, отриманих як податки в разi змши власникiв земель-них дiлянок.
Обговорення та дискусш. Варто зупинитися на деяких аспектах, враху-вання яких може iстотно вплинути на кшцевнй результат дослiдження. Це, пе-редусш, оцiнювання економiчноí ефективностi аграрного виробництва, яку потрiбно в подальшому уточнювати. Необхвдно розробити алгоритм ощнюван-ня впливу зростання залiснення на функщю сусшльного добробуту завдяки покращенню стану навколишнього середовища, що дасть змогу ощнювати можливiсть досягнення Парето-оптимального стану дослвджувано!' системи. Окрш цього, потрiбно розглянути можливiсть фiнансування залiснення за раху-нок коштiв, що можна отримати внаслiдок переходу до ринку зе)№ сшьсько-господарського призначення.
Висновки. Зростання залкнення територií Украши буде Парето-ефек-тивним перетворенням з позицш функцií суспiльного добробуту, якщо воно буде забезпечено за рахунок малопродуктивних земель. Iснуючi темпи зростання ступеня залiснення територй' Украши надзвичайно низькi i, враховуючи низь-кий стушнь залiснення, досягнення показникiв, що наближаються до середнiх показникiв краш 6С, варто очiкувати в далекш перспективi.
Вирощування лiсiв е ^естицшно непривабливим бiзнесом i не може бути профшансовано з державного або мкцевих бюджетiв. Можливим шляхом виршення цiеí проблеми е об'еднання процесiв переходу до ринку землi сшьсь-когосподарського призначення iз процесом зростання залiснення. З урахуван-ням процесу децентралiзацií основнi питання фшансування зростання залкнен-ня потрiбно вирiшувати на рiвнi регiону.
Лiтература
1. Кваша С.М. Очжуванш наслщки переходу до ринку земл1 / С.М. Кваша, А.В. Скрипник, О.В. Жемойда // Економша АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2015. - № 7. - С. 32-41.
2. Статистична шформащя Держстату Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua.
3. Статистична шформащя Свростату. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ec.euro-pa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php.
4. Ткач В.П. Жси та люиспсть в Украхш: Сучасний стан i перспективи розвитку / В.П. Ткач // Украшський географiчний журнал. - 2012. - № 2. - С. 49-55.
5. Kaunt S. Economics of sustainable forest management / S. Kaunt, R. Albert Berry // Editors. -Springer. - Dordrecht the Netherland. - 2005. - Pp. 76-82.
6. Gowdy J. The approach of ecological economics / John Gowdy, Jon Erickson // Cambridge Journal of Economics. - 2005. - № 29. - Pp. 207-222.
7. Richard E. Just. The welfare economics of public policy / Richard E. Just, Durre L. Hueth, Andrew Schmits // Edward Elgar Publishing, Inc. - 2004. - Pp. 123-155.
8. Skrypnyk A. World wheat market instability inspired by emerging markets / A. Skrypnyk, M. Talavyria, E. Bukin // Journal of financial management and accounting. - 2015. - Vol. 3(1). - Pp. 39-47.
9. The Agricultural Economics of the 21 Century // Editor Vitor Martinho. - Springer. - New York. - Pp. 3-19.
Негрей М.В. Оптимизация землепользования с учетом функции общественного благосостояния страны
Земельные ресурсы Украины характеризуются низким уровнем залесения и неэффективным использованием площадей сельских хозяйств. Залесение является внешним косвенным фактором эффективности сельскохозяйственного производства, поскольку влияет на полезность и производственные возможности нерыночным путем. Проблемы рационального использования земельных ресурсов в исследовании рассмотрены как задача максимизации функции общественного благосостояния на национальном уровне, в которой определяется доля лесов и сельскохозяйственных земель в общей площади государства на основе их эффективности на единицу площади. Рост лесных площадей территории Украины будет эффективным, если он будет обеспечен за счет малопродуктивных сельскохозяйственных земель.
Ключевые слова: землепользование, оптимизация, лесное хозяйство, сельское хозяйство, функция общественного благосостояния.
Nehrey M. V. Optimization of Land Use on the Basis of Social Welfare Functions of the Country
Land resources of Ukraine are characterized by a low level of afforestation and inefficient use of agricultural areas. Afforestation is an external indirect factor of the efficiency of agricultural production because of non-market impact on utility and production capacity. The problem of management of land resources is considered as the task of maximizing the function of social welfare at the national level, which is determined by the share of forest and agricultural land in the total area of the state based on its performance per unit area. The increase of afforestation in Ukraine will be effective if it is ensured due to low productivity of agricultural land.
Keywords: afforestation, optimization, forestry, agriculture, social welfare function.
УДК 336.221 Доц. Л.П. Ткачик, канд. екон. наук -
Львiвський НУ т. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОД1В ТА СПОСОБ1В ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ П1ДПРИ€МНИЦЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розкрито екож^чний змют податкового регулювання як складово! частини державного регулювання економжи та обгрунтовано значення методiв i способiв податкового регулювання у розвитку шдприемницько! дiяльностi, зокрема таких як податковий швестицшний кредит, податковi кашкули, офшорш зони та ш. Дослщжено роль подат-кових шльг у системi податкового регулювання шдприемництва як одного iз найпрог-ресивнших способiв стимулювання розвитку шдприемницько! дiяльностi та проаналь зовано ефектившсть використання податкових шльг в Украш. Висвгглено стан вико-ристання вшьних економiчних зон в Укра'лш у сприянш залученню додаткових швести-цшних ресурсов для розвитку економiки.
Ключовi слова: податкове регулювання, податковi шльги, податковий швести-цiйний кредит, податковi канiкули, офшорна зона.
Актуальнiсть. В умовах ринково'' економiки основними методами державного регулювання економiчноí дiяльностi е оподаткування, фiнансовi, гро-шово-кредитш методи, цiноутворення тощо. Маневруванням податковими ставками, шльгами, змiнами умов оподаткування, змшою рiзних видш податюв держава створюе умови для пришвидшення розвитку певних галузей, територш, виробництв, пiдприемств, сприяе вирiшенню актуальних для сусшльства проблем. Податкова система е досить ктотним важелем впливу на економiку з метою розвитку ц в необхвдних напрямах. Так, держава, завдяки вмшому регулю-ванню податково'' системи, може стимулювати розвиток сшьськогосподарсько-
