CC BY
19
Булулуков Олег Юршович,
кандидат юридичних наук, доцент,
Нацюнальний юридичний унверситет
iменi Ярослава Мудрого,
Украна, м. Харш
e-mail: oblehrer@gmail.com
ORCID ID 0000-0003-1598-0542
doi: 10.21564/2414-990x.133.70650 УДК 343.98
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ТАКТИЧНИХ Р1ШЕНЬ: СУБ'еКТИВНА ТА ОБ'еКТИВНА ОБУМОВЛЕН1СТЬ
Розглянуто суб'ективт та об'ективш фактори, як впливають на оптимгзацгю тактич-них ршень. Наведено «психологгчнг пастки», що мають мгсце при прийнятт1 ргшень, адапто-ват до ргзних сл1дчих ситуацш. Наведено гх види та значення для виршення сл1дчих завдань. Шдкреслено наявнкть зв'язку м1ж ефективнктю розсл1дування та прийняттям оптимальних тактичных ршень.
Ключовi слова: тактичш ршення; суб'ективт фактори onraMi3a^'i; об'ективт фактори onrnMi3a^i; психолопчш пастки; оптимiзацiя тактичних ршень.
Булулуков О. Ю., кандидат юридических наук, доцент, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: oblehrer@gmail.com ; ORCID 0000-0003-1598-0542
Оптимизация тактических решений: субъективная и объективная обусловленность
Рассмотрены субъективные и объективные факторы, влияющие на оптимизацию тактических решений. Приведены «психологические ловушки», имеющие место при принятии решений, адаптированные к различным следственным ситуациям. Названы их виды и значение для решения следственных задач. Подчеркивается наличие связи между эффективностью расследования и принятием оптимальных тактических решений.
Ключевые слова: тактические решения; субъективные факторы оптимизации; объективные факторы оптимизации; психологические ловушки; оптимизация тактических решений.
Вступ. Розслвдування злочишв - процес, який спрямований на встанов-лення вс1х обставин поди злочину. Отримання шформацп про злочин зале-жить ввд ефективност застосування тактичних засоб1в, серед яких головне мкце займають тактичш р1шення. Виб1р правильного ршення сприяе оптим1-зацп процесу розслвдування, скороченню i часу, i матер1альних витрат. Ефек-
тившсть розслвдування обумовлюеться прийняттям оптимальних тактичних ршень, обсяг яких доволi значний.
Актуальтсть дослгдження. Дослщження оптимiзацií тактичних ршень у кримiналiстицi визначаеться потребами практики розслщування та необ-хщшстю ii вдосконалення в умовах нового кримшального процесуального законодавства.
Аналiз остантх дослiджень i публтащй. У кримiналiстичнiй та кри-мiнальнiй процесуальнiй лiтературi питання оптимiзацií тактичних рiшень розглядали Д. О. Солодов, С. Ю. Якушин та ш. Окремi питання, пов'язаш з оптимiзацiею розслiдування та прийняттям ршень слiдчим, знаходимо в роботах Р. С. Белкша, В. А. Журавля, В. О. Коновалово']", В. Л. Синчука, Б. В. Щура, В. Ю. Шепггька. Однак прогалини у дослщженш дано'] проблематики дають пiдстави для розгляду ii у представленш статтi.
Метою i завданням публжацп е визначення термша «оптимiзащя» стосовно до тактичних ршень у кримiналiстицi, а також розгляд впливу суб'ективних i об'ективних чинниыв на прийняття оптимальних рiшень при розслвдуванш злочинiв.
Виклад основного Mamepiany. Прийняття тактичних ршень слiдчим обумовлюеться необхщшстю отримання доказово'] шформацп та встановлення особи, яка вчинила злочин. Вибiр тактичного рiшення, яке е оптимальним у даний момент розслщування, сприяе ефективност останнього. Знаходження оптимального тактичного ршення слiдчим розглядаеться нами як процес оптимiзацií ршень, обумовлений певним перелiком факторiв. Перш шж звер-нутися до розгляду останшх, якi впливають на оптимiзацiю тактичних рiшень слiдчого, розкриемо змют термiна «оптимiзащя».
Етимологiчно термiн «оптимiзащя» походить вiд латинського «optimum» - найкраще. У словниках «оптимiзацiя» визначаеться як «вибiр найкращого (оптимального) варiанта з безлiчi можливих» [1] або як «знаходження найкращого (з безлiчi можливих) варiанта рiшення задачi при заданих вимогах, обмеженнях» [8]. Визначення оптимiзацií як найкращого варiанта з багатьох можливих використовуеться у шших тлумаченнях стосовно специфжи дослiджуваного предмета i, по сут^ е його основою. Вико-ристання названих пiдходiв можливе i при розглядi оптимiзацií тактичних рiшень, метою якоi е знаходження ефективних варiантiв вирiшення тактичних завдань при розслщуванш злочинiв.
Для знаходження шляхiв оптимiзацií тактичних рiшень у процесi розслЬ дування необхiдно видiлити i розглянути фактори, що обумовлюють процес оптимiзацií. Названi фактори можна умовно роздшити на двi групи залежно ввд ix зв'язку з особою, яка приймае ршення. Фактори безпосередньо пов'язаш з особою, що приймае ршення, утворюють групу «суб'ективних» фак-торiв. 1ншу групу складають фактори, що е зовшшшми по ввдношенню до особи i яы обумовленi ситуацiею прийняття рiшення. Ц фактори можуть бути визнанi «об'ективними», оскiльки ix виникнення не залежить вщ особи, яка приймае тактичне ршення.
Розглянемо щ двi групи факторiв. Так, суб'ективш фактори, що впливають на оптимiзацiю тактичних рiшень, вiдносяться до рiзних сторiн характеристики особи, яка приймае ршення. У лiтературi до суб'ективних факторiв вiдносять: професiйнi (стаж роботи, оргашзаторсью здiбностi, дисциплiнованiсть, творча актившсть); духовнi (внутрiшня культура, правова культура, свобода особисто-стi); соцiально-психологiчнi (шдиввдуально-особисткш, потреби i мотивацiйна сфера особистоси, iнтелектуально-пiзнавальний, емоцiйно-вольовий компо-ненти) [2, с. 211; 6, с. 133; 15, с. 251]. Назваш чинники взаемопов'язаш мiж собою i проявляються при виборi тактичного рiшення.
Так, дослвджуючи технологiю прийняття слiдчим оптимальних ршень, С. Ю. Якушин робить висновок, що вибiр оптимального тактичного ршення обумовлений особистими соцiальними, шдивщуально-психолопчними яко-стями слiдчого, його рiвнем правосвiдомостi, теоретичною пiдготовленiстю та досввдом [15, с. 251]. Акцентування уваги лише на суб'ективних ознаках, як притаманш особi, що приймае ршення, передбачае не прийняття до уваги зовшшшх факторiв, якi можуть впливати на вибiр оптимального тактичного ршення. Ця позицiя, на наш погляд, не е беззаперечною i дозволяе висловити деяы думки з цього приводу.
Суб'ективш фактори у виглядi шдиввдуально-психолопчних та iнших характеристик слвдчого знаходять свое переломлення в ршеннях, що при-ймаються у ситуащях, створених ним самим (наприклад, тактичний роз-рахунок у розслщуванш), так i в ситуацiях, що склалися поза його волею (наприклад, на початковому еташ розслвдування або внаслвдок протидп розслiдуванню i ш.). I якщо припустити, що в першш ситуацп слiдчий пов-шстю покладаеться на сво1 особистiснi якост i вмiння, якi допомагають йому у виборi оптимального рiшення, то у другш при прийняттi ршення вiн зобов'язаний враховувати особливостi ситуацй", яы мають мiсце. Вибiр оптимального ршення у другiй ситуацй' обумовлений не лише суб'ектив-ними факторами, але й факторами, що характеризують ïï. Такими факторами можуть бути: а) стабшьшсть ситуацй"; б) швидкоплиншсть ситуацй"; в) наявнiсть протидй' розслвдуванню; г) наявнiсть у слвдчого технiчноï мож-ливостi i часу (фактор його завантаження) та ш. Назваш фактори детер-мiнують обрання тактичного ршення, що дозволяе зробити висновок про кореляцшну залежнiсть мiж слiдчою ситуацiею i тактичним ршенням.
Розглядаючи проблеми оптимiзацiï тактичних ршень, Д. О. Солодов видiляе принципи, яы лежать в ÏT основi i якi е факторами, що впливають на оптимiзацiю. До таких принцишв автор вiдносить: а) компетентшсть, яка передбачае знання та використання слвдчим iснуючих методик пошуку оптимального ршення; б) своечаснiсть рiшення, яка полягае у прийнятт та реалiзацiï рiшення в певний момент часу, коли це забезпечуе поступа-льний розвиток процесу доказування; в) профилактики слвдчих конфлiктiв, що передбачае оптимальш тактичнi рiшення, спрямованi на попередження потенцшного конфлiкту, протидй' з боку защкавлених осiб, мiнiмiзацiю нега-тивних результат такого впливу [11, с. 88-92].
На наш погляд, указан принципи вщображають i суб'ективт та об'ективш фактори, що впливають на оптимiзацiю тактичних ршень.
Так, наприклад, принцип компетентной пов'язаний з суб'ективними факторами, в основi яких знаходиться особиспсна характеристика особи, що приймае ршення. До таких факторiв в окремих випадках мае ввдно-шення i принцип своечасносп, як своечасна реакцiя особи на вибiр часу прийняття i реалiзацii рiшення. Принцип попередження слвдчих конфлж-тiв також може бути вщнесений до прояву волевиявлення особи, що приймае ршення, тобто до суб'ективних чиннишв. Однак наявшсть протидп е об'ективним фактором, що впливае на вибiр оптимального тактичного ршення в конфлiктнiй ситуацп розслщування, позаяк вiн е зовнiшнiм по ввдношенню до особи, яка приймае ршення.
Серед суб'ективних факторiв оптимiзацii тактичних рiшень особливе мiсце належить психолопчним факторам, що у багатьох випадках е визначальними в знаходженш оптимального ршення слiдчим.
У психолопчнш лiтературi фактори, якi негативно впливають на прийняття ршень, отримали найменування «психолопчш пастки» вщповвдно до ix ролi в розумовiй дiяльностi особи та впливу на прийняття ршення.
Так, дослiджуючи проблеми когнитивно!" психологи1, американський психолог i в минулому президент Американсько'1' психолопчно1" асоцiацii Д. Халперн (Diane Halpern) вказуе на такi пастки, що впливають на прийняття ршень: 1) нездатшсть побачити очевидну суперечшсть; 2) надмiрна впевненiсть, яка включае: евристику наочностц евристику репрезентативностi; тенденци при-ймати бажане за дiйсне; капкан; психолопчну реактивнiсть; упередженiсть; взаемнiсть; ефект попереднього знайомства; емоцшний стан; легковажшсть; 3) оцiнка наслiдкiв [12, с. 357-371]. Розкриття названих пасток здшснюеться автором стосовно прийняття ршень у рiзниx життевих ситуащях, з вщпо-вiдною iлюстрацiею проведених експериментiв. Значний практичний досвщ автора дозволив аргументувати пастки у прийнятт рiшень з максимальною прив'язкою до рiзниx ситуацш у психологи мислення.
Заслуговуе на увагу розгляд психолопчних пасток, що впливають на процес прийняття ршень, який був здшснений Джоном Хеммонд (John Hammond), Ральфом Krni (Ralph Keeney) i Говардом Райффа (Howard Raiffa). Шдхвд до викладу, обраний авторами, дозволяе побачити окремi психолопчш аспекти процесу прийняття ршень i вплив психолопчних пасток на правиль-шсть прийняття. Називаються вЫм психолопчних пасток, до яких ввдно-сяться: 1) якоршня; 2) статус-кво; 3) незворотш витрати; 4) бажане i дшсне; 5) неправильне формулювання; 6) самовпевнешсть; 7) перестрахування; 8) постшшсть пам'ят [13, с. 136- 158].
Чптасть видiлення i розмежування пасток при опис^ а також наявнiсть певно'1' сxожостi в психологи мислення при прийнятл будь-яких рiшень дозволяе використати напрацювання зазначених авторiв до процесу прийняття так-
1 Когштивна психолопя - роздал психологи, що вивчае когштивт, тобто тзнавальт процеси людсько'! психжи.
тичних ршень. Розглянемо психолопчш пастки, яю виникають при прийнятт тактичних рiшень у ходi досудового слiдства.
Так, при розслщуванш «якоршня» часто зустрiчаеться у формi досвiду минулих рокiв. Слщчий, використовуючи свiй досвiд i теоретичш узагальнення практики розслiдування злочинiв, сприймае певш факти пiд впливом сфор-мованого стереотипу. Пiдходи до оцшки ситуацй' в розслiдуваннi, що вико-ристовувалися ранiше, накладаються на ïï характеристику у виглядi шаблону. Незважаючи на те, що такий шдхщ у бшьшост випадкiв е ефективним для прийняття правильних ршень, при швидкш змiнi слiдчоï ситуацй' «якоршня» у сввдомост особи може призвести до неправильних висновюв про позитивш шляхи ïï розвитку. Iлюстрацiею «якоршня» може бути швидкоплинна ситуа-щя допиту Ж., пiдозрюваного у вбивствi свого товариша i приховування його трупа. У процесi допиту слщчий неправильно сприйняв часткове визнання Ж. свое!" вини у вбивствi i бажання сшвпрацювати зi слiдством. Слвдчий, гадаючи, що пiдозрюваний уже не змшить свое!" позицп, припустився помилки, перед-часно поставивши питання про мюце приховування (знаходження) трупа, шбито зникло1 особи. Ж. зрозумiвши, що труп не знайдений, а значить i немае шяких доказiв його вини, вщмовився вiд спiвпрацi зi слiдством. Злочин зали-шався нерозкритим протягом шести мкящв, поки випадково в лiсi не був знайдений труп зникло1 особи з ознаками насильницько1 смертi1.
1ншим видом психолопчно1 пастки е «статус-кво», основою яко1 е домЬ нування у сввдомост людини бажання «залишити все як е». Такi пастки характерш в ситуацiях невизначеностi, при великш кiлькостi альтернативних варiантiв рiшень i значному ризику прийняти неправильне тактичне ршення. На думку особи, ситуащя, що склалася у даний момент, позитивна, i прийняття якогось ршення - це одночасно i прийняття ввдповвдальност за його наслвдки. Найбшьш прийнятний варiант для збереження «статус-кво», який обираеться особою - шчого не робити, щоб уникнути можливо1 змши ситуацй' у прший бiк. Бажання почекати якийсь час i не дiяти вкорiнюеться у сввдо-мостi особи, що призводить до втрати шщативи i активносп при здiйсненнi розслiдування. Iлюстрацiею психолопчно1 пастки «статус-кво» е дй' слвдчого при виявленнi трупа Р. Труп лежав на земл^ навпроти домоволодшня Р., без одягу, в поз^ схожою з позою «замерзаючо1» людини. У ходi огляду трупа з участю судово-медичного експерта на лжтях, колшах, стегнах i сiдницях трупа були виявлеш слiди, якi по вигляду нагадували слвди «волочiння». Видимих слщв насильницько1 смертi виявлено не було. За версiею експерта, попередня причина настання смерп Р. - переохолодження. Оглянувши мюце подй' та опитавши сусщв i квартирантiв, яы проживали в одному будинку з Р., слвдчий направив труп на судово-медичне дослвдження i не вжив шяких активних дш для встановлення в^х обставин смертi Р. Водночас, за пояснен-ням квартиранта Б., останнш вийшов з будинку i пройшов повз трупа в шв-тора метрах, не пометивши його. Однак слвдчий, покладаючись на попереднш
1 За матер1алами узагальнення кримшальних справ про вбивства. Прокуратура Льв1всько1 област1. 1994 р.
висновок експерта про причину смерт Р., виршив не звертати увагу на цей факт i «залишив все як е». На наступний день судово-медичний експерт повЬ домив слвдчому, що при розтиш трупа виявлеш переломи шд'язикового хряща в двох мкцях, характерш для задушення руками. Слщчий негайно приступив до розслщування, однак поверховий огляд мюця поди (домоволодшня Р.) i вiдсутнiсть активних оперативно-розшукових дiй у день виявлення трупа не дозволили встановити шдозрюваного. Злочин залишився нерозкритим1. Таким чином, ми бачимо, що помилка «статус-кво» не дозволила слвдчому правильно ощнити i проаналiзувати всi обставини злочину.
Ще одним психологiчним фактором, що впливае на розумову дiяльнiсть слщчого при прийняттi рiшень, е психолопчна пастка «бажане i дiйсне».
Вплив на прийняття тактичних ршень психолопчно'1 пастки «бажане i дшсне» полягае у використанш слiдчим певного шдходу у вирiшеннi завдань розслiдування i сввдомому iгноруваннi iнших. При цьому особа, яка приймае ршення, здшснюе вибiр окремих джерел iнформацiï i тлумачить отримаш вiдомостi для аргументацп свое'1 позицп з метою прийняття тих чи шших рiшень. Тенденцшшсть у тлумаченнi отриманих вiдомостей сприяе прийняттю «бажаного за дiйсне». Одностороннш пiдхiд у розглядi шуканих факпв у такому випадку продиктований шдсвщомим рiшенням особи, без глибокого аналiзу всiх «за» i «проти». Особа внутршньо впевнена у тому, що ситуащя може вирiшитися тiльки певним чином, шукае пiдтвердження цьому i, звичайно ж, знаходить. У практищ розслщування названа психолопчна пастка проявляеться у захопленш слвдчим якоюсь однiею версiею i iгноруваннi в^х iнших, що сприяе прийняттю хибних ршень.
Психолопчна пастка «самовпевнешсть» пов'язана з неправильною ощн-кою особою, що приймае тактичне ршення, ситуацп прийняття i прогнозу-вання результапв його реалiзацiï. Не бажання шддавати глибокому аналiзу вихiдну iнформацiю, засноване на внутршнш впевненостi у правильно обра-нiй позицй", а також иноруванш наявних напрацювань у практищ виршення аналогiчних ситуацiй i прийнятт рiшень, призводить до вибору ршення, яке не е оптимальним. «Самовпевнешсть», як психолопчна пастка, псно пов'язана з пасткою «бажане i дшсне», бо досягнення «бажаного» завжди пов'язане з иноруванням всього шшого, що суперечить поставленш меть
Психолопчна пастка «перестраховка» також е фактором, що негативно впливае на прийняття оптимального ршення. При такому розглядi «перестраховки» в ïï змкт включаеться обачшсть, яка перевищуе допустимi розумнi межi. Неправильна оцiнка наявно'1 iнформацiï, помилки в прогно-зуванш призводять до несвоечасного прийняття ршення або до прийняття ршення менш ефективного у ситуацп, що склалася. При «перестраховщ» оптимальний варiант тактичного ршення закритий для сприйняття сумш-вами особи, яка приймае ршення, ïï невпевнешстю у правильност вибору.
1 За матер1алами кримшально1 справи про нерозкрите вбивство. Прокуратура Вшницько1 область 1990 р.
У практищ розслвдування «перестраховка» сприяе уповшьненню активной в розслiдуваннi, прояву нерiшучостi.
Психолопчна пастка «постiйнiсть пам'ятi» проявляеться у розумовш дiяль-ностi слiдчого при прийнятт рiшень поряд з перерахованими рашше.
«Постiйнiсть пам'ятi» характеризуе психолопчний стан особи. Видiлення «постiйностi пам'ятЬ» як одного з факторiв оптимiзацiï тактичних рiшень виправдано його впливом на даний процес. Пам'ять особи, яка здшснюе роз-слiдування, наповнена рiзними ситуацiями з практики прийняття ршень у минулому. У разi виникнення подiбностi окремих елементiв або ситуацй" в цiлому при розслвдуванш в пам'ятi виникають асоцiативнi зв'язки, що визна-чають як позитивш, так i негативнi факти. Якщо факти в минулому сприяли ефективност у розслщуванш, це може призвести до «самовпевненостЬ» при прийняттi тактичних ршень, а якщо факти минулого сприяли втрат доказiв i уповшьненню розслiдування - може виникнути «перестраховка», яка негативно позначиться на можливост встановлення обставин злочину.
Як уже зазначалося, деяы психолопчш пастки взаемопов'язаш мiж собою. Наприклад, «постшшсть пам'ятi» може знайти свое вираження в «самовпевне-ностi» або «перестрахуванш»; «статус-кво» близьке до поняття «перестраху-вання»; «якорiння» подiбне за визначенням з пасткою «постшшсть пам'ятЬ». Ввдсутшсть чiткоï межi мiж названими пастками, штерпретованих до процесу прийняття тактичних ршень у розслiдуваннi, дозволяе прийти до висновку, що вони е невщ'емною частиною розумово1 дiяльностi слщчого, так як пов'язанi з його минулою дiяльнiстю i минулим досввдом. Однак, поза всяким сумнiвом, вони впливають на вибiр тактичного ршення в певний момент розслiдування, а отже, е суб'ективними факторами оптимiзацiï тактичних ршень.
До об'ективних факторiв, що впливають на оптимiзацiю зазначених ршень, слiд вiднести: а) ситуацшшсть прийняття рiшень; б) час, наявний у розпорядженш слiдчого; в) тактичний ризик; г) наявшсть протидй' роз-слiдуванню. На наш погляд, назваш фактори е основними, але не единими. Перевага, яка вщдана im, пов'язана з процесом прийняття ршення i впливом названих факторiв на цей процес.
Указаш об'ективнi фактори мають ситуацшну основу. Проте видшення ïx у окремi види сприяе всебiчному розгляду ïx впливу на вибiр оптимального тактичного рiшення.
Шдтвердженням ситуацiйностi об'ективних факторiв е дослщження слiд-чих ситуацiй, проведене С. В. Велшановим.
Так, розглядаючи слщчу ситуацiю в контекстi отримання вихщних даних для процесу прийняття ршення, автор пропонуе параметри для здшснення ÏT оцiнки: 1) просторово-тимчасовi, що включають час i мюце розвитку ситуацй"; 2) параметри суб'екпв, залучених у процес розслщування; 3) параметри предмета доказування та шформацшш параметри стану розслвдування [3, с. 220]. Назваш параметри оцшки слщчо1 ситуацй' мають певш збiги з об'ективними факторами оптимiзацiï тактичних ршень.
Розглянемо визначеш нами об'ективш фактори оптимiзацiï ршень.
Ситуацшшсть як фактор оптимiзацiï, полягае у впливi середовища прийняття на вибiр оптимального тактичного ршення. Постшно змшювана ситуацiя розслщування сприяе появi нових напрямiв та пiдходiв у вста-новленнi обставин вчинення злочину, що обумовлюе вибiр певного тактичного рiшення. Фактор «ситуацшна обумовленiсть» включае в свш змiст свого роду «методику послщовноси розвитку ситуацiй». Остання передба-чае наступне: 1) ситуацп розслщування окремого виду злочину (тактичш ршення, що приймаються, належать до оргашзацп та планування розслщування); 2) ситуацп проведення окремо'1 слщчо'1 (розшуково'1) дп; 3) ситуацп проведення комплек^в слвдчо-оперативних заходiв (що виникають при тактичних операщях). При прийняттi тактичного ршення слвдчий максимально повно уявляе ситуацш, здшснюе штенсивне вивчення ïï яккних ознак [3, с. 221], що е основою для висновку про його оптимальшсть.
1ншим подшом слiдчих ситуацiй на види е ïx «визначенiсть» i «невизна-ченiсть». Розумiння названих термiнiв полягае у сутност слiдчоï ситуацп, що визначаеться яысними показниками наявностi ясност щодо вирiшення завдань розслiдування. Визначешсть ситуацп передбачае чiткiсть бачення мети тактичного впливу i, ввдповвдно, тактичного ршення, покликаного досягти поставлено'1 мети. Невизначешсть слiдчоï ситуацп ускладнюе вибiр мети тактичного впливу, у зв'язку з вщсутшстю у слiдчого шформацп, що доз-воляе зробити вибiр оптимального тактичного рiшення. Прийняття ршення у такш ситуацп пов'язане з тактичним ризиком.
Фактор часу мае об'ективний вплив на процес вибору ршення у зв'язку iз залежшстю якоси аналiзу наявно'1 iнформацiï ввд вiдведеного на це часу. Цей фактор можна умовно роздшити на наступш види: 1) достатнiй часо-вий промiжок для аналiзу шформацп i прийняття оптимального ршення; 2) обмежений часовий промiжок, що передбачае недостатшсть часу для ана-лiзу iнформацiï i прийняття оптимального ршення; 3) ввдсутшсть часового промiжку для аналiзу iнформацiï i прийняття оптимального ршення. Вщ-повiдно, слiдчi ситуацп за щею ознакою можуть бути роздшеш на наступнi види: 1) ввдносно'1 незмiнностi; 2) стану змшностц 3) стану швидко'1 змiнно-сть Фактор часу впливае на швидшсть розумових процесiв i, вiдповiдно, на яысть суджень i умовиводiв щодо найкращого виршення слiдчого завдання шляхом прийняття оптимального тактичного ршення. Обмеження у ча^ осмислення мети тактичного ршення значно звужуе коло факпв, яы шдда-ються аналiзу. При цьому фактор часу сприяе уявному проходженню особою, що приймае ршення, через психолопчш пастки, описаш вище. Дефщит часу ввдведений на прийняття ршення сприяе потраплянню в таы пастки, як: «якоршня», «статус-кво», «бажане i дшсне» та ш.
Тактичний ризик як об'ективний фактор, що впливае на оптимiзацiю тактичних ршень, проявляеться тод^ коли прогнозоваш результати прийняття ршення можуть бути негативними. Правильне виршення ситуацп
тактичного ризику особою, що приймае ршення, передбачае використання властивих 1и особисткних якостей. Однак, на наш погляд, виникнення ситуацй' тактичного ризику сприяють об'ективш фактори, яы е «зовшш-шми» по вiдношенню до особи, що приймае тактичне ршення. Зазначена обставина зумовила ввднесення тактичного ризику до об'ективних факто-рiв оптимiзацiï тактичних ршень.
Ризик при уxваленнi ршення завжди являе собою ситуацiю оцшки вiро-гiдностi погiршення становища [8, с. 31]. Можливкть отримання негативного результату орiентуе особу, що приймае ршення, на вибiр рiшення, яке MirnMi-зуе такий результат. Таким чином, завдання суб'екта - вибрати ршення, ризик реалiзацiï якого мшмальний. У той же час ризик слщ сприймати «не просто як згткнення з незалежними вiд нас обставинами, а як сввдомий вибiр суб'ектом розумних рiшень в умовах невизначеностЬ» [4, с. 38].
Вплив тактичного ризику на вибiр оптимального тактичного ршення, як правило, мае мкце в конфлiктниx ситуацiяx. Розглядаючи сшввщношення тактичного ризику i конфлштно'1 ситуацй' у розслiдуваннi, Н. О. Соловйова зазначае альтернативну ознаку ризику який, як i конфлштна ситуащя, дае можливють настання негативних наслвдюв i «ймовiрнiсть виграшу, який iнодi перевищуе запланований результат» [10, с. 160].
Оцiнюючи ризик прийняття тактичного ршення, особа, яка приймае таке ршення, враховуе можливi наслiдки його реалiзацiï. При всiй, здавалося б, суб'ективност вибору рiшення, вiн (вибiр) обмежений шформацшними рамками слiдчоï ситуацй', ïï змктом, якi чинять вплив на нього. Наслщки реалiза-цп рiшення в уявi слiдчого е результатом впливу низки факторiв, основними з яких е: а) недостатшсть шформацп; б) вiдсутнiсть часу для аналiзу шфор-мацп; в) наявност протидй' та iн. Тактичний ризик е сполучною ланкою мiж обраним тактичним ршенням i наслiдками його прийняття. У зв'язку з цим представляють штерес наявш в лiтературi дослiдження, про спiввiдношення досягнення поставлено'1 мети i наслiдкiв, що настали.
Так, дослвджуючи ситуацй' тактичного ризику, Л. Я. Драпкш розглядае шкть варiантiв спiввiдношення мети i можливих небажаних насладив прийняття ршення, яю впливають на його вибiр: 1) мети досягнуто - неба-жанi наслiдки вiдсутнi; 2) мети досягнуто - небажаш наслiдки настали, але ïx негативний вплив набагато менш значний, шж результати дiяльностi слвдчого; 3) мети досягнуто - небажаш наслвдки настали i за обсягом рiв-нозначнi позитивним результатам; 4) мети досягнуто - небажаш наслвдки i ïx тяжккть перевершують позитивш результати; 5) мети не досягнуто -додатковi негативш наслщки вiдсутнi; 6) мети не досягнуто - додатковi негативнi наслiдки настали [5, с. 26].
Розглядаючи особливосп прийняття тактичних ршень у ситуацй' тактичного ризику, О. 6. Шуклш акцентуе увагу на тому, що «синтаксична невизначе-нiсть , що лежить в основi ситуацй' тактичного ризику, обумовлюе необхщшсть прийняття не одного, а деюлькох ршень» [14, с. 21]. Резервне ршення, яке
може бути прийнято, дозволить знизити рiвень ризику при прийнятт тактичного ршення в умовах прогнозованих несприятливих змш слвдчо'1 ситуацп [15, с. 252]. Однак складшсть прийняття тактичного ршення не може розгля-датися як «ситуащя тактичного ризику», якщо прийняте ршення е едино мож-ливим [7, с. 173] тож ризик як фактор оптимiзацiï у даному випадку ввдсутнш.
Таким чином, розгляд тактичного ризику як об'ективного чинника опти-мiзацiï тактичних ршень обгрунтовуеться його ситуацшшстю, яка визначае можливi наслщки прийнятого ршення. Баланс мiж прийнятим тактичним ршенням i наслiдками прийняття залежить вщ корисностi й доцiльностi обра-ного сшввщношення, виходячи зi слiдчоï ситуацп, що склалася.
Протидiя розслiдуванню як об'ективний фактор, який впливае на вибiр оптимального тактичного ршення, сприяе процесу оптимiзацiï шляхом обме-ження можливих варiантiв рiшення, з яких може бути здшснено вибiр. Вибiр рiшення в ситуацп' протидп пов'язаний з одночасним виршенням як мшмум двох тактичних завдань, взаемопов'язаних мiж собою, - це досягнення мети розслвдування та подолання протидп'. Протидiя як об'ективний фактор, на нашу думку, може проявлятися залежно ввд ïï сшввщношення з оптимальним тактичним ршенням. Таке сшввщношення коливаеться в межах вщ нуля до ста вщсотыв. У кожному конкретному випадку «за» i «проти» рiшення, що приймаеться, сшввщноситься з отриманим результатом його прийняття i ощ-нюеться залежно вщ розв'язувано'1 тактично'1 задачi (тут ми спостерiгаемо збiг з аналiзом тактичного ризику. - О. Б.). Ршення, що приймаеться, може або сприяти полшшенню слщчо'1 ситуацп, або не змшювати ï"ï стану. У xодi подолання протидй' конфлжтного суб'екта слiдчий досягае позитивного результату тшьки при виборi оптимального ршення [14, с. 20]. Третш варiант, при якому оптимальне тактичне ршення попршуе слiдчу ситуацiю, нами не розгляда-еться, оскiльки вш можливий тiльки внаслiдок помилки слвдчого.
Висновки. Розгляд суб'ективних i об'ективних факторiв, що обумовлюють оптимiзацiю тактичних ршень, мета яко'1 полягае в знаходженш оптимального рiшення в той чи шший момент розслщування злочинiв, розкривае деякi аспекти прийняття ефективних ршень слщчим. Дослiдження названих фак-торiв становить основу для рекомендацш, спрямованих на оптимiзацiю прийняття тактичних ршень у практищ розслщування злочишв.
Список лiтератури:
1. Борисов А. Б. Большой экономический словарь [Электронный ресурс] / А. Б. Борисов. -Москва : Книжный мир, 2003. - 895 с. - Режим доступа : https://tochka.com /info/glossary /?srch.
2. Васильев В. Л. Юридическая психология : учебник / В. Л. Васильев. - 5-е изд., доп. и перераб. - Санкт-Петербург : Питер, 2008. - 656 с.
3. Великанов С. В. Следственная ситуация и принятие следственного решения / С. В. Великанов // Проблеми законность - 2000. - Вип. 41 - С. 217-222.
4. Диев В. С. Философская парадигма риска / В. С. Диев // ЭКО - Всероссийский экономический журнал. - 2008. - № 12. - С. 27-38.
5. Драпкин Л. Я Ситуации тактического риска: понятие, структуры, методы преодоления / Л. Я. Драпкин // Вопросы следственной и оперативно-розыскной деятельности. Электронное приложение к «Российскому юридическому журналу». - 2014. - № 6. - С. 23-33.
6. Игнатов С. Д. Требования, предъявляемые к личности следователя / С. Д. Игнатов // Вестник Удмуртского университета. - 2014. - Вып. 2. - С. 133-141.
7. Князьков А. С. Тактический риск и тактическая ошибка: проблемы соотношения / А. С. Князьков // Вестник Омского университета. Серия «Право». - 2011. - № 3 (28). -С. 169-175.
8. Панфилова Э. А. Понятие риска: многообразие подходов и определений / Э. А. Панфилова // Теория и практика общественного развития. - 2010. - № 4. - С. 30-34.
9. Современная энциклопедия [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://dic. academic.ru/dic.nsf/enc1p/34494.
10. Соловьева Н. А. Соотношение тактического риска и конфликтной ситуации при расследовании насильственных преступлений, совершенных женщинами / Н. А. Соловьева // Вестник Волгоградского государственного ун-та. Серия 5. - 2011. - № 2 (15). - С. 159-162.
11. Солодов Д. А. Процессуальные и тактические решения следователя (сущность, проблемы оптимизации принятия) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Д. А. Солодов. - Воронеж, 2003. - 214 с.
12. Халперн Д. Психология критического мышления / Д. Халперн ; пер. с англ. Н. Мальгина, С. Рысев, Л. Царук. - Санкт-Петербург : Питер, 2000. - 512 с.
13. Хэммонд Джон С. Скрытые ловушки процесса принятия решения / Джон С. Хэммонд, Ральф Л. Кини, Говард Райффа // Эффективное принятие решений / пер. с англ. C. Друж-ченко. - Москва : Альпина Бизнес Букс, 2006. - С. 136-158.
14. Шуклин А. Е. Особенности принятия информационных и тактических решений в сложных следственных ситуациях : автореф. дис ... канд. юрид. наук: 12.00.09 /А. Е. Шуклин. - Екатеринбург, 2012. - 25 с.
15. Якушин С. Ю. Технология принятия следователем оптимальных тактических решений / С. Ю. Якушин // Ученые записки Казанского университета. - Т. 155. - Кн. 4. - 2013. -С. 245-254.
References:
1. Borysov, A.B. (2003). Bol'shoj ekonomycheskyj slovar' [Big economic dictionary]. Moskva: Knyzhnyj myr. Retrieved from : https://tochka.com /info/glossary /?srch [in Russian].
2. Vasyl'ev, V.L. (2008). Yurydycheskaia psykholohyia: uchebnyk [Legal psychology: a textbook]. Sankt Peterburh : Pyter [in Russian].
3. Velykanov, S.V. (2000). Sledstvennaia sytuatsyia y pryniatye sledstvennoho reshenyia [Investigating the situation and making investigative decisions]. Problemy zakonnosti, 41, 217-222 [in Ukrainian].
4. Dyev, V.S. (2008). Fylosofskaia paradyhma ryska [The philosophical paradigm of risk]. EKO, Vserossyjskyj ekonomycheskyj zhurnal, 12, 27-38 [in Russian].
5. Drapkyn, L. (2014). Ya Sytuatsyy taktycheskoho ryska: poniatye, struktury, metody pre-odolenyia [Situation tactical risk: concept, structure, methods of overcoming]. Voprosy sledstvennoj y operatyvno-rozysknoj deiatel'nosty. Elektronnoe prylozhenye k Rossyjskomu iurydycheskomu zhur-nalu, 6, 23-33 [in Russian].
6. Yhnatov, S.D. (2014). Trebovanyia, pred'iavliaemye k lychnosty sledovatelia [Requirements to the personality of the investigator]. Vestnyk Udmurtskoho unyversyteta, 2, 133-141 [in Russian].
7. Kniaz'kov, A.S. (2011). Taktycheskyj rysk y taktycheskaia oshybka: problemy sootnoshenyia [Tactical risk tactical error: problems ratio]. Vestnyk Omskoho unyversyteta. Seryia Pravo, 3 (28), 169-175 [in Russian].
8. Panfylova, E.A. (2010). Poniatye ryska: mnohoobrazye podkhodov y opredelenyj [The concept of risk: diversity of approaches and definitions]. Teoryia y praktyka obschestvennoho razvytyia, 4, 30-34 [in Russian].
9. Sovremennaia entsyklopedyia [Modern encyclopedia]. Retrieved from : http://dic.academic. ru/dic.nsf/enc1p/34494 [in Russian].
10. Solov'eva, N.A. (2011). Sootnoshenye taktycheskoho ryska y konflyktnoj sytuatsyy pry rassle-dovanyy nasyl'stvennykh prestuplenyj, sovershennykh zhenschynamy [The ratio of risk and tactical conflict situations in the investigation of violent crimes committed by women]. Vestnyk Volhohrads-koho hosudarstvennoho un-ta. Seryia 5, 2 (15), 159-162 [in Russian].
11. Solodov, D.A. (2003). Protsessual'nye y taktycheskye reshenyia sledovatelia (suschnost', prob-lemy optymyzatsyy pryniatyia) [Procedural and tactical decisions of the investigator (essence, optimization problems of adoption)]. Dys ... kand. iuryd. nauk: 12.00.09. Voronezh [in Russian].
12. Khalpern, D. (2000). Psykholohyia krytycheskoho myshlenyia [Psychology critical thinking]. (N. Mal'hyna, S. Rysev, L. Tsaruk, Trans). St.-Peterburh: Pyter [in Russian].
13. Khemmond, D.S., & Kyny, R.L., & Rajffa, H. (2006). Skrytye lovushky protsessa pryniatyia reshenyia [Hidden traps of decision making process]. Effektyvnoe pryniatye reshenyj. (S. Druzh-chenko, Trans). Moskva : Al'pyna Byznes Buks, 136-158 [in Russian].
14. Shuklyn, A.E. (2012). Osobennosty pryniatyia ynformatsyonnykh y taktycheskykh reshenyj v slozhnykh sledstvennykh sytuatsyiakh [Features the adoption of information and tactical decisions in complex investigative situations]. Extended abstract of candidate's thesis. Ekaterynburh [in Russian].
15. Yakushyn, S.Yu. (2013). Tekhnolohyia pryniatyia sledovatelem optymal'nykh taktycheskykh reshenyj [Technology adoption investigator optimal tactical decisions]. Uchenye zapysky Kazanskoho unyversyteta, 155, 4, 245-254 [in Russian].
Bululukov O. Yu., Candidate of Legal Sciences, docent, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkov.
e-mail : oblehrer@gmail.com ; ORCID 0000-0003-1598-0542
Optimization of tactical decisions: subjective and objective conditionality
In the article «human» and «objective» factors are investigated that influencing on optimization of tactical decisions. Attention is accented on dependence of the got information about the circumstances of crime from the acceptance of correct decisions an investigator. Connection between efficiency of investigation and acceptance of optimal tactical decisions is underlined.
The declared problem is not investigational in literature in a sufficient measure. Its separate aspects found the reflection in works: D. A. Solodova, S. Yu. Yakushina and others. Some questions related to optimization of investigation and making decision an investigator we discover in works: R. S. Belkin, V. A. Juravel, V. E. Konovalova, V. L. Sinchuk, B. V. Shur, V. Yu. Shepitko.
The aim of the article is determination of term «optimization», as it applies to tactical decisions in criminalistics, and also consideration of influence of human and objective factors on the acceptance of optimal decisions at investigation of crimes.
In the article etymology of term is considered «optimization» and interpretation of its is given as it applies to the acceptance of tactical decisions. The types of mark human and objective factors, stipulating optimization of tactical decisions. The last assists efficiency of tactics of investigation of crimes.
At consideration of «human factors» of influencing on optimization decisions, attention applies on «psychological traps» can take place at making decision. Among them such are named, as: anchoring; status quo; irreversible expenses; desired and actual; incorrect formulation; conceit; reinsurance; constancy of memory. Underlined, absence of unambiguity in the brought list over of «objective factors» influencing at choice tactical decision. The different understanding of «tactical risk» is argued, as a factor influencing on an acceptance tactical decisions.
The analysis of «human» and «objective» factors influencing on the acceptance of optimal tactical decisions allows drawing conclusion about their interconditionality, in the process of their estimation carried out by an investigator. In practice of investigation, knowledge of the adopted factors can assist being of optimal tactical decisions.
Keywords: tactical decision; human factors of optimization; objective factors of optimization; psychological traps; optimization of tactical decisions.
Hadiuwna do pedKomzii 25.05. 2016 p.
